.

Клініко-фізіологічні особливості мігрені у дітей та підлітків (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 2487
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

Вержбицька Оксана Миколаївна

УДК: 616.857-053.2

Клініко-фізіологічні особливості мігрені у дітей та підлітків

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в лабораторії вікової нейрофізіології Волинського
державного університету ім. Лесі Українки, Волинському обласному
дитячому територіальному медичному об’єднанні МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Волинський державний університет ім. Л. Українки, кафедра фізіології
людини і тварин, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Боброва Валентина Іванівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра медицини невідкладних станів, професор кафедри;

доктор медичних наук , професор Скочій Павло Григорович, Львівський
національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,
кафедра нервових хвороб, професор кафедри.

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, відділ нейроінфекції і патології вегетативної нервової системи
(м. Харків).

Захист відбудеться “ 16 ”_листопада 2005 р. о _9 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за
адресою: 04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (04112,
м.Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_14 ”_жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Боротьба з болем голови, і зокрема з мігренню, як
однією з найбільш поширених форм пароксизмальних цефалгій, є актуальною
і складною проблемою медицини (Славкин Ю.Л., Боброва В.И., 2000; Дубенко
Е.Г., 2001). Саме мігрень займає першу позицію в Міжнародній
класифікації болю голови (1988). Згідно з епідеміологічними
дослідженнями, проведеними в різних країнах, мігренню страждають від 3%
до 16% населення, а по деяких даних – до 30% (Вейн А.М., Колосова О.А.,
1995; Шток В.Н., 1998; Molofsky W., 1998; Valade D, 2000). Часті напади
мігрені знижують якість життя, а ускладненні форми її можуть становити
загрозу для життя хворих (Бурцев Е.М., 1994; Зозуля И.С., Боброва В.И.,
2000). Рання діагностика, лікування і профілактика цереброваскулярних
порушень, і зокрема мігрені, є найбільш актуальними завданнями
ангіоневрології (Трошин В.Д., 1999; Волошин П.В., Тайцлин В.Й., 1999,
Григорова И.А., Лещенко О.К., 2002).

За останні десятиліття уявлення про мігрень розширились завдяки росту
наукових досліджень, присвячених вивченню епідеміології, генетики,
патогенезу та лікуванню цього захворювання (Гіттік Л.С., 1997; Вейн
А.М., Колосова О.А., 1995, 2001; Григорова И.А, Браславец А.Я.,
Федорович А.С., 2000). Визначена роль вазоактивних речовин в патогенезі
захворювання (Вейн А.М., Воробьева О.В.,1999; Алексеев В.В., Яхно Н.Н.,
1997). Зібрані експериментальні нейрофізіологічні і клінічні дані про
роль трігеміно-васкулярного комплексу і кортикальної депресії Лео у
формуванні мігренозних пароксизмів (Амелин А.В., 1997, 2000; Амелин
А.В., Игнатов Ю.Д., Скоромец А.А., 2001). Відомі особливості перебігу
мігрені в дорослих, в той же час питання мігрені в дітей і підлітків
досліджено мало (Резниченко Е.К., 1998, Роговина Е.Г., 1999, Юдельсон
Я.Б., Рачин А.П., 2004). Беручи до уваги, що мігрень часто дебютує в
підлітковому віці, та загальну тенденцію до “помолодшання” хвороб, ми
вважаємо за доцільне детально вивчити особливості клініки та перебігу її
в дитячому і підлітковому віці.

Відомо, що патогенез мігрені є багатофакторним (Вейн А.М., 2002,
Иззади-заде К.Ф., Баша А.В., Демчук Н.Д., 2002, Goadsby P.J., 1997).
Але в доступній нам літературі ми не знайшли даних про роль
лімбікоретикулярної системи та її взаємовідношень з корою головного
мозку в походженні цього захворювання. Особливо важливим ми вважаємо
визначити їх роль в патогенезі мігрені в дитячому віці, бо саме тоді
відмічається функціональна незрілість кори і підкоркових структур
головного мозку. Одним з найбільш поширених методів вивчення
функціонального стану головного мозку є реєстрація його електричної
активності. Сучасна електроенцефалографія використовує різні комп’ютерні
програми, які значно поглиблюють уявлення про активаційні процеси
головного мозку (Лукачер Г.Я., Стрелец В.Б., 1994; Свидерская Н.Е.,
Королькова Т.А., 1997; Гнездицкий В.В., 2000; Бондарь А.Т., Федотчев
А.И., 2001). Тому найновіші системи комп’ютерної електроенцефалографії
(ЕЕГ) перспективні у розкритті особливостей біоелектричної активності
мозку при мігрені. Дослідницькі можливості значно розширюються, якщо
характеристики ЕЕГ поєднувати з електрофізіологічними корелятами
церебрального кровотоку – даними реоенцефалографії (РЕГ). Тому
комплексне вивчення електричної активності мозку та його гемодинаміки в
різні періоди захворювання є актуальним і є предметом цього наукового
дослідження.

Таким чином актуальність роботи визначається необхідністю в дитячому
віці на сучасному рівні комплексно дослідити клінічні особливості,
електричну активність головного мозку та стан церебральної гемодинаміки
в різні періоди мігрені. Такі ж дослідження будуть проведені в
контрольній групі здорових дітей. Слід підкреслити, що концептуальність
дослідження спеціалізованої діяльності мозку визначається принципами
системної організації нейрофізіологічних механізмів як основи
”фізіології активності”(Анохин П.К., 1975; Бернштейн М.А., 1990).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах науково-дослідницької програми лабораторії
вікової нейрофізіології Волинського державного університету ім.
Лесі Українки „Нейрофізіологічні механізми когнітивної і
екологічної адаптаційної діяльності головного мозку, віковий
аспект” (номер державної реєстрації 0916U006629).

