.

Гігієнічна і токсикологічна характеристика гриба penicillium vitale як промислового штаму у виробництві мікроциду та глюкозооксидази (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
124 3131
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЗАКАЛЯК НАТАЛІЯ РОМАНІВНА

УДК: 613.6:661.124

Гігієнічна і токсикологічна характеристика гриба penicillium vitale як
промислового штаму у виробництві мікроциду та глюкозооксидази

14.02.01 – ГІГІЄНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Маненко Алек Костянтинович

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ
України,

завідувач курсу гігієни ФПДО

кафедри гігієни та профілактичної токсикології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Цапко Валентин Григорович

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ,
завідувач

кафедри охорони праці

доктор медичних наук, професор

Безкопильний Іван Никифорович

Львівський науково-дослідний інститут епідеміології і

гігієни МОЗ України, головний науковий співробітник лабораторії
санітарної токсикології

Провідна установа: Національний медичний університет ім.

О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “__11__” _травня_ 2005 р. о __11____ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському
національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України
(79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України
(79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий ” 7 ” квітня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Федорів Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема профілактики негативного впливу
біологічних чинників виробничого середовища на організм людини та
навколишнє природне середовище набирає все актуальнішого
соціально-гігієнічного й медико-біологічного значення (Миронов А.Ю.,
2000; Покровский В.И., 2002; Соседова Л.М., Рукавишников В.С., 2002;
Кондрик Е.К. и соавт., 2003).

Зростаюча роль біологічного забруднення зумовлена інтенсивним розвитком
мікробіологічної промисловості, яка на сьогоднішній день сформувалась як
самостійна галузь народного господарства (Robertson D.S.F., 1983; Бекер
М.Е. и соавт., 1990; Ренненберг Р., Ренненберг И., 1991; Білко Т.М.,
1994; Поляков В.А., Кудряшов Наукові дослідження вчених (Чудновец А.Я.,
1998; Цапко В.Г., Чудновец А.Я., 1999; Шляхецкий Н.С., 2002; Цапко В.Г.
и соавт., 2004) свідчать про високий вміст грибів-продуцентів у повітрі
виробничих приміщень ферментної, гідролізно-дріжджової промисловості,
підприємств – виробників білково-вітамінних концентратів і про їх
негативний вплив на стан здоров’я людини.

Серед шляхів, спрямованих на вирішення проблеми біологічної безпеки
підприємств мікробного синтезу, пріоритетними є: регламентування
мікроорганізмів-продуцентів у повітрі виробничих приміщень; розробка
методів кількісного визначення їх у повітрі; обгрунтування заходів
профілактики (Рахманин Ю.А. и соавт., 2001). Більшість нормованих штамів
мікроорганізмів-продуцентів належать до ІІІ класу небезпеки – це
продуценти антибіотиків пеніциліну – Penicillium chrysogenum,
граміцидину – Bacillus brevis, стрептоміцину – Streptomyces griseus,
хлортетрацикліну – Streptomyces aureoxaciens, ріфампіцину – B Nocardia
mediterranei, продуценти амінокислот Brevibacterium flavum 758, pS-76,
10-86, spE-531, Bacillus subtilus, Escherichia coli, дріжджоподібні
гриби Кандіда Скотті, штами продуценту Кандіда Мальтоза. Їх санітарні
стандарти у повітрі робочої зони коливаються в межах від 1(103 до
1(104 кл/м3. Окремі мікроорганізми-продуценти належать до ІІ класу
небезпеки, гранично допустимі концентрації їх становлять 200 – 300 кл/м3
повітря – штам гриба Seatrichum candidum AP-217, дріжджоподібні гриби
Candida штаму ВСБ-925, ВСБ-928, спори Aspergillus terreus (Сидоров К.К.,
Голубович Е.Я., 1990-1992).

