.

Особливості перебігу та лікування персистуючої бронхіальної астми у поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
90 2848
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зінченко Тамара Миколаївна

УДК: 616.342-002.44-001.28-08

Особливості перебігу та лікування персистуючої бронхіальної астми у
поєднанні з хронічним холециститом у осіб жіночої статі

14.01.02 – внутрішні хвороби

ё

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України, м. Полтави

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Гольденберг Юрій
Миронович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,
завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Офіційні опоненти – доктор медичних наук, професор Хворостинка Володимир
Миколайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри факультетської терапії;

доктор медичних наук, професор Мостовий Юрій Михайлович, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, МОЗ України,
завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб.

Провідна установа – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра факультетської терапії з курсом ендокринології
медичного факультету.

Захист відбудеться “25”листопада 2005 р. о 11.00. годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 у Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4)

Автореферат розіслано “26” вересня 2005р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. мед. н., доцент
Т.В.Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі існування бронхіальна астма (БА)
залишається важливою соціальною і медичною проблемою внаслідок зростання
її поширеності, інвалідизації та смертності (Ю.І.Фещенко, 2000; Л.А.
Яшина, 2000; Ю.М.Мостовий, 2000; R.G.Stoodley, 2000). Особливістю БА
останніх десятиріч є: формування тяжких, погано контрольованих форм
(Ю.І.Фещенко, 2000; Л.М.Огородова, 2000), зростання розповсюдженості
супутньої з БА патології, (Н.В.Долбикова, 2002; А.В.Медведев, 2002),
збільшення летальності, частіше у жінок (С.Н.Авдеев, 2000). Сучасний
хворий – це хворий з поєднаною патологією, причому в усіх вікових групах
за кількістю поліпатій переважають жінки (А.А.Крылов, 2000). Не
дивлячись на значні досягнення у вивченні БА, багато питань ще є
нез’ясованими (Л.В.Беш, 1999; В.Ф.Жданов, 2000). Так, недостатньо
вивченим є питання взаємного впливу на перебіг БА супутньої патології,
зокрема захворювань гепатобіліарної системи (А.В.Киррилов, 2000;
Д.И.Корабельников, 2002). Дискусійними є і питання стратегії лікування
хворих даної категорії (Н.В.Долбикова, 2002; О.М.Колошко, 2002). З
іншого боку, ознакою сучасності є зміна демографічної структури
населення України в бік збільшення відсотка людей старшого віку та
переважання серед них осіб жіночої статі (Стан здоров’я населення
України та результати діяльності закладів охорони здоров’я: щорічна
доповідь, 2003). Це може привести до зростання поєднання захворювань.
Оскільки, за даними багатьох авторів, як БА, так і хронічний холецистит
(ХХ) є переважно „жіночими хворобами” (И.И.Дегтярева, 1999; В.Н.Швалев,
2000; В.М.Хворостинка, 2002), то в перспективі очікується збільшення
розповсюдженості саме цих нозологічних форм та їх поєднання. Це,
потребує розробки та впровадження схем лікування БА з врахуванням
супутньої патології та використанням препаратів комплексної дії, що
допоможе запобігти поліпрагмазії з одночасним зменшенням економічних
затрат та поліпшенням якості життя (ЯЖ) пацієнтів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в плані наукової теми Української медичної
стоматологічної академії (УМСА): „Запальні та незапальні хвороби органів
та систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових,
імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемо-, гомеостазу,
гемодинаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів
лікування” (номер державної реєстрації – 0198 V 000134). Особисто
дисертантом були вивчені клініко-патогенетичні особливості поєднаних
персистуючої бронхіальної астми та хронічного холециститу у жінок,
розроблено схему диференційованого лікування.

Мета та завдання дослідження. Метою нашого дослідження була оптимізація
лікування жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму, що перебігає
на тлі хронічного холециститу, шляхом диференційованого лікування, з
огляду на особливості перебігу бронхіальної астми і хронічного
холециститу та включення в комплексну терапію, крім засобів базисної
терапії, ербісолу та препаратів нейротропної дії.

