.

Роль оксидативного стресу і ендотеліальної дисфункції в ремоделюванні лівого шлуночка серця та їх корекція карведілолом у хворих на гіпертонічну хвор

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 2499
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ткаченко Ольга Віталіївна

УДК: 616.12-008.331.1-07-085

Роль оксидативного стресу і ендотеліальної дисфункції в ремоделюванні
лівого шлуночка серця та їх корекція карведілолом у хворих на
гіпертонічну хворобу

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти,
м. Запоріжжя.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Фуштей Іван Михайлович,

Запорізька медична академія
післядипломної освіти,

завідувач кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Крайдашенко Олег Вікторович, Запорізький
державний медичний університет, завідувач кафедри клінічної
фармакології, фармації та фармакотерапії;

доктор медичних наук, професор Курята Олександр Вікторович,
Дніпропетровська медична академія, завідувач кафедри госпітальної
терапії № 1 та профпатології.

Провідна установа:

Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ,
відділ гіпертонічної хвороби.

Захист дисертації відбудеться „ 5 ” липня 2005 р. о 15 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 у Запорізькому
державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, проспект
Маяковського, 26)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного
медичного університету (69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26)

Автореферат розісланий „ 2 ”червня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Волошин М. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) – одне з найпоширеніших
хронічних захворювань людини. За статистичними даними Міністерства
охорони здоров’я, в Україні у 2003 році зареєстровано понад 9,8 млн.
людей з АГ, що становить 23,4 % дорослого населення (Свіщенко Є.П.,
Багрій А.Є., Єна Л.М., Коваленко В.М., 2004). Медико-соціальне значення
цієї проблеми знайшло своє відображення у розробці Національної програми
профілактики і лікування АГ в Україні (Свіщенко Є.П., 2000). Смертність
від захворювань серцево-судинної системи становить 62 %, основним
фактором ризику її є підвищення артеріального тиску (АТ), яке сприяє
збільшенню маси міокарда (ММ) лівого шлуночка (ЛШ) серця та зміні його
геометрії – розвитку ремоделювання міокарда. Встановлено, що при
гіпертонічній хворобі (ГХ) ремоделюванню підлягає також судинне русло,
найбільш виразні зміни розвиваються в резистивних артеріях (John S. та
ін., 2001; Haegerty A.M., 2003). Крім того, описано розвиток дисфункції
ендотелія (Визир В.А. та ін, 2003; Taddei S. та ін., 2004). Вказані
структурні зміни можуть залежати не тільки від тяжкості та тривалості
захворювання, але й від порушення балансу в системі
окислювально-антиокислювальних процесів, метаболізму оксиду азоту в
сироватці крові (Курята О.В., 1999; Ковальова О.М. та ін., 2003). До
теперішнього часу не з’ясовано, які фактори є вирішальними в розвитку
ремоделювання серця та судин у хворих на ГХ. Усе більше з’являється
доказів про важливе місце оксидативного стресу в патогенезі ГХ та
розвитку структурно-функціональних змін серцево-судинної системи (Ланкин
В.З. та ін., 2000; Куроедов А.Ю. та ін., 2001; Голиков А.П. та ін.,
2002). У зв’язку з цим актуальною стає проблема виявлення і
медикаментозної корекції вільнорадикальних порушень у хворих на ГХ.

В останні роки велику увагу приділяють застосуванню нових препаратів
різних груп, які рекомендуються з позицій доказової медицини в лікуванні
ГХ. ?-адреноблокатори становлять основу антигіпертензивної терапії.
Проте наявність у класичних ?-адреноблокаторів першого та другого
покоління ряду побічних ефектів, відсутність впливу на ремоделювання
міокарда та ендотеліальну дисфункцію обмежує їх застосування при ГХ. На
увагу заслуговує вивчення нового ?-адреноблокатора третього покоління
карведілолу, який має додаткові властивості ?1-блокатора та
антиоксиданту, що може відігравати провідну роль при лікуванні хворих на
ГХ (Воронков Л.Г., 2004; Берко Г.К., Бурдейна Л.В., 2004). Однак
недостатньо вивчено його вплив на показники АТ при різних ступенях АГ,
структурно-функціональний стан міокарда, у тому числі при різних
варіантах його ремоделювання, функціональний стан артерій м’язового
типу, вміст оксиду азоту в сироватці крові і, що найбільш важливо, – на
рівень вільнорадикального метаболізму. Вирішення цих питань є актуальним
і перспективним для визначення ефективності й доцільності застосування
карведілолу у хворих на ГХ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до тематики НДР кафедри терапії, клінічної
фармакології та ендокринології Запорізької медичної академії
післядипломної освіти: „Ішемічна хвороба серця в поєднанні з
гіпертонічною хворобою: клінічні прояви, гемодинаміка та деякі пресорні
нейрогуморальні регуляторні субстанції”, № держреєстрації 0100U001183.
В рамках зазначеної теми автором проводився підбір тематичних хворих,
їх клінічне обстеження, дослідження стану внутрішньосерцевої
гемодинаміки за допомогою ехокардіографії, статистичний аналіз отриманих
результатів.