Мета дослідження. Покращення діагностики мігрені в дитячому віці
шляхом уточнення патогенетичних механізмів її виникнення на основі
вивчення особливостей клініки мігрені у дітей та підлітків, комплексного
дослідження електричної активності головного мозку та його гемодинаміки.

Завдання дослідження.

Вивчити особливості клініки і перебігу мігрені в дітей і підлітків з
урахуванням віку та статі.

Дослідити стан електричної активності головного мозку в хворих з
мігренню в міжприступний період і під час приступу.

Встановити особливості церебрального кровотоку за даними РЕГ в
означеної категорії осіб у міжприступний період і під час приступу
захворювання.

Провести порівняльний аналіз показників електричної активності головного
мозку і церебрального кровотоку під час приступу і в міжприступний
період мігрені.

Дослідити взаємовідношення коркових структур і лімбікоретикулярної
системи при різних клінічних формах мігрені.

Об’єкт дослідження – мігрень.

Предмет дослідження – клінічні прояви, особливості перебігу,
електрична активність головного мозку, церебральна гемодинаміка.

Методи дослідження: клініко-неврологічний, нейрофізіологічний
(електроенцефалографія, реоенцефалографія), статистичний методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше уточнені особливості
клініки і перебігу мігрені в дітей і підлітків, встановлені особливості
протікання мігрені з урахуванням віку і статі хворих.

Вперше доведено, що особливості церебрального кровотоку, які виявлені в
міжприступний період, повинні враховуватись при обгрунтуванні
медикаментозної профілактики приступів мігрені в означеної категорії
осіб.

Використовуючи сучасні системи комп’ютерної електроенцефалографії і
реоенцефалографії, вперше проведено комплексне порівняльне вивчення
електричної активності головного мозку і стану церебрального кровотоку в
залежності від клінічної форми і періоду захворювання.

Вперше використано кореляційний аналіз для оцінки
внутрішньопівкулевих і міжпівкулевих зв’язків у корі головного
мозку у пацієнтів дитячого і підліткового віку з мігренню, встановлені
особливості просторового розподілу і динаміки фокусів активації,
кореляційних зв’язків в корі великих півкуль мозку, які відображають
міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії і корково-підкоркові
відношення при мігрені.

Базуючись на комплексному клініко-інструментальному дослідженні,
уточнені патогенетичні механізми мігрені в дітей і підлітків,
вперше доведено патогенетичну роль лімбікоретикулярної системи у
формуванні мігренозних пароксизмів.

Вперше виявлена єдність феноменологічних проявів церебральної активності
регуляторних механізмів та системної організації регуляції церебрального
кровотоку при мігрені. Вперше показані відмінності
корково-підкоркових та внутрішньокоркових взаємовідношень при
різних клінічних формах та в різні періоди перебігу мігрені.

Обґрунтована доцільність використання комп`ютерної
електроенцефалографії в комплексній діагностиці мігрені в дитячому
віці.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані нові
патогенетично обґрунтовані підходи щодо діагностики мігрені в
дитячому віці.

Використання даних про особливості клініки і перебігу мігрені в дітей
та підлітків, особливості електричної активності головного мозку і
церебрального кровотоку під час приступу і в міжприступний
період дають можливість своєчасно діагностувати різні клінічні
форми мігрені в хворих цих вікових груп.

Виявлені порушення церебрального кровотоку в міжприступний період
дозволяють патогенетично обгрунтовано проводити профілактику і лікування
приступів мігрені, зменшити їх частоту.

Отримані результати дослідження важливі в клінічній практиці для
більш поглибленого розуміння патогенезу мігрені, а отже і для
розробки необхідних методів лікування цієї патології.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням здобувача. На підставі проведеного патентно-інформаційного
пошуку та вивчення літератури автором визначено актуальність теми
роботи, сформульовані мета та завдання, розроблено методологію
досліджень. Самостійно проведено та проаналізовано результати клінічних
спостережень, нейрофізіологічних досліджень в осіб з мігренню і
контрольної групи здорових дітей. На підставі досліджень пошукачем
самостійно визначені клінічні особливості мігрені в дітей та підлітків
в залежності від віку і статі, особливості гемодинамічних порушень і
функціонального стану головного мозку в різні періоди захворювання, що
дозволяє покращити діагностику мігрені і обгрунтовано проводити
профілактику і лікування мігрені в момент приступу і в міжприступний
період в дітей та підлітків. Здійснено впровадження результатів
наукових досліджень у клінічну практику. Статистичну обробку
отриманих даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження,
оформлення роботи, автореферату і наукових статей здійснено автором
також самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної
роботи доповідались на Пленумі науково-практичного товариства
неврологів, психіатрів та наркологів України (Тернопіль, квітень
2001р.), V Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих
вчених, приуроченому до 10-ї річниці незалежності України
(Тернопіль, травень 2001р.), конференції, присв’яченій 100-річчю з дня
народження заслуженого діяча науки України професора Я.П. Склярова
(Львів, жовтень 2001р.), II Національному Конгресі неврологів психіатрів
та наркологів України (Харків, червень 2002р.), Всеукраїнській
науковій конференції “Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі
і в патології” (Київ, жовтень 2002р.), науково-практичній конференції
неврологів психіатрів і наркологів України (Чернівці, жовтень 2002р.),
Міжнародній конференції, присвяченій пам’яті професора Шостаковської
І.В. (Львів, жовтень 2002р.), I Всеукраїнській науково-практичній
конференції студентів і молодих вчених “Актуальні питання сучасної
неврології”(Луганськ, січень 2003р.), VII Міжнародному медичному
конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, травень 2003р.),
Всеукраїнському науковому симпозіумі “Особливості формування та
становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси,
жовтень 2003р.), на засіданнях Волинського обласного товариства
неврологів (2002-2004).

