.

Морфологія тонкої кишки при дії пестициду 2.4-д амінної солі (дихлорфеноксиоцтової кислоти) та кадмію (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
78 2508
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ГРИЩУК Марія Іванівна

УДК 611-018 + 611-013 + 616-053.2 + 612.65 + 577.95

Морфологія тонкої кишки при дії пестициду 2.4-д амінної солі
(дихлорфеноксиоцтової кислоти) та кадмію

(експериментальне дослідження)

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Тернопіль – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор
Дєльцова Олена

Іванівна, Івано-Франківська
державна медична

академія МОЗ України, завідувач
кафедри гістології,

цитології та ембріології

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, професор
Піскун Раїса

Петрівна, Вінницький національний
медичний

університет ім.М.І.Пирогова МОЗ
України, завідувач

кафедри медичної біології.

доктор біологічних наук, професор
Стеченко Людмила

Олександрівна, Національний медичний
університет ім.

О.О.Богомольця МОЗ України, професор
кафедри

гістології. цитології та ембріології.

Провідна установа:

Луганський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
нормальної анатомії людини, м.Луганськ.

Захист відбудеться 27 травня 2005 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному
медичному університеті ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України (46001,
м.Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці
Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського
МОЗ України (46001, м.Тернопіль, вул.Руська,12).

Автореферат розісланий 12 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Я.Я.Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значні темпи індустріального розвитку та видобутку
різних видів мінеральної сировини та енергетичних ресурсів призвели до
підвищення антропогенних навантажень на довкілля. Інтенсифікація
сільськогосподарського виробництва, яка супроводжувалася використанням
все більшої кількості мінеральних добрив, пестицидів та важких металів,
зумовила майже повсюди забруднення ними грунтів, поверхневих водних
ресурсів, і як наслідок, продукції рослинництва і тваринництва.
Вищевказані фактори значною мірою вплинули на природні умови життя
людей, суттєво змінили якість навколишнього середовища з точки зору
здоров’я населення.

Широке застосування засобів захисту рослин є економічною необхідністю.
Майже третина врожаю зернових та інших сільськогосподарських структур на
Україні забезпечується завдяки інтегрованому хімічному захисту рослин
(В.В.Моргун, В.Ф.Логвиненко,1995). Об’єктивні медичні дані свідчать за
дедалі зростаючий вплив екологічних чинників, серед яких чільне місце
посідають пестициди, мінеральні і органічні добрива, на здоров’я
населення, особливо на захворюваність органів травлення
(Н.П.Вашкулат,1998; Л.О.Стеченко, Л.П.Пивоварова,2000; М.С.Гнатюк,2004).
Серед пестицидів великих масштабів досягло застосування
арілоксиалкілкарбонових кислот, типовим представником яких є
2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота (Т.Л.Діброва і співавт.,2003). Характер
ураження органів людини пестицидами має політропний напрям і пов’язаний
з їх генералізуючою дією. Oдні пестициди викликають неблагоприємні
віддалені ефекти (мутагенна, онкогенна, тератогенна, гонадотропна та
ембріологічна дія), інші – конкретну вибіркову дію (Р.Д.Габович,
С.Б.Селюченко,1995; В.А.Гапон,2000). Щодо дії окремих пестицидів у
низьких концентраціях на структуру того чи іншого органа, то проведені
дослідження наводяться в літературі в обмеженій кількості. Тому
необхідно дослідити вплив низьких доз пестицидів на стан органів, які в
першу чергу стикаються з цими речовинами, тобто є вхідними воротами для
проникнення зазначених сполук з їжею.

Не менш загрозливим і шкідливим є інтенсивне забруднення довкілля
сполуками важких металів, зокрема кадмію (И.М.Трахтенберг,1997), певна
кількість яких виявлена в суперфосфатах, що використовуються в Україні
(О.І.Волощенко та інші,1999). Відомо, що цей метал накопичується в
органах і тканинах, з найбільшою концентрацією в нирках, печінці,
кістках, порушуючи їх функцію.

