.

Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
102 2866
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Комаровська Алла Миколаївна

УДК 81? 373.22:582+811.162.3

Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв

Спеціальність 10.02.03 – слов’янські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2005Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі слов’янської філології Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Багмут Алла Йосипівна, Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, професор кафедри слов’янської філології.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, доцент

Черниш Тетяна Олександрівна, Інститут філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри полоністики;

кандидат філологічних наук

Марченко Тетяна Яківна, в. о. старшого наукового співробітника відділу
загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов Інституту
мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Провідна установа:

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра фонетики та
граматики слов’янських мов, Міністерство освіти і науки України, м.
Київ.

Захист відбудеться „1” червня 2005 р. о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови
НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства
ім. О. О. Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано 29 квітня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук І. А. Самойлова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна славістика характеризується розширенням кола лінгвістичних
досліджень. Предметом наукового зацікавлення часто стає лексика окремих
тематичних груп. На матеріалі різних слов’янських мов ботанічну
номенклатуру вивчали В.Махек, В.Будзішевська, Т.З.Орлош, Ф.Буффа,
В.А.Меркулова, А.Й.Капська, М.М.Фещенко, В.В.Німчук, А.М.Шамота,
Т.Я.Марченко, О.Ф.Миголинець, І.В.Сабадош, О.Тимко, С.Л.Адаменко.
Дендрономени неодноразово ставали основою для визначення прабатьківщини
слов’ян. Їх походження та історія розвитку в кожній слов’янській мові є
важливим аспектом лексикологічних досліджень, тому лінгвістичний аналіз
цієї лексико-семантичної групи в чеській мові є закономірним та
необхідним. Чеська ботанічна номенклатура, зокрема назви дерев і кущів,
ще не була предметом ґрунтовних досліджень ані чеських, ані українських
мовознавців.

Актуальність дослідження. Вивчення розвитку лексичного складу назв
дерев та кущів, що дуже тісно пов’язані з життям людини від найдавніших
часів і до сьогодні, є важливим з погляду сучасного стану чеської мови
та її історії. Таке дослідження дає змогу реконструювати процес
формування однієї з основних лексико-семантичних груп, що має, перш за
все, виразний антропонімічний характер. У сучасному мовознавстві
актуальною є проблема визначення питомого й запозиченого шару в складі
дендрономенів, дослідження специфіки їх творення та функціонування.
Встановлення історії власне чеських дендрономенів дозволяє з’ясувати
питання щодо їх зіставно-типологічного вивчення в інших слов’янських
мовах. Результати дослідження, представлені на загальнослов’янському
тлі, дають змогу розкрити основи становлення й розвитку цієї групи в
чеській мові.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційного дослідження узгоджена з профілем та тематикою наукових
планів кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка „Актуальні проблеми
слов’янського мовознавства”.

Мета дослідження. Проаналізувати загальну ботанічну номенклатуру чеської
мови і визначити в ній склад дендрономенів. Дослідити шляхи формування
корпусу чеських назв дерев і кущів, їхню спеціальну наукову назву та
денотативне відношення. З’ясувати їхнє походження та термінове включення
до лексичного фонду чеської писемної мови. Встановити словотвірні
особливості чеських дендрономенів та коло похідних від них лексичних
одиниць. Визначити специфіку утворення та функціонування похідних
дендронімних назв.

Для досягнення мети розв’язано завдання:

1. Досліджено становлення та розвиток ботанічної номенклатури чеської
мови. З’ясовано історичні шляхи її формування, починаючи з періоду
давньочеської мови до сьогодення, за даними чеської наукової літератури,
словників та періодичних видань.

2. Виявлено лексичні одиниці (дендрономени), що активно чи пасивно
функціонують у сучасній чеській мові.

3. Проаналізовано чеські дендрономени з погляду їхньої етимології.

4. У чеській ботанічній номенклатурі досліджуваної групи виявлено: а)
назви праслов’янського походження, що увійшли до складу питомої чеської
лексики; б) слова іншомовного походження.

5. З’ясовано причини та шляхи появи в чеській мові лексики іншомовного
походження.

6. Досліджено словотвірні особливості чеських назв дерев, кущів, їхніх
плодів і похідних від них утворень.

Об’єкт дослідження – ботанічна номенклатура (дендрономени) сучасної
чеської мови в процесі її формування, становлення й розвитку.

Предмет дослідження – походження та функціонування чеських
дендрономенів, їхні семіотичні відношення та словотвірні властивості.

Методи дослідження. У роботі використано денотативно-когнітивний,
порівняльно-історичний, етимологічний та описовий методи дослідження, а
також частково кількісний аналіз.

Наукова новизна роботи полягає в застосуванні комплексного підходу до
дослідження одного з важливих шарів лексики сучасної чеської мови.
Уперше в українському слов’янознавстві здійснено монографічне
дослідження складу чеської дендронімної лексики, її походження й
функціонування, семантичних та словотвірних особливостей.

