.

Особливості нейроендокринної регуляції кальцієвого обміну у новонароджених дітей від матерів із залізодефіцитною анемією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
80 2822
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дубей Наталія Василівна

УДК: 616-053.31:616.155.194.8:618.3-06:616.45

Особливості нейроендокринної регуляції кальцієвого обміну у
новонароджених дітей від матерів із залізодефіцитною анемією

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті патології крові та трансфузійної медицини
АМН України, м. Львів

Науковий керівник: – доктор медичних наук, професор

Новак Василь Леонідович,

Інститут патології крові та
трансфузійної

медицини АМН України, м.
Львів,

директор інституту.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор

Одинець Юрій Васильович,

Харківський державний
медичний університет

МОЗ України,

завідувач кафедри
факультетської педіатрії;

– доктор медичних наук, доцент

Павлюк Віра Петрівна,

Координаційний центр з трансплантації

органів, тканин та клітин МОЗ України,

заступник директора з
наукової роботи.

Провідна установа: – Київська медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України,

кафедра гематології та
трансфузіології.

Захист дисертації відбудеться “ 28 ” жовтня 2005 р. о 11 год. 00 хв. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському
державному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “ 26” вересня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія органів кровотворення в останні роки має
велике значення у перинатології. Це пов’язано, насамперед, з тим, що
хвороби крові несприятливо впливають на організм матері, ускладнюють
перебіг вагітності і, як наслідок, сприяють порушенню нормального
розвитку плоду. Найбільшою проблемою в акушерській гематології є
залізодефіцитна анемія (ЗДА), яка у 90% супроводжує вагітність
(Сидельникова В.М., 2002). Найчастіше анемія діагностується у другій
половині вагітності (Шехтман М.М., 2000). При дефіциті заліза у вагітних
жінок виникає прогресуюча гемічна гіпоксія з наступним розвитком
вторинних метаболічних розладів (Alistair G.C., 1996). Allaire B.I. et.
al. (2001) розглядає залізодефіцитну анемію у вагітних як тотальну
органну патологію, що призводить до функціональних та морфологічних змін
всіх органів і тканин. Однак, ЗДА у вагітних може несприятливо впливати
на внутрішньоутробний стан плоду та перебіг раннього неонатального
періоду (Середненко М.М. и соавт., 2002). Як відомо, потреби плоду у
мінеральних солях (залізо, кальцій, магній, фосфор, натрій, хлор тощо),
вітамінах тісно пов’язані з особливостями обмінних процесів, притаманих
тим чи іншим стадіям внутрішньоутробного розвитку. На певному етапі
ембріогенезу плід вимагає підвищеної потреби тих субстратів, які
необхідні для формування органів і систем. Однак, дефіцит цих речовин у
матері може призвести до селективного порушення розвитку окремих органів
і систем (Ernest T. et al., 1996). Таким чином, ЗДА у вагітних обтяжує
перебіг перинатального періоду, сприяє виникненню синдрому затримки
внутрішньоутробного розвитку плоду. У дітей у періоді новонародженості
спостерігається велика втрата маси тіла та повільне її відновлення,
тривала кон’югаційна жовтяниця тощо (Daniel D. et. al., 1999). Дефіцит
заліза і недостатнє депонування його в антенатальному періоді сприяє
розвитку залізодефіцитних анемій у новонароджених дітей та зміні
метаболізму клітинних структур, порушенню гемоглобіноутворення, розвитку
хронічної гіпоксії плоду (Алексеенко И.Ф., 1996). При тривалій або
важкій гіпоксії плоду клітини знаходяться в умовах дефіциту енергії, що
призводить до глибоких порушень функцій органів і систем, нездатності
підтримувати іонну рівновагу. При гіпоксії активуються процеси
перекисного окислення ліпідів, що поряд із зміною концентрації заліза,
міді, цинку, селену, кальцію тощо викликає дестабілізацію клітинних
мембран. Народження дітей матерями із ЗДА супроводжується значною
напругою метаболічних процесів, що обумовлено глибокою перебудовою
фізіологічних функцій при переході до нових умов існування. Рання
постнатальна адаптація є комплексною і важлива роль у цьому процесі
належить нейроендокринній системі, яка регулює метаболічні процеси, у
тому числі кальцієвий обмін.

