.

Становлення лактації та якісний склад молока у породіль після кесарського розтину (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
121 2329
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зару Мох’д Алі Мунір Алі

УДК 618.5-089.881.61:618.73-092:612.664.1

Становлення лактації та якісний склад молока у породіль після
кесарського розтину

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Щербаков Андрій
Юрійович, Харківська медична академія післядипломної освіти, професор
кафедри акушерства та гінекології.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор Мерцалова Ольга
Владиславівна, Харківський державний медичний університет, професор
кафедри акушерства та гінекології;

– доктор медичних наук, професор Золотухін Микола Семенович, Донецький
державний медичний університет, професор кафедри акушерства, гінекології
та перинатології.

Провідна установа – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології
АМН України (м. Київ), відділ екстрагенітальної патології.

Захист відбудеться “24 ” 2005 р. о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “17 ” лютого 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор В.В.ЛазуренкоЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. Охорона здоров’я матері та дитини – приоритетний
напрямок сучасної медицини. Зниження перинатальних втрат залежить від
стану репродуктивного здоров’я матері (Б.М.Венцківський, 1989;
Ю.М.Вдовиченко, 1993; В.І.Грищенко, 1998; В.І.Кулаков, 1998).

За визначенням міжнародних організацій дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і
ВООЗ грудне вигодовування – невід’ємна складова процесу відтворення, а
також ідеальний спосіб годування немовляти, незамінна біологічна та
емоційна основа розвитку дитини.

Незважаючи на зростання зацікавленості до питання грудного
вигодовування, число жінок, котрі страждають порушенням лактації,
неухильно збільшується і коливає від 26 до 80% (В.Я.Голота, 1984;
Л.І.Тутченко, 1992; Н.С.-М.Омаров, 1999).

В Україні, як і у багатьох економічно розвинених країнах, в останнє
десятиріччя відзначається різке зниження частоти грудного вигодовування
(Р.А.Васюк, 1999; В.А.Маляр, 1999; Р.О.Моісеєнко, 2002)..

В останні роки спостерігається тенденція до росту питомої ваги
оперативного розродження за рахунок розширення показань до операції
кесарів розтин. Широке застосування методів абдомінального розродження
забезпечило зниження перинатальної захворюваності та смертності,
дозволило знизити летальність серед породіль (Є.А.Чернуха, 1997;
М.С.Золотухін, 1998; В.В.Чуб, 1998; В.І.Краснопольский, 2001). Разом з
цим, це призвело до виникнення низки нових проблем. Однією з них є
порушення лактаційної функції у жінок після операції кесарів розтин,
частота якого, за даними різних авторів, коливає від 48 до 86%
(І.М.Воронцов, 1998; О.О.Бобкова, 1999; О.М.Стрижаков, 2003).

Разом з цим, новонародженим після кесарського розтину властиві
особливості перебігу раннього неонатального періоду, що свідчить про
необхідність ретельного спостереження за ними та доцільність грудного
вигодовування.

Незважаючи на очевидну актуальність грудного вигодовування, цій проблемі
в сучасному акушерстві приділяється недостатньо уваги. Є лише поодинокі
роботи, які стосуються вивчення лактації у породіль після операції
кесарів розтин. Практично відсутні відомості про характер і динаміку
кількісних та якісних показників молока у жінок після повторного
кесарського розтину. Зокрема, вимагає уточнення зміст у молоці цих жінок
основних енергетичних і пластичних субстратів, вітамінів, факторів
захисту.

Виходячи з вищевикладеного, вивчення становлення лактації та якісного
складу молока у жінок, які перенесли операцію кесарів розтин, корекція і
профілактика її порушень є актуальною проблемою сучасного акушерства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота відповідає основним напрямкам Національної програми
“Репродуктивне здоров’я 2001-2005” (Наказ Президента України від 26
березня 2001 року №203/2001) і республіканської комплексної програми
“Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні в 2001-2005 рр.”. Вона
є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології
№1 Харківської медичної академії післядипломної освіти “Особливості
перебігу вагітності та пологів у мешканок м. Харкова (МОЗ України, №
держреєстрації 0195U020610). Автором самостійно виконано фрагмент теми з
вивчення особливостей лактації у жінок після кесарського розтину.

Мета та завдання дослідження. Мета даної роботи – уточнення особливостей
становлення лактації та якісного складу молока у породіль,
родорозроджених шляхом операції кесарів розтин вперше і повторно,
розробка методів корекції і профілактики виявлених порушень.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання.

Вивчити становлення лактаційної функції у породіль після першого та
повторного кесарського розтину;

Дослідити якісний склад молока в різні періоди лактації у обстежених
пацієнток;

Оцінити результати дослідження захисних властивостей молока у обстежених
жінок;

Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів для зниження
частоти порушень лактаційної функції у породіль, розроджених шляхом
операції кесарів розтин вперше та повторно, оцінити його ефективність.

