.

Диференційований підхід до профілактики невиношування і недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
105 2558
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

УДК 618.396:614.1

ЗАХАРІУДАКІ КЛЕАНТІ

Диференційований підхід до профілактики невиношування і недоношування у
жінок з неплідністю в анамнезі

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Вдовиченко Юрій Петрович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перина-тології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук

Корнацька Алла Григорівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний
науковий співробітник відділення планування сім’ї та статевого розвитку
дітей і підлітків;

доктор медичних наук, професор

Товстановська Валентина Олександрівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології №1

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології №1

Захист дисертації відбудеться “_17_”_червня_ 2005 року о _12_
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при
Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України в Центрі охорони здоров’я матері і дитини Київської області (за
адресою 04107, м. Київ, вул. Багговутовська, 1; Київсь-кий обласний
центр охорони здоров’я матері та дитини, 9 поверх, аудиторія).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_14_”_травня_ 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вагітність і пологи у жінок з неплідністю в анамнезі
є однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства (В.И. Грищенко и
соавт., 1999). Поява даного наукового напрямку обумовлено широким
впровадженням ефективних методик лікування неплідності різного генезу, у
тому числі і сучасних репродуктивних технологіях у практичну охорону
здоров’я, що дозволило істотно підвищити ефективність лікування порушень
репродуктивної функції в подружніх парах (В.К. Чайка та співавт.,
1999; І.Б. Вовк та співавт., 2000; В.И. Кулаков и соавт., 2000).

Разом з тим виникли і нові наукові питання, що стосуються особливостей
клінічного перебігу гестаційного періоду у жінок з неплідністю в
анамнезі. На наш погляд, серед широкого спектра виникаючих задач
особливе місце належить питанням невиношування і недоношування у жінок
даної групи. Це зв’язано з поліетіологічністю мимовільного переривання
вагітності і передчасних пологів (ПП) у загальній популяції населення,
а також із рядом специфічних моментів, що мають місце, у жінок з різними
причинами і методами лікування неплідності в анамнезі. Незважаючи на
значне число наукових публікацій, присвячених проблемі акушерських і
перинатальных ускладнень у жінок з неплідністю в анамнезі, не можна
вважати всі питання цілком вирішеними. Однією з таких наукових задач є
зниження частоти невиношування і недоношування в цій групі високого
ризику.

На наш погляд, все вищевикладене є достатнім обґрунтуванням актуальності
обраної наукової задачі.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри
акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика “Прогнозування, профілактика,
лікування і реабілітація порушень репродуктивної функції жінок на
сучасному етапі” № держ. реєстрації: 0101 U007154.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
невиношування і недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі на
підставі вивчення особливостей гормонального статусу і синтезу
плацентарних білків; функціонального стану фетоплацентарного комплексу
(ФПК) і мікробіоценозу статевих шляхів, а також розробки і впровадження
комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі задачі:

Вивчити клінічні особливості преморбідного фону, перебігу вагітності,
пологів і стану новонароджених у жінок з неплідністю в анамнезі.

З’ясувати особливості вмісту основних гормональних показників і
плацентарних білків у динаміці гестаційного процесу у жінок з
неплідністю в анамнезі.

З’ясувати особливості формування і функціонального стану ФПК у жінок з
неплідністю в анамнезі з використанням ехографічних,
кардіотокографічних і доплерометричних показників.

Встановити взаємозв?язок між акушерськими і перинатальними наслідками
розродження, концентрацією основних гормонів і плацентарних білків, а
також функціональними показниками ФПК і станом мікробіоценозу статевих
шляхів у жінок з неплідністю в анамнезі.

Розробити та впровадити диференційований підхід до профілактики
невиношування і недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі на основі
удосконалення лікувально-профілактичних заходів.

Об?єкт дослідження – невиношування і недоношування у жінок з неплідністю
в анамнезі.

Предмет дослідження – вміст гормонів і плацентарних білків,
функціональний стан ФПК, стан мікробіоценозу статевих шляхів.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, доплерометричні,
ендокринологічні, біохімічні, мікробіологічні, вірусологічні та
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено порівняльні
аспекти частоти і причин розвитку невиношування і недоношування у
пацієнток з різними формами неплідності в анамнезі.

Вперше встановлено взаємозв’язок між акушерськими і перинатальними
наслідками розродження, концентрацією гормонів і плацентарних білків,
змінами функціональних показників системи мати-плацента-плід і станом
мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з неплідністю в анамнезі. Це
дозволило розширити дані, що є, про патогенез невиношування і
недоношування, а також порушень у системі мати-плацента-плід.

