.

Комплексний підхід до лікування хронічних гастродуоденітів у дітей з урахуванням особливостей психоемоційної сфери (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
113 2063
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУБЧЕНКО ОЛЕНА ЮРІЇВНА

УДК 616.33-002.2-053-085 + 616.342-002.2-053.2-0.85

Комплексний підхід до лікування хронічних гастродуоденітів у дітей з
урахуванням особливостей психоемоційної сфери

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України на кафедрі дитячих і підліткових захворювань

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Казак Світлана
Сергіївна, Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедрою дитячих і підліткових
захворювань

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович, Інститут
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділенням
реабілітації дітей та вагітних жінок

– доктор медичних наук, професор, Тяжка Олександра Василівна,
Національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою
педіатрії №1

Провідна установа: Одеський державний медичний інститут МОЗ України,
кафедра пропедевтики дитячих захворювань

Захист дисертації відбудеться “ 14 ” червня 2005 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктра медичних наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий “ 13 ” травня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хвороби органів травлення продовжують займати значне
місце в структурі загальної захворюваності дитячого населення в усіх
країнах світу (О.М. Лук’янова, М.Ф.Денисова і співавт., 2000; І.Л.
Бабій, 2002; Ю.Е. Вельтищев, 2003). За період з 1999 р. по 2003 р.
загальний приріст запальних хвороб гастродуоденальної зони серед дітей і
підлітків в Україні склав 45,1 % (Ю.В. Бєлоусов, 2000). Означене
привертає увагу дослідників до проблеми ХГД через складність механізмів
їх виникнення та розвитку, а також недостатню ефективність існуючих
терапевтичних комплексів, що сприяє формуванню соціально значущої
патології у дорослих.

Хвороби гастродуоденальної зони у дітей виникають внаслідок порушення
взаємовідносин між організмом та навколишнім середовищем. При цьому
майже у всіх хворих спостерігається неспецифічний симптомокомплекс, що
полягає у астеноневротичному характері скарг, наявності вегетативних
дисфункцій та трофічних порушеннь. Зміни морфогенезу даного захворювання
обумовлені збільшенням кількості негативних втручаннь у
компенсаторно-пристосувальні реакції організму (Ю.В. Белоусов, 2003;
Г.В. Римарчук, Н.И. Урсова и соавт., 2003). До таких негативних факторів
відносяться соціально-політична та економічна нестабільність в
суспільстві, зниження життєвого рівню населення, інформаційне
перевантаження дитини, зменшення квоти фізичного навантаження (Е.Д.
Соколова, Н.М. Манухина, 2000, Д.М. Исаев, 2000). Особливого значення ці
явища набувають в наш час, коли людство зіштовхнулось з глобальними
змінами природнього середовища та клімату, які найчастіше мають
антропогенне походження (В.И. Медведев, 2000).

Наявність психоемоційних змін при хворобах гастродуоденальної зони є
доведеним фактом, тому хронічні гастродуоденіти можна вважати
психосоматичним захворюванням (О.М.Мороз, М.Л. Тараховський, 1999; Д.М.
Исаев, 2000). Свідомість індивідуума відображаючись в його почуттях,
бажаннях, думках, через нейрогуморальні механізми та вегетативну нервову
систему діє на стан ШКТ (Л.А. Песоцкая, 2003). Враховуючи взаємодію та
взаємозв’язок цих процесів, визначення факторів ймовірного впливу на
психоемоційні особливості при формуванні хронічних запальних уражень ГДЗ
у дітей, можливість їх усунення, а також розробці не медикаментозних
реабілітаційних заходів у сукупності з застосуванням рослинних
медикаментозних препаратів цілеспрямованої дії й присвячена наша робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в рамках планової науково-дослідної роботи кафедри
дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України:
“Оптимізація та обґрунтування терапії гастродуоденітів у дітей при
поєднаній патології органів травлення” (№ держреєстрації 019611010162).

Мета дослідження: підвищення ефективності базисної терапії хронічних
гастродуоденітів у дітей на підставі вивчення ролі психогенних факторів
у формуванні ХГД, стану психоемоційної сфери і особливостей її порушення
та обґрунтування їх корекції за допомогою немедикаментозних
психореабілітаційних та медикаментозних рослинних засобів.

Завдання дослідження:

1. Дослідити особливості психоемоційної сфери та пізнавальної діяльності
у дітей та підлітків з різними формами ХГД.

