.

Перебіг та лікувальна тактика клімактеричних порушень у жінок з гіпотиреозом (автореферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
81 2464
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧУМАК ЗІНАЇДА ВАСИЛІВНА

УДК 618.1:616.43(075)

Перебіг та лікувальна тактика клімактеричних порушень у жінок з
гіпотиреозом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: заслужений діяч науки та техніки України, доктор
медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович,

Одеський державний медичний університет, завідувач

кафедри акушерства та гінекології №2.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

Венцківський Борис Михайлович, завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
МОЗ України.

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович,

завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного інституту
Української асоціації народної медицини МОЗ України.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра
акушерства, гінекології та перинатології.

Захист відбудеться “16” грудня 2005 р. о 1200 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради

Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України
за адресою: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного
медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 3).

Автореферат розісланий “12” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.мед.н.
Старець О.О. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність проблеми. Згідно з демографічними прогнозами ВООЗ, в ХХІ
сторіччі очікується значне збільшення кількості людей похилого віку
(Татарчук Т.Ф., 2003),у зв’язку з чим проблеми патології клімактеричного
періоду в останнє десятиріччя привертають пильну увагу науковців та
клініцистів (Kincade P.W. et al., 2000, Сметник В.П., Шестакова И.Г.,
2003). За статистичними даними, серед 26,3 млн. українських жінок 13,2
млн. – це жінки клімактеричного віку (Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П.,
2003). Поширеність та зростаюча частота захворювань щитоподібної залози
(ЩЗ) на Україні визначають значущість проблеми дослідження стану
гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи у жінок в клімактеричному
періоді й особливості його перебігу (Зелінський Б.О., Зелінська Н.Б.,
1998, Ткачик С.Я, 2001, Матасар И. и др., 2002). Встановлено, що пік
захворювань ЩЗ у жінок припадає на вік після 40 років і чітко співпадає
з появою дисгормональних порушень, пов’язаних з клімактерієм (Вдовиченко
Ю.П., Глазкова И.Б., 2003).

Вивчення можливих механізмів взаємозв’язку між тиреоїдною та
репродуктивною системами з наукової точки зору являється суттєво
важливим для обґрунтування програми профілактики хвороб старості (Bausch
L. at al., 2003, Шабалин А.В. и соавт., 2004).

Під час вивчення центральних взаємозв’язків (Самсонова В.М., Бабичев
В.Н. 1977, Манухин И.Б. и соавт., 2001) встановлено, що естрогени та
тиреоїдні гормони різнонаправлено впливають на секрецію тіреотропного
гормону (ТТГ), пролактину (ПРЛ). За даними інших дослідників (Соснова
Е.А., 1989, Bausch L., Mc. Allister R.M., 2003), у репродуктивний період
у разі гіпотиреоза знижується гіпофізарна секреція фолікулостимулюючого
гормону (ФСГ) та лютеінізуючого гормону (ЛГ) з „ослабленою” відповіддю
статевих залоз на дію гонадотропінів, що проявляється зменшенням росту
оваріальних фолікулів і переходом їх у стадію атрезії (Тотоян Е.С. 1994,
Боровая Т.Г., 1996). Цей факт може мати суттєве значення під час
клімактерію, для якого характерна гіпоестрогенія на тлі підвищення рівня
гонадотропінів. Результати досліджень у цьому напрямку суперечливі.
Певну роль у тонічному „стримуванні” продукції ТТГ гіпофізом відіграє
дофамін (Кэттайл В.М., Арки Р.А., 2001), у той же час відомо, що
тіреотропний рілізінг гормон (ТРГ) являється стимулюючим фактором
секреції не лише ТТГ, але й ПРЛ (Тотоян Е.С., 1994, Donald P., McDonnell
B., 2000), у результаті чого дисфункції ЩЗ часто супроводжуються
гіперпролактинемічними станами, які в свою чергу являються важливою
самостійною причиною в генезі оваріальної патології (Прилепская В.Н.,
Лобова Т.А., 1991, Боровая Т.Г. и соавт., 1996). Останнє, у свою чергу,
ще більше ускладнює процеси взаємовідносин між репродуктивною та
тиреоїдною системами й може змінювати нейроендокринну регуляцію в
клімактеричному періоді.

