.

Фізіологічні особливості функціонування серцево-судинної та дихальної систем у слабозорих дітей молодшого шкільного віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 3244
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

ЩЕРБИНА ТЕТЯНА ІГОРІВНА

УДК 612.821 : 612.821.8 : 612.181 : 612.2

Фізіологічні особливості функціонування серцево-судинної та дихальної
систем у слабозорих дітей молодшого шкільного віку

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті природознавства Херсонського державного
університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат біологічних наук,
доцент

Шмалєй
Світлана Вікторівна,

Херсонський державний університет

МОН
Украйни,

директор Інституту природознавства.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,
професор

Воробйова
Тамара Михайлівна,

Інститут
неврології, психіатрії

та
наркології АМН України,

завідувач
лабораторії нейрофізіології

та
імунології

доктор
біологічних наук, професор

Лизогуб
Володимир Сергійович,

Черкаський
національний університет

ім. Б.
Хмельницького МОН України,

завідувач
кафедри анатомії і фізіології

людини і
тварин

Провідна установа: Інститут фізіології імені академіка О.О. Богомольця
НАН України, відділ фізіології кровообігу, м. Київ

Захист відбудеться 25.01.2006 року о _15-15_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного
університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків – 77,
площа Свободи, 4, ауд. ІІІ-15

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою:
61077, м. Харків – 77, площа Свободи, 4

Автореферат розісланий 14.12. 2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17
Падалко В. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі онтогенезу людини необхідно, щоб вона
росла і розвивалась у сенсорно збагаченому середовищі, особливо на
ранніх його етапах. Нормальний розвиток обумовлений взаємозв’язком
діяльності специфічних, неспецифічних та асоціативних структур мозку, що
забезпечують формування адаптивної поведінки [Бехтєрєва Н.П., 1988;
Хьюбел Д., 1990; Батуєв О.С., 2005]. Обмеження сенсорної аферентації
ускладнює взаємодію людини з навколишнім середовищем, зумовлює
формування емоційного стресу, який проявляється в мобілізації захисних
сил, спрямованих на подолання конфлікту, який виникає між потребою
особистості та спроможністю його задовольнити. Однак, неможливість
вирішення цієї проблеми є причиною хронічного емоційного збудження і
виявляється в порушеннях мотиваційно-емоційної сфери і в різних
соматичних захворюваннях [Ведяєв Ф.П., Воробйова Т.М., 1983; Симонов
П.В., 1987; Ноздрачьов О.Д., 1991; Селецький О.І., 1992; Зейгарник Б.В.,
1994].

Згідно з теорією функціональних систем, зниження будь-якої аферентації
веде до змін у взаємовідносинах організму та навколишнього середовища, а
ці зміни викликають перехід на інший функціональний рівень багатьох
взаємопов’язаних систем, розвиток психо-вегето-соматичних синдромів
[Анохін П.К., 1980; Судаков К.В., 2000].

В процесах енергозабезпечення організму особливе значення має
оптимізація функціональних характеристик серцево-судинної системи [Сагач
В.Ф., 2003], які в умовах стресу набувають особливого характеру
[Макаренко М.В., Лизогуб В.С., Юхименко Л.І., 2003; Магльований А.В.,
2005]. Хронічне зниження зорової аферентації, супроводжується великою
кількістю відмінностей у способі життя дитини, змінюються кількісні і
якісні взаємозв’язки в системах життєзабезпечення [Фільчікова Л.І.,
2000; Григорьєва Л. П. та інш., 2002; Плаксіна Л.І., 2004; Солнцева Л.І.
та інш., 2004].

Послаблення зорових функцій не тільки негативно впливає на взаємодію
необхідних для правильного розвитку аналізаторних систем, а забезпечує
становлення специфічної психічної системи взагалі. У такої дитини
знижені можливості спілкування, взаємодії з оточуючим світом [Григор’єва
Л.П., 1983, 2002; Єрмаков В.П., Якунін Г.А., 1990; Плаксіна Л.І., 1998].

