.

Дидактичні умови використання комп’ютерних технологій у процесі навчання студентів вищих технічних навчальних закладів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
107 2808
Скачать документ

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Голівер Надія Олексіївна

УДК 378 +37.02 : 681.3

Дидактичні умови використання комп’ютерних технологій у процесі навчання
студентів вищих технічних навчальних закладів

13.00.09 – теорія навчання

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луцьк – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті,
Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: Доктор педагогічних наук, професор

Буряк Володимир Костянтинович,

Криворізький державний педагогічний

університет, ректор

Офіційні опоненти: Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент
АПН України

Євдокимов Віктор Іванович,

Харківський державний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди, перший проректор

Кандидат педагогічних наук, доцент

Остапйовський Ігор Євгенович,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри
соціальної педагогіки

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і
науки України, м. Кіровоград

Захист відбудеться 24 червня 2005 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 32.051.04 у Волинському державному
університеті імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк,
вул. Винниченка, 30.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Волинського державного
університету імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул.
Винниченка, 30Автореферат розісланий 23 травня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
В.С. Петрович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Одним із стратегічних завдань розвитку
педагогічної науки, визнаних у “Національній доктрині розвитку освіти”,
законах України „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту” є
створення умов для використання комп’ютерних технологій у
навчально-пізнавальній діяльності. Від цього залежить успішність
розв’язання комплексу проблем модернізації та інформатизації навчання у
вищих навчальних закладах на нинішньому етапі їх розвитку, враховуючи
сучасні вимоги Болонського процесу.

У процесі дослідження ми виявили, що для вирішення цього складного, але
актуального завдання необхідним є пошук та обґрунтування способів
організації навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах
комп’ютерного навчання. Довели, що сучасні проблеми, зокрема формування
мотивації та пізнавального інтересу, встановлення раціонального,
педагогічно виправданого діалогового спілкування студентів з
комп’ютером, є надзвичайно важливими. На всіх етапах отримання й
засвоєння навчальної інформації, поєднання індивідуальних, групових і
колективних форм та методів комп’ютерного навчання ефективна роль
належить якісно новій організації пізнавальної діяльності, контролю й
самоконтролю, формуванню творчих здібностей студентів у процесі
застосування комп’ютерних технологій, виробленню оптимальних шляхів
поєднання традиційних і нових інформаційно-освітніх технологій навчання.

У педагогічній літературі та у філософських, психологічних першоджерелах
висвітлюються сучасні аспекти удосконалення системи навчання у вищих
навчальних закладах. Значний внесок у формування нового підходу до
дидактичного процесу знаходимо в наукових працях Ю.К.Бабанського,
В.П.Беспалька, В.М.Галузинського, Б.С.Гершунського, М.Б.Євтуха тощо.
Психологічні проблеми навчальної діяльності під час вивчення іноземних
мов досліджуються в роботах П.Я.Гальперіна, І.О.Зимньої, О.М.Леонтьєва,
В.Я.Ляудіса, Н.Ф.Тализіної, В.О.Якуніна тощо. Активно розробляються
дидактичні підходи, що дозволяють посилювати комунікативну спрямованість
навчання (П.І.Сердюков, Н.М. Сімонова, А.Джон, Д.Хіггінс та ін.),
впроваджуються ідеї інтенсивного навчання іноземних мов „методом
активізації резервних можливостей особистості” (Г.О.Китайгородська,
С.Ю.Ніколаєва, Т.Н.Смирнова, В.Литлвуд та ін.), вдосконалюються
технології створення сучасних підручників (Д.В.Моргуліс, А.С.Нісімчук,
Є.С.Полат, В.Холланд, Є.П.Шубін та ін.); впроваджується сучасна методика
тестування з метою визначення об’єктивного рівня сформованості в
студентів іншомовних навичок і вмінь (Д.Йанг, В.І.Огорелков,
С.І.Осипова, Р.Пракамонте тощо).

Використання технічних засобів навчання є одним із шляхів підвищення
інтенсифікації процесу навчально-пізнавальної діяльності за умов їх
комплексного застосування (А.А.Зернецька, В.Я.Ляудіс, Ю.М.Цевенков).
Традиційно в процесі навчання використовуються фонограми, відеограми та
відеофонограми. Розроблені принципи використання звукозапису,
особливості та переваги використання фонограм та відеограм (І.А.Зимня,
М.Аллан, П.Ассоянтс, О.О.Леонтьєв, М.Майкова, В.М.Поляков, О.М.Щукін),
удосконалюються шляхи використання навчального телебачення тощо
(Л.В.Банкевич, В.П.Васильєв).

Аналіз навчального процесу у вищому технічному навчальному закладі
свідчить про те, що, хоч чимало дидактичних проблем і вирішуються в
науковому плані, вони суттєво не впливають на традиційну практику
викладання. Значні резерви перебудови навчального процесу не
використовуються або використовуються не в повній мірі. Так, у вищих
технічних навчальних закладах не часто можна побачити найновіші
лінгафонні та відеокурси, що розроблені в країні, мова якої вивчається.
Там, де такі курси використовуються, висувається проблема недостатньої
забезпеченості цих курсів методичними матеріалами та розробками, в
результаті чого їх застосування не дає бажаних результатів.

У зв’язку з цим необхідно активізувати пошук продуктивних та
перспективних форм, методів та засобів навчання, які в змозі забезпечити
радикальне підвищення ефективності дидактичного процесу на усіх рівнях
освіти. Одним із таких напрямів досліджень є вивчення можливостей
використання у дидактичному процесі сучасних інформаційних технологій,
які почали інтенсивно розвиватися після винаходу комп’ютера й цілком
спираються на його інформаційно-комунікаційні можливості.

З середини 80-х років у світі успішно впроваджується напрям технології
комп’ютерного навчання іноземних мов. Проблеми розробки та використання
навчальних систем для мовної підготовки студентів досліджували
Є.Г.Азімов, В.П.Волинський, Н.І.Гез, Н.Д.Гребенюк, А.М.Гуржій,
Е.Л.Носенко, П.І.Сердюков, Д.Хіггінс, М.Харланд та інші. Окремі аспекти
психологічного спрямування комп’ютерних технологій вивчали І.М.Горєлов,
Є.І.Машбиць, О.К.Тихомиров, С.Пейперт. На жаль, традиційні технічні
засоби навчання використовуються викладачами здебільшого безсистемно,
інколи з грубими порушеннями методичних вимог. Комп’ютерні системи, що
стосуються сучасних навчальних технологій у вивченні іноземних мов
застосовуються лише окремими викладачами-ентузіастами. Ми виявили, що є
ряд причин, які негативно впливають на ефективність дидактичного процесу
у використанні як самих технічних засобів, так і програмних навчальних
матеріалів до них. Відсутність окремих видів технічних засобів у вищих
навчальних закладах, а також недостатній рівень підготовки викладачів до
роботи з сучасною технікою знижує ефективність професійного становлення
студентів.

