.

Особливості пароксизмальних розладів свідомості при віддалених наслідках легкої черепно-мозкової травми в залежності від характеру структурних порушен

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 2892
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ЗАКРУТЬКО ЛЕСЯ ІЛЛІВНА

УДК 616.8-009.83-02:61751

Особливості пароксизмальних розладів свідомості при віддалених наслідках
легкої черепно-мозкової травми в залежності від характеру структурних
порушень та їх корекція

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Деменко Василь
Дмитрович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, завідувач кафедри невропатології та дитячої неврології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Волошина Наталія
Петрівна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,
керівник відділу нейроінфекції та розсіяного склерозу.

доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична
академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач
кафедри медицини невідкладних станів.

Провідна установа: Київський національний медичний університет ім.
О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра нервових хвороб.

Захист відбудеться “28” вересня 2005 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків,
вул. Ак. Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків, вул.
Ак. Павлова, 46.

Автореферат розіслано “25” серпня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І.Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вже протягом тривалого часу виявляється цікавість до
травматичних ушкоджень головного мозку, що зумовлено широкою
розповсюдженістю та неухильним зростанням кількості черепно-мозкових
травм (Волошин П.В. зі співавт., 1990; Назаренко В.Г зі співавт., 1992;
Зозуля І.С.1997; Тайцлін В.Й. зі співавт., 1998; Jennet B. 1998; Salazar
A. M. 1998; Деменко В.Д. зі співавт., 2000; Ємельянов Ю.А. 2000;
Мироненко Т.В. 2001; Дзяк Л.А. зі співавт., 2001; Дубенко Є.Г. зі
співавт., 2001; Дубенко А.Є. зі співавт., 2001; Шевага В.М. зі співав.,
2002).

В Україні частота травматичних ушкоджень головного мозку складає за
останні роки близько 70% від загальної кількості хворих,
госпіталізованих в нейрохірургічні відділення (Деменко В.Д. 1999;
Морозов А.Н. 1999; Лобойко О.І 2000; Парнікоза Т.П. 2000; Невській В.А
2001).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається
підвищення кількості ушкоджень головного мозку, в середньому на 2% в рік
(Деменко В.Д. 1999; Дубенко Е.Г. зі співавт, 2001.; Шевага В.М. і
співавт., 2002). У зв’язку з ростом ушкоджень головного мозку зростає і
кількість її віддалених наслідків, які складають приблизно 50%
постраждалих.

Епілептичні напади спостерігаються у 10-60% хворих, які перенесли ЧМТ
(Мерцалов В.С. зі співавт., 1995; Волошин П.В., Мерцалов В.С., Дубенко
А.Є, Волошина Н.П., 1996; Зозуля Ю.П. зі співавт., 1996; Дзяк Л.А. зі
співавт., 2001; Мартинюк В. Ю. зі співавт., 2001). Не менш важливе
значення у віддаленому періоді ЧМТ мають і синкопальні порушення
свідомості, які виникають, перш за все, внаслідок зниження адаптаційних
можливостей організму людини у вегетативному забезпеченні різних форм
діяльності (Тайцлін В.Й. 1999; Дубенко Є.Г. зі співавт., 2001).

Диференційна діагностика пароксизмальних порушень свідомості є однією з
найбільш складних практично значущих завдань у клінічній неврології
(Євтушенко С.К. зі співавт., 1991; Дубенко А.Є зі співавт, 2001).

Таким чином, передбачається, що визначення особливостей клінічних
проявів пароксизмальних розладів свідомості залежно від характеру
структурних порушень у віддаленому періоді легкої черепно-мозкової
травми, значною мірою полегшить діагностику та лікування травматичної
хвороби головного мозку. Якщо врахувати той факт, що черепно-мозковій
травмі піддаються особи переважно молодого та найбільш працездатного
віку, то стає зрозумілим, що ця проблема має не лише медичне, а й
соціально-економічне значення. Все вищесказане і обумовлює актуальність
даного наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана, відповідно до плану науково-дослідної роботи
кафедри невропатології та дитячої неврології Харківської медичної
академії післядипломної освіти, на тему: “Особливості формування
епілептичних синдромів і неепілептичних пароксизмів при різних
структурних поразках головного мозку у віддаленому періоді закритої
черепно-мозкової травми і дорослих та дітей”, Державний номер реєстрації
– 0102U002555.

