.

Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
126 4728
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЯРОЦЬКИЙ Микола Євгенійович

УДК
618.173-02:618.1-089.87]:616-009.86-084-08

Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною
менопаузою

14.01.01-акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.
Богомольця МОЗ України

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент
АМН України

ВЕНЦКІВСЬКИЙ БОРИС МИХАЙЛОВИЧ,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ
України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, академік НАН України,

ГРИЩЕНКО ВАЛЕНТИН ІВАНОВИЧ,

Харківський медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ,

Донецький медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

доктор медичних наук , професор

ГНАТКО ОЛЕНА ПЕТРІВНА,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та
репродуктології м. Київ

Захист дисертації відбудеться “__5__”____травня_____2005 року

о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.003.03 при

Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України

(01030, м. Київ, бульвар Шевченка, 17)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного

університету ім. О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3)

Автореферат розісланий “__4__”___квітня___2005року

Вчений секретар спеціалізованої ради,

кандидат медичний наук, доцент
Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Доброякісні пухлини матки трапляються в досить
широких межах від 26% до 77% і є однією з головних причин втрат
репродуктивної функції жінки. Більше 20% жінок віком старше 18 років
перенесли видалення матки, в тому числі біля 70% з них були прооперовані
у віці від 30 до 40 років з приводу лейоміоми матки (Артамонов В.С.,
Федун З.В., 1998; Грищенко В.І., 1998; Венцківський Б.М., Коханевич
Є.В., Татарчук Т.Ф., 2000; Чайка В.К., 2001; Вихляева Е.Н., 2004).

Протягом останніх 50 років постійно збільшується число гістеректомій, і
в теперішній час ця операція є одним з найчастіше виконуваних
оперативних втручань не тільки в гінекології, але й і серед загально
хірургічних операцій (Кулаков В.И., Адамян Л.В., 1999; Савицкий Г.А.,
Савицкий А.Г., 2002; Чайка В.К., Железная О.О., 2004).

Не зважаючи на піввіковий досвід застосування цієї найчастіше
виконуваної операції, у світовій практиці ведуться дискусії відносно
обсягу гістеректомії (тотальна, субтотальна), доступів (лапаротомний,
лапароскопічний або вагінальний), а також обґрунтування видалення
додатків матки і матки. Вибір обсягу операції викликає певні ускладнення
не тільки в зв’язку з заперечливою інформацією про психоемоційні,
нейроендокринні, уродинамічні розлади, але й у зв’язку з онкологічною
настороженістю у разі залишення шийки матки і додатків (Венцківський
Б.М., 2000; Кулаков В.И., 2004; Запорожан В.М., Гладчук І.З., 2004;
Луценко С.І., 2004).

Синдром хірургічної менопаузи займає особливе місце серед
естрогендефіцитних станів жінки, відрізняючись від вікової менопаузи
одночасним виключенням функції яєчників, або матки та яєчників. Це
зумовлює швидший розвиток як ранніх, так і пізніх стадій клімактеричних
розладів, а також їх тяжкий перебіг. Разом з тим, до теперішнього часу
остаточно не вирішене питання про частоту поширення і ступінь
вираженості ранніх проявів синдрому хірургічної менопаузи. Рядом
досліджень, проведених у нашій країні і за її межами, доведена більша
частота та тяжкий перебіг синдрому хірургічної менопаузи, з виразнішими
проявами, як вегето-судинних, так і психоемоційних розладів після
гістероваріоектомії, ніж після гістеректомії без видалення додатків.
Саме тому в останні роки зростає тенденція до проведення
органозберігальних операцій. Але деякі автори відмічають, що після
гістеректомії в залишених яєчниках виникають кістозні утворення,
розвиток ендометріозу, що ставить під сумнів доцільність збереження
яєчників у жінок старших вікових груп (Сметник В.П., Тумилович В.Г.,
2000; Макаров О.В., 2000; Степанківська Г.К., 2000; Крижанівська Н.К.,
2001; Нагорна В.Ф., Тюєва Н.В., 2002).

Принципові особливості патогенезу і клінічного перебігу синдрому
хірургічної менопаузи потребують їхнього врахування під час проведення
замісної гормональної терапії (ЗГТ) і вимагають подальших досліджень у
розробці нових схем профілактики та лікування. Поява в останні роки
нових засобів ЗГТ істотно розширила наші можливості, однак під час їх
застосування не завжди беруть до уваги особливості формування ранніх та
пізніх стадій синдрому хірургічної менопаузи (Татарчук Т.Ф., 1999;
Бульса М.Г., 2003; Нестеренко О.В., 2004).

У літературі трапляються лише поодинокі та суперечливі публікації, що
стосуються досліджень серцево-судинної системи та молочних залоз, стану
нирок, уродинаміки сечового міхура у жінок репродуктивного та
перименопаузального віку з доброякісними пухлинами матки до і після
операцій.

Недостатньо вивчені питання підбору засобів профілактики та корекції
системних порушень у жінок залежно від вихідного стану органів мішеней
статевої системи і супутніх ендокринних захворювань.

Дані стосовно частоти вегето-судинних, психоемоційних та урогенітальних
розладів, які найчастіше турбують жінок, що в подальшому стають базою
формування тяжких ускладнень постменопаузи, залишаються досить
суперечливими. Все сказане свідчить про актуальність розробки вище
зазначених питань як з наукової, так і практичної точки зору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до проблемно-тематичного плану
науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології № 1
Національного медичного Університету ім. О.О.Богомольця “Охорона
репродуктивного здоров’я жінки в сучасних умовах”, терміни виконання
2003-2005 рр. № держреєстрації – 0103U005668, шифр роботи ІН, індекс УДК
618.179:616-07-08-084. Дисертант є співвиконавцем теми.

Мета дослідження. Зменшити частоту та ступінь тяжкості синдрому
хірургічної менопаузи у жінок після гістер- та гістероваріоектомії
шляхом визначення системних порушень, розробки та впровадження у
клінічну практику адекватних патогенетично обґрунтованих методів
діагностики, профілактики та корекції патологічних змін залежно від віку
та поєднаної патології.

Основні задачі дослідження:

Визначити частоту, ступінь тяжкості та особливості перебігу ранніх
проявів синдрому хірургічної менопаузи у жінок різного віку залежно від
обсягу проведеної операції.

Встановити динамічні особливості вмісту статевих стероїдних та
гонадотропних гормонів у жінок із синдромом хірургічної менопаузи.

Визначити варіанти показників добової варіабельності серцевого ритму за
показниками біфункціонального моніторингу артеріального тиску (АТ) та
електрокардіограми (ЕКГ) у жінок з доброякісними пухлинами матки до і
після оперативного лікування.

Визначити особливості ехоструктури, васкуляризації та гемодинаміки у
нирках жінок з доброякісними пухлинами матки до і після операції.

Дослідити функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів у жінок різного
віку з доброякісними пухлинами матки.

Визначити функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів у жінок залежно
від обсягу оперативного втручання та розмірів пухлини.

Виявити можливості застосування допплерівських ультразвукових методів
для характеристики особливостей васкуляризації та стану молочної залози
у жінок з доброякісними пухлинами матки до оперативного втручання та під
час застосування ЗГТ.

Розробити, впровадити в клінічну практику та оцінити ефективність
патогенетично обґрунтованого комплексу профілактичних та лікувальних
заходів, щодо корекції системних змін у жінок з хірургічною менопаузою
після гістер- та гістероваріоектомії.

Об’єкт дослідження – жінки з хірургічною менопаузою.

Предмет дослідження – стан жінок з доброякісними пухлинами матки до і
після гістер- та гістероваріоектомії, показники гормонального
гомеостазу, добовий профіль АТ, його середнє значення та варіабельність;
стан молочної залози до та після оперативного лікування, а також її стан
на фоні застосування ЗГТ; стан нирок та верхніх сечових шляхів у жінок з
доброякісними пухлинами матки без медикаментозної поліурії;
функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів у жінок з доброякісними
пухлинами матки до і після гістер- та гістероваріоектомії, профілактика
та корекція системних порушень.