В умовах техногенного забруднення довкілля одним iз пріоритетних
напрямків екологічної морфології залишається вивчення особливостей і
механізмів комбінованої дії найбільш поширених ксенобіотиків – факторів
ризику багатьох екологічно залежних мультифакторних захворювань
(А.М.Сердюк, 1998; С.Т.Омельчук и др., 2000 та інші). Відомостей про
комбінований вплив пестициду 2,4-Д та кадмію, загалом в літературі ми не
зустріли. Оскільки ці речовини можуть мати негативний вплив на здоров’я
населення, необхідні глибокі дослідження по вивченню їх впливу на орган,
який є вхідними воротами для токсикантів, тобто тонкої кишки. На
підставі цього вважаємо доцільним вивчити структурні зміни в тонкій
кишці під дією цих токсикантів, що поглибить знання про означені
порушення, дозволить прогнозувати спрямованість характеру реактивних
змін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт
Івано-Франківської державної медичної академії і є фрагментом планової
наукової теми “Морфо-функціональний стан органів травної, центральної та
периферійної нервової систем за умов впливу малих доз радіації і
токсичних факторів (пестициди, кадмій, хіміопрепарати)” (№
держреєстрації 0102U001009). Здобувачем виконано фрагменти стосовно
морфології тонкої кишки при дії пестициду 2,4-Д і хлориду кадмію, які є
основою дисертації. Тема дисертації затверджена вченою радою
Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України (17.05.2002
р., протокол №7) та ПК МОЗ і АМН України “Морфологія людини” (05.04.2002
р., протокол №43).

Мета дослідження. Встановити закономірності морфологічних змін у стінці
тонкої кишки щурів за умов впливу на неї пестициду 2,4-Д і кадмію та
спрямованість регенераторних процесів після припинення їх дії.

Задачі дослідження.

Дослідити гістологічну, морфометричну та ультрамікроскопічну будову
стінки тонкої кишки дорослих щурів у нормі.

Вивчити морфологічні, морфометричні та електронномікроскопічні зміни в
структурах стінки тонкої кишки щурів під впливом пестициду 2,4-Д та у
відновному періоді після припинення його введення.

Встановити спрямованість морфологічних, морфометричних та
уль-трамікроскопічних змін у структурах стінки тонкої кишки щурів під
впливом хлориду кадмію при його введенні та у відновному періоді.

Провести морфологічний, морфометричний та електронно-мікроскопічний
аналіз стану структур стінки тонкої кишки щурів при комбінованій дії
пестициду 2,4-Д та хлориду кадмію та після припинення їх введення.

Об’єкт дослідження. Тонка кишка білих рандомбредних щурів при
токсичному ураженні пестицидом 2,4-Д і хлоридом кадмію в дозі 1/10 DL50.

Предмет дослідження. Морфофункціональні зміни структур стінки тонкої
кишки білих щурів під впливом пестициду 2,4-Д і хлориду кадмію.

Методи дослідження. Комплексний підхід із застосуванням гістологічних,
морфометричних, електронномікроскопічних та статистичних методів, що
дозволяють визначити особливості структурних змін стінки тонкої кишки,
мікрогемосудин при пошкодженні, викликаному токсичним впливом пестициду
2,4-Д та хлориду кадмію.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше подано детальну
морфологічну і морфометричну характеристику структур стінки тонкої кишки
в нормі та при розвитку її порушень під впливом окремої і комбінованої
дії пестициду 2,4-Д та хлориду кадмію, що грунтуються на вивченні
закономірностей перебігу альтеративних і компенсаторних процесів у
структурних компонентах оболонок тонкої кишки. Новими є дані щодо
пошкоджень капілярів сполучної тканини строми стінки тонкої кишки під
впливом пестициду 2,4-Д і кадмію. Розроблена і встановлена можливість
використання морфометричних параметрів складових слизової оболонки
тонкої кишки (товщина слизової оболонки, довжина ворсинок, відстань між
ворсинками, глибина крипт, кількість келихоподібних клітин і висота
епітеліоцитів ворсинок і крипт, мітотичний індекс епітелію) для
об’єктивної оцінки структурних змін слизової оболонки тонкої кишки в
динаміці досліду.