Мета і задачі дослідження: визначити роль оксидативного стресу та
ендотеліальної дисфункції у механізмах ремоделювання лівого шлуночка
серця у хворих на гіпертонічну хворобу й оптимізувати коригувальну
терапію карведілолом.

Для досягнення поставленої мети визначено такі задачі:

1) вивчити процеси оксидативного стресу – генерації вільних радикалів і
стан антиокислювальних резервів в сироватці крові та їх динаміку залежно
від ступеня артеріальної гіпертензії у хворих на гіпертонічну хворобу;

2) оцінити зміни системної гемодинаміки і структурно-функціонального
стану лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від
ступеня артеріальної гіпертензії та ремоделювання міокарда;

3) вивчити функціональний стан ендотелія артерій м’язового типу і вміст
кінцевих метаболітів оксиду азоту в процесі розвитку і становлення
гіпертонічної хвороби;

4) дати характеристику вільнорадикальним процесам і вмістові кінцевих
метаболітів оксиду азоту у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від
стану кардіогемодинаміки в процесі ремоделювання серцево-судинної
системи;

5) визначити вплив карведілолу на вільнорадикальні процеси,
ендотеліальну функцію, структурно-функціональний стан серцево-судинної
системи у хворих на гіпертонічну хворобу.

Об’єкт дослідження: хворі на гіпертонічну хворобу І-ІІ стадії.

Предмет дослідження: рівень оксидативного стресу в сироватці крові,
вміст кінцевих метаболітів оксиду азоту в сироватці крові, системна та
внутрішньосерцева гемодинаміка, функціональні властивості артерій
м’язового типу у хворих на гіпертонічну хворобу та їх динаміка під
впливом монотерапії карведілолом.

Методи дослідження: хемілюмінесцентний метод дослідження сироватки крові
– для інтегрального оцінювання активності вільнорадикальних і
антиоксидантних процесів, визначення вмісту кінцевих метаболітів оксиду
азоту в сироватці крові за методом Грисса, ехокардіографія – для
характеристики системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки, венозна
плетизмографія з проведенням проби з реактивною гіперемією для
оцінювання функціонального стану ендотелія артерій м’язового типу.

Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні на основі
комплексного підходу вперше встановлено особливості стану
вільнорадикальних процесів і антиокислювальної активності сироватки
крові в зіставленні із вмістом кінцевих метаболітів оксиду азоту в
процесах ремоделювання лівого шлуночка серця та резистивних судин у
хворих на ГХ, що дає підставу визначити їх роль у патогенетичних
механізмах розвитку й становлення ГХ; встановлено кореляційну залежність
між показниками вільнорадикальних процесів, антиокислювальної
активності, дисфункції ендотелія судин, системної та внутрішньосерцевої
гемодинаміки в пацієнтів з ГХ І-ІІ стадії. Встановлено стан системної
гемодинаміки, структурно-функціональний стан ЛШ та ендотелія артерій
м’язового типу у хворих на ГХ залежно від ступеня АГ, типу ремоделювання
ЛШ та стану метаболізму вільних радикалів, антиокислювальних резервів та
кінцевих метаболітів оксиду азоту. Одержано нові дані щодо комплексного
впливу терапії карведілолом на процеси оксидативного стресу,
функціональний стан артерій м’язового типу та порушення
внутрішньосерцевої й системної гемодинаміки у хворих на ГХ.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлений взаємозв’язок між
показниками внутрішньосерцевої, системної гемодинаміки, станом
дисфункції ендотелія резистивних судин і патогенетичний вплив на ці
механізми вільнорадикальних та антиоксидантних процесів у розвитку
ремоделювання серцево-судинної системи у хворих на ГХ дає підставу
вважати, що в корекції цих порушень необхідна комплексна терапія, яка
включає антиоксидантну. Зважаючи на тісний кореляційний зв’язок між
показниками внутрішньосерцевої, системної та периферичної гемодинамік, з
одного боку, і показниками вільнорадикального й антиоксидантного
процесів, з іншого, рівень оксидативного стресу може бути маркером
ступеня тяжкості ГХ та ремоделювання серцево-судинної системи.
?-адреноблокатор нового покоління карведілол, з урахуванням позитивного
комплексного впливу на кардіогемодинаміку, процеси ремоделювання
серцево-судинної системи, ендотеліальну функцію та рівень оксидативного
стресу, може бути рекомендований для монотерапії ГХ І-ІІ стадії.