Методи дослідження – клінічні, гормональні, інструментальні,
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Із застосуванням сучасних методів
досліджень проведене комплексне клініко-параклінічне обстеження жінок з
синдромом хірургічної менопаузи в репродуктивному та перименопаузальному
віці. Доведена можливість підвищення ефективності діагностики
доброякісних утворень молочної залози у жінок з доброякісними пухлинами
матки шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження (К
УЗД), яке об’єднує традиційне ультразвукове, кольорове та енергетичне
картування УЗД, КДК і ЄДК паталогічних утворень молочної залози та
лімфатичних вузлів, а також контролює ефективність застосування ЗГТ і
впливу її на молочну залозу. Уперше в гінекологічній практиці
застосовано комплексне ультразвукове дослідження нирок та верхніх
сечових шляхів у хворих з доброякісними пухлинами матки без
медикаментозної поліурії. На основі біфункціонального 24 добового
моніторингу (АТ, ЕКГ) оцінено добовий профіль АТ, його середнє значення
та варіабельність, а також доведені зміни вегетативної регуляції
серцевого ритму, які дають змогу прогнозувати виникнення АГ на фоні
виявленої симпатикотонії у пацієнток з синдромом хірургічної менопаузи.
За допомогою урофлоуметрії встановлено уродинамічні порушення у жінок з
доброякісними пухлинами матки, а також вплив гістер- та
гістероваріоектомії на характер і вираженість уретровезикальних функцій.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих
результатів досліджень, які підтверджують порушення гормонального
гомеостазу, вегето-судинні та психоемоційні розлади, зміни в
серцево-судинній системі, молочних залозах, верхніх та нижніх
сечовивідних шляхах, визначені групи ризику по розвитку синдрому
хірургічної менопаузи, ще до оперативного втручання. Доведено високу
ефективність діагностики стану молочної залози шляхом застосування К
УЗД, що поєднує традиційне ультразвукове, кольорове та енергетичне
допплерівське картування.

Визначено, що хірургічна менопауза, яка виникає після
гістероваріоектомії у 50% жінок супроводжується змінами серцево-судинної
системи, які характеризуються порушенням варіабельності АТ та ознаками
гіперсимпатикотонії. У жінок з доброякісними пухлинами матки виникають
порушення функціонального стану верхніх та нижніх сечовивідних шляхів,
які знаходяться в прямій пропорції залежно від розміру пухлини матки та
віку пацієнтки. Отримані результати досліджень свідчать про необхідність
комплексного ультразвукового дослідження нирок та функціонального стану
нижніх сечовивідних шляхів до і після операції, а в післяопераційному
періоді проведення необхідних лікувальних заходів.

Розроблено спосіб прогнозування обструкцій верхніх сечових шляхів у
жінок з доброякісними пухлинами матки. Розроблені методичні рекомендації
щодо принципів та методів корекції гормональних порушень у пери- та
постменопаузі, а також клініки, діагностики та лікування
постоваріоектомічного синдрому. Вперше розроблено та апробовано
патогенетично обґрунтовані комплекси профілактики та корекції проявів
синдрому хірургічної менопаузи у жінок з урахуванням виникнення,
особливостей перебігу та доведена їх висока клінічна ефективність.

Впровадження результатів досліджень у практику. Запропоноване
використання розроблених методів комплексного лікування препаратами
негормональної дії та замісної гормональної терапії, що забезпечує
зниження частоти та ступеня тяжкості системних порушень у жінок з
хірургічною менопаузою.

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи
впровадженні в лекційний курс і використовуються у проведенні практичних
занять на кафедрі акушерства та гінекології № 1 Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця, в роботі міського постійно діючого
семінару для акушерів–гінекологів, сімейних лікарів, лікарів інших
спеціальностей.

Матеріали дисертаційної роботи відображені у методичних рекомендаціях
МОЗ України для студентів та лікарів.

Результати досліджень та розроблені методи діагностики, профілактики та
корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою впроваджені
в роботу поліклінік, жіночих консультацій та гінекологічних відділень м.
Києва та міст України: Вінниці, Одеси, Миколаєва, Львова, Тернополя та
Харкова.

Особистий внесок здобувача. Особисто вивчено сучасний стан проблеми,
самостійно проведено клінічне обстеження хворих із застосуванням К УЗД
нирок, молочних залоз, біфункціонального добового моніторингу хворих до
і після операції. Особисто виконано всі оперативні втручання
лапаротомним, лапароскопічним та піхвовим доступом, забір матеріалу для
ендокринологічних та біохімічних досліджень.

Особисто розроблені клініко-параклінічні критерії діагностики, схеми
профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною
менопаузою, здійснена їх клінічна апробація.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
було викладено на ХІ з’їзді акушерів-гінекологів України (Київ, 2001),
міжнародній науково-практичній конференції “Малоінвазивна хірургія без
кордонів” (Тернопіль, 2001, 2004), Ш Всеукраїнській конференції з
гінекологічної ендоскопії (Одеса, 2001, 2003), II Українському конгресі
з “Мінімальної інвазійної та ендоскопічної хірургії (Київ, 2001), І
Російському конгресі з менопаузи (Москва, 2001), ХV Європейському
конгресі акушерів-гінекологів (Базель, Швейцарія 2000), Ш Конгресі з
менопаузи (Амстердам, 2001), Ш Національному конгресі геронтологів та
геріатрів України (Київ, 2000), ХVП Всесвітньому конгресі з репродукції
та безпліддя (Мельбурн, Австралія 2001), Х Всесвітньому конгресі з
урогінекології (Мельбурн, Австралія 2001), Х Всесвітньому конгресі з
менопаузи (Берлін, 2002), ХV Міжнародному конгресі-курсі з лапароскопії
і гістероскопії в гінекології та акушерстві (Москва, 2002, 2003, 2004),
Х Всесвітньому конгресі з гінекологічної ендокринології (Вроцлав, 2002)
та ряді регіональних конференцій в різних областях України.

Публікації результатів дослідження. Матеріали дисертації опубліковані у
56 наукових роботах, з них 28 робіт у наукових фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, з яких 5 самостійних. Два патенти на винахід
України.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладено на 264
сторінках друкованого тексту, включає вступ, огляд літератури, опис
матеріалів та методів дослідження, три розділи власних досліджень,
аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень, висновки,
практичні рекомендації. Перелік використаних джерел налічує 529
найменування (257 вітчизняних та 272 зарубіжних), які займають 59
сторінок.

Робота ілюстрована 75 таблицями і 31 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення мети і завдань
дослідження обстежено 727 жінок з доброякісними пухлинами матки до і
після гістер- та гістероваріоектомії, які були розподілені на дві групи
в залежності від обсягу оперативного втручання. Першу групу склали 235
жінок, яким була виконана тотальна гістеректомія; друга група – 492
жінки, яким була виконана тотальна гістероваріоектомія. Середній вік
жінок становив 45,4+4,2 роки. Залежно від віку пацієнтки були
розподілені на такі підгрупи: до 40 років, 41-45 років, 46-49 років та
50-55 років.

При клінічному обстежені вивчено гінекологічний, акушерський, соматичний
та інфекційний анамнез жінок, а також їх соціально-економічний стан.

Усі оперативні втручання були виконані на клінічній базі кафедри
акушерства та гінекології №1 НМУ у відділенні гінекології Київської
міської клінічної лікарні №18. Оперативні втручання виконувались
лапаротомним, піхвовим та лапароскопічним шляхом. Лапароскопічні
операції здійснювались з використанням ендоскопічного устаткування та
інструментів фірми “WISAP” (Німеччина) під комбінованим ендотрахеальним
наркозом. Візуальний контроль і відеозапис операцій проводили за
допомогою ендоскопічної відеокамери фірми “WISAP”.

