.

Профілактика та лікування плацентарної недостатності у вагітних з лейоміомою матки (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
93 2296
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Жайворонок Сергій Олександрович

УДК 618.3:616 – 006.36:618.36 – 084 – 08

Профілактика та лікування плацентарної недостатності у вагітних з
лейоміомою матки

14.01.01. – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач
відділення патології

вагітності і пологів

Офіційні опоненти:

Член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

Степанківська Галина Костянтинівна,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
професор кафедри акушерства та гінекології №1

Доктор медичних наук, професор

Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач
кафедри акушерства і гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології.

Захист дисертації відбудеться “ 29 ” листопада 2005 року о 13 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 07 ” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні літературні дані свідчать про те, що за
останні роки значно збільшилась кількість жінок з доброякісною пухлиною
матки – лейоміомою. Поряд з цим, зростає із року в рік і кількість
вагітних з цією патологією, що свідчить про негативний вплив на стан
репродуктивного та соматичного здоров’я жінок (Е.М.Вихляева с соавт.,
1981; І.А.Жабченко, 2000; В.И.Кулаков, Г.С.Шмаков, 2001; Katz V.L. at
al., 1989).

За даними літератури, частота лейоміом у гінекологічних хворих складає
10-27% (Н.Г.Матевосян, 1999, Е.М.Вихляева, 2004 та інші). В той же час,
дані літератури про частоту лейоміоми і вагітності суперечливі. Однак
всі дослідники вказують на збільшення кількості таких вагітних
(И.С.Сидорова, 1985; В.И.Кулаков, Г.С.Шмаров 2001 та інші).

Відомо, що вагітність і пологи у жінок з лейоміомою матки
супроводжуються цілим рядом серйозних ускладнень (загроза переривання
вагітності, прееклампсія, плацентарна недостатність, затримка розвитку
плода, кровотечі в пологах), порушується також стан плода та
новонародженого, що дає підставу відносити таких вагітних до групи
високого ризику акушерської та перинатальної патології (И.С.Сидорова,
1981; Л.Б.Маркін, Б.М.Венцьківский, К.В.Воронін, 1993; В.М.Беседин,
О.М.Жемеля, Л.П.Матлашевський, О.С.Довгань, 2001; В.И.Кулаков,
Г.С.Шмаков, 2001 та інші).

Слід відмітити, що роботи, які присвячені лейоміомі матки та
вагітності, головним чином, торкаються минулих літ (1980-1990 рр.)

В останні роки, коли кількість вагітних з лейоміомою матки значно
збільшилась, знову почали з’являтися роботи, присвячені цій проблемі
(Н.В.Иванова, 1996; А.Г.Савицкий, Г.А.Савицкий, 2000; В.И.Кулаков,
Г.С.Шмаков, 2001).

Під час вагітності , як правило, відмічається значний ріст лейоматозних
вузлів, тому цілком складно прогнозувати закінчення вагітності та
пологів як для матері, так і для плода. В літературі є багато робіт,
присвячених лейоміомі матки і вагітності. Є роботи, які присвячені
особливостям ведення вагітності і пологів та особливостям розродження
таких жінок (В.И.Кулаков, Г.С.Шмаков, 2001).

В той же час, недостатньо відомостей про особливості патогенезу
плацентарної недостатності, яка завжди має місце у таких хворих,
термінів її розвитку, про зв’язок стану внутрішньоутробного плода з
порушеннями гемодинаміки в судинах матки, плаценти і плода, з кількістю
лейоматозних вузлів та їх розташуванням у матці, з психоемоційним станом
вагітної.

Що стосується психоемоційного стану вагітної, це є особливо важливим,
оскільки навіть у деяких здорових вагітних має місце його порушення
(В.М.Астахов, 1998; В.В.Абрамченко, 2000; та інші). З даних літератури
відомо, що в умовах психоемоційного напруження, стресу зростає кількість
ускладнень вагітності та пологів, анте- і постнатальна смертність
(В.М.Астахов, 1998).

