.

Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за індустріальними технологіями (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
136 2696
Скачать документ

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

ТЕРЕЩЕНКО ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

УДК 613.6 + 632.95 : 633.9

Гігієна та фізіологія праці при вирощуванні та переробці соняшника за
індустріальними технологіями

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті медицини праці АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Чернюк Володимир Іванович, Інститут медицини праці АМН України,
заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, Інститут
медицини праці АМН України, завідувач відділу епідеміологічних
досліджень.

кандидат медичних наук

Сергеєв Сергій Георгійович, провідний науковий співробітник Інституту
екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця,
кафедра гігієни праці та профзахворювань, МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “08” вересня 2005 року о 14.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в Інституті медицини
праці АМН України (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту медицини праці
АМН України (01033, Київ-33, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “21” липня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. За роки незалежності соняшник став однією з
найпоширеніших технічних культур, що вирощуються в Україні (В.Л.Іванов,
2001). Це обумовлено, передусім, високим попитом на світовому ринку.

Вирощування соняшника може слугувати прикладом застосування інтенсивних
технологій у сільськогосподарському виробництві, коли усі ланки
технологічного процесу максимально механізовані (В.І.Чернюк, 1987, 1999)
та широко застосовуються різноманітні хімічні засоби (В.Г.Бардов та ін.,
1999; Ю.І.Кундієв та ін., 2000, 2003), в тому числі для протруювання
насіння та десикації соняшника перед збиранням врожаю. В останньому
випадку використовуються нові оригінальні технології на основі надлегких
літальних апаратів (Б.А.Арешніков, М.Г.Костюковський, 1991; С.М.Бабич,
2000; О.І.Бевз та ін., 2000).

Нарешті, існують різноманітні технології переробки соняшника та
отримання на його основі харчових та технічних продуктів.

Індустріальні технології вирощування та переробки соняшника досі майже
не досліджені з позицій гігієни праці, особливо коли йдеться про
комплексну фізіолого-гігієнічну оцінку усього циклу польових
механізованих робіт по вирощуванню і збиранню цієї культури; оцінку
нових технологій застосування пестицидів як елементів цього циклу;
питання гігієни праці при переробці соняшника. Невирішеність цих
актуальних гігієнічних питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має
безпосередній зв’язок з основними напрямками науково-дослідних робіт
Інституту медицини праці АМН України, а саме по таким НДР: “Крізьшкірне
надходження пестицидів в оцінці ризику можливої несприятливої дії на
організм працюючих при їх застосуванні” (№ Держреєстрації 0101U000546);
“Критерії оцінки ризику небезпечної дії пестицидів на працюючих (до
обґрунтування гігієнічних нормативів і профілактичних заходів)” (№
Держреєстрації 0102U002090), що виконувалися у період з 1998 по 2002
рік..

Мета дослідження – вивчити закономірності формування умов праці та їх
вплив на функціональний стан і здоров’я працівників, зайнятих
вирощуванням та переробкою соняшника в умовах сучасного
сільськогосподарського виробництва, та розробити заходи профілактики.

Задачі дослідження:

1. Дати комплексну гігієнічну оцінку умов праці за показниками її
шкідливості, небезпечності, важкості і напруженості на основних
технологічних етапах вирощування і переробки соняшника.

2. Дослідити стан фізіологічних функцій організму у операторів різних
видів сільськогосподарської техніки при різних видах робіт в динаміці
річного технологічного їх циклу.

3. Вивчити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності серед
основних професійних груп працівників, зайнятих вирощуванням і
переробкою соняшника.

4. Розробити гігієнічні рекомендації щодо поліпшення умов праці і
організації трудового процесу при вирощуванні та переробці соняшника;
обґрунтувати гігієнічні регламенти застосування десикантів при нових
технологіях.

Об’єкт дослідження: закономірності впливу умов праці на функціональний
стан та здоров’я працівників, зайнятих вирощуванням і переробкою
соняшника.

Предмет дослідження: фактори виробничого середовища (шум, вібрація, пил,
мікроклімат, хімічні речовини, важкість, напруженість праці);
функціональний стан операторів машин та технологічного обладнання (за
показниками центральної нервової та серцево-судинної систем,
нервово-м’язового апарату); показники стану здоров’я (ЗВУТ).

