.

Обгрунтування застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини в комплексній терапії генералізованого пародонтиту (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
99 2395
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГРИЩЕНКО Вікторія Валеріївна

УДК 616.311.2 – 002 + 616.314.17 – 007.23] – 085.361

Обгрунтування застосування кріоконсервованого екстракту плаценти
людини в комплексній терапії генералізованого пародонтиту

(експериментально-клінічне дослідження)

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології

– доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться “14” лютого 2005 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “11” січня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова
Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання пародонта серед стоматологічної
патології займають одне з ведучих місць, при цьому за поширеністю на
перший план виступає хронічний генералізований пародонтит (ГП) (Г.Ф.
Білоклицька, 1996; Вишняк Г.Н., 1999; Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко,
2000; И.С. Мащенко, 2003; A. Daniel, 1988).

Уявлення про патогенез ГП з кожним роком розширюються і доповнюються
відомостями про нові механізми і шляхи формування патологічного процесу
в пародонті (A. Bascones et al., 2004).

Хронічний ГП характеризується прогресуючою резорбцією кісткової тканини
альвеолярного відростка, довгостроковим перебігом, який супроводжується
зниженням реактивності організму (А.Г. Сафаров с соавт., 1985; А.И.
Грудянов с соавт., 2000). Важлива роль у розвитку ГП належить виникаючим
порушенням імунного статусу, на які вказують багато авторів (Г.Ф.
Белоклицкая с соавт., 1995; Ю.Г. Чумакова с соавт., 2002; Л.Ф.
Сидельникова с соавт., 2003; И.С. Мащенко, 2003). Затягнений хронічний
перебіг запально-дистрофічного процесу в пародонті обумовлено зниженням
неспецифічної резистентності організму, а також недостатністю функції
системи імунітету.

В зв’язку з тим, що існуючі на сьогодення методи лікування хронічного ГП
не завжди достатньо ефективні, вочевидь, необхідним є пошук нових
лікувальних засобів, спрямованих на активну репарацію
запально-деструктивних ушкоджень пародонта і корекцію порушень імунного
статусу хворих.

Експериментальні і клінічні дослідження свідчать про високу біологічну
активність тканин ембріофетоплацентарного комплексу, що продукують і
містять велику кількість різних біологічно активних речовин і ростових
факторів, які здатні стимулювати регенерацію ушкоджених тканин
реципієнта (Г.Т. Сухих с соавт., 1996; В.С. Репин с соавт., 1998; В.И.
Кулаков с соавт., 1998). Крім того, в них містяться адаптогени, що
стимулюють імунокомпетентні клітини, тому вони можуть здійснювати
корегуючий вплив на імунітет.

Тривале збереження усіх властивостей біологічних препаратів, і навіть
деяке їхнє збільшення, стало можливим завдяки досягненням кріобіології,
що дозволили розробити схеми заморожування і збереження біоматеріалів
протягом терміну, необхідного для здійснення різних досліджень, що
забезпечують неінфекційність субстратів, що вводяться.

Дані про успішне застосування тканин фетоплацентарного комплексу у
різних галузях медицини, і у стоматології включно, перераховані вище
якості, що обумовлюють наявність у них вираженої здатності до місцевого
і загального терапевтичного впливу на організм реципієнта, безпека
методу дозволяють припустити: застосування ембріофетоплацентарних тканин
людини при лікуванні захворювань пародонта є патогенетично обґрунтоване
і може призвести до терапевтичного ефекту в даній групі хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідної роботи
кафедри терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України “Вивчення етіології та
патогенезу, особливостей клінічного перебігу, резистентності організму
та обґрунтування засобів профілактики, терапії та реабілітації основних
стоматологічних захворювань” (№ ДР 0104U002512). Здобувач є
безпосереднім виконавцем окремого фрагменту наукових досліджень
вищеназваної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності комплексного лікування хворих
на генералізований пародонтит з використанням кріоконсервованого
екстракту плаценти людини.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

Вивчити терапевтичну ефективність кріоконсервованого екстракту плаценти
людини при генералізованому пародонтиті в експерименті.

Обґрунтувати можливість застосування кріоконсервованого екстракту
плаценти людини в комплексному лікуванні хворих на генералізований
пародонтит.