До числа мікроорганізмів-продуцентів належить, також, досліджуваний нами
гриб Penicillium vitale Pidoplitschko et Bilaj (P. vitale) з класу
Ascomycetes, родини Aspergillaceae, роду Penicillium, виду Penicillium
vitale (Билай В.И., Пидопличко Н.М., 1953). При його поверхневому
культивуванні на живильному середовищі сусло-агарі одержують мікроцид –
культуральну рідину з бактерицидними властивостями для зовнішнього
застосування та фермент глюкозооксидазу – реактив для діагностики
цукрового діабету (Гулый М.Ф. и соавт., 1964; Ясинчук Н.А., 1971;
Машковский М.Д., 2002). Мікроцид і глюкозооксидазу виробляють на ДП
“Львівдіалік”, окрім того, завершено будівництво більш потужного
підприємства з випуску аналогічної продукції для задоволення потреб у
широкому застосуванні антибіотику мікроциду та ферменту глюкозооксидази
в лікарській практиці. Актуальність наших досліджень зумовлена тим, що в
літературі немає даних про біологічний вплив гриба P. vitale на
організм, не встановлено його гранично допустимої концентрації в повітрі
робочої зони, відсутня інформація щодо значення виробництва мікроциду та
глюкозооксидази в забрудненні спорами гриба-продуцента об’єктів
довкілля, не розроблено методики кількісного визначення P. vitale в
повітрі, що істотно обмежує можливості державної санепідслужби щодо
здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду за виробництвом.
Крім того, немає даних про стан здоров’я осіб, працюючих із культурою
гриба-продуцента.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
затверджена на засіданні вченої ради медико-профілактичного факультету
Львівського державного медичного інституту (Протокол № 6 від
15.03.1995). Дисертаційна робота є фрагментом наукової роботи кафедри
гігієни та профілактичної токсикології з курсом гігієни факультету
післядипломної освіти Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького “Розробка заходів щодо профілактики забруднення
довкілля важкими металами та іншими ксенобіотиками” УДК 613.652:66.09, №
держ. реєстрації 0197U000591.

Мета роботи – науково обґрунтувати гранично допустиму концентрацію спор
гриба Penicillium vitale Pidoplitschko et Bilaj у повітрі робочої зони,
а також розробити комплекс профілактичних заходів на виробництві
мікроциду та глюкозооксидази.

Задачі дослідження. У відповідності до поставленої мети були
сформульовані наступні завдання:

1. Вивчити умови праці та стан здоров’я працівників, зайнятих у
виробництві мікроциду й глюкозооксидази.

2. Розробити метод кількісного визначення спор гриба Penicillium vitale
в повітрі робочої зони.

3. Дослідити імунотоксичну та дисбіотичну дії гриба Penicillium vitale,
дисемінацію його спор у внутрішніх органах і подразнювальний вплив на
слизову оболонку ока в експерименті на лабораторних тваринах.

4. За результатами вивчення біологічної дії гриба Penicillium vitale
науково обґрунтувати гранично допустиму концентрацію його спор у повітрі
робочої зони.

5. Дати оцінку впливу діяльності підприємств із виробництва мікроциду й
глюкозооксидази на стан довкілля та обгрунтувати заходи профілактики.

Об’єктом дослідження були умови праці на підприємстві з виробництва
мікроциду та глюкозооксидази та матеріали щодо захворюваності працюючих.

Предметом дослідження були гігієнічна та токсикологічна оцінка
біологічної дії гриба P. vitale на організм лабораторних тварин,
санітарно-епідеміологічна експертиза проекту заводу лікарських
препаратів із обґрунтуванням санітарно-захисної зони (СЗЗ) підприємства.