Отже, перинатальний період є надзвичайно відповідальним етапом
індивідуального розвитку. У цей час відбуваються плюригляндулярні зміни
в ендокринному статусі вагітної і плоду, які визначають гомеостаз
новонародженого. Разом з тим, отримані результати досліджень цієї
проблеми є малочисельними, неоднорідними та не носять узагальнюючих
висновків. Практично не вивчені особливості метаболізму мінерального
обміну, зокрема кальцієвого, як універсального у процесі
життєдіяльності та позаутробної адаптації немовлят, народжених матерями
із ЗДА, а також питання його нейроендокринної регуляції. На сьогоднішній
день не з’ясована роль гормонів грудного молока в адаптації дітей, у
тому числі народжених матерями із ЗДА, у ранньому неонатальному періоді.
Це й стало передумовою поглибленого вивчення цього питання з позиції
комплексного підходу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
безпосередньо пов’язана з виконанням в Інституті патології крові та
трансфузійної медицини АМН України науково-дослідної роботи “Вивчити
особливості стану здоров’я дітей, вилікуваних від онкогематологічних
захворювань з метою розробки заходів, скерованих на покращання якості їх
життя” (№ Держреєстрації 0199U001400). Автор досліджувала периферичну
кров та показники феродинаміки у вагітних жінок; самостійно визначала
сироватковий кальцій у новонароджених дітей та проводила гормонометричні
дослідження сироватки крові і грудного молока у ранньому неонатальному
періоді.

Мета і задачі дослідження. Удосконалити методи корекції періоду
адаптації у дітей раннього неонатального періоду, народжених матерями із
залізодефіцитною анемією, на основі вивчення особливостей
нейроендокринної регуляції кальцієвого обміну та гормонів грудного
молока.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

Вивчити роль гормонів центральної нейроендокринної регуляції (мелатоніну
і серотоніну) в обміні кальцію в ранньому неонатальному періоді у дітей,
народжених матерями із ЗДА.

Оцінити значення гіпофізарно-наднирникової системи у регуляції
кальцієвого обміну в ранньому неонатальному періоді у дітей, народжених
матерями із ЗДА.

Вивчити роль гіпофізарно-тироїдної системи у регуляції кальцієвого
обміну в ранньому неонатальному періоді у дітей, народжених матерями із
ЗДА.

Вивчити роль кальційрегулюючих гормонів остеокальцину, паратироїдного
гормону та кальцитоніну в регуляції кальцієвого обміну в ранньому
неонатальному періоді у дітей, народжених матерями із ЗДА.

Оцінити значення циклічних нуклеотидів в нейроендокринній регуляції
кальцієвого обміну в ранньому неонатальному періоді у дітей, народжених
матерями із залізодефіцитною анемією.

Визначити роль гормонів грудного молока у регуляції кальцієвого обміну в
ранньому неонатальному періоді у дітей, народжених матерями із ЗДА.

Об’єкт дослідження – ендокринна система та кальцієвий обмін в ранньому
неонатальному періоді у дітей, народжених матерями із ЗДА.

Предмет дослідження – функціональна дієздатність центральних
регуляторних механізмів, наднирникової та тироїдної систем,
кальційрегулюючих гормонів остеокальцину, кальцитоніну і паратгормону, а
також циклічних нуклеотидів у регуляції кальцієвого обміну у дітей,
народжених матерями із ЗДА, у взаємодії із гормонами грудного молока.

