.

Морфологічні особливості ядер передніх рогів спинного мозку після хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
91 2339
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ЧУРІЛІН ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 591.482.2: 615.2: 612-092.9

Морфологічні особливості ядер передніх рогів спинного мозку після
хронічної інтоксикації барбітуратами в різні вікові періоди

(експериментально-морфологічне дослідження)

14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Савенко Людмила Данилівна, Луганський
державний медичний університет, завідувач кафедри гістології, цитології
та ембріології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шаповалова Олена Юріївна, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології;

доктор медичних наук, професор Масловський Сергій Юрійович, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
гістології, цитології та ембріології.

Провідна установа:

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ
України, кафедра гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться 15.06.2005 р. о 15-30 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському
державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського (95006, м.
Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь,
бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 13.05.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
М.Ю. Новіков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення вікових особливостей будови та
гістофізіології клітин нервової системи під впливом цілого ряду ендо –
та екзогенних чинників є актуальною проблемою сучасної морфології. У
даній роботі зазначена проблема розглядається в практичному плані. Серед
ендогенних чинників велика увага приділяється широко розповсюдженим
лікарським препаратам, у тому числі барбітуратам, які негативно
впливають на збудливість нейронів, а також поширення нервових імпульсів
у спинному та головному мозку людини і тварин. У зв’язку з цим особливої
актуальності набуває вивчення інтоксикації барбітуратами на морфологію
ядер передніх рогів спинного мозку людини і тварин у різні вікові
періоди та її корекції.

Незважаючи на те, що барбітурати давно досліджуються та вивчаються
медичній практиці і з’ясовані основні механізми їх дії на системи та
тканини організму (І.С. Чекман та співавт., 1987; Л.В. Деримедведь та
співавт., 2002), вузловим залишається вивчення їх впливу на морфологічні
особливості деяких структур нервової системи.

У доступній нам літературі практично відсутні дані про морфологічні
зміни в рухових центрах спинного мозку під впливом одного із поширених
вищевказаних лікарських засобів – барбітуратів. У зв’язку з цим
особливої актуальності набуває вивчення інтоксикації барбітуратами на
морфологію ядер передніх рогів спинного мозку людини і тварин у різні
вікові періоди та її корекції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертації є
фрагментом планової наукової теми кафедри гістології, цитології та
ембріології Луганського державного медичного університету “Екологічна
морфологія деяких структур центральної нервової системи” (№ державної
реєстрації 0199U001677).

Мета та задачі дослідження. Вивчити в експерименті хронічний вплив
барбітуратів та їх корекцію на морфологію рухових центрів спинного мозку
щурів у різні вікові періоди.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі задачі.

З’ясувати морфологічні особливості нейронів і клітин макроглії ядер
передніх рогів спинного мозку щурів контрольних груп у різні вікові
періоди.

Визначити цитоморфологічні та морфометричні зміни нейронів і клітин глії
рухових ядер спинного мозку щурів у різні вікові періоди при хронічній
інтоксикації тварин барбітуратами різного дозування та в різні за
тривалістю терміни експерименту.

Вивчити вплив виду та дозування барбітуратів, а також тривалості їх
застосування на морфологію та характер цифрових показників рухових
центрів спинного мозку щурів у різні вікові періоди в порівнянні з
контрольними тваринами.

З’ясувати вплив на морфологію рухових ядер спинного мозку щурів різних
вікових груп комбінованого застосування барбітуратів і силібору як
коректора.

Об’єкт дослідження: ядра передніх рогів спинного мозку білих щурів
різних вікових груп (нестатевозрілі та статевозрілі – пубертатний
період).

Предмет дослідження: морфологічні особливості рухових центрів спинного
мозку щурів різних вікових груп в умовах хронічної інтоксикації
барбітуратами та після корекції силібором.

Методи дослідження: сучасні гістологічні, морфометричні та математичні з
проведенням порівняльного одночинникового дисперсійного аналізу
морфологічних перетворень рухових центрів спинного мозку щурів.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в результаті комплексного
цитоморфологічного та морфометричного дослідження вивчені динаміка,
взаємозв’язок і взаємообумовленість структурних змін нейронів і клітин
макроглії рухових центрів спинного мозку щурів різних вікових груп при
хронічній інтоксикації різними барбітуратами та дозуванні, а також
залежно від терміну експерименту.