Другим перспективним напрямом застосування комп’ютерних технологій є
дистанційне навчання, яке здійснюється через систему телекомунікаційних
мереж. Воно ґрунтується на широкому використанні в навчальному процесі
електронної пошти та всесвітніх мереж (Інтернету, FreeNet та інших). Ця
нова форма здобуття освіти, яка дозволяє бажаючим одержати професійні
знання в будь-якій галузі без постійного відвідування навчального
закладу, набуває широкого розповсюдження. Результати досліджень із
загальних аспектів дистанційного навчання (О.М.Довгялло, Є.С.Полат,
Б.Холмберг, Т.О’Шеа та ін.) та окремих питань навчання іноземних мов з
використанням телекомунікаційних технологій (Е.І.Дмитрієва,
П.І.Сердюков, К.Пургасон, Ф.Хенрі, А.Кайє, П.Пракамонте та ін.)
показують наявність значного потенціалу та перспективність впровадження
нових інформаційних технологій з метою підвищення ефективності та якості
навчально-пізнавальної діяльності.

Актуальність окреслених проблем дозволила нам встановити необхідність
науково обґрунтованого впровадження нових інформаційних технологій у
навчальний процес, а також виявити дидактичні і психолого-педагогічні
аспекти підвищення ефективності професійної підготовки студентів, що й
зумовило вибір теми дисертаційного дослідження – “Дидактичні умови
використання комп’ютерних технологій у процесі навчання студентів вищих
технічних навчальних закладів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
проведено в межах наукової проблематики кафедри педагогіки і психології
Криворізького державного педагогічного університету, яка виконується в
Україні в галузі дидактики за темою „Теорія і практика самостійної
роботи студентів та школярів”, що затверджена координаційною радою АПН
України (державний реєстраційний № 0100U005594). Тема дослідження
затверджена бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 25.09.2001 року).

Об’єкт дослідження – процес застосування комп’ютерних технологій у вищих
технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження – дидактичні умови, які забезпечують ефективність
використання комп’ютерних технологій у процесі навчання студентів.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці системи дидактичних умов, що впливають на
ефективність впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес
вищих технічних навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективне
використання інформаційних технологій зумовлює необхідність
обґрунтування системи дидактичних умов, яка розглядається нами як
інтегрована закономірність, що передбачає єдність основних педагогічних,
психологічних, методичних, особистісно-світоглядних компонентів. Вони
базуються на цілісності, послідовності їх впровадження, передбачають
об’єктивну взаємозалежність методів, форм засвоєння професійних знань,
умінь та навичок студентами технічних вузів.

Відповідно до об’єкту, предмету, мети та гіпотези дослідження необхідно
було вирішити такі завдання:

Проаналізувати сучасні підходи у філософській та психолого-педагогічній
літературі щодо ролі та місця комп’ютерних технологій в теорії та
практиці навчального процесу вищих технічних закладів.

Обґрунтувати дидактичні умови використання комп’ютерних технологій у
навчальному процесі вищих технічних закладів та виявити специфічні
дидактичні функції комп’ютера в професійній підготовці студентів.

Розробити та апробувати систему дидактичних умов використання
комп’ютерних технологій для підвищення ефективності навчання.

Узагальнити методичні рекомендації та експериментально апробувати
програмно-педагогічні засоби навчання, які забезпечують його
ефективність.

Методологічною основою дослідження стали філософські положення
системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних
явищ; закони діалектики (закон єдності та боротьби суперечностей, закон
взаємозв’язку кількісних і якісних змін, закон заперечення заперечення)
у тісній взаємодії із такими філософськими категоріями, як причина і
наслідок, необхідність і випадковість, суть і явище, зміст і форма;
положення теорії пізнання про суб’єктивно-об’єктивні процеси наукового
та навчального пізнання; закони мислення; взаємозв’язок мислення та
мовлення.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці, в яких розкрито
теорію навчання (Ю.К.Бабанський, М.А.Данилов, В.І.Загвязинський,
А.А.Кирсанов, В.С.Ледньов та ін.), теорію діяльності, що розробляється
психологами (С.П.Бочарова, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, А.Н.Леонтьєв,
В.Л.Ляудіс, З.А.Решетова, Н.Ф.Тализіна, В.А. Якунін та ін.), теорію
навчально-творчої діяльності (В.І.Андреєв, І.Я.Лернер, М.Н.Скаткін та
ін.), ідеї, які розкривають засади особистісно-діяльнісного підходу до
навчання (В.В.Давидов, Л.В.Кондрашова, Й.Ломпшер, О.Я.Савченко,
І.С.Якиманська), концептуальні положення, які розкривають сутність
понять „технологія навчання”, „педагогічна технологія” (А.М.Алексюк,
І.Є.Булах, В.К.Буряк, В.І.Євдокимов, Л.В.Кондрашова, А.С.Нісімчук,
І.О.Смолюк), методологію комп’ютеризації навчального процесу
(Б.С.Гершунський, О.О.Гокунь, М.І.Жалдак, А.П.Єршов, О.Ю.Комісарова,
Б.Ф.Ломов, В.Я.Ляудіс, Є.І.Машбиць, В.В.Рубцов, Т.А.Сергеєва,
М.Л.Смульсон, Н.Ф.Тализіна, О.К.Тихомиров).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз і узагальнення філософської,
психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної
літератури; узагальнення одержаної наукової інформації та досвіду роботи
викладачів у вищих технічних закладах щодо організації і вдосконалення
освітніх технологій у сучасному навчальному процесі. Використані
емпіричні методи: спостереження й аналіз педагогічних явищ і процесів,
бесіди, інтерв’ювання та анкетування викладачів, учителів, студентів з
метою виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, методах і
формах навчального процесу; методи експертної оцінки прикладних програм
та узагальнення результатів анкетування студентів з метою виявлення їх
готовності до впровадження нових інформаційних технологій у викладанні
предметів гуманітарного та природничого циклів дисциплін; педагогічний
експеримент (констатуючий і формуючий), узагальнення його результатів з
використанням методів математичної статистики, різноманітних
педагогічних вимірів та комп’ютерної обробки даних для виявлення
ефективності обґрунтованої системи дидактичних умов використання
комп’ютерних технологій у навчальному процесі вищих технічних навчальних
закладів.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження
проведено в три етапи впродовж 1998-2004 років.