Методи дослідження. Гігієнічний норматив (ГДК) промислового штаму гриба
P. vitale в повітрі робочої зони обгрунтовано відповідно до вимог
Методических указаний № 6789/1-91, М.,1991. В експериментах на
лабораторних тваринах використані токсикологічні, імунологічні,
гематологічні, бактеріологічні, гістологічні та морфологічні методи
дослідженнь. Оцінку умов праці та стану здоров’я працівників
підприємства проведено за допомогою санітарно-гігієнічних,
епідеміологічних і бактеріологічних методів. Вміст гриба-продуцента в
повітрі визначено мікробіологічним методом. Оцінку впливу підприємства
“Львівдіалік” на стан довкілля проведено розрахунковим методом згідно з
ОНД-86, Л., 1987 та відповідно до діючих санітарних правил ДСП-201-97,
К., 1997. Обробку отриманих результатів проводили загальноприйнятими
статистичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в широкому обсязі
проведені токсиколого-гігієнічні дослідження гриба P. vitale.
Експериментально встановлена можливість імунотоксичної та дисбіотичної
дії спор гриба й здатність їх до дисемінації у внутрішніх органах
лабораторних тварин. Даний біологічний чинник віднесено до групи
алергенів. Науково обґрунтовано гранично допустиму концентрацію
промислового штаму гриба P. vitale в повітрі робочої зони на рівні 5(103
КУО/м3 (ІІІ клас небезпеки). Розроблено методику кількісного визначення
концентрації спор гриба P. vitale в повітрі, принциповим у якій є
додавання до живильного середовища, на яке аспірують спори з повітря,
антибіотику гентаміцину сульфат з метою пригнічення росту сторонньої
повітряної мікрофлори. Вивченні особливості умов праці на підприємстві
з виробництва мікроциду й глюкозооксидази та проведено аналіз
захворюваності працівників, що дозволило обґрунтувати ряд профілактичних
заходів. Дана оцінка впливу підприємства мікробіологічного синтезу на
стан довкілля.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали досліджень
використані для наукового обґрунтування гранично допустимої концентрації
спор гриба Penicillium vitale на рівні 5(103 КУО/м3 (затверджено
наказом МОЗ України № 336 від 21.11.1997 і включено в список № 2
“Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі
робочої зони”). Матеріали проведених науково-дослідних робіт включені в
“Методичні вказівки з мікробіологічного визначення концентрації спор
гриба Penicillium vitale в повітрі робочої зони” № 10.2.1.0007-97
(затверджено постановою головного державного санітарного лікаря України
№ 38 від 07.05.1997). Отримані результати дисертаційних досліджень
впроваджені в практичну діяльність Львівського підприємства лікарських
препаратів “Львівдіалік”, роботу Львівської обласної СЕС, навчальний
процес кафедри гігієни та профілактичної токсикології з курсом гігієни
ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора полягає в аналізі
актуальності та ступеня вивчення визначеної проблеми, пошуку, виборі
умов і методів досліджень, проведенні експериментальної частини
досліджень, статистичному опрацюванні отриманих результатів стосовно
обґрунтування ГДК спор гриба P. vitale в повітрі робочої зони.

Метод кількісного визначення спор гриба P. vitale в повітрі розроблено в
співавторстві з к.м.н., доцентом кафедри мікробіології Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького В.С.
Петрусом. Морфологічні дослідження виконані на кафедрі гістології та
ембріології ЛНМУ імені Данила Галицького разом з к.м.н., доцентом Л.Д.
Вишемірською – Крупей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати
дисертаційної роботи викладені та обговорені на: ІІ Міжнародному
міжкафедральному симпозіумі з питань гігієни тварин (Львів, 1995);
ювілейній науково-практичній конференції “Охорона здоров’я і довкілля”,
присвяченій 100-річчю від дня народження професора В.З. Мартинюка
(Львів, 1996); науковій конференції “Шляхи підвищення безпеки
життєдіяльності”, присвяченій 20-річчю кафедри безпеки життєдіяльності
Львівського державного аграрного університету (Львів, 1997); засіданні
комісії з гігієнічної регламентації біологічних факторів комітету з
питань гігієнічного регламентування МОЗ України (Київ, 1996); І
Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гігієни та
епідеміології на залізничному транспорті” (Львів, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з
них 3 – у фахових наукових виданнях, 6 – у збірниках наукових праць,
матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій,
симпозіумів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
восьми розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і
додатків. Робота викладена на 174 сторінках комп’ютерного друку (основна
частина 125 сторінок). Дисертація ілюстрована 17 таблицями та 17
рисунками. Бібліографічний опис налічує 160 джерел вітчизняних та
зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали, методи та обсяг досліджень. Відповідно до поставленої мети
та завдань намічені дослідження виконані в кілька послідовних етапів.

