ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
ЧУХРАЙ НАТАЛІЯ ЛЬВІВНА
УДК
616.314.-002.-053.2-006.4-08-039.71
Обґрунтування профілактики карієсу зубів у дітей з гемобластозами
14.01.22 – стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Львів- 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна –
завідувач кафедри стоматології дитячого віку Львівського національного
медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович – завідувач
кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького
МОЗ України;
доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович – професор
кафедри стоматології дитячого віку Дніпропетровської державної медичної
академії МОЗ України.
Провідна установа
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра
дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних
захворювань, м.Київ
Захист відбудеться 1 квітня 2005 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному
медичному університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79010, м.Львів,
вул.Пекарська 69).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79000, м.Львів,
вул.Січових Стрільців, 6).
Автореферат розісланий 18 лютого 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Карієс зубів у дітей залишається однією із основних
проблем стоматології. Сучасні наукові досягнення показують, що
особливості клінічного перебігу карієсу зубів у дітей пов’язані з
характером структури твердих тканин зубів, властивостями реактивності
організму, впливом зовнішніх чинників довкілля, наявністю
загальносоматичної патології у дитини та іншими чинниками (Смоляр Н.І.,
Пришко З.Р., 1993; Хоменко Л.О. і співавт., 1995; Казакова Р.В., 1996;
Смоляр Н.І., Солонько Г.М., 1996; Pinkham J.R. at al.,1996; Біденко
Н.В., 1997; Горзов І.П., Потапчук А.М., 1998; Крупник Н.М.,
1998;Чижевский И.В., 2001; Каськова Л.Ф., 2003; Остапко О.І., Голубєва
І.М., 2000).
Численними дослідженнями доведено беззаперечний вплив багатьох
захворювань органів та систем на стан порожнини рота та розвиток
основних стоматологічних хвороб у всіх вікових групах дітей (Жвитиашвили
Г.О., 1988; Біденко Н.В., 1997; Агаджанян А.А., 1998; Голубєва І.М..,
1999; Коновалов М.Ф., 1999; Белик Л.П., 2000; Вовченко Л.О., Кудрявцева
Л.А., 2001; Волокитина Н.В., Андреева Т.А., 2002; Мельниченко Э.М.,
Белик Л.П., 2002).
У структурі захворюваності дітей на сьогодні не останнє місце займає
онкогематологічна патологія. Вітчизняні онкогематологи відзначають ріст
захворюваності на гемобластози, особливо на гострі лейкемії, у дітей
України (Лукавецький Л.М., 1997; Андрушків М.М., Бебешко В.Г., 1999;
Баюн В.М., 2000; Возіанов О.Ф.і співавт., 2002; Новак В., 2000). При цій
патології настають зсуви різноманітних процесів, що негативно впливають
на стан органів та тканин порожнини рота, залучаючи й тверді тканини
зубів. Окрім цього, медикаментозне лікування основного захворювання не
проходить безслідно. Відтак, карієс зубів та його ускладнення можуть
усугубити перебіг соматичного захворювання.
У працях стоматологів-науковців, в основному, висвітлюються проблеми
захворювань пародонта та слизової оболонки порожнини рота у хворих на цю
патологію (Мельниченко Э. М и соавт., 1995; Madeya M.L., 1996; Акопян
О.Г., 1997; Ончул Л.К. и соавт.,1999; Heimdahl A., 1999; Любимова Л.С. и
соавт., 2000; Гилева М.А., 2002). Захворюванням твердих тканин зубів у
клінічному аспекті не приділялось достатньої уваги, а профілактика
карієсу зубів не була актуальною з приводу низького відсотка виживання
цих хворих.
На сьогодні, коли впроваджуються сучасні протоколи терапії,
застосовуються нові протипухлинні препарати і можливе проведення
трансплантації кісткового мозку – все це дозволяє продовжити життя
хворим з гемобластозами і в деяких випадках добитися повного одужання, а
перед стоматологами ставить нові завдання (Румянцев А.Г., Владимирская
Е.Б., 1998; Fonseca M.A., 1998; Дукач В.А., 2000; Поліщук Р.С. і
співавт., 2000; Оборін О., Ігумен І., Матвієв Б., 2000). Адже, променева
та хіміотерапія, які є ефективними методами лікування онкогематологічної
патології, окрім лікувальної дії, мають низку побічних, ятрогенних
впливів на організм дитини, зокрема, й на тверді тканини зубів ( Иванова
Л.А., 1984; Гайсенюк Л.О., 1995; Акопян О.Г., 1997; Davies A.N., 1997;
Gabrovsek J., 1997; Борисевіч-Лєвіцка М., Стрийскі А., 2002; Ференсович
Н.Я., 2003). Тому їх вивчення є важливим з точки зору запобігання
небажаним ускладненням, які можуть виникнути як у процесі лікування
хворих, так і в період тривалої ремісії. Усе більше дослідників
враховують не лише терапевтичну цінність впливу лікування, але й активно
працюють над зменшенням побічних ефектів та ускладнень, спричинених
вищезазначеною терапією, над способами покращення самопочуття цих
хворих, їхнього фізичного та психологічного стану (Вільчевська К.В.,
2002; Выборных Д.Э., 2002).