Лікування естрогенами різних форм клімактеричного синдрому (КС), згідно
з сучасними рекомендаціями (Рубченко Т.И. и соавт., 2003, Abdalla H. et
al., 2004)) є етіопатогенетично обґрунтованим. Проте у жінок з
гіпотиреозом залишається нез’ясованим питання комплексної замісної
терапії з використанням тиреоїдних гормонів (Ribot C. et al.., 1990,
Некрасова М.Р., Давидова Л.І., Суплотова Л.А., 2004). Не вирішені також
і питання профілактики та лікування урогенітальних порушень у даної
категорії пацієнток, які зустрічаються, за даним різних авторів, від 30%
до 50% жінок постменопаузального віку (ErikaenB.S., 1997, Аполихина
И.А., Балан В.Е., 2004), а також розвитку менопаузального остеопороза
(Боневоленская Л.И., 2004), в патогенезі якого важливу роль відіграють
гіпоестрогенія, генетичні фактори та фактори зовнішнього середовища.
Останній фоктор обумовлює актуальність вивчення стану кісткової тканини
в українських жінок, оскільки після Чорнобильської катастрофи більша
частина країни забруднена остеотропними радіонуклідами. Важлива роль
серед факторів, які впливають на метаболізм кісткової тканини,
відводиться тиреоїдним гормонам. При цьому досконало не з’ясованим
залишається питання про характер та прояви змін в кістках як під час
гіпотиреоза, так і на тлі терапії тиреоїдними гормонами (Некрасова М.Р.
и соавт. 2004).

Вищевикладене доводить перспективність вивчення у жінок з гіпофункцією
ЩЗ гормональних взаємоз’вязків, особливостей клінічного перебігу
клімактерію та можливість створення комплексу терапевтичних заходів, які
спрямовані на лікування клімактеричного синдрому, урогенітальних
розладів, остеопоротичних порушень, що й обумовило вибір теми
дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
відповідно до плану науково-дослідної роботи Одеського державного
медичного університету та МОЗ України: „Патогенетичні механізми розвитку
захворювань репродуктивної системи людини в умовах дії агресивних
факторів середовища та шляхи їх корекції” (№ Держреєстрації 0194U04330),
що виконувалась згідно з державною програмою „Здоров’я літніх людей”,
затвердженою Наказом Президента України №1347,97 від 10.XII.1997 р.
Автор самостійно виконувала фрагменти теми з вивчення стану здоров’я
жінок, хворих на гіпотиреоз в перехідному віці, а також розробки
комплексного науково-обгрунтованого підходу до їх лікування.

Мета роботи. Метою даної роботи стало поліпшення результатів лікування
хворих з клімактеричними розладами на тлі гіпотиреозу на підставі
удосконалення методів клінічної діагностики та функціонального стану
гіпофізарно-тиреоїдної й гіпофізарно-яєчникової систем, піхвової
екосистеми, кісткової тканини.

Задачі дослідження. Для досягнення мети в роботі поставлені наступні
задачі:

Вивчити особливості клінічного перебігу клімактеричного синдрому та
характер гіпофізарно-яєчникових, гіпофізарно-тиреоїдних взаємовідношень
у жінок клімактеричного періоду з гіпотиреозом.

З’ясувати особливості урогенітальних порушень, стан піхвової екосистеми
в жінок з гіпофункцією ЩЗ в постменопаузальному періоді відносно
тривалості постменопаузи.

Вивчити ступінь прояву остеопоротичних процесів в постменопаузальному
віці на тлі гіпотиреозу за даними денситометрії.

Визначити діагностичне значення маркерів кісткового метаболізму: лужної
фосфотази, дезоксіпіридиноліну в різні вікові періоди постменопаузи.

Оцінити ефективність запропонованого комплексу терапії з застосуванням
замісної тиреоїдної та естроген-гестагенної терапії на перебіг
клімактеричного синдрому, урогенітальних порушень та рівень маркерів
кісткового метаболізму у жінок клімактеричного віку з гіпотиреозом.

Об’єкт дослідження. Особливості перебігу та лікувальної тактики
клімактеричних порушень у жінок з гіпотиреозом.

Предмет дослідження. Клінічні прояви, гормональний гомеостаз,
урогенітальні розлади, піхвова екосистема, мінеральна щільність
кісткової тканини, маркери кісткового метаболізму у жінок
клімактеричного періоду з гіпотиреозом.

Методи дослідження. Клінічні, інструментальні, гормональні,
імуно-ферментні, біохімічні, хемілюмінесцентні, ультразвукова кісткова
денситометрія, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Уперше вивчено функціональну активність аденогіпофізу, тиреоїдної та
яєчникової системи у жінок клімактеричного періоду на тлі гіпотиреозу й
можливий взаємозв’язок між гормональними показниками та проявами
клімактеричного синдрому.

Уперше у жінок з гіпотиреозом в постменопаузальному періоді доведено
підвищений рівень урогенітальних розладів: диспареуній, дизурій та
рецидивуючих піхвових інфекцій, а також порушення мікробіоценозу в перші
5 років постменопаузи в напрямку розвитку важких форм дизбіозу та
високого ризику виникнення запальних процесів нижніх відділів
урогенітальної системи.

Уперше проведено оцінку основного маркеру кісткової резорбції –
дезоксіпіридиноліну.