Встановлено відставання дітей з зоровими вадами від вікової норми за
антропометричними показниками [Сермєєв Б.В. 1987], функціональні і
морфологічні відхилення в опорно-руховій системі, які стосуються
порушення постави, деформації кісток, зниження тонусу м’язів,
послаблення “м’язового корсету” [Афанасьєв В.Ф., 1975; Акімова А.К.,
1983; Павлов А.П., 1984; Азарян Р.Н., 1989]. В дослідженнях
Властовського В.Г. [1976]; Аршавського І.А. [1979], Максютової Р.Д.
[1992] доведено, що обмеження рухової активності дітей є першопричиною
відхилень у здоров’ї.

Разом з тим, зазначені дослідження зорієнтовані, в більшості, на оцінку
і аналіз морфометричних показників, а функціональні характеристики
адаптаційних систем організму слабозорих дітей залишаються майже поза
увагою. Недостатня кількість наукових робіт розкривають особливості
гемодинаміки у дітей з вадами зору [Сермєєв Б.В., 1985; Попова Т.В.,
1999; Пястолова Н.Б, 1999, 2001; Кокарева О.Г., 2002], слабо висвітлені
питання про функціональний рівень дихальної системи [Азарян Р.Н., 1974;
Ковальов В.А.,1984]. Відсутні відомості про церебральний кровообіг
слабозорих дітей, стан якого залежить від вегето-соматичних функцій.

У сучасних роботах сенсорне обмеження не розглядають як пряму причину
виникнення певних розладів, тому значна кількість досліджень в основному
пов’язана з практичними аспектами офтальмології та тифлопедагогіки, а
спеціальні роботи, присвячені вивченню фізіологічного стану дітей з
сенсорними відхиленнями, стосуються переважно клінічних випадків і не
дають повного уявлення про вплив сенсорного обмеження на функціональний
стан дитини [Birucova T., Gasyuk E., Kravchenko J., Shmaley S., 2002].

Отже, дотепер відомі лише поодинокі дослідження характеристик
функціональних систем слабозорих дітей. Не проводилось комплексне
вивчення основних адаптивних систем організму – серцево-судинної та
дихальної, стану церебральної гемодинаміки. Знання їх функціональних
особливостей потрібні для створення системи корекційно-реабілітаційних
заходів, що повинні забезпечити фізичну, психічну і соціальну адаптацію
слабозорих дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконувалась згідно з науковою темою лабораторії психофізіології
кафедри фізіології людини і тварин Інституту природознавства
Херсонського державного університету і є складовою теми “Актуальні
проблеми підготовки вчителів сучасної школи” (реєстраційний номер
0198U007532) та теми “Дослідження фізіологічних показників
функціональних систем людей із особливими потребами” (реєстраційний
номер 0105U007479).

Мета дослідження: з’ясувати особливості функціонування серцево-судинної
та респіраторної систем дітей молодшого шкільного віку з обмеженими
зоровими функціями в умовах відносного спокою, а також при навантаженні
статичного та динамічного характеру.

Для досягнення даної мети були поставлено наступні завдання:

дослідити рівень фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з
обмеженням зорових функцій;

дослідити стан системної і церебральної гемодинаміки у дітей молодшого
шкільного віку з вадами зору;

вивчити стан функцій зовнішнього дихання у слабозорих дітей молодшого
шкільного віку;

вивчити особливості реагування серця та судин слабозорих дітей молодшого
шкільного віку на статичні та динамічні навантаження.

Об’єкт дослідження – серцево-судинна та респіраторна системи слабозорих
дітей 7-10 років.

Предмет дослідження – особливості функціонування серцево-судинної та
дихальної систем в умовах відносного спокою та при фізичних
навантаженнях у слабозорих дітей молодшого шкільного віку.

