.

Клініко – імунологічна характеристика гострої пневмонії у дітей раннього віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
101 2189
Скачать документ

МІНІСТЕРСВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

САМІР ТАУФІК МУСТАФА ДАНДАН

УДК 616.24-002-053.2

Клініко – імунологічна характеристика гострої пневмонії у дітей
раннього віку

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Сумському державному університеті Міністерства освіти
і науки України

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор Сміян Олександр
Іванович, Сумський державний університет Міністерства освіти і науки
України, завідувач кафедри педіатрії №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Слободян Лідія Михайлівна,

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського
МОЗ України, професор кафедри педіатрії факультету післядипломної
освіти

доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник
відділення реабілітації дітей і вагітних жінок

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця
МОЗ України, м. Київ, кафедра педіатрії № 4

Захист дисертації відбудеться 29 червня 2005 р. о 14 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.02 у Тернопільському
державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
(46000, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України (46000, м.
Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий 27 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
Г.А. Павлишин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хвороби органів дихання перебувають у центрі уваги
лікарів не тільки в нашій країні, але й в усьому світі (Каганов С.Ю.,
Розинова Н.Н., 2000; Каганов С.Ю., 2003; Каганов С.Ю., Розинова Н.Н.,
Лев Н.С., 2004; Фещенко Ю.И., Мельник В.М., 2004; Lodha R., Kabra S. К.,
2000; Pires M.C., Martines О., Ferrari A.M. et al., 2001). У структурі
захворюваності населення України ця патологія посідає перше місце,
серед причин смертності – четверте (Фещенко Ю.И., Мельник В.М., 2004).

Однією з частих форм ураження органів дихання є пневмонія. В останні
роки спостерігається ріст кількості людей, які хворіють пневмонією,
особливо серед дітей, що проживають у великих містах. У першу чергу це
пов’язано з тим, що організм дитини більш чутливий до зростаючого
навантаження різними ксенобіотиками, алергенами, мікрофлорою й іншими
агресивними факторами несприятливого екологічного середовища мегаполіса
(Сміян І.С., 1999; Мінков І.П., 2000; Майданник В.Г., 2002; Прохоров
Є.В., 2002; Таточенко В.К., 2002; Волосовець О.П., Кривопустов С.П.,
2003).

Відповідно до експертної оцінки вважається, що показник захворюваності
гострою пневмонією коливається від 4 до 20 випадків на 1000 дітей у
віці від 1 місяця до 15 років (Майданник В.Г., 2002). На жаль, і зараз
пневмонія залишається однією з головних причин дитячої, насамперед,
малюкової смертності.

Незважаючи на значні досягнення в розробці нових антибактеріальних,
противірусних, протигрибкових препаратів, проблема успішного лікування
пневмонії остаточно не вирішена й до тепер є однією з актуальних у
практичній педіатрії. Триваючий ріст захворюваності й летальності
свідчить про недостатнє використання тільки антибактеріальної терапії
при цій патології.

У ранньому дитячому віці має місце функціональний імунодефіцит або
імунодефіцит дозрівання (Чернишова Л.І., 2001). Цей стан проявляється
підвищеною сприйнятливістю дітей до гострих захворювань та інфекцій
(Ярилин А.А., 1999). Частіше причиною виникнення імунологічної
недостатності є порушення взаємозв’язків між клітинами імунної системи,
що нерідко є результатом дисбалансу в цитокіновій системі (Понякина
И.Д., 2003).

Робіт, присвячених дослідженню цитокінового профілю при пневмонії у
дітей раннього віку, в доступній літературі нами не знайдено. Тому
залишається актуальним вивчення ролі цитокінів у формуванні місцевої
запальної реакції і гострофазової відповіді на рівні організму при
інфекційному ураженні (Галактионов В. Г., 2004; Крилова Е. А., 2001). На
сучасному етапі є перспективним пошук методів лікування багатьох
захворювань за допомогою “біологічних” агентів, які селективно блокують
синтез і ефекти найбільш важливих медіаторів запалення (Майданник В.Г.,
2002).