Перший етап включав проведення досліджень, які передбачали детальне
вивчення технологічного процесу виробництва мікроциду та глюкозооксидази
з гігієнічною оцінкою умов праці працівників підприємства. Оцінку умов
праці здійснено відповідно до “Гігієнічної класифікації праці за
показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого
середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, К., 2001 та
нормативних документів “Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных
веществ в воздухе рабочей зоны” № 4617-88, М., 1988 і ДСН 3.3.6.042-99,
К., 2000. Обстеження працівників підприємства з метою виявлення
забруднення відкритих ділянок тіла та носіїв гриба P. vitale з
локалізацією його спор у дихальних шляхах проведено шляхом
бактеріологічного дослідження змивів із шкірних покривів і нігтевих
пластин пальців рук та назофарингіального матеріалу, відібраного методом
“кашельних пластинок” (Справочник по микробиологическим и
вирусологическим методам исследования, М., 1973). Концентрацію спор
гриба-продуцента в повітрі робочої зони визначено за розробленим нами
методом. Оцінку впливу умов праці на здоров’я працівників проведено за
результатами поглибленого аналізу захворюваності з тимчасовою
непрацездатністю (ТН) з визначенням основних показників захворюваності
(випадків і днів непрацездатності на 100 працівників і частки випадків
непрацездатності через окремі форми захворювань), а також основних
показників епідеміологічних досліджень у гігієні праці (відносного
ризику впливу й етіологічного ризику) згідно з документами: “Методичними
рекомендаціями з вивчення захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності робітників промислових підприємств”, К., 1994;
“Методичними рекомендаціями з розробки первинних даних за Ф.23 ТН та
основних показників епідеміологічних досліджень в гігієні праці”, Львів,
2003.

На другому етапі досліджень опрацьовано метод кількісного визначення
спор гриба P. vitale в повітрі. З метою його апробації досліджено 170
зразків повітря, відібраного у виробничих приміщеннях.