Отримані дані щодо визначення рівня оксидативного стресу та його
значення в формуванні ендотеліальної дисфункції судин та ремоделюванні
лівого шлуночка серця, а також корекції цих змін карведілолом у хворих
на ГХ впроваджені в практику роботи терапевтичних та кардіологічних
відділень Запорізької 10-ої міської клінічної лікарні, Запорізького
обласного кардіологічного диспансеру, Запорізької Басейнової лікарні,
Комунальної установи медико-санітарної частини “Запоріжсталь” і
“Дніпроспецсталь” та використовуються в навчальному процесі на кафедрах
Запорізького державного медичного університету та Запорізької медичної
академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи особисто сформульовано мету й
завдання дослідження, проведено літературний пошук та узагальнено його
результати, здійснено клінічне обстеження всіх пацієнтів і осіб,
включених до контрольної групи, виконано інструментальні й лабораторні
дослідження, лікування хворих і контроль за його ефективністю.
Самостійно проводилась статистична обробка результатів дослідження,
оформлення дисертаційної роботи. Особисто автором сформульовано
висновки, практичні рекомендації, відібрано дані, що лягли в основу
опублікованих статей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені
на 63-й і 64-й підсумкових науково-практичних конференціях Запорізького
державного інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя, 2002, 2003 рр.),
Всеукраїнській науково-практичній конференції „Артеріальна гіпертензія:
виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”
(Івано-Франківськ, 2003 р.), 1-й міжвузівській конференції молодих
учених „Актуальні питання медицини і фармації” (Запоріжжя, 2003 р.), XV
з’їзді терапевтів України (Київ, 2004 р.), VIII міжнародному медичному
конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2004 р.),
науково-практичній конференції молодих учених „Актуальні питання
медицини і фармації” (Запоріжжя, 2004 р.), VII національному конгресі
кардіологів України (Дніпропетровськ, 2004 р.).

Апробація дисертації проведена 17 лютого 2005 року на спільному
засіданні кафедр терапії, клінічної фармакології та ендокринології;
терапії, фізіотерапії та курортології; сімейної медицини Запорізької
медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 робіт, з них 5 статей у
виданнях, рекомендованих ВАК України, 12 робіт написані без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 167
сторінках друкованого тексту, проілюстровано 28 таблицями, 19 рисунками.
Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та
методів дослідження, аналізу й результатів власних досліджень, висновків
і практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 308
літературних найменувань, з яких 151 – кирилицею, 157 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих і методи дослідження. Нами було проведене
комплексне обстеження та динамічне спостереження за 150 хворими на ГХ
І-ІІ стадії, 139 з яких проходили стаціонарне лікування в терапевтичній
клініці Запорізької обласної клінічної лікарні, а 11 – знаходилися на
амбулаторному лікуванні в поліклініці Запорізької обласної клінічної
лікарні. Діагноз ГХ, її стадію та ступінь АГ встановлювали згідно з
рекомендаціями експертної групи ВООЗ – МТГ (1999) і Українського
кардіологічного товариства (2002). Серед них – 80 чоловіків та 70 жінок.
Вік хворих становив від 20 до 65 років, у середньому – (52,39±0,82)
років, тривалість захворювання – від 2 до 10 років, у середньому –
(6,32±2,51) років. До складу основної групи увійшли 25 пацієнтів, які
отримали у формі монотерапії карведілол („Кориол”, фірма “KRKA”). У
дослідження не включалися пацієнти з симптоматичною АГ, з клінічно
значущою супутньою патологією, особливо з захворюваннями та синдромами,
для яких доведеною є зміна вільнорадикальних процесів. Групу контролю
становили 30 практично здорових осіб аналогічного віку й статі.

