.

Формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 2916
Скачать документ

Південноукраїнський державний педагогічний університет

імені К.Д.Ушинського (м. Одеса)

Іванченко Євгенія Анатоліївна

УДК 378.933+378.126+378.14

Формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі
навчання у вищих навчальних закладах

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному
університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса), Міністерство освіти і
науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

КУРЛЯНД ЗІНАЇДА НАУМІВНА,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.
Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

Богданова Інна Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.
Ушинського (м. Одеса), завідувач кафедри соціальної педагогіки,
психології та педагогічних інновацій

– кандидат педагогічних наук

Стасюк Варвара Дмитрівна,

Київський національний економічний університет, викладач кафедри вищої
математики

Провідна установа – Харківський національний педагогічний

університет імені
Г.С.Сковороди, кафедра загальної

педагогіки, м.Харків

Захист дисертації відбудеться 15 квітня 2005 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К41.053.01 при
Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д.
Ушинського (м. Одеса) за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського
державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м. Одеса) за
адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 9 березня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.С.Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Динамізм сучасних суспільних перетворень
викликає до життя потребу у фахівцях, які вміють аналізувати мінливі
соціально-економічні тенденції, приймати і реалізовувати нестандартні
рішення в ситуації ринкової конкуренції, скасовувати стереотипізацію з
виробничої й особистісної сфер взаємодії. Держава повинна забезпечувати
підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного
розвитку, опанування та впровадження наукоємних і інформаційних
технологій, конкурентноспроможних на ринку праці, як визначено в
Концепції професійної освіти України та Національній Доктрині розвитку
освіти в Україні у ХХІ столітті. В цих умовах найважливішим завданням
професійної освіти стає формування професійно мобільного фахівця.

Професійна мобільність традиційно досліджувалася в соціології, зокрема у
класичних працях західних і радянських соціологів (Р.Бендікс,
Т.Заславська, С.Ліпсет, Р.Ривкіна, Е.Саар, П.Сорокін, М.Тітма,
Г.Чередниченко, В.Шубкін та ін.).

Професійна мобільність та конкурентоспроможність фахівця на ринку праці
розкрита в дослідженнях вітчизняних (Л.Данилова, Н.Ничкало, О.Симончук,
О.Щербак) та зарубіжних (П.Блау, Н.Василенко, Е.Корчагін,
Г.Мухамедзянов, О.Олейнікова, О.Філатов, Д.Чернилевській) учених.
Професійній мобільності присвятили свої дослідження К.Барбакова,
В.Войнович, С.Кугель, І.Мартинюк, В.Осовський, О.Шкаратан, В.Ядов та
інші.

Зміни в соціально-економічній сфері потребують розробки та впровадження
нових підходів до формування змісту підготовки фахівця. Виникає
необхідність визначення умов формування конкурентоспроможних фахівців,
які мають професійну мобільність, що забезпечує здатність до швидкої
адаптації в умовах постійного поновлення техніки, технології,
удосконалення організації праці, розвитку соціально-культурної сфери.

Протиріччя між тенденціями розвитку української економіки перехідного
періоду та готовністю молодих фахівців прийняти нові форми економічної
поведінки, а саме: потребами ринку праці і пропозицією системи
підготовки кадрів, соціально-економічними умовами в державі й існуючою
системою навчання, впровадженням безперервної освіти та небажанням
роботодавців відривати фахівців від робочих місць тощо, а також
недостатня розробленість педагогічних умов формування професійної
мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих навчальних
закладах й зумовило тему дослідження „Формування професійної мобільності
майбутніх економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
входить до плану науково-дослідної роботи ПНЦ АПН України (м.Одеса)
„Психолого-педагогічні засади особистісного розвитку в
навчально-професійній діяльності” (№0100U006391). Автором досліджувалася
проблема формування професійної мобільності майбутніх економістів у
процесі навчання. Тема дисертації і науковий керівник затверджені Вченою
радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (м.Одеса) (протокол № 7 від 26 лютого 2004 року). Тема
дослідження закоординована в координаційній раді при АПН України
(протокол № 5 від 25 травня 2004 року).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально
апробувати модель формування професійної мобільності майбутніх
економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах, визначити
педагогічні умови її реалізації.

