.

Розповсюдження вроджених вад розвитку плоду в кримському регіоні, їх профілактика, рання діагностика і корекція у новонароджених (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 3320
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця

ГРИГОРЬЄВА ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 618.32 + 616-007-07: 616-084 : 477.75

Розповсюдження вроджених вад розвитку плоду в кримському регіоні, їх
профілактика, рання діагностика і корекція у новонароджених

14.01.01 – Акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Кримського
державного медичного університета ім. С.І. Георгієвського.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Рибалка Анатолій
Миколайович, Кримський державний медичний університет ім.
С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1.

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор, чл.-кор. НАН та АМН України
Степанківська Галина Констянтинівна, Національний медичний університет
ім. акад. О.О. Богомольця, професор кафедри акушерства та гінекології №1

– доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний
інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач
кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та
репродуктології, м. Київ

Захист відбудеться 17.11.2005 року о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01030, м. Київ, бульвар
Шевченка, 17)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01057, м. Київ, вул.
Зоологічна, 3)

Автореферат розісланий 13.10.2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент
Я.М. Вітовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однієї з основних причин перинатальної патології,
дитячої смертності і різних форм дитячої інвалідності є вроджені вади
розвитку (ВВР) і спадкові захворювання (СЗ). За даними ВООЗ і
вітчизняних авторів (А.А. Баранов, 1990; К. Нисвандер и соавт., 1999;
С.Б. Арбузова и соавт., 2001) частота ВВР і СЗ плоду в різних країнах
світу коливається в межах 22,7-50‰, а 40% ранньої смертності та
інвалідності з дитинства зумовлено спадковими чинниками (Н.П. Бочков и
соавт., 1996). В Україні за 7 років (з 1993 по 1999 рр.) частота ВВР і
СЗ склала 26,0 на 1000 новонароджених, причому в 1999 р. на 1000 дітей у
віці від 0 до 16 років приходилося 26,5 інвалідів по ВВР (Ю.В.Ткаченко и
соавт., 2001; О.И. Тимченко и соавт., 2001). У Криму за останні 10 років
частота даної патології плоду склала 30,1 на 1000 новонароджених.

Висока перинатальна, рання неонатальна і дитяча смертність у разі
аномалій розвитку і СЗ плоду викликала підвищений інтерес багатьох
дослідників до даного питання. Однак, незважаючи на значні успіхи в
рішенні цієї проблеми, частота ВВР плоду немає тенденції до зменшення, а
кількість причин, що сприяють їх виникненню, постійно збільшується. У
цих умовах для зниження перинатальної захворюваності і смертності
новонароджених особливого значення набуває допологове виявлення ВВР і СЗ
плоду. З цією метою в даний час з успіхом застосовується пренатальна
діагностика (ПД), що дає можливість одержати великий обсяг інформації
про стан і розвиток плоду.

Залишаються остаточно невирішеними питання профілактики, ранньої
діагностики, особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового
періоду, ефективності консервативної терапії і хірургічної корекції ВВР
і СЗ плоду.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в рамках наукової тематики кафедри акушерства та
гінекології № 1 Кримського державного медичного університету ім. С.І.
Георгієвського: “Прогнозування, профілактика і лікування патології
репродуктивної системи жінок” (№ державної реєстрації 0102U006916, Шифр
02/11).

Мета дослідження. Зниження перинатальної і неонатальної захворюваності і
смертності на підставі поліпшення профілактики і ранньої діагностики
ВВР, розробки принципів ведення вагітності і пологів, консервативної
терапії і хірургічної корекції ВВР.

Задачі дослідження:

1. Вивчити поширеність і частоту ВВР і СЗ новонароджених в містах і
районах Криму, вплив чинників навколишнього середовища на виникнення
аномалій розвитку плоду, визначити фактори ризику ВВР.

2. Вивчити загальний, акушерсько-гінекологічний і генетичний анамнез,
особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду в
жінок із ВВР плоду, стан новонароджених під час народження і найближчі
результати їхнього розвитку, ефективність консервативного і хірургічного
лікування ВВР.

3. Оцінити ефективність пренатальної діагностики у виявленні ВВР і СЗ.

4. На підставі вивчення вищевказаних чинників виділити групу ризику
жінок по виникненню ВВР плоду та визначити у цих жінок ефективність
профілактики і раннього виявлення ВВР.

Об’єкт дослідження – 1) 221 жінка, що народили дітей із ВВР і СЗ у Криму
в 1993-2002 рр. (I група); 2) 157 вагітних групи ризику по розвитку ВВР
і СЗ плоду (II група).

Предмет дослідження – вагітні жінки, плоди і новонароджені.