Наступним етапом нашої роботи були токсикологічні дослідження, які
передбачали визначення лімітувального критерію шкідливості ІV
глюкозооксидазного штаму гриба P. vitale з подальшим обгрунтуванням його
ГДК у повітрі робочої зони відповідно до вимог офіційних методичних
документів: Методических указаний № 6789/1-91, М., 1991; Методических
указаний № 5052-89, М.,1989; Методических рекомендаций № 2121-80, Рига,
1980. Дослідження щодо визначення лімітувального критерію шкідливої дії
гриба-продуцента проведені в обсязі, необхідному для обгрунтування його
гігієнічного нормативу в повітрі виробничих приміщень. В умовах
хронічного експерименту на трьох видах лабораторних тварин вивчали
імунотоксичність гриба P. vitale, яка виявляється в сенсибілізуючій,
антигенній (імунізуючій) та імуномодулюючій діях, дисбіотичні
властивості досліджуваного біологічного чинника й здатність спор
гриба-продуцента до дисемінації у внутрішніх органах. Режим годування та
догляду за тваринами відповідав загальноприйнятим рекомендаціям
(Западнюк И.П. и соавт., 1983). Сенсибілізацію дослідних тварин
проводили шляхом інтраназального введення суспензії спор досліджуваного
гриба в ізотонічному розчині хлориду натрію один раз на добу впродовж 30
днів, моделюючи тим самим інгаляційний шлях надходження P. vitale в
організм працівників в умовах виробництва. Кожна дослідна група тварин
отримувала спори гриба-продуцента в дозі, що відповідала певній
концентрації його в повітрі робочої зони, а саме 5(105 КУО/м3 (І
група), 5(104 КУО/м3 (ІІ група), 5(103 КУО/м3 (ІІІ група). Дозу
розраховували, зважаючи на встановлені для різних видів тварин показники
легеневої вентиляції та час інгаляції (Трахтенберг И.М., и соавт.,
1991). Контрольні групи тварин отримували інтраназально фізіологічний
розчин. Сенсибілізуючу й антигенну дії вивчено на морських свинках.
Сенсибілізуючі властивості P. vitale визначено шляхом постановки
внутрішньошкірної алергічної провокаційної проби за Методическими
указаниями № 1.1.578-96, М., 1997, моделювання картини анафілактичного
шоку згідно з Методическими указаниями № 2163-80, М.,1980, визначення
гіперчутливості сповільненого та негайного типів (ГСТ і ГНТ) відповідно
до Методических указаний № 6789/1-91, М., 1991. Антигенність
досліджуваного гриба оцінено за титром антитіл і фагоцитарною активністю
нейтрофілів у реакціях аглютинації й фагоцитозу, поставлених із
сироватками крові дослідних і контрольних тварин та суспензією спор
гриба-продуцента. Імуномодулююча дія вивчена на білих щурах за
показниками периферійної крові (лейкоцитами, лімфоцитами та їх
популяціями – Т-лімфоцитами (Е-РУК), В-лімфоцитами (ЕАС-РУК) і їх
попередниками (ауто-РУК), визначеними загальноприйнятими методами
(Меньшиков В.В. и соавт., 1987). Дисбіотичну дію спор P. vitale
досліджено за кількісним складом мікрофлори товстої кишки білих мишей у
динаміці (перед затруюванням, на 15 і 30 доби періоду сенсибілізації, на
30 добу реабілітації) відповідно до Методических указаний № 5051-89, М.,
1989 та Методических указаний № 6789/1-91, М., 1991.
Визначали кількісні зміни трьох груп мікроорганізмів. Поріг дисемінації
у внутрішніх органах визначено шляхом бактеріологічного,
патоморфологічного та патогістологічного дослідження паренхіматозних
органів білих мишей. Оцінку подразнювального впливу спор досліджуваного
гриба на слизову оболонку ока кролів проведено за схемою, запропонованою
А.Majda і K.Chrusaielska згідно з Методическими указаниями № 2196-80,
М., 1980. За результатами хронічного експерименту встановлено поріг
шкідливої дії промислового штаму гриба P. vitale та науково обгрунтовано
його ГДК у повітрі робочої зони відповідно до Методических указаний №
6789/1-91, М., 1991.

На заключному етапі роботи проведено гігієнічну оцінку впливу ДП
“Львівдіалік” на довкілля та розробку профілактичних заходів.
Обгрунтовано розмір санітарно-захисної зони підприємств з виробництва
мікроциду й глюкозооксидази згідно з вимогами нормативних документів:
ДБН А.2.2-1-95, К., 1996; ДСП № 173, К., 1996; “Руководства по
проектированию СЗЗ промышленных предприятий”, М., 1984. Розрахунок
розсіювання спор P. vitale в приземному шарі атмосфери проведено за
ОНД-86, Л., 1987.

Результати досліджень опрацьовані загальноприйнятими статистичними
методами з розрахунком середніх арифметичних (М), їх середніх похибок
(m) і визначенням вірогідності отриманих результатів за критерієм
Стьюдента (t).

Обсяг досліджень, виконаних за час дисертаційної роботи, наведено в
табл.1.