Існує думка, що вагітність у жінок з лейоміомою матки, безсумнівно,
повинна супроводжуватись нервово-психічним напруженням, оскільки завжди
має місце страх за закінчення вагітності та стан плода.

Все це надзвичайно важливо, тому що існує потреба в удосконаленні
лікувально-профілактичних міроприємств для вагітних з лейоміомою матки.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт ІПАГ
АМН України і є фрагментом комплексної теми відділення патології
вагітності та пологів “Розробити методику ведення вагітності та пологів
у жінок з доброякісними пухлинами матки і визначити критерії
прогнозування можливості виношування вагітності” (№ держреєстрації
01.01.U. 000 250).

Мета дослідження – знизити частоту порушень стану плода і плацентарної
недостатності у вагітних з лейоміомою матки шляхом вивчення у них стану
фетоплацентарного комплексу, психоемоційного стану і нейроендокринної
адаптації, уточнення деяких механізмів їх порушень та удосконалення
лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних.

Завдання дослідження:

Встановити частоту ускладнень вагітності та пологів і порушень стану
плода у вагітних з лейоміомою матки (клініко-статистичні дослідження).

У вагітних з лейоміомою матки вивчити стан фетоплацентарного комплексу
та біофізичний профіль плода за даними кардіотокографії, ультразвукових
досліджень та рівня статевих гормонів.

Оцінити у цих вагітних показники материнсько-плацентарного і плодового
кровообігу за даними доплерометрії.

Вивчити у вагітних з лейоміомою матки стан нейроендокринної адаптації за
даними показників деяких гормонів (кортизол, серотонін, адреналін,
норадреналін) та психоемоційний стан (з визначенням індексу
стресостійкості за даними анкетування і тесту Люшера).

Встановити взаємозв’язок розвитку плацентарної недостатності вагітних з
лейоміомою матки з кількістю лейоматозних вузлів на матці, їх
локалізацією та станом нейроендокринної адаптації.

Розробити і показати ефективність заходів для профілактики та лікування
плацентарної недостатності у вагітних з лейоміомою матки.

Об’єкт дослідження – плацентарна недостатність у вагітних з лейоміомою
матки.

Предмет дослідження – перебіг вагітності і пологів, стан
новонародженого, фетоплацентарний комплекс, система
материнсько-плодового кровообігу, психоемоційний стан вагітних, гормони
стресу.

Методи дослідження – клініко-статистичний, клінічний, анкетний,
ультразвукові, кардіотокографічні, гормональні, математично-статистичний
аналіз отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вагітних з лейоміомою
матки проведено комплексне дослідження стану внутрішньоутробного плода,
показано ранній розвиток плацентарної недостатності, затримку розвитку
плода та їх взаємозв’язок із кількістю лейоматозних вузлів, їх
розташованості на матці, а також нейроендокринною адаптацією вагітної та
психоемоційним напруженням.

За допомогою доплерометрії кровотоку в судинах системи
мати-плацента-плід встановлено наявність порушень кровотоку в маткових
артеріях, перерозподілу кровообігу у плода, що призводить до його
гіпоксії.

Науково обґрунтоване застосування лікувально-профілактичних заходів у
вагітних з лейоміомою матки з використанням препаратів, які покращують
мікроциркуляцію, внутрішньоклітинний метаболізм, препаратів з
антиоксидантною і мембранопротекторною дією (інстенон, хофітол) та
м’яких транквілізаторів рослинного походження (ново-пасит).

Показано необхідність консультації психолога та психологічної підтримки
таких жінок під час вагітності.

Практичне значення роботи. Показано, що вагітні з лейоміомою матки є
групою високого ризику розвитку плацентарної недостатності та затримки
розвитку внутрішньоутробного плода.

Встановлено, що для ранньої діагностики плацентарної недостатності
необхідно оцінювати біофізичний профіль плода і стан
матково-плацентарного і плодового кровотоків.