Завдання дослідження:

Конкретизувати сутність і структуру феномена „професійна мобільність
майбутніх економістів”.

Визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови формування
професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих
навчальних закладах.

Виявити критерії, показники та охарактеризувати рівні сформованості
професійної мобільності майбутніх економістів.

Розробити й експериментально апробувати модель формування професійної
мобільності майбутніх економістів у процесі навчання.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутнього економіста у
вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження – формування професійної мобільності майбутніх
економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження – формування професійної мобільності майбутніх
економістів буде ефективним, якщо впровадити в навчальний процес модель,
яка передбачає реалізацію таких педагогічних умов: створення позитивної
мотиваційної настанови на професійну мобільність при особистісно
орієнтованому навчанні; використання міжпредметних зв’язків у процесі
навчання майбутніх економістів; застосування сучасних інформаційних
технологій для навчання студентів засобам розв’язання професійних
завдань.

Методологічні засади дослідження склали: діалектична теорія про
загальний зв’язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об’єктивної
дійсності, принципи єдності теорії і практики, що забезпечують
об’єктивність теоретичного й емпіричного вивчення предметів і явищ;
положення психології і педагогіки про загальні і специфічні
закономірності формування професійних якостей фахівців. У процесі роботи
застосовувався системний підхід для дослідження явищ у їх взаємозв’язку.

Теоретичними засадами дослідження виступили: наукові доробки щодо
специфіки професійної праці (О.Абдулліна, Е.Карпова, Н.Кічук, З.Курлянд,
Н.Ничкало, О.Оглобліна, А.Семенова, Р.Хмелюк, О.Цокур, Г.Щедровицький
та ін.); результати наукових досліджень, присвячених загальним питанням
професійної готовності особистості (М.Болдирєв, О.Гришнова, М.Д’яченко,
Л.Епштейн, Л.Кандибович, А.Линенко, Б.Лихачов, П.Новиков, Л.Пономарьов,
Т.Сапожнікова, П.Смоловік, А.Столяренко та ін.); праці, в яких
відображено сутність ринкової економіки, що становлять основу для
визначення професійної мобільності майбутніх економістів (Ф.Гайсін,
В.Гаташ, Л.Лесохіна, Н.Мурадян, Г.Мухамедзянова, І.Петрова, В.Рибчак
В.Стасюк та ін.); загальні питання інноваційних технологій навчання
(І.Богданова, М.Коляда, В.Кудін, В.Мадзігон, В.Нефедова, А.Нісімчук,
І.Підласий та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети,
перевірки гіпотези дослідження використовувалися: загальнонаукові методи
теоретичного рівня (вивчення й аналіз філософської, соціологічної,
психолого-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів з
проблеми професійної мобільності, узагальнення науково-теоретичних та
дослідних даних для побудови моделі і з’ясування умов формування
професійної мобільності майбутніх економістів); методи емпіричного
дослідження (анкетування, тестування, спостереження, бесіди, метод
компетентних суддів) для перевірки стану сформованості професійної
мобільності майбутніх економістів; педагогічний експеримент
(констатувальний, формувальний) з метою перевірки дієвості моделі
формування професійної мобільності майбутніх економістів; методи
математичної статистики для обробки результатів експерименту.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Одеської філії
Українського державного університету економіки і фінансів.
Експериментальною роботою було охоплено 212 студентів. У формувальному
експерименті брало участь 106 студентів та 20 викладачів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше розроблено й
науково обґрунтовано модель формування професійної мобільності майбутніх
економістів у процесі навчання у вищих навчальних закладах та визначено
педагогічні умови, що сприяють її реалізації; конкретизовано поняття
„педагогічна умова формування професійної мобільності майбутніх
економістів”, сутність та структуру поняття “професійна мобільність
майбутніх економістів”; визначено критерії, показники та рівні
сформованості професійної мобільності майбутніх економістів. Подальшого
розвитку дістало поняття „професійна мобільність фахівця”.