Результати дослідження та їх обговорення. Гігієнічна характеристика
технологічного процесу виробництва мікроциду й глюкозооксидази з оцінкою
умов праці та станом здоров’я працівників. Підприємство “Львівдіалік”
щороку випускає 50 тис. літрів нативного мікроциду та 50 тис. літрів
мікроциду для отримання 2 кг ферменту глюкозооксидази. Технологічний
процес виробництва мікроциду й глюкозооксидази базується на поверхневому
способі культивування промислового штаму гриба P. vitale та складається
з наступних етапів: отримання посівного матеріалу, підготовка живильних
середовищ, культивування гриба-продуцента на сусло-агарі, культивування
на середовищах збагачення (ферментація), фільтрування,
хімічне очищення

Таблиця 1

Обсяг виконаних досліджень

Вид дослідженняКількість дослідженьМікробіологічне дослідження повітря
виробничих приміщень170Обстеження працівників підприємства:1050-
дослідження змивів із відкритих ділянок шкірних покривів1020-
дослідження матеріалу з назофарингіальної порожнини30Оцінка стану
здоров’я працівників:1953- аналіз листків непрацездатності1945- аналіз
статистичних звітних форм № 23-ТН8Токсикологічні дослідження на
тваринах: 1419- дослідження сенсибілізуючих властивостей96- дослідження
антигенних властивостей48- дослідження імуномодулюючого ефекту240-
вивчення дисбіотичної дії504- вивчення дисемінації у внутрішніх
органах528- дослідження подразнювального впливу на око3Загальна
кількість тварин, використаних в експерименті99

глюкозооксидази, отримання готових лікарських форм. При детальному
вивченні технології та обладнання, які застосовуються на підприємстві,
виявлено ряд недоліків, що свідчать про недосконалість, з
санітарно-гігієнічних позицій, такого процесу виробництва. Зокрема:
процеси культивування гриба на живильних середовищах призводять до
забруднення повітря виробничих приміщень спорами P. vitale та до
безпосереднього контакту працівників із живою культурою; використання на
більшості етапів технологічного процесу ручної праці є причиною значного
фізичного навантаження; застосування обладнання з недостатньою
теплоізоляцією зумовлюють порушення мікрокліматичних умов у ряді
виробничих приміщень підприємства.

Результати проведених досліджень показали, що провідним шкідливим
чинником виробництва мікроциду та глюкозооксидази є спори гриба P.
vitale, вміст яких у повітрі виробничих приміщень коливається в межах
від 11,0±0,66 до 1049,0±31,3 КУО/м3 (табл. 2).

Встановлено, що найбільше забруднення повітря спорами спричиняють
процеси посіву чистої культури гриба на середовища збагачення (просо та
рідке середовище Білай), які проводяться вручну.

Таблиця 2

Вміст спор гриба P. vitale в повітрі виробничих приміщень

ДП “Львівдіалік”

Місце відбору пробКонцентрація P. vitale (КУО/м3)мінімуммаксимумМ±mЦех
приготування живильних середовищ6,713,311,0±0,66Посівний бокс № 1

(посів на просо)13,3

87,0

100,02866,2

2229,3

2547,7992,0±36,4

1049,0±31,3

949,0±33,5

Посівний бокс № 2

(посів на середовище Білай)16,7

16,7

16,7

16,7

93,0

250,0

6,7955,0

1273,9

1910,8

1910,8

1910,8

1591,4

1910,8377,7±13,08

317,5±16,77

523,9±35,04

494,5±35,9

564,8±39,0

389,8±30,4

530,4±35,4Лабораторія6,713,311,0±0,66Автоклавнан/в*н/вн/вЦех
фільтрування та розливу мікроциду в флаконин/вн/вн/вЦех виділення
глюкозооксидази16,7

16,7

16,750,0

83,3

250,028,3±0,5

35,0±0,8

83,0±2,48

Примітка. * – Спор гриба в повітрі не виявлено.