Матеріал дослідження взято зі спеціальної наукової літератури ХІХ – ХХ
ст., лексикографічних джерел чеської мови (словників іншомовних слів,
історичних, перекладних двомовних та багатомовних ботанічних словників),
а також етимологічних словників слов’янських мов, довідкових та
енциклопедичних видань.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть
бути використані при дослідженні сучасної чеської лексики та в її
лінгводидактичному описі, в лексикографічній практиці, при висвітленні
історичних питань лексикології та словотвору слов’янських мов. Матеріали
дисертації можуть прислужитися при викладанні лексики і словотвору
сучасної чеської мови, у лекціях та спецкурсах з порівняльно-історичної
лексикології та етимології слов’янських мов, міжнародних культурних та
наукових зв’язків.

Теоретичне значення одержаних результатів визначається тим, що подані в
дисертаційному дослідженні висновки та спостереження сприятимуть
з’ясуванню загальних тенденцій розвитку словникового складу чеської
мови. Представлений у роботі матеріал матиме застосування в подальших
наукових працях з проблем словотвору та етимології, при дослідженні
ботанічної лексики на загальнослов’янському тлі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження
виголошено на І-му Оломоуцькому симпозіумі україністів (Оломоуц, 2001),
на Міжнародній науковій конференції „Проблеми розвитку філології в
Україні в контексті світової культури” (Київ, 2003), на Міжнародній
лінгвістичній конференції на честь 80-річного ювілею професора
І.К.Кучеренка і професорки Н.І.Тоцької (Киів, 2003), на Міжнародній
науковій конференції „Семіотика культури / тексту в етнонаціональних
картинах світу” (Київ, 2004), на Міжнародній науковій конференції
„Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”,
присвяченої 200-річчю від дня народження М.О.Максимовича (Київ, 2004).

У повному обсязі дисертаційну роботу обговорено та схвалено на засіданні
кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення й результати дослідження викладено в п’яти
статтях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел (248 позицій) та додатку – 6
сторінок (чесько-український словник). Загальний обсяг роботи – 188
сторінок; основний текст – 162 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, встановлено характер наукового
вивчення питання, розкрито актуальність і новизну дослідження, визначено
мету й завдання роботи, методи дослідження.

У першому розділі „Формування ботанічної лексики чеської мови”
простежено етапи формування ботанічної номенклатури та
культурно-історичних процесів, що супроводжували її розбудову.

Установлено, що фіксація чеської ботанічної номенклатури розпочинається
в ХІІІ ст. У цей час з’являються перші оригінальні пам’ятки чеського
письменства й формується класична старочеська мова. Назви рослин
зафіксовано в більшості найдавніших чеських писемних пам’яток – у
правничо-адміністративних та церковних текстах, рослинниках (травниках),
гербаріях, словниках.

Перші спроби створити чеську наукову термінологію були здійснені в ХІV
ст., у період бурхливого розвитку чеської мови. Цьому сприяла і поява в
Чехії, починаючи з другої половини ХІV ст., так званих латинсько-чеських
„номенклаторів”. Значну кількість ботанічних назв засвідчено в словниках
чеської мови ХІV – ХV ст., які були першими в історії чеської
лексикографії.

Починаючи з XVI ст., з’являються праці, де описано переважно лікарські
рослини та їхні властивості, важливі для здоров’я людини.

Після подій 1620 року (поразка в Білогірській битві) чеська мова надовго
втрачає можливість нормального розвитку. Лише з початком Національного
відродження – історичного руху, що виник у Чехії в останній чверті
ХVІІІ й тривав упродовж усього ХІХ ст., чеська мова поновлює свою роль у
суспільстві. Поштовхом до виникнення руху на захист чеської мови стало
непереборне прагнення врятувати чеську мову, свідомий опір проти
германізації чеського народу, усвідомлення своєї історичної слави та
необхідності національної мови в суспільному житті.

Визначено роль Яна Сватоплука Пресла в розвитку природничих наук та
формуванні ботанічної номенклатури чеської мови. З’ясовано, що крім
створення термінології ботанічної, зоологічної, мінералогічної,
геологічної, хімічної та технологічної галузей, Я.С.Пресл, що
найважливіше, доклав багато зусиль для того, аби чеський народ повірив у
можливості чеської мови й мав власну наукову літературу.

Перша книга Я.С.Пресла „Flora иechika. – Kvмtena иeskб” написана
латиною, з двомовним, латинською та чеською мовами, вступом та переліком
чеських назв рослин. Найважливішим у цій праці є те, що Я.С.Пресл до
кожної латинської наукової назви рослини додав чеську назву.

У другій, найбільшій, праці „O p?irozenosti rostlin aneb Rostlina?”
Я.С.Пресл в описі чеських ботанічних назв вказує на їхнє походження,
хоча й досить узагальнено. Нами встановлено, що ним було введено до
чеської ботанічної номенклатури такі номени, як klikva „журавлина”,
p?ni?nik „рододендрон”, pustoryl „чубушник”, rakytnнk „обліпиха”,
sazanнk „калікант”, tavolnнk „таволга” (запозичені з російської мови),
mochna „перстач”, sokora „осокір” (з української), vav?in „лавр” (з
польської), marhanнk „гранатове дерево”, љkumpa „сумах” (з
„іллірійської” мови). Авторству Я.С.Пресла належать також кальки
(muchovnнk „ірга”, nahov?tvec „бундук”) та новотвори (b?estovec
„каркас”, kustovnice „повій”, lэkovec „вовче лико”, ?e?ik „бузок”,
zimostrбz „самшит”).

