.

Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
134 3730
Скачать документ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КЛИМЕНКО Наталя Олександрівна

УДК: [37.025: 378.147]: 378.4

Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих
навчальних закладів гуманітарного профілю

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства
освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Приходько Микола Ілліч,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри управління та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: – доктор педагогічних наук, професор

Цокур Ольга Степанівна,

Одеській національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедри
педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Веретенко Тетяна Григорівна,

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, доцент кафедри
педагогіки.

Провідна установа:

Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла
Коцюбинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 21 квітня 2005 р. о 15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.
Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного
педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ,
вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 21 березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. У сучасному світі загальний
обсяг знань людства різко зростає і постійно відновлюється. Тому
передати всі знання, весь досвід людства об’єктивно неможливо.

У зв’язку з цим перед педагогічною наукою стоять завдання розробки
ефективних технологій, форм і методів навчання, які б суттєво
підвищували рівень самостійної пізнавальної діяльності студентів,
створювали умови та сприяли всебічному розвиткові особистості. Освіта
повинна мати особистісно орієнтовану спрямованість, внаслідок чого
знання, вміння та навички перетворюються з мети навчання на засіб
розвитку пізнавальних і особистісних якостей студента, а сам студент –
на суб’єкт свого розвитку. Тільки на основі внутрішньої мотивації
навчання можливий успішний розвиток здібностей, створення сприятливих
умов для прояву особистості.

Внутрішні навчально-пізнавальні мотиви зумовлюють у студента бажання не
тільки засвоїти певний обсяг знань, але і прагнення до самоосвіти. Тому
формування навчально-пізнавальних мотивів – це головна умова підготовки
майбутніх фахівців різних сфер суспільного життя.

Велика кількість наукових праць (В.Асєєв, Л.Божович, О.Запорожець,
Є.Ільїн, Л.Ітельсон, О.Леонтьєв, С.Москвичов, С.Рубінштейн, Г.Щукіна та
ін.) присвячена дослідженню природи, детермінації, структури
мотиваційної сфери особистості та закономірностей її формування, окремим
аспектам мотивації діяльності людини: ситуативному розвитку мотивації
(В.Вілюнас), зв’язку формування мотивів з минулим досвідом суб’єкта
(С.Рубінштейн), ролі пізнавальних та емоційних компонентів у
мотиваційних процесах (В.Ковальов, В.Вербицький та ін.).

Мотивацію навчальної діяльності досліджено в роботах А.Вербицького,
В.Вергасова, Т.Габай, О.Гребенюка, О.Дусавицького, А.Маркової,
В.Мільман, В.Моргун. Зокрема, різноманітні види мотивів та їх формування
у ВНЗ вивчали О.Алексюк, С.Архангельський, І.Зайцева, А.Зерниченко
В.Каган, Р.Кузовльова, В.Леонтьєв, Є.Павлютенков, Є.Спіцин.

На необхідності впровадження особистісно орієнтованого навчання як
однієї з умов формування мотиваційної сфери особистості зазначали
Г.Балл, І.Бех, І.Якиманська, О.Сібіль, Є.Бондаревська, С.Подмазін,
О.Савченко.

У контексті дослідження становлять інтерес дисертаційні дослідження
останніх років. Так, І.Зайцева розглядала формування мотивації учіння
студентів вищих економічних навчальних закладів, П.Лузан –
навчально-пізнавальну активність студентів вищих навчальних закладів,
О.Пиндик – розвиток пізнавальної активності студентів економічного
профілю, Г.Костишина – навчально-пізнавальну діяльність студентів вищих
технічних закладів освіти. У той же час, проблема формування мотивів
навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей
не виступала предметом спеціальних досліджень.

Таким чином, актуальність та доцільність дослідження зумовлена
необхідністю подолання суперечностей між: існуючою в практиці вищих
навчальних закладів системою професійної підготовки та вимогами
суспільства до кваліфікованих спеціалістів, здатного до самоосвіти та
самовдосконалення протягом усього свого життя.

Недостатня теоретична розробленість проблеми і практична потреба її
вирішення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування
мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних
закладів гуманітарного профілю”.

Об’єкт дослідження: процес формування мотивів навчально-пізнавальної
діяльності студентів ВНЗ.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування мотивів
навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів
гуманітарного профілю в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити
умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів
вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що процес формування мотивів
навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів
гуманітарного профілю буде ефективним за таких умов:

організацію навчальної діяльності буде побудовано на принципах
особистісно орієнтованого підходу, що сприятиме активізації мотиваційних
компонентів особистості через забезпечення суб’єктної позиції студентів
на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному,
операційно-пізнавальному і оціночно-рефлексивному, та в процесі
самостійної роботи студентів;

при доборі навчального матеріалу буде забезпечено стимулювання активної
пізнавальної діяльності через орієнтацію на загальнолюдські, професійні
та статево-вікові потреби студентів; усвідомлення практичного значення
навчального матеріалу для особистісного та професійного становлення
студентів;

методи, форми та прийоми навчальної діяльності проблемного,
інтерактивного та науково-дослідного характеру будуть спрямовані на
активізацію діяльності студентів під час самостійної, аудиторної та
позааудиторної роботи.