Для досягнення поставленої мети потребували вирішення наступні завдання:

Виділити особливості клінічних проявів і перебігу поєднаних персистуючої
бронхіальної астми та хронічного холециститу у осіб жіночої статі.

Визначити у жінок, хворих сполученими персистуючою бронхіальною астмою і
хронічним холециститом рівень статевих гормонів.

Виявити у жінок, хворих на персистуючу бронхіальну астму в сполученні із
хронічним холециститом функціонування надсегментарного і сегментарного
відділів вегетативної нервової системи (ВНС), клітинного і гуморального
імунітету, процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і активності
ендогенної системи антиоксидантного захисту (АОЗ).

Оцінити клінічну ефективність використання в комплексному лікуванні
жінок, хворих персистуючою бронхіальною астмою в сполученні із хронічним
холециститом наряду із засобами базисної терапії бронхіальної астми і
хронічного холециститу ербісолу та препаратів нейротропної дії.

Об’єкт дослідження – бронхіальна астма, що перебігає на тлі хронічного
холециститу у жінок.

Предмет дослідження – стани ендокринної, імунної, нервової систем,
процесів перекисного окислення ліпідів-антиоксидантного захисту у жінок,
хворих на персистуючу бронхіальну астму у поєднанні з хронічним
холециститом. Вплив змін даних систем на формування особливостей
перебігу бронхіальної астми та хронічного холециститу. Ефективність
розробленої схеми лікування.

Методи дослідження – використано загально клінічні, лабораторні,
біохімічні, інструментальні, рентгенологічні, імунологічні,
імуноферментні дослідження, мікробіологічне дослідження харкотиння і
жовчі, психологічне тестування, функціональні проби.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено, що особливістю проявів
БА поєднаної з ХХ у жінок є збільшення алергічної налаштованості
організму та чутливості до неспецифічних чинників, поєднання симптомів
астми з іншими проявами алергії, ранній початок, обтяжлива спадковість,
переважання тяжких її форм, зменшення ефективності лікування засобами
базисної терапії.

Вивчено особливості ХХ, сполученого з БА. Такими є переважання
асептичного запалення в жовчному міхурі (ЖМ), взаємопов’язаність
загострень із загостреннями БА, більш торпідний, порівняно з перебігом
БА, та атиповий перебіг із зменшенням інтенсивності больового синдрому,
переважанням дискінетичних явищ над запальними з формуванням дискінезій
ЖМ за гіпотонічно-гіпокінетичним та гіпотонічно-нормокінетичним типом.
Вивчені зміни імунної, нервової систем, активності процесів ПОЛ-АОЗ при
поєднанні БА і ХХ. Виявлено, що у хворих на БА у поєднанні з ХХ загально
діагностичними критеріями є наявність алергічного, невротичного
синдромів та синдрому передменструального напруження.

Виявлений суттєвий дисбаланс у системі статевих гормонів, що формується
на фоні слабкої статевої конституції (СК). Констатовано різну
ефективність базисної терапії БА на перебіг ХХ. При наявності дискінезії
ЖМ по гіпомоторному типу на фоні базисної терапії БА переважає посилення
симптомів ХХ, при гіпертонічній – їх зменшення. Розроблена схема
диференційованого лікування хворих на поєднані БА залежно клінічних форм
обох захворювань з врахуванням дії препаратів базисної терапії БА і ХХ
на стан бронхів та ЖМ. Обґрунтована ефективність включення в комплексну
терапію хворих даної категорії препарату „ербісол”, нейротропних
препаратів, залежно від функціонування ВНС.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена значимість стану
біліарної системи у формуванні клінічних, неврологічних, біохімічних,
ендокринологічних, імунологічних змін у жінок, хворих на персистуючу БА.
Розроблена схема диференційованого лікування даної категорії хворих
дозволила зменшити термін досягнення клінічної ремісії БА та
необхідність перебування хворих у стаціонарі.