За роки наукової діяльності Я.С.Пресл, прагнучи вдосконалення ботанічної
номенклатури, дещо корегував погляди на способи її творення. У період
Національного відродження особливо гостро стояло питання про національно
самобутню чеську наукову термінологію. Учені намагалися не допустити
того, „щоб у ботаніці вкоренилися у великій кількості чужомовні назви
або зручні, але недостойні, кальки їх” (В.Махек).

Визначено роль відомого мовознавця, поета та перекладача Й.Юнгмана в
збагаченні чеської наукової термінології, у тому числі й ботанічної.
Внесок Й.Юнгмана як творця чеської ботанічної номенклатури полягає
найбільше в тому, що він фіксував назви, створені іншими авторами, у
своїй роботі „Slovnik ?esko-n?mecky”, і це сприяло засвоєнню їх мовою.
З’ясовано, що із запозичених ним дендрономенів (aprikosa „абрикоса”,
broskvina „персик”, cesmina „падуб”, kyparys „кипарис”) у сучасній
чеській мові функціонує лише один – cesmina.

Аналіз новітніх чеських праць дозволив прийти до висновку, що
найґрунтовнішою є монографія В.Махека „Иeskб a slovenskб jmйna
rostlin”, що вийшла 1954 року.

За визначенням В.Махека, метою його праці „Иeskб a slovenskб jmйna
rostlin” було подати етимологічний виклад чеських назв вищих рослин,
назв, засвідчених у роботах „Nбzornб kvмtena zemн koruny иeskй”
Ф.Полівки та „Kvмtena ИSR a ilustrovanэ klни k urиenн vљech cevnatэch
rostlin” Й.Достала, хоч і без докладного висвітлення всіх наявних
гіпотез, обмежуючись лише тими тлумаченнями, які вважав правильними або
принаймні правдоподібними.

Установлено місце в історії чеської ботанічної номенклатури Й.Достала,
який систематизував наявні на той час флористичні дослідження в роботі
„Kvмtena ИSR a ilustrovanэ klни k urиenн vљech cevnatэch rostlin”.
Ученим запропоновано багато нових назв, у тому числі й родових,
переважно для екзотичних рослин, які вирощують у садах та парках,
складних двочленних найменувань (зазвичай номенклатурного характеру),
які є результатом розробки та усталення поняттєвої класифікації рослин
(наприклад, borovice sosna, borovice kleи, vrba jнvа, citronнk limon,
jeшab mi?pulka, meruzalka rybнz).

Визначено, що характерною рисою новітньої номінації є заміна
прикметникових означень іменниковими (раніше – borovice lesnн, borovice
horskб; зараз – borovice sosna, borovice kleи). Завдяки цим змінам, на
думку вчених, що їх зініціювали, чеська ботанічна номенклатура має бути
чіткішою, зрозумілішою, що дозволить легше орієнтуватися в розмаїтті
рослинного світу.

Отже, у розділі визначено основні напрямки і тенденції в становленні
чеської ботанічної номенклатури.

У другому розділі „Походження та функціонування чеської дендронімної
лексики” здійснено аналіз дендронімної лексики: а) праслов’янського
походження та власне чеських лексичних утворень; б) іншомовного
походження. Досліджено походження та функціонування назв дерев та кущів
у сучасній чеській мові. Розділ складається з двох підрозділів. У
першому з них розглядаємо дендронімну лексику, успадковану чеською мовою
з праслов’янської, та пізніші утворення на власне чеському ґрунті. У
другому підрозділі – запозичену лексику, у тому числі й кальки. Окрім
лексики іншомовного походження, яка функціонує в сучасній чеській мові,
розглядаємо також периферійні ботанічні назви, тобто незасвоєні
запозичення. Периферійну лексику й кальки виділено окремими пунктами.

Обидва підрозділи структуровані таким чином: вони складаються зі статей,
які зібрано в групи: загальні назви (ke? „кущ”, d?evo „дерево”, strom
„дерево”); назви хвойних дерев та кущів (borovice „сосна”, cedr „кедр”,
cyp?i? „кипарис”, jalovec „ялівець”, jedle „ялиця”, kle? „низькоросла
сосна”, kosod?evina „карликова сосна”, smrk „смерека”, sosna „сосна”
тощо); слова на позначення промислових та декоративних рослин (bez
„бузина; бузок”, b?est „в’яз”, b?iza „береза”, zimolez „жимолость”,
zimostrбz „самшит”, eukalypt „евкаліпт”, jasmнn „жасмин”, kaљtan
„каштан”, myrta „мирта” та ін.); назви дерев та кущів, плоди яких широко
використовуються людиною в їжі та приготуванні напоїв (bor?vka
„чорниця”, d?in „дерен, кизил”, d?i??al „барбарис”, srstka „аґрус”,
angreљt „аґрус”, citrуn „лимон”, granбtovnнk „гранатове дерево” тощо).
Статті в групах розташовано за алфавітом.