У роботі вперше застосовано комплексний підхід до вивчення морфологічних
особливостей виникнення та перебігу змін слизової оболонки тонкої кишки
при окремій та комбінованій дії пестициду 2,4-Д та хлориду кадмію, який
передбачає використання морфометричного аналізу зрізів слизової оболонки
тонкої кишки і електронномікроскопічних методів вивчення порушень будови
кишкових епітеліальних клітин із посмугованою облямівкою (абсорбційних
клітин) і компонентів строми в різні терміни досліду.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані розширюють
існуючі уявлення про механізм окремої та комбінованої дії пестициду
2,4-Д та хлориду кадмію на тонку кишку і можуть бути використані для
з’ясування розвитку патологічних змін в її слизовій оболонці і слугувати
науковим обгрунтуванням розробки методів запобігання та корекції
структурно-функціональних пошкоджень слизової оболонки тонкої кишки за
дії пестициду 2,4-Д та сполук кадмію. Виявлені морфологічні зміни в
структурах стінки тонкої кишки, викликані пестицидом 2,4-Д і хлоридом
кадмію, дозволили встановити одну з причин росту патології органів
травлення в населення, яке контактує з цими токсикантами. Результати
досліджень впроваджені і використовуються в навчальному процесі кафедр
анатомії, гістології, цитології та ембріології, патологічної анатомії
Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова,
Донецького державного медичного університету ім.М.Горького,
Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця, Кримського
державного медичного університету ім.С.І.Георгієвського, Тернопільського
державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського, Ужгородського
національного університету, Івано-Франківської державної медичної
академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений літературний
пошук, розроблена концепція роботи, сплановано і проведено експерименти,
забір і подальша підготовка і вивчення матеріалу при світлооптичному,
морфометричному і ультрамікроскопічному дослідженні. Морфометричний
аналіз із наступною статистичною обробкою проведені здобувачем особисто
з використанням оригінального алгоритму на базі лабораторії
морфометричного аналізу ІФДМА. Електронномікроскопічні дослідження
виконані в лабораторії електронної мікроскопії ІФДМА самостійно. Автор
щиро вдячна її керівнику завідувачу кафедри анатомії людини – засл.
діячу науки і техніки України, проф. Б.В.Шутці та співробітникам цієї
лабораторії за надану допомогу. Підготовка тексту дисертації та
ілюстрації виконані автором самостійно.

У наукових працях, опублікованих із співавторами, використано фактичний
матеріал, отриманий дисертантом у процесі виконання досліджень. У тій
частині актів впровадження, що стосується науково-практичної новизни,
викладені дані дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено на VІ
Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених
(Тернопіль,2002), ІІ Міжнародній науковій конференції “Мікроциркуляція
та її вікові зміни” (Київ,2002), ІХ конгресі СФУЛТ (Луганськ,2002), ІІІ
Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів,
топографоанатомів України (Київ,2002), 57-й та 59-й Науково-практичних
конференціях студентів та молодих вчених Національного медичного
університету ім.О.О.Богомольця “Актуальні проблеми сучасної медицини
(Київ,2002,2003), Науково-практичній конференції “Організація
токсикологічної допомоги в Україні” (Київ,2002), VІІ Міжнародному
медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2003), Х
конгресі СФУЛТ (Чернівці,2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, у
тому числі 3 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з
них 2 – одноосібні), 12 робіт у матеріалах з’їздів та конференцій.

Структура і об’єм дисертації. Основний текст дисертації викладений на
143 сторінках. Вона складається зі вступу, огляду літератури, розділу
“Матеріали і методи дослідження”, шести розділів, висновків, списку
використаних джерел, що містить 162 роботи вітчизняних і авторів країн
СНД та 65 іноземних авторів, додатків. Робота ілюстрована 75 рисунками з
мікрофотографіями та 7 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. У дослідженні використано 96 білих
статевозрілих рандомбредних щурів-самців масою 180-200 г. Тривалість
експерименту від 1 до 45 діб. Тварини були поділені на чотири групи, по
24 тварини в кожній групі. У І групі тварин щурам вводили
внутрішньошлунково комерційний препарат пестициду 2,4-Д, який являє
собою ефективний гербіцид проти багатьох видів широколистяних бур’янів
на основі 2,4-Д диметиламінної солі, концентрація якої становить 82,5%.
Водний розчин пестициду вводили через день протягом 14 діб. Доза
пестициду становила 1/10 DL50. Тваринам ІІ групи вводили водний розчин
хлориду кадмію в сумарній дозі 1/10 DL50 – 12000 мкг/кг
внутрішньошлунково протягом 14 діб через день. Тварини ІІІ групи
отримували суміш пестициду 2.4-Д і хлориду кадмію у дозах, що становлять
1/10 DL50 для кожної речовини протягом 14 діб (7 введень). Контрольній
групі тварин (ІУ) вводили зондом дистильовану воду 7 разів через день
протягом 14 діб.