На першому етапі (1998-2000 рр.) – пошуково-теоретичному – було
проаналізовано та узагальнено філософську, педагогічну, психологічну,
методичну літературу щодо проблеми застосування комп’ютерних технологій
в освіті; визначено методологічні основи, сформульовано мету, завдання
та гіпотезу дослідження, конкретизовано його об’єкт і предмет, визначено
і теоретично обґрунтовано стан застосування комп’ютерів у навчальному
процесі; узагальнено дидактичні функції комп’ютера та виявлено
психолого-педагогічні можливості його застосування у пізнавальній
діяльності; встановлено дидактичні аспекти використання освітніх
технологій у навчанні, підготовлено матеріал для проведення
констатуючого експерименту на базі Криворізького технічного університету
та Дніпродзержинського державного технічного університету.

Другий етап дослідження (2000-2001 рр.) – дослідно-експериментальний –
був спрямований на: проведення констатуючого експерименту; складання
навчально-методичного комплексу з англійської мови та навчальних
модулів різного виду; виявлення основних аспектів впливу аудиторних
занять, на яких може бути використаний комп’ютер; виявлення та
обґрунтування дидактичних умов застосування комп’ютерних технологій, які
сприяють підвищенню ефективності професійного навчання.

Третій етап дослідження (2002-2004 рр.) – узагальнюючий – передбачав:
організацію та проведення формуючого експерименту; узагальнення
отриманих експериментальних результатів і теоретичного матеріалу;
розроблення методичних рекомендацій із застосування освітніх інтенсивних
технологій у навчальному процесі та наукове і літературне оформлення
результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідницька робота
проводилась на базі Криворізького технічного університету та
Дніпродзержинського державного технічного університету. У формуючому
експерименті брали участь 765 студентів факультетів інформаційних
технологій, економічного, механіко-машинобудівного та 137 викладачів.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що
вперше визначено та обґрунтовано систему дидактичних умов використання
комп’ютерних технологій, яка сприяє підвищенню ефективності процесу
навчально-пізнавальної діяльності студентів технічного вузу; узагальнено
методологічні підходи – історичний, системний, проблемний, структурний,
функціонально-організаційний та прогностичний – до інтеграції знань про
дидактичні можливості комп’ютерної техніки на основі обґрунтованого
аналізу філософських, загальнонаукових, логіко-психологічних передумов
інформатизації системи освіти; здійснено системно-структурний аналіз
основних компонентів нових інформаційних технологій, їхнього
діалектичного взаємозв’язку, об’єктивного стану, тенденцій сучасного їх
розвитку; розкрито зміст поняття „комп’ютерна навчальна система”;
здійснено подальшу розробку теоретичних засад діяльності педагогів та
студентів в умовах комп’ютерного навчання; узагальнено окремі аспекти
комп’ютерних технологій, які є складовою частиною процесу навчання й
вимагають від педагогів розширення професійної підготовленості.

Практичне значення дослідження полягає у розробці навчально-методичного
комплексу „Англійська мова”, що складається з системи
програмно-педагогічних засобів, методики використання, яка визначається
психолого-педагогічними, фізіологічними, гігієнічними вимогами;
методичних рекомендацій для викладачів вищих та загальноосвітніх
навчальних закладів, що передбачають уведення комп’ютерних програм у
навчальний процес у залежності від мети і завдання заняття, рівня
засвоєння навчального матеріалу, типу і призначення програмних
педагогічних засобів. Розроблені науково-методичні матеріали дають
викладачу вищих та загальноосвітніх навчальних закладів необхідні
уявлення про ефективні способи та дидактичні умови використання
комп’ютерних засобів навчання, у тому числі прикладних програм, що
забезпечує контроль знань, моделювання складних процесів, проведення
експериментів та створює базу для наступних досліджень.

Результати дослідження можуть бути використані при створенні нових
посібників із гуманітарних дисциплін для вищих технічних навчальних
закладів різного профілю, у процесі вивчення курсів педагогіки та
методики викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах.

Впровадження результатів дослідження здійснювалося в навчальний процес
Криворізького технічного університету (довідка про впровадження № 171
від 03.03.2003), Криворізького металургійного факультету НМетАУ (довідка
про впровадження № 123 від 11.02.2003), Дніпродзержинського державного
технічного університету (довідка про впровадження № 108 від 28.02.2003),
Українській державній академії залізничного транспорту (довідка про
впровадження від 24.02.2003), Національного технічного університету
„Харківський політехнічний інститут” (довідка про впровадження від
27.01.2003), гімназії № 95 м. Кривого Рогу (довідка про впровадження №
75 від 05.02.2003). Розроблені програмні засоби, дидактичний матеріал
використовуються в процесі навчання учнів середніх шкіл №№ 103, 4, 75 м.
Кривого Рогу.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним і
теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, використанням комплексу
взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті та
завданням; дослідно-експериментальною перевіркою запропонованої
гіпотези; поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних
даних; репрезентативністю вибірки опитуваних.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом публікацій
педагогічних, науково-методичних праць автора, виступів, доповідей,
наукових повідомлень на Міжнародної науково-методичної конференції
“Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти” (6-7 червня 2002 р.,
м. Київ), Всеукраїнській конференції і міжнародному науково-практичному
семінарі “Проблеми і перспективи культурологічної концепції
особистісно-орієнтованої освіти” (26 листопада 2003 р., м. Кривий Ріг),
міжвузівських науково-методичних конференціях “Шляхи вдосконалення
системи безперервної освіти” (10-11 жовтня 2002 р., м. Кривий Ріг),
“Проблеми ступеневої підготовки фахівців у контексті Болонської угоди”
(28 жовтня 2004 р., м. Кривий Ріг). Основні результати досліджень
доповідались та обговорювались на регіональному науково-методичному
семінарі для викладачів вищих та середніх навчальних закладів Криворіжжя
(червень 2003 р.), на науковому семінарі кафедри іноземних мов КТУ
(2001-2003 рр.), на засіданнях кафедр педагогіки, педагогіки і
психології КДПУ (2000-2004 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
відображено в 10 публікаціях автора, з них 5 статей у фахових виданнях
та 2 методичних рекомендаціях. Загальний обсяг публікацій 3,94
друкованих аркушів.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації викладено на 183
сторінках, з них 155 сторінок основного тексту. У тексті міститься 18
таблиць, 2 схеми, 12 малюнків, що займають 8 самостійних сторінок
основного тексту. Список використаних джерел складає 246 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет,
мету, гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено методи, розкрито
наукову новизну і практичну значущість дослідження, подано дані щодо
апробації і впровадження результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади використання інформаційних
технологій у навчальному процесі” проаналізовано стан досліджуваної
проблеми у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній літературі;
уточнено сутність понять “ефективність”, “дидактичні умови”;
обґрунтовані теоретичні засади самостійної діяльності студентів в умовах
комп’ютерного навчання; концепція дидактичних можливостей комп’ютера
доповнена розробкою дидактичних можливостей, які сучасні комп’ютерні
технології надають для вищого технічного навчального закладу. На
підставі вивчення способів та умов поліфункціонального навчального
використання комп’ютера було визначено дидактичні умови застосування
комп’ютерних технологій у навчанні студентів вищих технічних навчальних
закладів.