Апробація дисертації проведена на розширеному засіданні кафедри
фізіології людини і тварин Волинського державного університету ім. Лесі
Українки (28.10.2004р.), спільному засіданні кафедр неврології,
нейрохірургії, медицини невідкладних станів Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (05.04.2005р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць
(13 – одноосібно), у тому числі 6 статей у журналах, рекомендованих
ВАК України (з них 3 у фахових медичних журналах) і 8 робіт – у
матеріалах конгресів, науково-практичних конференцій, пленумів і
симпозіумів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу,
огляду літератури, характеристики матеріалу та методів дослідження,
розділу власних спостережень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій, додатку. Робота
викладена на 230 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 40 рисунками
і 64 таблицями (33 в додатку). Перелік використаної літератури містить
261 джерело, з них 181 – кирилицею, 80 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Матеріал і методи дослідження. В дисертаційній роботі обстежено дві
основні групи дітей віком від 4 до 16 років: хворі з мігренню та здорові
(контрольна група), всього 254 дитини. Усі були праворукими. Діти
поділялись за статтю (дівчата і хлопці) і віком: 4-7, 8-12, 13-15 років
– дошкільний, школярі молодших, старших класів.

Відбір контингенту для досліджень проводився по чітких клінічних
ознаках мігрені. В групі з мігренню було 130 осіб. Серед них 65 дівчат і
65 хлопців наступних вікових груп – 4-7 років (12 пацієнтів), 8-12 років
(68), 13-15 років (50). По клінічних формах мігрені хворі розподілялись
наступним чином: мігрень без аури (ізольовані приступи цефалгії) – 97
(75%) дітей, мігрень з аурою (поєднання короткочасних вогнищевих
неврологічних порушень і цефалгії, тобто з аурою) – 26 (20%) дітей,
мігренозна аура без болю голови (переважання скороминучих вогнищевих
порушень над цефалгією) – 7 (5%) дітей (таблиця 1). Клінічна
систематизація мігрені, що використана в наших дослідженнях, є зручною
при проведені діагностики захворювання в дитячому віці і відображає
патогенетичні особливості порушень загальної і локальної церебральної
регуляції в період мігренозного приступу (Л.С. Гіттік, 1989) та
відповідає Міжнародній класифікації болю голови (1988).

Контрольну групу склали діти, в яких не виявлено відхилень при оцінці
клінічного стану нервової системи і внутрішніх органів (медична карта
025/о,112/у). В цій групі було 124 дитини. Вони поділялись за статтю (60
дівчат, 64 хлопців) та віком – 4-7 років (12), 8-12 років (63), 13-15
років (49).

Таблиця 1

Розподіл клінічних форм мігрені в дітей

Вікові групи

(роки)

Загал.

кіл-ть Клінічні форми

Мігрень без аури

Мігрень з аурою Мігренозна аура без болю голови

Абс.

%

Абс.

%

Абс.

%

4-7

8-12

13-15 12

68

50 10

53

34 83

78

68 –

14

12 –

20

24 2

1

4 17

2

8

Всього 130 97 75 26 20 7 5

Вивчення електричної активності головного мозку як показника його
функціонального стану проводилось у таких експериментальних ситуаціях: в
стані функціонального спокою; при стимуляції світлом (ритмічна
фотостимуляція); при гіпервентиляції. Використовувалась система
комп’ютерної електроенцефалографії “DX – 4000 Practic” (Харків, 1997р.).
Електроди для реєстрації ЕЕГ розміщувались за міжнародною схемою 10/20 у
восьми симетричних проекціях лівої і правої півкуль мозку: лобних (Fs,
Fd), скроневих (Ts, Td), тім’яних (Ps,Pd), потиличних(Os,Od). Реєстрація
здійснювалась монополярно з референтним вертекс-електродом. У групі з
мігренню дослідження вперше проводились до початку лікування, яке могло
б змінити картину захворювання та його нейрофізіологічні прояви.

Для оцінки ЕЕГ-даних використаний пакет комп’ютерних програм: 1)
автоматизований аналіз частотно-амплітудних показників ЕЕГ; 2) аналіз
зонального розподілу питомої ваги основних ритмів електричної активності
мозку; 3) побудови та аналізу топографічних картограм інтенсивності
електрогенезу; 4) кореляційний аналіз, за допомогою якого виявляються
значні (коефіцієнт r=0,51-0,70) і високі (r=0,71-1,0) кореляційні
зв’язки певних ділянок великих півкуль мозку за їх біоелектричними
показниками. Аналіз проводився з враховуванням віку і статі хворих,
клінічної форми і періоду мігрені.

Вивчення церебрального кровотоку проводилось системою комп’ютерної
реографії “Regina–3”(Харків,1999р). Для оцінки кровотоку в каротидному і
вертебробазилярному басейнах використовувались фронтомастоідальні і
окціпітомастоідальні відведення. Реєструвались РЕГ під час приступу
мігрені і в міжприступний період. Реоенцефалограми аналізувались за
наступними методами: візуальний аналіз з визначенням типу кривих і
кількісний аналіз (реографічний індекс, коефіцієнт асиметрії,
дикротичний індекс, діастолічний індекс). При обробці отриманих даних
використовувались методи варіаційної статистики з оцінкою t – критерія
Стьюдента. Різницю двох величин вважали достовірною при t ? 2,0 і p ?
0,05 (Венчиков А.И., Венчиков В.А., 1974; Лакин Г.Ф., 1990).

Результати в дослідження та їх обговорення

Наші дослідження виявили наступні особливості клініки та перебігу
мігрені в дитячому віці. Мігрень дебютує в досить ранньому віці.
Мігрень без аури виникає частіше в 8-12 років, мігрень з аурою
– в 11 років. Мігренозна аура без болю голови з абдомінальними
проявами дебютує в 3-5 річному віці, з вестибулярними і
гемігіпестетичними порушеннями – в 13-14 років.