Уперше в гінекологічній практиці науково обґрунтовано необхідність
використання низьких доз L-тирксину (25-50мкг/доб.) в комплексному
лікуванні хворих з клімактеричними порушеннями та гіпотиреозом поряд з
естроген-гестагенної терапією, препаратами кальцію, вітамінами, що
привело до нормалізації гормональних показників, піхвової екосистеми та
процесів кісткового метаболізму.

Практичне значення отриманих результатів. Результати, які отримані в
даній роботі дозволяють підвищити відсоток успішного лікування жінок з
клімактеричним синдромом та гіпотиреозом, що проявляється зниженням
клінічних проявів психоемоційного симптомокомплексу.

На підставі отриманих результатів запропоновано новий комплексний
підхід до застосування малих доз L-тироксину в комплексі з
естроген-гестагенною терапією, що сприяє підвищенню ефективності терапії
жінок клімактеричного віку з гіпотиреозом.

Використання запропонованого терапевтичного комплексу поряд з
препаратами кальцію та засобами, нормалізуючими стан піхвового
біоценозу, дозволяє розширити арсенал методів своєчасної корекції та
профілактики гормональних та метаболічних порушень у хворих з
гіпотиреозом в клімактерії.

Запропоновано впровадження в практику визначення в сечі чутливого
маркеру кісткової резорбції дезоксіпіридиноліну та визначення його
відношення на одиницю креатинину.

Запропоновано принципи активного вияву груп ризику виникнення
остеопорозу у жінок з гіпофункцією ЩЗ, через скрінінгове обстеження
починаючи з віку 45 років (денситометрію, оцінку маркерів кісткового
метаболізму), що дозволяє виявити жінок з низькими показниками кісткової
маси, а також з переважанням процесів резорбції кісткової тканини,
наступні обстеження кожні 5 років – швидкість втрати кісткової маси та
ризик виникнення переломів.

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень впроваджені
в клінічну практику жіночих консультацій №1, №3, №4 та гінекологічних
відділень пологових будинків №1, №2, №5 м. Одеси.

Теоретичні положення, рекомендації введені в навчальний процес кафедр
акушерства та гінекології Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовано мету й
задачі роботи, проаналізовані джерела літератури з проблем
клімактеричного періоду та гіпотиреоїдного стану, здійснено
патентно-інформаційний пошук.

Проведено формування груп пацієнток, первинна обробка та статистичний
аналіз результатів, самостійно або за участю автора виконана більшість
клініко-лабораторних досліджень (окрім спеціальних: денситометричних,
твердофазно-хемілюмінесцентно-імуноферментних, імуноферментних та
радіоімунологічних методів).

Розроблено комплексну методику лікування хворих з клімактеричними
порушеннями на тлі гіпотиреозу. Проаналізовано й узагальнено отримані
результати, разом з науковим керівником зроблено остаточні висновки та
дано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в практичну
охорону здоров’я та відображено в опублікованих роботах за темою
дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися на засіданнях Одеського відділення асоціації
акушерів-гінекологів України (м.Одеса, 1999-2005рр.), на ІІІ
Міжнародному конгресі „Актуальні питання інфектології в акушерстві і
гінекології” (м.Одеса, 2000р.), на науково-практичних конференціях
асоціації акушерів-гінекологів України, на ІІ науково-практичній
конференції з міжнародною участю “ Прискорене старіння та шляхи його
профілактики” (м.Одеса, 2001р.), засіданнях Миколаївського відділення
асоціації акушерів-гінекологів України (м. Миколаїв 2003р., 2004р.), дні
спеціаліста при Одеській обласній адміністрації (2004р.), на 3-му
Світовому Конгресі ISPRM, Sao Paulo, Brazil, 2005р.

Обговорення результатів роботи відбулося на спільному засіданні кафедр
акушерства і гінекології №1, №2 та засіданні проблемної комісії
Одеського державного медичного університету (2005р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 робіт, із них – 4 у
виданнях, затверджених ВАК України. Серед публікацій – 1 монографія в
співавторстві, з написанням 5 розділів, 15 статей та тез у збірниках
наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 179
сторінках, складається із вступу, огляду літератури, методів дослідження
та лікування, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій.
Бібліографічний розділ складає 256 використаних джерел, з них –168 країн
СНД та 88 іноземних авторів. Робота ілюстрована 49 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі
задач обстежено 474 пацієнтки віком від 37 до 68 років. Із них – 154
жінки клімактеричного періоду з гіпотиреозом (основна група), 162
пацієнтки клімактеричного періоду без порушення функціональної
активності ЩЗ (І група порівняння) та 158 жінок пізнього репродуктивного
віку (ІІ група порівняння).

Матеріалами дослідження були кров, сеча, піхвові виділення, епітелій
піхви та шийки матки, мінеральна щільність кісткової тканини (п’ятка).