Тварини утримувались в умовах віварію. Їх годування проводилось згідно з
нормами інституту годування АМН України, передбаченими для даного виду
тварин. Утримання та маніпуляції з тваринами проводились у відповідності
до положень “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”,
ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики (Київ,2001р.) та
вимог Додатку 4 до “Правил проведення робіт з використанням
експериментальних тварин”, затверджених наказом Міністерства охорони
здоров’я №755 від 12 серпня 1977 р. “Про заходи щодо подальшого
удосконалення організаційних форм роботи з використаннями
експериментальних тварин”. Тварини дослідних і контрольної групи
утримувались в ідентичних умовах і матеріал, взятий від них для
дослідження, оброблявся паралельно. В усіх серіях дослідів тварини
виводились з експерименту на 3, 7, 14 під час введення та на 7,14 і 28
добу після останнього введення токсикантів. У визначений термін тварин
забивали передозуванням ефірного наркозу і забирали середній відділ
тонкої кишки.

Зрізи стінки тонкої кишки товщиною 5-7 мкм після фіксації в 10% розчині
формаліну, зроблені з парафінових блоків, забарвлювали гематоксиліном і
еозином. Для визначення рівня всмоктувальних процесів у слизовій
оболонці тонкої кишки вимірювали довжину і діаметр ворсинок, глибину
крипт, загальну товщину слизової оболонки, відстань між ворсинками,
визначали співвідношення між довжиною ворсинок і глибиною крипт.

Ми приділили увагу найбільш кількісно вираженій і функціонально важливій
популяції кишкових клітин епітелію ворсинок – кишковим епітеліальним
клітинам із посмугованою облямівкою, вимірювали їх висоту на ворсинках і
криптах, а також обчислювали кількість келихоподібних клітин на 100
ентероцитів. З метою оцінки мітотичної активності ентероцитів зрізи з
парафінових блоків забарвлювали галоціанін-хромовими галунами за методом
Ейнарссона.

Для вивчення ультраструктури ентероцитів шматочки стінки тонкої кишки у
тварин забирали відразу після зупинки дихання і роботи серця під ефірним
наркозом і обробляли згідно прописів електронної мікроскопії. На
кінцевому етапі шматочки поміщали в суміш Epon 812 та Araldit-m.
Полімеризацію проводили в термостаті при to =57o C. Отримані блоки
різали на ультрамікротомі УМТП-2М, вивчали в електронному мікроскопі
ПЕМ-125К при збільшенні 4600-16000 разів.

Морфометричні виміри проводились із допомогою аналізатора зображень з
наступним вимірюванням структур за допомогою програми UNHSCSA Image
Tool? for Windows. Кількісні дані підлягали варіаційно-статистичній
обробці за допомогою програми “Statistica” for Windows? для
персонального комп’ютера.

Результати дослідження та їх обговорення. За умов норми стінка тонкої
кишки щурів має типову для ссавців будову: слизову оболонку, підслизову
основу, м’язову і серозну оболонки, що підтверджує загальні
закономірності структурної будови її компонентів у ссавців. Ворсинки
cлизової оболонки тонкої кишки щура в її середньому відділі мають
пальцеподібну форму. Їх довжина 306,3?4,3 мкм, а діаметр – 86,5?81 мкм.
Відстань між ворсинками 77,45?6,41 мкм. Висота абсорбційних клітин
становить 29,24?0,44 мкм. Глибина кишкових крипт досягає 131,1?5,9 мкм,
а висота їх ентероцитів – 20,95?0,11 мкм. Співвідношення довжини
ворсинок до довжини крипт відповідає 2,35?0,1: 1,0. Мітотичний індекс
складає 2,88?0,16.

Серед клітин кишкового епітелію ворсинок найбільша кількість належить
абсорбційним клітинам. Це стовпчасті клітини з вузькою основою, які
лежать на базальній мембрані, і більш широкою верхівкою, оберненою до
просвіту кишки. Їх ядра мають овальну форму і локалізуються в один ряд
на базальному полюсі клітин. В ядрі гранули хроматину розміщені
рівномірно, біля ядерної оболонки зустрічаються ділянки гетерохроматину.
Нуклеолема має впинання, куди заходять ділянки перинуклеарної
цитоплазми. В ядрі містяться 1-2 ядерця у вигляді скупчень високої
електронної щільності.