Мета дослідження. Виявити особливості пароксизмальних порушень
свідомості (епілептичні напади, синкопальні пароксизми) в залежності від
характеру структурних змін в речовині головного мозку у віддаленому
періоді легкої черепно-мозкової травми і на підставі отриманих
результатів розробити терапевтичні комплекси для лікування даної
категорії хворих.

Задачі дослідження:

1.Визначити характер структурних порушень речовини головного мозку у
обстежених хворих.

2.Встановити найбільш характерні клінічні прояви у хворих з ВН ЛЧМТ, які
супроводжуються епілептичними нападами та непритомністю.

3.Виявити зміни церебральної гемодинаміки при пароксизмальних розладах
свідомості у обстежених хворих.

4.Вивчити стан біоелектричної активності мозку у хворих з епілептичними
нападами та синкопами.

5.Дослідити вегетативний статус у пацієнтів з пароксизмальними розладами
свідомості.

6.Розробити недиференційовані та диференційовані терапевтичні комплекси
лікування обстеженої категорії хворих.

Об’єкт дослідження – хворі з розладами свідомості, а саме епілептичними
та синкопальними пароксизмами, обумовленими перенесеною легкою
черепно-мозковою травмою.

Предмет дослідження – клініко-параклінічні особливості ураження нервової
системи внаслідок легкої черепно-мозкової травми.

Методи дослідження. Огляд неврологічного статусу в динаміці,
ядерно-магнітно-резонансна томографія (ЯМРТ) або комп’ютерна томографія
(КТ), ехо-енцефалоскопія (Ехо-Ес), електроенцефалографія (ЕЕГ),
реоенцефалографія (РЕГ), транскраніальна допплерографія (ТКДГ),
дослідження вегетативної нервової системи з використанням спеціальних
методик: спеціалізовані комбіновані таблиці О.М. Вейна зі співав., 1998,
рефлексу Чермака, проби Даньїні-Ашнера, ортокліностатичної проби та
проби тривалого стояння, математико-статистична обробка одержаних
результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлені клінічні прояви
пароксизмальних розладів свідомості в залежності від характеру
структурних порушень у віддаленому періоді ЛЧМТ. Досліджено стан
церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності мозку та
вегетативного статусу у хворих з епілептичними нападами та
непритомностями. Розроблені недиференційовані та диференційовані
терапевтичні комплекси для лікування обстеженої категорії хворих, суть
яких полягає в тому, що в основу недиференційованої терапії були
покладені принципи лікування віддалених наслідків черепно-мозкової
травми, а в комплекс диференційованого лікування залежно від характеру
порушення свідомості.

Практичне значення отриманих результатів. В результаті проведеного
дослідження встановлено комплекс оптимального обстеження хворих у
віддаленому періоді легкої черепно-мозкової травми, який супроводжується
пароксизмальними розладами свідомості. Показано, що серед обстежених
хворих частіше зустрічаються епілептичні напади, порівняно з
непритомностями. Встановлено, що напади частіше спостерігаються при
ураженні оболонок і кори головного мозку, тоді як непритомності мають
місце частіше при процесах в діенцефальній зоні.

Розроблені недиференційовані та диференційовані лікувальні комплекси
пароксизмальних порушень свідомості, які значно підвищують ефективність
їх лікування.