Показано роль гормональних показників, плацентарних білків і порушень
мікробіоценозу статевих шляхів у розвитку мимовільного переривання
вагітності в ранні і пізні терміни у жінок з неплідністю в анамнезі.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено основні особливості
преморбідного фону, фактори ризику і сучасні аспекти клінічного перебігу
вагітності, пологів і стан новонароджених у жінок з неплідністю в
анамнезі. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і
мікробіологічних порушень у різний термін вагітності невиношування і
недоношування у жінок цієї групи. Запропоновано методи контролю за
клінічним перебігом вагітності та функціональним станом ФПК у жінок з
неплідністю в анамнезі.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження
невиношування і недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі на
підставі розробки диференційованого підходу підходу до використання
лікувально-профілактичних заходів.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано за період з 2002 по 2005 рр. Автором проведено
клініко-лабораторне та функціональне обстеження 150 жінок, 100 із яких
були з різними формами неплідності в анамнезі. Самостійно зроблено забір
і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблені практичні
рекомендації щодо зниження частоти невиношування і недоношування у жінок
з неплідністю в анамнезі. Статистична обробка отриманих результатів
виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки
дисертаційної роботи були докладені та обговорені на ХІ з?їзді
акушерів-гінекологів України (Київ, жовтень, 2001 р.); на засіданні
асоціації акушерів-гінекологів Київській області (квітень, 2004 р.); на
засіданні асоціації акушерів-гінекологів Греції (вересень, 2004) та на
засіданні проблемної комісії „Акушерство та гінекологія” Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
(грудень, 2004 р.).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових
роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.

Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 142
сторінках машинопису, складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх
обговорення, висновків та списку використаних джерел, який включає 106
вітчизняних та російськомовних, а також 51 зарубіжних джерел. Робота
ілюстрована 53 таблицями та 25 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети
і завдань нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 – з
неплідністю в анамнезі, що були розділені на такі групи: І група – 50
жінок з неплідністю в анамнезі, отримувавших загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи; ІІ група – 50 жінок з неплідністю в
анамнезі, отримувавших запропоновану нами методику.

Контрольну групу склали 50 первородящих без акушерської і соматичної
патології, розроджених своєчасно через природні пологові шляхи.

Безумовно, не всі пацієнтки з неплідністю в анамнезі мають фактори
ризику невиношування і недоношування, однак у порівнянні з загальною
популяцією відсотки мимовільного переривання вагітності і ПП у них
набагато вище. До основних факторів ризику невиношування і недоношування
ми відносили: наявність в анамнезі запальних захворювань репродуктивної
системи і екстрагенітальної локалізації; початкові ендокринопатії
різного генезу, включаючи дисфункцію яєчників і щитовидної залози;
наявність шкідливих звичок і несприятливих професійних факторів в
анамнезі й ін.

Загальноприйяті лікувально-профілактичні заходи включали в себе
використання за показаннями антибактеріальних препаратів; гормональної
терапії, комплексів вітамінів і мікроелементів; засобів, що покращують
мікроциркуляцію (курантил, трентал, компламін); імунокоригуючу терапію
(В.Н.Серов и соавт., 2002).

Відмінними особливостями запропонованої нами методики є застосування
диференційованого підходу до профілактики невиношування і недоношування
в залежності від основних причин жіночої неплідності, причому починаючи
з етапу предгравідарної підготовки і протягом всього гестаційного
періоду: всього чотири курси – за 2-3 місяця до вагітності; в 10-12;
20-22 і 30-32 тижні.

Так, при початковій неплідності запального генезу ми використовували:
траумель С – по 1 амп. через 1, 2, 3, 4 і 5 днів; коензиме композітум –
по 1 амп. через 1, 2, 3, 4 і 5 днів; енгістол – по 1 т. 2 раза в день –
14 днів. При неплідності ендокринного генезу застосовували: коензиме
композітум – по 1 амп. через 1, 2, 3, 4 і 5 днів; оваріум композітум –
по 1 амп. через 1, 2, 3, 4 і 5 днів. При поєднаному варіанті
використовували вищеописані комбінації лікарських препаратів.

При запропонованій нами методиці антибактеріальні і гормональні
препарати застосувались тільки по показанням під контролем
мікробіологічних і ендокринологічних показників.