Розробити показання і протипоказання до застосування кріоконсервованого
екстракту плаценти людини для корекції імунного статусу пацієнтів з
генералізованим пародонтитом.

Розробити спосіб комплексної терапії генералізованого пародонтиту з
використанням кріоконсервованого екстракту плаценти людини і вивчити
віддалені результати лікування.

Об’єкт дослідження – тканини пародонта та імунний статус хворих на
хронічний генералізований пародонтит, експериментальні тварини.

Предмет дослідження – експериментально-клінічне обгрунтування та оцінка
ефективності комплексного лікування хворих на хронічний генералізований
пародонтит із застосуванням кріоконсервованого екстракту плаценти
людини.

Методи дослідження: експериментальні (гематологічні, імунологічні,
біохімічні, патоморфологічні) – для доклінічного вивчення
пародонтопротекторних та імунокорегуючих ефектів кріоконсервованого
екстракту плаценти людини на моделі пародонтиту в щурів;
клініко-лабораторні – для визначення стану тканин пародонта, імунного
статусу хворих та оцінки ефективності застосування кріоконсервованого
екстракту плаценти людини в комплексній терапії генералізованого
пародонтиту різного ступеня важкості; статистичні – для визначення
вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в експериментальних умовах
на моделі фосфоліпазно-індукованого генералізованого пародонтиту вивчена
ефективність кріоконсервованого екстракту плаценти людини і показано, що
застосування цього препарату приводить до нормалізації імунного статусу,
прооксидантно-антиоксидантного балансу, а також стимулює процеси
регенерації епітелію і кісткової тканини щурів.

Вперше в стоматології розроблено спосіб застосування кріоконсервованого
екстракту плаценти людини у хворих на генералізований пародонтит,
показано механізм його дії шляхом корекції імунного статусу та
активізації остеогенезу, виявлено виражений терапевтичний ефект даного
методу лікування.

Визначено показання до застосування кріоконсервованого екстракту
плаценти людини для активізації репаративних процесів і корекції
імунного статусу у хворих на генералізований пародонтит.

Пріоритетність дослідження підтверджена Деклараційним патентом України
на винахід (№ 35192 А від 15.03.2001 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного
дослідження про стан імунної системи, перекисного окиснення ліпідів,
функціонування антиоксидантної системи при генералізованому пародонтиті,
дослідження механізмів дії кріоконсервованого екстракту плаценти людини,
що містить різні біорегуляторні речовини, на тканини пародонта
розширюють уявлення про патогенез запальних і дистрофічно-запальних
захворювань пародонта і є обгрунтуванням для застосування даного
препарату в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Розроблено і впроваджено у клінічну практику новий спосіб комплексного
лікування генералізованого пародонтиту із використанням
кріоконсервованого екстракту плаценти людини, який здійснює
антиоксидантну, мембранотропну, імунокорегуючу і репаративну дії на
тканини пародонта, що дозволяє істотно поліпшити результати лікування,
досягти довгострокової клініко-рентгенологічної стабілізації
запально-деструктивного процесу у пародонті.

Запропонований спосіб комплексного лікування генералізованого
пародонтиту впроваджено в клінічну практику на кафедрі терапевтичної та
дитячої стоматології ХМАПО, кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої
щелепно-лицьової хірургії та імплантології ХДМУ, в Харківській обласній
стоматологічній поліклініці. Матеріали дисертаційної роботи
використовуються в навчальному процесі на профільних кафедрах ХМАПО і
ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автор проаналізувала наукову літературу по
досліджуваній темі, провела інформаційний пошук, експериментальне
вивчення впливу кріоконсервованого екстракту плаценти людини в різних
концентраціях і біомодулятора Біоглобіна на перебіг індукованого
генералізованого пародонтиту в щурів, здійснила набір хворих на
генералізований пародонтит різного ступеня важкості в групи
спостереження. Автором проведена статистична обробка отриманих
результатів, написані всі розділи роботи, сформульовані наукові висновки
і практичні рекомендації.