Згідно із основними положеннями системного підходу щодо розгляду
складових частин комп’ютеризованого навчання та їхнього
взаємоузгодженого функціонування було визначено, що під комп’ютерними
навчальними системами ми розуміємо комп’ютер (у тому числі й периферійні
пристрої), спеціальне програмне забезпечення (операційні системи
Windows, Unix, Linux), засоби телекомунікації (локальні чи глобальні
мережі), інструментальні програмні засоби та середовища і власне
програмні засоби навчального призначення – програмно-педагогічні засоби.

Теоретичний аналіз наукової літератури довів, що у працях останніх років
(А.М.Алексюк, В.К.Буряк, Л.В.Григоренко, П.І.Сердюков, В.І.Сігова) немає
одностайної думки в трактуванні специфічних ознак самостійної роботи, її
впливу на пізнавальні процеси та у визначенні навчально-виховних
результатів. З огляду на зазначене, у роботі обґрунтовані теоретичні
основи самостійної діяльності, яка в умовах комп’ютерного навчання стає
не лише оперативно контрольованою, але й керованою. Концепція
дидактичних можливостей комп’ютера: планувати та реєструвати всі етапи
та результати самостійної навчальної діяльності; формувати позитивне
ставлення до навчання; автоматизувати контроль; керувати навчальною
діяльністю доповнена розробкою та обґрунтуванням дидактичних
можливостей, які сучасні комп’ютерні технології надають для вищих
технічних навчальних закладів:

– керування самостійною навчальною діяльністю студентів;

– представлення нової навчальної інформації кожному студенту окремо;

– вирішення різноманітних навчальних та пізнавальних завдань;

– контроль навчальної діяльності у формі тестування знань, вмінь,
навичок та у формі моніторингу;

– пошук, обробка, підготовка та збереження різноманітної інформації;

– інформаційно-довідкове забезпечення навчального процесу;

– виконання досліджень у технічних галузях;

– комунікація з віддаленими комунікантами та доступ до розподілених
навчально-інформаційних ресурсів.

На основі аналізу філософського поняття “ефективність” уточнене його
значення для педагогічних процесів. Було зазначено, що ефективність
характеризують не поодинокі результати успішності, а узагальнена якість
навчання, яка створює наукове уявлення про навчання в його цілісності.

У розділі проаналізовано особливості діяльності педагога в умовах
комп’ютерного навчання. Було доведено, що зміна характеру діяльності
педагога означає зміну співвідношення підготовки до заняття і діяльності
на самому занятті. Підготовка в традиційному розумінні передбачає, в
першу чергу, розумову діяльність (планування змісту і методів навчання).
Дослідження показало, що використання обчислювальної техніки на першому
етапі різко збільшує кількість часу, необхідного для підготовки до
заняття. Залежно від збільшення професійного стажу педагогів час, що
витрачається на підготовку до навчального заняття, поступово
зменшується, і основна їхня діяльність припадає безпосередньо на
заняття. На занятті ж комп’ютер, узявши на себе частину рутинної роботи
викладача, вивільняє педагогові час для розвитку і застосування нових
творчих форм навчання. Відповідно до виявлених особливостей наведено
теоретичне обґрунтування відмінних рис педагогічного процесу з
використанням нових інформаційних технологій, а саме:

збільшення питомої ваги проектної (творчої) роботи студентів і зростання
обсягу роботи, що виконується індивідуально і в групах;

зменшення ролі педагога як “джерела знань” і зростання його ролі як
“вихователя і наставника”;

зростаюча готовність тих, хто навчається, нести відповідальність за
результати свого навчання.

Комплексний і системний огляд наукових джерел з проблем комп’ютеризації
дозволив визначити термін “технологія навчання” як застосування теорії
навчання в діяльності викладача та учнів, як з’єднувальну ланку між
теорією та практикою навчання. У розділі визначена специфіка
педагогічних технологій, якими забезпечується навчальний процес, що
повинен гарантувати досягнення поставленої мети.

Дослідження дозволило стверджувати, що педагогічна технологія також
передбачає досягнення мети через результати навчання, які виявляються в
знаннях учнів, надійно ними усвідомлюються, приймаються, визначаються та
перевіряються.

Подальший розвиток дістали комп’ютерні технології, які є складовою
частиною педагогічних технологій та вимагають від педагогів розширення
професійної підготовки.

Можливість ефективного досягнення мети навчання є найвагомішим
аргументом на користь застосування комп’ютерних технологій у навчальному
процесі.

У розділі подальшого розвитку набуло одне з найважливіших питань
підвищення ефективності процесу навчання – забезпечення оперативного
зворотного зв’язку між учнем (студентом) та викладачем, який дозволяє
контролювати проміжні та кінцеві результати навчання, порівнювати їх із
поставленими цілями та на цій основі вносити необхідні корективи в
навчальний процес. З уведенням комп’ютера в навчальний процес
з’являється можливість діалогу “комп’ютер – студент”.

Дослідження в галузі вивчення способів та умов поліфункціонального
навчального використання комп’ютера, визначення його реального впливу на
процеси навчання та виховання показали, що без створення необхідних
дидактичних умов процес навчання або зовсім неможливий, або проходить у
недосконалому вигляді. На думку відомих вчених (А.П.Верхола,
В.М.Вергасов, В.М.Галузинський), розроблення та впровадження в практику
дидактичних умов та засобів, дозволяє здобути максимальний педагогічний
ефект разом з найменшими витратами матеріальних засобів та зусиль. З
огляду на сказане, теорію навчання у вищому закладі освіти допрацьовано
в частині “дидактичні умови”. Під дидактичними умовами, що визначають
успішність просування студентів у навчанні, ми розуміємо обставини
процесу навчання, які є результатом відбору, конструювання, застосування
елементів змісту, форм, методів та засобів навчання, що сприяють
ефективному вирішенню поставлених завдань. З цих позицій були простежені
особливості умов комп’ютерного навчання студентів вищих технічних
навчальних закладів.

Установлено, що ефективне функціонування комп’ютерних технологій
навчання можливе, якщо дотримуватися системи дидактичних умов:

– застосування програмно-педагогічних засобів здійснюється комплексно та
систематично;

– послідовність та поступовість включення студентів в роботу з
навчальною програмою;

– відповідність методів навчання дидактичним можливостям комп’ютера, а
також рівню вміння студентів працювати на комп’ютері, рівню майстерності
викладачів у використанні комп’ютерних технологій у навчальному процесі.

b 1/4

o

h°,B

ph

o

oe

??????????oe

8

1/4

o

?l???0??(?

?l???0??(?

O

O

O

O

????????обливості, які виникають із введенням інформаційних технологій у
навчально-виховний процес.