Серед обстежених переважали жителі міста (61,5%).Вказівки на
спадковість щодо мігрені виявлено в 50 (38,5%) дітей. В 80% мігрень
успадковувалась по материнській лінії, в 20% – по батьківській. Частіше
обтяжений сімейний анамнез виявляли при мігрені без аури. З віком
поступово зменшується роль спадкового фактора, можливо за рахунок
вікової активації гуморального та психоемоційного механізмів.

Мігрень без аури відмічається у всіх вікових групах. Збільшується
кількість латералізованих цефалгій (4-7 років – 50%, 8-12р.- 69,8%,
13-15р.- 73,6%), тривалість (від 2-4 годин в дітей 4-7 років до 8-24
годин – в 13-15 років) і частота (від 1 разу в 2-3 місяці в дітей
4-7 років до 1-2 разів в місяць в дітей 13-15 років). Вони
супроводжуються вираженою вегетативною симптоматикою.

Мігрень з аурою в дітей 4-7 років не спостерігалась. В
переважної більшості дітей 8-15 років з цією формою захворювання
відсутня стереотипність аури, крім офтальмічної: відмічається
поліморфізм транзиторних вогнищевих симптомів від нападу до
нападу або динамічне поєднання їх в одному пароксизмі. Переважає
лівобічний біль (54%) голови, який комбінується з транзиторними
вогнищевими симптомами справа. В 13 (50%) дітей відмічається аура у
вигляді миготливих фотопсій, негативних скотом, в 8 (31%) –
гемігіпестезії, в 5 (19%) – динамічне поєднання різних типів аури.

При мігренозній аурі без болю голови з віком зменшується
кількість приступів з абдомінальними проявами, а переважають
пароксизми з вестибулярними і гемігіпестетичними порушеннями.

Встановлені статеві клінічні особливості мігрені. В дівчат з
мігренню без аури переважають правобічні цефалгії (51,1%) з
вираженими вегетативними проявами – нудотою, блідістю шкіри, набряком
періорбітальних тканин, блюванням. В них частіше зустрічаються
вестибулопатії, мігренозна спадковість; відмічається зв’язок з
менструальним циклом. Приступи починаються переважно вдень, повторюються
1-2 рази в місяць. В хлопців при мігрені без аури домінують лівобічні
цефалгії (40,0%), що дебютують частіше вночі або під ранок, дуже
інтенсивні, але турбують рідше – 1 раз в 2-3 місяці.

Мігрень з аурою з однаковою частотою зустрічається в дівчат і
хлопців. Переважають лівобічні цефалгії, які комбінується з
транзиторними вогнищевими симптомами у вигляді миготливих
фотопсій, негативних скотом і парестезій справа.

При мігренозній аурі без болю голови в дівчат переважають
пароксизми з абдомінальними проявами, в хлопців – з геміпарестезіями і
вестибулярними порушеннями.

Автоматизований частотно-амплітудний аналіз виявляє кількісні і
якісні відмінності основних компонентів ЕЕГ при мігрені і в здорових
дітей. В міжприступний період мігрені реєструються такі типи ЕЕГ:
умовно-нормальний, гіперсинхронний, десинхронний, з переважанням
повільнохвильової активності. З віком зменшується відсоток
умовно-нормальних (4-7р.- 66,6%, 8-12р.- 64,7%, 13-15р.- 46,0%) і
гіперсинхронних ЕЕГ (4-7р.- 33,3%, 8-12р.- 16,2%, 13-15р.- 12,0%).

В міжприступний період при мігрені без аури домінує десинхронний тип,
при мігрені з аурою – з переважанням повільнохвильової активності. При
мігренозній аурі без цефалгії у всіх вікових групах переважає
умовно-нормальний тип ЕЕГ.

Електрична активність мозку під час нападу мігрені без аури і
мігренозній аурі без болю голови характеризується дифузністю порушень.
Зміни реєструються у всіх відведеннях і вказують на поширеність
нейродинамічних здвигів в головному мозку. Виявлена пароксизмальна
активність реєструється переважно в тета- і альфа-діапазонах
білатерально-синхронно. Лише при мігрені з аурою відмічаються фокальні
пароксизми тета- і дельта-хвиль на стороні, контрлатеральній до
вогнищевої неврологічної симптоматики, в міжприступний період цих змін
не виявлено.

Аналіз зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів
електричної активності головного мозку при мігрені виявив стійкі зміни в
альфа- і тета-діапазонах.

Питома вага альфа-ритму в хворих 4-7 років є вищою, а в 8-15 років
достовірно меншою, ніж в здорових. Реєструється зниження її переважно в
правопівкульних структурах мозку. Ритмічна фотостимуляція вказує на
зниження реактивності коркових структур в цьому діапазоні.

Порівняно з нормою при мігрені встановлений ріст питомої ваги повільних
ритмів (тета) з переважанням в правій півкулі.

Міжприступний період при мігрені без аури характеризується зниженням
частки альфа-активності і збільшенням тета-ритму. При мігрені з аурою
на фоні вище описаних змін спостерігається посилення скроневої
альфа-активності справа. При мігрені з аурою без цефалгії не виявлено
достовірних відмінностей від здорових.

Під час приступу мігрені без аури збільшується частка альфа-ритму і
зменшується питома вага повільнохвильової активності. При мігрені з
аурою відмічається симетричне зниження питомої ваги альфа-ритму,
особливо в потиличних відведеннях і збільшення частки тета-ритму з
переважанням в правій півкулі мозку. Мігренозна аура без болю голови
характеризується не тільки зменшенням питомої ваги альфа-ритму і
збільшенням частки тета-активності, але й порушенням їх просторового
розподілу: реєструється тенденція до активації тета-ритму в правій
скроневій ділянці та формування патологічного наростаючого
лобно-потиличного градієнту.