Відповідно до мети та гіпотези було визначено завдання дослідження:

На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури
вивчити стан дослідження проблеми мотивів взагалі та мотивів
навчально-пізнавальної діяльності зокрема в педагогічній теорії та
практиці.

Розкрити сутність, зміст та структуру мотивів навчально-пізнавальної
діяльності студентів вищих навчальних закладів.

Визначити основні чинники мотивації навчально-пізнавальної діяльності
студентів гуманітарних спеціальностей.

Визначити та дослідити критерії, показники і реальні рівні сформованості
мотивів у студентів ВНЗ гуманітарного профілю.

Обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування
мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних
закладів гуманітарного профілю.

Для вирішення поставлених завдань і комплексного вивчення даної проблеми
використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз,
класифікація, систематизація та узагальнення інформації; вивчення
досвіду роботи викладачів вищих навчальних закладів для визначення
вихідних теоретико-методологічних позицій дослідження і розроблення
програми експериментальної роботи; емпіричні: діагностичні, обсерваційні
для виявлення рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної
діяльності; експериментальні (констатуючий та формуючий експерименти) з
метою перевірки висунутої гіпотези; проксиметричні для виявлення
ефективності зазначених умов формування мотивів навчально-пізнавальної
діяльності студентів; методи кількісної ті якісної обробки
експериментальних даних.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про
взаємозв’язок та взаємообумовленість явищ, про системне вивчення людини
як активного суб’єкта, активну роль особистості в засвоєнні знань; про
необхідність створення умов для переходу від навчання до самоосвіти;
особистісно орієнтований підхід до підготовки майбутніх фахівців.

Теоретичною основою дослідження стали Національна доктрина розвитку
освіти України в ХХІ ст., Державна національна програма “Освіта”
(Україна ХХІ століття), концепція гуманізації освіти (Ш.Амонашвілі,
Г.Балл, Е.Лузік); наукові праці дослідників щодо цілісності навчального
процесу (Є.Ільїн, І.Лернер), особистісно орієнтованого навчання
(Д.Белухін, І.Бех, Є.Бондаревська, О.Малихіна, О.Савченко, О.Сібіль,
С.Подмазін, І.Якиманська), визначення суті навчально-пізнавальної
діяльності (Р.Габдрєєв, В.Давидов, В.Лозова), особливостей формування
мотиваційної сфери студентів ВНЗ (О.Алексюк, С.Архангельський,
І.Зайцева, Є.Ільїн, В.Каган та ін.), професійного розвитку студентів
університетів (А.Алексюк, Р.Бибріх, О.Глузман, І.Зязюн, Л.Калініна,
Ю.Кокін, Є.Павлютенков, О.Пєхота, С.Сисоєва, Н.Токар).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено і
обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування мотивів
навчально-пізнавальної діяльності студентів у особистісно орієнтованому
освітньому процесі гуманітарного ВНЗ; удосконалено визначення структури
та змісту мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів
гуманітарних спеціальностей; дістали подальшого розвитку наукові
уявлення про зміст, форми та методи педагогічної діяльності з формування
мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних
спеціальностей.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні дефініції мотиву
навчально-пізнавальної діяльності студентів; науковому обґрунтуванні
педагогічних умов, що сприяють формуванню мотивів навчально-пізнавальної
діяльності студентів.

Практичне значення дослідження полягає в достатньо високому ступені
готовності отриманих результатів до впровадження: розроблених робочих
програм, навчальних завдань з англійської мови та педагогіки,
науково-методичних рекомендацій для викладачів щодо розвитку
пізнавальних умінь та навичок навчальної діяльності студентів ВНЗ
гуманітарного профілю; орієнтації отриманих результатів на широке коло
викладачів гуманітарних факультетів ВНЗ різного рівня акредитації;
можливостях реалізації результатів дослідження у всіх регіонах України,
їх використанні з метою вдосконалення професіограм, змісту та технології
фахівців гуманітарного профілю.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Запорізького
національного університету (довідка № 0109/490 від26.04.2004),
Нікопольського інституту Запорізького національного університету
(довідка № 104 від 05.05.2004), Запорізького юридичного інституту
(довідка № 1323/56 від 23.03.2004), Запорізького обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти (довідка № 114/12 від 18.03.2004)