Дослідження рівня використання комп’ютерних технологій на різних етапах
занять, отримане шляхом анкетування викладачів, довело, що найчастіше
комп’ютерні технології використовуються при повідомленні навчальної
інформації – 67%, відпрацюванні навчального матеріалу – 76%, при
поточному контролі – 83%.

З’ясування причин труднощів, які виникають у викладачів при застосуванні
комп’ютерних технологій (недостатньо обладнання – 19%, недостатній
рівень володіння комп’ютером – 23%, низька якість навчальних програм –
36%, відсутність володіння методикою використання – 22%), визначили
завдання та характер дослідно-експериментальної роботи.

На констатуючому етапі експерименту за допомогою методів анкетування,
бесід, спостережень було виявлено рівень комп’ютерної та інформаційної
освіченості студентів молодших курсів технічних закладів (100% студентів
вміють працювати самостійно з навчальними та тестовими програмами, 26%
вважають себе кваліфікованими користувачами, 19% респондентів оцінили
свій рівень як професійний); визначено ступінь готовності студентів до
впровадження нових інформаційних технологій у навчання (загальна
кількість готових спробувати нову систему занять 89,3%, значно
перевищила кількість тих, хто не бажає змін 10,7%). На основі отриманих
відповідей ми спрогнозували підвищення ефективності навчання з
використанням інформаційних технологій, адже серед тих, хто готовий
спробувати нову систему занять, переважає позитивна мотивація до
навчання. Результати аналізу забезпеченості сучасної
матеріально-технічної бази університету та опитування студентської
громади обґрунтовують точку зору про наявність передумов для
впровадження нових комп’ютерних технологій навчання на молодших курсах
вищих технічних закладів освіти.

У констатуючому експерименті було встановлено, що низький результат
роботи студентів пояснюється не тільки репродуктивним характером
засвоєння навчального матеріалу, але й надмірністю інформації, її
безсистемністю, що приводить до перевантаження і зменшення інтересу до
навчання. З метою зняття цього протиріччя ми виходили з того, що ці
труднощі можна перебороти, якщо організувати предметно-орієнтоване
середовище таким чином:

1. Нове знання повинно народжуватися не тільки у взаємодії студента з
комп’ютером, але й в активній співпраці студентів один з одним.
Комп’ютер покликаний забезпечити природний розподіл ролей у цій
спільній діяльності.

2. У функції викладача в такому разі входить контроль процесу
розв’язання навчальних завдань і внесення змін в умови спільної
діяльності з метою познайомити студентів із суперечностями, подолання
яких забезпечить прагнення до нового знання. Ці ж суперечності повинні
стати відправними точками в дискусіях (як в таких, що організуються
викладачем, так і в таких, що виникають спонтанно).

До проведення експерименту впродовж трьох років (2000-2003 рр.)
залучалися: а) у першому семестрі шість груп студентів спеціальності
“Економічна кібернетика” (групи ЕК-99-1, ЕК-00-1, ЕК-01-1, ЕК-01-2,
ЕК-02-1, ЕК-02-2), у другому семестрі дві групи студентів спеціальності
“Теплоенергетика” (групи ТЕП-00-1, ТЕП-00-2), три групи спеціальності
“Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” (ЗЕМ-00, ЗЕМ-01, ЗЕМ-02) та
дві групи спеціальності “Економіка підприємства” (ЕП-00-1, ЕП-00-2 ). Ці
групи були вибрані саме тому, що вони мають однаковий рівень підготовки
щодо використання персональних електронно-обчислювальних машин.

Для виявлення вихідного рівня знань студентів експериментальних та
контрольних груп було проведене контрольне тестування за передбачуваною
програмою, що призначене для контролю знань, умінь та навичок студентів
з макроекономіки, алгоритмізації, філософії та англійської мови.

Для визначення ефективності навчального процесу, організованого
відповідно до визначених дидактичних умов, нами було виділено такі
критерії: рівень засвоєння теоретичних знань; рівень уміння вирішувати
завдання і виконувати вправи; рівень мотивації студентів до навчання.

Навчально-дослідна робота підтвердила гіпотезу про те, що ефективність
навчальної роботи студентів підвищиться, якщо при використанні
комп’ютерних технологій дотримуватися визначеної системи дидактичних
умов.

Метою проведення формуючого експерименту була експериментальна перевірка
системи визначених нами дидактичних умов використання комп’ютерних
технологій у навчальному процесі.

Експеримент проходив у два етапи. Перший був спрямований на
забезпечення сукупності зазначених дидактичних умов.

Реалізація першої умови здійснювалась за допомогою складеного нами
навчально-методичного комплексу “Англійська мова”, методичних
рекомендацій щодо його використання, а також пакету прикладних програм
та навчальних модулів, при роботі з якими студентові (чи викладачеві)
надавалась можливість вибору одного з чотирьох режимів роботи: I –
демонстрація досліду, явища, процесу тощо; II – навчання проведенню
„дисплейного” експерименту; III – дослідження, у якому моделюється
дійсний об’єкт (математична модель) і форма проведення експерименту
(імітаційна модель); IV – тестування.

Залежно від рівня підготовленості студентів викладачі рекомендували
конкретний педагогічний програмний засіб. Діапазон програмних засобів
досить широкий: від тестувальних програм з елементами навчання до
ігрових програм, що вимагають від студента продуктивних дій. Експертна
оцінка створеного пакету прикладних програм викладачами вищих навчальних
закладів, а також наш досвід роботи зі студентами показали, що програми
сприяють організації продуктивної самостійної діяльності студентів та
розвитку в них навичок творчої роботи.

Реалізація другої умови послідовності та поступовості передбачала
спочатку ознайомлення, потім інформаційно-пошукову діяльність заповнення
бази знань під керівництвом викладача і тільки потім самостійну роботу
студентів з навчальною програмою. Важливим моментом реалізації
зазначеної умови було представлення студенту зразка виконання завдання.
Цей зразок разом із формулюванням завдання з’являвся на екрані дисплея
до початку роботи студента. Навчальний матеріал подавався невеликими
логічно завершеними блоками: після кожного з них були передбачені
контроль і закріплення.

Задля реалізації третьої умови було вироблено сукупність різних форм і
методів залежно від дидактичних можливостей комп’ютера, рівня вміння
студентів працювати на комп’ютері та рівня майстерності викладачів у
використанні комп’ютерних технологій у навчальному процесі. При вивченні
змістової навчальної інформації із застосуванням навчальних програм у
процесі навчальної діяльності з визначеної дисципліни, використовувалась
як групова робота студентів (вони допомагають один одному), так і
партнерська (робота виконується парами). Дослідження показало, що така
форма сприяє осмисленню, систематизації та закріпленню знань, під час її
застосування формуються і комунікативні вміння студентів, і рольова
культура соціальних взаємовідносин. На етапі застосування нового
матеріалу для виконання завдань викладача при формуванні вмінь та
навичок віддавалась перевага роботі в диференційованих групах або
індивідуальній формі роботи.

