МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ЛІТВІНОВА Ірина Олександрівна
УДК 616.127-007.61-07:
575.113]-085.22
Вплив поліморфізму гену ангіотензинперетворюючого ферменту на клінічний
перебіг та ефективність лікування у хворих на гіпертрофічну
кардіоміопатію
14.01.11. – кардіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ –2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України, м. Харків.
Науковий керівник: доктор медичних наук,
Заслужений діяч науки і техніки України,
професор Целуйко Віра Йосипівна,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуюча
кафедри
кардіології та функціональної діагностики,
м. Харків
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Воронков Леонід Георгійович,
Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, завідуючий
відділу серцевої недостатності, м. Київ
доктор медичних наук, професор
Стаднюк Леонід Антонович,
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, завідувач кафедри терапії та геріатрії, м. Київ
Провідна установа: Дніпропетровська державна медична акаде- мія МОЗ
України, кафедра госпітальної терапії №1 та проф. патології
Захист дисертації відбудеться 25.10.2005 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті
кардіології
ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України (03680, м. Київ, вул. Народного
Ополчення, 5).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім.
акад. М.Д. Стражеска АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул.
Народного Ополчення, 5.
Автореферат розісланий 15.09.2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Деяк С.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На сьогоднішній день загальновизнано, що
гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) є генетично детермінованим
захворюванням, яке успадковується за аутосомно-домінантним типом
[Амосова Е.Н., Целуйко В.И., Ковалевская О.С., 1999]. Клінічний перебіг
ГКМП характеризується синкопальними або пресинкопальними станами,
розвитком діастолічного варіанту серцевої недостатності (СН),
життєнебезпечних аритмій та схильністю до раптової смерті. Ця
симптоматика обумовлена більш ніж 200 мутаціями 11 генів, які
відповідають за формування фенотипічних проявів цієї патології [Kok
W.E.M., Baars M.J.H., 2003]. Окрім мутацій основного гену, клінічний
перебіг ГКМП залежить від генетичного фону хворого та чинників довкілля.
Одними з найбільш несприятливих генетичних маркерів, які погіршують
перебіг захворювання, є мутації в генах, що активують процеси
гіпертрофії та проліферації, наприклад, гени ренін-ангіотензинової
системи (РАС) [Степанов В.А., Пузырев К.В. и др., 1998, Kusnetsova T.,
Staessen J.A. et al., 1999, Минушкина Л.О., 2001]. Ключовим ферментом
системи є ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) [Kohno M., Yokokawa K.
et al., 1999, Шляхто Е.В., Конради А.О., 2002], тому вивчення
поліморфізму відповідного гену АПФ, взаємозв?язок його з клінічними
проявами ГКМП, ступенем гіпертрофії, характером та виразністю
ремоделювання міокарда, показниками гемодинаміки, активністю АПФ – є
надзвичайно актуальним.
Прогресуючий клінічний перебіг ГКМП, значне зниження якості життя, у
тому числі молодих хворих, наявність в окремих випадках безсимптомного
перебігу захворювання, схильність до раптової смерті – обумовлюють
необхідність своєчасної діагностики захворювання. Генетичний поліморфізм
обумовлює клінічну гетерогенність хворих на ГКМП, що, в свою чергу,
потребує розробки диференційованих підходів до її лікування
Великих багатоцентрових досліджень по оцінці ефективності того чи
іншого методу лікування ГКМП до теперішнього часу не проводилося. Тому,
чітких рекомендацій, які б ґрунтувалися на доказовій медицині, на
сьогоднішній день немає.