Методи дослідження – клініко-статистичні, клінічні, біохімічні, ПД з
використанням неінвазивних і інвазивних методів, морфологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше детально вивчено
нозологічні форми та разташування вогнищ ВВР плоду у жінок, які мешкають
у різних регіонах Криму, що дозволило цілеспрямовано вивчити екологічні
і соціально-побутові чинники, які несприятливо впливають на
репродуктивне здоров’я жінок Криму.

На основі додатково виявлених чинників ризику здійснювалась профілактика
вродженої патології у плоду шляхом поліпшення якості оточуючого
середовища та здоров’я батьків, прийому фолієвої кислоти.

З метою ПД у комплексі використані як неінвазивні, так і інвазивні
методи пренатальної діагностики ВВР і СЗ плоду. Поглиблено оцінено їхню
ефективність. Уперше оцінено ефективність консервативної терапії і
хірургічної корекції різних ВВР новонароджених.

На великому клінічному матеріалі вивчено особливості загального,
спеціального і генетичного анамнезу, особливості перебігу і результат
вагітності, перебіг пологів і післяпологового періодів, стан
новонароджених під час народження і найближчі результати їхнього
розвитку в жінок груп ризику і дітей, що народилися із ВВР і СЗ.

Практичне значення одержаних результатів. У зазначених регіонах Криму з
підвищеною народжуваністю дітей із ВВР запропоновано ряд медичних,
гігієнічних, соціальних заходів для профілактики і раннього виявлення
даної патології плоду. Комплексне застосування інвазивних і неінвазивних
методів ПД дозволило вчасно діагностувати ВВР і СЗ плоду, знизити
перинатальну смертність за рахунок своєчасного переривання вагітності.

Позитивні результати хірургічної корекції ВВР плоду дозволили
рекомендувати впровадження даного методу лікування дітей у медичну
практику.

Розроблені чинники ризику виникнення ВВР і СЗ, методи їхньої
профілактики використовуються в практичній діяльності родопомічних
установ АР Крим і інших регіонів України, а також у педагогічній і
науково-дослідній роботі Кримського державного медичного університету і
ряду інших медичних університетів України.

Особистий внесок здобувача. Детально вивчена частота і нозологічні форми
ВВР у різних регіонах Криму за 10 років (з 1993 по 2002 рр.),
проаналізована питома вага ВВР у структурі захворюваності, смертності і
мертвонароджуваності за зазначений період часу. Проведено вивчення
даних, отриманих у 221 жінки (анамнез, перебіг вагітності, пологів і
післяпологового періоду), що народили дітей із ВВР, проаналізована
ефективність хірургічних і консервативних методів лікування ВВР.
Дисертантом освоєні і проведені неінвазивні і інвазивні методи
пренатальної діагностики в 157 вагітних групи ризику. Проведено
гістологічне дослідження біоптатів, узятих за допомогою інвазивних
методів пренатальної діагностики. Розроблено практичні рекомендації зі
своєчасної діагностики ВВР і СЗ. Статистична обробка отриманих даних
виконана безпосередньо дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені та обговорені на засіданнях: Проблемної комісії Кримського
державного медичного університету (Сімферополь, 2003, 2004);
науково-практичних конференціях молодих вчених (Одеса, 2000; Харків,
2000-2001; Дніпропетровськ, 2001-2002); медико-екологічному семінарі
(Харків, 2000); науково-практичній конференції (С-Петербург, 2001;
Тернопіль, 2002); I науково-практичній школі-семінарі „Актуальні питання
неонатології” (Київ, 2003); III республіканському конгресі курортологів
і фізіотерапевтів (Євпаторія, 2003); Міжнародній науково-практичній
конференції „Україна наукова 2003” (Дніпропетровськ, 2003);
науково-практичній конференції „Актуальні проблеми організації медичної
допомоги новонародженим” (Київ, 2003); науково-практичних конференціях
Асоціації акушерів-гінекологів України „Питання
амбулаторно-поліклінічної допомоги та реабілітації в акушерстві та
гінекологіі” (Очаків, 2003) та „Актуальні питання перинатології” (Львів,
2005); VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука й освіта
2004” (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній
конференції „Дні науки – 2005” (Дніпропетровськ, 2005); IV Міжнародній
науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень-2005”
(Дніпропетровськ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції
„Наука: теорія і практика” (Дніпропетровськ, 2005); Міжнародному
конгресі „Новини року в акушерстві та гінекології” (Тернопіль, 2005);
Міжнародній науково-практичній конференції „Внутрішньоклітинні інфекції
і стан здоров’я дітей у XXI столітті” (Донецьк, 2005).

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр акушерства
та гінекології Кримського державного медичного університету і Клінічного
об’єднання „Центр охорони материнства і дитинства” м. Сімферополя.