Об’єкт дослідження: породіллі, що перенесли операцію кесарів розтин
вперше; породіллі, що перенесли повторний кесарів розтин; практично
здорові породіллі з фізіологічним перебігом гестаційного періоду.

Предмет дослідження: лактаційна функція породіль, що перенесли операцію
кесарів розтин, розробка методів корекції та профілактики виявлених
порушень.

Методи дослідження: для досягнення поставленої мети в роботі використані
клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, радіоіммунологічні та
статистичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше встановлена
істотна відмінність характеру лактації у породіль, що були розроджені
шляхом операції кесарів розтин. Вперше визначено якісний склад молока у
породіль після родорозродження абдомінальним шляхом. Вперше вивчені
параметри захисних властивостей молока у породіль, що перенесли операцію
кесарів розтин.

На підставі аналізу даних якісного складу та імунологічних показників
материнського молока розроблений диференційований підхід до корекції і
профілактики порушень лактаційної функції у породіль, що родорозроджені
вперше та повторно шляхом операції кесарів розтин.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження
дозволили виділити групи ризику за розвитком порушень лактаційної
функції серед породіль, які родорозроджені шляхом операції кесарів
розтин, що має велике значення для практичної родопомочі. Доведено
доцільність дотримання принципів раннього прикладання новонародженого до
грудей матері. В схему лікування та профілактики порушень лактаційної
функції у породіль після кесарського розтину рекомендовано включати
комплексний гомеопатичний препарат “Млекоін”.

Розробка та впровадження у практику комплексу лікувально-профілактичних
заходів дозволила знизити частоту порушень лактаційної функції і
збільшити тривалість грудного вигодовування. Основні положення,
розроблені в процесі дослідження, впроваджені в роботу міських пологових
будинків № 1, №2, №5, № 7 м. Харкова, міського пологового будинку №1 м.
Суми та м. Полтави, міського пологового будинку м. Кременчука. Наукові
розробки та практичні рекомендації впроваджені у педагогічний процес
кафедр акушерства та гінекології Харківської медичної академії
післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізована
наукова та патентно-інформаційна література з проблем лактації. Автору
належать вибір теми, визначення адекватної мети та завдань дослідження.
Проведено формування обстежених груп, первинна обробка та статистичний
аналіз результатів клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних,
радіоімунологічних методів дослідження. Більша частина лабораторних
досліджень виконана автором безпосередньо або з його участю. Дисертантом
написані всі розділи роботи, сформульовані висновки та запропоновані
практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в практичну охорону
здоров’я і відображено в опублікованих роботах за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені на Ювілейній конференції, присвяченій 80-річчю утворення
ХМАПО (2003), міжкафедральній нараді співробітників кафедр акушерства та
гінекології №1, №2, перинатології та гінекології ХМАПО,
науково-практичній конференції молодих вчених “Внесок молодих вчених у
медичну науку” ХМАПО (2004), а також на засіданнях наукового медичного
товариства акушерів-гінекологів м. Харкова (2002, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей у виданнях,
що входять у затверджений ВАК України перелік наукових видань, де можуть
публікуватися основні результати дисертаційних робіт.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках
друкованого тексту та включає: вступ, огляд літератури, матеріали і
методи дослідження, 4 розділи власних досліджень, узагальнення
результатів досліджень, висновки, практичні рекомендації. Список
використаних джерел містить 162 автора країн СНД та 117 іноземних
авторів (обсяг 26 сторінок). Дисертація ілюстрована 25 таблицями та 5
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та
рішення відповідних завдань обстежено 175 жінок: 145, що розроджені
абдомінальним шляхом, та 30, які народили через природні пологові шляхи.
Основну групу склали 145 жінок, що перенесли операцію кесарів розтин, з
них 85 пацієнток (I група), яким операція була зроблена вперше, та 60
(II група) – з повторним кесарським розтином. У зв’язку з одним із
завдань даного дослідження – оцінити ефективність корекції виявлених
порушень лактаційної функції у жінок, що перенесли операцію кесарів
розтин, – I та II групи розділені на підгрупи. До Iа групи віднесені 58
жінок, які розроджені абдомінальним шляхом вперше та одержували базисне
лікування порушень лактації в післяпологовому періоді, а до Iб групи –
27 пацієнток, яким після операції проводилась терапія препаратом
млекоін. В IIа групу ввійшли 42 жінки з повторним кесарським розтином і
традиційною корекцією лактації в післяпологовому періоді, до IIб групи
віднесені 18 породіль, що одержували превентивне лікування препаратом
млекоін із продовженням терапії в післяопераційному періоді.

Обстеження всіх породіль проводилось за єдиною схемою з урахуванням
віку, перенесених соматичних, у тому числі гінекологічних, захворювань,
стану менструальної та репродуктивної функції, показань до операції
кесарів розтин, стану лактаційної функції.