Стаття складається з реєстрового слова, латинського відповідника та його
тлумачення. Вказано походження слова; якщо слово має іншомовне
походження – джерела та шляхи його запозичення.

Оскільки мовні контакти можуть бути прямими або опосередкованими, у
випадку, коли запозичення лексеми відбулося через посередництво третьої
мови, подано вірогідне або точне її визначення.

Формування лексико-тематичної групи назв рослин почалося ще в
індоєвропейський період, тому більшість слів належить до найдавнішого
пласту лексики. Дендрономени, які чеська мова успадкувала з
праслов’янської, – це, насамперед, назви: а) дерев, великих за розміром
та цінних своєю деревиною (borovice „сосна”, sosnа „сосна”, jedle
„ялиця”, smrk „смерека”, tis „тис”, dub „дуб”, buk „бук”, habr „граб”,
b?iza „береза”, lнpa „липа”, b?est „в’яз”, vaz „в’яз”, topol „тополя”,
osika „осика”, vrba „верба”, jнva „верба”, rokyta „верба” тощо); б)
плодово-ягідних дерев та їхніх плодів (vi?n? „вишня”, t?e?n? „черешня”,
hruљka „груша”, slнva „слива”, je?abina „горобина”, jablo? „яблуня” та
ін); в) плодово-ягідних кущів та їхніх плодів (jahoda „ягода; суниця;
полуниця”, brusinka „брусниця”, malina „малина”, ostruћina „ожина”,
svнda „дерен; кизил”, bor?vka „чорниця”, ћeravina „журавлина”, kalina
„калина”, љнpek „шипшина”, hloh „глід” та ін.); г) загальні назви (ke?
„кущ”, d?evo „дерево”).

Кожна мова має достатньо засобів для називання тих чи інших предметів і
явищ. Тому виникнення назв, що з’явилися спочатку в народному мовленні,
а пізніше увійшли до лексичного складу літературної мови, є
закономірною. У чеській мові на власному ґрунті утворено низку слів,
серед яких загальна назва для дерева – strom, що належить до одного
словотвірного ряду зі словами strmмt „стриміти, височіти”, strmэ
„стрімкий, стрімчастий”. Відома ще за часів старочеської мови лексема
љvestka „слива”, за припущеннями дослідників, утворилася в результаті
складних перетворень з лат. pruna sebestica від pruna sebestena
“арабська слива”. Слово zerav з’явилося внаслідок помилки, якої
припустився А.Пухмаєр. Прочитавши один із старочеських рукописів з
описом гарних термічних властивостей якогось дерева, дієслово zerawн,
тобто ћeravн, ћhne „жевріє”, він сприйняв за назву ялівцю. Хибна
інформація потрапила до Я.С.Пресла – відомий новатор використав цю назву
на позначення дерева туя. Походження слова karlбtko тісно пов’язане з
історичним минулим чеського народу, адже отримало свою назву – karle,
karlбtko – від імені короля Карла IV, котрий усіляко підтримував садіння
фруктових дерев, особливо слив, та заохочував людей до цієї справи.
Назва srstka „аґрус” походить від чеського іменника srst „шерсть,
вовна”, адже ягоди цієї рослини вкриті ворсинками. У слові citlivka
відбито властивість рослини при дотику опускати листя, подібно до
актора; citlivka від прикметника citlivэ „вразливий”.

До питомої лексики належать також назви meruтka „абрикоса”, rajиe
„яблуня”, ptaин zob „вовчі ягоди”, dшiљќбl „барбарис”, kyhanka
„богульник”, lэkovec „вовче лико”, verpбn „модрина”, zimostrбz „самшит”.

Основними причинами запозичення чеською мовою лексичних одиниць
іншомовного походження були: а) потреба називання нових предметів і
понять; б) історичні, культурні, економічні контакти між народами; в)
новаторство прогресивних представників чеського суспільства –
природознавців, мовознавців, письменників та ін. – за часів
Національного відродження.

Переважна більшість запозичень у досліджуваній лексико-тематичній групі
– це назви рослин, що стали відомі завдяки подорожам у далекі країни,
великим географічним відкриттям, торговельним контактам. Оскільки
зазначені представники рослинного світу чеському народові були чужими,
невластивими, тому із запозиченням рослин та фруктів було запозичено
також їхні назви.