Методи дослідження. Комплекс методів дослідження включав антропометрію;
аналіз функціональних параметрів серцево-судинної системи в стані спокою
та за тестами з динамічним та статичним навантаженнями (пульсометрія,
електрокардіографія, вимір артеріального тиску); дослідження мозкової
гемодинаміки (реоенцефалографія) та функцій зовнішнього дихання
(спірометрія), методи математичної статистики та кореляційного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані в роботі результати та
їх інтерпретація мають фундаментальне значення оскільки з’ясовують
особливості функціонування серцево-судинної і дихальної систем у
слабозорих дітей, що має важливе значення для фізіології. В дослідженні
вперше комплексно вивчені особливості функціонування серцево-судинної та
дихальної систем дітей 7-10 років з обмеженими зоровими функціями. Вони
проявлялись у вірогідно гірших, ніж у однолітків з нормальним зором,
середньо статистичних показниках тонусу судин артеріального і венозного
типів дрібного калібру правої півкулі мозку; кровонаповнення
артеріального русла правих внутрішніх сонних артерій та хребетних
артерій; периферичного опору судин та венозного відтоку правої
вертебро-базилярної системи. Доведено вірогідне відставання дітей з
вадами зору за показниками швидкості об’ємного пульсового кровотоку в
басейні хребетних артерій; форсованої життєвої ємності легень; об’єму
форсованого видиху за одну секунду; часу досягнення пікової об’ємної
швидкості; максимальної об’ємної швидкості видиху на рівні 75% об’єму
ФЖЄЛ; життєвої ємності легень вдиху і життєвої ємності легень видиху;
резервного об’єму видиху; відношення резервного об’єму видиху до
життєвої ємності легень та хвилинного об’єму дихання. Вперше показано,
що хронічне обмеження зорових функцій впливає на збільшення вірогідних
зв’язків між характеристиками церебрального кровотоку басейна хребетних
артерій; змінюється характер сильних кореляцій при форсованому диханні в
порівнянні з дітьми без зорових відхилень. Отримані нові данні, щодо
меншої пристосованості слабозорих дітей до статичного локального та
динамічного навантажень, що проявлялось в особливостях реактивності
серцево-судинної системи та збільшенні кількості зв’язків між
показниками серцево-судинної системи, особливо при динамічному
навантаженні.

Проведено порівняння та детальний аналіз вищезазначених параметрів з
аналогічними у дітей з нормальним зором, що необхідно для розробки
шляхів корекції фізіологічних відхилень у дітей з вадами зору.

Теоретичне значення отриманих результатів. Отримані данні розширюють і
поглиблюють знання про особливості та механізми функціонування
серцево-судинної та дихальної систем у слабозорих дітей. Їх аналіз має
значення для розуміння фізіологічних механізмів адаптації та компенсації
організму людини в різні вікові періоди, для виявлення характеру
напруження функціональних систем, особливості якого детермінують
утворення внутрішньосистемних та міжсистемних зв’язків.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень можуть
знайти застосування при вирішенні низки практичних питань з оптимізації
процесу навчання, розробці психолого-педагогічних та медико-біологічних
корекційно-розвиваючих та реабілітаційних програм для покращення
соматичного, психологічного, соціального стану дітей з обмеженими
зоровими функціями; можуть використовуватись у міждисциплінарних
дослідженнях для порівняння з відповідними розробками в галузі загальної
і вікової фізіології, лікувальної фізичної культури, дефектології,
корекційної педагогіки і психології.

Результати дисертаційної роботи включено в лекційні та практичні курси
“Фізіологія людини”, “Вікова фізіологія та шкільна гігієна”, “Валеологія
та методика викладання”, “Психофізіологія”, “Екологія людини” на
спеціальностях Інституту природознавства Херсонського державного
університету. Данні експериментального дослідження використовуються при
підготовці фахівців Центру зайнятості населення Херсонської
облдержадміністрації, у процесі оптимізації оздоровчих заходів у
спеціальних навчальних закладах м. Херсона.