Все вищевикладене диктує необхідність пошуку сучасних методів
лікування пневмонії, що неможливо без уточнення патогенетичних ланок
захворювання і розробки оптимальних критеріїв тяжкості. З’ясування
особливостей клітинних і молекулярних механізмів запалення,
опосередкованих цитокінами (інтерлейкіном-1 та інтерлейкіном-10) і
кортизолом, буде сприяти більш глибокому розумінню патологічного процесу
при пневмонії та підвищенню ефективності лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний
напрямок дослідження пов’язаний із науково-дослідною роботою медичного
факультету Сумського державного університету: “Вивчення стану здоров’я
дитячого та дорослого населення Сумської області в умовах впливу
несприятливих соціальних, економічних та екологічних чинників” (№
державної реєстрації 0101 U 002098).

Тема дисертації затверджена проблемною комісією МОЗ і АМН України
“Охорона здоров’я дітей шкільного віку і підлітків”, протокол № 2 від
4.02.2004 р.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікувальних заходів у дітей
раннього віку з гострою пневмонією на основі вивчення факторів ризику
захворювання, визначення порушень імунної системи, кортизолу та
застосування препарату комплексної дії – фенспіриду.

Завдання дослідження.

1.Встановити клініко-патологоанатомічні особливості несприятливого
перебігу гострої пневмонії у дітей раннього віку.

2. Дослідити стан основних показників імунного статусу дітей, хворих на
гостру пневмонію, в динаміці захворювання.

3. Вивчити рівень і динаміку інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-10 у
сироватці крові хворих на гостру пневмонію.

4. Дослідити рівень кортизолу в динаміці захворювання.

5. Встановити взаємозв’язок між показниками імунного статусу і рівнем
кортизолу. На підставі отриманих результатів доповнити провідні ланки
патогенезу гострої пневмонії у дітей раннього віку.

6.Обґрунтувати доцільність використання фенспіриду в комплексному
лікуванні гострих пневмоній у дітей раннього віку і вивчити її
ефективність.

Об’єкт дослідження. Гостра пневмонія у дітей раннього віку.

Предмет дослідження. Імунний статус та рівень кортизолу.

Методи дослідження. з метою визначення клінічного перебігу хвороби
проведені загальноклінічні, лабораторно-біохімічні, імунофлюоресцентні,
бактеріологічні дослідження; з метою визначення імунологічної
реактивності застосовувались імунологічні (визначення рівня Т- і
В-лімфоцитів, концентрації в сироватці крові імуноглобулінів А, М, G,
рівня ЦІК, показників фагоцитозу), імуноферментні (визначення рівнів
прозапального інтерлейкіну-1, протизапального інтерлейкіну-10 і
кортизолу) та математично-статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі доведена дисфункція
клітинної та гуморальної ланок імунітету, цитокінового статусу і
наднирників у дітей раннього віку, хворих на пневмонію. В період розпалу
пневмонії встановлено зниження рівня Т-лімфоцитів, підвищення
В-лімфоцитів та пригнічення фагоцитарної активності нейтрофільних
гранулоцитів. У гуморальній ланці імунітету діагностовано збільшення
концентрації IgM і вмісту ЦІК у всіх хворих та збільшення IgА у дітей
грудного віку. Прояви дисімуноглобулінемії залежали від тяжкості
токсикозу.

Вперше встановлена залежність вмісту прозапального інтерлейкіну-1 та
протизапального інтерлейкіну-10 у сироватці крові від періоду
захворювання і тяжкості процесу. В період розпалу пневмонії виявлялося
підвищення продукції інтерлейкіну-1, в період реконвалесценції –
інтерлейкіну-10, адекватне тяжкості хвороби.

Реакція наднирникової системи на гостре запалення легенів у дітей
раннього віку характеризується підвищенням продукції кортизолу, а у
хворих з тяжким перебігом пневмонії активність наднирників була знижена,
що свідчить про виснаження адаптивних процесів.

Визначені клінічні особливості та фактори ризику несприятливого перебігу
пневмонії у дітей раннього віку, сформульовані критерії тяжкості
залежно від рівнів інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-10 і кортизолу.
Зазначені показники є більш специфічними маркерами тяжкості, ніж
клінічна симптоматика, що дозволило обґрунтувати призначення
кортикостероїдів.