Уперше встановлено, що тривале застосування барбітуратів (фенобарбітону
та бензоналу) викликає поліморфізм морфологічних неспецифічних змін
нейронів і макроглії всіх рухових ядер спинного мозку щурів. Доведена
також при хронічній інтоксикації барбітуратами доцільність застосування
силібору як коректора несприятливих морфологічних змін рухових центрів
спинного мозку.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного
морфологічного дослідження підтверджують, розвивають і розширюють наявні
у фізіологічній і клінічній літературі уявлення про хронічну
інтоксикацію барбітуратами на рухові реакції організму. Отримані
морфологічні дані сприятимуть більш глибокому вивченню патогенезу
захворювань, пов’язаних із руховими розладами, та обґрунтуванню
призначення лікування барбітуратами. Результати дослідження можуть
враховуватися й при більш глибокому вивченні патогенезу та методів
лікування цілого ряду інших захворювань, пов’язаних з тривалим
застосуванням барбітуратів. Пропонується спосіб корекції морфологічних
змін у рухових центрах спинного мозку, які виникають в організмі при
хронічному введенні фенобарбітону за допомогою біофлавоноїду силібору.
Отримані дані можна рекомендувати для використання в наркологічних
стаціонарах, токсикологічних і неврологічних відділеннях для розробки
методів профілактики та лікування хворих, які зловживають барбітуратами.

Результати дослідження впроваджені в науковий процес і науково-дослідну
роботу кафедр гістології, цитології та ембріології Івано-Франківської
державної медичної академії, Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського, Тернопільської державної медичної
академії ім. І.Я. Горбачевського та Харківського державного медичного
університету, а також кафедр анатомії людини, психіатрії та наркології,
нервових хвороб з курсом нейрохірургії, нервових хвороб ФПдО Луганського
державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована вітчизняна
та зарубіжна література з теми дисертаційного дослідження, проведений
інформаційний пошук за допомогою бази даних “Medline”. Комплекс
експериментальних досліджень спланований під керівництвом колишнього
ректора Луганського державного медичного університету професора В.Г.
Ковешнікова та завідувача кафедри гістології, цитології та ембріології
професора Л.Д. Савенко та виконаний автором самостійно. Виготовлені
гістологічні препарати спинного мозку білих щурів різних вікових груп.
Проведено морфометричне вивчення нервових структур передніх рогів
спинного мозку щурів у різні вікові періоди контрольних та
експериментальних груп. Отримані цифрові дані оброблені методами
варіаційної статистики з використанням кореляційного та порівняльного
одночинникового дисперсійного аналізу та згруповані в таблиці.
Дисертантом написані всі розділи дисертації і сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи
були повідомлені на: IX конгресі Світової федерації Українських
лікарських товариств (СФУЛТ), присвяченому 25-річчю (Луганськ – Київ –
Чикаго 2002 р.); III Національному конгресі анатомів, гістологів,
ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології”
(Київ, 2002 р.); I Міжрегіональній конференції молодих вчених:
студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів “Актуальні питання
біології та медицини” (Луганськ, 2003 р.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції молодих вчених та студентів “Перспективи
розвитку сімейної медицини в Україні” (Луганськ, 2003 р.); ювілейній
науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю існування
Луганського державного медичного університету (Луганськ, 2004 р.);
науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю
(Вінниця, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дисертації висвітлені у 8 наукових працях
(з них 4 статті) у наукових спеціалізованих професійних виданнях, які
рекомендовані ВАК України. Самостійно опубліковано 5 робіт. Отримано 2
посвідчення (№ 3420, 3421) на раціоналізаторські пропозиції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація подана на 286 сторінках
друкарського тексту і складається із введення та 4-х глав: огляду
літератури, матеріалу та методів дослідження, 4-х підрозділів власних
досліджень, обговорення отриманих даних; висновків, переліку
використаних джерел. Дисертація ілюстрована 118 малюнками (100
мікрофотографіями з гістопрепаратів, 15 діаграмами), 3 таблицями. Список
використаних джерел містить 273 назви (157 вітчизняних і 116
зарубіжних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальне дослідження проведено на
216 безпородних білих щурах самцях. Виготовлено 1296 препаратів. У
роботі використані тварини двох вікових груп: нестатевозрілі та
репродуктивного періоду (1 та 5 місяців від народження з початковою
масою 50 – 55 г і 180 – 200 г) (І.П. Западнюк та співавт., 1983). Тварин
обох вікових груп, залежно від препарату, що вводився, розподілили на
серії. У серії Ф1 і Ф2 увійшли тварини, які одержували фенобарбітон у
дозах 30 і 70 мг/кг маси тіла відповідно. З групи нестатевозрілих щурів
була виділена серія тварин Б, яким вводили 35 мг/кг бензоналу. Контролем
(К) для цих серій стали тварини, що одержували дистильовану воду з
розрахунку 10 мл/кг. Серію С склали тварини, які на фоні введення 30
мг/кг фенобарбітону одержували силібор у дозі 80 мг/кг. Силібор – це
вітчизняний препарат, що має гепатопротекторну дію (І.С. Чекман, 1991) і
використовувався нами з метою корекції передбачуваних морфологічних змін
нейронів і клітин глії, пов’язаних з дією барбітуратів на нервову
тканину. Обґрунтованість застосування даного препарату пов’язана також з
його здатністю змінювати метаболізм речовин при хронічних інтоксикаціях
(J. Paulova et al., 1990). Крім того, силібор має здатність знижувати
вміст лужної фосфатази (М.П. Скакун та співавт., 1995), підвищення рівня
якої спостерігається при застосуванні фенобарбітону, підвищує приток
Са2+ у клітину (Е.А. Васильченко, 1990), що знижує токсичний ефект
барбітуратів, при застосуванні яких відбувається зниження рівня кальцію
в нервових клітинах (R. Sohn et al., 1976; R. Zhan et al., 1998), а
також є стабілізатором біомембран клітин (G. Deak et al., 1990),
пошкодження яких відбувається при застосуванні барбітуратів (A. Semyanov
et al., 2001). Усі препарати вводилися щодня і в один час у вигляді
суспензії на дистильованій воді за допомогою шлункового зонду. В
експерименті використані препарати таких фірм-виробників: “Elegant
India” – фенобарбітон, Казанського виробничого хіміко-фармацевтичного
об’єднання “Татхімфармпрепарати” – бензонал і Харківської фармацевтичної
фірми “Здоров’я” – силібор. Усі медикаменти придбані на Луганському
обласному комунально-виробничому підприємстві “Фармація”.