Зважаючи на це, надзвичайно актуальним є опрацювання підходів до
лікування хворих на ГКМП, які б не тільки забезпечували покращання стану
цих пацієнтів, а й впливали на перебіг захворювання. Враховуючи, що
розвитку та прогресуванню гіпертрофії при ГКМП сприяє гіперактивність
міокардіальної РАС з гіперпродукцією ангіотензину II (АТ II) без участі
АПФ [Мареев В.Ю., 2001, Свищенко Е.П. и др., 2002], можна припустити, що
препарати з класу антагонистів рецепторів АТ II (сартани) будуть чинити
блокуючу дію на проявлення негативних ефектів АТ II (гіпертрофію та
проліферацію кардіоміоцитів, розвиток фіброзу та колагенозу в серцевому
м?язі). Тому, вивчення доцільності використання та ефективності
антагонистів рецепторів АТ II при ГКМП є актуальною проблемою. Крім
того, в доступній літературі не знайдено даних про негативний вплив
сартанів щодо поглиблення обструкції ВТЛШ.
Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідницької роботи кафедри кардіології і
функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної
освіти (ХМАПО) МОЗ України: ?Вплив поліморфізму гену
ангіотензинперетворюючого ферменту на клініко-гемодинамічні особливості
артеріальної гіпертензії та ефективність її лікування?, яка виконується
за планом МОЗ України (2003-2006 рр.), реєстраційний номер 01.03
U004133.
Автор виконувала окремі фрагменти науково-дослідницької роботи,
проводила клініко-інструментальні та генетичні дослідження хворих на
ГКМП, есенціальну артеріальну гіпертензію та їх порівняльну
характеристику.
Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка підходів до
використання блокаторів рецепторів АТ II у хворих на ГКМП на підставі
вивчення зв?язку поліморфізму гену АПФ з клініко-гемодинамічними
показниками та ефективності терапії.
Задачі дослідження:
Дослідження впливу поліморфізму гену АПФ на клінічний перебіг
захворювання.
Вивчення особливостей внутрішньосерцевої кінетики у хворих на ГКМП з
різними генотипами.
Визначення плазмової активності АПФ в залежності від I/D- поліморфізму.
Оцінка діастолічної функції ЛШ та факторів, які впливають на її
порушення.
Оцінка ефективності терапії бета-блокаторами та антагоністами рецепторів
АТ II при ГКМП.
Об?єкт дослідження. Фактори, які впливають на визначення клінічних
проявів ГКМП.
Предмет дослідження. Поліморфізм гену та рівень активності АПФ, їх
зв?язок з клінічним перебігом захворювання; вплив блокаторів рецепторів
АТ II.
Методи дослідження. При виконанні досліджень використовували наступні
методи: загальноклінічні – аналіз скарг хворих, даних анамнезу та
об?єктивного обстежування; інструментальні – аналіз даних
електрокадіограми (ЕКГ), ехо-кардіографії (ЕХО-КГ) та
Допплер-ехокардіографії; метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з
подальшим електрофорезом – вивчення поліморфізму гену АПФ; кінетичний
метод – визначення рівня плазмової активності АПФ.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі проведення
клініко-гемодинамічного дослідження в співставленні результатів ЕХО-КГ,
Допплер-КГ, визначення генотипу та оцінки рівня плазмової активності АПФ
встановлено, що у хворих на ГКМП частіше зустрічається D-алель гену АПФ.
Наявність D-алелю в гені АПФ супроводжується більш тяжким перебігом ГКМП
(рання маніфестація захворювання, часта розповсюдженість обструкції
ВТЛШ, наявність вираженого ступеню гіпертрофії, випадки раптової смерті
у родичів хворих). Встановлено, що в осіб з ГКМП – носіїв D-алелю,
зустрічається найбільш висока активність АПФ.
Доведена наявність взаємозв?язку між DD-генотипом у хворих на ГКМП з
обструкцією ВТЛШ, ступенем гіпертрофії міокарда, вираженістю змін
показників гемодинаміки (ЕХО-КГ, Допплер-КГ), що підтверджено більш
вираженими змінами значення хвилинного об?єму серця (ХОС), товщини
міжшлуночкової перетинки (ТМШП), збільшення розмірів лівого передсердя
(ЛП), значення кінцево-діастолічного розміру ЛШ (КДРЛШ) та показника
глобальної серцевої функції Tei-index.