??

¨?6

?

O

O

O

$

O

O

??????ні при аналізі зонального розподілу питомої ваги цих ритмів.
Встановлено, що особливістю мігрені в дітей 4-7 років є підвищення
інтенсивності альфа- і тета-ритмів, для хворих 8-15 років властиві
зниження інтенсивності альфа-ритму, особливо в потиличних і тім’яних
областях, та посилення – тета-ритму. При фотостимуляції реєструється
зниження реактивності або ареактивність альфа-ритму і підвищення
інтенсивності тета-ритму. Відмічається функціональна міжпівкулева
асиметрія мозку: переважання альфа-ритму в лівій півкулі, тета-ритму – в
правій. Всі вище описані зміни більш виражені в дівчат.

В міжприступний період при мігрені без аури з віком знижується
інтенсивність альфа-ритму і підвищується – тета-ритму, переважно в
правій півкулі. При мігрені з аурою у всіх вікових групах реєструється
фокус максимальної активації альфа-ритму в правій скроневій ділянці та
підвищення інтенсивності тета-ритму, особливо в потиличних відведеннях.
Для мігрені з аурою без болю голови характерно поступове зниження
амплітудного спектру в альфа- і тета-діапазонах з формуванням фокусу
альфа-активності в правих скроневих відведеннях.

В приступний період мігрені без аури підвищується інтенсивність
альфа-ритму. При мігрені з аурою реєструється достовірне підвищення
інтенсивності тета-ритму і зниження – альфа-ритму з чіткою скроневою
активацією його в правій півкулі мозку. При мігренозній аурі без болю
голови генералізовано знижується інтенсивність в альфа- і
тета-діапазонах без локальних порушень.

Вказані загальні і зональні особливості активності коркових структур в
дітей з мігренню підтверджуються дослідженням кореляційних зв’язків у
великих півкулях мозку. В дітей 4-12 років кількість значних і високих
кореляцій в альфа-діапазоні вища, ніж в здорових, і вони мають
генералізований характер. Для хворих 13-15 років властиві зниження
кореляцій з тенденцією до їх диференціації, а саме формування відносно
відособленої зони значних і високих кореляцій в правій скронево-тім’яній
ділянці. Також при мігрені зменшується кількість значних і високих
кореляцій в тета-діапазоні, відмічається переважання їх в правій
півкулі.

В міжприступний період при мігрені без аури в альфа- і тета-частотах
переважають кореляційні зв’язки в правій півкулі мозку з максимальною
вираженістю в скронево-тім’яній ділянці. При мігрені з аурою значним є
вплив потиличних структур мозку на інші ділянки кори. При мігрені з
аурою без цефалгії зменшуються кореляції в альфа- і тета-діапазонах без
фокальних порушень.

Під час приступу мігрені без аури посилюється взаємодія між правими
лобно-скронево-тім’яними ділянками в альфа- і тета-діапазонах. Приступ
мігрені з аурою характеризується підвищеним впливом скроневих структур
правої гемісфери на інші відділи мозку в альфа-діапазоні і потиличних
структур – в тета-діапазоні. При мігренозній аурі без болю голови
кореляційні зв’язки симетрично знижуються.

Дослідження церебрального кровотоку методом реоенцефалографії виявило в
міжприступний період мігрені без аури дистонічний тип РЕГ із зниженим
пульсовим кровонаповненням каротидного басейну. При мігрені з аурою і
мігренозній аурі без цефалгії домінує гіпертонічний тип РЕГ із зниженим
пульсовим кровонаповненням як в каротидному, так і в вертебробазилярному
басейнах та затрудненим венозним відтоком.

Під час приступу мігрені відмічається значне підвищення пульсового
кровонаповнення в каротидному і вертебробазилярному бассейнах на стороні
болю голови при однобічних цефалгіях та з обох сторін – при двобічних.
Реєструється такаж фазність приступу, як в дорослих.

Отже, проведені в даній роботі дослідження біоелектричної активності
мозку з використанням комп’ютерних програм вказують на складність і
нерівнозначність коркових механізмів і корково-підкоркової взаємодії при
мігрені. За нашими даними ці особливості чітко виявляються в альфа- і
тета-діапазонах. Відмічається патологічна функціональна асиметрія мозку
за рахунок домінування тета-ритму в правій півкулі і альфа-ритму – в
лівій. Виявлене загальне зниження інтенсивності альфа-ритму та рівня
кореляцій у всіх зонах кори з максимальною вираженістю в потиличних
відведеннях, на нашу думку, є електрофізіологічним відображенням
кортикальної депресії Лео, яка, як відомо, починається з потиличних
ділянок, поширюється по конвексу і є однією з початкових ланок
церебральної дизрегуляції при мігрені. Виявлені нами активація
альфа-ритму в скроневій ділянці правої півкулі на фоні загальної
дезорганізації і десинхронізації його та зростання інтенсивності
тета-ритму свідчать про активну патогенетичну роль лімбікоретикулярної
системи і порушення балансу висхідних активуючих і дезактивуючих систем
мозку при цьому захворюванні. Результати наших досліджень і літературні
дані дозволяють нам виділити наступні основні нейрофізіологічні фактори
виникнення приступу мігрені – дисфункцію лімбікоретикулярної системи,
кортикальну депресію Лео, що поширюється по конвексу, підвищену
активність тригеміноваскулярних структур.