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися
на засіданнях кафедр англійської філології та управління і соціальної
педагогіки, у виступах на щорічних звітних науково-практичних
конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького
національного університету. Основні положення дисертації доповідались на
Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Профорієнтація та
довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід,
перспективи” (Чернігів, 1999р.), “Сучасні педагогічні інновації у
підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників” (Черкаси,
2000р.), на регіональній науково-практичній конференції “Сучасне
студентство України: досвід, проблеми, перспективи” (Запоріжжя, 2004р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 7 одноособових
публікаціях, у тому числі в наукових фахових виданнях – 3 статті.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків, 5 додатків на 10 сторінках.
Робота містить 14 таблиць. Список використаних джерел складається з 266
найменувань (11 – іноземними мовами). Загальний обсяг роботи 198
сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт,
предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, його наукову новизну,
теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та
впровадження одержаних результатів.

У першому розділі “Мотиви навчально-пізнавальної діяльності студентів як
психолого-педагогічна проблема” розглядаються теоретичні основи єдності
мотивації та діяльності людини, наводяться дефініції термінів “мотив”,
“мотив навчально-пізнавальної діяльності” та “мотивація”, розглядається
зміст та структура мотиву взагалі та мотиву навчально-пізнавальної
діяльності зокрема, визначаються основні умови та чинники формування
мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

У психолого-педагогічній літературі досить ґрунтовно висвітлено питання
мотивації діяльності людини. Але термін “мотив” не набув однозначного
тлумачення. Його наділяють цілою ланкою значень, куди входять: уявлення,
ідеї, почуття обов’язку, морально-політичні установки і помисли,
інтереси, переконання і прагнення.

У західній психології можна виділити два підходи до розгляду проблем
мотивації: концепція інстинкту, спонук, потягів, які ґрунтуються на
біхевіористичній та психоаналітичній теоріях, та теорія експектації,
цінностей і самовираження. Вітчизняні психологи дотримувались
гуманістичного напрямку, згідно з яким формування мотивів людини
пов’язане з її соціальною сутністю, звичками, моральними почуттями,
характером, ідеалами (В.Чудновський, М.Алексєєва, О.Леонтьєв, Л.Славіна,
Л.Божович).

На основі цих теоретичних положень ми дійшли висновку, що мотив – це
інтегральний спосіб організації активності людини, будь-яка її спонука,
детермінантами якої є як внутрішні, так і зовнішні причини. Він виконує
селективну, когнітивну, потребову, регуляційно-виконавчу, спонукальну та
змістоформуючу функції. Мотиви умовно об’єднуються в групи за такими
ознаками: змістом, джерелом виникнення, видами діяльності, часом та
силою прояву, ступенем усталеності, проявом у поведінці.

Під мотивом навчальної діяльності розуміються усі фактори, які
зумовлюють активізацію навчальної діяльності: потреби, цілі, установи,
обов’язок, інтереси. У групі пізнавальних мотивів студентів ми
виділяємо:

внутрішні мотиви, які виникли завдяки змісту та процесу навчання у ВНЗ
(професійні та власне пізнавальні мотиви);

зовнішні мотиви, що залежать від чинників, які лежать поза навчальною
діяльністю (широкі соціальні мотиви; вузько-особистісні мотиви,
орієнтовані на досягнення успіху та на запобігання невдач).

У гуманітарній освіті, де мова йде про процес формування соціально
прийнятних цінностей та норм, особливо зростає особистісна орієнтація,
бо, в іншому випадку, ціннісна система особистості, яка виробляється у
суб’єктному досвіді, буде відчуженою від цінностей, на яких наголошує
викладач.

Специфіка змісту гуманітарної освіти надає можливість сприйняття та
інтеріоризації ціннісної системи людства, нації, соціуму в єдності
раціонального та чуттєвого способів пізнання, в ній, перш за все,
пізнається людина, її духовний світ, її взаємодія з соціумом, її місце у
соціокультурному середовищі, сенс її існування. Через пізнання людини
відбувається і пізнання самого себе, ідентифікація особистості.

Мета ОО навчання полягає у створенні оптимальних умов для розвитку,
становлення особистості як суб’єкта діяльності та суспільних відносин,
яка здійснює їх у відповідності зі стійкою ієрархічною системою
гуманістичних особистісних цінностей. Особистісно орієнтоване навчання
це органічне поєднання навчання та учіння – індивідуально значущої
діяльності окремного суб’єкта, в якій реалізується досвід його
життєдіяльності:

ОО навчання повинно забезпечувати розвиток особистості студента,
виходячи з виявлення його індивідуальних особливостей як суб’єкта
пізнавальної діяльності;

ОО навчання надає кожному студенту, спираючись на його здібності,
схильності, інтереси, особистісні цінності та суб’єктивний досвід,
можливість реалізувати себе в пізнавальній та інших видах діяльності;

Зміст навчання, його форми та методи підбираються та організуються таким
чином, щоб студент міг проявити вибірковість у відношенні до предметного
матеріалу, його виду та форми (мати право вибору предмета та способу
діяльності;

ОО навчання будується за принципом варіативності, тобто визнання
різноманітності змісту та форм навчального процесу, вибір яких повинен
здійснюватися викладачем з урахуванням цілей розвитку студента.

