.

Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з хронічним психоемоційним напруженням (автореферат)

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 2754
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЄГОРОВА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.36-008.64-06:616.89-008.19-08

Профілактика та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з
хронічним психоемоційним напруженням

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

АСТАХОВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ПОТАПОВ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

ЮЗЬКО ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ,

Буковинський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої та
підліткової гінекології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.

П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та
перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 7 ” вересня 2005 р. о 1430 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному

інституті медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного універ-

ситету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного

медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча,
16)

Автореферат розісланий “4” серпня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Вивчення функціонування фетоплацентарної системи
(ФПС), що забезпечує фізіологічну взаємодію між її материнським,
плацентарним і плодовим компонентами, є одним з найважливіших питань
сучасного акушерства. Відхилення від норми у взаємодії всіх компонентів
системи є причиною більшості патологічних явищ, які характерні для
внутрішньоутробного періоду і сприяють зростанню перинатальної
захворюваності та смертності (И.С. Сидорова, И.О. Макаров, 2000).

ФПС досить стійка і характеризується значними компенсаторними
можливостями, порушення яких в результаті дії вираженого ушкоджувального
чинника приводить до виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН),
яка зустрічається, за даними різних авторів, у 24-46% вагітних (Г.М.
Савельева и соавт., 1991; М.В. Федорова, 1997; О.Н. Аржанова и соавт.,
2000; Б.М. Венцківський і співавт., 2004). ФПН найчастіше виявляється
гіпоксією плода та затримкою його розвитку (Е.Б. Яковлева і співавт.,
1996; Ю.С. Паращук і співавт., 1999; В.О. Потапов і співавт., 2003; В.В.
Чуб і співавт., 2003), обумовлює численні зміни в організмі дитини, які
впродовж перших років життя є причиною порушень її фізичного і
розумового розвитку, а також підвищеної соматичної та інфекційної
захворюваності (Л.Е. Мурашко и соавт., 1996; Н.Г. Гойда, О.Г. Суліма,
1999; А.Н. Стрижаков и соавт., 2000).

Все більш актуальним стає вивчення стану ФПС в умовах життєдіяльності
сучасної жінки (С.М. Янюта та співавт., 1997; О.М. Юзько, 2000; Т.Г.
Романенко, 2003). Вплив на організм вагітної соціально-економічних
проблем, які все частіше виникають, конфліктних ситуацій в сім’ї та на
роботі, робота за комп’ютером в комплексі призводять до різкого
зростання проявів психоемоційного напруження (В.М. Астахов, 1998; С.П.
Писарєва та співавт., 1999; І.Ю. Муризіна, 2003). У зв’язку з
вищесказаним вивчення функціонування ФПС, особливостей перебігу
вагітності і пологів, стану новонародженого в умовах хронічного
психоемоційного напруження (ПЕН) матері набуває більшої актуальності і,
не зважаючи на інтенсивний розвиток акушерства, до теперішнього часу
залишається маловивченою проблемою.

В деяких дослідженнях показаний взаємозв’язок психоемоційного стресу з
розвитком найпоширеніших і небезпечних ускладнень вагітності, зокрема,
ФПН (С.М. Янюта, Л.М. Тарховський, 1996; А.И. Захаров, 1997; С.П.
Писарєва та співавт., 1999).

Існує небагато даних про загальні зміни у ФПС в умовах хронічного
психоемоційного стресу (В.М. Астахов, 1995). Залишаються практично не
вивченими патогенетичні механізми виникаючих при цьому змін в організмі
вагітної, плода та новонародженого.