При формуванні патологічної системи, яка лежить в основі виникнення
мігрені, порушена взаємодія корково-підкоркових, а саме
ретикулокортикальних і лімбікокортикальних структур мозку. Ці порушення
уявляються нам патологічною детермінантою в системному формуванні
мігрені. Подальше системоутворення відбувається в умовах зниження
загальної активності

А Б

Великі півкулі Великі півкулі

S D

F

T

P

O

Мігрень Норма

Рис.1 Схема взаємодії коркових центрів, лімбікоретикулярної системи,
судинної системи мозку при мігрені (А) і в здорових дітей (Б). D – права
півкуля мозку, S – ліва півкуля. Відведення: F – лобні, T – скроневі, P
– тім’яні, O – потиличні.

коркових структур, недостатності програмуючих та контролюючих впливів
потиличних відділів та їх міжпівкулевих кореляційних зв’язків. Система
включає патологічне домінування скронево-тім’яних ділянок правої
півкулі. Важливим є феномен домінування в правій півкулі тета-ритму і
формування локальних вогнищ гіперактивності в цьому діапазоні. Судинні
зміни, які реалізовують сам приступ мігрені є вторинними по відношенню
до первинної нейрогенної церебральної дисфункції (рис.1).

Незважаючи на єдність патогенетичних механізмів відмічені суттєві
відмінності при різних клінічних формах мігрені. В основі захворювання
лежить патологічна взаємодія кори і лімбікоретикулярних структур мозку,
однак ця взаємодія нерівнозначна. Мігрень без аури характеризується
значним порушенням коркових процесів. Ведуча роль лімбікоретикулярної
системи мозку відмічається при мігрені з аурою. Для мігренозної аури без
цефалгії характерним є гіпоактивність ретикулярних і лімбічних структур
мозку та виснаженість компенсаторних коркових механізмів.

Завершуючи аналіз отриманих результатів, необхідно відзначити, що при
мігрені формується патологічна система з патологічною детермінантою в
підкоркових, а саме лімбікоретикулярних, структурах мозку і
недостатністю інтегративного контролю зі сторони вищих вегетативних
нервових центрів, що приводить до підвищеної активності
тригеміноваскулярних структур під час мігренозного приступу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове
вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні
клініко-патофізіологічних особливостей перебігу мігрені у дітей і
підлітків на основі комплексного дослідження електричної активності
головного мозку і його гемодинаміки.

Мігрень у дітей та підлітків характеризується віковим і
клінічним різномаїттям (мігрень без аури, з аурою, з аурою без болю
голови), поліморфізмом транзиторних вогнищевих неврологічних порушень
під час приступу (гемігіпестетичні, офтальмічні, вестибулярні,
абдомінальні). Серед хворих мігренню переважають діти 8-12 років.
Поступово з віком збільшується частота нападів (від 1 разу в 2-3 місяці
в 4-7 років до 2 разів в місяць в 13-15 років), тривалість (від 2 годин
в 4-7 років до 24 годин в 13-15 років), зростає відсоток латералізованих
цефалгій (4-7 років – 50%, 13-15 років – 73,5%).

В міжприступний період мігрені реєструються такі типи ЕЕГ:
умовно-нормальний, гіперсинхронний, десинхронний, з переважанням
повільнохвильової активності. З віком кількість хворих з
умовно-нормальними і гіперсинхронними ЕЕГ зменшується. При мігрені
без аури домінує десинхронний тип, при мігрені з аурою – з
переважанням повільних хвиль, при мігрені з аурою без болю голови –
умовно-нормальний. Під час приступу мігрені без аури і
мігренозної аури без болю голови електрична активність головного
мозку характеризується дифузністю порушень, реєструється
білатерально-синхронна пароксизмальна активність в альфа- і
тета-діапазонах. При мігрені з аурою фокальні пароксизми тета- і
дельта-хвиль відмічаються на стороні, протилежній до вогнищевої
неврологічної симптоматики.

При мігрені реєструються стійкі зміни переважно в альфа- і
тета-діапазонах ЕЕГ. В міжприступний період мігрені зональний
розподіл питомої ваги і топографічне картування інтенсивності ритмів
ЕЕГ характеризується зниженням показників альфа-ритму і
підвищенням тета-ритму переважно в правій півкулі при мігрені
без аури; підвищенням показників альфа-ритму в правій скроневій
ділянці і симетричним підвищенням тета-ритму – при мігрені з
аурою; поступовим зниженням питомої ваги і амплітудного спектру в
альфа- і тета-діапазонах з максимальною інтенсивністю в правій
скроневій ділянці – при мігренозній аурі без цефалгії. Під час
приступу мігрені без аури підвищуються показники альфа-ритму;
мігрені з аурою – збільшується питома вага і інтенсивність
альфа-ритму (“скроневий альфа-ритм”) і тета-ритму в правій
півкулі; мігрені з аурою без цефалгії – генералізовано знижуються
показники в альфа- і тета-діапазонах без локальних змін.

Значні і високі кореляційні зв’язки у корі великих півкуль
мозку при мігрені характеризуються зменшенням їх в альфа- і
тета-діапазонах з домінуванням в правій півкулі. В міжприступний
період при мігрені без аури переважають кореляційні зв’язки в
діапазоні альфа- і тета-частот в правій півкулі з максимальною
вираженістю в скронево-тім’яній ділянці; при мігрені з аурою
значним є вплив потиличних структур мозку на інші ділянки кори;
при аурі без цефалгії зменшуються кореляції в альфа- і
тета-діапазонах без фокальних порушень. Під час приступу мігрені
без аури посилюється взаємодія між правими лобно-скронево-тім’яними
ділянками в альфа- і тета-діапазонах; при мігрені з аурою
підвищується вплив правих скроневих структур в альфа-діапазоні і
потиличних структур – в тета-діапазоні; при мігренозній аурі без
болю голови – кореляційні зв’язки в альфа- і тета-діапазонах
симетрично знижуються.