Особистий внесок здобувача. Дослідження фізіологічних особливостей
організму слабозорих дітей та дітей з нормальним зором, поглиблений
аналіз наукових джерел, дослідження функціональних показників
серцево-судинної та дихальної систем школярів молодшого шкільного віку з
вадами зору в умовах відносного спокою та при тестуванні з фізичними
навантаженнями проведено самостійно. Науковий пошук та обґрунтування
напрямку комплексу досліджень були проведені у співпраці з науковим
керівником кандидатом біологічних наук, доцентом Шмалєй С.В. Співавтори
опублікованих наукових праць Коробова О.О., Малькович О.О., Редька І.В.
брали участь в обговоренні отриманих результатів. В дисертації не
використані ідеї чи розробки, які належали б співавторам опублікованих
наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати та
висновки, що сформульовані в дисертаційній роботі були представлені на
Міжнародних наукових конференціях: ”Molecular and Physiological Aspects
of Regulatory Processes of the Organism UNESCO/PAS” (Краків, Польща,
2003, 2005); “Фальцфейнівські читання” (Херсон 2003); “Культура здоров’я
як предмет освіти” (Херсон, 2004); Всеукраїнських наукових конференціях:
“Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в
онтогенезі” (Київ – Черкаси, 2003); конференції молодих вчених
(Симферополь, 2003), “Актуальні проблеми теоретичної та
експериментальної медицини і біології” (Луганськ, 2005); “Роль довкілля
у валеологічній освіті і вихованні” (Полтава, 2005); на звітних
конференціях та семінарах професорсько-викладацького складу, засіданнях
науково-методичної ради і кафедри фізіології людини і тварин Інституту
природознавства Херсонського державного університету (Херсон 2002-2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць,
серед яких 10 статей (з них 3 статті надруковані у фахових виданнях,
затверджених ВАК України за біологічним напрямком), 2 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 168 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, 4 розділів: огляду
літератури, методик дослідження, двох розділів, присвячених власним
дослідженням та їх обговоренню, і висновків. Список літератури включає
236 найменувань, з них 23 видання іноземними мовами. Робота (разом із
додатками) містить 35 таблиць та ілюстрована 30 діаграмами та
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Було обстежено 154 школяра початкової
школи віком від 7 до 10 років. Експериментальну групу складали 74 особи,
які мали природжену або рано набуту слабозорість із статевим розподілом
на хлопчиків (n=39) та дівчаток (n=35). Діти мали аномалії рефракції
(природжена далекозорість, астигматизм, короткозорість), а також
страждали на косоокість, амбліопію, природжений дефект зорового нерва.
Гострота зору у дітей основної групи не перебільшувала 0,4 без корекції
зору. В контрольну групу увійшли 80 осіб, з них хлопчиків (n=40) та
дівчаток (n=40), з гостротою зору 1,0 на обидва ока та без інших
відхилень зорової аферентації, які за даними анамнезу не мали хронічних
діагнозів і на момент дослідження не хворіли.

Рівень фізичного розвитку дітей молошого шкільного віку вивчали за
даними антропометричних показників: маси тіла, зросту, окружності
грудної клітки (пауза) та їх похідних – ваго-ростовим індексом Кетле,
індексом пропорційного розвитку грудної клітини та площею поверхні тіла
[Дубровський В.І., 1999].

Для локальної статичної навантажувальної проби використовувався
кистьовий динамометр. Обстежуваним дітям пропонували виконати роботу
щодо утримання зусилля у 70-75% від максимального до появи ефекту
стомлення, тобто неможливості виконати запропоноване навантаження.
Статичне навантаження загального характеру визначали тестуванням
витривалості м’язів спини за Турнером. Досліджувані вигиналися у
положенні “ластівки”, утримуючи руки на поясі. Час відраховували
секундоміром. Похибкою у виконанні навантаження і часом припинення
тестування вважалося коливання тулуба, нагин голови, ліктів, опущення
тулуба нижче горизонталі у досліджуваних. Проба виконувалася однократно.
Стандартна динамічна проба Мартіне передбачала присідання обстежуваних
зі швидкістю 20 разів за 30 секунд. Час відраховували секундоміром.
Після проведення всіх видів досліджень з функціональними пробами
вимірювали ЧСС та АТ. За отриманими результатами розраховували
пульсовий, середній динамічний тиск, систолічний та хвилинний об’єми
крові, серцевий індекс та загальний периферичний судинний опір [Вітрук
С.К., 1990].

Реєстрацію ЕКГ проводили за допомогою електрокардіографа ЕК-6Т-01 за
стандартною методикою відведень в трьох стандартних, шести грудних
однополюсних та відведеннях від кінцівок. Електрокардіограма
записувалась в лежачому положенні у стані спокою. Реєструвались
інтервали R – R, Р – Q, Q – T, Q-S, Т-Р; вимірювалась амплітуда зубців
P, Q, T, R, S. Аналізували положення електричної вісі серця за
трикутником Ейнтховена [Коларов С., Гатєв В., 1979; Осколкова М.К,
Купріянова О.О.].