Зміни в лексичному складі чеської мови – це складний процес, що залежить
від багатьох природних, культурних та економічних чинників. Унаслідок
цього на позначення однієї рослини одночасно можуть існувати як власне
чеські назви, так і запозичені, як, наприклад, bobek, laur, vav?in у
значенні „Laurus L., лавр”. Власне чеську назву bobek утворено від bob
„біб, квасоля”. У чеській мові слово bobek має кілька значень, одне з
яких – „козячий послід”. Отже, bobek у значенні „лавр” є результатом
вторинної номінації, певно, через схожість плодів лавру з козячим
послідом. Слово laur „лавр” походить від лат. laurus. Назву vav?in
„лавр” було запозичено Я.С.Преслом з польської мови (пол. wawrzyn ?TH$ ?l?0??"? ?l?0??"? ?l?0??"? O hYV)Yних запозичень: класичні мови (греко-латинське походження мають назви rododendron, myrta, myrobalan, cedr, cyp?i?, platan, kaљtan, oliva, laur тощо), німецька мова (limba, jasmнn, mandle, citrуn, datle, mirabelka, bluma, rybнz, meruzalka та ін.), романські мови (з італійської oleandro, cedrбt, limon, oranћ; з французької mandarнnka, renklуda, morela; з іспанської kakao, banбn; з португальської kokos, mango, mimуsa), слов’янські мови (з української mochna, sokora; з російської rakytnik, trnovnik, p?ni?nik, hurma, ?ajovnik, klikva, tavolnнk, sazanнk, vodoklen, pustoryl; з польської vav?in, kavovnik; з сербсько-хорватської marhanнk, љkumpa, cesmina; з верхньо-лужицької jнrovec). У складі ботанічної лексики сучасної чеської мови вирізняємо дендрономени, активно вживані мовцями (таких більшість), а також ті, які перебувають у пасиві. Перехід назв до пасивної лексики спостерігаємо у випадках, коли в мові функціонують їхні синоніми, що з часом стають частіше вживаними. Книжними або архаїчними в сучасній чеській мові є назви: sosna, b?est, rokyta, hru?e, hru?, bobek, limon, smokva, smokev, smokvo?, smokovnik. У третьому розділі „Граматико-семантичні особливості словотвору чеської ботанічної номенклатури” виділено параграфи, в яких досліджено словотвірні особливості чеських назв дерев, кущів та їхніх плодів. Розглянуто похідні утворення зменшувальних і збільшувальних назв, збірних імен, лексики на позначення кольорів, назв напоїв та людей за родом занять. З погляду сучасних семантико-словотвірних зв’язків значна частина дендрономенів у сучасній чеській мові є непохідними утвореннями. До таких належать назви, успадковані з праслов’янської мови: sosna, tis, dub, buk, habr, olљe, bшнza, javor, klen, lнpa, bшest, vaz, topol, vrba, jнva, bez, тощо. Непохідними є також такі іншомовні запозичення, як, наприклад, limba, cedr, tъje, jнrovec, oliva, jasmнn, vavшнn, mimуza, citrуn, oranћ, grapefruit, hurma, bergamota та ін. У чеській ботанічній номенклатурі є чимала кількість дендрономенів, утворених суфіксальним способом словотворення, наприклад, за допомогою суфіксів -a?, -ak, -atk-o, -?e, -ec, -ek, -(n)ic-e, -нk, -nнk, -in-a, -k-a, -е?, -o?, -u?-e, -yn? утворено назви k?apa?, o?e?ak, karlatko, raj?e, lykovec, bobek, kustovnice, o?e?nik, mandlovnнk, pomeran?ovnik, smr?ina, srstka, hruље?, broskvo?, moru?e, mukyn?. До продуктивних при творенні дендрономенів у сучасній чеській мові належать суфікси -нk, -nнk, -in-a, -o? (-е?), суфікси -a?, -ak, -atk-o, -?e, -ec, -ek, -(n)ic-e, -k-a, -u?-e, -yn? є малопродуктивними. Переважна більшість назв на позначення плодово-ягідних рослин у чеській мові є спільними і для самої рослини, і для її плоду. При цьому значна частина таких назв має синонімічні утворення, які вживаються виключно на позначення рослини. Зразком для даного типу номінації могла стати модель jablko (назва плоду) – jablo? (назва дерева). Наслідуючи спосіб утворення назви яблуні – jablo?, у чеській мові утворено дендрономени hruље?, kdoulo?, slivo?, mandlo?, vi?e?, t?e?e?, smokvo?. Таким чином, суфікс -o? (-е?) є одним із спеціалізованих для творення назв плодових дерев. Суфікс -nнk ( варіант суфікса -нk) також є спеціалізованим суфіксом для назв дерев та кущів у чеській мові, за допомогою якого утворено відприкметникові назви malinovnнk, ostruћinovnнk, mandlovnнk, citronovnнk, pomeranиovnнk, fнkovnнk, datlovnнk, kokosovnнk, banбnovnнk, mangovnнk тощо та відсубстантивні назви jahodnнk, skalnнk, kysilnнk, oшeљnнk, granбtnik. У досліджуваній лексико-тематичній групі складні назви плодово-ягідних дерев та кущів утворено шляхом основоскладання. За походженням серед них вирізняємо власне чеські (zimostrбz, zimolez, zimozel, trnoslнvka, jasanojavor) та кальки (nahovмtvec). Досить численну групу в чеській мові становлять складені назви. До них належать народні назви, більшість з яких була відома ще старочеській мові: ?erna jahoda, chlupata jahoda, lesni jahoda, medv?zie jahoda, ko?sky ka?tan, pta?i zob, Adamovo jablko, granatovй jablko тощо. Складеними назвами є також утворення номенклатурного характеру: oliva ?eska, topol ?erny, citronik bergamota, slivo? myrobalan, citronik nejv?t?i, brusnice bor?vka, borovice sosna та ін. Деякі складені назви з’явилися в чеській мові порівняно недавно: hurma albanskб, tomel japonskэ, ebenovэ strom. Двокомпонентні утворення, що вживають у чеській мові на позначення дерев та кущів, утворено за кількома моделями: 1) прикметник + іменник (babн jahoda, ?erna jahoda, lesnн