У всіх пацієнток було проведено загальноклінічне обстеження з
використанням спеціально розробленої карти, урахуванням менопаузального
індексу для оцінки ступеня тяжкості КС, вивчення гормонального
гомеостазу, індексу маси тіла (ІМТ), стану урогенітальної та кісткової
систем у посменопаузальному віці. Проведено оцінку ефективності
запропонованого комплексу терапії.

Для оцінки клінічної картини гіпотиреозу, яка значно видозмінюється в
залежності від прояву й тривалості дефіциту тиреоїдних гормонів, а також
від віку пацієнтки й наявності в неї супутніх захворювань, була
застосована спеціально розроблена таблиця клінічних проявів, характерних
для гіпотиреозу, з ураховуванням того факту, що інколи явний гіпотиреоз
може не мати ніяких клінічних проявів і виявитись випадково, в той же
час деякі пацієнти з субклінічним гіпотиреозом можуть скаржитися на
багато характерних для гіпотиреозу симптомів.

Для оцінки гормонального гомеостазу застосовували радіоімунологічні
методи, визначаючи рівні прогестерону (Пр), естрадіолу (Е2) та
імуноферментні – для визначення концентрації фоллікулостимулюючого
(ФСГ), лютеінізуючого (ЛГ), пролактину (ПРЛ), тіреотропного гормону
(ТТГ), трийодтиронину (Т3), тироксину (Т4), з використанням наборів
Алкор-Біо, Росія, Санкт-Петербург.

Для визначення мінеральної щільності кісткової тканини проводили
ультразвукову денситометрію п’яткової кістки за допомогою апарату „UBIS
– 5000”. Процеси кісткового метаболізму оцінювали за показниками
біохімічних маркерів: вміст в крові та сечі іонів кальцію, фосфатів,
рівень лужної фосфотази, визначали рівень вільного дезоксіпіридиноліну в
сечі й розраховували його на одиницю креатинину.

Для оцінки особливостей анатомо-функціонального стану урогенітальної
системи вивчали скарги, проводили аналіз „індексу вагінального
здоров’я”, КПІ, кольпоскопії, бактеріоскопічних, бактеріологічних
методів, хімічних тестів.

Обробка цифрових даних проводили за допомогою стандартної програми EXCEL
97 для WINDOWS із застосуванням середнього арифметичного, стандартного
відхилення, критерію Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення.

У результаті вивчення клінічних проявів, характерних для гіпотиреозу,
було встановлено, що більшість симптомів, характерних для гіпотиреозу та
клімактеричного періоду, є спільними для жінок основної та І групи
порівняння. Найпоширенішими із них були підвищена втомлюваність (72,08%
та 51,85%, відповідно), погіршення пам’яті (79,87% та 38,89%), порушення
сну (47,40% та 61,11%, головний біль (72,32% та 42,59%). Наявність даної
симптоматики у жінок клімактеричного віку з непорушеним тиреоїдним
статусом залози можна пояснити віковою інволюцією ЩЗ. У той же час
перехідний період, особливо на ранніх своїх етапах, може маскуватися за
клінічними проявами гіпотиреозу, тому диференційована діагностика
повинна бути ретельною, оскільки лікувальна тактика та профілактичні
засоби в обох ситуаціях суттєво різняться між собою, а недооцінка
клінічних проявів тиреоїдної патології у хворих в клімактеричному
періоді може призводити до помилок в діагностиці й призначенню
неадекватної терапії, що в свою чергу ускладнює в подальшому перебіг
клімактерію.

Враховуючи вищевказане, в залежності від домінуючих клінічних проявів
гіпотиреозу, за класифікацією Зелінського Б.О., Зелінської Н.Б. (1998р.)
у обстежених були виділені наступні клінічні форми: 1) шлунково-кишкова
форма (48 жінок – підгрупа А); 2) серцево-судинна форма (34 жінок –
підгрупа В); 3) нервово-психічна форма (32 жінок – підгрупа С); 4)
кістково-суглобова форма (40 жінок – підгрупа D).

У результаті проведення комплексного дослідження нами було анамнестично
встановлено, що в пременопаузальному віці у жінок з гіпотиреозом частота
порушень менструальної функції була виявлена у 114 (74,03±3,53)% жінок
проти 99 (61,11±3,83)% осіб з непорушеною активністю ЩЗ (р6 відповідали значному
ступеню атрофічних процесів слизової оболонки піхви. Було встановлено
вірогідно вищий показник амінного тесту у пацієнток в постменопаузі до
5-ти років з гіпотиреозом у 28 (71,79±7,21%) осіб, проти 21(48,84±7,62%)
з непорушеною функцією ЩЗ (рz2 X Oe ? ? ~ae0 2 X Oe @ @ ue ?????????? з гіпотиреозом в ранній постменопаузі був вірогідно нижчий й становив 2,89±0,31 проти 4,21±0,29 жінок групі порівняння (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020