Показано також, що ехографічні і доплерометричні діагностичні критерії
порушень стану фетоплацентарного комплексу дозволяють сприймати їх як
маркери ефективності терапії, та як показники для визначення акушерської
тактики в кожному конкретному випадку.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів для терапії
плацентарної недостатності для вагітних з лейоміомою матки, який повинен
проводитися під час вагітності (в 12-14, 24-26 та 34-35 тижні) і
складається з препаратів, які покращують психоемоційний стан,
мікроциркуляцію і клітинний метаболізм фетоплацентарної системи та
зменшують гіпоксію материнського організму.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно розроблена
методологія дослідження, проведено патентний пошук, вивчена література,
проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів та
стану плода і новонародженого у жінок з лейоміомою матки за даними
клінік Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України і
пологового відділення Херсонського пологового будинку Суворовського
району. Самостійно проведені спостереження за станом внутрішньоутробного
плода, оцінка психоемоційного стану вагітних, контроль за ефективністю
лікування. Аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка,
оформлення роботи, практичні рекомендації для лікарів зроблено також
автором роботи.

Апробація роботи. Результати даної роботи були викладені на науковій
конференції молодих вчених Інституту педіатрії, акушерства та
гінекології (Київ 2000), на ХІ з’їзді асоціації акушерів-гінекологів
України (Київ, 2001), на науково-практичній конференції Тернопільського
медичного університету (2002).

Публікації: За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, всі у
журналах, затверджених переліком ВАК України. Є інформаційний лист
“Удосконалений спосіб профілактики та лікування судинних розладів у
вагітних з лейоміомою матки”, м. Київ, № 40, 2004. Співавтори:
Л.В.Діденко, І.А.Жабченко, Н.Я.Скрипченко, Г.Є.Яремко, С.О.Жайворонок

Обсяг і структура дисертації: Дисертація викладена на 150 сторінках
друкованого тексту, що складається зі вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів досліджень, шести розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій і покажчика літератури, що включає 262 вітчизняних і
зарубіжних джерел, що займають 25 сторінок. Робота ілюстрована 50
таблицями, 8 рисунками, які займають 37 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Клініко-статистичний аналіз 213 історій
пологів жінок з лейоміомою матки проводився на базі архівного матеріалу
акушерських клінік ІПАГ АМН України та Херсонського пологового будинку
Суворовського району за останні 5 років.

Для визначення поставлених у роботі задач було проведене комплексне
обстеження 125 жінок з лейоміомою матки в ІІ та ІІІ триместрах
вагітності та 30 вагітних без лейоміоми з фізіологічним перебігом
вагітності та пологів (контрольна група).

Основна група була поділена на дві групи в залежності від кількості
лейоматозних вузлів: І група – з одним лейоматозним вузлом (80
вагітних), ІІ група – з множинною лейоміомою (45 вагітних).

В залежності від терапії, вагітні були розподілені на 2 групи: І група,
із 75 вагітних з лейоміомою матки, отримала симптоматичну терапію, ІІ
група, із 50 вагітних, отримала розроблений нами комплекс терапії.
Використовувався при підборі вагітних принцип рандомізації. Групи
вагітних жінок були репрезентативними.

Поза загальними клініко-лабораторними та інструментальними дослідженнями
проводились доплерометрія кровотоку в судинах матері плода і плаценти
(М.В.Медведев, 1996), визначення рівнів гормонів фетоплацентарного
комплексу, психоемоційного стану вагітних та гормонів стресу.

Кардіотокографія плода проводилася за допомогою кардіомонітору
“Біомедіка” (Італія), протягом 30 хвилин зі швидкістю руху стрічки 1
см/хв.

Ультразвукове обстеження проводилося на апараті “Aloka-630 SSD” (Японія)
з доплерометричним датчиком в терміні гестації 29-38 тижнів. Проводилася
біометрія плода, розраховувався біофізичний профіль плода за шкалою F.
Manning і співавторів (Л.Б.Маркін, Б.М.Венцківський, К.В.Воронін, 1993).