Враховуючи існуючу в Україні несприятливу динаміку здоров’я вагітних і
новонароджених, стає очевидною необхідність поглибленого дослідження
механізмів розвитку виникаючих порушень у ФПС з метою розробки
досконаліших патогенетично обгрунтованих лікувально-профілактичних і
коригуючих заходів для вагітних з хронічним ПЕН. Викладені вище аспекти
підтвержують актуальність вибраної теми і науково-практичну та соціальну
значущість даної роботи, що і стало приводом для проведення подальших
досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертація
є фрагментом науково-дослідної роботи “Розробити науково обгрунтовану
схему профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності у жінок
промислового регіону Донбасу”, що виконується на кафедрі акушерства та
гінекології № 2 Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького МОЗ України (№ держ. реєстрації 0101U007971, шифр теми УН
02.06.03). Автор є відповідальним виконавцем теми.

Мета дослідження. Знизити частоту ускладнень під час вагітності та
пологів у жінок з хронічним психоемоційним напруженням шляхом розробки
та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих
на покращення функції фетоплацентарної системи.

Завдання дослідження:

1. Вивчити перебіг вагітності та пологів, стан плода у вагітних з
хронічним ПЕН та стан їх новонароджених після пологів.

2. Вивчити особливості психоемоційного статусу та стану вегетативної
нервової системи у вагітних з хронічним ПЕН.

3. Вивчити ендокринну функцію фетоплацентарної системи,
матково-плацентарно-плодовий кровообіг, морфофункціональний стан плацент
у жінок, які знаходяться під час вагітності під впливом хронічного ПЕН.

4. Вивчити сонографічну структуру і гістоморфологічні показники
надниркових залоз у плодів матерів з хронічним ПЕН.

5. Розробити і впровадити науково обгрунтований комплекс
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення стану
фетоплацентарної системи у вагітних з хронічним ПЕН.

Об’єкт дослідження ? стан фетоплацентарної системи у вагітних з
хронічним психоемоційним напруженням.

Предмет дослідження ? показники стану гемодинаміки, гормональної
функції фетоплацентарної системи, плода та новонародженого, показники
психоемоційного статусу вагітних, а також морфофункціональні показники
плацент і надниркових залоз плодів матерів з хронічним психоемоційним
напруженням.

Методи дослідження ? клінічні, клініко-психологічні, лабораторні,
клініко-інструментальні, гістологічні та морфометричні, а також
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведеного
дослідження доповнені дані про хронічне психоемоційне напруження у
вагітних і його взаємозв’язок з порушенням матково-плацентарно-плодового
кровообігу, гормональної функції фетоплацентарної системи та виникненням
фетоплацентарної недостатності, що підтверджувалось даними
морфологічного дослідження стану плацент, а також виникненням
внутрішньоутробного страждання плода.

У роботі доповнені дані про зниження адаптаційних можливостей в ранньому
неонатальному періоді у дітей, народжених від матерів, які знаходилися
під час вагітності під впливом хронічного ПЕН.

Вперше був досліджений стан надниркових залоз плода при вагітності на
фоні високого ПЕН матері, який характеризується їх гіпотрофією.

На підставі отриманих результатів дослідження вперше був розроблений
комплекс лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на покращення
стану фетоплацентарної системи, впливають на адаптивні механізми
функціональних систем і підвищують стресостійкість вагітних, а також
проведена оцінка розробленого комплексу.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених
досліджень запропоновано і впроваджено у практику для лікарів
акушерів-гінекологів науково обгрунтований комплекс
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення стану
фетоплацентарної системи у вагітних з хронічним ПЕН з урахуванням
патогенетичних механізмів ФПН у жінок цієї групи. Даний комплекс
дозволяє зменшити частоту ФПН та інших ускладнень вагітності й пологів.

Запропоновано і впроваджено у практику новий спосіб оцінки стану
внутрішньоутробного плода за допомогою сонографічного дослідження
фетальних надниркових залоз.

Отримані результати впроваджені і використовуються в клінічній практиці
в міській клінічній лікарні № 6 м. Донецька, в міському пологовому
будинку № 1 м. Чернівці, в Луцькому клінічному пологовому будинку, в
міському пологовому будинку № 3 м. Луганська, в міському пологовому
будинку № 5 м. Харкова.

Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи
використовуються в лекціях і на практичних заняттях, які проводяться для
студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів на кафедрі акушерства
і гінекології № 2 Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано
патентно-інформаційний пошук і аналіз даних літератури за темою
дослідження, обгрунтована мета та задачі дослідження, розроблено план і
підібрані методи досліджень. Безпосередньо автором проведений підбір
вагітних з хронічним ПЕН високого ступеня та психоемоційною
стабільністю, забір матеріалу для гормональних та морфологічних
досліджень, проведено клінічне, клініко-психологічне обстеження та
лікування пацієнток, а також виконано статистичну обробку і аналіз
отриманих результатів, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Автором самостійно запропоновано патогенетичне обгрунтування і
розроблено комплекс заходів, спрямованих на покращення стану ФПС.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднено на науково-практичній конференції “Актуальні питання
перинатології” (Чернівці, 2001), III Міжнародній конференції студентів
і молодих учених “Медицина – Здоров’я ХХІ Сторіччя” (Дніпропетровськ,
2002), Третій Всеросійській конференції “Гіпоксія: механізми, адаптація,
корекція” (Москва, 2002), II конгресі неонатологів України (Харків,
2002), I Євро-Азіатському конгресі акушерів-гінекологів
(Санкт-Петербург, 2004), науково-практичній конференції “Нові технології
в діагностиці, лікуванні і профілактиці захворювань органів дихання”
(Євпаторія, 2004), заслухані й обговорені на об’єднаному засіданні
кафедри акушерства і гінекології № 2 ДонДМУ, кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ФПО ДонДМУ, кафедри акушерства і
гінекології № 1 і вченої ради НДІ медичних проблем сім’ї ДонДМУ ім. М.
Горького (Донецьк, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт. Основні
фрагменти досліджень викладені у 4 статтях фахових видань, затверджених
ВАК України, 1 статті у збірнику наукових праць, 4 тезах. За матеріалами
роботи отримано 2 деклараційні патенти на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6
розділів (огляд літератури, розділ об’єкту та методів дослідження,
чотири розділи власних досліджень), аналізу й обговорення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел. Робота викладена на 168 сторінках друкованого тексту, з них
основного тексту – 132 сторінки, ілюстрована 27 таблицями та 36
малюнками. Список використаних джерел містить 231 роботу, з яких 181 –
слов’яномовних і 50 – іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Виходячи із задач, дослідження
проводилося у три етапи: І – вивчення перебігу вагітності та пологів,
особливостей функціонування ФПС, стану плода і новонародженого, а також
психоемоційного статусу жінок з хронічним ПЕН; ІІ ? оцінка
гістоморфологічних показників надниркових залоз у плодів матерів з
хронічним ПЕН високого ступеня; ІІІ ? розробка комплексу
лікувально-профілактичних заходів щодо ведення вагітних з хронічним ПЕН
та оцінка його ефективності у порівнянні з традиційними схемами.

I група (основна) включала 60 вагітних з хронічним ПЕН високого ступеня,
яким проводив-ся запропонований нами комплекс лікувально-профілактичних
заходів на протязі всієї вагітності.

ІІ група (порівняння) включала 60 вагітних з хронічним ПЕН високого
ступеня, яким проводилася традиційна психопрофілактична підготовка до
пологів в умовах жіночої консультації з 32 тижнів вагітності.

III група (контрольна) включала здорових вагітних з нормальним
психоемоційним фоном протягом вагітності, яким проводилася традиційна
психопрофілактична підготовка до пологів в умовах жіночої консультації з
32 тижнів.

Спостереження за пацієнтками I, II та III груп проводилось у динаміці з
I триместру упритул до пологів. У разі розвитку ФПН і внутрішньоутробної
гіпоксії плода вагітним I, II і III груп застосовувалась традиційна
терапія, спрямована на корекцію порушень матково-плацентарного
кровообігу і мікроциркуляції, метаболізму в плаценті, стимуляцію
метаболізму клітин та підвищення стійкості головного мозку і тканин
плода до гіпоксії.