Методи досліджень: гігієнічні – для оцінки факторів виробничого
середовища; фізіологічні – для оцінки функціонального стану операторів
сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання;
санітарно-статистичні – для оцінки стану захворюваності (ЗТВП),
математичні – для обрахування достовірності змін фізіологічних
показників.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у встановленні основних
закономірностей формування функціонального напруження організму
працюючих в залежності від умов праці на різних етапах технологічного
циклу вирощування соняшника та при його переробці; обґрунтуванні
адекватних підходів до розробки профілактичних заходів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони знайшли
використання при створенні нормативно-методичних документів для
здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду в сільськогосподарському
виробництві, а саме:

– ДСП 8.8.1.2.001-98 “Транспортування, зберігання та застосування
пестицидів у народному господарстві”;

– ДСП 3.3.2.040-99 “Санітарні правила по обладнанню та експлуатації
засобів малої механізації для сільськогосподарського виробництва”;

– проекту “Інструкції із застосування пестицидів за допомогою надлегких
літальних апаратів у народному господарстві ультрамалооб’ємним
способом”;

– пропозицій по розробці нормативно-методичних документів, що
направлялися в профільну комісію Міністерства охорони здоров’я України
16.12.02 № 04/6-2629, 15.12.03 № 03/6-3356 і 15.12.04 № 03/6-3843, а
також у Центральну СЕС Міністерства охорони здоров’я України 28.02.03 №
03/6-412.

Крім того, отримані дані використовувалися при підготовці матеріалів
колегії санепідслужби Черкаської області “Про стан виконання вимог
Законів України „Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення”, „Про пестициди і агрохімікати” та Державних
санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 “Транспортування, зберігання та
застосування пестицидів у народному господарстві” під час проведення
протруєння насіневого матеріалу в Кам’янському та Шполянському районах”
(від 28.11.02 протокол № 14);

– підготовці аналізу роботи міських і районних санепідстанцій по розділу
“Загальна гігієна і токсикологія пестицидів, полімерних і синтетичних
матеріалів” за 2000 і 2002 роки (від 16.03.01 № 04/6-642 і від 17.02.03
№ 03/6-315);

– інструктивно-методичних листів для міських і районних санепідстанцій,
таких як „Про дотримання санітарного законодавства при виробництві та
експлуатації надлегких повітряних суден” (14.06.99 №04/6-1441), „Про
дотримання вимог санітарного законодавства при застосуванні пестицидів
авіаційним методом” (27.08.99 №04/6-2027), „Про хід виконання санітарних
правил при застосуванні пестицидів і агрохімікатів за допомогою авіації
та дельтапланів” (21.04.2000 №04/6-783), „Про дотримання вимог
санітарних правил при застосування пестицидів і агрохімікатів за
допомогою дельтапланів” (24.04.2000 №04/6-802), „Про здійснення
державного санітарного нагляду за використанням незареєстрованних
пестицидів і агрохімікатів та протруєного посівного матеріалу”
(27.07.2000 № 04/6-1582), “Про стан виконання в області вимог державних
санітарних правил при застосуванні пестицидів і агрохімікатів за
допомогою авіації та надлегких літальних апаратів” (20.12.2000
№04/6-2503), “Аналіз роботи держсанепідслужби України з питань виконання
вимог державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і
агрохімікатів у народному господарстві” (09.02.01 №04/6-332), „Аналіз
даних захворюваності з тимчасовою втратою працездатності механізаторів
Черкаської області” (27.12.2000 №04/6-2677), „Про запобігання випадкам
отруєнь пестицидами” (15.10.01 № 03/4-2493).

Особистий внесок здобувача: автором визначені мета і задачі досліджень,
сформовані основні їх напрямки. Обґрунтовані і відпрацьовані методи
досліджень. Організовані і здійснені виробничі гігієнічні та
фізіологічні дослідження на конкретних об’єктах. Проаналізовані
результати досліджень та виявлені закономірності впливу умов праці на
функціональний стан та здоров’я працівників. Обґрунтовані висновки
роботи. Підготовлені нормативно-методичні документи для впровадження в
практику державного санепіднагляду в галузі гігієни праці..