З метою встановлення особливостей механізмів розвитку синдрому
хірургічної менопаузи проводилось визначення вмісту гонадотропних
гормонів – лютеїнізувального (ЛГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ)
імуноферментним методом, статевих стероїдних гормонів естрадіолу (Е),
прогестерону (П), які визначались радіоімунним методом.

Визначення гормонів проводилось у клінічній лабораторії центральної
міської лікарні м. Києва.

Оцінка клінічних особливостей перебігу синдрому хірургічної менопаузи у
жінок різного віку проводилась шляхом комп’ютерної обробки даних,
отриманих під час заповнення анкет з вирахуванням індексу Куппермана
(Kupperman Heton, 1959) та МПІ у модифікації Е.В. Уварової та В.П.
Сметник (1988).

Добовий моніторинг АТ та ЕКГ проводили апаратом “Cardiotens-01” (фірми
“Meditech” Угорщина). Частота вимірів АТ була стандартна – один раз у 15
хвилин вдень і один раз у 30 хвилин вночі. Аналізувались наступні
показники: середній артеріальний систолічний та діастолічний
артеріальний тиск (САТ і ДАТ) за добу, ніч та день. Варіабельність АТ
(стандартне відхилення від середньої величини АТ). Визначали добовий
індекс, який виражається в % зниженні АТ за період сну порівняно з
активним періодом. Показник “навантаження тиском” оцінювали за індексом
часу. Ехо-кардіографія проводилась за стандартною методикою в В- і
М-режимах. Дослідження проводили до операції, на 7 добу, а також через 6
місяців після операції.

Дослідження проводились у відділі симптоматичних гіпертензій Інституту
кардіології ім. М.Д. Стражеско АМН України (зав. відділу – д.мед.н.,
професор Ю.М. Сіренко), в ранньому післяопераційному періоді на базі
гінекологічного відділення клінічної лікарні №18 м. Києва.

Для вивчення стану нирок та сечовивідних шляхів у жінок з доброякісними
пухлинами матки до і після операції застосовували К УЗД. Воно складалося
з визначення розмірів нирок, коркової та мозкової речовини, стану мисок
і допплерівського вивчення порушень внутрішньониркової гемодинаміки.

Дослідження проводилися з використанням приборів “Logig-500” i
“Logig-700” фірми “Дженерал Електрик” (США). Використовували конвексні
датчики 3,5 мНz, для покращення якості зображення вибирали позицію
датчика. Нирки сканувались композиційно, в сагітальних, фронтальних і
поперечних зрізах. Допплерівське дослідження проводилось в режимі
триплекса з одночасним живим зображенням в В-режимі, режимі кольорового
допплерівського картування (КДК) і імпульсній допплерографії (ІД).

Найбільша візуалізація внутрішньониркових судин досягалась шляхом
послідовного включення швидкісних діапазонів від 0 до 20 см/мм, від 0 до
5 см/мм.

Критерієм ниркової обструкції прийнято вважати RI>0,7 на стороні
обструкції. Різниця ^RI між стороною обструкції і здоровою стороною
>0,1.

Дослідження проводились у відділенні променевої діагностики
Центрального клінічного шпиталю МО України (начальник відділу – к.мед.н.
Дуган І.В.).

Для вивчення функції нижніх сечовивідних шляхів у всіх хворих до
операції проводили детальний збір анамнезу (початок і прогресування
хвороби, попередні оперативні методи лікування). Вивчались показники
сечі та крові.

У випадку необхідності проводилося дослідження сечі на стерильність з
визначенням антибіотикограми.

За наявності показань проводилось рентгенологічне обстеження сечового
міхура у вигляді цистографії та мікційної цистографії з контрастивним
препаратом (урографін). Спеціальними методами дослідження нижніх
сечовивідних шляхів була урофлоуметрія, а за показаннями цистометрія і
профілометрія. Дослідження проводились на апараті “МеrKur-400”, фірми
“WIEST” (Німеччина).

Вивчались наступні параметри сечовипускання:

V мл – об’єм виділеної сечі;

Т сек. – тривалість сечовипускання;

Qmax мл/сек – максимальна швидкість току сечі;

Qave мл/сек. – середня швидкість току сечі;

Qmax – максимальний потік сечі залежить від ступеня наповнення сечового
міхура, а також від віку хворої;

Т – тривалість сечовипускання не залежить від ступеню наповнення
сечового міхура;

Qave – середній потік сечі, який характеризує тонус детрузора під час
сечовипускання.

Дослідження проводились у відділі нейроурології Інституту урології АМН
України (зав. відділу – д.мед.н., професор Пирогов В.О.).

Комплексне ультразвукове дослідження, включаючи дослідження в В-режимі,
кольорове і енергетичне допплерівське картування, а також тримірну
графічну реконструкцію знайдених вогнищ утворень молочних залоз, а також
підпахвинних лімфатичних вузлів проводили на ультразвуковому сканері
„HDI-5000” фірми „ATL” (США) із застосуванням широкополосного лінійного
датчика 7,5-12 МГц. Для отриманих кількісних характеристик кровотоку
досліджувалась доплерівська крива часу (швидкість в реальному масштабі
часу). Допплерівський аналіз проводили в автономному режимі High Q. Крім
режиму кольорового картування, в якому потік крові кодувався червоним і
синім кольорами, використовувався режим Doppler Power Imegin (DPI). DPI
дозволяє отримати зображення ангіоархітектоніки “зони зацікавленості” і
оцінити стан кровотоку в дрібних судинах (0,5-1мм).

Детальне зображення анатомічних станів пухлини і судинних структур
проводили після будови віртуальних псевдомірних зображень.

Дослідження проводились до і після операції, а також комплексне
ультразвукове дослідження ефективності замісної гормональної терапії.
Дослідження жінок проводилось в НДІ онкології АМН України
(відповідальний – к.мед.н., ст.н.с. Головко Т.С.) та на базі клінічної
лікарні №18 м. Києва.