Методи дослідження – для досягнення поставленої у роботі мети
проводилися клінічний, лабораторний (гематологічний, біохімічний і
радіоімунний) та інструментальний методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на достатньо великому
клінічному матеріалі вивчені особливості нейроендокринної регуляції
кальцієвого обміну у дітей раннього неонатального періоду, народжених
матерями із ЗДА, яка безпосередньо бере участь в адаптаційних процесах.
Встановлено, що у кальційрегулюючому гормональному профілі немовлят,
народжених матерями із ЗДА, відбуваються принципово нові якісні і
кількісні зміни. Отримані дані розширюють діапазон сучасних уявлень про
порушення кальцієвого обміну у цієї категорії дітей і відкривають нову
перспективу в корекції цих зрушень. Виявлена тісна залежність
нейроендокринної регуляції кальцієвого обміну від ступеня зрілості
новонародженого. Вперше вивчена роль гормонів грудного молока в
регуляції кальцієвого обміну у дітей раннього неонатального періоду,
народжених матерями із ЗДА. Встановлено, що існує дотація лактогенних
гормонів, які беруть участь в регуляції кальцію у немовлят, народжених
матерями із ЗДА. З нових позицій оцінена регуляторна роль грудного
молока для дітей раннього неонатального періоду, народжених матерями із
ЗДА.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлена можливість
використання гормональних показників сироватки крові немовлят,
народжених матерями із ЗДА, і грудного молока в динаміці лактації для
об’єктивної оцінки кальцієвого обміну у ранньому неонатальному періоді.
Параметри ендокринної регуляції кальцієвого обміну у доношених дітей в
ранньому неонатальному періоді є інформативними критеріями зрілості і
задовільного перебігу адаптаційного періоду. Групою ризику по виникненню
зриву адаптаційних процесів у ранньому неонатальному періоді є
недоношені новонароджені, особливо ті, які народилися у гестаційному
віці менше 28 тижнів. Враховуючи, що грудне молоко містить ряд
кальційрегулюючих гормонів у високих концентраціях і, попадаючи в
шлунково-кишковий тракт, вони беруть участь в обміні кальцію, слід
рекомендувати прикладення немовлят до грудей ще в пологовій залі. Нові
дані про гормональний склад грудного молока можуть бути використані для
створення біологічно активних добавок до молочних сумішей для дітей
грудного віку.

Результати роботи впроваджені у роботу консультативної поліклініки
Інституту патології крові та трансфузійної медицини АМН України (м.
Львів), Львівських обласної дитячої клінічної лікарні “ОХМАТДИТ”,
обласної дитячої спеціалізованої клінічної лікарні, міської дитячої
клінічної лікарні та комунальної міської клінічної лікарні №5, що
підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто розробила план та методи
вирішення поставлених задач. Дисертантом самостійно проведено клінічні
та параклінічні обстеження, гормональне дослідження сироватки крові у
немовлят, народжених матерями із ЗДА, та грудного молока у жінок в
динаміці його дозрівання. Проведено корелятивний аналіз рівня
кальцію залежно від вмісту гормонів гіпофізарно-наднирникової та
гіпофізарно-тироїдної систем, кальційрегулюючих гормонів остеокальцину,
кальцитоніну та паратгормону, нейрорегуляторів та циклічних нуклеотидів.
Дисертант статистично проаналізувала матеріали, теоретично узагальнила
отримані результати, сформулювала висновки роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на
науково-практичних конференціях у Вінницькому державному медичному
університеті імені Миколи Пирогова (1997), у Львівському державному
медичному університеті імені Данила Галицького (2001), в Інституті
патології крові та трансфузійної медицини АМН України, м. Львів
(2002, 2003, 2004), у Львівській обласній дитячій спеціалізованій
клінічній лікарні (2002, 2003, 2004).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації
опубліковано 4 наукових роботи у провідних наукових журналах.

Структура та об’єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 125
сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду
літератури, опису методів дослідження та клінічної характеристики
обстежених новонароджених дітей, п’ятьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних
рекомендацій, списку використаних джерел, який охоплює 155 назв (із них
49 – праць вітчизняних, та 106 – праць зарубіжних авторів), що складає
14 сторінок. Роботу ілюструють 19 таблиць та 15 рисунків, що становить
34 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано результати обстеження
282 немовлят, народжених матерями із ЗДА. Хлопчиків нараховувалось 133
(47,2 %), дівчаток – 149 (52,8 %); доношених – 122 (43,3 %), недоношених
– 160 (56,7 %). Більшість доношених дітей народилась від жінок у віці 21
– 29 років. Недоношені діти із різним гестаційним віком народилися від
жінок у віці до 20 років та 35 років і більше та залежно від ступеня
зрілості розподілялись наступним чином: із терміном гестації 37-34
тижнів – 42 дітей (26,2%), із терміном гестації 33-28 тижнів – 60
немовлят (37,5 %), із терміном гестації менше 28 тижнів – 58 дітей
(36,3 %).

Контрольну групу склали доношені діти (n = 43) та немовлята із
гестаційним віком менше 37 тижнів (n = 97), народжені матерями, в яких
під час вагітності не виявлено ЗДА.