Результати досліджень впроваджені в роботу неврологічних відділень ЦКЛ
Укрзалізниці, ЦРЛ Валківського району Харківської області, у навчальний
процес кафедр невропатології та дитячої неврології, невропатології та
нейрохірургії, психотерапії, фізіотерапії та курортології Харківської
медичної академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведений аналіз вітчизняної та
зарубіжної літератури за темою дисертації. Самостійно зроблений відбір
тематичних хворих, поглиблене клініко-неврологічне обстеження та оцінка
результатів інструментальних методів дослідження. Виділені групи хворих
залежно від характеру пароксизмальних порушень свідомості. Розроблені
недиференційовані та диференційовані лікувальні комплекси з урахуванням
характеру пароксизмів. Безпосередньо дисертантові належить статистична
обробка результатів дослідження. На підставі одержаних результатів
роботи автором зроблено відповідні висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
обговорені на ІІ національному конгресі неврологів, психіатрів та
наркологів України “Психоневрологія XXI століття” (Харків, 2002), VI
міжнародній конференції Української протиепілептичної ліги (Київ, 2002),
XVIII Конференції Польської протиепілептичної спілки (Варшава, 2004),
науково-практичній конференції неврологів Харківської області і м.
Харкова (Харків, 2001, 2003), конференції молодих вчених Харківської
медичної академії післядипломної освіти (Харків, 2000, 2001),
науково-практичній конференції Харківської спілки неврологів і
психіатрів, секція неврологів (Харків, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з
них 5 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України і 1
патент. Шість публікацій самостійних.

Структура і обсяг дисертації. Основний зміст викладено на 141 сторінках
друкованого тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури,
чотирьох глав власних досліджень, заключення, висновків і практичних
рекомендацій, ілюстрована 16 малюнками і 47 таблицями. Перелік
використаних літературних джерел містить 261 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дисертаційній роботі представлені
матеріали комплексного обстеження 124 осіб у віці від 16 до 59 років,
які перенесли легку черепно-мозкову травму і знаходились на лікуванні в
неврологічному відділенні центральної клінічної лікарні Укрзалізниці.
Серед обстежених було чоловіків 79 (63,7%), жінок 45 (36,3%). Основну
групу склали особи, у яких спостерігалися пароксизмальні розлади
свідомості, а саме епілептичні напади та синкопальні розлади свідомості.

Вибір методів обстеження базувався на сучасних уявленнях про найбільш
інформативні і перспективні засоби комплексного дослідження.

До комплексного клінічного обстеження включалося клініко-неврологічне
дослідження. Серед нейрофізіологічних методів дослідження були
використані КТ або ЯМРТ, Ехо – Ес, ЕЕГ, РЕГ, ТКДГ. Стан вегетативної
нервової системи оцінювали за даними вегетативного тонусу, вегетативної
реактивності та забезпечення діяльності (Вейн О.М. зі співавт, 1998).

Комп’ютерна томографія головного мозку виконувалася на томографі GPT –
10, ядерно-магнітно-резонансно томографічне обстеження проводились на
спеціалізованому томографі моделі “Образ – 1”. Ехо – енцефалоскопію
здійснювали на апараті “Ехо – 11”. Дослідження магістральних артерій
головного мозку проводили за допомогою допплерографа “SIGMA IVIS – 880”
фірми “KONTRON INSTRU – MENTS”. Реоенцефалографія виконувалась на 4
канальному реографі Р4-02. При проведенні електроенцефалографії
використовували апарат – фірми “Medicor”. Стан вегетативного тонусу
оцінювали за допомогою опитувальників, індексу Кердо. Вегетативну
реактивність визначали за допомогою проби Даньїні-Ашнера, рефлексу
Чермака. Вегетативне забезпечення діяльності оцінювалось при проведенні
ортокліностатичної проби та проби тривалого стояння.

Статистична обробка отриманих результатів проведена методами з
обчисленням відсотків, середніх значень та їх помилок. Достовірність
визначалась за критерієм t Ст’юдента.

Результати дослідження та їх обговорення.В роботі представлений аналіз
124 хворих, що перенесли легку черепно-мозкову травму, а саме струс
мозку та забій головного мозку легкого ступеня.

В табл.1 представлено розподіл виділених для обстеження хворих за статтю
і віком.

Таблиця 1

Розподіл хворих за віком та статтю

Вік хворих Чоловіки

Жінки

Абс. число

%

Абс. число

%

16-19 2 1,7 4 3,2

20-29 23 18,5 9 7,3

30-39 23 18,5 9 7,3

40-49 18 14,6 14 11,2

50-59 13 10,4 9 7,3

Усього 79 63,7 45 36,3

Як видно з наведеної таблиці, основну масу склали особи у віці від 20 до
49 років, переважно чоловіки.

Аналіз розподілу хворих за віком та особливостями порушення свідомості,
представлений на малюнку 1, показав, що епілептичні напади частіше
спостерігалися у хворих похилого віку, а непритомності у осіб молодого
віку.