Отримані цифрові дані оброблялись статистично. Достовірність абсолютних
величин оцінювали за вірогідністю критерію Ст’юдента, а відносні – із
застосуванням методу кутового перетворення Фішера. Різницю між
величинами чисел вважали достовірною у разі рТаблиця 1. Динаміка показників добової варіабельності серцевого ритму і моніторингу АТ на різних етапах спостереження Показник, од. виміру Група контролю (n =20) До операції (n =30) 7-й день після операції (n =30) 6-й місяць після операції (n =30) SDNN, мс 129,5±12,6 131,3±10,1 145,1±9,0 130,1±10,5 SDANN, мс 158,8±19,4 161,3±20,7 187,7±26,1 166,6±18,5 SDNNi, мс 55,5±5,1 60,1±5,9 62,3±5,9 63,3±4,2 RMSSD, мс 30,4±2,3 33,6±2,8 28,0±2,8 26,2±2,2* pNN50, % 5,9±2,2 7,85±2,30 6,23±1,77 5,90±1,15 HR Vti, у.е. 33,3±4,9 32,9±2,9 34,6±2,7 38,5±2,4 24-LF, мс2 804,1±105,5 630,0±104,2 735,3±193,9 989,1±101,2* 24-HF, мс2 415,2±88,5 322,9±78,2 265,8±64,2 268,2±62,3 24-TP, мс2 2869,1±454,3 2674,1±396,6 2922,3±570,5 2777,4±398,6 LF/HF 1,91±0,31 2,76±0,42 3,70±0,40# 4,12±0,39* # 24-САТ, мм рт.ст. 116,9±3,8 119,1±2,6 123,8±2,2 127,5±2,9* # 24-ДАТ, мм рт.ст. 76,3±2,2 78,9±2,1 77,9±1,8 83,1±1,9# 24-ЧСС, уд/хв. 71,8±1,1 71,6±1,7 76,6±2,0 77,3±1,9* # 24-З, мм рт.ст. 12,9±0,9 13,5±0,8 16,7±0,7* 17,9±0,8* # ДІ САТ, % 12,9±1,2 15,4±1,3 14,2±1,1 15,5±1,6 ДІ ДАТ, % 12,4±1,8 13,4±1,5 15,1±1,4 16,5±1,4 24-ТІ САТ, % 11,5±1,0 10,3±2,0 15,7±3,6 20,1±3,2* # 24-ТІ ДАТ, % 9,9±1,0 10,7±2,4 10,7±2,5 15,9±2,6# 24-ІП САТ, мм рт.ст. ? год 56,3±10,8 66,0±13,2 93,2±16,3# 110,2±13,5* # 24-ІП ДАТ, мм рт.ст. * год 21,1±9,5 28,8±12,0 48,6±13,6 65,1±11,6* # Примітка: * - вірогідність розходжень (p Таким чином, застосування розробленого нами комплексу критеріїв диференціації патологічних утворень молочних залоз, який містить оцінку васкуляризації останніх, забезпечило ефективність діагностики доброякісних утворень молочних залоз. Чутливість, специфічність і точність комплексного УЗД у виявленні фіброаденоми склало – 80,0%, 98,9%, 97,0%, ліпом – 90,9%, 99,5% і 99,0%, кіст – 100,0%, 100,0%, 100,0%, вогнищевого маститу – 70,0%, 100,0%, 97,0%. Дуже важливою є проблема вивчення стану верхніх сечових шляхів у зв’язку з проведенням оперативного втручання та анестезії, що пов’язано з підвищеним навантаженням на сечовидільну систему внаслідок ліквідації причин операції та відновлення організму в післяопераційному періоді. Нами було вивчено особливості ангіоархітектоніки та гемодинаміки у нирках жінок контрольної групи, а також у жінок з доброякісними пухлинами матки залежно від віку та розміру пухлини до та після операції. У контрольній групі жінок, товщина паренхіми нирок і розміри пірамід залежить від віку. Виявлена тенденція до зменшення товщини паренхіми з віком. У жінок віком до 40 років товщина паренхіми нирок – 20,0 + 1,5 мм, а у жінок віком 46-49 років – 16,0 + 1,4 мм та ще менша у віці 50-55 років – 15,0+1,3 мм різниця статистично достовірна, р
0,1 при традиційній ехографії було виявлено розширення мисок більш ніж
15 мм. У жінок. де пухлини були розмірами від 5 до 11 тижнів вагітності
^R1 між нирками було менше 0,1 отже, визнано недостовірним. Не було
виявлено різниці величини ^R1 між обструктивною і інтактною нирками у
жінок різних вікових груп. Однак, збереження ^R1 між нирками свідчить
про підтримку обструкції сечоводу внаслідок післяопераційного набряку
тканин. До груп не увійшли пацієнти з двосторонньою обструкцією.

Під час оцінки стану чашково-мискової системи обох нирок у жінок з
пухлинами матки розміром більше 17 тижнів вагітності у 19(42%) хворих
виявлено ретенційні зміни різного ступеня вияву, причому зміни
чашково-мискової системи праворуч виявлено у 51(80%) хворих, ліворуч – у
13(20%) хворих залежно від розташування вузла.

Під час ультразвукового дослідження нирок у жінок з лейоміомою матки
розміром 12 і більше тижнів вагітності виявлено розширення
чашково-мискової системи у 19(42%). При цьому необхідно зазначити, що
правостороння і двостороння дилятація була майже однаковою. Порушення
ЧМС відмічено лише в 8(30%) жінок з лейоміомою матки розміром від 5 до
11 тижнів вагітності. При цьому відмічено, що розширення ЧМС правої
нирки було у 6(75%), лівостороння дилятація ЧМС спостерігалась у 2(25%).

У хворих всіх груп виявлено ознаки атрофії ниркової паренхіми.
Потоншення паренхіми було більш виражено на боці обструкції, однак
визначалось і на протилежному боці.

У віці 41-45 років та 46-49 років обструкція спричиняла тяжчі наслідки,
аж до втрати різниці між стороною обструкції і контрольною стороною.

Аналогічні зміни виникають і в ниркових пірамідах. Зменшення розмірів
пірамід відбувається як і у жінок до 40 років, так і 41-45 років та
46-49 років, але в старшому віці розміри пірамід зменшуються і в
інтактній нирці.

Зміни в нирковій паренхімі залежать від розмірів пухлини та її давності.
Ступінь атрофії паренхіми нирок прямо пов’язана з розмірами пухлини і
відповідно ступенем обструкції.