Дослідження довело, що на вибір форм навчальної діяльності впливає зміст
навчальної інформації, яка має різну складність та новизну. Складна,
нова для студентів інформація на початкових етапах засвоєння вимагала
фронтальної роботи і в деяких випадках доповнювалася роботою в
диференційованих групах. При вивченні простого навчального матеріалу
використовувалась індивідуальна форма роботи або робота в парах у
поєднанні з фронтальною. За нашими спостереженнями індивідуалізація
навчальної діяльності студентів є однією з основних переваг використання
комп’ютера в роботі, що дозволяє звичайну схему – представлення
матеріалу, закріплення, контроль – показати як максимально
індивідуалізований процес самостійної роботи студентів.

Завданнями заключного етапу формуючого експерименту стали проведення
діагностичних зрізів для визначення результативності дидактичних умов та
порівняльного аналізу динаміки мотиваційних процесів у контрольних та
експериментальних групах.

Використана в роботі методика обробки експериментальних результатів
розроблена автором на основі традиційної методики поопераційного і
поелементного аналізу (А.В. Усова), але в систему обробки даних внесені
деякі зміни. Зокрема, для проведення роботи було визначено статистичну
вагу кожного елемента в сумі елементів знань і умінь, що підлягають
засвоєнню. Статистична вага визначала частинку елемента в сумарній
оцінці студента за контрольну роботу.

У ході роботи визначались коефіцієнти повноти засвоєння студентами
змісту і обсягу тих чи інших елементів теоретичних знань, середнє
значення коефіцієнта сформованості вміння розв’язувати задачі та
виконувати вправи, середнє значення коефіцієнта повноти відповіді з
кожного елемента, середня статистична оцінка групи, та стандартне
відхилення від середнього, що характеризує гетерогенність групи.

Детальний аналіз підвищення рівня знань показав тенденцію скорочення
кількості невстигаючих в експериментальних групах. При цьому зросла
кількість студентів, що встигають на “добре” й “відмінно”. Відзначалося,
що використання комп’ютерних технологій у навчанні подобалося студентам,
їхні знання в результаті такої роботи підвищувалися. Також відзначалося
підвищення зацікавленості щодо завдань проблемного і творчого характеру,
краща орієнтація у матеріалі, що вивчається.

Детальніше з’ясувався недолік, що відзначався раніше – у багатьох
студентів була відсутня звичка до інтенсивної розумової праці. Аналіз
предметних тестів виявив наявність особливо великих розбіжностей у
знаннях, уміннях і навичках студентів, що підтвердило необхідність
індивідуалізації навчальної роботи.

У ході дослідження вивчався також вплив комп’ютерних технологій на
динаміку мотиваційних процесів студентів. Було доведено, що рівень
мотивації в експериментальних групах істотно підвищився, у той час як у
контрольних групах рівень мотивації підвищився несуттєво. Наші
спостереження дозволяють зробити висновок, що використання комп’ютерних
технологій впливає на мотиваційну сферу студентів, стимулюючи їхню
навчальну діяльність і підвищуючи пізнавальну активність.

Експериментальні дані переконливо й однозначно підтверджують
правильність запропонованої автором гіпотези. Комплексне і систематичне
використання комп’ютерних технологій у викладанні основних дисциплін
приводить до помітного зростання всіх основних показників, що
характеризують ефективність навчального процесу.

Надійність результатів підтверджується статистичними методами. Характер
залежностей параметрів, що відслідковуються, для експериментальних і
контрольних груп збігаються, при цьому криві для експериментальних груп
завжди знаходяться вище кривих для контрольних груп, що свідчить про
закономірний вплив запропонованих дидактичних умов на ефективність
навчального процесу (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка рівня сформованості вміння виконувати граматичні вправи
з дисципліни „Іноземна мова”.

Експеримент показав, що загальні підходи, запропоновані в роботі,
методика використання програмно-педагогічних засобів і їхній зміст
достатньо ефективні, тому можуть бути рекомендовані для широкого
використання в практиці викладання основ наук.

Проведені теоретичні та практичні дослідження і розробки дозволили
зробити такі висновки:

1. У процесі системного аналізу науково-педагогічних джерел та
літератури виявили, що проблема впровадження комп’ютерних технологій у
навчальний процес вищих технічних навчальних закладів висвітлена
фрагментарно та розглядалась переважно на основі окремих нормативних
документів, які подаються Міністерством освіти України, розрізнених
інформаційних підходів до трактування сталих термінів та заміни їх
новими з урахуванням існуючих реалій. Теоретичне об’єднання окремих
положень застосування комп’ютерів в системі вищої освіти відбувалося
розрізнено, безсистемно. Це утруднювало об’єктивне концептуальне
узагальнення комп’ютерних технологій як освітньої системи у вищому
навчальному закладі в умовах інформатизації освіти.

2. Ми виявили, що тенденції розвитку дидактики в аспекті використання
нових інформаційних технологій передбачають системний підхід до
технології навчального процесу. Це означає виділення чіткої структури в
організації змісту, методів і засобів навчання, які спрямовані на
досягнення дидактичних цілей, що сприяють професійному становленню
студентів вищих технічних закладів. Використання комп’ютерної техніки у
навчальному процесі дозволило розвивати у майбутніх фахівців творче
мислення, вміння складати програми, які впливали на ефективність їх
індивідуального навчання.

3. Доведено, що комп’ютерні технології у навчальному процесі є складовою
частиною педагогічних технологій та вимагають від викладачів розширення
професійної підготовки. Зазначено, що комп’ютерні технології дозволяють
підвищити якість навчання студентів з врахуванням їх індивідуальних
психологічних і фізіологічних особливостей. У такому підході вдалося
виявити основні аспекти гуманізації навчання, оскільки знання і вміння
можуть бути отримані в комфортніших для студентів умовах.

Технологія навчання, яка ґрунтується на сучасних інформаційних підходах,
дозволяє реалізувати такі дидактичні можливості для вищого технічного
навчального закладу: керування самостійною навчальною діяльністю
студентів; подання нової навчальної інформації кожному студенту окремо;
вирішення різноманітних навчальних та пізнавальних завдань; контроль
навчальної діяльності та тестування знань, вмінь та навичок; пошук,
обробка, підготовка та збереження різноманітної інформації;
інформаційно-довідкове забезпечення навчального процесу; комунікація та
доступ до розподілених навчально-інформаційних ресурсів.

4. Наукове обґрунтування дидактичних можливостей комп’ютерної техніки
виявилось актуальним у практичній діяльності вищих навчальних закладів,
які перейшли на нові форми професійної освіти та працюють в
інноваційному режимі.