Церебральний кровотік в міжприступний період мігрені
характеризується дистонічним типом із зниженням пульсового
кровонаповнення в каротидному басейні при мігрені без аури,
гіпертонічним типом із зниженням пульсового кровонаповнення в
каротидному і вертебробазилярному басейнах та затрудненням
венозного відтоку при мігрені з аурою і мігренозній аурі без
цефалгії.

По показниках електричної активності головного мозку з
використанням відповідних комп’ютерних програм в патогенезі
мігрені проявляється патологічна взаємодія кори і
лімбікоретикулярних структур та порушення коркових нейродинамічних
процесів. Ступінь вираженості цих змін корелює з особливостями
клінічної картини: приступ мігрені без аури – переважно з
активацією коркових структур мозку, мігрені з аурою – з
гіперактивністю лімбікоретикулярної системи мозку, мігрені з аурою
без болю голови – з гіпоактивністю лімбікоретикулярної системи та
виснаженням компенсаторних регуляторних механізмів діяльності кори
головного мозку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою удосконалення діагностики запропонована методика
комплексного обстеження хворих на мігрень дітей і підлітків, що включає
комплексне клініко-неврологічне, комп’ютерне електроенцефалографічне,
комп’ютерне реоенцефалографічне обстеження.

2. Розроблено діагностичні критерії електричної активності головного
мозку при мігрені у дітей і підлітків.

Для визначення тактики лікування і зменшення частоти мігренозних
приступів доцільно проводити моніторинг церебральної гемодинаміки в
міжприступний період мігрені.

У хворих з мігренню лікувальна тактика невропатолога визначається
клінічним типом мігренозних пароксизмів, вираженістю і характером
реоенцефалографічних і електроенцефалографічних порушень.

Існує взаємозв’язок між станом церебрального кровотоку, електричною
активністю головного мозку і клінічною картиною мігренозного пароксизму.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Вержбицька О.М. Особливості зонального розподілу питомої ваги основних
частотних діапазонів електричної активності мозку при мігрені в дітей
//Український медичний альманах.– 2002.- №6.- С. 23-25.

Вержбицька О.М. Кореляційні зв’язки у великих півкулях мозку при мігрені
в дитячому віці // Український вісник психоневрології.–2002.– Т.10,
вип.2.- С.160-161.

Вержбицька О.М. Топоселективні особливості електричної активності
головного мозку при мігрені в дитячому віці //Експериментальна та
клінічна фізіологія і біохімія. – 2003. – №3. – С.102-106.

Вержбицька О.М. Клініко-нейрофізіологічний аналіз мігрені у дітей та
підлітків // Науковий вісник Волинського державного університету ім.
Лесі Українки.–2000.- №7. – С. 69-72.

Вержбицька О.М. Вікові клініко-фізіологічні особливості мігрені в дітей
//Науковий вісник Волинського державного університету ім.Л.Українки.–
2002.- № 6.- С. 49-51.

Вержбицька О.М., Сидор Я.І. Вікові особливості електричної активності
головного мозку у дітей та підлітків //Науковий вісник Волинського
державного університету ім.Л.Українки.– 2004.- № 4.- С. 73-76.
(Особистий внесок здобувача полягає в аналізі результатів обстеження,
статистичній обробці матеріалу, підготовці статті до друку).

Вержбицька О.М. Мігрень у дітей та підлітків: клініка, діагностика
//Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі
концепції розвитку охорони здоров’я населення України. – Тернопіль.:
Укрмедкнига, 2001- С.196-201.

Вержбицька О.М. Нейрофізіологічні особливості мігрені в дитячому віці //
Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці (Тези
доповідей конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора
Я.П.Склярова).–Львів.-2001.- С. 52.

Вержбицька О.М. Особливості перебігу і діагностики мігрені в дитячому
віці // Матеріали V міжнародного медичного конгресу студентів і молодих
вчених.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001.– С. 97.

Вержбицька О.М. Нейрофізіологічні аспекти мігрені в дітей //Матеріали
міжнародної конференції, присвяченої пам’яті Шостаковської І.В. –
Львів.- 2002. – С. 50.

Вержбицька О.М. Нейрофізіологічні особливості мігрені у дітей //
Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. – Київ.-
2002. – С. 27.

Вержбицька О.М. Статеві клініко-нейрофізіологічні особливості мігрені в
дітей та підлітків // Актуальні питання неврології, психіатрії та
наркології.– Чернівці. – 2002.– С. 23-25.

Вержбицька О.М. Особливості церебрального кровообігу при мігрені в
дитячому віці //Особливості формування та становлення психофізіологічних
функцій в онтогенезі. – Черкаси. – 2003.– С. 22.

Вержбицька О.М. Особливості електричної активності мозку при мігрені в
дітей // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і
молодих учених.–Тернопіль.: Укрмедкнига, 2003.– С. 161.

Анотація

Вержбицька О.М. Клініко-фізіологічні особливості мігрені у дітей та
підлітків.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2005.

В дисертаційній роботі встановлені особливості клініки і перебігу
мігрені в дітей в залежності від віку і статі. Виявлено певний
взаємозв’язок між характером гемодинамічних порушень та клінічним
варіантом мігрені.

На основі комплексного порівняльного дослідження електричної
активності головного мозку з використанням комп’ютерних програм
автоматизованого амплітудно-частотного аналізу ЕЕГ, аналізу питомої
ваги, топографічного картування і кореляційного аналізу основних
частотних діапазонів встановлені особливості просторового розподілу і
динаміки фокусів активації, кореляційних зв’язків в корі великих півкуль
мозку, які відображають міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії і
корково-підкоркові відношення при мігрені в залежності від клінічної
форми і періоду захворювання. В роботі дістало подальший розвиток
уявлення про роль лімбікоретикулярних структур і внутрішньокоркових
взаємодій при даному захворюванні. Виявлені єдність феноменологічних
проявів церебральної активності регуляторних механізмів та системної
організації при мігрені і разом з тим показані відмінності
корково-підкоркових і внутрішньокоркових взаємовідношень при різних
клінічних формах та в різні періоди захворювання.