Проведення експерименту здійснювалося відповідно до вимог, поданих у
Додатку 4 до “Правил проведения работ с использованием экспериментальных
животных”, затверджених наказом № 755 від 12. 08. 77 р. МОЗ СРСР “О
мерах по дальнейшему совершенствованию организационных форм работы с
использованием экспериментальных животных”. Усі тварини містилися в
стандартних умовах віварію. У ході експерименту проводилися
спостереження за динамікою маси тіла піддослідних тварин із зважуванням
їх кожні 10 днів. При щоденному спостереженні за загальним станом і
поведінкою тварин будь-яких відхилень від норми виявлено не було.

Після закінчення термінів експерименту (7, 15, 30 і 60 діб) тварин
декапітували під ефірним наркозом з дотриманням основних вимог до
евтаназії. Експериментальний матеріал (спинний мозок) фіксували в 10%
нейтральному формаліні на фізіологічному розчині. Оскільки сіра речовина
спинного мозку (у тому числі й рухові ядра передніх рогів) сильніш за
все розвинута в шийному та грудному відділах (C. Molander et al., 1984;
В.О. Савро, 1998), то для заливки в парафін брали шматочки спинного
мозку на рівні верхнього грудного відділу. Отримані на санному мікротомі
парафінові поперечні зрізи спинного мозку завтовшки 5 – 10 мкм
забарвлювалили гематоксилін-еозином, крезиловим фіолетовим за Нісслем в
модифікації І.В. Вікторова (1969), імпрегнацією сріблом за методом
Більшовського.

Відповідно до поставленої мети дослідження спочатку була вивчена
топографія рухових ядер та їх морфологічні особливості в нормі
(контроль) і після проведення експерименту. При цьому до уваги бралися
дані, подані в роботах (B. Rexed, 1952; C. Smith et al., 1983).