У ході теоретичного аналізу підходів до виділення умов формування
мотивації навчально-пізнавальної діяльності було встановлено, що
загальними умовами є: зміст навчального матеріалу, організація і
колективні форми навчальної діяльності, її оцінка, а також стиль роботи
педагога.

Також важливими умовами щодо змісту та процесу навчальної діяльності
виступають: усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання,
теоретичної та практичної значущості засвоюваних знань, професійної
спрямованості навчальної діяльності, проблемних ситуацій в структурі
навчальної діяльності, емоційності у викладі матеріалу. Ставлення
студентів до навчальних предметів залежить також від: важливості
предмету для професійної діяльності, інтересу до певної галузі знань,
якості викладання, міри труднощів у оволодінні предметом, взаємовідносин
із викладачем предмету.

Другий розділ “Психолого-педагогічні умови формування мотивів
навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів
гуманітарного профілю” містить результати дослідно-експериментальної
роботи з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів
гуманітарних спеціальностей.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності розглядалася нами як
інтегральна характеристика соціально-педагогічного стану особистості,
яка може бути визначена певною системою критеріїв і показників, що
відбивають як результати навчально-пізнавальної діяльності студентів,
так і характер протікання самого процесу навчання.

Основними критеріями мотивації навчально-пізнавальної діяльності було
визначено: усвідомленість мотивів (показники: ступінь повноти
представленості мотиваторів, орієнтування на зовнішні обставини або на
внутрішні чинники, повнота усвідомлення структури мотиву,
обґрунтованість прийнятих рішень), емоційно-ціннісне ставлення
(наявність вираженого пізнавального інтересу як форми прояву потреб і
мотивів навчання, домінування зовнішніх або внутрішніх, відповідно до
навчальної діяльності, мотивів, оцінку особистісної значущості освіти) й
активність особистості в навчально-пізнавальній діяльності
(інтенсифікація суб’єктної позиції особистості в освітньому процесі,
рівень особистісних домагань, успішність, самостійність,
відповідальність та ініціатива в освітній діяльності).

Критерії і показники сформованості мотивів навчально-пізнавальної
діяльності визначили послідовність проведення констатуючого
експерименту, вибір методів та діагностичних методик для вивчення
особливостей мотивації і виявлення впливу окремих умов на результати
навчально-пізнавальної діяльності 420 студентів факультету іноземної
філології Запорізького національного університету, Нікопольського
інституту ЗНУ та Запорізького юридичного інституту.

У результаті проведеного дослідження вдалося встановити наявність
чотирьох рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності:

перший (низький) рівень (наявність переважно прагматичних мотивів і
мотивів, які пов’язані з запобіганням невдач, а мотиви, пов’язані зі
змістом процесу навчання та професійною діяльністю слабко виражені;
знання студентів поверхневе, безсистемне, пізнавальні інтереси аморфні);

другий (невисокий) рівень (усвідомлення важливості одержання вищої
освіти; виражена зовнішня орієнтація мотивації навчальної діяльності;
виражено інтерес до окремих спеціальних предметів або способів його
засвоєння завдяки інтересу, усвідомленню необхідності його вивчення,
особистісній відповідальності; але студенти вчаться нерівно);

третій (достатній) рівень (велика чіткість і повнота усвідомленості як
внутрішніх, так і зовнішніх мотивів навчальної діяльності з більшою
орієнтацією на останні; студенти виявляють відповідальне відношення до
навчання, прагнуть одержати високу оцінку при невисокому рівні
безпосереднього інтересу до змісту матеріалу);

четвертий (високий) рівень (висока ступінь чіткості і повноти уявлень
про внутрішні та зовнішні мотиви навчальної діяльності з вираженою
орієнтацією на внутрішні; студенти всебічно аналізують ситуації,
потреби, можливості та особистісні цілі, мають високий рівень домагань,
займають суб’єктну позицію в освітньому процесі, що віддзеркалюється на
успішності та відповідальному відношенні до навчальної діяльності).

У ході констатуючого експерименту було визначено 3 групи умов, що
детермінують підвищення позитивної внутрішньої мотивації студентів, які
пов’язані з: 1) системою вищої освіти в цілому й у ВНЗ (варіювання
оплати за навчання, підвищення практичної спрямованості); 2) змістом та
організацією навчально-виховного процесу у ВНЗ (можливість вибору
спеціалізації, достатня науково-методична база, зручний розклад, тощо);
3) умовами підвищення пізнавальних інтересів студентів (застосування
нетрадиційних методів навчання, моральних стимулів, тощо).