Апробація результатів дисертації.

Результати досліджень, проведених у рамках дисертаційної роботи,
доповідалися на:

– міжнародній конференції “Здоровье, окружающая и производственная
среда, безопасность труда в сельском хозяйстве на рубеже двух
тысячелетий”, Київ, 8-11 вересня 1998 року;

– Всеукраїнській науково – практичній конференції молодих вчених
“Актуальні проблеми профілактичної медицини”, Київ, 16-17 листопада 2000
року;

– науково – практичній конференції, присвяченій пам’яті Д.М. Калюжного
“Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі
століть”, Київ, 19-20 листопада 2000 року;

– нараді фахівців санепідслужби з питань організації та здійсненні
державного санепіднагляду за застосуванням пестицидів і агрохімікатів,
Луцьк, 25-28 вересня 2001року;

– науково – практичній конференції “Організація токсикологічної допомоги
в Україні”, Київ, 20-21 травня 2002 року.

Публікації. Основні результати виконаних досліджень повністю відображені
в 12 наукових публікаціях; 7 статей надруковані у виданнях,
рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
огляду літератури, опису методів досліджень, 4 розділів власних
досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Загальний обсяг роботи складає 195 стор., включає 10 рис., 39 таблиць
та список використаних джерел з 207 найменувань, зокрема 69 країн СНД,
далекого і близького зарубіжжя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначено мету, задачі і
предмет досліджень, сформульовано наукову новизну та практичне значення
роботи, визначено особистий внесок здобувача, наведені дані про
апробацію отриманих результатів.

У першому розділі наведено огляд літератури з питань гігієнічної оцінки
умов парці та їх впливу на стан здоров’я операторів
сільськогосподарської техніки; розглянуто проблеми застосування
пестицидів у сільськогосподарському виробництві, в тому числі за
допомогою надлегких літальних апаратів. Критичний розгляд матеріалів
публікацій показав недостатню висвітленість гігієнічних проблем, котрі є
характерними для робіт в рільництві в умовах сучасного
сільськогосподарського виробництва, зокрема при вирощуванні та переробці
такої монокультури, як соняшник, відсутність належного обґрунтування
заходів профілактики шкідливої дії виробничих чинників при виконанні
таких робіт. Тим самим визначена необхідність наукових досліджень з
даної проблеми.

В другому розділі представлено програму, організацію та методи
досліджень. Об’єкти та об’єми досліджень наведені в табл. № 1.

Дисертаційна робота виконана на базі 18 господарств Черкаської області,
що протягом останніх 10 років спеціалізувалися на вирощуванні соняшника.
Як приклад підприємства, що займається переробкою соняшникової сировини,
було вибрано лакофарбове підприємство “Аврора”, також розташоване в
межах Черкаської області.

В основу методик вимірювання і гігієнічної оцінки пилу, шуму, вібрації,
мікроклімату покладено діючі нормативно-методичні документи (ДСН
3.3.6.037-99, ДСН 3336039-99, ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ “Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”).

Таблиця 1

Основні об’єкти та об’єми дослідження

Показники Кількість досліджень (вимірювань)

Гігієнічні дослідження на робочих місцях

Вимірювання концентрацій пилу

Вимірювання шуму

Вимірювання вібрації

Вимірювання мікроклімату

Вимірювання концентрацій хімічних речовин

в повітрі виробничого середовища

в ґрунті

Визначення важкості праці

Визначення напруженості праці

506

498

303

198

464

360

104

76

76

2. Фізіологічні дослідження операторів 570

3. Вивчення ЗТВП (лікарняні листки) 1300

Визначення рівнів шуму та вібрації проводились за допомогою
шумо-вібровимірювальної апаратури ВШВ-003М2 та інтегруючого шумоміру
RFТ-00026.

Вимірювання мікроклімату здійснювали за загальновідомими методиками з
використанням аспіраційного психрометра Ассмана, анемометрів АСО-3.