У програму дослідження входило:

Встановлення ЗДА у вагітних жінок у другому періоді гестації (гемограма
та морфологічна оцінка мазка периферичної крові, ретикулоцити,
сироваткове залізо) та заповнення карт.

Визначення рівня кальцію у сироватці крові немовлят раннього
неонатального періоду, народжених матерями із ЗДА.

Визначення у грудному молоці та у сироватці крові дітей раннього
неонатального періоду, народжених матерями із ЗДА, гормонів:

гіпофізарно-тироїдної системи (ТТГ, Т3, Т4) та кальційрегулюючих
гормонів кальцитоніну, паратироїдного гормону, остеокальцину;

гіпофізарно-наднирникової системи (АКТГ, кортизолу та альдостерону).

Дослідження вмісту циклічних нуклеотидів (цАМФ та цГМФ) і центральних
нейрорегуляторів (мелатоніну та серотоніну) у грудному молоці та у
сироватці крові дітей раннього неонатального періоду, народжених
матерями із ЗДА.

Клінічний огляд вагітних жінок та немовлят, народжених матерями із ЗДА,
групою спеціалістів (акушер-гінеколог, неонатолог, гематолог,
невропатолог, ендокринолог та інші у разі необхідності).

Інші методи обстеження за потребою (ультразвукове дослідження вагітних
жінок та нейросонографія новонароджених дітей, ЕКГ, ЕхоКГ, РеоЕГ, ЕЕГ,
ЕхоЕГ та інші у разі необхідності).

Спостереження за вагітними жінками здійснювалось у другому періоді
гестації з наступним заповненням карт. Усім вагітним жінкам під час
вагітності досліджувалася периферична кров на гемоаналізаторі
“Coulter”. Визначалась загальна кількість лейкоцитів (WBC); абсолютна
кількість лімфоцитів, моноцитів та їх відсоток; загальна кількість
гранулоцитів та їх відсоткове співвідношення; загальна кількість
еритроцитів (RBC), рівень гемоглобіну (Hb) та гематокриту (Ht), середній
об’єм еритроцитів (MCV); cередній вміст гемоглобіну в одному еритроциті
(MHC) та середня концентрація гемоглобіну в одному еритроциті (MНCH);
загальна кількість тромбоцитів. Окремо визначався рівень ретикулоцитів.
Морфологічна оцінка мазків периферичної крові, пофарбованих за методом
Гімзе-Мей-Грюнвальда, здійснювалась за допомогою мікроскопу ВН-2
Olympus.

Вміст сироваткового заліза та кальцію визначався на біохімічному
аналізаторі “Теchnicon”.

Визначення гормонального стану гіпофізарно-наднирникової та
гіпофізарно-тироїдної систем, кальційрегулюючих гормонів паратгормону,
остеокальцину та кальцитоніну, нейрорегуляторів та циклічних нуклеотидів
у грудному молоці та сироватці крові немовлят, народжених матерями із
ЗДА, здійснювався радіоімунним методом (Гама-800) з використанням
стандартних радіоімунних наборів зарубіжного виробництва.

Статистичну обробку отриманих результатів проведено за програмою
“Statistica 5,0 for Windows”. Використано варіаційний та кореляційний
методи аналізу.

Клінічна характеристика доношених дітей, народжених матерями із ЗДА.
Усі вагітні жінки із залізодефіцитною анемією (n = 122), що народили
доношених новонароджених, перебували під регулярним наглядом
акушера-гінеколога у жіночій консультації та спостерігались гематологом
консультативної поліклініки. Вагітність і пологи у цих жінок мали
фізіологічний перебіг. У 68 жінок (55,7 %) вагітність була першою. У 91
жінки, що народили доношених дітей, виявлено ЗДА легкого ступеня, у 22 –
середнього ступеня та у 9 вагітних жінок – важкого ступеня.