,R?E„

?

®

°

oe

?E ‚ „ ° oe @ @ ???$???теріалу, недоліками організації освітнього процесу у ВНЗ. Дослідно-експериментальна робота з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів здійснювалась через реалізацію особистісно орієнтованого підходу до організації навчально-виховної аудиторної та самостійної роботи студентів 1-3 курсів факультетів іноземної філології та юридичного Запорізького національного університету, Нікопольского Інституту ЗНУ, Запорізького юридичного інституту, в ході викладання таких дисциплін: “Педагогіка”, “Історія англійської мови”, “Стилістика англійської мови”, “Практика англійської мови”, а також у ході організації позааудиторної навчально-виховної роботи. Для реалізації завдань формуючого експерименту було створено програму з формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка на основі якісно-кількісного аналізу стану проблеми, можливостей її ресурсного забезпечення, визначала механізми підвищення внутрішньої навчальної мотивації студентів. В основу розробки програми було покладено системно-цільовий підхід. Навчання у ВНЗ передбачає не стільки інформаційне насичення, скільки розвиток особистості студента, широко освіченого, компетентного у професійній галузі. Тому навчання студентів повинно бути орієнтоване на формування, головним чином, внутрішніх мотивів навчально-пізнавальної діяльності через утвердження особистісно орієнтованого підходу в освітній діяльності. Реалізація основної мети відбувалася в цілісному освітньому процесі через активізацію мотиваційних компонентів навчальної діяльності студентів, їхньої суб'єктної позиції в процесі вивчення дисциплін навчального плану, самостійної роботи і позааудиторної навчально-виховної роботи. Особистісна орієнтація навчально-виховного процесу передбачала активну суб’єктну позицію даної категорії студентів на всіх етапах навчального заняття, і передусім, у визначенні змісту, форм, методів своєї роботи, в контролі та взаємоконтролі знань (система оцінювання “прогресивного руху студентів”), а також у вирішенні актуальних проблем теоретичного та практичного характеру з тем курсу, що викладається, через застосування принципів та методів інтерактивного та проблемного навчання (евристична бесіда, навчальний діалог, ділова гра та інші). Під час організації самостійної роботи створювалась ситуація вибору, яка значно підвищувала активність студентів (твори, доповіді, проекти, реферати). При доборі змісту навчального матеріалу забезпечувалося стимулювання навчальної діяльності через орієнтацію на загальнолюдські, професійні цілі і цінності студентів, їхні статево-вікові потреби, в тому числі на новизну матеріалу, опору на наявні знання і минулий досвід, усвідомлення практичного значення і користь запропонованого навчального матеріалу, його суперечливість (застосування автентичних матеріалів з Internet та періодичних видань іноземною мовою, які висвітлюють актуальні проблеми юнацтва та професійної діяльності) У гуманітарній освіті, основна мета якої – формування соціально прийнятних цінностей та норм, особливо потрібно приділяти увагу саме особистісній орієнтації, бо, в іншому випадку, ціннісна система особистості буде відчуженою від цінностей, які впроваджуються викладачем. Специфіка роботи зі студентами гуманітарних спеціальностей полягає в урахуванні в процесі навчальної діяльності таких особливостей: типу мислення, логіки пізнання, ціннісного ставлення до об’єкту, нечіткості меж об’єкту, який вивчається, рефлексивної природи гуманітарного сприйняття, законів засвоєння гуманітарного знання (селекція фактів та аргументів, розв’язання колізій). Активізація мотиваційних компонентів особистості під час організації навчальної діяльності, відбувалася через реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчальної діяльності, через створення умов, які забезпечують суб'єктну позицію студентів на кожному окремому етапі навчального заняття: на мотиваційному етапі через: усвідомлення студентами змісту і місця даної теми в цілісному курсі, їх основного навчального завдання; забезпечення включеності студентів у визначення цілей, критеріїв оцінки планованого результату; складання плану майбутньої навчальної діяльності; на операціонально-пізнавальному етапі через: включення студентів у процес підготовки заняття; створення умов суб'єктної позиції студентів у процесі проведення заняття, що виникає в ситуаціях вибору змісту, варіативних способів вирішення навчальних завдань, завдань для самостійної роботи, організації колективної або групової форм роботи; на оціночно-рефлексивному етапі через включення студентів у процес: контролю (самоконтролю, взаємоконтролю) ходу та проміжних результатів діяльності, аналізу підсумкових результатів роботи в порівнянні з поставленими цілями, виділеними критеріями і показниками їхньої оцінки. Важливим аспектом є підкріплення педагогом позитивної мотивації діяльності через вказівку на динаміку позитивних змін навчальної роботи студентів і на цій основі – усвідомлення ситуації досягнення мети та успіху студентами. Формуючий експеримент показав, що в основі процесу формування мотивації навчання лежить активна пізнавальна діяльність самого студента, тому процес навчання може бути діючим, коли він будується на методах і прийомах, які активізують діяльність студентів, які служать їх розумовому розвиткові (методи проблемного й комунікативного навчання). Експериментальна робота засвідчила, що власна активність особистості, що реалізується в самостійній і позаурочній роботі студентів, виступає визначальним чинником результативності освітнього процесу та важливою умовою формування мотивації навчання студентів. Спрямованість цієї роботи на вирішення проблемних завдань і питань, виконання науково-дослідних творчих робіт істотно активізує пізнавальну діяльність студентів. Зіткнення з протиріччями, труднощами (принцип, найбільш повно врахований у теорії проблемного навчання) стимулююче впливали на пізнавальну активність студентів. Одним із вагомих показників успішності роботи зі студентами щодо формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності, на нашу думку, слід визнати підвищення самооцінки студентів внаслідок самоствердження в значущій для себе галузі, що надалі може слугувати міцним поштовхом до розвитку і професійного удосконалення. Результати формуючого експерименту показали зміну структури навчальної мотивації студентів, наближення її до оптимальної моделі, підвищення активності у навчанні в цілому, поліпшення успішності учасників експерименту. Загальні результати змін у рівнях сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів за визначеними критеріями (усвідомленість, емоційно-ціннісне ставлення та активність) відбито у Таблиці 1.