Провідним клінічним синдромом в основній групі були пароксизмальні
розлади свідомості, а саме епілептичні напади у 79 осіб (63,7%) та
синкопи у 45 (36,3%) пацієнтів. На засаді обстежених хворих з
пароксизмальними розладами свідомості встановлено, що епілептичні
припадки спостерігались частіше, ніж непритомності.

Мал.1 Розподіл хворих за віком та особливостями порушення свідомості

1 ряд – хворі з епілептичними нападами, 2 ряд – пацієнти з
непритомностями

У табл. 2 представлена характеристика часових інтервалів виникнення
порушень свідомості в залежності від давнини перенесеної травми.

Таблиця 2

Розподіл обстежених хворих в залежності від давнини перенесеної травми

Давнина перенесеної травми Епілептичні напади

Непритомності

Абс число

%

Абс. число

%

Від 1 року до 5 років 24 19,4 13 10,4

Від 6 до 10 років 38 30,6 22 17,7

Від 11 до 15 років 17 13,7 10 8,2

Усього 79 63,7 45 36,3

Як видно з представленої таблиці, найчастіше, незалежно від характеру
порушення свідомості, пароксизми спостерігалися в терміні від 6 до 10
років після перенесеної травми.

При розподілі хворих в залежності від типу епілептичних нападів:
первинно-генералізовані припадки спостерігались у 43,1%, абсанси у
11,3%, парціальні припадки у 15,2%, вторинно генералізовані у 12,6%,
поліморфні у 17,8%. Як видно, з представлених даних, перше місце по
частоті займають первинно-генералізовані судоми (43,1%), на другому
місці – поліморфні (17,8%), і на третьому – парціальні напади (15,2%).

При аналізі структурних порушень за даними нейровізуалізації, в
залежності від характеру розладу свідомості, представлено на малюнку 2,
із якого видно, що у хворих, не залежно від характеру порушення
свідомості, спостерігались лікворо-динамічні розлади. Але все ж
гідроцефалія, гіпотрофія спостерігались у хворих з епілептичними
нападами частіше, ніж при синкопальних розладах свідомості.
Кістозно-атрофічний процес мав місце тільки у пацієнтів з епілептичними
пароксизмами

Мал.2. Структурні порушення у обстежених хворих в залежності від
характеру розладу свідомості

1 ряд – хворі з епілептичними нападами.

2 ряд – пацієнти з непритомностями.

1-гідроцефалія

2-гіпотрофії

3-кістозно-атрофічний процес

4-норма

Гідроцефалія зовнішня спостерігалась у пацієнтів з епілептичними
розладами свідомості у 16,2%, при непритомностях у 3,2%; внутрішня
гідроцефалія у групі хворих з нападами була зареєстрована у 2,4%,а при
синкопах у 12,9%; змішана гідроцефалія у осіб з епілептичними нападами
мала місце у 12,9%, а при синкопальних розладах свідомості у 6,4%.

Співставлення характеру лікворо-утримуючих просторів у хворих з
припадками та непритомностями показало, що зовнішня гідроцефалія
статистично вірогідно (рТаблиця 3 Показники церебральної геодинаміки, за даними РЕГ, у хворих з синкопами та епілептичними нападами Параметри Епілептичні напади Синкопи РІ, Ом 0,15±0,01 0,07±0,1 ?,сек. 0,12±0,03 0,2±0,01* ?/T, % 28,9±1,9 27,6±1,9 ДІ,% 53,7±2,0*** 70,7±2,0 ДСІ,% 59,5±4,2 68,3±4,2 КА, % 12,7±1,5 9,1±1,5 *(рj¬UeO o hc=? H J L N ?N P R T V X t v c HI ? O O V O O W O W O W O W O W hc=? O O O O O O O lDsJsTsZsdsfsUUUU5Ykd O O $ O $ hc=?B*CJ ph ????l?????альна активність у пацієнтів з нападами була виявлена у 18,5%, а у осіб з синкопальними пароксизмами в 4,8%. З огляду на результати, отримані під час дослідження, було відмічено, що генералізована епілептична активність статистично вірогідно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020