У цитоплазмі абсорбційних клітин містяться органели загального
призначення – мітохондрії, цистерни і канальці гранулярної та
агранулярної ендоплазматичної сітки, апарат Гольджі, вільні рибосоми і
полісоми, мікротрубочки і мікрофіламенти. Численні мітохондрії
сконцентровані в трьох ділянках клітини: в апікальній (під посмугованою
облямівкою) і базальній частинах (над і під ядром). Мітохондрії мають
переважно округлу і овальну форму та різні розміри. Кристи мітохондрій
розміщені перпендикулярно до їх довгої осі. Матрикс мітохондрій помірно
щільний із невеликою кількістю осміофільних гранул. Цистерни гранулярної
ендоплазматичної сітки овальної форми з численними прикріпленими
рибосомами. Мембранні профілі агранулярної ендоплазматичної сітки
зустрічаються рідше і локалізуються в апікальній частині клітини.
Матрикс цитоплазми абсорбційної клітини має помірну електронну щільність
і містить вільні поодинокі рибосоми і полірибосоми, лізосоми, різну
кількість тонких мікрофіламентів. Найбільша концентрація фібрилярного
матеріалу спостерігається під посмугованою облямівкою абсорбційної
клітини. Це ділянка кінцевої сіточки, що складається з тонких
переплетених мікрофіламентів, які починаються в ділянці верхівки
мікроворсинки і тісно пов’язані з плазмолемним міжклітинним сполучним
комплексом. Мікроворсинки мають вигляд пальцеподібних виростів
цитоплазми, які вкриті трьохшаровою плазмолемою. У їх серцевині
розташовані поздовжньо орієнтовані тонкі мікрофіламенти. Зовнішній шар
мікроворсинок вкритий глікокаліксом.

Бічні поверхні абсорбційних клітин тісно прилягають одна до одної. Між
ними залишається мінімально вузький простір. Безпосередньо під
мікроворсинками визначається замикальна зона, в межах якої між сусідніми
клітинами міститься щільний оперізуючий контакт. Глибше між ентероцитами
на їх бічних поверхнях локалізуються десмосоми, які додатково укріплюють
з’єднання між клітинами. Між їх базальними частинами розташовуються
прості міжклітинні контакти у вигляді інтердигітацій із помірною
глибиною і довжиною.

Келихоподібних клітин за умов контролю налічується 17,46?0,48 на 100
епітеліоцитів кишкової ворсинки. Вони містять секреторні гранули
слизового типу.

Строма ворсинки представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка
належить до власної пластинки слизової оболонки. Тут зустрічаються
фібробласти, макрофаги, гладкі міоцити, плазмоцити, тучні клітини.
Плазмоцити мають округлу форму, добре розвинені цистерни гранулярної
ендоплазматичної сітки, кількість елементів якої залежить від стану їх
функціональної активності. Тучні клітини містять специфічні осміофільні
гранули діаметром 0,2-0,8 мкм, оточені мембраною і розташовані переважно
біля кровоносних капілярів. У стромі ворсинки спостерігаються також
кровоносні (вісцерального типу) та лімфатичні капіляри, пучки
безмієлінових нервових волокон. Підслизова основа побудована з пухкої
волокнистої сполучної тканини зі сплетеннями нервових і кровоносних
судин. Кровоносні судини тут мають різний діаметр. Гемомікроциркуляторне
русло представлене артеріолами, прекапілярними артеріолами, капілярами,
посткапілярними венулами і венулами, які достатньо повно описані у
відповідних монографіях. М’язова оболонка містить два шари гладких
міоцитів. Серозна оболонка тонка, має підлеглий шар сполучної тканини і
вкрита мезотелієм.

Будова стінки тонкої кишки щурів при дії пестициду 2,4-Д та після
припинення його введення. В експерименті з введенням щурам пестициду
2,4-Д на кінець 3 доби в слизовій оболонці тонкої кишки по її периметру
спостерігаються ділянки з видовженими рідкими та зі зруйнованими
ворсинками. Їх довжина є більшою, порівняно з контролем (320,7±14,9 мкм,
рV|" E ocococUecocI3/4c3/4cocUe???©c?›?›?›c?›?›?›?›?›?›?›?o?o?o?o?o?o?o?o? @ ?????Стан структур тонкої кишки під впливом хлориду кадмію і після припинення його введення. На кінець 3 доби досліду в слизовій оболонці спостерігається вкорочення ворсинок і різке зменшення глибини крипт, її товщина не перевищує 263,93±19,1 мкм (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020