Утворення аерозолю спор P. vitale в процесі його культивування створює
реальну можливість виникнення носійства гриба серед працівників
підприємства з локалізацією спор на відкритих ділянках шкірних покривів
та в дихальних шляхах. Дослідження змивів, відібраних із долонь,
зовнішніх поверхонь кистей, нігтевих пластин рук, показало, що найвищий
відсоток носійства (70,8-100 %) зареєстровано в працівників боксів, які
в процесі роботи перебувають у безпосередньому контакті з спорами
гриба-продуцента. Суміжне розташування в одному блоці приміщень із
ферментації мікроциду та глюкозооксидази є причиною носійства гриба
(4-20 %) серед працівників, зайнятих у процесах отримання чистого
ферменту, які не перебувають у контакті з живою культурою. При
обстеженні робітників методом “кашельних пластинок” носіїв P. vitale з
локалізацією його спор у дихальних шляхах не виявлено.

Встановлено, що супутнім шкідливим чинником досліджуваного виробництва
є несприятливі мікрокліматичні умови, а саме температура та відносна
вологість повітря, параметри яких перевищують допустимі нормативні
значення як в літній, так і в зимовий періоди. Високі температура
(28-300 С) та відносна вологість повітря (80-90 %) зумовлені виключно
технологічним процесом і не залежать від температури зовнішнього
повітря. Причиною надлишкової кількості тепла й вологи в повітрі
виробничих приміщень є працююче технологічне обладання (автоклави,
муфельна піч, де прожарюють бактерійні фільтри). Швидкість руху повітря
в усіх приміщеннях реєструвалась у межах допустимих значень. Перевищень
ГДК хімічних речовин (хлору, фенолу, аміаку) у повітрі робочої зони, які
використовуються в технології виробництва, не виявлено.

Дослідження важкості та напруженості трудового процесу показало, що
фізичне динамічне навантаження, маса переміщуваного вантажу, кількість
нахилів корпусу та час перебування в незручній позі впродовж робочої
зміни, тривалість зосередженості в більшості працівників підприємства не
відповідають допустимим значенням.

На підставі наведеного, відповідно до ознак гігієнічної класифікації
праці, умови й характер праці на виробництві мікроциду та
глюкозооксидази за показниками параметрів виробничого мікроклімату та
важкості й напруженості трудового процесу віднесено до ІІІ класу І
ступеня.

Аналіз розрахованих основних показників захворюваності з тимчасовою
непрацездатністю за період 1993 по 2000 рр. показав, що для підприємств
з виробництва мікроциду й глюкозооксидази характерним є дуже високий
рівень загальної захворюваності. Зокрема, кількість випадків і днів
непрацездатності на 100 працівників впродовж досліджуваних років
коливалися в межах від 112,9 до 413 та від 1689 до 1740 відповідно. У
структурі захворювань переважала патологія органів дихання. Її частка в
загальній кількості захворювань становила від 49,1 до 56,3 %.

Отримані нами дані збігаються з даними інших авторів, які вивчали вплив
біологічних чинників виробничого середовища на стан здоров’я працівників
(Краснюк Е.П., Цапко В.Г., 1999; Цапко В.Г., Чудновец А.Я., Стеренбоген
М.Ю., 1999, 2004 та ін.). Щодо Pеnicillium vitale як етіологічного
чинника, то невеликі концентрації гриба-продуцента в повітрі робочої
зони є мало інтенсивним фактором. На нашу думку, причиною такого рівня
захворюваності на виробництві може бути поєднана дія біологічних
чинників, в тому числі гриба Pеnicillium vitale й продуктів його
метаболізму та несприятливого виробничого мікроклімату.