За матеріалами дисертації розроблено і впроваджено інформаційний лист №
42 від 8.02. 2001 р. “Оптимізація лікування жінок, що хворіють на
бронхіальну астму, залежно від властивостей їх особистості та стану
перекисного окислення ліпідів – антиоксидантної системи”. Отримано
патент 2015514 UА, МПК 7А61К35/54. „Спосіб лікування бронхіальної астми,
поєднаної з хронічним холециститом”. Результати наукових розробок
дисертаційної роботи впроваджені в практичну роботу п’яти терапевтичних,
пульмонологічних, гастроентерологічних відділень Полтавської, Київської,
Луганської, Херсонської, Миколаївської областей. Отримані нові дані
впроваджені в навчальний процес чотирьох кафедр медичних вищих
навчальних закладів України. Матеріали дисертації використовуються у
читанні лекцій студентам УМСА, лікарям-терапевтам.

Особистий внесок здобувача. Полягає у розробленні плану і програми
виконання дисертаційної роботи, визначенні мети та завдань дослідження.
Автор самостійно провела дослідження, здійснила набір тематичних хворих
та осіб контрольної групи, проводила клінічне обстеження хворих та
давала клінічну оцінку отриманих результатів. Здобувачем самостійно
проведена статистична обробка матеріалу, сформульовані висновки. Автором
розроблено метод комплексного лікування тематичних хворих, оцінена його
ефективність. Виконано інформаційний аналіз, узагальнення результатів
дослідження. Підготовлено 16 публікацій у наукових працях, фахових
виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
представлені і обговорені на науково-практичних конференціях молодих
науковців УМСА (Полтава, 1998, 1999, 2000 рр.), на XIV та ХV з’їзді
терапевтів України (Київ, 1998, 2004 рр.), на Європейському конгресі по
астмі (Москва, 9-12 вересня 2001 р.), на засіданнях Полтавського
обласного товариства пульмонологів (Полтава, 2000, 2001, 2003).
Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб, терапевтичній конференції Полтавської
області від 23.05.2004 р., апробаційній раді №1 “Внутрішні хвороби”
Української медичної стоматологічної академії (протокол № 21
29.06.2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, в
тому числі 13 – у виданнях, рекомендованих ВАК України, інші 4
публікації, в наукових збірниках, тезах, матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складає 174 сторінки
машинописного тексту і містить вступ, огляд літератури, опис матеріалів
і методів дослідження, розділи власних досліджень, обговорення отриманих
даних, висновки, практичні рекомендації, список використаних
літературних джерел. Робота ілюстрована 29 таблицями (16 сторінок), 13
малюнками (10 сторінок). Бібліографічний покажчик містить 339 роботи, в
тому числі 109 – іноземних авторів (32 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для визначення частоти поєднання БА і ХХ
було вивчено 536 історій хвороб архіву 4-ї міської клінічної лікарні за
період 1993-1996 роки. Виявлено, що у жінок ХХ при БА діагностується у
33,1±3,3%, що у 2,5 рази частіше, ніж у осіб чоловічої статі і в 3 рази
перевищує загально популяційні дані. Основою для клінічного розділу
дисертації стали спостереження, проведені на базі терапевтичного та
гастроентерологічного відділень 4-ї міської лікарні, пульмонологічного
відділення 1-ї міської лікарні, алергологічного відділення обласної
клінічної лікарні м. Полтави в період з 1996 по 2001 роки. Під наглядом
знаходилась 116 жінок, хворих на БА, віком від 15 до 79 років. Середній
вік обстежених хворих становив 43,6?0,2 роки. Персистуючу БА з легким
перебігом діагностовано у 11 осіб, середньої важкості – у 93, важким – у
12. Тривалість захворювання в середньому складала 21,6?8,6 роки. ХХ було
діагностовано у 114 хворих. Наявність больового синдрому було
констатовано у 92 пацієнтів, диспепсичного – у 101, передменструального
напруження – у 58 хворих, алергічного – у 95, вегетативної дисфункції –
у 78, невротичного – у 79, правобічного реактивного – у 37. У 33 (32,6%)
пацієнтів при бактеріальному дослідженні жовчі було виділено
різноманітну бактеріальну флору. У 8 (7,9%) хворих виявлено холелітіаз.
Дискінезія ЖМ за гіпертонічно-гіперкінетичним типом було діагностовано у
17 пацієнтів, гіпотонічно-нормокінетичним – у 17,
гіпотонічно-гіпокінетичним – у 79. Рідко рецидивуючий перебіг
спостерігався у 35 (34,7%) пацієнтів, часто рецидивуючий – у 21 (20,8%),
монотонний – у 23 (22,8%), маскоподібний – у 22 (21,8%). На момент
обстеження у 75 (74,3%) хворих захворювання було у фазі загострення, у 8
(7,9%) – фазі затухаючого загострення, і у 6 (5,9%) спостерігалась
нестійка ремісія ХХ.