Вперше встановлено, що включення блокаторів рецепторів АТ II (сартанів)
до лікування ГКМП забезпечує позитивну динаміку клінічних проявів у
хворих з DD-генотипом та обструктивною формою ГКМП. При тривалій терапії
препаратами цього класу можна чекати на позитивну динаміку
клініко-гемодинамічних показників в осіб з ID- та II-генотипами.
Практичне значення одержаних результатів. В роботі встановлено
залежність між рівнем активності АПФ, поліморфізмом гену АПФ, ступенем
гіпертрофії та клінічним перебігом захворювання. В дисертації доведено,
що найбільш несприятливим у хворих на ГКМП є DD-генотип, який
супроводжується значною гіпертрофією, переважною розповсюдженістю
обструкції ВТЛШ та ускладненим клінічним перебігом. Ці факти обумовлюють
необхідність призначення сартанів, які позитивно впливають на показники
гемодинаміки та забезпечують уповільнення подальшого збільшення
гіпертрофії. Доведено, що ірбесартан не поглиблює обструкцію ВТЛШ та
може призначатися хворим з цією формою ГКМП.
Впровадження результатів дослідження. Основні результати дисертаційної
роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрі кардіології та
функціональної діагностики ХМАПО, також результати впроваджені в
клінічну практику кардіологічних відділень міської лікарні №8 м.
Харкова, міської лікарні швидкої та невідкладної допомоги №4,
центральної клінічної лікарні №5, обласної клінічної лікарні, що
підтверджено актами впроваджень. За матеріалами дисертації отримано
деклараційний патент України на винахід (№ 68616А) ?Спосіб лікування
гіпертрофічної кардіоміопатії? (Целуйко В.Й., Літвінова І.О., 2004).
Особистий внесок здобувача. В дисертації викладено результати
теоретичних та експериментальних досліджень, що проведені автором
особисто. Автор самостійно проводила клінічні, біохімічні та
інструментальні дослідження, аналіз та статистичну обробку отриманих
результатів.
Автор особисто провела патентно-інформаційний та літературний пошук,
проаналізувала результати вітчизняних, зарубіжних та власних
спостережень по темі дисертації, самостійно написала всі розділи
дисертації, по основним положенням підготувала наукові праці до друку.
Автор особисто приймала участь в оформленні деклараційного патенту
України по способу лікування гіпертрофічної кардіоміопатії.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаціійної роботи були представлені тезами на Науково-практичній
конференції ?Сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування серцевої
недостатності? 18-19 грудня 2003р., м. Запоріжжя; Всеукраїнській
науково-практичній конференції ?Терапевтичні читання? 20-21 травня
2004р., присвяченій пам?яті акад. Л.Т. Малої; Науково-практичній
конференції ?Актуальні питання клінічної кардіології? 20-21 січня
2004р., присвяченій 25-річчю кафедри кардіології та функціональної
діагностики ХМАПО; Науково-практичній конференції з міжнародною участю
?Генетика мультифакторіальних захворювань? 26-27 жовтня 2004р., м. Київ;
доповідями на Днях кардіолога, що проводяться ХМАПО; міжвузівській
конференції молодих вчених ?От фундаментальных исследований – к
прогрессу в медицине? 17-18 січня 2005р., м. Харків.
Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедри
кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії
післядипломної освіти, відділу генетики Інституту терапії АМН України
ім. акад. Л.Т. Малої та медичної ради міської клінічної лікарні №8 м.