Практична значущість дослідження: розроблено методику діагностики рівнів
сформованості професійної мобільності майбутніх економістів,
науково-методичні матеріали щодо вдосконалення процесу навчання,
спрямованого на формування професійної мобільності майбутніх
економістів. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в
розробці й апробації спецкурсу „Професійна мобільність майбутніх
фахівців”.

Результати дослідження впроваджено в Одеському державному економічному
університеті (довідка № 01-18/1344 від 30 листопада 2004 р.), Одеському
державному політехнічному університеті (довідка від 6 грудня 2004 р.),
Харківській філії Українського державного університету економіки і
фінансів (довідка від 3 грудня 2004 р.).

Достовірність дослідження забезпечувалася теоретичною і методичною
обґрунтованістю його вихідних положень; результативністю сформованості
професійної мобільності майбутніх економістів, що забезпечило, поряд з
теоретичним розв’язанням проблеми, її практичне втілення в
навчально-виховний процес підготовки майбутніх спеціалістів галузі
економіки та фінансів; репрезентативністю і статистичною значущістю
емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки,
рекомендації, результати дослідження доповідалися на міжнародній
(м.Одеса, 2004 р.), всеукраїнській (м.Мелітополь, 2004 р.)
науково-практичних конференціях та Всеукраїнському форумі освітян
„Якість освіти: концептуальний вибір України” (м.Київ, 2004 р.);
обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Південноукраїнського
державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (м.Одеса).
Основні положення й результати дослідження викладено в 7 одноосібних
публікаціях автора, з них – 4 у фахових виданнях України та
навчально-методичному посібнику.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків,
списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 181
сторінку. У тексті вміщено 37 таблиць, 8 рисунків, які займають 5
сторінок самостійного тексту. Додатки викладено на 59 сторінках. У
списку використаних джерел 236 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет,
мету, гіпотезу, завдання дослідження, розглянуто його методологічні і
теоретичні засади, охарактеризовано методи роботи, розкрито наукову
новизну, теоретичну і практичну значущість дисертації, подано дані щодо
апробації, впровадження одержаних результатів та структури роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади формування професійної мобільності
майбутніх економістів у процесі навчання” проаналізовано стан наукової
літератури з проблеми професійної мобільності фахівців взагалі та
фінансово-економічної галузі зокрема, що дало підставу для виокремлення
трьох підходів (соціологічного, психологічного та економічного) до
аналізу професійної мобільності; конкретизовано сутність поняття
„професійна мобільність майбутніх економістів”; подано структуру
зазначеної якості; визначено педагогічні умови формування професійної
мобільності майбутніх економістів у процесі навчання.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми засвідчив, що
професійна мобільність сьогодні виступає найважливішою складовою
кваліфікаційної характеристики спеціаліста.

В умовах сьогодення стає очевидним, що повільна реакція системи освіти
на проблему розвитку професійної мобільності незмінно призводить до
зниження конкурентоспроможності фахівців на ринку праці. Значення
професійної мобільності зумовлено декількома причинами: зовнішніми та
внутрішніми. Зовнішні причини визначаються змінами у середовищі
життєдіяльності людини. Ці зміни можуть мати глобальний та
індивідуальний характер (за Н.В.Василенком).