Гормони фетоплацентарного комплексу (естрадіол, прогестерон і
плацентарний лактоген) визначались радіоімунологічним методом за
допомогою діагностичних наборів ХОП ІБОХ АНБ (Білорусь), гормони стресу
(адреналін, норадреналін) – флюорометричним методом Е.В.Матліної та
співавт. (1975), кортизол – радіоімунним методом, вміст серотоніну в
крові – флюорометричним методом (С.Юденфред, 1965).

Психоемоційний стан вагітних вивчався за допомогою анкетного методу з
урахуванням індексу стресостійкості та тесту Люшера (В.В.Абрамченко,
Н.П.Коваленко, 2004). Всі вагітні мали консультацію психолога.

Результати досліджень оброблено згідно правил медичної статистики
(О.П.Мінцер, 1999) з використанням програмного забезпечення Microsoft
Exel 7.0 на IBM – PC – сумісна EOM (Intel Pentium 4 Celeron 1.7 JHz).

Для оцінки вірогідності результатів використовувались критерії
Ст?юдента, Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений
клініко-статистичний аналіз за даними 213 історій вагітності та пологів
показав, що за останні роки має місце деяке підвищення кількості
вагітних з лейоміомою матки. Ці вагітні є групою ризику щодо розвитку
загрози переривання вагітності (41-79%), гіпоксії плода (28%),
прееклампсії (7-16%), плацентарної недостатності (16-41%). Відмічено
також, що має місце розвиток лейоміоми у жінок молодого віку (26 років).
Патологічні пологи мали місце у великої кількості жінок. Частота
розродження цих жінок шляхом кесаревого розтину складала 22-51%. Серед
найбільш поширених ускладнень перебігу пологів були передчасний вилив
навколоплідних вод (27-41%), слабкість пологової діяльності (6,9-13%)
інтранатальна гіпоксія плода (28%), надпіхвова ампутація матки (7-16%),
частота народження дітей з оцінкою за шкалою Апгар менше 7 балів
складала 26,0%.

Найбільш частою патологією неонатального періоду були асфіксія (30,0%) і
гіпотрофія (5,9%).

Самовільні викидні в ранні терміни вагітності були у 20,0% жінок, пізні
аборти – у 12,0%, антенатальна загибель плода – у 2(1,0%), перинатальна
смертність – 12,2‰.

Таким чином, результати вивчення архівного матеріалу підтверджують
необхідність продовження вивчення розвитку механізмів цих ускладнень,
погіршення стану внутрішньоутробного плода, та удосконалення
лікувально-профілактичних заходів для вагітних з лейоміомою матки.

Згідно наших даних, із 125 вагітних з лейоміомою матки у 53(42,7%)
вагітних лейоміома діагностована під час даної вагітності, у 72 (57,6%)
вона була діагностована раніше. Субсерозних вузлів не було, вони були
або субсерозними (у 38% вагітних), або інтрамуральними (у 62%).

Було відмічено, що лейоміома матки спостерігалася частіше у жінок 26-30
років.

Більшість вагітних в минулому мали дитячі інфекції та вірусні
захворювання. Тільки цитомегаловірусна інфекція була у 32% вагітних,
паротит – у 20,8%. Найбільш частими видами екстрагенітальної патології
були вегето-судинна астенія (у 20%) та хронічний гастрит (у 13,6%).
Важкі екстрагенітальні захворювання у жінок (вади серця, гіпертонічна
хвороба, захворювання нирок) не були взяті в розробку.

Отримані дані також свідчать про високу кількість ускладнень при
вагітності і пологах у обстежених нами вагітних.

Відмічена суттєва різниця в частоті ускладнень в залежності від
кількості вузлів на матці. Так, частота загрози переривання вагітності
становила у жінок І групи 59,9%, ІІ групи – 72,5%, гіпоксія плода –
відповідно 28,7% і 77,5%, плацентарна недостатність – 45,8% і 62,5%
(рP?r – ^rVr?I- " ??????????и 14,6±2,0, у здорових вагітних – 24,4±1,9 (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020