Харкова
(протокол № 46 від 25.01.2005 року).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з
них 7 статтей в наукових виданнях, які рекомендовані ВАК України (1
стаття в моноавторстві), 2 роботи в матеріалах наукових з?їздів та
конференцій. Отриманий деклараційний патент України на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Повний обсяг дисертації складає 160
сторінок. Роботу ілюстровано 45 таблицями та 7 рисунками. Дисертація
включає вступ, огляд літератури, клінічну характеристику хворих та опис
методик досліджень, 4 розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення
отриманих результатів, висновки та практичні рекомендації. Список
використаних джерел містить 198 літературних найменування, з яких 42
кирилицею та 156 – латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Клінічна характеристика хворих, методи дослідження та лікування. Робота
базується на обстеженні 70 хворих на ГКМП, серед яких було 36 чоловіків
(51,4%) та 34 жінки (48,6%), середній вік становив 41,8 ± 1,8 років.
Середня тривалість захворювання становила 4,54 ± 0,5 років. Хворі були
обстежені в кардіологічних відділеннях міської клінічної лікарні №8 м.
Харкова, яка є базою кафедри кардіології та функціональної діагностики
ХМАПО.
Контрольну групу склали 30 осіб з есенціальною артеріальною
гіпертензією (ЕАГ), 20 чоловіків (66,6%) та 10 жінок (33,3%), середнім
віком 48,4 ± 1,0 років.
В комплекс обстеження були включені наступні методи: ЕКГ, ЕХО-КГ,
Допплер-ехокардіографія, визначення генотипу хворого та рівня плазмової
активності АПФ.
ЕКГ реєстрували на 12-канальному електрокардіографі ЕК-1204.
Діагноз ГКМП встановлювався, грунтуючись на ЕХО-КГ дослідженні двома
незалежними спеціалістами з урахуванням рекомендацій B.J. Maron [1997,
2002]; крітерієм для постанови діагнозу була наявність гипертрофії
ділянки серцевого м?язу, товщина якого в 1,3 рази більша за товщину
задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ) (при асиметрічній формі ГКМП), або наявність
гіпертрофії більше, ніж 1,5 см при відсутності причин для її розвитку
(артеріальної гіпертензії, ураження клапанів аорти ревматичного або
атеросклеротичного генезу) – при симетричній формі ГКМП. При проведенні
ЕХО-КГ оцінювали наступні показники: розмір ЛП (см), КДРЛШ (см),
кінцево-систолічний розмір ЛШ (КСРЛШ, см), діастолічну товщину
міжшлуночкової перетинки (МШП, см), діастолічну товщину ЗСЛШ (см), ФВ
(%), наявність ознак обструкції ВТЛШ: передньосистолічний рух стулки
мітрального клапану до гіпертрофованої базальної ділянки МШП.
Масу міокарда (ММЛШ, г) визначали за модифікованою формулою
Американського товариства ехокардіографії ?Penn-cubе? для
некоронарогенних захворювань [Devereux R.B., Reichek N., 1977]:
ММЛШ = 0,8 · 1,04 · [(КДР + МШП + ТЗСЛШ)3 – КДР3)] + 0,6.
Для оцінки ДФ ЛШ хворим на ГКМП проводили Допплер-КГ дослідження на
апараті ?Aloka ECHOCAMERA SSD-650? (Японія).
Для відображення стану ДФ ЛШ використовували наступні показники
[Домницкая Т.М., Алехин М.Н. и др., 2000, Новиков В.И., Новикова Т.Н. и
др., 2001, Charron Ph., Gackowski A. et al., 2002]:
• Е – пікова швидкість раннього діастолічного потоку
• А – пікова швидкість максимальної передсердної систоли
• Співвідношення Е/А
• DT – час уповільнення раннього діастолічного наповнення
• IVRT – час ізоволюмічного розслаблення
Показники ДФ ЛШ у 5 хворих з постійною формою фібрілляції передсердь не
оцінювали із-за неповноцінності значення швидкості максимальної
передсердної систоли.