Глобальні зміни відбиваються насамперед у реформуванні структури
зайнятості, пов’язаної зі структурними зрушеннями в економіці, а саме:
перетворенні галузевої структури господарства, зміні співвідношень
правових форм підприємств, а також вкрай складними змінами у свідомості
українських громадян, що стосуються перетворення ставлення до
необхідності та можливості змінювати професійний статус і рід занять
стільки разів на життя, скільки буде потрібно. Ці зовнішні глобальні
причини доповнюються зовнішніми індивідуальними. Внутрішні причини
зумовлені індивідуальними особливостями, пов’язаними зі спрямуванням
особистості.

Проблема мобільності в економіці пов’язана з розглядом професійної
мобільності як елементу ринкової організації праці, а саме: відтворення
трудових ресурсів, зміни професійного і кваліфікаційного статусу
робітників як виробників і споживачів матеріальних благ.

Аналіз теоретичних джерел дозволив визначити професійну мобільність
майбутніх економістів як інтегровану якість особистості, що виявляється
у: здатності успішно переключатися на іншу діяльність або змінювати види
діяльності у сфері економіки та фінансів із залученням правової сфери;
вмінні ефективно використовувати систему узагальнених професійних
прийомів для виконання будь-яких завдань у згаданих сферах та порівняно
легко переходити від одного виду діяльності до іншого, згідно з
аналізом економічної та соціальної ситуації в державі; володінні високим
рівнем узагальнених професійних знань, досвідом їх удосконалення та
самостійного оволодіння; готовності до оперативного відбору і реалізації
оптимальних способів виконання завдань у галузі економіки та фінансів,
спираючись на передові світові тенденції; орієнтації в кон’юнктурі ринку
праці.

У дослідженні було визначено структуру професійної мобільності майбутніх
економістів, що містить три компоненти: соціологічний, психологічний та
економічний, які, у свою чергу, складаються зі здатностей, передбачених
освітньо-кваліфікаційною характеристикою, якостей, необхідних для
професійно мобільного економіста; і дві групи факторів: об’єктивних, до
яких належать технічні, економічні, демографічні, організаційні і
соціальні, та суб’єктивних, які містять ставлення індивіда до
професійної мобільності, обумовлене його потребами, інтересами,
ціннісними орієнтаціями.

Розрізняють горизонтальну і вертикальну, висхідну і низхідну професійну
мобільність (за П.Сорокіним). Горизонтальна мобільність пов’язана з
рівнозначними переходами без зміни соціального статусу. Для економіста
це перехід з одного відділу до іншого без зміни посади в межах одного
підприємства або перехід на аналогічну посаду зі зміною підприємства, а
також підвищення компетентності й ефективне використання особистісних
якостей у професійному розвитку, гнучкість професійних поглядів і дій,
здатність особистості до саморозвитку в конкретних професійних умовах,
що змінилися.

Вертикальна мобільність пов’язана з підвищенням або зниженням
соціального статусу. Висхідна мобільність – це перехід до більш високого
положення, який характеризується високою конкурентоспроможністю і
професійною адаптацією індивіда. Можливість руху вгору означає не тільки
збільшення частки отриманих соціальних благ, але й більш повну
професійну реалізацію. Низхідна професійна мобільність супроводжується
втратою професійного статусу, що ілюструє ситуація на ринку праці (за
С.Жуковою). На нашу думку, якщо індивід припиняє підвищувати свій
освітній рівень, слідкувати за останніми тенденціями світового розвитку
економіки, політикою держави, тобто не самовдосконалюється, такі
тенденції також можна віднести до низхідної професійної мобільності.
Коли йдеться про економістів, під вертикальною мобільністю ми розуміємо
службове підвищення (висхідна мобільність), службове зниження або
звільнення (низхідна мобільність).

Теоретичний аналіз наукових джерел та вивчення практичного досвіду
дозволили нам визначити й обґрунтувати педагогічні умови, які сприяють
формуванню професійної мобільності майбутніх економістів. На основі
дослідження різноманітних трактувань поняття „педагогічна умова”, ми
визначили педагогічну умову формування професійної мобільності майбутніх
економістів як таку обставину, що впливає на розвиток професійних та
особистісних якостей студентів, урахування якої необхідно для
ефективного формування професійної мобільності майбутніх економістів у
процесі навчання.