IV група – 38 вагітних, що поступили для переривання вагітності за
соціальними показаннями в термінах вагітності 20-22 тижні. Дана група
жінок була взята для уточнення деяких ланок патогенезу ФПН у вагітних з
хронічним ПЕН. Основна підгрупа (IVа) включала 21 вагітну, що мали
високий рівень хронічного ПЕН. Контрольна підгрупа (IVб) включала 17
психоемоційно ста-більних вагітних. Обстеження пацієнток IV групи
проводилось під час вступу до стаціонару для переривання вагітності.

У всіх групах вагітні були без соматичних захворювань, які могли
самостійно вплинути на стан ФПС і психоемоційний стан вагітних. Це
дозволило одержати об’єктивнішу інформацію про етіопатогенез хронічного
ПЕН у жінок, які проживають в умовах сучасного життєзабезпечення і
негативної дії чинників зовнішнього середовища, що впливають на їх
психоемоційний стан. Для отримання більш об’єктивної інформації в
дослідження включені вагітні з високим ступенем хронічного ПЕН.

Клінічне обстеження пацієнток включало анамнез, антропометрію, огляд,
пальпацію та проведення традиційних загальноклінічних досліджень.

Клініко-психологічне обстеження проводилось за спеціальною програмою для
ЕОМ адаптованих комп’ютеризованих методик: “СУПОC-8”, “САН”, Р. Кетела,
Т.А. Немчина, проективної методики кольорового вибору М. Люшера з
видаванням інформації про ступінь ПЕН (В.М. Астахов, Ю.Б. Максименко,
1996). За розробленою картою-опитувачем визначали соціально-побутовий
статус вагітних. Паралельно досліджували стан вегетативної нервової
системи з використанням параметрів шкали вегетативних симптомів за А. М.
Вейном (2000) з обчисленням вегетативного індексу Кердо і коєфіціента
Хільдебранда.

Дослідження показників ендокринної функції фетоплацентарної системи
включало визначення концентрації гормонів: хоріонічного гонадотропіну
(ХГ), плацентарного лактогену (ПЛ), трофобластичного ?1-глікопротеїну,
прогестерону (П), естріолу (Е3), кортизолу (К) у сироватці крові матері
за допомогою радіоімунного методу при використанні стандартних
тест-систем Imunotech (Чехія) в терміни вагітності 11-12, 23-24, 35-36
тижнів в I, II та III групах, в 20-22 тижні в IV групі (П.А. Воробьев,
1997).

Для оцінки стану плода у вагітних з хронічним ПЕН з 25-26 тижнів
вагітності в I, II та III групах, та в 20-22 тижні в IV групі нами
використовувалась ультразвукова фето- й плацентометрія. Ехографічне
сканування здійснювалось за допомогою апарата “Sonoline-1” (Siemens,
Німеччина) у масштабі реального часу, із застосуванням конвексного та
секторного датчиків. Вимірювалися розміри (ширина) фетальних надниркових
залоз за розробленою методикою (патент на винахід № 47214А UA, 2002)
при розташуванні хребта плода паралельно до верти-кальної осі матки (на
12 годинах). Біофізичний профіль плода визначався за удосконаленою
шкалою A. Vintzileos et al. (1983) у модифікації І.С. Сидорової, І.О.
Макарова (2000).

Доплерометрія матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу
проводилася з використанням ультразвукового сканера преміум-класу
“SONOLINE Elegra advanced” (Siemens, Німеччина) із застосуванням
електронних датчиків: конвексного з магістральною частотою 3,5 МГц та
лінійного з магістральною частотою 7,5 МГц, а також ультразвукового
сканера “ULTIMA PRO-10” (Україна) з використанням електронного датчика з
магістральною частотою 3,5 Мгц з обчисленням СДВ (систоло-діастолічного
відношення), ПІ (пульсаційного індексу) та ІР (індексу резистентності) у
матковій артерії вагітної, артерії пуповини та середній мозковій артерії
плода та інтерпретацією отриманих показників за сучасними методиками
(А.Н. Стрижаков и соавт., 1990). Оцінка ступеня тяжкості гемодинамічних
порушень відбувалася за класифікацією М.В. Медведєва (1996).
Доплерометрія проводилася в терміни вагітності 25-26, 37-38 тижнів в I,
II та III групах, в 20-22 тижні в IV групі.