2. Визначити роль хронічного стресу у формуванні різних форм ураження
слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки.

3. Вивчити стан вегетативної та серцево-судинної системи у дітей з
різними формами ХГД.

4. Оцінити вплив та обгрунтувати оптимізацію застосування комплексу
психореабілітаційних не медикаментозних методів та медикаментозних
рослинних засобів (танакану) у дітей з ХГД.

5. Визначити ефективність оптимізованого лікування хворих на ХГД.

Об’єкт дослідження: недеструктивні та деструктивні форми хронічного
гастродуоденіту у дітей.

Предмет дослідження: психоемоційна сфера у дітей з недеструктивною і
деструктивною формою хронічного гастродуоденіту.

Методи дослідження: аналітичні – для визначення завдань і напрямків
вирішення проблеми; загальноклінічні, рентгенологічні, психологічні, а
також ретроспективний аналіз анамнестичних даних, медико-статистичні –
для оцінки обгрунтованості та достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше всебічно проаналізовані
взаємовідносини психічної та соматичної сфер у дітей та підлітків з
хронічними гастродуоденітами.

На підставі аналітичного співставлення клініко-параклінічних
особливостей хронічного перебігу гастродуоденітів у дітей з’ясовано, що
в патогенезі захворювання одну із провідних ролей відіграють розлади
психоемоційної сфери. Визначена роль негативних емоцій на стан
пізнавальної діяльності, ВНС, гемодинаміки, а також на співвідношення
кислотоутворення і кислотонейтралізації у хворих з хронічним запаленням
СОШ та ДПК. Встановлено, що для поверхневої форми ХГД характерним є
хронічний стрес у компенсованій та/або субкомпенсованій стадії. Ерозивні
формі ХГД перебігають на тлі хронічного декомпенсованого стресу.

Встановлені найбільш вагомі фактори ризику виникнення психоемоційних
розладів у дітей з ХГД впродовж життя та розвитку.

Вперше досліджено показники серцевої та регіональної гемодинаміки
(печінкової та нижньої порожньої вен) у дітей при різних формах ХГД.
Визначено, що при підвищеному рівні тривожності спостерігається
гіперкінетичний тип загальної гемодинаміки та зниження кровотоку у
портальних судинах й посилення тиску в нижній порожній вені.

Нами вперше в дитячій гастроентерології розроблена програма
психореабілітаційної не медикаментозної корекції у сукупності з
рослинним психовегетомодулятором танаканом. Доведена ефективність
корекції психоемоційних, вегетативних та гемодинамічних змін у
підлітків, що страждають на ХГД.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексне вивчення
психоемоційної сфери дітей з хронічними гастродуоденітами дозволяє
скорегувати терапію і підвищити її ефективність в період загострення
хвороби.

Отримані результати клініко-параклінічного дослідження дозволили
визначити інформаційну цінність статистично значущих комбінацій
ендогенних і екзогенних факторів ризику формування поверхневої та
ерозивної форми хронічного гастродуоденіту.

Обґрунтовано та впроваджено в клінічну практику програму застосування не
медикаментозних реабілітаційних методик та рослинного медикаментозного
засобу – танакану в комплексному лікуванні хронічних гастродуоденітів у
дітей та підлітків.

Впровадження результатів дослідження в практику. Нові методи корекції
вегетативних та психоемоційних розладів у дітей з хронічним
гастродуоденітом впроваджені в практичну роботу гастроентерологічних
відділень дитячої клінічної лікарні № 9, дитячої поліклініки №1
Святошинського району в м. Києві, міської дитячої лікарні в м. Біла
Церква, дитячому відділенні м. Ржищев та смт. Козова (Тернопільська
обл.), педіатричному відділенні Тернопільської міської дитячої
комунальної лікарні, обласної дитячої лікарні в м. Боярка та у міській
дитячій клінічній лікарні №1 у м. Донецьку.

Основні положення дисертації використовуються в педагогічному процесі
кафедри дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім П.Л.Шупика на
передатестаційних та циклах удосконалення лікарів з педіатрії та дитячої
гастроентерології, а також на кафедрі патологічної фізіології ДонМУ ім.
М.Горького у лекційному курсі та практичних заняттях за темою
“Патологічна фізіологія травлення”.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені всі клінічні
спостереження, реєстрація, обчислення, аналіз КІГ та клінортостатичної
проби. Самостійно виконувались усі психологічні та інтелектуальні тести
у дітей, а також анкетування їхніх батьків.