Патогенетично обґрунтовано призначення фенспіриду при пневмонії у дітей
раннього віку та розроблені покази до його використання.

Практичне значення отриманих результатів. Визначені фактори ризику
несприятливого перебігу пневмонії допоможуть дільничним педіатрам
проводити більш ефективну реабілітацію та інтенсивне спостереження
даного контингенту дітей.

Запропоновані критерії тяжкості хворих на пневмонію з урахуванням
показників інтерлейкінів та кортизолу є основою для інтенсифікації
комплексного лікування захворювання з включенням преднізолону.

Для практики охорони здоров’я запропонована удосконалена схема лікування
гострої пневмонії у дітей раннього віку з застосуванням фенспіриду.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику роботи
відділень Сумських обласної і міської дитячих клінічних лікарень,
пульмонологічних відділень дитячих лікарень м. Тернополя, м.
Запоріжжя, м. Полтави. Матеріали дисертації використовуються в
навчальному процесі кафедри педіатрії №1 медичного факультету Сумського
державного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною роботою
автора. Ним проаналізовано наукову і патентну літературу по проблемі,
що вивчається, визначено мету та завдання дослідження, сформовано
контингенти груп дітей, які підлягали обстеженню, вибрано методики.
Дисертант особисто забезпечив організацію і проведення дослідження:
проводив клінічне, імунологічне та біохімічне обстеження й лікування
хворих гострою пневмонією. Автор провів аналіз, інтерпретацію,
систематизацію і статистичну обробку отриманих результатів, написав усі
розділи дисертації, сформулював основні положення і висновки, які
виносяться на захист, оформив дисертаційний матеріал. У наукових працях,
опублікованих у співавторстві, а також у тій частині актів впровадження,
що стосується науково-практичної новизни, викладено фактичний матеріал
дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднено
на конгресі педіатрів України “Актуальні проблеми і напрямки розвитку
педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 2003), ІІ Республіканській
науково-практичній конференції студентів і молодих учених „Сучасні
проблеми клінічної і теоретичної медицини” (Суми, 2003), ІІІ
Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів і
молодих учених “Сучасні проблеми клінічної і теоретичної медицини”
(Суми, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні
питання медичної реабілітації дітей та підлітків” (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, із
них 3 статті – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 – у
матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 192 сторінках
друкованого тексту, складається із вступу, 8 розділів, висновків,
рекомендацій щодо наукового і практичного використання отриманих
результатів, списку використаних джерел (всього 339 найменувань) та
додатків. Робота ілюстрована 36 таблицями, 13 рисунками.
Бібліографічний опис літературних джерел, ілюстрації та додатки
викладені на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач
впродовж 2002 – 2004 років на базі міської дитячої клінічної лікарні м.
Сум було проведене обстеження 183 дітей у віці від 29 днів до 3-х років:
136 дітей, хворих на поза госпітальну пневмонію, і 47 здорових дітей.
Крім того проведено патоморфологічне дослідження та аналіз медичної
документації 37 хворих, померлих від пневмонії.

Для визначення факторів ризику несприятливого перебігу пневмонії
(летальне закінчення хвороби) в ході нашого дослідження співставлялися
результати обстеження і аналізу медичної документації двох груп дітей:
136 дітей раннього віку, які видужали після пневмонії (сприятливий
перебіг) і 37 дітей, які померли від пневмонії (несприятливий, фатальний
перебіг).

З метою вивчення ефективності препарату фенспіриду хворі методом
рондомізації були розподілені на дві групи: групу порівняння склали 46
дітей з пневмонією, які отримували базисну терапію, в основну групу
включено 32 хворих, які крім базисної терапії отримували фенспірид.
Призначення відхаркувальних засобів, протикашльових препаратів,
бронхолітиків (еуфіліну), десенсибілізуючих та глюкокортикоїдів у
дітей основної групи виключалося.

Фенспірид хворим призначався в перші три дні від моменту госпіталізації
з розрахунку 4 мг/кг маси тіла на добу. Тривалість терапії визначалася
станом і самопочуттям хворої дитини. При цьому у відповідності до
протоколу дослідження стан хворого оцінювався щоденно лікарем, а
самопочуття – щоденно батьками.