Експериментальна частина роботи була виконана в Інституті проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України (директор – д.мед.н., проф.,
акад. НАН України Грищенко В.І.) та в НДІ біології Харківського
національного університету ім. В.Н. Каразіна (директор – д.б.н. Божков
А.І.).

Імунологічні дослідження виконані на базі міського імунологічного центру
м. Харків (зав. – д.мед.н. Коляда Т.І.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях (Запоріжжя,
1999; Полтава 2002, 2003; Харків, 2004); засіданні Харківського осередку
АСУ (Харків, 2002); науково-практичних конференціях молодих вчених ХМАПО
(Харків, 2002, 2003); міжнародній науково-практичній конференції
„Сучасні проблеми терапевтичної стоматології” (Київ, 2004); міжнародній
конференції „Молода наука Харківщини – 2004” (Харків, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 3
статті у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК
України, 1 Деклараційний патент на винахід, 7 тез у збірниках матеріалів
наукових конференцій, конгресів, з’їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, описання об’єктів і методів дослідження, чотирьох розділів
власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 246 найменувань
праць вітчизняних авторів і 36 – закордонних. Робота викладена на 223
сторінках принтерного тексту (з них 51 сторінка цілком зайнята
таблицями, малюнками, бібліографією), проілюстрована 35 таблицями та 26
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для обґрунтування можливості
застосування кріоконсервованого екстракту плаценти людини (КЕПЛ) для
лікування запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта були
проведені експериментальні дослідження.

Для постановки експерименту нами були відібрані 69 білих щурів-самок
лінії Вістар, віком 8 місяців, вагою 200-220 г. Для індукції патології
використана “фосфоліпазна” модель пародонтиту (В.М. Зубачик із співавт.,
1999), запропонована Інститутом стоматології АМН України.

Терапію ГП проводили з використанням КЕПЛ у різних концентраціях, а
також біомодулятора Біоглобіна, який був обраний нами як препарат
порівняння, оскільки він є препаратом плаценти, однак відмінність його
полягає в тому, що для знезаражування і збереження препарат піддається
хімічній, а не кріообробці. Хімічна обробка білкових препаратів, як
відомо, у корені змінює їхню структуру і значно знижує терапевтичну
ефективність у порівнянні з властивостями нативних матеріалів.

Поділ тварин по групах був наступним: першу групу склали тварини з
інтактним пародонтом (біологічний контроль); другу – з індукованим ГП
без лікування; третю – тварини з ГП, що лікувався біомодулятором
Біоглобіном; четверту – тварини з ГП, що лікувався КЕПЛ у різних
концентраціях, які були розділені на підгрупи в залежності від
концентрації КЕПЛ: перша підгрупа – КЕПЛ без розведення; друга – КЕПЛ у
розведенні фізіологічним розчином натрію хлориду в 10 разів; третя –
КЕПЛ у розведенні в 100 разів. Досліджувані препарати вводили
внутрішньочеревно в кількості 0,5 мл, протягом 4-х днів, щодня, у
ранкові часи.

Стан тканин пародонта тварин оцінювали клінічно і рентгенологічно на
26-й і 49-й дні експерименту, тобто на 7 і 30 дні після проведеного
лікування. У ці ж терміни проводили лабораторне вивчення стану білої
крові (Меньшиков В.В., 1987). Т-клітинну ланку імунітету вивчали за
допомогою набору антищурячих Фітц-мічених моноклональних антитіл до
CD3+, CD4+ і CD8+ структур виробництва “Caltag laboratories”, США (В.Г.
Передерий с соавт., 1995). Кілерну активність мононуклеарів селезінки
оцінювали в цитотоксичному тесті з еритроцитами курей (О.Ф. Мельников,
Т.А. Заяц, 1999). Вивчали вміст у периферічній крові комплементу і
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (Л.С. Резникова, 1967; П.В.
Cтручков с соавт., 1985), фагоцитарну активність сегментоядерних
нейтрофілів (СЯН) (М.Т. Александров с соавт., 1988).

Вивчали вміст гідроперекисів ліпідів (H. Ohkawa et al., 1979; T. Asakava
et al., 1980), аскорбат-індуковане ПОЛ (Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков,
1972), активність неферментативної та ферментативної антиоксидантної
системи в гомогенатах печінки та плазмі крові щурів при моделюванні ГП
(В.З. Ланкин, С.М. Гуревич, 1976; S. Marclund et al., 1981).