Досліджено зв’язок між показниками, що вивчались, зроблена статистична
обробка, узагальнення отриманих результатів з урахуванням ефективності
запропонованих, скорегованих терапевтичних комплексів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертацій викладено
на Х з’їзді педіатрів України (Київ, 13-16 жовтня 1999 р.), 3-й
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми дитячої
кардіоревматології” (Київ, 21-22 березня 2000 р.), на V Міжнародному
Українсько-Баварському симпозіумі дитячих неврологів (Київ, 10-11 жовтня
2001 р.), Всеукраїнському симпозіумі педіатрів (Тернопіль, 30-31березня
2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, з
них 3 статті у журналах, 2 – у збірнику наукових праць, 2- тези наукових
конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота виконана на 140 сторінках тексту.
Ілюстрована 38 таблицями, 21 рисунком, які займають 16 сторінок.
Складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів
і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
переліку використаних літературних джерел, який містить 308 вітчизняних
і зарубіжних робіт, що займають 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В дослідження включено 107 дітей віком
від 8 до 16 років з хронічним гастродуоденітом. Діагнози верифіковано за
стандартами діагностики адаптованими до МКХ-Х (Казак С.С. та співав.,
2003). Візуальне ураження СОШ та ДПК оцінювалось за класифікацією В.А.
Мазуріна (1989). Одномиттєво з ФЕГДС виконувалась внутрішньошлункова
рН-метрія (В.М. Чорнобровий, 1990) з визначенням функціонального стану
кислотопродукуючої та кислотонейтралізуючої функції, УЗД органів
черевної порожнини виконувалось у звичайному режимі та з використанням
подразника (сорбіту) за методикою О.П. Клименко (1990). Інфікованість
Н.p. підтверджували твердофазним імуноферментним тестом шляхом якісного
визначення IgG-антитіл до Н.p. у сироватці крові (UBI MAYIWELL™,США).

З метою вивчення психоемоційної та інтелектуальної сфер було застосовано
комп’ютерний варіант тесту М. Люшера, що оцінює загальний психоемоційний
стан пацієнтів. Визначення особистісної і реактивної тривожності
проводилось за шкалою самооцінки по методиці Ч.Д. Спілберга.
Комп’ютерним варіантом опитувальника А. Басса і А. Даркі досліджували
стан агресивності. Когнітивна сфера оцінювалась за допомогою коректурної
проби Бурдона, що свідчило про рівень концентрації уваги і тесту
Стернберга, який визначає стан короткочасної пам’яті.

Окрім цього проводилась кардіоінтервалографія в кліно- та ортоположенні
з визначенням тонусу, реактивності та напруженості ВНС (Баєвський Р.М.,
1979). Стан геодинаміки вивчався за допомогою УЗД серця та
допплерографії портальної і нижньої порожньої вени з вираховуванням
загальновідомих показників. Для визначення впливу стресогенних чинників
впродовж життя дитини проводилось анкетування батьків хворих.

З метою оптимізації лікування хронічного гастродуоденіту до
загальноприйнятої терапії (антацидні, ферментні, жовчогінні препарати,
по потребі антигелікобактерна терапія) було залучено психореабілітаційні
заходи за методикою Коляденко Н.В., 2002 р. “Спосіб комплексного
лікування порушень психологічного здоров’я дітей”, котра включала
використання індивідуальної, групової, сімейної психотерапії, арттерапії
(малювання, ліплення), ігротерапії, казкотерапії, ландшафтотерапії. Нами
вперше в дитячій гастроентерології до вищезазначеного комплексу залучено
препарат рослинного походження танакан, що за даними літератури володіє
вегетомодулюючими, антиоксидантними властивостями, позитивно впливає на
кровотік та стінку судин, а також стимулює когнітивні процеси (К.Ф.
Тринус, 1999).

Танакан застосовано у хворих на ХГД (n = 45) віком 14-16 років впродовж
30 діб, із розрахунку 3 мг/кг маси тіла тричі на день після їжі.
Співставлення результатів терапії проводилось з групою контролю (n = 30)
рандомізованою за віком, статтю, діагнозом та результатами первинного
комплексного обстеження.

Для вивчення клінічної ефективності терапії використана бальна методика
за С.М. Макеєвим (1985).

Математична обробка проведена за критерієм Ст’юдента для абсолютних
величин і по кутовому коефіцієнту Фішера – для відносних величин.
Розбіжності вважали вірогідними при р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020