Верифікація діагнозу пневмонії проводилася згідно клінічної
класифікації захворювань органів дихання, яка була прийнята на II з’їзді
фтизіатрів і пульмонологів України 20 – 23 жовтня 1998 року з
урахуванням поправок, внесених Пленумом Асоціації педіатрів України
(1998).

В усіх обстежених дітей проведено вивчення анамнестичних даних,
результатів клінічного аналізу крові, рентгенологічного обстеження
органів грудної клітки, вірусологічне та бактеріологічне дослідження
слизу з носа та зіву. Методи оцінки імунного статусу включали
визначення в сироватці крові рівнів Т- і В-лімфоцитів стандартним
методом спонтанного розеткоутворення (А.А.Ваничкин, Н.Н.Бушуева,
Т.В.Дегтеренко и др., 1990), концентрації імуноглобулінів A, M, G
методом радіальної імунодифузії в агарі за G. Mancini et al. (1965),
рівня ЦІК методом преципітації (Стефани Д.В., Вельтищев Ю.Е., 1996),
фагоцитарної активності нейтрофілів (ПФ и ФЧ) по здатності нейтрофілів
поглинати латекс-частинки (А.А.Ваничкин, Н.Н.Бушуева, Т.В.Дегтеренко и
др., 1990). Дослідження проводили в імунологічній лабораторії обласної
дитячої клінічної лікарні м. Сум. Вивчення вмісту інтерлейкіну-1,
інтерлейкіну-10 і кортизолу в сироватці крові проводилося методом
твердофазового імуноферментного аналізу за допомогою набору реактивів
для визначення інтерлейкіну-1 – „Протеиновый контур” (Санкт-Петербург,
Россия), інтерлейкіну-10 – Bender MedSystems GmbH (Vienna, Austria),
кортизолу – “CORTISOL EIA DSL-10-2000 ACTIVE ” (Texas, USA) в
клініко-діагностичній лабораторії обласної клінічної лікарні м. Сум.
Визначення перерахованих показників проводилося двічі: в гострий період
(1-3 доба від початку захворювання) і в періоді реконвалесценції (перед
випискою хворого з відділення).

Математично-статистичну обробку результатів дослідження проводили на
персональному комп’ютері з використанням стандартних програм для
обчислення результатів “Microsoft Excel”. Параметричну оцінку проводили
за критерієм Стьюдента (t). Різниці при порівнянні величин вважали
вірогідними при p0,05). У хворих до
року несприятливий перебіг пневмонії діагностувався в 3 рази частіше,
ніж у дітей віком від 1-го до 2-х років (78,37±6,86 %, 21,63±6,86 %,
р0,05). Показники IgG вірогідно (р>0,05)
не відрізнялися від аналогічних рівнів здорових дітей (рис.1).
Концентрація ЦІК майже в 2 рази перевищувала аналогічний показник у
здорових дітей (рис.2). Показники фагоцитарної активності нейтрофілів
периферичної крові (ПФ, ФЧ) знижувалися (рис.3).

ЗД – здорові діти, ПР – період розпалу, ПРек – період реконвалесценції.
1- діти у віці до 1 року, 2 – діти у віці від 1 до 2 років, 3 – діти у
віці від 2 до 3 років.

Рис. 1. Динаміка вмісту імуноглобулінів у дітей раннього віку, хворих на
гостру пневмонію

У дітей, незалежно від віку, з тяжким ступенем захворювання в
порівнянні з хворими з середнім ступенем тяжкості пневмонії, відносна
(50,08±1,79 %, 55,59±2,10 %, р0,05). У дітей із
середнім ступенем тяжкості захворювання він був вірогідно вищим, ніж у
здорових дітей (р0,05).

& P R o o @p 

O

ph

&

Oe

O

U

??????U

:

0,05).
Це, очевидно, може свідчити про порушення регуляції процесів
запалення.