В обстежену групу не ввійшли породіллі з важкою соматичною патологією:
стійкою артеріальною гіпертензією, декомпенсованим цукровим діабетом,
нирковою недостатністю, анемією II-III ступеня, ожирінням II-III ступеня
тяжкості, а також гострими патологічними станами протягом вагітності.

Крім загальноприйнятих клінічних і біохімічних методів обстеження
вагітних і породіль, нами застосовані спеціальні методи дослідження.

Визначення добової кількості молока проводили, використовуючи формулу
П.П.Фінкельштейна.

У крові обстежених жінок напередодні пологів, на 3, 5 та 7 добу після
операції визначали вміст пролактину з використанням набору реактивів РІА
виробництва “Immunotech” (Чехія).

Вміст білка, білкових фракцій, ліпідів, лактози в молоці проводили за
уніфікованими і специфічними для жіночого молока методиками,
розробленими у Білоруському науково-дослідному інституті охорони
материнства та дитинства (м. Мінськ, 1984).

Визначення вмісту заліза в молоці проводили за допомогою стандартного
набору “Біо-Лахем-Тест” (Чехія), а вміст міді та цинку – методом Шмідта
в модифікації А.Г.Рахманкулової та І.О.Коптєвої (1981).

Концентрацію ретинолу в грудному молоці визначали методом
М.П.Григор’євої (1984) в модифікації Чокириної Л.Ф. (1987). Аскорбінову
кислоту визначали титруванням фарбою Тільмана; альфа-токоферол
досліджували за методом О.Ф.Ємеліної (1982).

Концентрацію SIgА, IgА, IgM, IgG у грудному молоці досліджували методом
радіальної імунодифузії (Mancini G. et al., 1965) з використанням
комерційних наборів моноспецифічних антисироваток (НДІЕМ ім.
Н.Ф.Гамалеї).

Вміст лактоферину і лізоциму в грудному молоці визначали за допомогою
методики К.О.Каграманової (1966) з урахуванням модифікації І.В.Павлової
та співавт. (1972).

Статистичну обробку матеріалу здійснювали методом варіаційної статистики
з обчисленням середніх величин і помилок (M±m), критерію Стьюдента з
поправкою Бонфероні і показника вірогідності (р), обчислених за
допомогою програми Microsoft-Excel 2000 для Windows XP.

Результати дослідження та їх обговорення. Базуючись на результатах
проведеного дослідження, необхідно відмітити, що у всіх жінок, які
розроджені шляхом операції кесарів розтин, відзначалась гіпогалактія
різного ступеня тяжкості.

Після першого кесарського розтину гіпогалактія I ступеня була у 41
(48,3%) породіллі, II ступеня – у 33 (38,8%), III ступеня – у 11 (12,9%)
жінок, коли дефіцит молока був більше 75%.

Після повторного кесарського розтину гіпогалактія I ступеня відмічалась
у 14 (23,3%) породіль, II ступеня – у 29 (48,4%); III ступеня – у 17
(28,3%) жінок.

Прикладання немовлят до грудей на 1 добу мало місце у 97,8% породіль, що
перенесли першу операцію кесарів розтин, та у 94,3% породіль після
повторного кесарського розтину.

Все вищевикладене дозволяє відзначити, що майже у всіх породіль I та II
груп мало місце порушення лактаційної функції.

Проведені дослідження вмісту пролактину в сироватці крові жінок
напередодні операції кесарів розтин, на 3, 5 та 7 добу після операції
показали вірогідне його зниження у всіх породіль порівняно з контролем,
найбільш виражене після повторного кесарського розтину (рис. 1). Це
свідчить про важливу роль пролактину у становленні і розвитку
лактаційної функції у жінок після операції кесарів розтин та обгрунтовує
необхідність проведення терапевтичних заходів.

ПрЛ (мМО/л)

Рис. 1. Динаміка вмісту пролактину (мМО/л) в сироватці крові жінок
контрольної групи та після операції кесарів розтин

Секреторна функція молочних залоз у породіль, які перенесли операцію
кесарів розтин, була вірогідно нижчою, ніж у жінок контрольної групи.
Крім того, у породіль після повторної операції кесарів розтин вона була
вірогідно нижчою у порівнянні з породілями після першого кесарського
розтину (рr: ^ c Ue ??????? 2 4 U Ue 8 : O O O O dh`„ O O O O O dh`„ ???$??? ??? ???????? ???$?ація аскорбінової кислоти в Іа групі була вірогідно нижчою на 3-ю добу лактації в 1,2 разу, на 5-у – в 1,3 разу, на 7-у – в 1,3 разу в порівнянні з контрольною групою, в ІІа групі на 3-ю і 5-у добу лактації – в 1,3 разу, на 7-у – в 1,2 разу, відповідно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020