Визначення концентрацій пилу в робочій зоні проводилося аспіраційним
методом за допомогою аспіраторів “Тайфун МС” з використанням фільтрів
АФА-ВП-20.

Зусилля на органах керування тракторів та сільгоспмашин вимірювали за
допомогою динамометра.

Вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі кабін сільськогосподарських
машин (оксиди азоту, оксид вуглецю, вуглеводні нафти) визначали за
допомогою універсального газоаналізатора УГ-2.

Концентрації хімічних сполук в повітрі виробничих приміщень
(уайт-спіріт, етилацетат, толуол, ксилол, акролеїн, сольвент-нафта,
спирти) визначались у відповідності з методичними вказівками МОЗ України
№ 5284-90, № 2719-83, № 3974-85, № 1688-77, № 4108-86, № 2902-83, №
4565-88, № 3942-85. Відбір проб повітря проводився в зоні дихання
операторів. Кожне дослідження включало відбір 3-5 проб.

Визначення вмісту пестицидів у повітрі виробничого середовища проводили
при протруєнні насіння соняшника (ТМТД) та при приготуванні робочих
розчинів десикантів (Реглон-Супер і Баста).

Крім того, визначалося забруднення цими токсикантами відкритих ділянок
шкіри та робочого одягу (нашивки з бавовняної тканини).

При проведенні робіт з десикації соняшника для визначення розмірів
санітарно-захисної зони визначали вміст Реглона-Супер та Басти у ґрунті
на відстані 25, 50, 100, 200, 300, 400, 600 м та в повітрі на відстані
50, 100, 300, 600 м від межі оброблюваного поля.

Визначення вмісту пестицидів в досліджуваних об’єктах здійснювали у
відповідності з Методичними вказівками № 5044-89, № 4263-87, № 2051-79
та ін.

Оцінку забруднення пестицидами шкіри та спецодягу працівників проводили
за допомогою “змивів” та “метода нашивок” (за МВ № 2102-79 від
01.11.79). Крім того, для оцінки можливої небезпеки шкідливої дії
пестицидів користувалися математичними методами розрахунку такої дії за
“російською” (В.Н.Ракитський, 1999) та “українською” (С.Г.Сергеєв, 2001)
моделями.

Визначення важкості та напруженості виконуваної роботи, а також
комплексну оцінку умов праці здійснювали за критеріями “Гігієнічної
класифікації праці” (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р.).

Оцінку функціонального стану працівників здійснювали за показниками
вищої нервової діяльності (визначення тестів на короткочасну пам’ять,
увагу за таблицями Шульте – Платонова); серцево-судинної системи
(визначення частоти пульсу, рівнів артеріального тиску, розрахункових
показників функціонального стану серцево-судинної системи – СО, МО, ПСС,
індекс Кердо та ін.); нервово-м’язового апарату (визначення м’язової
сили та витривалості при дозованому м’язовому напруженні).

Для вивчення впливу умов праці на стан здоров’я працівників проводили
дослідження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності за формою
23-ТН за останні 10 років. Зібраний матеріал оброблено
варіаційно-статистичними методами.

За даними проведених досліджень із технологічного циклу вирощування
соняшника з урахуванням особливостей умов праці доцільно виділити такі
основні етапи:

передпосівний обробіток ґрунту;

протруювання посівного матеріалу та посів соняшника;

десикація соняшника та збирання врожаю;

Окремим специфічним елементом подальшого технологічного циклу є
переробка соняшникової сировини та виготовлення продукції харчового та
технічного призначення.

Відповідно у третьому розділі дисертації дана порівняльна
фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці при виконанні земляних та
збиральних сільськогосподарських робіт на серійних вітчизняних (трактори
МТЗ/82, Т-150К, ДТ-75, комбайни СК-5) та зарубіжних (трактори Джон Дір)
машинах. Встановлено (таблиця 2), що в досліджуваних господарствах
використовується переважно технічно зношена, застаріла
сільськогосподарська техніка, що знаходиться в експлуатації 15-20 років.
Це обумовило вплив на операторів високих рівнів шкідливих виробничих
чинників, котрі перевищували ГДР та ГДК в 4-10 разів і були на 10-70%
вищими у порівнянні з відповідними даними 80-90 років (Б.І.Рябцев, 1972;
В.І.Чернюк, 1986).