Значення Tei-index (Допплер-ЕХО-КГ індекс), який відбиває стан
глобальної серцевої функції та включає систолічні та діастолічні часові
інтервали обчислювали за наступною формулою: Tei-index = (IVRT + IVCT) /
ET, де в чисельнику сума часу ізоволюмічного розслаблення та часу
ізоволюмічного скорочення, а в знаменнику – час викиду ЕТ, який є
різницею між часом кардіоциклу та сумою IVRT, IVCT, MF (МF – час
трансмітрального потоку) [Brach C. et al., 2002, Harjai K.J., Scott L.
et al., 2002]. В нормі Tei-index складає 0,39 ± 0,10.
Зразки крові для визначення генотипу та активності АПФ забирали з
ліктьової вени вранці натще. Вивчення поліморфізму гену АПФ проводили за
допомогою ПЛР [Шуть И.В., Кравченко Н.А., 2003]. Визначення рівню
плазмової активності АПФ проводили кінетичним методом [Buttery J.E.,
Stuart S., 1993]. Одиниця вимірювання активності АПФ – мкмоль · хв-1 ·
л-1.
В результаті проведеного ЕХО-КГ дослідження було встановлено, що 24
хворих (34,2%) середнім віком 36,8 ± 3,6 роки мали обструкцію ВТЛШ.
Вираженість гіпертрофії у 48 хворих (68,6%) відповідала I ступеню та
склала 1,72 ± 0,05 см, у 16 (22,8%) відповідала II ступеню – 2,3 ± 0,17
см та у 6 хворих (8,5%) – Ш ступеню – 2,88 ± 0,6 см. Слід зазначити, що
всі хворі з високим ступенем гіпертрофії мали ранню маніфестацію ГКМП в
віці до 20 років.
В залежності від переважної локалізації ділянки гіпертрофії хворі
розподілилися наступним чином (рис. 1):
Рис. 1. Розподіл хворих ГКМП від переважної локалізації ділянки
гіпертрофії
Як видно, найбільш питому вагу склали особи з асиметричною гіпертрофією
МШП.
При аналізі скарг хворих на ГКМП виявлено, що найбільш розповсюдженим
був біль в ділянці серця, який зустрічався у 66 хворих (94,2%), це був
типово ?коронарний? біль, що відповідав II-III ф.кл. стенокардії.
Задишка або почуття нестачі повітря відзначена у 48 хворих (68,6%). На
загальну слабкість, підвищену стомленість скаржилися 42 пацієнти (60%) з
ГКМП, причому незалежно від статі, віку та ступеню вираженості
гіпертрофії.
Як відомо, у майже 90% хворих на ГКМП розповсюджені часті та тяжкі
порушення ритму [Целуйко В.И., Ковалевская О.С., 1999, Elliott P.M.,
Poloniecki J. et al., 1999]. В нашому дослідженні 50 пацієнтів (71,4%)
скаржилися на серцебиття, перебої в роботі серця, у тому числі хворі в
віці до 40 років (за винятком осіб з безсимптомним перебігом ГКМП).
Запаморочення, здебільшого, без зв?язку з фізичними або психоемоційними
навантаженнями, відзначили 33 пацієнти (47,1%). Скарги на непритомний
стан вказали 22 хворих (31,4%), всі вони були з обструкцією ВТЛШ та
високим ступенем гіпертрофії міокарда.
Серед обстежених хворих у 4 (5,7%) виявлено безсимптомний перебіг
захворювання. У двох пацієнтів з безсимптомним перебігом хвороби була
обтяжена спадковість – їхні матері страждають на ГКМП (причому, в одному
випадку у дочки та матері виявлено обструктивну форму захворювання).
При об?єктивному дослідженні майже у 33 хворих (47,1%) звертала на себе
увагу блідість та акроцианоз шкіри, причому, найбільш вираженою блідість
була в осіб з обструкцією ВТЛШ. Систолічний шум на верхівці відмічено у
26 (37,1%), а шум вигнання було зафіксовано у 18 хворих (25,7%), всі
вони мали обструктивну форму ГКМП.