Різниця товщини паренхіми між показниками контрольної групи і на боці
обструкції досягла 5,3 мм у жінок до 40 та 41-45 років з пухлинами
розмірами до 12 тижнів вагітності, у жінок до 40 років та 41-45 років з
пухлинами до 11 тижнів вагітності – 4,1 мм і до 40 та 41-45 років з
пухлинами розміром 5-11 тижнів вагітності – 3,1 мм. Такі ж самі зміни
спостерігались у жінок віком 46-49 років. В абсолютних цифрах це було
менш виражено у жінок 46-49 років з пухлинами розміром більше 17 тижнів
вагітності – 2,3 мм, у жінок 46-49 років з пухлинами розміром 12-16
тижнів вагітності – 1,6 мм, віком 46-49 років з пухлинами розміром до 11
тижнів вагітності – 0,6 мм відповідно. Стосовно групи жінок з віком
46-49 та 50-55 років була виявлена достовірна різниця (р0,05), час сечовипускання подовжився на 27,8%
(р0,05),
на 22,7% (р0,05) і 9,6%
(р>0,05). В той же час у жінок з пухлинами матки розміром більше 17
тижнів вагітності, у яких лейоміома матки досягла великих розмірів Q
max, було на 24,8% (р0,05), з пухлинами матки 12-16 тижнів вагітності –
на 16,1% (рoe? A ( * , . 0 2 4 L ? E I I ? O O Oe O U i ???Er A O o E $ $ O $ O $ O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O $Ifa$Ykdo O $ O $ O O $ O $ O $Ifa$Ykd¦ O $ O $ O O $ O $ O O $ O $ O O $ O EH ????? у жінок після гістероваріоектомії зміни були більш вираженні. Так, ємкість сечового міхура збільшилася порівняно з доопераційним станом на 10,3% (у хворих після гістеректомії на 7,4%, р>0,05), Qmax зменшилось на
29,1% (у жінок після гістеректомії на 22,3%, р Рисунок 1. Приклад успішного застосування моексиприлу у пацієнток із значним підвищенням варіабельності АТ на 7 добу після гістероваріоектомії (верхній графік) та його нормалізація на фоні терапії (нижній графік). Пунктирною лінією зображено нормальні межі АТ (у день менше 140/90 мм рт ст, у ночі – менше 120/80 мм рт ст). Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок, що застосування моексиприлу у пацієнток з хірургічною менопаузою після гістероваріоектомії нормалізує АТ, параметри варіабельності серцевого ритму та внутрішньосерцеві показники гемодинаміки. Велике значення має лікувальна тактика, спрямована на ліквідацію порушень функції сечового міхура та сфінктерного апарату залежно від характеру змін. Усі ускладнення у хворих після гістероваріоектомії можна поділити на дві групи. До першої групи увійшли хворі з діагнозом ургентне нетримання сечі (28,5%), до другої – нейрогенні розлади сечовипускання (33,3%). Для лікування післяопераційних ускладнень застосовували методику спрямованої фармакотерапії в комплексі з електростимуляцією нервово-м’язових структур нижніх сечових шляхів з урахуванням індивідуальних особливостей кожного пацієнта, виявлених у до- та післяопераційному дослідженні. Фармакотерапія поєднувалась з електростимуляцією детрузора і сфінктерного апарату. Під впливом електростимуляції відбувається вплив не тільки на периферичні нервові структури, а й на нервові центри, що веде до нормалізації реактивності обох відділів вегетативної нервової системи. Відзначається також трофічна дія електростимуляції, розширення венул, збільшення кількості працюючих капілярів. Для електростимуляції ми рекомендуємо апарат “Ампліпульс”; режим роботи – 1, рід робіт – ІІ, частота – 70 Гц, модуляція 100%, тривалість пакета сигналів відносно до паузи 4-6, електроди куприк (S2-S4) – над лоном. Курс лікування – 14 щоденних процедур, тривалістю 15 хвилин, між курсами – місячна перерва, усього 3-6 курсів. Усім хворим призначали комплекс фізичних вправ для посилення м’язів тазового дна. До першої групи з діагнозом ургентне нетримання сечі ввійшли 28,5% жінок. Основними скаргами були: поллакіурія (8-12 разів на день), імперативні позиви (2-3 раз на день), ургентне нетримання сечі (1-2 на день). Лабораторні дослідження крові та сечі – без особливостей. Усі жінки цієї групи пройшли 3 курси електростимуляції та фармакотерапії блокаторами М-холінорецепторів (дріптан по 1 таблетці тричі на добу протягом 14 днів; або детрузитол по 1 таблетці двічі на добу 14 днів). Під впливом лікування у хворих зникли епізоди нетримання сечі, знизилась кількість імперативних позивів (до 1 разу на 2-3 дні), зменшилась кількість сечовипускання (до 5-6 разів на день). Покращилася функція нижніх сечовивідних шляхів за показниками УФМ. Зросла ємність сечового міхура на 9,4% (р>0,05), зросла Q max на 7,6% (р >0,05), статистично
вірогідно зросло середнє сечовипускання на 34,4% (р Під впливом проведеного лікування больові відчуття, відчуття дискомфорту та напруги зникли у всіх хворих протягом перших трьох місяців. У 25% жінок відмічено незначне зменшення суб’єктивних відчуттів у молочних залозах. Комплексне ультразвукове дослідження молочних залоз, а також рентгенологічна мамографія (РМГ), проведена під час прийому ЗГТ і після лікування, показали наступне: у пацієнток до 40 років і у жінок віком 41-45 років спостерігалась поява, або утворення вікових інволюційних процесів. Порівняно з попередніми даними ехогенність залозистих структур знижувалася, збільшувалася як ширина підшкірно-жирового шару, так і число жирових включень за рахунок заміщення регресуючої залозистої тканини. Відповідно ділянки залозистої тканини ставали меншими, а у пацієнток 46-49 років зовсім зникали. Ехоструктура у них була представлена зоною низької ехогенності, яка переривалася гіперехогенними тяжами. Під дією препаратів ЗГТ перетерпіли значні зміни вузлові та кістозні утворення. У кістозних утвореннях за даними КУЗД, а також РМГ не тільки зменшився діаметр на 58%, але і знизилась щільність тканини. У 7,6% пацієнток з вузловою формою мастопатії наступило повне видужання. Спостерігалися також регресивні зміни розширених галактофорів. У всіх обстежених пацієнток була відсутня реакція лімфатичних вузлів, а також структурні зміни під час прийому препаратів замісної гормонотерапії протягом 6 місяців. Замісна гормональна терапія протягом 6 місяців, в переривчастому режимі, у жінок з хірургічною менопаузою не призводила до негативного впливу на стан молочних залоз. В ряді випадків є підстава говорити про регресію патологічних процесів в молочній залозі (зменшення суб’єктивних відчуттів, покращення результатів фізікальних методів обстеження, наростання інволюційних процесів та зниження щільності молочних залоз за даними КУЗД та мамографії). Разом з тим, хотілось звернути увагу на серйозність та значимість цієї проблеми, дотримання онкологічної настороженості та обов’язкового комплексного ультразвукового дослідження, мамографічного контролю молочних залоз перед призначенням та під час прийому препаратів замісної гормональної дії. ВИСНОВКИ У дисертації наведено клініко-теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення наукового напрямку щодо зниження частоти та ступеня тяжкості синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістер- та гістероваріоектомії на підставі результатів вивчення системних порушень (гормональних, вегето-судинних та психоемоційних, змін з боку молочних залоз, серцево-судинної та сечовивідної системи), розробки та впровадження у клінічну практику патогенетично обґрунтованих методів діагностики, профілактики та корекції патологічних змін залежно від віку та поєднаної патології. Характерною ознакою хірургічної менопаузи після гістероваріоектомії є зниження рівня статевих стероїдних гормонів (Е, П) та збільшення вмісту гонадотропних гормонів (ЛГ,ФСГ), починаючи з 3 доби післяопераційного періоду, яке прогресує протягом 6 місяців. Після гістеректомії рівень статевих стероїдних та гонадотропних гормонів (до і протягом 1, 3 і 6 місяців після операції) суттєво не відрізняється. У 66,4% жінок після гістеректомії на 3 добу післяопераційного періоду виникають психоемоційні розлади, а вегето-судинні у 29% пацієнток. При цьому психоемоційні розлади переважають у групі пацієнток віком до 40 років (79,1%). Після гістероваріоектомії психоемоційні розлади виникають у 88,9% хворих, а вегето-судинні у 92,7% пацієнток. При цьому психоемоційні порушення у жінок до 40 років реєструються у 100% випадків, а в віці після 50 років у 73,9%. Частота вегето-судинних порушень в групах за віком суттєво не відрізняється. Розлади переважно виникають на 2-3 добу післяопераційного періоду і прогресують протягом 6 місяців після операції незалежно від віку. За даними добового моніторингу артеріального тиску, в 50% початково нормотензивних жінок у віці 45,4+4,2 протягом 6 місяців після гістероваріоектомії спостерігається розвиток артеріальної гіпертензії, що пов’язано з порушенням вегетативного балансу у бік симпатикотонії. У 61% жінок з лейоміомою матки спостерігаються доброякісні утворення в молочних залозах. Застосування розробленого методу комплексного ультразвукового дослідження дає змогу підвищити ефективність диференціальної діагностики доброякісних утворень молочних залоз, при цьому чутливість, специфічність і точність комплексного УЗД становить від 80% до 100% залежно від типу патологічного утворення. У 42% хворих з лейоміомою матки розміром більше 12 тижнів вагітності до операції виявляються ознаки одно- або двобічної обструкції нирок, що виявляється змінами відповідних показників допплерографії (однобічне підвищення R1 на долькових артеріях). Визначення R1 є більш чутливим показником під час виявлення залишкової