Проводили патоморфологічне вивчення стану тканин пародонта тварин за
рекомендаціями (Р. Лили, 1969; Д.С. Саркисов, Ю.Л. Перов, 1996).

Для клінічного вивчення ефективності застосування КЕПЛ у комплексній
терапії запально-дистрофічного процесу в пародонті було обстежено 80
хворих ГП різного ступеня тяжкості з хронічним перебігом захворювання.
Діагностику пародонтиту проводили відповідно до класифікації М.Ф.
Данилевського (1994).

Обстеження пацієнтів проводили згідно прийнятим у наукових дослідженнях
методам оцінки стану тканин пародонта. Визначали гігієнічний індекс (ГІ)
за Федоровим-Володкіною (1976), папілярно-маргінально-альвеолярний
індекс (ПМА) у модифікації Parma (1960), пародонтальний індекс (ПІ) по
Расселу (1956), ступінь кровоточивості ясен (індекс H.J.Kotzchke),
глибину пародонтальних кишень вимірювали за допомогою градуйованого
зонда, визначали ступінь патологічної рухливості зубів, проводили
ортопантомографію щелепних кісток.

Для виконання поставлених у роботі задач пацієнтам до призначення курсу
терапії та через 7 днів, 1, 6 і 12 місяців після закінчення лікування
проводили вивчення імунного статусу. Стан клітинної ланки імунітету
визначали за допомогою реакції непрямої поверхневої імунофлюоресценції з
використанням моноклональних антитіл до фенотипічних маркерів (СД3+,
СД4+, СД8+, СД19+), отриманих в імунохімічній компанії “Сорбент-лтд”, м.
Москва.

Стан імунної системи оцінювали за допомогою лейко-Т-клітинного індексу
(ЛТІ), імунорегуляторного індексу (ІРІ), Т/В-індексу, обчислювали
кількість 0-клітин, Т+В/0-індекс (Передерий В.Г., Земсков А.М., Бычкова
Н.Г., Земсков В.М., 1995).

Про стан гуморальної ланки імунітету судили за рівнем у сироватці крові
імуноглобулінів (Ig) класів G, A, M (J. Mancini et al., 1965), визначали
індекс гуморального імунітету (ІГІ) (Гольцев А.М., Грищенко О.В.,
Дубрава Т.Г. та інш., 2000), ЦІК (Гриневич Ю.А., Алферов А.И., 1981).
Крім того, була проведена оцінка показників неспецифічної резистентності
організму: фагоцитарного числа (ФЧ), фагоцитарного індексу (ФІ), індексу
завершеності фагоцитозу (ІЗФ), бактерицидної активності нейтрофілів
(БАН) (Меньшиков В.В., 1987).

Лімфоцитотоксичні аутоантитіла та гетерофільні гемолізини в плазмі крові
визначали методом, запропонованим В.Д. Ісаєвою (1975).

У залежності від проведеної терапії ГП пацієнти були розділені на 2
групи: основну і контрольну. В основну групу ввійшли 37 пацієнтів, у 6
хворих відзначали початковий-I ступінь важкості ГП, у 11 – II, у 20 –
III ступінь. Пацієнтам основної групи, крім загальноприйнятої
комплексної терапії ГП, проводили лікування з використанням КЕПЛ
(Сертифікат про державну реєстррацію медичного імунобіологічного
препарату № 371/03 – 3002 00 000 від 29 травня 2003 р., виданий
ДержДепартаментом з конторолю за якістю, безпекою та виробництвом
лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України). КЕПЛ
вводили хворим у вигляді підслизових ін’єкцій у перехідну складку
передодня порожнини рота в області премолярів. Курс лікування складався
з 4-х ін’єкцій, по 1-й ін’єкції щодня, у ранкові часи.

Контрольну групу склали 43 пацієнта з хронічним ГП, серед яких 7 хворих
мали початковий-I ступінь ГП, 14 – II і 22 – III, яким призначали
традиційну терапію. Достовірних відмінностей за статевим і віковим
складом між групами виявлено не було.