У 2 осіб (2,8%) з проявами ознак СН IIБ виявлено значне зниження ФВ до
28% та 34% відповідно. У 68 пацієнтів (97,1%) СН мала діастолічний
варіант (тобто збережену систолічну функцію ЛШ).
Аналіз спадковості обстежених хворих на ГКМП дозволив встановити, що 15
пацієнтів (21,4%) мали обтяжений сімейний анамнез (захворювання на ГКМП
близьких родичів, батьків), а 8 хворих (11,4%) вказали на випадки
раптової смерті у сім?ї, причому серед цих осіб – 3 пацієнти (37,5%)
були з обструкцією ВТЛШ.
Найбільш поширені ускладнення клінічного перебігу ГКМП у обстежених
хворих – це перенесені інфаркти міокарда та ішемічні інсульти. Так, 8
пацієнтів (11,4%) перенесли гострі порушення мозкового кровообігу, 6
хворих з цієї групи (75%) страждали на обструктивну форму ГКМП та мали
ТМШП 2,17 ± 0,35 см. Розмір ЛП у цих осіб становив 4,5 ± 0,3 см. 11
хворих (15,7%) вказали на перенесений інфаркт міокарда, проте лише у 3 з
них (27,3%) була обструкція ВТЛШ.
При об?єктивному огляді пацієнтів контрольної групи встановлено, що у
всих них ослаблений I тон на верхівці, на аорті акцентований II тон,
систолічний шум був зафіксований на верхівці у 9 хворих (30%), на аорті
– у 3 (10%). Концентричний тип гіпертрофії ЛШ зустрічався у 28 хворих
(93,3%), ексцентричний був лише у 2 (6,6%), обидва пацієнти перенесли
інфаркти міокарда з локалізацією в ЗСЛШ, що призвело до значного її
потоншання у відношенні до вихідного рівня.
Середній показник АТ в контрольній групі хворих виявився вірогідно
вищим, ніж в групі пацієнтів з ГКМП:
189 ± 15 / 106 ± 7 проти 133 ± 4 / 79 ± 2 мм рт ст ( р СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Литвинова И.А. Терапия сартанами у больних гипертрофической кардиомиопатией // Буковинський медичний вісник.-2004., Т.8, №3-С.52-56. (особисто автором – клінічне обстеження та лікування більшості осіб з ГКМП, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, формулювання висновків, підготовка матеріалу до друку). Целуйко В.И., Аль-Нахала Мухамед, Литвинова И.А., Киношенко К.Ю. Применение бетаксолола при лечении больных с гипертрофической кардиомиопатией // Український кардіологічний журнал.-2004.-№1.-с.106-110. (автором проведено клінічне обстеження частини хворих та їх лікування, статистичний аналіз отриманих результатів). Целуйко В.И., Киношенко К.Ю., Литвинова И.А., Аль-Нахала Мухамед. Комбинированная терапия сартанами и бета-блокаторами у больных гипертрофической кардиомиопатией // Медицина сегодня и завтра.-2004.-№1.-с.115-119. (дисертант самостійно провела відбір пацієнтів, їх комплексне обстеження та лікування частини хворих, аналіз отриманих результатів, формулювала висновки). Целуйко В.Й., Аль-Нахала Мохамед, Литвинова И.А., Киношенко К.Ю. Ишемия миокарда у больных с гипертрофической кардиомиопатией и её медикаментозная коррекция // Серце і судини.-2003.-№1.-С.55-59. (особисто дисертантом – клінічне обстеження частини осіб з ГКМП, статистична обробка отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку). Целуйко В.И., Литвинова И.А., Кравченко Н.А. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента у больных с гипертрофической кардиомиопатией // Український кардіологічний журнал.-2004.-№6.-С.12-16 (особисто автором – підбір тематичних хворих, проведення аналізу генотипу частині хворих, участь в обговоренні результатів, формулюванні висновків). Целуйко В.И., Литвинова И.А. Активность ангиотензинпре-вращающего фермента и его полиморфизм у больных гипертрофической кардиомиопатией // Серце і судини.-2005.-№1-С.41-46. (особисто дисертантом – підбір тематичних хворих, проведення визначення рівня активності АПФ частині пацієнтів, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, участь в формулюванні висновків). Целуйко В.