Згідно з рівнем АТ, усі хворі на ГХ були поділені на 3 групи. До першої
групи ввійшли 16 пацієнтів з 1 ступенем АГ, до другої – 71 пацієнт з 2
ступенем, до третьої – 63 пацієнта з 3 ступенем АГ. За віком хворі були
поділені на три групи: 1 група – 20-34 роки, 2 група – 35-49 років, 3
група – 50-65 років.

Крім загальноприйнятих досліджень, особам, за якими здійснювалися
спостереження, проводили ехокардіографічне дослідження серця на апараті
„Sim 5000 Plus” (Італія). Чотири типи структурно-геометричного
ремоделювання ЛШ визначали за A. Ganau (1992). Дослідження параметрів
артеріального кровотоку в артеріях м’язового типу здійснювали за
допомогою венозної оклюзійної плетизмографії з виконанням проби з
реактивною гіперемією. Вивчення вільнорадикального метаболізму в
сироватці крові у хворих на ГХ проводили за допомогою
хемілюмінесцентного методу із використанням хемілюмінесцентного каналу
люміагриометра „LUMIAGGREGOMETER MODEL 400”, обладнаного реєстратором
„Linear 2030-0000”. Реєстрували спонтанну хемілюмінесцентну активність
сироватки крові (СХЛ), загальну антиокислювальну активність (АО) крові
вивчали за гасінням сироваткою вільних радикалів, які генеруються при
окисленні рибофлавіну гідроксилрадикалами, що утворюються в реакції
Фентона в модельній системі. Визначення вмісту кінцевих метаболітів
оксиду азоту (NOx) в сироватці крові хворих на ГХ проводили методом,
розробленим у лабораторії кафедри госпітальної терапії-2 Запорізького
державного медичного університету.

Вплив 12-тижневої монотерапії ?-блокатором карведілолом на показники
структурно-функціонального стану серцево-судинної системи та
вільнорадикальні процеси, а також вміст NOx в сироватці крові було
вивчено у 25 хворих на ГХ, які відреагували на терапію препаратом, із
котрих у 11 пацієнтів зареєстрована АГ 2 ступеня, у 14 – 3 ступеня.
Початкова доза препарату становила 25 мг на добу, якщо через 10 діб
після початку терапії карведілолом рівень систолічного АТ (АТс) не
знизився на 10 %, а діастолічного (АТд) – на 5 %, дозу препарату
збільшували до 50 мг на добу (11 пацієнтів – 44 %).

Отримані величини подано у вигляді: вибіркове середнє значення ±
стандартна помилка вибіркового середнього значення. Оцінювання
розбіжностей вибіркових сукупностей проводили, використовуючи t-критерій
Student. Оцінювання ступеня взаємозв’язку між парами незалежних ознак,
виражених у кількісній шкалі, здійснювалося за допомогою коефіцієнта
рангової кореляції Pearson. – r. Усі статистичні процедури виконували з
використанням пакетів прикладних програм – „SPSS® 7.0” (SPSS Inc.),
“Microsoft® Excel 2000” (Microsoft®), “STATISTICA® for WINDOWS 5.0”
(StatSoft Inc.).

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені нами
дослідження дали змогу встановити, що в обстежених хворих на ГХ наявне
порушення вільнорадикального метаболізму, яке проявляється достовірним
збільшенням СХЛ активності сироватки крові в 2,4 рази та зниженням
загальної АО в 2,1 рази порівняно з даними контрольної групи. Виявлено
достовірне зниження вмісту NOx в сироватці крові в 1,7 рази порівняно з
даними контрольної групи (РJPT^`tv??¤¦??I?th . 0 H J b d x z ’   Ae E I O O TH a oe o h h h h‰[e h Iя лікування, до 12 тижня спостерігався стабільний гіпотензивний ефект. У пацієнтів з 2 ступенем АГ АТс достовірно знизився на 19,22 %, АТд - на 15,22 %, АТсер – на 17,07 % (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020