Результати досліджень. Результати клінічної оцінки стану тканин
пародонта тварин на 26-й день експерименту свідчили про наявність усіх
ознак ГП як у тварин без лікування, так і у випадку застосування
препаратів, щодо 49-го дня експерименту сприяли зменшенню клінічних
проявів ГП, що відбивало зниження (на 50,0% у порівнянні з тваринами з
ГП без лікування) значення індексу оцінки стану тканин пародонта, який
був найменшим у тварин, лікованих КЕПЛ у розведенні 1:10. Дані
рентгенологічного дослідження на 49-й день експерименту також свідчили
про найбільш виражену стабілізацію патологічного процесу в тканинах
пародонта тварин цієї підгрупи.

Дані лабораторних досліджень периферичної крові показали, що використані
в експерименті імуномодулюючі препарати мають здатність потенціювати
імуно-запальний процес у ранні терміни після застосування, що виявлялося
в підвищенні рівня лейкоцитозу. Однак, вже на ранніх термінах після
введення КЕПЛ у розведенні 1:10 виявляв корегуючий ефект, мінімізуючи
рівень лейкоцитозу.

При дослідженні клітинного імунітету встановлено, що розвиток ГП істотно
спотворює стан Т-ланки. Так, на ранніх термінах відмінності визначалися
зниженням відносного вмісту як загальних Т-клітин, так і їх регуляторних
субпопуляцій. У більш пізні терміни збереглися низькі величини загальних
Т-клітин, і, крім того, відбувся виражений перерозподіл субпопуляцій
Т-лімфоцитів з відносною перевагою Т-супресорної ланки. Кожний з
використаних в експерименті препаратів здійснював, деякою мірою,
імунокоригуючий ефект, однак найбільш виражену імуномодулюючу активність
у відношенні Т-ланки імунітету виявив КЕПЛ у розведенні 1:10.

При розвитку ГП цитотоксична активність мононуклеарів селезінки тварин
знижувалася. Уведення біомодулятора Біоглобіна ще більше знижувало цю
активність, у той час, коли КЕПЛ без розведення викликав гіперреакцію
цитотоксичної дії мононуклеарів селезінки на ранніх термінах після
введення і виснаження їхньої функціональної здатності у віддалений
термін. При зменшенні концентрації БАВ у препаратах, що вводилися,
спостерігався більш гармонічний імуномодулюючий ефект у відношенні
цитотоксичної активності мононуклеарів селезінки.

Формування запально-дистрофічного процесу в пародонті спричиняло різьке
підвищення концентрації ЦІК у периферичній крові тварин на фоні значно
зниженого рівня комплементу. Усі використані в експерименті препарати
зменшували накопичення ЦІК, однак цей ефект був найбільш виражений після
введення біомодулятора Біоглобіна і КЕПЛ у розведенні 1:10. Крім того,
КЕПЛ у розведенні 1:10 найбільш ефективно коригував рівень комплементу.

У результаті проведених досліджень установлено, що при розвитку ГП
абсолютна більшість показників стану сегменто-ядерних нейтрофілів (СЯН)
істотно відрізнялася від показників інтактних тварин. Знижувалися ФІ,
ФЧ, індекс бактерицидності нейтрофілів і абсолютний показник
бактерицидності.

При дослідженні в найближчі і віддалені терміни встановлено, що усі
використані препарати мають явно виражену стимулюючу активність у
відношенні фагоцитарної здатності СЯН, однак по сукупному модулюючому
ефекту КЕПЛ у всіх обраних концентраціях виявив набагато більш виражений
терапевтичний ефект, ніж біомодулятор Біоглобін, що свідчить про більш
виражений протизапальний і бактерицидний ефект КЕПЛ.

Проведені дослідження стану прооксидантно-антиоксидантного балансу
плазми крові і гомогенатів печінки тварин показали, що КЕПЛ без
розведення і у розведенні 1:10 виявили виражену антиоксидантну
активність, знижуючи концентрацію продуктів ПОЛ, а також інтенсивність
аскорбат-індукованого ПОЛ. З усіх вивчених показників антиоксидантної
системи селензалежна глутатіонпероксидазна активність у відповідь на
введення КЕПЛ у всіх розведеннях нормалізувалася, а у випадку
застосування КЕПЛ без розведення і у розведенні 1:10 була навіть вище,
ніж у інтактних тварин при подовженні термінів спостереження.