Гестаційний вік доношених новонароджених становив 41-38 тижнів.
Показники маси тіла при народженні були у межах 2800 – 4100 г при
середній величині 3400,5±276,4 г. Доношені діти народилися у
задовільному стані з оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів. Лише 4 дитини
(3,3 %) отримали 7 балів на 1-й хвилині, однак на 5-й хвилині їх стан
оцінений на 8-9 балів. Всі доношені діти, народжені матерями із ЗДА,
були прикладені до грудей у пологовій залі. Під час спостереження
немовлята знаходились на природньому вигодовуванні. Стан доношених дітей
у ранньому неонатальному періоді оцінювався як задовільний. Однак,
адаптація до оточуючого середовища клінічно проявлялася пограничними
станами. Усі доношені новонароджені перенесли транзиторну втрату маси
тіла. При цьому максимальна втрата маси не перевищувала 8%. У середньому
початкова вага відновлювалась на 4–5 добу життя. Фізіологічна еритема
проявлялась помірною гіперемією шкіри у перші години після народження.
Після зменшення еритеми з’являлось лущення шкіри протягом 4 – 5 днів.
Підвищення рівня білірубіну у сироватці крові спостерігалось у всіх
дітей, однак візуально (об’єктивно) жовтяниця спостерігалась у 62,4 %
дітей. Показники білірубіну не перевищували 150 мкмоль/л і до кінця
раннього неонатального періоду прояви жовтяниці зникли. Статева криза
проявлялась у вигляді збільшення та нагрубання молочних залоз або
десквамативного вульвовагініту. У чверті доношених новонароджених
(13,2%) спостерігалась транзиторна олігурія. Пуповинний залишок відпадав
на 3 – 5 день життя. Загоєння пупочної рани у всіх доношених
новонароджених було без особливостей. Усім дітям у пологовому будинку
проведена вакцинація БЦЖ-М.

Клінічна характеристика недоношених дітей, народжених матерями із ЗДА.
У більшості жінок, що народили недоношених дітей, вагітність була
повторною. У всіх жінок вагітність перебігала несприятливо: обтяжений
акушерсько-гінекологічний анамнез, екстрагенітальна патологія,
несприятливі соціально-побутові умови тощо. У 126 жінок, що народили
недоношених дітей, виявлено ЗДА легкого ступеня, у 29 – середнього
ступеня та у 9 вагітних жінок – важкого ступеня, в яких діагностовано
гестаційний пієлонефрит (n = 5) та пізній гестоз (n = 2), а також
багатопліддя (n = 2). Маса тіла при народженні у недоношених немовлят,
народжених матерями із ЗДА, коливалась у межах 870-2600 г. У немовлят
37-34 тижнів гестації маса тіла становила в середньому 2250,0?75,5 г,
довжина тіла – 45,5?0,8 см. У дітей 33-28 тижнів гестації показники маси
тіла в середньому становили 1726?80,6 г, довжина тіла – 41,7?0,7 см. У
немовлят із терміном гестації менше 28 тижнів середня маса тіла при
народженні становила 1285?70,9 г, довжина тіла – 37,5?0,7 см. Згідно
оцінки за шкалою Апгар асфіксія І ступеня діагностована у 7 недоношених
(12,5 %), ІІ ступеня – у 31 (55,3 %), ІІІ ступеня – у 18, що склало
32,1 %. Стан недоношених дітей, народжених матерями із ЗДА, розцінювався
як важкий, або середньої важкості. Щодо парафізіологічних та
патологічних станів, то слід зазначити, що транзиторні зміни шкіри
спостерігалися у всіх недоношених дітей основної групи та проявлялись
еритемою, яка тривала два-три тижні. Початкова втрата ваги у дітей із
терміном гестації 37-34 тижнів складала 7,9% і тривала в середньому 5,9
доби, для новонароджених 33-28 тижнів гестації – 9,5% та 6,3 дня, а у
немовлят, термін гестації яких становив менше 28 тижнів, – 11,3% та
тривала 7,2 дня. Більшість дітей із гестаційним віком 37-34 тижнів
відновлювали свою початкову вагу до 12-14 доби, новонароджені із
терміном гестації 33-28 тижнів – до 15-20 доби, немовлята із гестаційним
віком менше 28 тижнів – до 16-25 доби. У 5,2% новонароджених дітей,
гестаційний вік яких становив менше 28 тижнів, маса тіла до кінця
першого місяця життя не відновлювалася. Клінічні ознаки гормональної
кризи виявлено у 3 дітей з масою більше за 2000г (1,9%). Транзиторна
гіпербілірубінемія з’являлася на 2-3 добу. Особливістю кон’югаційної
жовтяниці у недоношених новонароджених була її тривалість (більше двох
тижнів). Так, тривалість неонатальної жовтяниці у дітей із гестаційним
віком 37-34 тижнів складала 12,3 доби, у новонароджених із гестаційним
віком 33-28 тижнів – 14,5 доби та у немовлят, термін гестації в яких
становив менше 28 тижнів, – 18,4 доби. У 6 дітей (3,7 %) тривалість
кон’югаційної жовтяниці перевищувала один місяць.