Кардіотокографічний моніторинг плода проводився з 32 тижнів вагітності
в I, II та III групах за допомогою фетального біомонітора ВМТ-9141
(Німеччина) з оцінкою загальноприйнятих параметрів за удосконаленою
шкалою W. Fischer et al. (1976) у модифікації І.С. Сидорової, І.О.
Макарова (2000).

Оцінка стану плода в пологах здійснювалася методом фетальної
пульсоксиметрії з використанням портативного апарату Fetal Pulse
Oximeter OBS-500 (США). Вимірювалися сатурація крові та частота серцевих
скорочень плода в динаміці з оцінкою параметрів за класифікацією А.Б.
Єдокової (2001).

Клінічне обстеження стану новонародженого проводилось сумісно з
неонатологом та складало антропометрію та оцінку за шкалою V. Apgar
(1965) на першій і п’ятій хвилинах після народження з наступним щоденним
клінічним обстеженням новонароджених упритул до виписки зі стаціонару.

Для оцінки стану плацент породіль з хронічним психоемоційним напруженням
проводилося гістоморфологічне дослідження за методикою А.П. Мілованова
(1999).

Морфогістологічне дослідження надниркових залоз плодів, матері яких
перервали вагітність за соціальними показаннями, проведено за
морфологічною методикою І.І. Бобрик та співавт. (1988).

Статистичну обробку даних проведено методами аналітичної та варіаційної
статистики з використанням ліцензійних програмних пакетів “Biostat” та
“Statistica 6,0” з обчисленням статистичного критерію Ст’юдента для
порівняння зв’язаних виборок, критерію ?2 Пірсона і точного критерію
Фішера для оцінки значущості розбіжності частот, що вивчаються, в
обстежуваних групах (С. Гланц, 1999). Результати дослідження кількісних
параметрів в групах порівняння представлені у вигляді M±m, де М ?
середня арифметична, m ? стандартна помилка середньої, якісних
показників ? у вигляді %±m%, де % ? відсоток частки, m% ? стандартна
помилка видсотка частки. Для оцінки сили зв’язку між ознаками
використаний коефіцієнт кореляції Пірсона. Відмінність показників
вважали достовірною при р0,05), ТБГ ? на 15,0% (p0,05) і підвищеному на 35,0% (p¦ae$ H x z | ? AE e ??¦ae$ ? ? O O I I\I^IoIoeI&*:*3/4*oioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioioi oioioioioioioioiaiUiIAE e O e O e O e O e O e " ? e e O dOzO†O?O¬O®OU¶¶¶0†kdA e e ??t?? ?????? e e e e e e e e O e e e e e e e e e e e e e e e e e e O e e e e Aа-II>0,05).

Для оцінки взаємозв’язку патогістологічного дослідження надниркових
залоз з клінічними даними проведене також ультразвукове дослідження
наднирників перед проведенням операції переривання вагітності, а також у
вагітних з хронічним ПЕН, які доносили вагітність до терміну пологів.
Знайдене достовірне зменшення ширини плодових надниркових залоз в IVа
підгрупі до 1,5±0,14 см проти 2,2±0,12 см в контрольній підгрупі
(p0,05)). Частоту хронічної гіпоксії плода знижено на
25,0% в основній групі на відміну від групи порівняння, тобто якщо у
групі порівняння ускладнення виявлялось у 19 (31,7±6,7%) випадках, то у
основній групі ? тільки у 4 (6,7±3,2%) випадках (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020