Аналіз отриманих результатів дозволив поглибити уявлення про патогенез
мігрені, з’ясувати особливості перебігу клінічних форм мігрені в дітей
та підлітків, виявити характер електроенцефалографічних і гемодинамічних
порушень за даними реоенцефалографічного лослідження в різні періоди
захворювання, що сприяє своєчасній діагностиці і лікуванню таких хворих.

Ключові слова: мігрень, електроенцефалографія, частотно-амплітудний
аналіз, топографічне картування, кореляційний аналіз, реоенцефалографія,
лімбікоретикулярні структури мозку.

Аннотация

Вержбицкая О.Н. Клинико-физиологические особенности мигрени у детей и
подростков.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.15 – нервные болезни. Киевская медицинская академия
последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ Украины.- Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению особенностей клиники, биоэлектрической
активности мозга и состояния церебрального кровообращения при мигрени у
детей и подростков.

Установлено, что клиническая картина мигрени у больных 4-16 лет
характеризуется возрастным и клиническим разнообразием (мигрень с аурой,
мигрень без аури, мигренозная аура без головной боли), полиморфизмом
транзиторных очаговых неврологических нарушений во время приступа
(гемигипестетические, офтальмические, вестибулярные, абдоминальные).

Изучение биоэлектрической активности мозга с использованием
компьютерных программ частотно-амплитудного анализа основных ритмов ЭЭГ,
зонального распределения их удельного веса, топографического
картирования интенсивности электрогенеза и корреляционных связей в коре
больших полушарий мозга указывают на сложность и неравнозначность
корковых механизмов и корково-подкорковых взаимодействий при мигрени.
Отмечено снижение зонального разнообразия ритмов ЭЭГ, уменьшение
удельного веса и интенсивности альфа-ритма с одновременным увеличением
этих показателй в тета-диапазоне, нарушение нормальной функциональной
асимметрии мозга с преобладающим вовлечением в патологический процесс
структур правого полушария мозга с формированием фокуса активации в
височной области. Полученные результаты исследования биоэлектрической
активности головного мозга и литературные данные позволяют нам выделить
как основные нейрофизиологические факторы возникновения приступа мигрени
– дисфункцию лимбикоретикулярной системы, распространяющуюся
кортикальную депрессию Лео, повышенную активность тригеминоваскулярных
структур.

В целом, при мигрени формируется патологическая система с
патологической детерминантой в лимбикоретикулярных структурах мозга, с
недостаточным интегративным контролем со стороны высших мозговых
центров, что приводит к повышенной активности тригеминоваскулярных
структур во время мигренозного пароксизма. Степень выраженности этих
нарушений коррелирует с особенностями клинической картины заболевания.

Исследование мозговой гемодинамики методом компьютерной
реоэнцефалографии выявило особенности церебрального кровотока в разные
периоды мигрени. Установлена взаимозависимость между характером
гемодинамических нарушений и клинической формой мигрени.

Анализ полученных данных позволил углубить представления о патогенезе
мигрени, выделить особенности ее течения у детей и подростков,
своевременно диагностировать.

Комплексное клинико-неврологическое и нейрофизиологическое иследование
лиц данной возрастной категории является адекватным, целесообразным и
достаточно информативным для оценки патогенетических механизмов мигрени.

Ключевые слова: мигрень, электроэнцефалография, частотно-амплитудный
анализ, топографическое картирование, корреляционный анализ,
реоенцефалография, лимбикоретикулярные структуры мозга

Аnnotation

Verzhbytska O.M. Clinical and Physiological Peculiarities of Migraine In
Children and Teenagers. – Manuscript.

Dissertation thesis for obtaining the scientific degree of a Candidate
of Medical Science in the speciality 14.01.15 – Nervous Diseases. – Kyiv
Medical Academy for Postgraduate Education named after P.L. Shupyk of
the Ministry of Health of Ukraine. – Kyiv, 2005.

In dissertation work the peculiarities of clinical picture and passing
of migraine of children depending on the age and sex were determined. It
was detected the certain intercommunication between the character of
hemodynamic abnormalities and clinical variant of migraine.

On basis of the complex comparative analysis of the electrical activity
of the brain with usage of computer programs of the automatized
amplitude-frequency analysis of electroencephalography (EEG), analysis
of specific weight, topographic mapping and correlation analysis of the
main frequency ranges the peculiarities of the spatial distribution and
dynamics of activation focus, correlations in cortex of cerebral
hemispheres which reflect the inter- and internalhemispheric
interactions and corticosubcortical relations in case of migraine
depending on the clinical form and period of the disease were
determined. In the work the image of the role of limbic-and-reticular
structures and internal-cortical interactions in case of the given
disease got the further development. One detected the unity of
phenomenological manifestations of cerebral activity of the control
mechanisms and the systemic organization in case of migraine and at the
same time the differences of corticosubcortical and internal-cortical
interrelations in case of different clinical forms and at the different
periods of the disease are evinced.

Analysis of the received results allowed to extend the image of
pathogenesis of migraine, ascertain the peculiarities of passing of the
clinical forms of children and teenagers’ migraine, detect the character
of electroencephalography and hemodynamic abnormalities at the
different periods of the disease that contributes to the timely
diagnostics and treatment of such patients.

Key words: migraine, electroencephalography, amplitude-frequency
analysis, topographic mapping, correlation analysis ,reoencephalography,
limbic-and-reticular structures of cerebrum.

PAGE \* Arabic 4

Гіттік Леонід Самійлович

Лімбіко-

ретикулярна

система

Лімбіко-ретикулярна система

Судинна система мозку

Судинна система мозку

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020