У хворих з пневмонією в періоді реконвалесценції у порівнянні з
періодом розпалу виявлялося зниження в сироватці крові концентрації
кортизолу (8,034±0,475 мкг/л, 9,805±0,357 мкг/л, р0,05). Однак у пацієнтів із тяжким перебігом
пневмонії рівень кортизолу був нижчим, ніж у дітей із середнім
ступенем тяжкості (6,991±0,321мкг/л, 8,211±0,365 мкг/л, р0,05). Это, по-видимому, свидетельствует о нарушении регуляции
процессов воспаления, декомпенсации адаптивных возможностей организма.

В периоде реконвалесценции у больных острой пневмонией в сыворотке крови
происходило снижение до нормы содержания ИЛ-1 и кортизола, в то время
как уровень ИЛ-10 достоверно повышался. Это, по-видимому,
свидетельствует о переключении клеточного иммунного ответа на
гуморальный и может быть использовано для оценки эффективности лечения
и снижения активности воспалительного процесса.

Полученные данные позволяют на основании определения концентрации ИЛ-1,
ИЛ-10 и кортизола прогнозировать течение и исход острой пневмонии,
разрабатывать рациональные подходы к патогенетической терапии тяжелых
форм заболевания у детей.

Имеющиеся клинико-иммунологические особенности острой пневмонии у детей
раннего возраста послужили основанием для включения в терапевтический
комплекс этого заболевания нестероидного противовоспалительного
препарата – фенспирида (n=32). Анализ результатов лечения показал
преимущественную эффективность такого метода лечения. Нормализация
температуры тела у детей, получавших фенспирид, наступила на 2,1 день
раньше, на 3,4 дня быстрее устранялись признаки дыхательной
недостаточности, на 2,4 дня быстрее уменьшался кашель, на 3,4 дня
раньше исчезали физикальные изменения в легких пневмонического
характера, на 3,8 дня быстрее нормализовались показатели периферической
крови. Средняя продолжительность курса антибактериальной терапии
сократилась на 2,9 дня. В целом, положительный клинический эффект от
терапии фенспиридом отмечался более чем у 94% больных.

Ключевые слова: острая пневмония, дети раннего возраста, иммунный
статус, интерлейкин-1, интерлейкин-10, кортизол, фенспирид.

SUMMARY

Sameer Tawfiq Mustafa Dandan. Clinical and Immunological
Characteristics of Pneumonia on Early-aged Children – Handwriting.

Dissertation to be applied for candidate of medical sciences degree
solicitation in specialty 14.01.10 – Pediatrics – Ternopil State Medical
University, named after I.Ya.Gorbachevsky, Ukrainian Ministry of Health
Care, Ternopil, 2005.

The dissertation is dedicated to actual problem in pediatrics –
scientific substantiation for optimization methods of patient’s burden
degree evaluation, pathology running prognosis and acute pneumonia on
early-aged children treatment, on the basis of clinical, immunological
and morphological peculiarities studies.

The work determines clinical and pathologically anatomic peculiarities
of unfavorable course of acute pneumonia on early-aged children. It is
proven that acute pneumonia on early-aged children occurs on the
background of cellular and humoral immunity chains, citokinal status and
adrenal system. The changes obtain reversible character and have the
tendency to self-normalization on condition of favourable clinical
course of the disease.

The possibility is given to predict the course of disease, based on
anti-inflammatory IL-1, IL-10 and Cortisole concentration evaluation.

The clinical and immunological substantiation of treatment method with
anti-inflammatory and immunomodulating medication Fenspirid is pursued.
The demonstrations, treatment scheme and efficiency evaluating of
non-specific immunomodulating therapy have been developed.

Health care procedure practices the schedule of acute pneumonia
treatment on early-aged children with application in therapeutic complex
non-steroid anti-inflammatory and immunomodulating medication Fenspirid.

Key words: acute pneumonia, early-aged children, immune status,
Interleukin-1, Interleukin-10, Cortisole, Fenspirid.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТТ – акцидентальна трансформація тимуса

ІЛ – інтерлейкін

НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати

ПФ – процент фагоцитозу

ФЧ – фагоцитарне число

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

ЦНС – центральна нервова система

PAGE \* Arabic 1

0

10

20

30

40

50

60

70

80

ЗД1

ПР1

ПРек1

ЗД2

ПР2

ПРек2

ЗД3

ПР3

ПРек3

ПФ

ФЧ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020