И., Литвинова И.А., Киношенко К.Ю., Аль-Нахала Мухамед. Состояние диастолической функции у больных гипертрофической кардиомиопатией // Международный медицинский журнал.-2003-№3-с.18-21. (особисто автором – підбір, клінічне та ультразвукове обстеження серця частині хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію, аналіз отриманих даних, участь у формулюванні висновків, статистична обробка матеріалу). Целуйко В.Й., Літвінова І.О. Спосіб лікування гіпертрофічної кардіоміопатії // Патент України № 68616А, Заявл. № 2003087932 від 22.08.2003; Опубл. 16.08.2004. Бюл. №8. (Дисертант був співавтором запропонованого способу лікування, самостійно обстежив хворих та оформив патент). Целуйко В.И., Литвинова И.А., Аль-Нахала Мухамед, Ковалевская О.С. // Матеріали науково-практичної конференції ?Сучасні аспекти діагностики та лікування серцевої недостатності?. Запорожский медицинский журнал.-2003.-№6., т.2-С.198. (особисто автором – підбір, клінічне обстеження, лікування тематичних хворих, статистична обробка отриманих даних, написання тез англійською мовою). Целуйко В.И., Литвинова И.А. Полиморфизм гена ангиотензин-превращающего фермента у больных гипертрофической кардиомиопатией // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету ?Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині? – сборник тезисов ?Медицина третього тисячоліття?.Харків.-2005г.-С.4. (особисто автором – підбір тематичних хворих, аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, формулювання висновків). АНОТАЦІЯ Літвінова І.О. Вплив поліморфізму гену ангіотензинперетворюючого ферменту на клінічний перебіг та ефективність терапії у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2005. Дисертація присвячена проблемі визначення клініко-гемодинамічних особливостей ГКМП в залежності від поліморфізму гену АПФ та впливу цього фактора на ефективність лікування захворювання. За результатами обстеження 70 хворих на ГКМП встановлено, що поєднання тяжких проявлень цієї патології асоціюється з найбільш ?небезпечним? DD-генотипом, що підтверджено клініко-анамнестичними даними, вираженими змінами у стані трансмітрального потоку, ЕХО-КГ-показниками та рівнем плазмової активності АПФ. Застосування комбінованої терапії сартанами та бета-блокаторами у хворих на ГКМП обумовлює покращання як клініко-гемодинамічних показників, так і суб’єктивне поліпшення стану. Найбільш значущі позитивні зміни відзначені у хворих з DD-генотипом. Ключові слова: гіпертрофічна кардіоміопатія, поліморфізм гену АПФ, рівень плазмової активності АПФ, бетаксолол, ірбесартан, Допплер-ехокардіографія. АННОТАЦИЯ Литвинова И.А. Влияние полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента на клиническое течение и эффективность терапии у больных гипертрофической кардиомиопатией. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. – кардиология. – Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена проблеме определения клинико-гемодинамических особенностей ГКМП в зависимости от полиморфизма гена АПФ и влияния этого фактора на течение заболевания и эффективность его лечения. По результатам обследования 70 больных ГКМП установлено, что у 44,2% этих лиц наиболее распространенным оказался DD-генотип, что ассоциировалось с наиболее тяжелыми проявлениями этой патологии – ранней манифестацией заболевания, большей степенью гипертрофии, частой распространенностью обструкции ВТЛЖ и осложнениями (нарушениями ритма, синкопальными состояниями). Это подтверждено клинико-анамнестическими данными, выраженными нарушениями в состоянии трансмитрального потока (превалирование рестриктивного и ?