Метод мікробіологічного визначення концентрації спор гриба P. vitale в
повітрі. В основі методу лежить посів повітря на щільне живильне
середовище з наступним підрахунком кількості колоній гриба, які виросли
та перерахунком їх на концентрацію спор в 1 м3 повітря. Відбір повітря
проводиться аспіраційним способом із використанням щілинного апарату
Кротова з швидкістю 30 л за 1 хв (150 л повітря впродовж 5 хв) на
живильне середовище сусло-агар. З метою підвищення точності методу
необхідним було інгібування росту сторонньої повітряної мікрофлори за
умови задовільного культивування гриба P. vitale. За допомогою “методу
індикаторних дисків” встановлено, що з внесенням до сусло-агару, на який
аспірують повітря, антибіотику гентаміцину сульфат з розрахунку 0,1 мг
на 100 мл середовища досягається максимальний ефект пригнічення росту
бактеріальної флори. Ця особливість розробленого методу відрізняє його
від інших методик визначення мікологічного забруднення повітря.
Необхідним є дотримання умов стерильності, які полягають у стерилізації
живильного середовища в автоклаві (10-15 хв при 0,5 атм) і чашок Петрі
(1 год при 180? С) та ретельному протиранні спиртом поверхні рухомого
диску й внутрішніх стінок апарату Кротова перед відбором повітря.

4

6

8

:

@

B

^

`

?

®

i

@

i

@

@

@

@

u

0,052±0,09

р>0,055(103РА – від’ємна41,3±2,8

р>0,051,7±0,06

р>0,05контроль РА – від’ємна 40,0±3,71,6±0,3

Примітка. * – Середньогеометричне значення титру антитіл виражене через
log2 основи титру.

Результати проведення розгорнутих реакцій аглютинації та фагоцитозу
показали зростання титру антитіл у сироватках крові дослідних тварин і
підвищення активності фагоцитозу спор гриба нейтрофілами крові у
відповідь на збільшення сенсибілізуючої концентрації P. vitale. Це
свідчить про те, що для досліджуваного гриба-продуцента властивою є
антигенна дія. Поріг антигенності встановлено на рівні 5(104 КУО/м3.

В експерименті на щурах (15 і 30 дні досліду) не виявлено
імуномодулюючих властивостей у промислового штаму гриба P. vitale.
Підтвердженням цього є відсутність статистично вірогідних змін у
кількостях Т-лімфоцитів (Е-РУК), В-лімфоцитів (ЕАС-РУК) та їх
попередників (ауто-РУК) у периферійній крові дослідних тварин,
сенсибілізованих трьома досліджуваними концентраціями гриба-продуцента,
порівняно з контролем. Проведення подальших досліджень із метою
встановлення концентрації гриба P. vitale, при якій може бути
зафіксований імуномодулюючий ефект, було недоцільним. За даними
попередніх досліджень встановлено, що поріг імунотоксичності
досліджуваного гриба, який виявляється в сенсибілізуючій і антигенній
діях, знаходиться на рівні 5(104 КУО/м3.

У дослідах на білих мишах, мікробіоценоз товстої кишки яких використано
нами як тест-систему, було встановлено, що спорам P. vitale властива
помірно виражена дисбіотична дія (табл. 4).

Таблиця 4

Склад мікрофлори товстої кишки білих мишей при хронічному
інтраназальному введенні гриба P. vitale, lg КУО/г

Час

експериментуГрупи тварин
контрольнаІІІІІІБГКПфон8,7±0,88,1±0,88,3±0,87,6±1,02-й
тиждень9,5±0,16,3±1,1*4,7±1,9*7,6±1,034-й
тиждень9,6±0,16,5±0,9*5,8±1,3*7,2±0,7реабілітація8,8±0,29,1±0,28,0±0,49,
3±0,2Лактозонегативні умовно-патогенні Г(-) бактерії
фон6,5±0,115,7±0,125,5±0,126,3±0,112-й
тиждень5,8±0,134,9±0,124,6±0,146,8±0,124-й
тиждень5,7±0,123,7±0,113,9±0,124,4±0,11реабілітація5,5±0,184,4±0,23±0,19
6,2±0,19Фекальні стрептококифон4,2±0,123,6±0,133,1±0,133,04±0,132-й
тиждень4,8±0,120,8±0,08*2,9±0,123±0,134-й
тиждень3,6±0,122,2±0,122,8±0,123,5±0,12реабілітація4±0,183,03±0,193,9±0,
182,9±0,18Плісень2-й тиждень01,2±0,08*00Мукор2-й тиждень02,3±0,09*00

Примітка. * р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020