Це викликано тим, що перенесення інтересів особистості в центр уваги
науки співпало з процесами інформатизації освіти та використання
комп’ютерних технологій у навчанні. Об’єднуючою ланкою стала ідея
обґрунтування технологічної підготовки особистості до використання
комп’ютерної техніки у навчально-пізнавальній діяльності з метою
підвищити ефективність засвоєння фахових знань. У процесі дослідження
доведено, що специфічними дидактичними функціями комп’ютера є
моделювання ситуацій, які не доступні в нормальних умовах, виконання
завдань на рефлексію учнем своєї діяльності, занурення в певне
середовище, наявність постійного зворотного зв’язку, індивідуалізація
навчального процесу, автоматизація контролю, формування позитивного
ставлення до навчання.

5. Встановлено, що обґрунтування системи дидактичних умов використання
комп’ютерних технологій включає такі компоненти: цілісність,
послідовність впровадження, взаємозалежність методів та форм організації
навчально-пізнавальної діяльності студентів. Логічно і обґрунтовано
визначено, експериментально перевірено систему дидактичних умов, яка
забезпечує ефективність використання комп’ютерних технологій у процесі
навчання студентської молоді вищих технічних навчальних закладів. Такими
дидактичними умовами є застосування програмних педагогічних засобів
комплексно та систематично; послідовність та поступовість залучення
студентів у роботу з навчальною програмою; відповідність методів
навчання дидактичним можливостям комп’ютера, а також рівню вміння
студентів працювати на персональних електронно-обчислювальних машинах,
рівню майстерності викладачів у використанні комп’ютерних технологій у
навчальному процесі.

6. Концептуальна значущість та функціональна придатність обґрунтованої
нами системи дидактичних умов використання комп’ютерних технологій у
процесі навчання майбутнього фахівця були підтверджені у процесі
експериментальної перевірки. Дослідження підтвердило, що комп’ютерні
технології суттєво впливають на формування позитивної динаміки
мотиваційних процесів у студентів, на підвищення якості знань,
підвищення рівня засвоєння теоретичних знань, вміння вирішувати завдання
і виконувати вправи, на перерозподіл робочого часу викладача і на його
роль в організації навчального процесу в нових умовах.

7. Експертна оцінка створеного пакету програмно-педагогічних засобів
викладачами вищих навчальних закладів, а також наш досвід роботи зі
студентами показали, що програми сприяють організації продуктивної
самостійної діяльності студентів та розвитку в них навичок творчої
роботи. Для викладачів нами були розроблені і опубліковані методичні
рекомендації, які дали змогу значно підвищити ефективність реалізації
навчального процесу, що вплинуло на розвиток професійного мислення
студентів.

8. Складовою частиною загальної методики педагогічного експерименту
стало вдосконалення традиційної методики поопераційного і поелементного
аналізу. Вона має самостійну цінність і може бути рекомендована до
застосування у вищих та середніх навчальних закладах.

Використання поелементного аналізу робіт дає можливість викладачеві
акцентувати свою увагу на індивідуальних особливостях студентів, але
застосування такого аналізу без використання комп’ютера пов’язане з
певними труднощами, тому що потребує великого обсягу математичних
розрахунків.

Одержані результати дають можливість вважати, що вихідна методологія є
правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута. Реалізація
основних положень дослідження спрямована на якісне перетворення існуючої
практики використання комп’ютерних технологій у навчально-пізнавальній
діяльності особистості та подальший розвиток теоретико-методичних засад
її функціонування. Разом з тим, наше дослідження не розкриває всіх
аспектів використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі
вищих навчальних закладів. Потребують подальшого вивчення проблеми
виховання особистості в умовах комп’ютерного навчання, розробки
програмно-методичних матеріалів з інших дисциплін навчального курсу
(математики, української мови, економіки), адаптації розроблених
матеріалів до обчислювальної техніки інших типів, розробки
системно-структурних компонентів фахової діяльності вищих навчальних
закладів в умовах інформатизації освіти в Україні.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

Голівер Н.О. Комп’ютеризація процесу навчання // Засоби навчальної та
науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ, 2001. – Вип. 16.
– С. 78-82.

Голівер Н.О. Нетрадиційні технології навчання // Соціалізація
особистості: Зб. наук. пр. – Том XVII. – Випуск 2. – К.: Логос, 2002. –
С. 91-98.

Голівер Н.О. Оптимізація навчально-пізнавальної діяльності студентів в
умовах застосування комп’ютерів // Соціалізація особистості: Зб. наук.
пр. – Том XVIIІ. – К.: Логос, 2002. – С. 107-115.

Голівер Н.О. Діяльність педагога в умовах комп’ютеризації навчання //
Творча особистість учителя: Проблеми теорії і практики. – Вип. 8. – К.:
НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. – С. 141-146.

Голивер Н.А. Психолого-педагогические аспекты применения компьютерных
технологий в учебном процессе высшей школы. // Педагогіка вищої та
середньої школи: Зб. наук. пр. – Кривий Ріг: КДПУ, 2003. – Вип. 6. – С.
88-90.

Голівер Н.О. Роль комп’ютерних засобів у науковій організації
навчального процесу // Шляхи вдосконалення системи безперервної освіти:
Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції (10-11 жовтня
2002 р.). – Кривий Ріг: Мінерал, 2002. – С.137-142.

Голівер Н.О. Шляхи підвищення ефективності процесу навчання // Проблеми
та шляхи розвитку вищої технічної освіти: Матеріали VI Міжнародної
науково-методичної конференції (6-7 червня 2002 р.). – К.: ІВЦ
„Політехніка”, 2002. – С. 39-41.

Голівер Н.О. Впровадження мультимедійних програмно-педагогічних систем у
навчальний процес вищого технічного навчального закладу // Проблеми
ступеневої підготовки фахівців у контексті Болонської угоди: Матеріали
міжвузівської науково-методичної конференції (28 жовтня 2004 р.). –
Кривий Ріг: Мінерал, 2004. – С. 156-158.

Голівер Н.О. Інформаційні технології в навчанні: дидактичні проблеми,
методичні рекомендації з використання. – Кривий Ріг: Мінерал, 2001. – 22
с.

Голивер Н.А. Компьютерные технологии при изучении иностранных языков:
Методические рекомендации. – Кривой Рог: Минерал, 2001. – 24 с.

АНОТАЦІЯ

Голівер Н.О. Дидактичні умови використання комп’ютерних технологій у
процесі навчання студентів вищих технічних навчальних закладів. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Волинський державний
університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2005.