обструкції, ніж визначення розширених ниркових мисок у разі конвекційної ехографії. У 47% жінок з доброякісними пухлинами матки розміром 12 тижнів та більше до операції спостерігаються порушення функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів - гіпотонія детрузора (53%), високий ступінь опущення сечового міхура (25%), гіперактивність сечового міхура (15%) та запальні зміни слизової оболонки(7%), які прогресують зі збільшенням розміру лейоміоми та віку жінки. Через місяць після гістер- та гістероваріоектомії відмічається погіршення функціонального стану сечового міхура та сфінктерів у 100% обстежених жінок. Після гістероваріоектомії зміни були виражені більшою мірою - збільшилась ємкість сечового міхура, зменшився максимальний та середній потік сечі. Через 3 місяці після гістероваріоектомії спостерігається часткове відновлення функції нижніх сечовивідних шляхів. Після гістеректомії відновлення функції сечового міхура і сфінктерів досягає початкового рівня. Термін відновлення функції сечового міхура після операції залежить від ступеня доопераційних порушень та обсяг оперативного втручання. З метою своєчасного призначення профілактичних та лікувальних засобів жінкам з хірургічною менопаузою необхідно формувати групи підвищеного ризику щодо виникнення постоваріоектомічних розладів ще до оперативного лікування. До розвитку постоваректомічних змін схильні жінки з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, екстрагенітальною патологією, проведеним раніше хірургічним втручанням на матці та додатках, наявністю стресових ситуацій, з істероїдним та астенічним типом акцентуації, а також жінки, робота яких пов’язана з високим інтелектуальним навантаженням. Прийом препаратів ЗГТ призводить до позитивної динаміки змін в молочних залозах (зменшення суб’єктивних відчуттів у 25% пацієнток, наростання інволюційних процесів та зниження щільності молочних залоз за даними комплексного ультразвукового дослідження і мамографії до 58%) протягом 6 місяців спостереження. Методи профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою забезпечили відсутність тяжких форм синдрому хірургічної менопаузи та значне зниження розладів легкого і середнього ступеня тяжкості. Ефективність рекомендованих нами профілактичних і лікувальних заходів після гістеректомії дозволила знизити психоемоційні розлади на 22,3% та вегето-судинні порушення на 17,2%; відповідно після гістероваріоектомії – на 47,7% вегето-судинні та на 40,7% психоемоційні порушення. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. Для профілактики виникнення та розвитку артеріальної гіпертонії необхідно всім хворим, які госпіталізуються на оперативне лікування з приводу лейоміоми матки, проводити добовий моніторинг артеріального тиску. В післяопераційному періоді, а також протягом 1-2 років після операції доцільно використовувати метод спеціального диспансерного спостереження лікарів гінеколога і кардіолога. Усім хворим з пухлинами матки до та після оперативного втручання необхідно проводити ультразвукове дослідження молочних залоз, що сприятиме своєчасному виявленню патологічних станів та визначення впливу ЗГТ на молочну залозу. Під час прийому ЗГТ комплексне ультразвукове дослідження необхідно проводити кожні 3 місяці. У разі необхідності здійснюється мамографічне обстеження молочних залоз. Доцільне проведення динамічного ультразвукового спостереження за станом нирок у до- та післяопераційному періодах з метою визначення пацієнток з нирковою обструкцією та клінічної оцінки перебігу післяопераційного періоду, що сприяє ранній діагностиці та своєчасній профілактиці ускладнень з боку верхніх сечовивідних шляхів. Жінкам з пухлинами матки до та після оперативного лікування необхідно визначати функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів за допомогою урофлоуметрії, а також за показаннями застосовувати спеціальні методи дослідження - цистометрію і профілометрію. У разі наявності високого ступеня ризику розвитку синдрому хірургічної менопаузи, а також жінкам з екстрагенітальною патологією у віці до 50 років і за відсутності змін у додатках матки необхідно виконувати гістеректомію. З метою профілактики та корекції синдрому хірургічної менопаузи жінкам після гістероваріоектомії, за відсутності протипоказань, доцільно застосовувати естрогени в поєднанні з препаратами негормональної дії, починаючи з 2 доби післяопераційного періоду. Перевагу слід надавати парентеральному (трансдермальний, піхвовий) шляху введення препаратів ЗГТ. У післяопераційному періоді після гістеректомії всім пацієнткам доцільно застосувати комплексну негормональну терапію (Клімактоплан, Ременс, Клімадінон, Флуоксетин, Неврохель, комплекс вітамінів групи В), а жінкам з групи високого ризику розвитку синдрому хірургічної менопаузи додатково необхідне призначення ЗГТ (монотерапія естрогенами). Жінкам з хірургічною менопаузою, у разі виявлення артеріальної гіпертензії, рекомендовано призначати інгібітор АПФ моексиприл. Для профілактики та корекції післяопераційних ускладнень з боку функції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів необхідно застосовувати індивідуально спрямовану фармакотерапію в комплексі з електростимуляцією сечового міхура та ЛФК. ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ. Сенчук А. Я., Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е. Современные аспекты контрацепции // Практическое руководство. – 2001. – 210с. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи). Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П., Поровознюк В.В., Венцковский Б.М., Яроцкий Н. Е., Сенчук А.Я., Дубоссарская З.М., Косей Н.В., Регеда С.И., Бурка О.А., Бурлака Е.В. Принципы и методы коррекции гормональных нарушений в пери- и постменопаузе // Методические рекомендации. – 2000. – 25С. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи). Венцківський Б. М., Коханевич Є. В., Татарчук Т. Ф., Сенчук А. Я., Яроцький М. Є., Купновицький О. П., Суменко В. В., Суханова А. А., Кваша Т. І. Клініка, діагностика та лікування постоваректомічного синдрому // Методичні рекомендації. – 2000.- 29с. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи). За редакцією Венцківського Б. М., Степанківської Г. К. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з гінекології на медичному факультеті // Київ. Інтермед. – 2002. – 212с. (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи). Венцківський Б. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є., Бурка О. А., Семенюк Л. М. Оперативні ендоскопічні втручання на органах малого таза у жінок // Одеський медичний журнал. Одеса. – 2001. - №2(64). – С. 39-40 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Головко Т. С., Бурка О. А. Ультрасонографічні дослідження щитоподібної та молочної залоз у жінок репродуктивного віку // Буковинський медичний вісник. – 2001.- №2-3. – С. 35-37 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Бурка О. А., Яроцький М. Є. Ретенційні кісти єдиного яєчника // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2001. – С. 706-713 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Пирогов В. О., Венцківський Б. М., Яроцький М. Є. Вплив гістеректомії на функції сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів // Урологія. – 2001. - №4. – С. 55-58 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Борода А. М., Лакатош В. П., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є. Роль і значення локальних методів терапевтичного впливу при гіперпластичних станах ендометрію // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2001. – С. 35 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Головко Т. С., Бурка О. А., Осадчук С. В. Комплексне ультразвукове дослідження щитоподібної і молочних залоз у жінок з доброякісними захворюваннями матки і додатків // Ліки України. – 2001. - №9. – С. 55-57 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Борода А. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є. Можливості телевізійної гістероскопії в оптимізації лікувально-діагностичних заходів при патологічних станах ендометрію // Шпитальна хірургія. - №2. – 2001. – С. 154 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Дуган И. В., Сенчук А. Я., Бурка О. А. Состояние почечной гемодинамики и архитектоники у женщин различного возраста // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної та медичної генетики. – Збірник наукових праць. – Київ-Луганск. – 2002. –вип.7. – С. 93-100 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Жегулович В. Г., Бурка О. А., Семенюк Л. Н., Осадчук С. В., Митина Н. Ю. Применение цефуроксима для профилактики послеоперационных инфекций при лапароскопических операциях // Ліки України. – 2002. - №1(54). – С. 37-38 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Жегулович В. Г., Яроцкий Н. Е. Современные аспекты лапароскопической хирургии в гинекологии // Международный медицинский журнал. – 2002. – С. 112-116 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Головко Т. С., Яроцкий Н. Е. Комплексная ультразвуковая диагностика доброкачественных образований молочной железы // Здоровье женщины. – 2002. - №4(12). – С. 109-114 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Сиренко Ю. Н., Сокол И. В. Особенности развития артериальной гипертензии после овариоэктомии // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Київ. – 2002. – С. 140-142 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Яроцький М. Є., Пирогов В. О., Сокол І. В. Функціональні зміни нижніх сечовивідних шляхів у жінок після гістер- та гістероваріоектомії // Врачебное дело. - №1. – 2003. - №8(1072). – С. 49-51 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Сиренко Ю. Н., Яроцкий Н. Е., Попович Т. Н. Влияние двухсторонней овариоэктомии на показатели суточного мониторинга артериального давления и вегетативной регуляции ритма серця // Український кардіологічний журнал. – 2003. -№6. – С. 44-48 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Жегулович В. Г., Кучер М. Д. Застосування лапароскопічних технологій в сучасній оперативній гінекології // Одеський медичний журнал. – Одеса. – 2003. - №4(78). – С. 53-56 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Пирогов В. О., Яроцький М. Є. Функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки до і після гістер- та гістероваріоектомії // Здоровье женщины. – 2003. - №4(16). – С. 78-81 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Сокол І.