Результати клініко-лабораторного обстеження на протязі гестації,
показники динамічного моніторингу функціонального стану ФПК, випадки
ускладнень під час вагітності, пологів, післяпологового та неонатального
періодів реєстрували в індивідуально розроблених картах спостереження.
Дані цих карт заносились до бази даних персонального комп?ютера та
оброблювались за допомогою програми “Excеl” у програмній оболонці
Microsoft Office XP.

Для дослідження стану плода застосовували кардіотокографію на апараті
„Biomedica” з автоматизованою обробкою результатів. В оцінці стану
матки, плаценти, навколоплідних вод плода застосовувалось ультразвукове
дослідження на апараті „Toshiba” (О.О. Зелинский и соавт., 2002).

Крім того, всім вагітним проводилось доплерометричне дослідження з
оцінкою кривих швидкостей кровотоку в маткових артеріях, судинах
пуповини, мозкових артеріях плода, з розрахунком питомого кровотоку
систоло-діастолічного співвідношення, індекса пульсації та індекса
резистентності судин. Вимір проводився на цьому ж апараті використанням
абдомінального конвексного датчика 5,3 Мгц та фільтра 100 Мгц. Для
підвищення прогностичної точності доплерографічного дослідження нами
використовувалась класифікація порушень матково-плацентарного та
плодово-плацентарного кровотоку, згідно з якою виділяються три ступеня
тяжкості гемодинамічних порушень (А.Н. Стрижаков и соавт., 2002).

У всіх 150 обстежених жінок досліджувався вміст у периферичній крові
деяких гормонів: естріолу (Е3); плацентарного лактогену (ПЛЛюдини);
кортизолу (К); прогестерону (Прг); пролактину (Прл); хоріонічного
гонадотропіну (ХГ); дегідроепіанандростерон-сульфату (ДГЕА-С);
тестостерону (Т); 17-оксипрогестерону (17-ОП) і плацентарних білків:
плацентарний ?1 мікроглобулін (ПАМГ-1 або РР12); ?2 мікроглобулін
фертильности (АМГФ або РР14); трофічний ?-глікопротеїд (ТБГ або SP1) і
тестостеронестрадіолзв’язуючий глобулін (SSBG). Визначення гормонів і
плацентарних білків проводилося як радіоімунологічним, так і
імуноферментним аналізом за загальноприйнятими методиками (О.Г.
Резников, 2002).

Для більш точної ідентифікації збудників, виключення технічних помилок
методик, а також з урахуванням основних вимог до методів діагностики
(висока чутливість та специфічність, швидкість отримання результатів,
нетравматичність для вагітної), нами використано ряд діагностичних
підходів: мікроскопічний метод (світлова мікроскопія мазків в
забарвленні по Граму та Романовському-Гімза); культуральне виділення
збудників та їх типіювання; детекція антигенів різних патогенів за
допомогою методів прямої і непрямої імунофлюоресценції з використанням
моно- і поліклональних антитіл; серологічні тести (В.А. Анохин, 1999;
А.С. Павлюк, 1999).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями
О.П. Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IV”.
Достовірність відміни пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв
Ст’юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм “Microsoft
Excell 7.0”.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених
досліджень свідчать, що середній вік пацієнток контрольної групи склав
24,2±2,1 років, а в основних був достовірно вище – I – 35,2±2,9 років і
II – 34,9±2,8 років (рN?1/4O ue 0 2 ?2 L ` b ‚ $&N?AO ue ????th?¤?????коли вони спрямовані на виявлення ранніх динамічних порушень у цій системі в даного контингенту жінок, що підкреслює актуальність досліджень у цьому напрямку. Ендокринні зміни, що розвиваються в організмі вагітної, створюють основу гомеостазу, забезпечують мобілізацію численних пристосувальних реакцій, необхідних для фізіологічного перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду, а також для нормального антенатального розвитку плода і постнатальної адаптації новонародженого (Є.Є. Шунько, 2000; А.В. Ткаченко, 2002). Знання особливостей гормональних змін при нормальному й ускладненому перебігу вагітності дозволяє не тільки запобігати можливі ускладнення гестаційного періоду, діагностувати внутрішньоутробний стан плода, але і прогнозувати стан новонародженого. Відповідно до отриманих нами результатів у першому триместрі вагітності достовірні зміни щодо контрольної групи мали місце з боку таких показників, як ПЛЛ (контрольна група – 987,4±73,1 нмоль/л і І - 410,2±27,2 нмоль/л; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020