У відповідності з Гігієнічною класифікацією праці оператори вітчизняних
тракторів і комбайнів зазнавали впливу двох чинників класу 3.2-3.3 (шум,
вібрація) та чотирьох чинників класів 3.1-3.2 (мікроклімат, пил,
важкість і напруженість праці), що може бути підставою для віднесення
професії механізатора до списку № 1 Переліку професій, що працюють у
шкідливих та небезпечних умовах праці. Разом з тим при виконанні
аналогічних сільськогосподарських робіт на тракторах Джон Дір лише вплив
загальної вібрації можна кваліфікувати як “шкідливий”, і то за класом не
вище 3.1 (те саме – за важкістю та напруженістю праці). Таким чином,
очевидні незаперечні гігієнічні переваги імпортної техніки.

Фізіологічними дослідженнями (рис. 1) встановлені суттєві зміни
функціонального стану центральної нервової, серцево-судинної системи,
нервово-м’язового апарату, котрі свідчили про розвиток вираженої втоми у
досліджуваних осіб, особливо при виконанні енергоємних польових робіт
(оранка) та робіт в умовах впливу високої температури повітря (збирання
врожаю).

Дослідженнями ЗТПВ у механізаторів було виявлено, що її показники (61,4
випадків і 581,5 днів непрацездатності на 100 працюючих) значно
перевищують ці показники по галузі ( 30,2 випадків і 408 днів
непрацездатності). Проте ці показники є значно (в 1,5 – 2 рази) нижчими
у порівнянні з 1989 роком, що ми схильні пояснювати зменшенням
доступності медичної допомоги на селі через скорочення мережі
лікувальних закладів.

Таблиця 2

Умови праці операторів машин та обладнання при вирощуванні соняшника та
їх оцінка за критеріями “Гігієнічної класифікації”

Шкідливі виробничі чинники

Шум, дБА

ЗВ, дБ

Пил, мг/м3

Темпера-тура по-вітря, ?С

Пести-циди,

мг/м3

Важ-кість праці (клас) Напру-женість праці (клас)

Оператори тракторів і комбайнів:

ДТ-75 93,5±6,4

(3.3)

114,5±1,5

(3.2) 29,3±15,3

(3.2) 26-30

(3.2) – 3.2 3.2

Т-150 90,5±5,2

(3.2)

116,3±0,9

(3.2) 15,8±0,9

(3.2) 25-28

(2) – 3.2 3.2

МТЗ/ЮМЗ 89,7±6,5

(3.3)

111,2±1,09

(3.1) 16,3±10,3

(3.1) 18-35

(3.3) – 3.2 3.2

Джон Дир 77,4±2,3

(2)

106,2±0,9

(3.1) 2,3±1,1

(2) 17-22

(2) – 3.1 3.1

“Нива” 91,8±2,4

(3.2) 114.4±0,89

(3.2) 28,5±18,24

(3.2) 30-34

(3.2) – 3.2 3.2

Оператори протрую-вальних машин

86,2±1,89

(3.1)

13,94±0,32 (3.2)

-1,1-+21,2 (2)

0,57±.1,1

2

3.1

Пілоти НЛА 87-93

(3.2) 117-125 – 12,2-17,5 (2) – 3.2 3.2

ДСН 3.3.2.041-99 80

(2) 107

(2) 4

(2) 28

(2) – 2 2

В четвертому розділі наведені результати гігієнічних та фізіологічних
досліджень при протруюванні насіння соняшника, що є окремим вагомим
елементом технологічного циклу його вирощування. Звичайно цей процес
здійснюється за використанням препарату ТМТД 80% с.п. (тирам) на
протруювальних машинах ПС-10.

Під час цього процесу відбувається інтенсивне забруднення повітря
виробничого середовища пилом та пестицидами з перевищенням ГДК в 3 і
більше разів, що відповідає класу 3.2 Гігієнічної класифікації праці.
Крім того, оператори зазнають впливу шуму з перевищенням ГДР на 7-10 дБА
(клас 3.2) при напруженості праці, що відповідає класу 3.1 і важкості
виконуваної роботи за класом 2 (допустимі умови). Дані цих обстежень
наведені в таблиці 2.