Однією з педагогічних умов формування професійної мобільності є
створення позитивної мотиваційної настанови на професійну мобільність
при особистісно орієнтованому навчанні. Така організація процесу
навчання дозволяє приділяти увагу розвитку індивідуальних здібностей
студента, визнаючи його основною цінністю всього навчального процесу
(за І.С.Якіманською). Особистісно орієнтоване навчання сприяє створенню
позитивної мотиваційної настанови на професійну мобільність, виявленню і
структуруванню суб’єктивного досвіду студента й шляхів його узгодження
із соціально-значущим досвідом, що якнайкраще сприяє формуванню
професійної мобільності майбутнього фахівця, який готовий до гідного
виходу на первинний ринок праці.

Формування професійної мобільності майбутніх економістів дуже тісно
пов’язане з інтеграцією знань, використанням міжпредметних зв’язків,
під якими ми розуміємо, слідом за В.Д.Стасюк, логічні зв’язки між
навчальними дисциплінами, що сприяють формуванню цілісного уявлення про
явища природи, допомагають використовувати власні знання щодо вивчення
різних навчальних предметів. Саме міжпредметні зв’язки сприяють
інтенсифікації навчально-виховного процесу, більш об’ємному сприйняттю
інформації. Як наслідок, знання стають не тільки конкретними, але й
узагальненими, що дає майбутнім фахівцям можливість переносити ці знання
в нові ситуації і застосовувати їх на практиці. Використання
міжпредметних зв’язків у процесі навчання – наступна педагогічна умова
формування професійної мобільності майбутніх економістів, оскільки дає
можливість формування у студентів цілісної уяви про проблему, дозволяє
перейти від ізольованого розгляду різноманітних явищ та процесів до їх
взаємопов’язаного комплексного вивчення.

Також педагогічною умовою формування професійної мобільності майбутнього
економіста нами визначено використання інформаційних технологій для
навчання студентів засобам розв’язання професійних завдань. Специфіка
завдань, які виникають у реальній економіці, потребує швидкого і
зручного доступу до гігантських ресурсів інформації, що розподілені
окремо по всьому світу, тому при підготовці економістів застосування
сучасних інформаційних технологій для створення, переробки, збирання і
розповсюдження різних видів інформації є надзвичайно актуальним.
Водночас імітація студентами професійної діяльності в ході розв’язання
навчально-професійних завдань забезпечує оволодіння необхідними
професійними вміннями і навичками, є фізичним аналогом, з яким майбутнім
економістам доведеться стикнутися під час розв’язання реальних
професійних завдань.

Унаслідок теоретичного дослідження проблеми ми дійшли висновку, що
специфіка формування професійної мобільності фахівців
фінансово-економічного профілю полягає в: необхідності впровадження
інтегрованих курсів, зміст яких містить знання, спрямовані на вирішення
практичних виробничих проблем, розуміння себе, людей, які оточують
спеціаліста, знаходження раціонального виходу з конфліктних ситуацій,
забезпечення розвитку загальної і професійної культури майбутніх
фахівців, професійно значущих якостей; необхідності розвитку творчого
потенціалу майбутніх економістів; конструюванні змісту їхньої підготовки
на принципах цілісності і системності; необхідності врахування
особливостей майбутньої професійної діяльності фінансиста, економіста в
ході відбору структури і змісту підготовки.