jahoda, pta?i zob); 2) іменник + прикметник (borovice lesni, borovice horska, bez ?erny, meruzalka zlata); 3) іменник + іменник (brusnice bor?vka, svida d?in, borovice sosna, borovice limba). Утворення назв за моделлю „прикметник + іменник” властиве, насамперед, народній номенклатурі. Роль прикметника у таких назвах – підкреслити певні зовнішні особливості рослини або ж подати її класифікуючу рису. У розглянутих двокомпонентних дендрономенах прикметники найчастіше вказують на: а) колір рослини чи плоду: ?erny klen, ћlutэ zob, ћlutэ bodlбk, ?erna jahoda, ?ervena jahoda; б) особливості зовнішнього вигляду (у таких назвах часто відбито подібність рослини чи плоду до інших предметів): chlupata jahoda, kn??ske (pбnovy) ?epi?ky, pana?kova koruna; в) територію поширення (або походження) рослини: lesni jahoda, mo?ska jahoda, zahradni jahoda, vla?sky o?ech, ?esky jasmin, alpska r??e; г) їстівність чи неїстівність плодів (часто через асоціації з представниками тваринного світу): medv?zie jahoda, psi jahoda, pta?i zob, ko?sky ka?tan, hadi st?e?n?. За моделлю „іменник + прикметник” утворено одиниці сучасної чеської ботанічної номенклатури. На такі назви натрапляємо в науковій ботанічній літературі, у мові садівників: oliva vo?ava, borovice horska, bez ?erny, citlivka stydliva, meruzalka zlata, citronik ?insky. Ця група чеських дендрономенів є дуже численною, оскільки відносний прикметник, котрий входить до складеної назви, може вказувати на будь-яку особливість рослини. Найчастіше в назві відбито: а) колір рослини чи її плодів: topol bily, bez ?erny, borovice ?erna, jedle b?lokora, angre?t zelenoplody; б) територію поширення (або походження) рослини: jedle kavkazskб, topol kanadsky, je?ab moravsky, malinik lesni, jilm polni; в) зовнішні (або смакові) особливості плоду чи рослини: jalovec obecnэ, jalovec nнzkэ, jahodnнk velkoplodэ. Шляхом поєднання двох іменників утворено дендрономени, що функціонують у науковій ботанічній номенклатурі: borovice sosna, borovice kle?, vrba jivа, citronнk limon, meruzalka rybнz. Обидва узгоджувані іменники в таких назвах мають єдине значення, тобто ні перший, ні другий складник не виконує атрибутивної ролі. Особливістю цього типу номінації є окреме використання щоденною мовою складників назви. Іноді вони називають різні денотати (напр., je?ab mi?pulka, slivo? myrobalan, t?e?e? sakura), іноді є синонімічними (borovice sosna, vrba jнvа, citronнk limon, meruzalka rybнz). Від дендрономенів утворено відносні та відносно-якісні (до них належать назви кольорів) прикметники. Їх оформлено за допомогою суфіксів -atэ (-natэ), -н, -nн, -nэ, -ovitэ, -ovэ (olљinatэ, jablonн, olivnн, hloћnэ, tшeљтovitэ, meruтkovэ). При творенні зменшувальних назв рослин та їхніх плодів найбільш продуктивними є суфікси -ek, -k-a, -eиk-a, -iиk-a, -ink-a (-нnk-a) (topщlek, oшнљek, citrуnek, olivka, bшнzka, lнpeиka, vrbiиka, broskviиka, smrиinka, viљнnka). Значну кількість назв із відтінком зменшеності становлять лексеми спільнослов’янські. Запозичені слова, що входять до цієї лексичної групи, є загальновживаними в чеській мові назвами. Кількість збільшувальних назв (похідних від дендрономенів), засвідчених у сучасній чеській літературній мові, є дуже незначною – dubisko, buиisko, vrbisko (vrbovisko). Відтінок збільшеності цим словам надає суфікс -isko. Від значної кількості чеських дендрономенів утворено похідні на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, та збірних назв дерев або кущів одного виду. Такі слова оформлено за допомогою суфіксів: -i, -ovi, -?i, (-i?i), -i?t?, -in-a, -inн, -ov?i (-ovi?i), -ovin-a, -ice, -нk, -ovec, -ovisk-o, -ovi?t?, -ovk-a, -ovn-a, -sk-o (-isk-o) (ol?i?i, bu?i, jivi, jasanina, vrbov?i, borov?i, b?ezovн, smrkovina). Переважна більшість розглянутих назв, що використовують на позначення понять збірності, окрім kaљtanovн, angreљtн, cyp?i?i, rybizovna, мають праслов’янське походження. Утворені від дендрономенів відносні прикметники, які перейшли до розряду якісних унаслідок їх метафоричного вживання, у сучасній чеській мові функціонують одночасно і як назви ознак предметів, і як назви відтінків кольорів: malinovэ kompot – malinovэ svetr, broskvovэ dћem – broskvova sukn?, oran?ova k?ra – oranћovб pohovka, kaљtanovэ plod – kaљtanovй vlasy тощо. Назви кольорів, утворені від ботанічних номенів, – це семантично вмотивовані назви. Вони є виразними й образними, точніше називають колір означуваних предметів та явищ, оскільки їх утворено від назв об’єктивних реалій. Частина цих прикметників походить від власне чеських слів: malinovy, jahodovy, t?e??ovy, vi??ovy, meru?kovy, bor?vkovy, o?echovy, zimostrazovy; частина – від слів іншомовного походження: oran?ovy, pomeran?ovy, citronovy, olivovy, rybizovy, mimosovy, pistбciovэ, kaљtanovэ. Складні прикметники утворено способом основоскладання: так, від основ прикметників утворено назви bled?kavovy, tmavоvi??ovy. Окрему групу похідних утворень від назв плодів дерев та кущів становлять слова на позначення напоїв. Чеськими лексикографічними джерелами зафіксовано назви напоїв: rybizovka, malinovka, broskvovice, bergamotka, vi??ovice, vi??ovka, t?e?nice, je?abnik, slivovice, jalovcovka, limonada, citronada, citronovka, oran?ada тощо. Більшість чеських назв на