У 90% працюючих на протруюванні насіння було виявлено забруднення
пестицидами шкірних покровів та захисного одягу. Оцінка можливих ризиків
шкідливого впливу на здоров’я виявлених експозицій була

УВ(с) ЧСС (за хвилину)

АТС (мм рт.ст.) АТД (мм рт.ст.)

ПСС (дн/см) СО (мл)

МС (кг)

Рис. 1. Фізіологічні зсуви у різних професійних груп працюючих

на вирощуванні соняшника

дана на основі розрахунків, виконаних за “російською” (В.Н.Ракитський)
та “українською” (С.Г.Сергеєв) моделями. Результати розрахунків
свідчать, що найбільшу небезпеку складає можливість дермального впливу
пестицидів – коефіцієнт небезпеки перевищував “1” по “російській” моделі
в 83,3%, а по “українській” моделі – в 44,4% випадків. Так само ризик
сумарної (дермальної та інгаляційної) дії за “російською” моделлю був
вищий, ніж за “російською” (відповідно 94% і 55,6%). Величина небезпеки
інгаляційного впливу складала за “російською” моделлю – 27%, а за
“українською” – ні в одному випадку досліджень не перевищувала “1”.

Порівняльний аналіз можливих ризиків, розрахованих за “російською” та
“українською” моделями дає підстави для висновку про переваги
“російської” моделі, котра дає можливість отримати більш високі
показники ризику, і тим самим актуалізувати настороженість у відношенні
можливої шкідливої дії пестицидів.

Проведеними фізіологічними дослідженнями операторів протруювальних машин
(рис. 1) було виявлено погіршення показників функціонального стану
центральної нервової системи (зокрема, зменшення об’єму короткочасної
пам’яті у обстежених осіб понад 25%), що є ознакою розвитку втоми.
Аналіз ЗТВП серед операторів протруювальних машин свідчить, що її
показники (61,8 випадків та 689,5 днів непрацездатності на 100
працюючих) значно перевищували аналогічні показники в
сілсьькогосподарській галузі Черкаської області (30,2 випадків та 408
днів на 100 працюючих).

Однією з найважливіших складових комплексу виконаних в дисертаційній
роботі досліджень, з урахуванням їх пріоритетності, є
фізіолого-гігієнічна оцінка робіт з десикації соняшника перед збиранням
врожаю. Ці роботи виконуються з застосуванням новітніх технологій за
допомогою надлегких літальних апаратів (НЛА) – мотодельтапланів. Ці
машини, котрі можуть працювати на малих висотах, забезпечують насамперед
можливість ультрамалооб’ємного обприскування, точність обробки засіяних
ділянок і, тим самим, економію коштовного десиканта. При цьому суттєво
зменшується забруднення навколишнього середовища та мінімізується
можливість небажаного зносу пестициду на сусідні сільськогосподарські
угіддя.

В рамках дисертаційної роботи обробку досліджували в 6 господарствах на
11 полях, засіяних соняшником, з площею від 20 до 125 га; довжина гонів
складала від 300 до 900 м.

Гігієнічними дослідженнями встановлено, що під час авіахімробіт пілоти
зазнають впливу пестицидів. Зокрема, в 10% випадків було виявлено
забруднення захисного одягу препаратами Реглон-Супер та Баста.
Концентрації цих сполук коливалися в межах 0,001-0,0016 мг/дм2. При
оцінці ризику можливої перкутанної дії пестицидів з використанням як
“російської”, так і “української” моделі встановлено, що фактична шкірна
експозиція перевищувала допустимі величини ризику – в 1,23-1,43 рази (за
“російською” моделлю) та 1,43-2,07 (“українська” модель).

Пілоти зазнавали впливу інтенсивної загальної вібрації і шуму, рівні
котрих перевищували нормативні величини на 9-10 дБ (клас 3.2-3.3 за
“Гігієнічною класифікацією праці”).

??AE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020