Функціональні параметри церебрального кровотоку обстежували в системах
внутрішньої сонної та хребетної артерій за допомогою реографа 4РГ-2М у
фронтомастоїдальному та окципітомастоїдальному відведеннях. За
отриманими даними розраховували показники В/А – відношення максимального
систолічного значення венозної компоненти В до амплітуди артеріальної
компоненти А (%), показник периферичного опору судин; І/А – дикротичний
індекс (%), показник тонусу судин артеріального типу дрібного калібру;
D/A – діастолічний індекс (%), показник тонусу судин венозного типу
дрібного калібру; ВОА – показник венозного відтоку з даної області (%);
А – амплітуда артеріальної компоненти (Ом), показник кровонаповнення
артеріального русла; F – відношення амплітуди артеріальної і амплітуди
венозної компонентів до тривалості серцевого циклу (Ом/с), показник
швидкості об’ємного кровонаповнення. При аналізі результатів
використовували метод ЯруллінаХ.Х. [1983], Ронкіна М.А. [1997].

Функціональні показники зовнішнього дихання досліджували методом
спірометрії за допомогою діагностичного комплексу “Пульмовент-2” з
використанням системи автоматичного діагнозу та належних величин для
дітей за Knudson R.J. [1983]. При цьому аналізувалися параметри в режимі
спокійного дихання: ЖЄЛвд – життєва ємність легень на вдиху (л); ЖЄЛвид
– життєва ємність легень на видиху (л); РОвид – резервний об’єм видиху
(л); РОвд – резервний об’єм вдиху (л); Євд – ємність вдиху (л);
РОвид/ЖЄЛ – відношення резервного об’єму видиху до життєвої ємності
легенів (%); РОвд/ЖЄЛ – відношення резервного об’єму вдиху до життєвої
ємності легень (%); ДО/ЖЄЛ – відношення дихального об’єму до життєвої
ємності легенів (%); ДО – дихальний об’єм (л); ЧД – частота дихання
(1/хв); ХОД – хвилинний об’єм дихання (л); Тт – середній час
дихального циклу (с); Твд – середній час вдиху (с); Твид – середній час
видиху (с); Твд/Твид – відношення середнього часу вдиху до середнього
часу видиху (відн. один.) В режимі форсованого видиху аналізували: ФЖЄЛ
– форсована життєва ємність легенів (л); ЖЄЛ – життєва ємність легенів
(л); ОФВ1 – об’єм форсованого видиху за одну секунду (л); ОФВ1/ ФЖЄЛ –
відношення об’єму форсованого видиху за одну секунду до форсованої
життєвої ємності легенів (%); ІТ – індекс Тіффно, що показує відношення
об’єму форсованого видиху за одну секунду до життєвої ємності легенів
(%); СОШ25-75 – середня об’ємна швидкість видиху на рівні від 25% до 75%
об’єму ФЖЄЛ (л/с); Тпош – час досягнення пікової об’ємної швидкості (с);
ПОШ – пікова об’ємна швидкість (л/с); МОШ25 – максимальна середня
об’ємна швидкість видиху на рівні 25% від ЖЄЛ (л/с); МОШ50 – максимальна
середня об’ємна швидкість видиху на рівні 50% ЖЄЛ(л/с); МОШ75 –
максимальна середня об’ємна швидкість видиху на рівні 75% ЖЄЛ (л/с).

Достовірність даних результатів та різниці між показниками обстежених
груп оцінювали за параметричним t-критерієм Ст’юдента та непараметричним
критерієм Манна-Уітні. Розраховували коефіцієнт лінійної кореляції за
Пірсоном.

Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що найбільш
поширеними факторами, що спричинюють зниження гостроти зору у дітей
експериментальної групи є гіперметропія – 17,1%, астигматизм – 14%,
амбліопія – 8,5%, косоокість – 5,4%, міопія – 2,3%, альбінізм – 2,3%,
фіброз – 0,8%, спазм обох очей – 0,8%.

Обмеження зорової функції в дитячому віці уповільнює природний фізичний
розвиток. У слабозорих дітей відмічається відставання від дітей з нормою
зору за зростом, масою тіла, окружністю грудної клітини, що співпадає з
даними (Єрмаков В.П., Якунін Г.А., 1990, Сермєєв Б.В., 1987).