Результати власних досліджень. Концентрація кальцію у сироватці крові
доношених дітей, народжених матерями із ЗДА, в середному становила
2,22±0,08 ммоль/л. Найвищий рівень кальцію спостерігався у першу добу
життя, який становив в середньому 2,49±0,12 ммоль/л. На 1-3 добу життя
його рівень знижувався (2,32±0,17 ммоль/л, р0,05). Подібна динаміка рівня кальцію протягом раннього неонатального
періоду спостерігалася у дітей із гестаційним віком 37-34 тижнів та
33-28 тижнів, народжених матерями із ЗДА. Разом з тим, до кінця першого
тижня життя рівень кальцію у сироватці крові у цих груп дітей не
досягнув такого у контрольній групі (р>0,05). У новонароджених дітей
основної групи, гестаційний вік яких менше 28 тижнів, спостерігалося
вірогідне зниження рівня кальцію порівняно із контрольною групою
протягом усього раннього неонатального періоду. Найнижча концентрація
кальцію у сироватці крові виявлена на 1-3 добу життя.

У доношених дітей, народжених матерями із ЗДА, рівень мелатоніну у перші
доби життя (1-3 доба) в середньому становив 141,53±35,12 пг/мл (р0,05). Нами не
виявлено достовірної різниці між вмістом мелатоніну у грудному молоці
жінок основної та контрольної груп.

У сироватці крові доношених дітей основної групи рівень серотоніну на
1-3 добу життя в середньому становив 0,72±0,23 нг/мл. До кінця першого
тижня життя (5-8 доба) його показники вірогідно підвищувалися до рівня
1,92±0,19 нг/мл (р0,05).Також не виявлено достовірної різниці між
концентрацією серотоніну у грудному молоці жінок основної та
контрольної груп.

Слід зазначити, що у доношених новонароджених дітей основної групи
спостерігалася слабка позитивна кореляційна залежність між рівнем
мелатоніну та концентрацією кальцію у сироватці крові (rху=0,22). У
немовлят із гестаційним віком менше 37 тижнів позитивний кореляційний
зв’язок втрачався. Аналогічна закономірність спостерігалася по відношеню
до серотоніну. Необхідно зауважити, що кореляційний зв’язок між
біогеними амінами та рівнем кальцію у дітей основної групи був слабшим
порівняно із дітьми контрольної групи.

Вміст АКТГ у сироватці крові доношених дітей, народжених матерями із
ЗДА, коливався у широких межах (17,35 – 99,33 пг/мл) при середньому
рівні 31,70 ± 6,44 пг/мл на першу-третю добу життя та 18,12±5,41 пг/мл
на 5-8 добу життя. Нами встановлено, що в усіх новонароджених дітей
основної групи більш високий рівень АКТГ спостерігався у перші три доби
життя. До кінця раннього неонатального періоду виявлено тенденцію до
вірогідного зниження АКТГ у сироватці крові немовлят із різним
гестаційним віком, народжених матерями із ЗДА (рIx U U U U & F U & F U dh U U U & U & U oioioioioioiaiaiaUeiOiOiUeiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiOiEiOiO iOiOiOiEiE ?????????? день життя (289,82±39,77 нмоль/мл). І хоча не виявлено достовірної різниці між рівнем кортизолу у новонароджених дітей основної і контрольної груп, гестаційний вік в яких був менше 37 тижнів, проте, прослідковується подальша тенденція до гіпофункції наднирників. Суттєвої зміни рівня кортизолу до кінця раннього неонатального періоду у цих немовлят не спостерігалося. Нами виявлено достатньо високу концентрацію кортизолу у грудному молоці жінок основної групи порівняно із контрольною (р0,05).
У дітей із гестаційним віком 37-28 тижнів найбільш високий рівень
кальцитоніну у сироватці крові спостерігався на 5-8 добу життя
(393,80±32,05 пг/мл). Рівень кальцитоніну у сироватці крові
новонароджених дітей основної групи із гестаційним віком менше 28тижнів
у перші три доби життя був найменшим. Протягом раннього неонатального
періоду вміст кальцитоніну у них підвищувався несуттєво (р>0,05). Нами
не виявлено суттєвої різниці між показниками його у дітей основної та
контрольної груп, гестаційний вік в яких становив менше 28 тижнів.