позначення алкогольних напоїв утворено від лексем слов’янського походження: borovi?ka, je?abnik, vi??ak, slivovice, slivovka, hru?kovice, hru?kovnik, jable?ak, jable?nik, o?echovka, jadrovka та ін.; лише лексеми bergamotka, mandlovka та rybнzovka мають основу іншомовного походження. Від назв цитрусових, за походженням також іншомовних, утворено лексеми, що позначають безалкогольні напої: limonбda, citronбda, citronovka, oranћбda. Слова цієї лексичної групи оформлено за допомогою суфіксів -бd-a,-бk, -ic-e, -k-a, -nнk, -ovic-e, -ovk-a; найпродуктивнішими є -бd-a, -ovic-e, -ovk-a. Лексика на позначення осіб (виконавців певної дії або роду занять), яка походить від назв дерев та кущів, є нечисленною. До неї належать відсубстантивні іменники jah?dka?, brusinka?, ka?tana?, ?ipka?, утворені за допомогою суфікса -a? (-а?), найпродуктивнішого в чеській мові при утворенні назв осіб від назв предметів. У висновках сформульовано результати дослідження, з яких найголовнішими є: 1. На підставі аналізу чеської наукової літератури, словників та періодичних видань визначено кількість чеських дендрономенів – 158 лексем. У результаті проведеного етимологічного аналізу з урахуванням даних попередніх досліджень установлено, що питомі назви становлять 57 % від загальної кількості (з них 47 % – слова праслов’янського походження, 10 % – власне чеські назви), запозичені – 53 %. З’ясовано, що в складі ботанічної номенклатури чеської мови є: а) лексика, успадкована з праслов’янської мови, що стала основою для здавна відомих чеських назв, та слова, утворені на власне чеському мовному ґрунті ; б) лексика іншомовного походження. Запозичення, якими збагатилася дендронімна лексика чеської мови, – це, насамперед, назви греко-латинського, слов’янського (з української, російської, польської, сербсько-хорватської, верхньо-лужицької мов), романського (з італійської, французької, іспанської, португальської мов) та німецького походження. 2. Формування чеської ботанічної номенклатури відбувалося під впливом культурно-історичних процесів, що супроводжували становлення й розбудову всієї чеської мови. Фіксація чеських ботанічних номенів починається з ХІІІ ст. Назви рослин з’являються в більшості найдавніших чеських писемних пам’яток – у правничо-адміністративних та церковних текстах, рослинниках (травниках), гербаріях, словниках. Цілеспрямована розбудова ботанічної номенклатури як лексики наукової галузі відбулася в часи Національного відродження. 3. Серед чеських дендрономенів є як похідні, так і непохідні назви. Похідні ботанічні номени утворено переважно суфіксальним способом, властивим чеській мові. У групі чеських дендрономенів виділяємо також складні іменники та складені назви. Двокомпонентні утворення, що вживають у чеській мові на позначення дерев та кущів, утворено за такими моделями: а) прикметник + іменник (назва властива, насамперед, народній номенклатурі); б) іменник + прикметник та в) іменник + іменник (функціонують переважно у науковій ботанічній номенклатурі). 4. Засобами чеського словотвору було утворено: а) зменшувальні назви; б) похідні на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; в) назви напоїв; г) слова на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять. Відносно-якісні прикметники, утворені від ботанічних номенів, у сучасній чеській мові одночасно позначають як назви ознак предметів, так і назви відтінків кольорів. Основні положення й результати дослідження викладено в публікаціях: 1. З історії формування чеської ботанічної лексики // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Знання України, 2003. – С. 105-110. 2. Похідні утворення від чеських назв дерев і кущів: ботанічна кольористика // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – С. 219-223. 3. Словотвірні особливості чеської ботанічної лексики на означення дерев та кущів // Українське мовознавство: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – С. 155-158. 4. До питання про походження чеських дендрономенів // Система і структура східнослов’янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Знання України, 2004. – С. 141-146. 5. Українсько-чеські паралелі в ботанічній номенклатурі (на матеріалі назв плодових дерев) // Ukrajinistika na prahu novйho stoletн a tisнciletн. Problйmy jazyka, literatury a kultury. – Olomouc (Czech Republic). - 2001. – Р. 134-137. АНОТАЦІЯ Комаровська А. М. Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 – слов’янські мови. – Інститут української мови НАН України. – Київ, 2005. Дисертацію присвячено комплексному аналізові чеської дендронімної лексики в етимологічному та семантико-словотвірному аспектах. Висвітлено питання історичного становлення та сучасного функціонування ботанічної номенклатури. Визначено питомий та запозичений шари чеських дендрономенів. З’ясовано, що окрім лексики, успадкованої з праслов’янської мови, здавна відомих слов’янських слів, творення власне чеських назв, словниковий склад дослідженої групи поповнювався також за рахунок лексики іншомовного походження. Чеські назви дерев, кущів та їхніх плодів, а також похідні від них утворення мають словотвірні особливості. Досліджено специфіку творення від чеських дендрономенів зменшувальних назв; похідних на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; назв напоїв та слів на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять. Ключові слова: слов’янські мови, ботанічна номенклатура, дендрономени, походження. АННОТАЦИЯ Комаровская А.