псевдонормального? типов нарушения ДФ ЛЖ), изменениями ЭХО-КГ показателей (дилатация ЛП, уменьшение КДРЛЖ и КСРЛЖ, большая степень гипертрофии МЖП, высокие значения ФВ), а также уровня плазменной активности АПФ (значительное его повышение у молодых лиц с обструктивной формой ГКМП, изменениями трансмитрального потока по рестриктивному и ?псевдонормальному? типам). Применение комбинированной терапии сартанами и бета-блокаторами способствует улучшению как клинико-гемодинамических показателей, так и субъективному улучшению самочувствия. В этой связи наиболее значимые положительные изменения отмечены у больных с DD-генотипом, преимущественно с обструктивной формой ГКМП. Ключевые слова: гипертрофическая кардиомиопатия, полиморфизм гена АПФ, уровень плазменной активности АПФ, бетаксолол, ирбесартан, Допплер-ехокардиография. ANNOTATION Litvinova I.A. Influence of angiotensin-converting enzyme gene polymorphism on the clinical course and efficiency of the therapy in hypertrophic cardiomyopathy patients. – Manuscript. Dissertation for a Candidate?s of Medical Sciences degree by speciality 14.01.11 – Cardiology. Institute of Cardiology of the Academy of Medical Science of Ukraine, named after akad. M.D. Strazhesko, Kiev, 2005. The dissertation deals with the problem of hypertrophic cardiomyopathy (HCMP) clinical peculiarities identified in relation to the ACE gene polymorphism and influence of this factor on the course of the disease and efficiency of its treatment. On the results of 70 HCMP patients examination it has been established that 44,2 per cent of these individuals demonstrate the DD-genotype accociated with the most severe manifestation of this pathology – early manifestation of the disease, more degree of hypertropthy, LVOT obstruction frequent incidence and complications (rhythm disorders, syncopal conditions). It has been confirmed with clinical and history data, expressed transmitral flow disorders (predominanted restrictive and ?pseudonormal? types of LV DF disorders), EchoCG parameters alterations (LA dilatation, LVEDS and LVESS reduction, the more degree of IVM hypertrophy, the higher values of OF) and ACE plasma activity level (its significant rise in the young adults with HCMP obstruction, transmitral flow changes according to restrictive and ?pseudonormal? types). The sartans and beta-blockers combined therapy favours the improved clinical hemodynamic and subjective condition parameters. In this connection the most significant positive changes have been registered in the DD-genotype patients predominantly with HCMP obstruction. Key words: hypertrophic cardiomyopathy, ACE gene polymorphism, ACE plasma activity level, betaxolol, irbesartan, Doppler-еchocardiography. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АПФ – ангіотензинперетворюючий фермент АТ II – ангіотензин II ВТЛШ – вихідний тракт лівого шлуночку ГКМП – гіпертрофічна кардіоміопатія ДФ – діастолічна функція ЗСЛЖ – задня стінка лівого шлуночку ЕАГ – есенціальна артеріальна гіпертензія ЕКГ – електрокардіограма ЕХО-КГ – ехокардіографія КДРЛШ – кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночку КСРЛШ – кінцево-систолічний розмір лівого шлуночку ЛШ – лівий шлуночок ЛП – ліве передсердя МШП – міжшлуночкова перетинка ММЛШ – маса міокарда лівого шлуночку НШТ – надшлуночкова тахікардія РАС – ренін-ангіотензинова система СН – серцева недостатність ТЗСЛШ – товщина задньої стінки лівого шлуночку ТМШП – товщина міжшлуночкової перетинки УО – ударний об?єм ФВ – фракція викиду ХОС – хвилинний об’єм серця ЧСС – частота серцевих скорочень ШЕ – шлуночкова екстрасистолія ШТ – шлуночкова тахікардія
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