Таблиця 1 Динаміка рівнів сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів експериментальної та контрольної груп у ході експериментально-дослідної роботи (у % до загальної кількості) Рівні сформо ваності Критерії Усвідомленість Емоційно-ціннісне ставлення Активність На початок експерим. У кінці експерим. На початок експерим. У кінці експерим. На початок експерим. У кінці експерим. ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ Висо- кий 17,44 15 23,25 10 15,1 15 43,02 8,35 15,12 15 38,37 6,7 Дос- татній 30,23 31,67 37,21 33,25 27,9 26,7 32,57 16,7 27,9 28,3 31,4 15 Серед- ній 41,86 43,33 36,05 40 43,05 45 20,93 38,35 44,18 45 25,58 35 Низь- кий 10,47 10 3,49 16,75 13,95 13,3 3,48 36,6 12,8 11,7 4,65 43,3 Достовірність отриманих результатів експериментальної роботи перевірялася за допомогою математично-статистичних методів обробки: дисперсійний, вибірковий метод обробки анкет, методів елементарної статистики та статистики вищих порядків. На основі аналізу результатів експериментального дослідження зроблено такі висновки: 1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю, яке полягає в обґрунтуванні й експериментальній перевірці умов формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. 2. У психолого-педагогічній літературі термін “мотив” пов’язують з переживаннями, потребами, спонуками, бажаннями, інтересами, переконаннями, прагненнями людини, використовують для позначення будь-яких стійких динамічних утворень, які детермінують активність суб’єкта і визначають спрямованість його діяльності. Дослідники класифікують мотиви за різними ознаками: за змістом, за джерелом виникнення, за часом прояву, за силою прояву, за ступенем усталеності, за проявом у поведінці, за видами діяльності, в тому числі і навчально-пізнавальні. Під мотивом навчально-пізнавальної діяльності ми розуміємо всі фактори, які зумовлюють прояв навчальної діяльності: потреби, настанови, цілі, почуття обов'язку, тощо. Пізнавальні мотиви поєднуються за такими ознаками: мотиви, пов’язані як із широкими соціальними, так і з вузькоособистісними потребами; мотиви, пов’язані із змістом та процесом навчальної діяльності, професійні, а також мотиви запобігання невдач, що виникають внаслідок усвідомлення незручностей навчальної діяльності. Структуру мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів складають мотиви, об’єднані у п’ять основних груп: широкі соціальні мотиви, мотиви, орієнтовані на досягнення успіху, мотиви, орієнтовані на запобігання невдач, мотиви, пов’язані зі змістом професії, власне пізнавальні мотиви. 3. Мета програми формуючого експерименту - підвищення позитивної внутрішньої навчальної мотивації студентів як умови розвитку особистості широко освіченого, компетентного в професійній галузі майбутнього спеціаліста, готового до постійного особистісного та професійного самовдосконалення. В основу розробки програми було покладено системно-цільовий та особистісно орієнтований підходи. Трансформація традиційного в особистісно орієнтований процес навчання здійснювалась через створення педагогічних умов і навчальних ситуацій, що забезпечують інтеграцію керованого розвитку і саморозвитку особистості студентів, формування їх суб’єктної позиції в освітньому процесі вищого навчального закладу. 4. Було встановлено, що на активізацію мотиваційних компонентів особистості впливають 3 групи організаційно-педагогічних умов: зміст освітньої діяльності - стимулювання навчальної діяльності забезпечується через актуалізацію професійних цілей і цінностей студентів, особистісних потреб, забезпечення новизни матеріалу, опору на наявний та минулий досвід, усвідомлення значення запропонованого навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності; організація навчального процесу - передбачала створення умов, що забезпечують суб’єктну позицію студентів на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному, операційно-пізнавальному, оціночно-рефлексивному етапі; форми та методи навчання студентів повинні активізувати діяльність студентів, служити їх розумовому розвиткові (проблемне, комунікативне навчання); власна активність особистості, що реалізується в самостійній і позаурочній роботі, яка спрямована на вирішення проблемних завдань і питань, виконання науково-дослідних творчих робіт студентів, виступає визначальним чинником результативності освітнього процесу і важливою умовою формування мотивації навчання студентів. 5. Ефективність реалізації програми формуючого експерименту було перевірено через кількісно-якісний аналіз динаміки показників критеріїв сформованості мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів. Було встановлено, що відбулись якісні зміни структури навчальної мотивації студентів (власно пізнавальні мотиви отримали більш високу оцінку у студентів) та ходу навчальної діяльності (підвищення активності в навчанні у цілому, поліпшення успішності учасників експерименту). 6. Дослідженням встановлено, що умовами ефективності процесу формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ гуманітарного профілю виступають: організація навчальної діяльності, яка побудована на принципах особистісно орієнтованого підходу, що сприятиме активізації мотиваційних компонентів особистості через забезпечення суб’єктної позиції студентів на всіх етапах навчального заняття: мотиваційному, операційно-пізнавальному і оціночно-рефлексивному, та в процесі самостійної роботи студентів; при доборі навчального матеріалу буде забезпечено стимулювання активної пізнавальної діяльності через орієнтацію на загальнолюдські, професійні та статево-вікові потреби студентів; усвідомлення практичного значення навчального матеріалу для особистісного та професійного становлення студентів; методи, форми та прийоми навчальної діяльності проблемного, інтерактивного та науково-дослідного характеру, які будуть спрямовані на активізацію діяльності студентів під час самостійної, аудиторної та позааудиторної роботи. 