Хворих було розділено на групи. Першу (І) групу склали 89 хворих, у яких
було діагностовано БА, що перебігала на тлі ХХ. Хворих І групи було
розділено на дві підгрупи, залежно від проведеного лікування: І-а (33
особи), яким проводилась лише базисна терапія БА; І-б (56 осіб), яким на
фоні базисної терапії БА призначалось диференційоване лікування, залежно
від клінічних форм БА і ХХ, та призначались ербісол і нейротропні
препарати. У другу (ІІ) групу (група порівняння) увійшли 27 хворих на
ізольовану БА. Третю (ІІІ) групу (група порівняння) склали 25 хворих з
ізольованим ХХ. При призначенні базисної терапії враховувались
рекомендації про ступеневий підхід до лікування БА. Лікування ХХ у
хворих на БА І-б підгрупи проводилось з огляду на особливість його
перебігу, дані клінічних і лабораторно-інструментальних методів.
Призначались препарати, які нормалізують моторно-евакуаторну функцію
біліарного тракту, відновлюють порушені процеси травлення, препарати
протизапальної дії, дієтотерапія. Антимікробну терапію призначали за
наявності вираженого запального процесу та виділенні мікрофлори із жовчі
та харкотиння. При наявності розладів надсегментарного та сегментарного
відділів ВНС, враховуючи їх характер, хворим призначались препарати
вегето- та нейротропної дії через декілька днів після стабілізацію стану
хворого. При переважанні у спектрі нервових розладів тривожного
компоненту, призначався феназепам, при переважанні депресивного
компоненту призначався антидепресант – амітриптилін мінімальних дозах,
на ніч.

Діагноз БА верифікувався на підставі наказу МОЗ України від 30.12.99 за
№ 311 “Інструкція по діагностиці, клінічній класифікації і лікуванню
бронхіальної астми”. Для виявлення характеру запального процесу в
бронхіальному дереві проводилось клінічне та мікробіологічне дослідження
харкотиння. Визначення змін в бронхолегеневій системі проводилось за
допомогою рентгенографії органів грудної клітини. Наявність та ступінь
сенсибілізації організму хворих до тих чи інших алергенів, при
відсутності протипоказань, вивчалась за допомогою алергологічних шкірних
проб, при їх наявності – проб з алергенами in vitro. Дослідження функції
зовнішнього дихання (ФЗД) на спірографі “Метатест-1” та Fukuda denshi
Spirosifi 3000 memori card (Японія) і включало в себе наступні
показники: VC (життєва ємність легень), FVC (форсована життєва ємність
легень), FEV1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду), FEV1/VC (індекс
Тиффно), MVV (максимальна вентиляція легень), REF (пікова об’ємна
швидкість видиху). Зворотність бронхіальної обструкції діагностувалась
за допомогою проби з беротеком (A.L.Ries, 1982). Проба вважалась
позитивною, коли фіксувалось збільшення бронхіальної прохідності у
відповідь на введення речовини на 15% і більше за показниками REF).
Верифікацію ХХ проведено за допомогою фізикального, лабораторного,
інструментального дослідження. Проводили біохімічне дослідження крові,
багатофракційне дуоденальне зондування з мікроскопічним, біохімічним і
бактеріологічним дослідженням жовчі, статичну та динамічну ехоскопію ЖМ.
Для визначення типу ускладнень ХХ застосовувалась рентгеноскопія
травного каналу або езофагогастродуоденоскопія. Ультразвукове
дослідження (УЗД) ГБС проводилось за допомогою апарату Elscint EEI-1000
та секторного сканеру з частотою 5 МГц.