У дисертації досліджено систему дидактичних умов використання
комп’ютерних технологій, що сприяють підвищенню ефективності навчання
студентів вищих технічних навчальних закладів. Запропоновано систему
програмно-педагогічних засобів, яка складається з програмних, методичних
та дидактичних матеріалів. Обґрунтовано теоретичні основи самостійної
діяльності студентів, яка в умовах комп’ютерного навчання стає не лише
оперативно контрольованою, але й керованою. Проаналізовані особливості
діяльності педагога в умовах комп’ютерного навчання. Доведено залежність
між характером діяльності педагога та співвідношенням підготовки до
заняття і діяльності на самому занятті. Подальший розвиток дістали
комп’ютерні технології, які є складовою частиною педагогічних технологій
та вимагають від педагогів розширення професійної підготовленості.
Вдосконалено традиційну методику поопераційного і поелементного аналізу,
що дає можливість викладачеві акцентувати свою увагу на індивідуальних
особливостях студентів.

Основні результати дослідження впроваджені в навчальний процес кількох
технічних університетів та середніх навчальних закладів.

Ключові слова: комп’ютерні технології, педагогічні технології,
дидактичні умови, програмно-педагогічний засіб, ефективність, навчальний
процес.

АННОТАЦИЯ

Голивер Н.А. Дидактические условия использования компьютерных технологий
в процессе обучения студентов высших технических учебных заведений. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.09 – теория обучения. – Волынский государственный
университет имени ЛесиУкраинки, Луцк, 2005.

Исследование посвящено изучению возможностей использования компьютерных
технологий для повышения эффективности обучения студентов высших
технических учебных заведений.

Проведен анализ состояния исследуемой проблемы в отечественной и
зарубежной психолого-педагогической литературе. Концепция дидактических
возможностей компьютерных средств дополнена разработкой дидактических
возможностей, которые предоставляют компьютерные технологии для высшего
технического учебного заведения: управление самостоятельной учебной
работой студентов; предъявление новой учебной информации каждому
студенту отдельно; решение разнообразных учебных и познавательных задач;
организация тренировочной деятельности по формированию навыков и умений;
контроль учебной деятельности и тестирование знаний, умений и навыков;
поиск, обработка, подготовка и сохранение разнообразной информации;
информационно-справочное обеспечение учебного процесса; выполнение
исследований в технических областях; коммуникация с отдаленными
коммуникантами и доступ к учебно-информационным ресурсам.

На основе анализа философского понятия „эффективность” уточнено его
значение для педагогических процессов. Было обосновано, что
эффективность характеризуют не одиночные результаты успеваемости, а
обобщенное качество обучения, которое создает научное представление об
обучении в его целостности.

В ходе исследования были проанализированы особенности деятельности
педагога в условиях компьютерного обучения. Доказано, что изменение
характера деятельности педагога означает изменение соотношения
подготовки к занятию и деятельности на самом занятии. Исследование
показало, что использование компьютерной техники на первом этапе резко
увеличивает количество времени, необходимого для подготовки к занятию. В
зависимости от увеличения профессионального стажа педагогов время,
которое тратится на подготовку к учебному занятию, постепенно
уменьшается и основная деятельность педагога приходится непосредственно
на занятие. На занятии же компьютер, взяв на себя часть рутинной работы
преподавателя, освобождает педагогу время для развития и использования
новых творческих форм обучения. В соответствии с выявленными
особенностями приводится теоретическое обоснование отличительных черт
педагогического процесса с использованием новых информационных
технологий, а именно:

– увеличение удельного веса проектной (творческой) работы студентов и
увеличение объема работы, которая выполняется индивидуально и в группах;

–  уменьшение роли педагога как “источника знаний” и возрастание его
роли как “воспитателя и наставника”;

–  возрастающая готовность обучающихся нести ответственность за
результаты своего обучения.

Исследование позволило дополнить концепцию педагогических технологий
положением о том, что педагогическая технология также предусматривает
достижение цели через результаты обучения, которые проявляются в знаниях
студентов, надежно ими осознаются, принимаются, определяются и
проверяются. Дальнейшее развитие получили компьютерные технологии,
которые являются составляющей частью педагогических технологий и требуют
от педагогов расширения профессиональной подготовки.

Теория вузовского обучения доработана в части „дидактические условия”.
Под „дидактическими условиями”, которые обозначают успешность
продвижения студентов в обучении мы понимаем обстоятельства процесса
обучения, которые являются результатом отбора, конструирования,
использования элементов содержания, форм, методов, средств обучения и
способствуют эффективному решению поставленных задач. С этих позиций
были исследованы особенности реализации системи дидактических условий
компьютерного обучения студентов высших технических учебных заведений.
Доказано, что положительные результаты возможны, если обеспечить:

–  использование программно-педагогических средств комплексно и
систематически;

–  последовательность и поступательность включения студентов в работу с
программой;

–  зависимость выбора методов обучения от дидактических возможностей
компьютера, а также от умения студентов работать на компьютере и уровня
мастерства преподавателей в использовании компьютерных технологий в
учебном процессе.

В работе анализируется современное состояние использования компьютерных
технологий в учебном процессе высших технических учебных заведений,
описывается содержание и методика проведения экспериментальной работы,
анализируются результаты педагогического эксперимента.

Рассмотрена целесообразность использования компьютерных технологий на
конкретных этапах учебного процесса.

Педагогический эксперимент подтвердил гипотезу, что предложенная система
дидактических условий обеспечивает эффективное использование
компьютерных технологий в учебном процессе. Компьютерные технологии
существенно влияют на формирование позитивной динамики мотивационных
процессов студентов, на повышение качества знаний, повышение уровня
усвоения теоретических знаний, умение решать задачи и выполнять
упражнения, на перераспределение рабочего времени преподавателя и его
роль в организации учебного процесса в новых условиях.

Ключевые слова: компьютерные технологии, педагогические технологии,
дидактические условия, программно-педагогические средства,
эффективность, учебный процесс.

АNNOTATION

Holiver N.O. Didactic conditions of computer technologies effective use
in teaching students of higher technical educational establishments. –
Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by specialty 13.00.09 – theory of
education. – Volynskyi State University named after Lesia Ukrainka,
Lutsk, 2005.

In the thesis the author investigates the system of didactic conditions
that influence the increase of effectiveness of teaching process of
students of higher technical educational establishments. A system of
program-pedagogical means, which contains programming, methodical &
didactic materials, is given.

The content of a notion “effectiveness” for pedagogical processes is
considered. The peculiarities of teacher’s activity in computer-assisted
teaching are elaborated.

Dependence between the specific activity of a teacher in preparation for
a class & activity in classroom is proved. Computer technologies, which
are the part & parcel of pedagogical technologies, are considered.
Traditional methodology of element and operating analysis is perfected.
The main results of the research work are used in several technical
universities and in secondary schools.

Key words: computer technologies, pedagogical technologies, didactic
conditions, program-pedagogical means, effectiveness, teaching process.

0

10

20

30

40

50

60

70

80

0

1

2

3

4

5

6

Зріз

P,%

Експрементальні

групи

Контрольні групи

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020