Данні антропометричних досліджень підтверджують достовірне відставання
слабозорих хлопчиків від однолітків з нормальним зором за показниками
зросту у 8 років на 5,08%, у 9 років на 1,65%, у 10 років на 2,50%; за
масою тіла у 7 років на 7,83%, у 8 років на 12,13%, у 9 років на 16,11%,
у 10 років на 17,23 %. Серед дівчаток з вадами зору відставання за
показниками зросту складало у 7 років на 4,13%, у 8 років на 2,31%, у 9
років на 2,59%, у 10 років на 2,36%; за масою тіла у 7 років на 8,16%, у
8 років на 12,53% , у 9 років на 13,91%, у 10 років на13,93 %.
Відповідно з’ясовано, що у дітей з вадами зору площа поверхні тіла
достовірно менша в порівнянні з однолітками контрольної групи. З віком
різниця між основною та контрольною групами збільшується за абсолютними
антропометричними даними. Більш низький рівень фізичного розвитку
слабозорих школярів можна пояснити наявністю основного дефекту і
вторинного порушення розвитку, який обумовлений вимушеною гіподинамією.

За підсумками дослідження реактивності серцево-судинної системи
слабозорих дітей на фізичні навантаження надано аналіз функціональних
змін у центральній гемодинаміці в умовах відносного спокою та після
фізичних навантажень у обстеженого контингенту дітей. Аналіз загальних
показників системної гемодинаміки в умовах відносного спокою виявив
закономірні розбіжності у осіб з обмеженими зоровими функціями. У
слабозорих молодших школярів зафіксовано більш низькі
середньостатистичні значення систолічного артеріального тиску (загалом
по групі – 98,28±0,93 мм рт.ст. та 102,70±1,16 мм рт.ст (р0,05; для лівої p0,05). У дітей з вадами зору
високі показники артеріального кровонаповнення басейну хребетних артерій
склали 16,82%, а у дітей з нормальним зором – 42%. На гірше
кровопостачання головного мозку дітей з вадами зору вказує наявність у
11,52% (проти 3% контрольної групи) дітей низького кровонаповнення
артеріального русла, особливо у потиличних долях.

Отже, підвищене кровонаповнення артеріального русла у дітей з вадами
зору більш характерно для каротидної системи та переважає у лівій
півкулі мозку, тоді як у дітей контрольної групи високі показники
кровонаповнення артеріального русла спостерігаються у
вертебро-базилярній системі та мають рівномірний розподіл між правою та
лівою півкулями.

Статистично доведено вірогідну різницю між експериментальною та
контрольною групами за показниками периферичного судинного опору, тонусу
артеріальних судин дрібного калібру, тонусу судин венозного типу
дрібного калібру, амплітудою артеріального кровонаповнення в каротидному
басейні та за всіма отриманими показниками вертебро-базилярної системи
правої гемісфери мозку. Значно менше достовірних відмінностей між
групами спостерігалося у показниках гемодинаміки лівої гемісфери мозку
(лише в показниках венозної хвилі. У дітей з зоровими обмеженнями
високий периферичний судинний опір, підвищений тонус артеріол і венул
зустрічаються частіше і переважно у вертебро-базилярній системі.

Проведений кореляційний аналіз виявив 41 спільний зв’язок між
показниками реоенцефалографії для обох груп дітей. Зв’язки між
периферичним судинним опором, тонусом судин артеріального та тонусом
судин венозного типу, а також зв’язок між показником кровонаповнення
артеріального русла та об’ємною швидкістю кровотоку обумовлені
біофізичними закономірностями і зустрічаються у всіх обстежених груп
незалежно від статі. В той же час виявлено, що зв’язки між 18
показниками церебральної гемодинаміки (з 24) властиві тільки дітям з
вадами зору.

Загалом, більша кількість кореляцій виявлена у дітей з вадами зору між
показниками окципітомастоїдального відведення, а у дітей з нормальним
зором, навпаки, між показниками фронтомастоїдального відведення.

Результати досліджень показали, що обмеження зорової аферентації впливає
на динаміку функціонування дихальної системи у дітей молодшого шкільного
віку. Аналіз характеристик легеневої вентиляції в умовах спокійного
дихання виявив достовірне відставання слабозорих дівчаток за показниками
дихального об’єму (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020