Забарвлені поперечні зрізи спинного мозку досліджувалися у
світлооптичному мікроскопі і фотодокументувалися за допомогою цифрового
фотоапарата. Ці методи дослідження дозволили вивчити структуру рухових
центрів спинного мозку щурів у нормі, а також характер, глибину та
послідовність розвитку морфологічних змін ядер, що вивчалися в
експерименті. Для електронно-мікроскопічного дослідження нейронів ядра
основи передніх рогів спинного мозку під бінокулярною лупою МБС – 2 з
сірої речовини кожного сегменту брали по 5 шматочків (близько 1 мм3
кожний) з відділу, що відповідає досліджуваному ядру, і фіксували їх у
2,5% розчині глютарового альдегіду на 0,1 М фосфатному буфері з рН 7,2,
а потім в осмієвому фіксаторі за Паладе. Після дегідратації в розчинах
етанолу зі зростаючою концентрацією та абсолютному ацетоні матеріал
заливали сумішшю епоксидних смол епон-аралдіт. На ультратомі УМТП-4
Сумського виробничого об’єднання (ВО) “Електрон” (Україна) виготовляли
напівтонкі зрізи, які після забарвлення метиленовим синім вивчали
спочатку на світлооптичному рівні. Після прицільного заточування блоку
одержували ультратонкі зрізи, які контрастували солями урану та свинцю і
вивчали під електронним мікроскопом ЕМ-125 того ж ВО при напрузі 75 кВ.
При вивченні морфофункціональних особливостей нейронів і глії рухових
ядер спинного мозку щурів у різні вікові періоди після хронічної
інтоксикації барбітуратами до уваги були взяті дані літератури (П.Н.
Єрмохін, 1969; М.В. Войно – Ясенецький та співавт., 1970; Н.Є. Яригін та
співавт., 1973 та ін.) і використані такі морфометричні показники:

великий і малий діаметри тіл нервових клітин та їх ядер (А і В);

площа перетину нейронів (S кл.);

площа перетину ядер нейронів (S яд.);

площа цитоплазми нейронів (S кл. – S яд.);

ядерно-цитоплазматичне співвідношення S яд. / (S кл. – S яд.) (Я.Є.
Хесін, 1967).

Площа нейронів та їх ядер обчислювалася в мкм2 за допомогою окулярного
мікрометра з рухомою шкалою МОВ – 1 – 15х при збільшенні об’єктива 40х
за формулою:

S = (П х А х В / 4 ) х Е (мкм), де:

А і В – великий і малий діаметри тіла клітини та їх ядер;

Е – ціна ділення окулярного мікрометра;

П – число ділення окулярного мікрометра.

Потім на площі 1мм2 мозкової речовини спинного мозку за допомогою
вимірювальної сітки (Г.Г. Автанділов, 1990) обчислювалися вторинні
морфометричні показники:

щільність нервових клітин (Н);

щільність загальної глії (Г);

щільність сателітної глії (С);

гліальний індекс (Г/Н) – відношення щільності загальної глії до
щільності нейронів;

перинейрональний індекс (С/Н) – відношення щільності сателітної глії до
щільності нервових клітин;

інтергліальний коефіцієнт (С/Г) – відношення щільності сателітної глії
до щільності загальної глії (С.М. Блинков та співавт. 1983).

Для отримання цифрових даних використовувався тільки однаково оброблений
матеріал, оскільки відомо, що різні гістологічні методи обробки
(фіксація, заливка, різка, забарвлення) можуть викликати різну
ядерно-цитоплазматичну ретракцію на 10-70% (К. Ташке, 1980).

Для обробки цифрових даних, отриманих у результаті морфометрії,
використовувалися методи варіаційної статистики, а також кореляційний і
одночинниковий дисперсійний аналізи (Г.Ф. Лакін, 1990; В.П. Боровіков та
співавт., 1998; С.М. Лапач та співавт., 2000).

За допомогою варіаційної статистики обчислювалися середні вибіркові (М)
по кожному з 9 показників, що характеризують стан рухових ядер спинного
мозку щурів, а також похибка середньої вибіркової (m). Усі дані,
отримані при дослідженні, є достовірними для рівня значущості менше 5%

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020