7. Узагальнення даних, які були отримані в результаті розробленої методики формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів гуманітарних спеціальностей дозволяє якісно підвищити рівень викладання фахових дисциплін, що дає підстави їх рекомендації для використання в навчальному процесі у ВНЗ гуманітарного профілю. 8. Подальших досліджень потребує мотиваційна сфера студентів технічних спеціальностей ВНЗ; науково-дослідницька, самостійна робота студентів вищих навчальних закладів різного профілю в контексті проблем формування мотивів та інтересів до навчання; розвиток мотивації до навчання в умовах дистанційної форми організації підготовки майбутніх фахівців. Основні положення дисертації викладено в публікаціях: Цокало Н.О. До питання про мотиви навчально-пізнавальної діяльності студентів// Соціалізація особистості: Міжкаф. зб. наук. статей/ За заг. ред. А.Й.Капської. – К.: НПУ, 1998. – С. 182-186. Клименко Н.О. К вопросу о формировании учебно-познавательной деятельности студентов// Придніпровський науковий вісник. Серія. Педагогіка. – №102. – Запоріжжя,1998. – С.41-45. Клименко Н.О. Активна пізнавальна діяльність: технологія формування// Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Випуск 6-7. – Одеса, 2000. – С. 262-268. Клименко Н.О. Формування активної пізнавальної діяльності студентів// Історія в школі. – 1999. – №5. – С. 16-20. Клименко Н.О. Роль мотивів навчально-пізнавальної діяльності в умовах особисто-орієнтованого навчання в вищих навчальних закладах// Профорієнтація та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Чернігів, 1999. – 172-175. Клименко Н.О. Загальні положення особисто-орієнтованого навчання у вищих навчальних закладах// Сучасні педагогічні інновації у підготовці і післядипломній освіті педагогічних працівників: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Черкаси, 2000. – С. 81-85. Клименко Н.О. Психолого-педагогічні умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів// Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи: Матеріали регіон. наук.-практ. конференції. – Запоріжжя, 2004. – С.276-280. Клименко Н.О. Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2005. У дисертації вивчено стан проблеми формування мотивів навчальної діяльності, визначено сутність, зміст, структуру даних мотивів, визначено їх критерії, показники і реальні рівні сформованості, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено провідні педагогічні умови формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. Встановлено, що процес формування вищезазначених мотивів буде ефективним і сприятиме підвищенню якості освіти студентів, якщо зміст освітньої діяльності, організація навчального процесу, форми та методи навчання студентів будуть спрямовані на формування суб’єктної позиції студентів у освітньому процесі гуманітарного ВНЗ. Ключові слова: мотив, мотивація, особистісно орієнтований підхід, навчально-пізнавальна діяльність, умови формування мотивів, проблемне, комунікативне навчання. Клименко Н.А. Формирование мотивов учебно-познавательной деятельности студентов высших учебных заведений гуманитарного профиля. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2005. В диссертационной работе изучено состояние проблемы формирования мотивов вообще, и мотивов учебной деятельности, в частности, в педагогической теории и практике, определена сущность, содержание, структура данных мотивов, определены их критерии, показатели и реальные уровни сформированности, рассмотрены основные условия и факторы мотивации учебно-познавательной деятельности студентов, теоретически обоснованы и экспериментально проверены ведущие педагогические условия формирования мотивов учебно-познавательной деятельности студентов высших учебных заведений гуманитарного профиля. Процесс формирования мотивов учебно-познавательной деятельности основывался на личностно-ориентированном подходе, что означает создание педагогических условий и учебных ситуаций, которые обеспечивают интеграцию развития и саморазвития студента, а также формирование его субъектной позиции в образовательном процессе. Специфика работы со студентами гуманитарных специальностей заключается в учете в процессе учебной деятельности следующих особенностей: типа мышления, логики познания, ценностного отношения к объекту, нечеткости границ изучаемого объекта, рефлексивной природы гуманитарного восприятия, законов усвоения гуманитарного знания. Было установлено, что на активизацию мотивационных компонентов личности влияют 3 группы организационно-педагогических условий: содержание образовательной деятельности, организация учебного процесса, формы и методы обучения студентов: При подборе содержания учебного материала обеспечивается стимулирование учебной деятельности через ориентацию на профессиональные цели и ценности студентов, их личностные потребности, обеспечение новизны материала, опору на имеющийся опыт, осознание значения предложенного учебного материала для будущей профессиональной деятельности; Организация учебной деятельности предполагает создание условий, которые обеспечивают субъектную позицию студентов на всех этапах учебного занятия: мотивационном, операционно-познавательном, оценочно-рефлексивном; Процесс обучения может быть эффективным, когда он основывается на методах и приемах, которые активизируют деятельность студентов, служат их умственному развитию (проблемное и коммуникативное обучение). Собственная активность личности, которая реализуется в самостоятельной и внеаудиторной деятельности, которая направлена на решение проблемных заданий и вопросов, выполнение научно-исследовательских работ, выступает значимым условием результативности образовательного процесса и формирования мотивации учебно-познавательной деятельности студентов. В основе процесса формирования мотивации учебно-познавательной деятельности лежит активная познавательная деятельность студента, тому процесс обучения может быть эффективным, корда он основывается на методах и приемах, которые активизируют деятельность студентов, способствует их умственному развитию (методы проблемного и коммуникативного обучения). Данные формирующего эксперимента показали, что произошли качественные изменения как структуры мотивации студентов в сторону оптимизации ее модели (внутренняя мотивация > внешняя позитивная мотивация > внешняя
негативная мотивация), так и хода учебной деятельности в целом.