У перші три доби лактації концентрація кальцитоніну у грудному молоці
складала 166,71±24,04 пг/мл. У динаміці лактації концентрація цього
гормону вірогідно підвищувалася і у зрілому молоці залишалася стабільно
високою: 250,73±37,18 пг/мл (р0,05). Порівняльний аналіз вмісту паратгормону у
сироватці крові доношених дітей і немовлят із гестаційним віком менше 38
тижнів, народжених матерями із ЗДА, не виявив суттєвої різниці у його
концентрації. Слід зазначити, що у немовлят основної групи, гестаційний
вік яких менше 28 тижнів, вміст паратгормону був низьким і на 1-3 добу
життя становив 92,23±9,17 нг/мл. На 5-8 добу життя концентрація
паратгормону продовжувала знижуватися до 72,20±10,15 нг/мл.

Рівень паратгормону у грудному молоці молоці коливався у широких межах
(48,15-125,36 нг/мл). Середня концентрація його у молозиві складала
84,10±4,11 пг/мл, а у зрілому молоці – 80,17±11,09 нг/мл, тобто суттєвої
різниці у динаміці лактації не виявлено. Нами також не виявлено
достовірної різниці між показниками його у молоці жінок основної та
контрольної груп (р>0,05).

Рівень остеокальцину у доношених дітей, народжених матерями із ЗДА,
протягом 1-3 діб життя становив 58,61±2,11 пг/мл. До кінця ранього
неонатального періоду вміст специфічного маркеру формування кісткової
тканини залишався таким же і суттєво не відрізнявся (55,82±6,10 пг/мл,
р>0,05). Однак, у дітей основної групи, гестаційний вік в яких становив
менше 38 тижнів, спостерігалась деяка торпідність підвищення
остеокальцину у сироватці крові у перші три доби життя. Так, у
новонароджених із гестаційним віком 37-34 тижнів концентрація
остеокальцину у цей період складала 17,64±5,62 пг/мл, у дітей 33-28
тижнів гестації– 15,33±5,80 пг/мл та у немовлят менше 28 тижнів гестації
– 13,71±6,60 нг/мл. До кінця раннього неонатального періоду суттєвої
різниці в концентрації цього білка у сироватці крові не відзначалося
(р>0,05).

Позитивна кореляційна залежність середньої сили між рівнями кальцію та
кальцитоніну і остеокальцину спостерігалася протягом всього раннього
неонатального періоду як у доношених новонароджених дітей, так і у
немовлят основної групи, гестаційний вік в яких становив менше 38
тижнів. У новонароджених із гестаційним віком менше 28 тижнів цей
зв’язок практично втрачався, що свідчить про порушення нейроендокринної
регуляції кальцієвого обміну. Кореляційний взаємозв’язок між
концентраціями кальцію та кальційрегулюючих гормонів у сироватці крові
дітей основної і контрольної груп майже не відрізнявся.

У доношених немовлят, народжених матерями із ЗДА, середній рівень цАМФ у
сироватці крові на 1-3 добу життя складав 15,90±2,77 нмоль/мл і був
вірогідно нижчим порівняно із рівнем його у дітей контрольної групи
(16,57±2,33 нмоль/мл). До кінця раннього неонатального періоду рівень
цАМФ у цій підгрупі суттєво не змінився (р>0,05). Слід зазначити, що у
доношених дітей середня концентрація цАМФ була найвищою порівняно із
показниками його у дітей, гестаційний вік в яких був менше 38 тижнів.
Зокрема, у немовлят основної групи із гестаційним віком 37-33 тижнів у
перші три доби життя середня концентрація цАМФ становила 15,18±3,12
нмоль/мл, а на 5-8 добу – 14,15±2,38 нмоль/мл і була вірогідно
нижчою порівняно із контролем (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020