Застосовувалися також спеціальні методи дослідження. Для вивчення
активності статевих гормонів проводили кількісне визначення в крові
тестостерону, естрадіолу та прогестерону методом імуноферментного
аналізу. Визначення СК проводилось за методикою І.Л.Ботнєвої (1983). Для
оцінки функції надсегментарного відділу ВНС нами було застосовано
скорочений варіант мінесотського багатофакторного опитувальника (MMPI) –
Міні-Мульт. Підвищення показників до 71-80 Т-балів за двома і більш
шкалами діагностувалась емоційна напруженість І ступеню, 81-90 Т-балів –
ІІ ступеню, 90 і більше Т-балів – ІІІ ступеню. Стан сегментарного
відділу оцінювалася за гістаміно-адреналіновою пробою Брейтмана-Льюіса
та кількісною оцінкою потовиділення. Для оцінки виразності порушень
функції сегментарного відділу була застосована наступна градація: I
ступінь (помірно виражені порушення) – неадекватність функціонування
одного з відділів (симпатичного чи парасимпатичного) на одній половині
тіла; II (середньо важкі прояви) – зазначені порушення сполучалися з
неадекватним функціонуванням одного з відділів на протилежній стороні
тіла, III (важкі прояви) – реєструвалися хаотичні реакції симпатичного і
парасимпатичного відділів на обох половинах тіла (А.М.Вейн, 1969).
Імунологічне дослідження: нами вивчався стан як гуморального, так і
клітинного імунітету з визначенням: кількості Т-, В-лімфоцитів,
Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів/кілерів, за допомогою моноклональних
антитіл класів CD3+, CD4+, CD8+ і CD22+ (Ortho Diagnostic Systems Inc.,
USA) в цитотоксичному тесті. Проводилось визначення фагоцитарної
активності лейкоцитів чашковим методом з обчисленням фагоцитарного
індексу (ФІ) і фагоцитарного числа (ФЧ). Визначення вмісту ЦІК у
сироватці крові проводилось методом преципітації в поліетиленгліколі по
методу M. Digeon et al. (1977). Визначення імуноглобулінів основних
класів (А, М, G) – методом радіальної імунодифузії в гелі по Mancini et
al., (1965). Інтенсивність процесів ПОЛ-АОЗ вивчалась
спектрофотометричним методом. Визначався рівень проміжних і кінцевих
продуктів пероксидації ліпідів – діє нових кон’югатів, малонового
диальдегіду (ДК, МДА). Функція АОЗ досліджувалась шляхом визначення в
крові активності супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ) і
церулоплазміну (ЦП). Для оцінки досягнутих у процесі лікування змін в
стані хворих використано умовний якісний інтегральний показник: “значне
покращення стану здоров’я” – покращення показників > 50% від початкового
рівня, “помірне покращення стану” – АОЗ антиоксидантний захист БА бронхіальна астма ВНС вегетативна нервова система ДК дієнові кон’югати ЖМ жовчний міхур CD3+ Т – лімфоцити CD4+ Т-хелпери/індуктори CD8+ Т-супресори/кілери CD22+ В-лімфоцити КТ каталаза МДА малоновий діальдегід ПРЕ перекисна резистентність еритроцитів ПОЛ перекисне окислення ліпідів СОД супероксиддисмутаза ЦП церулоплазмін ФІ фагоцитарний індекс ФЧ фагоцитарне число ХХ хронічний холецистит ЯЖ якість життя Ig А імуноглобулін А Ig М імуноглобулін М Ig G імуноглобулін G FVC форсована життєва ємність легень VC життєва ємкість легень FEV1 об’єм форсованого видиху за 1 секунду FEV1/VC індекс Тиффно MVV максимальна вентиляція легень REF пікова об’ємна швидкість видиху Підписано до друку 23.06.05. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк. різографія. Умовних друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 066-05. Надруковано у друкарні ПП „Стиль-Іздат”. 61022, м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (0572) 580-108. PAGE \* Arabic 25

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020