У другому розділі “Експериментальна робота з реалізації моделі
формування професійної мобільності майбутніх економістів у процесі
навчання” визначено критерії, показники та рівні сформованості
професійної мобільності майбутніх економістів; розроблено й
експериментально апробовано методику діагностування означеної якості та
модель її формування; подано результати констатувального і формувального
етапів дослідження. За результатами теоретичних досліджень та аналізом
цільового сегменту ринку праці тих, хто навчається, нами було
виокремлено чотири критерії сформованості професійної мобільності
майбутніх економістів з проявом певних якостей, як-от:

1) рівень професійних знань і якостей передбачав наявність:
орієнтованості на набуття багатофункціональних умінь; готовності до
гнучкої переорієнтації в межах професії та поза нею; здатності
орієнтуватися в інформаційному просторі; вміння розв’язувати професійні
завдання діагностувального характеру; усталеної професійно-економічної
спрямованості інтересів і потреб, усвідомлення значущості обраного фаху
та побудова професійної діяльності на підставі рефлексивного аналізу;
конкурентоспроможності; усвідомлення соціальної відповідальності за
якість та результат своєї професійної діяльності; наявність правової,
інформаційної культури;

2) рівень „надпрофесійних” знань і якостей передбачав наявність:
володіння лексичним і граматичним мінімумом однієї з іноземних мов;
володіння комунікативною культурою, що дозволяє взаємодіяти з різними
соціальними групами суспільства; володіння комунікативною
компетентністю, методами управління й організації роботи колективу;
сформованих пізнавальних, конструктивних, комунікативних та
організаційних здатностей і вмінь, реалізація їх у професійній
діяльності; культури мислення; науково-гуманістичного світогляду;
усвідомлення цінності життя в цілому та життя кожної особистості,
зокрема; здатності до усвідомленого аналізу своєї діяльності;

3) прагнення до професійного та кар’єрного зростання передбачав
наявність: здатність реалізувати себе в різних галузях соціального життя
та бути соціально-компонентною особистістю; потреби постійного
професійного самовдосконалення; вміння будувати особливий сценарій
професійної діяльності, сформованості потреби в досягненні успіху;
орієнтації на власне самовдосконалення і самореалізацію
інтелектуального, морального та творчого потенціалу; вміння правильно
оцінити події внутрішнього і міжнародного життя;

4) рівень сформованості позитивної „Я-концепції” передбачав наявність:
впевненості у своїх можливостях; національної самосвідомості, культури
міжособистісних відносин, поваги до свободи особистості, високої
моральності; наявність адекватної самооцінки, низького рівня
тривожності, високого рівня домагань).

Для кожного критерію нами було визначено показники та методики їх
діагностування. Кількісну оцінку рівня сформованості професійної
мобільності майбутніх економістів для кожного студента ми визначали
за формулою:

ПМ = 0,32*О1 + 0,35*О2 + 0,19*О3 + 0,14*О4 ,

8

2

b

O

$

O

O

O

O

но 4 рівні сформованості цієї якості: творчий – від 4,5 до 5 бали;
достатній – від 4 до 4,49; базовий – від 3 до 3,99 бали; елементарний –
менше 3 балів. Використовуючи оцінки критеріїв сформованості професійної
мобільності майбутніх економістів (О1, О2, О3, О4), стало можливим
кількісно оцінити сформованість соціологічного (ОС), економічного (ОЕ)
та психологічного (ОП) компонентів професійної мобільності майбутніх
економістів.

Результати констатувального етапу експерименту, проведеного зі
студентами ІІІ курсу Одеської філії Українського державного університету
економіки та фінансів за вищезазначеними критеріями, дозволили дійти
висновку, що сформованість їхньої професійної мобільності знаходиться
переважно на базовому рівні (94,3% в ЕГ та 88,7 % у КГ). Це свідчить про
те, що впродовж навчання у вищому навчальному закладі у студентів не
була сформована професійна мобільність на рівні, який відповідає
сучасним потребам ринку праці.

Нами було розроблено відповідну модель, метою якої є формування
професійної мобільності майбутніх економістів у процесі навчання у вищих
навчальних закладах, що містить п’ять блоків: критеріальний, І та ІІ
діагностувальний, мобільні блоки корекції та самовдосконалення і
передбачає аналіз цільового сегменту ринку праці тих, хто навчається,
педагогічні умови, засоби, результат (див. рис. 1).