У той час, коли ураження слизової оболонки порожнини рота і тканин
пародонта виникають лише під час променевої та хіміотерапії, то зміни,
що поступово утворюються у твердих тканинах зубів, наростають та
турбують хворого і після завершення лікування.
Із огляду на викладене стає очевидною складність проблеми впливу на
тверді тканини зубів як основного захворювання, так і променевої та
хіміотерапії.
Високий рівень ураженості зубів карієсом у дітей з соматичною патологією
обумовлює необхідність розпрацювання нових спеціальних
лікувально-профілактичних комплексів або корекцію вже діючих технологій,
які були б адаптованими до конкретного захворювання і враховували всі
несприятливі чинники стосовно конкретного захворювання.
У зв’язку з цим, вивчення стану твердих тканин зубів у дітей з
гемобластозами, проведення порівняльного аналізу показників ротової
рідини у процесі лікування і розпрацювання комплексу
лікувально-профілактичних заходів можна розглядати як важливу
науково-практичну проблему, яка визначає актуальність дослідження.
Вивчення розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів у дітей з
гемобластозами, виявлення причинно-наслідкових зв’язків виникнення та
розвитку швидконаростаючих уражень твердих тканин зубів є очевидною
актуальною проблемою сучасної стоматології, яку можна вважати основою
для розпрацювання лікувально-профілактичного комплексу.
Тому викладені положення стали основою для вибору теми цього
дослідження, його мети та завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом НДР кафедри стоматології дитячого віку
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
„Оцінка ризику виникнення карієсу зубів та захворювань пародонта у дітей
з патологією внутрішніх органів, що проживають в екологічно небезпечних
регіонах”, державна реєстрація № 0100U002265.
Мета і задачі дослідження. Розпрацювати і апробувати комплекс
лікувально-профілактичних заходів для дітей з гемобластозами, які
приймають променеву та хіміотерапію на підставі вивчення
стоматологічного статусу, фізичних, морфологічних та імунологічних
властивостей ротової рідини.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:
Вивчити розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів у дітей з
гемобластозами.
Оцінити рівень санітарно-гігієнічних знань у дітей з гемобластозами та
їх батьків і гігієнічний стан порожнини рота у обстежуваних дітей.
У дітей з гемобластозами дослідити кислотостійкість емалі, фізичні,
морфологічні та імунологічні властивості ротової рідини у процесі
лікування.
Розпрацювати комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей з
гемобластозами та оцінити його ефективність на підставі клінічних
методів досліджень та вивчення фізичних, морфологічних та імунологічних
властивостей ротової рідини.
Об’єкт дослідження. Діти з гемобластозами, які отримують променеву та
хіміотерапію.
Предмет дослідження. Вплив комплексу лікувально-профілактичних заходів
на тверді тканини зубів, фізичні, морфологічні та імунологічні показники
у ротовій рідині дітей з гемобластозами.
Методи дослідження: При клінічному обстеженні дітей для характеристики
ураження зубів карієсом використовували індекси розповсюдженості (%),
інтенсивності карієсу зубів (кп, КПВ) і поверхонь (кпп, КПВп),
активність карієсу за Т.Ф. Виноградовою в модифікації Н.І. Смоляр і
співавт. (1981), редукцію карієсу зубів, гігієнічний індекс (ГІ) Ю.А.
Федорова, В.В. Володкіної (1971), тест структурно-функціональної
резистентності емалі зубів (ТЕР-тест) за В.Р. Окушко у модифікації Л.І.
Косарєвої (1984).
У ротовій рідині вивчали рН, в‘язкість, швидкість слиновиділення, рівень
секреторного імуноглобуліну А (SІgA). Для дослідження морфологічних
властивостей ротової рідини використовували типи мікрокристалізації (МК)
та мінералізувальний потенціал (МП).