В. Профілактика і лікування ситемних порушень у жінок після гістероваріоектомії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Х. – 2004. – С. 48-57 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Пирогов В. О., Сокол І. В. Вплив розміру фіброміоми матки на функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ. – 2003. – С. 393-397 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Яроцький М. Є. Стан верхніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки // Врачебное дело. - №1. – 2004. – С. 45-48 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Пирогов В. О., Венцківський Б. М., Яроцький М. Є. Вплив гістеректомії на функціональний стан сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки // Урологія. - №1. -2004. – С. 94-99 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Пирогов В. О., Сокол І. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики та лікування урогенітальних порушень у жінок після гістер- та гістероваріоектомії // Вісник наукових досліджень. – 2004. – 2(4). – С. 48-49 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Головко Т. С., Яроцкий Н. Е., Дуган И. В. Оценка диагностической эффективности комплексного УЗИ в дифференциальной диагностике патологических образований молочной железы // Здоровье женщины. – 2004. – 2(18). – С. 214-219 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Яроцький М. Є. Структурні особливості стану молочних залоз і сучасні методи їх діагностики // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. - №1(6). – С. 15-23 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Яроцький М. Є. Вплив хірургічної менопаузи на розвиток серцево-судинних захворювань // Врачебное дело. - №2. – 2004. – С. 8-14 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є., Семенюк Л. М., Бурка О. А. Оригінальні технології та методи ендоскопічної хірургії в гінекології // Шпитальна хірургія. - №2. – 2004. – С. 27-30 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Яроцький М. Є. Особливості стану гіпофізарно-яєчникової системи у жінок після гістероваріоектомії // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. – №2(7). – С. 63-64 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Яроцький М. Є. Розвиток системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою // Здоровье женщины. – 2004. - №.2(18) - ч.2 – С. 78-82 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Дуган И. В., Черненко В. В., Гулей Я. Т., Щербак Д. А., Яроцкий Н. Е. Ультразвуковая диагностика обструктивных уропатий // Здоровье мужчины. - №1. – 2005. – С. 164-166 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Деклараційний патент на винахід №38947А України, МПК.7: А61В8/00. Спосіб прогнозування обструкцій верхніх сечових шляхів у жінок / Співав. Венцківський Б.М, Сенчук А.Я., Пирогов В.О., Дуган І.В., Бурка О.А. Заявка №2000126866 від 01.12.2000. Опуб.: бюл. Промислова власність. – 15.05.2001.: №4. (провів патентний пошук, розробив спосіб). Деклараційний патент на винахід №42609А України, МПК.7: GOIN33/74, А61В8/00. Спосіб прогнозування утворення кіст єдиного яєчника у жінок репродуктивного віку / Співав. Венцківський Б.М., Бурка О.А. Заявка №2001053140 від 08.05.2001. Опуб.: бюл. Промислова власність. – 15.10.2001. - №9 (провів патентний пошук, розробив спосіб). Яроцкий Н. Е., Дуган Н. В., Бурка О. А. Допплеровские методы исследования в диагностике обструкции верхних мочевыводящих путей у женщин с опухолями органов малого таза // Збірник наукових праць // Асоціація акушерів-гінекологів України. Київ. – 2000. – С. 499-501 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Медведев В. Е., Головко Т. С., Яроцкий Н. Е., Бурка О. А. Цветная допплерография в оценке состояния молочных желез у женщин с нейро-эндокринной генитальной патологией // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ. – 2001. – С. 92-94 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Жегулович В. Г., Семенюк Л. Н., Яроцкий Н. Е., Бурка О. А. Эндоскопическая хирургия гнойно-воспалительных процессов малого таза с применением озонотерапии // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ. – 2001. – С. 90-92 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Товстановська В. О., Яроцький М. Є. Порівняльна клініко-гормональная характеристика стану здоров’я якості життя жінок з хірургічною менопаузою // Нова медицина. – 2002. - №5. – С. 42-44 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Яроцький М. Є., Жегулович В. Г. Місце лапароскопічної хірургії в оперативній гінекології // Мистецтво лікування. – 2004. - №4(010). – С. 44-47 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Жегулович В. Г., Яроцкий Н. Е., Семенюк Л. Н., Бурка О. А., Свинцицкий В. С. Нетрадиционные подходы и технические приёми при лапароскопических операциях в гинекологии // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний. – Москва – 2004. – С. 30-31 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Venskovsky B., Sirenko U., Yarotskyy М., Senchuk A. Peculiarities of vegetative regulation of the cardiac rhythm in patients with a surgical menopause // Europen journal of Obstetrics of Gynecology and reproductive biology. – 2000.- P. 50 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Сокол И. В., Яроцкий Н. Е., Ковалёв А. М., Яроцкая Е. Н. Профилактика и лечение осложнений хирургической менопаузы у женщин з доброкачественными заболеваниями щитовидной и молочных желёз // V Українська конференція молодих вчених. – тези доп. – Київ. – 2004. – С. 176-177 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Venskovsky B., Yarotskyy М., Sirenko U., Kupnovitsky O., Zhegylovich V., Senchuk A. The dynamics of vegetative regulation of the Heart rate in patients with surgically induced menopause // XVI FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics Surgeri // Book of Abstracts – Washington D.C. - 2000. – P. 123 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Яроцкий Н. Е., Головко Т. С., Бурка О.А. Комплексное ультразвуковое исследование молочной железы в диагностике и оценке эффективности заместительной гормонотерапии // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріантів України // Тези. – Київ.- 2000.- С. 111 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Сиренко Ю. Н., Степанковская Г. К., Яроцкий Н. Е. Применение моэксиприла у больных с хирургической менопаузой // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріантів України // Тези. – Київ.- 2000.- С. 108 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцковский Б. М., Яроцкий Н. Е., Сенчук А. Я., Пирогов В. А., Дуган И. В. Эффективность монотерапии “Вагифемом” у женщин с хирургической менопаузой при обструкции верхних мочевых путей // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріантів України // Тези. – Київ.- 2000.- С. 109 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Попович Т. Г., Яроцкий Н. Е. Особенности развития и течения артериальной гипертензии у женщин после ранней овариоэктомии // Климактерий // І Российский конгресс по менопаузе. – 2001. - №3. – С. 62 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Венцківський Б. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є., Семенюк Л. М., Бурка О. А. Використання „Вильпрофену” та озонотерапії при лапароскопічному лікуванні гнійно-запальних процесів малого тазу хламідійної етіології // Материалы Украинского конгресса по минимальной инвазивной и эндоскопической хирургии. – Киев. – 2001 (18-20 сентября). – С.35 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Яроцкий Н. Е., Венцковский Б. М., Дуган И. В., Бурка О.