I діагностувальний блок передбачає первинну діагностику студентів, її
статистичну обробку й аналіз. Контроль та оцінювання результатів
навчання і розвитку відображають об’єктивну й різнобічну інформацію про
рівень або стан підготовленості студента до професійної діяльності. Це
пов’язано з тим, що організувати діяльність студентів з формування в них
професійної мобільності без знання глибини, темпів, особливостей змін,
які відбуваються у процесі навчання, не можна.

Результати первинної діагностики та аналіз цільового сегменту ринку
праці тих, хто навчається, дають вихідні дані для мобільного блоку
корекції, в якому викладач акцентує на усуненні виявлених недоліків
освіченості студентів та формуванні якостей професійно мобільного
фахівця.

У межах I діагностувального блоку викладач повідомляє результати
дослідження студентам, які отримують необхідні дані для мобільного блоку
самовдосконалення. У свідомості студентів формується потреба до
самовдосконалення, яка спирається на самопізнання та самооцінку.

Зазначена модель передбачала реалізацію визначених педагогічних умов в
комплексі практично на кожному занятті в ЕГ, що проводили викладачі, які
погодились із нами співпрацювати. У процесі навчання використовувалися
творчі завдання, позааудиторні заходи, що включали самостійну роботу
студентів і спецкурс „Професійна мобільність майбутніх фахівців”.
Спецкурс був розрахований на 36 годин і складався з 20 годин лекцій, 16
годин практичних занять та 18 годин самостійної роботи, що включали
анкетування, тестування студентів, тренінги, творчі завдання, „мозковий
штурм” тощо. Метою другого діагностувального блоку було підсумкове
виявлення рівнів сформованості професійної мобільності майбутніх
економістів у процесі навчання за запропонованою нами методикою, що
надавало викладачеві додаткові дані для мобільного блоку корекції.

Результатом реалізації моделі виступала сформованість професійної
мобільності майбутніх економістів на елементарному, базовому,
достатньому та творчому рівнях. Елементарний і базовий рівні
сформованості професійної мобільності передбачають повернення студента
до мобільного блоку самовдосконалення.

Формування професійної мобільності – процес, що не можна зобразити лише
на площині. Він відбувається у просторі, оскільки, як було зазначено
раніше, професійна мобільність має два вектори: вертикальний та
горизонтальний. У зв’язку з цим нами було запропоновано просторову схему
формування рівнів професійної мобільності майбутніх економістів (див.
рис. 2).

Рис. 2. Просторова схема формування рівнів професійної мобільності
майбутніх економістів

Зазначена схема наочно подає вплив якостей, що вимірюються за
визначеними критеріями, на формування горизонтальної та вертикальної
професійної мобільності, показує поглинання рівнів під час переходу до
більш високих та вплив кожного рівня на наступний. Так, рівень
професійних знань і якостей, на нашу думку, суттєво впливає на
вертикальну складову професійної мобільності фахівця, оскільки він
виявляється в його теперішній діяльності і приносить певні дивіденди в
цей час, забезпечує конкурентоспроможність. Інші критерії, як-от: рівень
„надпрофесійних” знань і якостей, прагнення до професійного і
кар’єрного зростання, рівень сформованості позитивної „Я-концепції”
впливають на підвищення як вертикальної, так і горизонтальної складової
професійної мобільності майбутнього економіста.

На прикінцевому етапі дослідження було проведено повторне діагностування
рівнів професійної мобільності майбутніх економістів ЕГ і КГ за
визначеними критеріями. Порівняльний розподіл оцінок наведено у таблиці.

Таблиця

Порівняльний розподіл оцінювання професійної мобільності

майбутніх економістів ЕГ та КГ (у %)

Оцінки

Критерії До експерименту

Після експерименту

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020