Для екзогенної профілактики карієсу зубів використовували метод
глибокого фторування по А. Кнаппвосту (2001).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено оцінку стану
твердих тканин зубів у дітей з гемобластозами. Доведено вплив як
загальносоматичної патології, так і променевої та хіміотерапії на
розвиток швидконаростаючих форм карієсу зубів. Встановлено вірогідну
різницю приросту карієсу зубів за час обстеження, зміну фізичних,
імунологічних та морфологічних властивостей ротової рідини. Доведено, що
створення карієсогенної ситуації у порожнині рота, на фоні якої
виникають множинні каріозні ураження, супроводжується вираженими змінами
екосистеми ротової порожнини, що характеризується зниженням кислотності,
підвищенням в’язкості ротової рідини, зниженням слиновиділення,
погіршенням мінералізувальних та імунологічних властивостей ротової
рідини, зниженням кислотостійкості емалі.
Опрацьовано та апробовано комплекс лікувально-профілактичних заходів для
дітей з гемобластозами, який сприяє зменшенню негативного впливу
променевої та хіміотерапії на тверді тканини зубів.
Практичне значення одержаних результатів. Вивчено розповсюдженість та
інтенсивність карієсу молочних та постійних зубів у дітей з
гемобластозами. Створену базу даних про стоматологічну захворюваність
цих дітей, що може бути використана для подальшого динамічного
спостереження за закономірностями змін та оцінки впливу цього
лікувально-профілактичного комплексу на тверді тканини зубів.
Встановлені значення кислотостійкості емалі, фізичних, імунологічних та
морфологічних показників ротової рідини можна використовувати для
аналізу при прогнозуванні ураження твердих тканин зубів, для вибору та
оцінки ефективності профілактичних заходів. Опрацьований
лікувально-профілактичний комплекс передбачає використання заходів, які
спрямовані на раціональний догляд за порожниною рота під час хіміо- та
променевої терапії та після неї (рац. пропозиція №1773, інформаційний
лист №97- 2003), покращання самооочищення порожнини рота
(„Аква-Парагель”) та слиновиділення (настойка м’яти перцевої), на
підтримування оптимального рівня фтору у твердих тканинах зубів тривалий
час (глибоке фторування), на підвищення опірності дитячого організму та
посилення процесів ремінералізації емалі (адаптоген рослинного
походження „Біотрит-Дента”).
Основні наукові та практичні положення дисертаційної роботи залучені у
навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Львівського
національного медичного університету ім.Данила Галицького, кафедри
стоматології дитячого віку Донецького державного медичного
університету ім.М.Горького, кафедри стоматології дитячого віку
Дніпропетровської державної медичної академії, кафедри дитячої
терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань
Української медичної стоматологічної академії. Обґрунтований
лікувально-профілактичний комплекс впроваджено у практичну діяльність
стоматологічного та гематологічного відділень Львівської обласної
дитячої спеціалізованої клінічної лікарні.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснила
патентно-інформаційний пошук, опрацювала вітчизняну та зарубіжну наукову
літературу, визначила мету, завдання та методи дослідження. Особисто
проводила клінічні обстеження (на базі Львівської обласної клінічної
спеціалізованої дитячої лікарні (головний лікар – Миндюк О.В., завідувач
стоматологічного відділення – Беседіна Л.В., завідувач гематологічного
відділення – к.м.н. Поліщук Р.С.)), дослідження кислотостійкості емалі
зубів, в’язкості та кислотності ротової рідини, швидкості
слиновиділення, мінералізувального потенціалу та мікрокристалізації
ротової рідини. Визначення вмісту sІgA у ротовій рідині проводила разом
лікарем-лаборантом вищої категорії Задорожною І.Ш. (клініко-діагностична
центральна лабораторія Львівської обласної клінічної лікарні (завідувач
лабораторії – Яворська Б.В.)). Особисто автор розпрацювала та апробувала
лікувально-профілактичний комплекс, власноручно провела аналіз
клініко-лабораторних досліджень, статистичне обчислення, обґрунтування
результатів. Обговорення отриманих результатів, формулювання висновків,
підготування наукових праць до друку здійснювала за постійною
консультаційною участю наукового керівника.
У друкованих матеріалах разом із співавторами участь здобувача є
визначальною, матеріали та висновки належать здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні
положення дисертації викладено на VІІІ Конгресі СФУЛТ (Трускавець,
2000), ІХ Конгресі СФУЛТ (Львів, 2002); І Международной славянской
научно- практической конференции молодых ученых-стоматологов (Одесса,
2002); 3-ій міжнародній медичній конференції для студентів та молодих
вчених – 3-rd International Medical Conference For Students and Young
Doctors (м.Сібіу, Румунія, 2002); Х Конгресі СФУЛТ (Чернівці, 2004).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових
праць, з яких 5 – у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК
України, 8 – у збірниках матеріалів наукових конференцій, конгресів,
з’їздів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, семи
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатку – копії актів
впровадження. Повний обсяг дисертації становить 192 сторінок
комп’ютерного тексту. Робота ілюстрована 27 рисунками та 39 таблицями.