Обобщение данных, которые были получены в результате разработанной
методики формирования мотивов учебно–познавательной деятельности
студентов гуманитарных специальностей, дает возможность качественно
повысить уровень преподавания профильных дисциплин; это дает основание
для их использования в учебном процессе в вузах гуманитарного профиля.

Ключевые слова: мотив, мотивация, личностно-ориентированный подход,
учебно-познавательная деятельность, коммуникативное, проблемное
обучение, условия формирования мотивов.

Klimenko N.O. The formation of motives of educational and cognitive
activity of students in higher educational establishments pertaining to
the humanities. – manuscript.

The thesis for receiving the higher degree of candidate of pedagogical
science of subject 13.00.04. – theory and methods of professional
education. Lugansk Taras Shevchenko National Pedagogical University.
Луганск, 2005.

The dissertation gives the state of the problem of educational and
cognitive activity motives’ formation, defines the content, sense and
structure of these motives; criteria, indexes and real levels of their
formation, theoretically substantiates and experimentally proves main
pedagogical conditions of motives’ formation in universities.

It has been determined that the process of formation of the
above-mentioned motives will be effective and contribute to the
improving of quality of education, if the content of educational
activity, the organization, forms and methods of teaching the students
aim at formation of subjective position of students in the educational
course of universities.

Key words: motive, motivation, personally-oriented approach, educational
and cognitive activity, communicative, problem-solving teaching, factors
of motive formation.

PAGE \* Arabic 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020