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 28 наукових
праць, 14 з яких у виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 230 сторінках
машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, їхнього
обговорення, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної
літератури, що включає 301 джерела (102 закордонних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для рішення поставлених мети і задач
проведений статистичний аналіз ВВР і СЗ у новонароджених, що народилися
в Криму за 10 років (з 1993 по 2002 рр.). Були вивчені загальний,
генетичний і акушерсько-гінекологічний анамнез, особливості перебігу
вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану під час народження і
найближчі результати розвитку дітей у 378 вагітних. У 221 з яких (I
група), були діагностовані ВВР і СЗ плоду, вивчені результати
консервативного лікування і хірургічна корекція аномалій розвитку плоду.
157 вагітних (II група) входили до групи ризику по виникненню ВВР плоду,
сформованої на підставі чинників ризику, виявлених у жінок I групи. У
них проводилася профілактика і пренатальна діагностика ВВР. Контрольну
групу склали 202 жінки, що народили здорових дітей.

Під час проведення дослідження застосовувалися наступні методи:
клінічні, ПД із використанням неінвазивних методів (ультразвукове
дослідження (УЗД), допплерографічне дослідження (ДГД), кардиотокографія
(КТГ), біофізичний профіль плода (БПП), інвазивних (амніоцентез,
амніоплацентоцентез, плацентоцентез, біопсія ворсин хоріону),
біохімічних (визначення альфа-фетопротеїну (АФП) і хоріонічного
гонадотропіну людини (ХГЛ) у сироватці крові) і морфологічних методів.

Ультразвуковий скринінг вагітних і ДГД проводилися за допомогою апаратів
фірми “Toshiba Sono Layer-LS”, що працюють у реальному масштабі часу з
використанням трансабдомінальних лінійного, секторного, конвексного
трансдюсерів з частотою 3,5 і 5 Мгц і транвагінального – з частотою 7,5
Мгц. Для уточнення характеру вродженої і спадкової патології
використовувалися інвазивні методи ПД із наступним цитогенетичним
дослідженням матеріалу плоду і визначенням коефіцієнта дизморфії хоріону
(КДХ) (А.А. Круговой и соавт., 1995).

Функціональний стан плоду вивчався за допомогою КТГ на кардіографі
“РМП-007” з наступною оцінкою за шкалою Фішера (1976). БПП плоду
визначався за бальною системою з використанням шкали А.Vintzileos із
співавт. (1987). Для визначення АФП і ХГЛ був використаний
імуноферментний аналіз з використанням апаратури “Мультискан-MS” фірми
“Labsystems” (Фінляндія) і набори реактивів “АФП-ІФА” і “Гонадотропін
ІФА-ХГЛ” (Росія). Для верифікації пренатального діагнозу були проведені
патологоанатомічні дослідження елімінованих плодів, мертвонароджених,
новонароджених, що вмерли в ранньому неонатальному, неонатальному
періодах і дітей, що вмерли до 1 року, макроскопічне і морфологічне
дослідження послідів.

Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою критерію
Ст’юдента, багатофакторного дисперсійного аналізу (техніка статистичних
розрахунків для трьохфакторних неортогональних комплексів) (Н.А.
Плохинский, 1961) з використанням програм статистичного аналізу
Microsoft Exel 2002 для Windows XP Professional і “Statistica”Ver.6.0
(виробництва StatSoft®Inc., USA).

Основні результати дослідження. Вивчивши частоту ВВР у Криму за
1993-2002 рр., ми встановили, що середній показник частоти вродженої
патології в Криму вище (30,1:1000), ніж в Україні (27,1:1000). Найбільше
число дітей із ВВР народжується в промислових містах: Сімферополі,
Севастополі, Феодосії, Армянську, Керчі і багатогалузевих
сільськогосподарських районах – Нижньогірському, Сімферопольському,
Роздольненському і Білогірському.

У структурі ВВР на перший план вийшли ВВР кістково-м’язової системи
(КМС) (40,1%), серця, великих судин (17,4%) і статевої системи (15%)
(рис. 1).

Рис. 1. Структура ВВР у Криму в 1993-2002 рр.

Несприятлива екологічна обстановка в Криму в 1993-2001 рр. стала однієї
з причин росту вродженої патології. Вивчаючи вплив умов зовнішнього
середовища на частоту ВВР, ми встановили, що в містах і районах зі
стабільно високою частотою ВВР або її ростом відзначалося забруднення
навколишнього середовища мутагенними чинниками. Значне підвищення
частоти і питомої ваги ВВР плоду в структурі захворюваності,
мертвонароджень, неонатальної і перинатальної смертності в 1995-1998 і
2001рр. збіглося з найвищим рівнем викидів шкідливих речовин в
атмосферу, збільшенням забруднення ґрунту важкими металами,
застосуванням у Нижньогірському, Роздольненському, Сімферопольському і
Білогірському районах заборонених або непридатних до застосування
пестицидів, забрудненням підземних вод нітратами.