Н. Чешская ботаническая номенклатура в аспекте исконных и заимствованных названий. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03 – славянские языки. – Институт украинского языка НАН Украины. – Киев, 2005. Диссертация посвящена комплексному анализу чешской дендронимической лексики в этимологическом и семантико-словообразовательном аспектах. Освещен вопрос исторического становления и современного функционирования ботанической номенклатуры. Определены исконный и заимствованный слои чешских дендрономенов. Установлено, что кроме лексики, унаследованной из праславянского языка, давно известных славянских слов, образования собственно чешских названий, словарный состав исследуемой группы пополнялся также за счет лексики иностранного происхождения. Чешские названия деревьев, кустов и их плодов, а также производные от них образования имеют словообразовательные особенности. Исследована специфика образования от чешских дендрономенов уменьшительных имен; производных для обозначения мест, занятых растительностью определенного вида, собирательных имен деревьев или кустов одного вида; названий напитков и слов для обозначения лиц как исполнителей определенного действия или рода занятий. Ключевые слова: славянские языки, ботаническая номенклатура, дендрономены, происхождение. SUMMARY Komarovska A. M. Czech botanic nomenclature in the aspect of authentic and borrowed names. – Manuscript. Thesis for Philology Candidate degree, speciality 10.02.03 – Slavonic languages. – The Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005. The thesis is devoted to the complex analysis of Czech dendronymic lexis in the aspects of its etymology, semantics and word-formation. The linguistic analysis of botanic nomenclature is one of the burning questions of modern study of Slavonic languages. The study of dendronymic lexical group is very important, as it makes it possible to reconstruct the whole process of formation of Czech vocabulary. Comparing these results with data other Slavonic languages data will make it possible to contrast the forming and development of the lexical group of dendronyms in Czech and other Slavonic languages. The research highlights the problems of the historic formation and modern functioning of botanic nomenclature. The authentic and the borrowed layers of the Czech dendronymic lexis have been identified. The research has shown that apart from the authentically Old Slavonic words the dendronymic lexical group in the Czech language was enriched by borrowings from other languages. The main reasons of these borrowings are as follows: 1) the necessity of nomination of new objects and notions; 2) historic, cultural, economic contacts between nations; 3) the pioneering of progressive representatives of Czech society during national Renaissance. Czech names of trees, bushes and their fruit as well as their derivatives have been shown to have their word-formation peculiarities. At the outcome of the investigation it has been identified that from the semantic and word-formation perspective a part of Czech dendronyms are non-derivative combinations, whereas the rest are derivative. Derivative botanic terms are the words that are formed with suffixal word-formation, compound nouns and compound proper names. -нk, -nнk, -in-a, -o? (-е?) belong to the group of the productive suffixes in the formation of dendronyms in the modern Czech language, the suffixes -a?, -ak, -atk-o, -?e, -ec, -ek, -(n)ic-e, -k-a, -u?-e, -yn? are less productive. -o? (-е?) and -nнk (-нk) are recognized as special suffixes for the formation of Czech names of trees and bushes. The words formed with the help of the stem adding fall into two groups: authentic and calque. Compound dendronyms in modern Czech are quite numerous. This group is represented by folk terms and nomenclature word-combinations. Two-component word-combinations that denote trees and bushes in Czech language are formed according to the following models: 1) adjective + noun, typical of folk nomenclature; 2) noun + adjective, and 3) noun + noun, typical of scientific botanic nomenclature. The research has elucidated that the vast majority of terms to denote fruiters are used to name both the tree and its fruit. Many of these terms have synonyms that are used exclusively with regard to the tree. The thesis has shown the specificity of the formation of derivatives formed from Czech dendronyms, namely, diminutives, derivatives to denote locations on which the plants of this or that species grow, collective nouns to denote trees or bushes of the same species, names of drinks and words to denote people as doers of some actions or performers of some activity. Major results of the research can be used in practical courses of lexicography and in some of the aspects of historic and modern lexicology and morphology of the Czech language. Key words: Slavonic languages, botanic nomenclature, dendronyms, etymology. PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020