При патоморфологічному вивченні терапевтичної ефективності досліджених
препаратів встановлено виражений протизапальний ефект КЕПЛ, про що
свідчить відсутність у тканинах пародонта лімфоідно-плазмоцитарної
інфільтрації, ознак набряку і розладу кровообігу. КЕПЛ виявив виражену
здатність стимулювати регенерацію одонтобластів, остеоцитів, а також
багатошарового плоского епітелію ясен. Цікаво, що КЕПЛ без розведення й
у розведенні 1:10 виявили аналогічний терапевтичний ефект.

Виявлена при патоморфологічному дослідженні здатність КЕПЛ стимулювати
регенерацію кісткової тканини, епітелію слизових оболонок, розширює
область його використання. Даний препарат може бути рекомендовано для
застосування не тільки в стоматології, але й в інших галузях медицини
(дерматології, ортопедії і травматології).

Результати експериментального вивчення впливу КЕПЛ свідчать про
виражений терапевтичний ефект даного препарату у відношенні різних
патогенетичних ланок ГП, таких як запальний, імунний компоненти, баланс
прооксидантно-антиоксидантної системи. Крім того, КЕПЛ має виражену
здатність стимулювати загоєння і регенерацію всіх тканин пародонта. Усе
вищесказане дозволяє запропонувати використовувати КЕПЛ у комплексній
етіопатогенетичній терапії ГП.

r

h?ae-

OJPJQJ

8

h

j

l

n

p

r

?

1/4

??????1/4

bdfh’”

???ної і контрольної груп зареєстрована наявність ознак симптоматичного
гінгівіту різного ступеня виразності відповідно з фазою патологічного
процесу в пародонті. Таким чином, у пацієнтів з початковим-I ступенем
важкості ГП індекс ПМА склав 31,75±3,77 у контрольній групі і 25,00±1,06
в основній, при II ступені ГП індекс ПМА в пацієнтів контрольної групи –
51,83±0,65, у пацієнтів основної групи – 53,84±1,42, при III ступені ГП
– 63,23±1,43 у контрольній групі і 66,38±1,29 – в основній. Достовірних
розходжень значень індексу ПМА, так саме як і ГІ Федорова-Володкіної, ПІ
Рассела, індекса кровоточивості, у виділених групах не виявляли (табл.
1).

Таблиця 1

Зміни гігієнічного індекса Федорова-Володкіної, ПМА у модифікації Parma,

пародонтального індекса Рассела та індекса кровоточивості під впливом

різних видів комплексної терапії генералізованого пародонтиту

Ступінь важкості ГІ Федорова-Володкіної

(бали)

ПМА Parma

(%)

ПІ Рассела

(бали)

Індекс кровоточивості (бали)

До лікування

Через 12 місяців після лікування

До лікування

Через 12 місяців після лікування

До лікування

Через 12 місяців після лікування

До лікування

Через 12 місяців після лікування

Контрольна група

Поч.-? 1,81±0,14 1,63±0,15 25,08±0,90 19,11±1,64* 2,00±0,13 1,87±0,14
1,57±0,20 1,20±0,17

?? 2,20±0,10 1,93±0,13* 52,94±1,23 36,05±3,03** 3,38±0,05 3,37±0,26
1,86±0,10 1,44±0,19

??? 2,58±0,09 2,08±0,11** 66,61±1,19 43,26±3,30** 5,34±0,11 3,69±0,23**
2,50±0,11 2,07±0,15*

Основна група

Поч.-? 1,67?0,21 1,25±0,07 25,00±1,06 13,61±0,68** 1,72±0,07 1,32±0,08**
1,50±0,22 0,50±0,24*

?? 2,24±0,12 1,44±0,12** 53,84±1,42 24,17±3,41** 3,72±0,20 2,58±0,09**
1,82±0,12 0,75±0,21**

??? 2,64±0,09 1,50±0,11** 66,38±1,29 30,99±2,64** 5,30±0,12 2,74±0,23**
2,55±0,11 1,25±0,20**

П р и м і т к и: * – Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020