А. Комплексное ультразвуковое исследование в диагностике обструкции верхних мочевых путей у женщин с опухолями органов малого тазу // Первый Российский конгресс по менопаузе. Сборник тезисов. – Москва. – 10-12 сентября 2001. – Климактерий. – 2001. - №3. – С. 39 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Yarotskyy М., Venskovsky В., Golovko Т., Burka О. Doppler ultrasonography of the mammary glands // Матеріали ”The 17th World congress on fertility end sterility IFFS. – 2001. - (Sunday 25 November 2001 – Friday 30 November 2001). - Melbourne Exhibition & Convention Centre Australia. - Р. 242 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Вurka О., Yarotskyy М. Consequences unilateral ovariectomy for the women // Матеріали ”The 17th World congress on fertility end sterility IFFS. – 2001. - (Sunday 25 November 2001 – Friday 30 November 2001) - Melbourne Exhibition & Convention Centre Australia. - Р.118 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Yarotskyy М., Dugan І., Pirogov V. Doppler in diagnostic obstruction of the upper urinary trajectories for the women with swellings of organs of a small basin // Материалы International Urogynaecology Association 26 annual Congress 5 – 8 December. – 2001. - Melbourne – Australia. - P. 96 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Venskovsky В., Yarotskyy М., Medvedev V., Golovko Т., Burka О. Feature thyroid gland and mammary for the women with good-quality swellings of a uterus and appendages // Amsterdam Menopause Symposium. - 22-25 September. – 2001. – Р. 117 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Venskovsky В., Yarotskyy М., Golovko Т., Вurka О.,Sokol І. Structural ultrasonography features of a thyroid gland for the women with a neuroeudocrin // Gynecological endocrinology V.16, SN 1. 10th World Congress of Gynecological Endocrinology Wroclaw, Poland, September 21-24. - 2002. - P. 81 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). Semenuk L., Venskovsky B., Chegulovich V., Yarotskyy М. Laparoscopy treatment in inflammatory diseases the women with usage ozonotherapy // Gynecological endocrinology V.16, SN 1. 10th World Congress of Gynecological Endocrinology Wroclaw, Poland, September 21-24. – 2002. – P. 111 (клінічні спостереження, аналіз та статистична обробка матеріалу, оформлення роботи). Yarotskyy М. Features of development an arterial hypertension for the women after ovariectomy // 10th World Congress on the Menopause Berlin, Germany. – 2002 – Р. 135 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи). АНОТАЦІЯ Яроцький М.Є. Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.01.– акушерство та гінекологія. - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2005. Дисертація присвячена вивченню особливостей формування та розвитку синдрому хірургічної менопаузи залежно від віку та обсягу операції у жінок з доброякісними пухлинами матки. На підставі клінічних та гормональних досліджень: біфункціонального добового моніторингу (АТ, ЕКГ), комплексного ультразвукового дослідження стану нирок, верхніх сечовивідних шляхів та молочної залози, дослідження функціонального стану нижніх сечовивідних шляхів у жінок до і після гістер- та гістероваріоектомії, розроблені схеми профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою. Ключові слова: гістеректомія, гістероваріоектомія, синдром хірургічної менопаузи, гонадотропні гормони, статеві гормони, молочні залози, нирки, сечовий міхур, профілактика, корекція. АННОТАЦИЯ Яроцкий Н.Е. Профилактика и коррекция системных нарушений у женщин с хирургической менопаузой. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.01. – акушерство и гинекология. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 2005. В работе отражены особенности течения синдрома хирургической менопаузы у женщин после гистер- и гистеровариоэктомии. Установлено, что после гистеровариоэктомии с 3-х суток развиваются психоэмоциональные, вегетососудистые нарушения, которые прогрессируют до 6 месяцев послеоперационного периода. У женщин до 45 лет преобладают психоэмоциональные нарушения, а у женщин 46-55 лет вегетососудистые нарушения. После проведения гистерэктомии премущественно развиваются психоэмоциональные нарушения. В работе приведены результаты исследований содержания в плазме крови гонадотропных и стероидных гормонов у женщин с хирургической менопаузой в зависимости от объема операции. Отмечено, что начиная с 3-х суток после гистеровариоэктомии и до 6 месяцев возрастает содержание гонадотропных гормонов (ЛГ,ФСГ) и снижается уровень стероидных гормонов (Е, П). На основании бифункционального суточного мониторирования (АД, ЭКГ) проведена оценка суточного профиля, его среднее значение и вариабельность. Произведено исследование вегетативной регуляции сердечного ритма, что позволяет прогнозировать развитие артериальной гипертензии на фоне выявляемой симпатикотонии у женщин с синдромом хирургической менопаузы после гистер- и гистеровариоэктомии. Анализ индивидуальных изменений показал, что через 6 месяцев после тотальной гистеровариоэктомии повышенное среднее суточное систолическое и диастолическое АД наблюдалось у 50% женщин. Высокое среднее суточное АД и его повышение выявлялось при многократном случайном рутинном его измерении и совпадало с признаками симпато-адреналовой активации на фоне угнетения парасимпатической составляющей. Изучена возможность повышения эффективности диагностики доброкачественных образований молочной железы, а также проведение контроля эффективности применения ЗГТ и её влияния на молочную железу путём применения комплексного ультразвукового исследования у женщин с хирургической менопаузой. Впервые в гинекологической практике применено комплексное исследование почек и верхних мочевых путей у больных з доброкачественными опухолями матки без медикаментозной полиурии. Изучена функция нижних мочевыводящих путей у женщин с доброкачественными опухолями матки, а также влияние гистер- и гистеровариоэктомии на характер и выраженность уретровезикальных функций. У женщин с лейомиомой матки имеет место гипотония детрузора, разная степень опущения мочевого пузыря, гиперактивность мочевого пузыря и незначительны воспалительные изменения слизистой оболочки мочевого пузыря в зависимости от размера опухоли. Установлено, что гистерэктомия приводит к изменениям функций мочевого пузыря, выраженность которых зависит от влияния роста опухоли на функцию мочевого пузыря до операции. Через 3 месяца после гистерэктомии отмечается восстановление функции мочевого пузыря до исходных показателей. После гистеровариоэктомии изменения функции мочевого пузыря были более выраженными, а через 3 месяца отмечалось только частичное восстановление функции. Исходя из особенностей механизма развития синдрома хирургической менопаузы в послеоперационном периоде, разработаны схемы профилактики и коррекции системных нарушений, которые проводились поэтапно, с учётом экстрагенитальной патологии, возраста и объема оперативного лечения с включением немедикаментозной, медикаментозной, негормональной и заместительной гормональной терапии. Профилактический комплекс негормональных препаратов назначали женщинам после гистерэктомии со 2 суток послеоперационного периода, что значительно уменьшило психоэмоциональные и вегетососудистые нарушения. Для профилактики и коррекции развития синдрома хирургической менопаузы у женщин после гистеровариоэктомии на фоне негормональных препаратов применяли заместительную гормональную терапию со 2 суток послеоперационного периода. Наиболее эффективным путём введения эстрогенов в послеоперационном периоде является парантеральный путь (трансдермальный, вагинальный). Ключевые слова: гистерэктомия, гистеровариоэктомия, синдром хирургической менопаузы, гонадотропные, стероидные гормоны, молочная железа, почки, мочевой пузырь, профилактика, коррекция. ANNOTATION Yarotskiy N. Prophylaxis and correction of systemic disturbances from women with surgical menopause. Manuscript. Dissertation for award science degree of doctor of medicine for specialіty 14.01.01. – obstetrics and gynecology. – National medical university in the name of A.A. Bogomolets, Kiev, 2005. Dissertation dedicated to study of specialties of formation and development of syndrome of surgical menopause depending of age and volume of operation at women with вenign tumors of uterus. On the grounds of clinical and hormonal experiences: bifunctional twenty-four-hour monitoring (AP, ECG), integrated ultrasound experience of condition of kidneys, top urinary tracks before and after hyster- and hysterovaryoectomy, plans of prophylactic and correction of systemic disturbances at women with surgical menopause are developing. Key words: hysterectomia, hysterovarioectomia, syndrome of surgical menopause, gonadotropic hormones, sexual hormones, mammary gland, kidneys, urinary bladder, prophylactic, correction. СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АМАТ – амбулаторний моніторинг артеріального тиску АТ – артеріальний тиск ДАТ – діастолічний артеріальний тиск Е – естрадіол ЕКГ – електрокардіограма ЕДК – енергетичне доплерівське картування ЗГТ – замісна гормональна терапія ІДК – імпульсне доплерівське картування КДК – кольорове доплерівське картування КУЗД – комплексна ультразвукова діагностика ЛГ - лютеїнізувальний МСШК – максимальна систолічна швидкість кровотоку МПІ – менопаузальний індекс П - прогестерон САТ – систолічний артеріальний тиск УЗД – ультразвукова діагностика ФСГ – фолікулостимулювальний ЧСС - частота серцевих скорочень Vмл – об’єм виділеної сечі Тсек – тривалість сечовипускання Qmax - максимальна швидкість току сечі Qave - середня швидкість току сечі RI – індекс резистентності LF – потужність низьких частот HF – потужність високих частот.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020