Список літератури містить 285 джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених мети і завдань
протягом 1998-2003 років проведено обстеження 179 дітей з
гемобластозами, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у
гематологічному відділенні Львівської обласної дитячої спеціалізованої
клінічної лікарні віком від 3 до 15 років і які склали основну групу.
Для порівняння було обстежено 155 здорових дітей СШ №91 м. Львова, які
склали контрольну групу. Для впровадження та оцінки ефективності
лікувально-профілактичного комплексу на спостереженні було 78 дітей з
гемобластозами.
Із метою оцінки стоматологічного статусу дітей з цією патологією
визначали ураження зубів карієсом, гігієнічний статус порожнини рота.
При огляді зубів оцінювали локалізацію уражень, наявність больових
відчуттів. Для характеристики ураження зубів карієсом визначали
розповсюдженість (у %), інтенсивність (кп, КПВ зубів і поверхонь).
Розповсюдженість та інтенсивність карієсу у обстежених дітей окремо
проаналізовано для молочних та постійних зубів. Активність карієсу
з’ясовували за Виноградовою Т.Ф. у модифікації Смоляр Н.І. і співавт.
(1981). Ефективність карієспрофілактики обчислювали за формулою редукції
карієсу. Для оцінки кислотостійкості емалі зубів визначали
структурно-функціональну резистентність емалі зубів за ТЕР-тестом (метод
Окушко В.Р. у модифікації Косарєвої Л.І., 1984).
Гігієнічний стан ротової порожнини оцінювали за методом Ю.А. Федорова-
В.В. Володкіної (1971).
Фізичні, морфологічні та імунологічні властивості ротової рідини
проводили у 179 дітей з гемобластозами та у 155 здорових дітей: рН
ротової рідини оцінювали за допомогою стрічки універсального
індикаторного паперу стандартної шкали виробництва Лахема (Чехія);
в’язкість ротової рідини – віскозиметром Освальда. Для визначення
швидкості слиновиділення використовували градуйовані стерильні пробірки.
Мінералізувальну здатність ротової рідини оцінювали за показниками
мікрокристалізації (МК) ( Леус П.А., 1987; Дычко Е.Н., Шпилевская Е.В.,
1988; Дубровина Л.А., 1989) та мінералізувального потенціалу (МП) (
Сайфулина Х.М. и соавт., 1992).
Для дослідження стану місцевого імунітету використовували реакцію
простої радіальної імунодифузії у гелі за методикою Mancini (1965).
Рівень sІgA визначався зі застосуванням сухої діагностичної
моноспецифічної сироватки проти ІgA людини виробництва НДІ епідеміології
та мікробіології ім.I.М.Мечнiкова (Росія).
Для екзогенної профілактики карієсу зубів використовували метод
глибокого фторування емалі зубів по А.Кнаппвосту (2001).
Для оцінки карієспрофілактичних заходів на спостереженні знаходилося 78
дітей з гемобластозами, які отримували лікувально-профілактичний
комплекс. У групу контролю ввійшла 101 дитина із гемобластозами. Ці діти
підлягали лише плановій санації порожнини рота. Ефективність
призначеного лікувально-профілактичного комплексу оцінювали за індексами
„кп”, „КПВ”, приросту карієсу, редукції карієсу; індексом Ю.А.Федорова,
В.В.Володкіної, ТЕР-тестом, за показниками досліджень фізичних,
морфологічних та імунологічних властивостей ротової рідини на початку
хіміотерапії, вкінці хіміотерапії та вкінці променевої терапії.
Варіаційно-статистичне обчислення клінічних показників та результатів
власних досліджень здійснювали з допомогою пакетів прикладних програм
для статистичного аналізу даних медико-біологічних досліджень:
„Statgraphics” (Manugistics, Inc., 1992) та „Instat” (Graph Pad Software
Inc., 1993). Вірогідність отриманих результатів оцінювали, ґрунтуючись
на обчисленнях критерію Стьюдента (Смоляр Н.І. і співавт., 1995).
Результати досліджень. Результати клінічного обстеження показали, що
ураженість карієсом молочних зубів у дітей з гемобластозами істотно
вища, ніж у дітей контрольної групи і складає відповідно 96,82±1,56% та
78,84±4,01% (рj?OO
&
(
*
B
D
??????D
r
t
DFO
U
Ue
O
???????и порожнини рота (у контрольній групі - 1,45±0,06 бала (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