Серед причин загальної захворюваності ВВР у новонароджених масою більше
1 кг зайняли четверте місце після гіпоксії та асфіксії, синдрома
затримки розвитку і інших станів перинатального періоду, у
новонароджених масою тіла менше 1 кг ВВР також були на четвертому місце
після синдрому дихальних розладів (СДР) і інших респіраторних станів
новонароджених, гіпоксії плоду і асфіксії новонароджених та інших станів
перинатального періоду.

Серед причин мертвонароджень і перинатальної смертності вроджена
патологія в новонароджених масою тіла більше 1 кг зайняла друге місце
після гіпоксії плоду і асфіксії новонароджених. Питома вага ВВР
новонароджених масою тіла більше 1 кг у структурі неонатальної
смертності була на другому місці після СДР і інших респіраторних станів.
Серед причин мертвонароджень і перинатальної смертності у новонароджених
масою менше 1 кг вроджена патологія зайняла друге місце після гіпоксії і
асфіксії новонароджених, а неонатальна смертність виявилася на третьому
місці після СДР та інших респіраторних станів, гіпоксії плоду і асфіксії
новонароджених. У період новонародженості переважна більшість дітей
масою більше 1 кг із ВВР (2,6%) померла в перші 6 діб життя від аномалій
розвитку несумісних з життям і від ускладнень, зв’язаних з їхньою
хірургічною корекцією. Смертність дітей із ВВР масою більше 1 кг від 6
до 28 доби була мінімальною (0,2%). Причиною її стали післяопераційні
ускладнення. Смертність новонароджених із ВВР із масою тіла менше 1кг у
перші 6 діб склала 73,1%, від 6 до 28 доби – 6,9%, що було зв’язано з
глибокої недоношеністю і тяжкістю ВВР (рис. 2).

Рис. 2. Питома вага ВВР у структурі загальної захворюваності,
мертвонароджуваності,

неонатальної, перинатальної смертності і летальності.

Під час аналізу впливу різних чинників на виникнення ВВР і СЗ плоду було
встановлено, що найбільший вплив в однаковій мірі мають чинники професії
(професійні шкідливості) матері (13,78±0,4%, рAe SUMMARY Grigor’yeva O.V. – Spreading of birth defects in the Crimean region, their prophylaxis, early diagnostic and methods of correction in newborns. - The manuscript. Thesis for scientific degree of medical science candidate on specialty 14.01.01 – obstetrics and gynecology. – National Medical University by А.А.Bogomolets, Kiev, 2005. The thesis and 28 published scientific works are defended. The medium frequency of the birth defects in the Crimea for period 1993-2002 is higher (30,1:1000) then in Ukraine (27,1:1000). A difficult environment in the Crimea in 1993-2001 was one of the cause of birth defects’ increasing in industrial cities: Simferopol, Sevastopol, Feodosia, Armyansk, Kerch and diversified agricultural districs: Simferopolsky, Nijnegorsky, Razdolnensky and Belogorsky, where there was the most level of pollution of the environment. The mother’s factors of profession (13,78±0,4%), father’s factors of profession (13,78±0,4%), harmful factors before pregnancy (13,78±0,4%), acute diseases and taking of medicines with teratogenic action during pregnancy (13,78±0,4%) have the same and the highest influence on defects’ origin. On second place comes chronic gynecologic diseases of mother (13,42±0,39%) followed by chronic somatic disease (11,49±0,36%). The forming of a group of risk’s appearing of the birth defects and hereditary diseases among pregnants made an improvement their prophylaxis (decreasing birth defects’ frequency from 24,7% to 11,3%, i.e. in 2,2), timely diagnostics (from 57,3% to 89,3%, i.e. 1,6) and decision about possibility of the pregnancy’s prolongation, decreasing of mortinatality (from 11‰ to 7,6‰, i.e. in 1,4), perinatal mortality (from 133‰ to 23,1‰, i.e. in 5,8) and early neonatal mortality (from 123,7‰ to 23,1‰, i.e. in 5,4). Key words: fetus, birth defects, diagnostics, prophylactics, Crimea. ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ЗАЗНАЧЕНИХ У ТЕКСТІ АФП альфа-фетопротеїн БПП біофізичний профіль плоду ВВР вроджені вади розвитку ДГД допплерографічне дослідження КДХ коефіцієнт дизморфії хоріону КТГ кардиотокографія КМС кістково-м’язова система МВВР множинні вроджені вади розвитку ПД пренатальна діагностика ПН плацентарна недостатність СДР синдром дихальних розладів СЗ спадкові захворювання ССС сечостатева система УЗД ультразвукове дослідження ХГЛ хоріонічний гонадотропін людини ЦНС центральна нервова система ШКТ шлунково-кишковий тракт PAGE \* Arabic 24

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020