.

Стан йонного транспорту у хворих на судинну деменцію та хворобу альцгеймера (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
110 2578
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ЛЕРЧУК ІРИНА ЮРІЇВНА

УДК: 616. 899 – 053. 9 – 092: 612 014. 462.4

Стан йонного транспорту у хворих на судинну деменцію та хворобу
альцгеймера

14.01.16 – психіатрія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім.
Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Влох Ірина Йосипівна,

Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького МОЗ України,

кафедра психіатрії та психології та сексології,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бітенський Валерій Семенович, Одеський
державний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії,
завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Пшук Наталія Григорівна, Вінницький
національний медичний університет ім. М.І. Пірогова МОЗ України, кафедра
психіатрії та медичної психології, професор кафедри

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, м.
Дніпропетровськ

Захист відбудеться “22” грудня 2005 р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий “21” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук Гриневич Є.Г. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Одними з найбільш згубних захворювань сучасного cуспільства, що
становлять головну причину інвалідності осіб похилого віку, вважають
деменції. Неухильне зростання їх розповсюдженості, катастрофічні медичні
і соціальні наслідки обумовлюють низку невідкладних теоретичних та
практичних завдань сучасної психіатрії, зокрема, пошук ефективних
засобів профілактики, діагностики та лікування даної патології (Волошина
М.П., 1997; Брацун А.Л., 1998; Фролькис В.В., 1998; Leszek T., 1998;
Будза В.Г., 1999).

Актуальність теми. На сьогодні існують результати наукових дослідженнь
щодо наявності при деменціях порушень практично всіх ланок клітинного
метаболізму. При цьому їх інтенсивність визначається градієнтами йонів
на плазматичній мембрані. Тому зрозумілим є інтерес до механізмів
йонного транспорту, які функціонують в клітинах різних типів за
фізіологічних умов, і до змін їхніх кінетичних характеристик при
патологічних станах (Степаненко Л.В., 1998; Mattson M. et аl., 1999;
Влох І.Й., 2002).

Багато психічних розладів супроводжуються значними відхиленнями в
механізмах овабаїн-чутливого та овабаїн-резистентного транспорту
моновалентних йонів. Зокрема, встановлено особливості
Na-транспортувальних шляхів при афективних порушеннях (Влох І.Й., 1990;
Влох И.И., 1992; Мороз О.М., Влох І.Й., 1996), шизофренії (Влох І.Й.,
Мороз О.М., 2000), хронічному алкоголізмі, що супроводжується
гіпертонічною хворобою і/або інсулінонезалежним цукровим діабетом (Бурий
О.А., 1997; Мороз О.М., Бурий О.А., Лисюк О.І., 1997), алкогольними
захворюваннями печінки (Панас А.Р., 1999; Мороз О.М., Гринчишин Н.М.,
Панас А.Р., 2000).

Серед Na-транспортувальних механізмів об’єктом найбільш численних
досліджень є Na,K-АТФаза, через посередництво якої здійснюється
овабаїн-чутливий транспорт Na+. Однак, впродовж останніх двох
десятиліть одержано вагомі докази щодо транслокації моновалентних йонів
овабаїн-резистентними механізмами крізь плазматичну мембрану, зокрема,
Na,K,Cl-котранспортерами та Na/Li-протитранспортерами (Исламов М.Ф.,
1999; Шкаволяк А.В., Галібей І.Б., 1999; Zerbini G., 2002). Незважаючи
на стійкість їх активності в еритроцитах впродовж періоду індивідуальної
тривалості, нагромаджуються дані про гострі і хронічні модуляції цих
транспортерів під впливом різноманітних факторів. Значний інтерес у
дослідженні вказаних механізмів становить зв’язок між змінами їхніх
властивостей та окремими патологічними станами – так званими “йонними
мембранопатіями” (Russel M.T., 2000; Flatman P.W., 2002; Lytle C. et
al., 2002; Zerbini G. et al., 2003; Hebert S.C et al., 2003).

Відсутність даних літератури щодо особливостей Na-транспортувальних
механізмів в еритроцитах у хворих на судинну деменцію та хворобу
Альцгеймера, в тому числі в процесі лікування традиційними, а також
новітніми методами психофармакології, зумовила актуальність проведення
даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у відповідності до плану наукових досліджень
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
за темами: “Дослідження механізмів розвитку йонних мембранопатій” (№
державної реєстрації 0198U000877) та “Вивчення спадкових закономірностей
розвитку психічних захворювань” (№ державної реєстрації 0102 U007231).

Мета та задачі дослідження. Мета дослідження – встановлення в
еритроцитах хворих на судинну деменцію та хворобу Альцгеймера характеру
функціонування Na-транспортувальних механізмів, а також чутливості
параметрів йонного обміну до впливу фармакологічних середників.

Для досягнення мети роботи були сформульовані наступні задачі:

1.Здійснити аналіз розподілу йонів Na+ та К+ в крові та встановити
швидкість Na-транспортувальних механізмів в еритроцитах у хворих на
судинну деменцію.

2.Виявити особливості обміну йонів Na+ та К+, пов’язаних зі змінами
властивостей Na-транспортувальних механізмів, за хвороби Альцгеймера.

3.Встановити можливість фармакологічної корекції збурень Na-гомеостазу у
хворих на судинну деменцію та хворобу Альцгеймера.

4.З’ясувати клінічне значення модуляцій Na-транспортувальних механізмів
за розвитку патологічних процесів при судинній деменції та хворобі
Альцгеймера та за впливу фармакологічних середників.

Об’єкт дослідження – Na-транспортувальні механізми в еритроцитах у
хворих на судинну деменцію та хворобу Альцгеймера.

Предмет дослідження – механізми активного транспорту Na+,
Na,K,Cl-котранспорту і Na/Li-протитранспорту в еритроцитах у хворих на
судинну деменцію, хворобу Альцгеймера з раннім та пізнім початками при
лікуванні традиційними методами та за додаткового застосування новітніх
методів психофармакології.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, біохімічний,
фармакокінетичний, статистичний.

Клініко-психопатологічний метод базувався на загально прийнятих підходах
до психіатричного обстеження пацієнтів шляхом стандартизованого інтерв’ю
з ними. Проводили кількісну та якісну оцінку скарг та виявлення
психопатологічних симптомів стосовно різних психічних сфер.
Фармакокінетичні методи сприяли встановленню особливостей модуляцій
властивостей йон-транспортувальних механізмів еритроцитів. Визначення
концентрації йонів K+ та Na+ в еритроцитах, плазмі крові та середовищах
інкубації проведено методом полум’яної фотометрії. Про інтенсивність
овабаїн-чутливого транспорту Na+ (екструзію цього йону) судили за
збільшенням концентрації Na+ в еритроцитах після їх інкубації в
середовищі, що містило овабаїн (Cumberbatch M., Morgan B., 1978).
Швидкість Na,K,Cl-котранспорту встановлювали за приростом концентрації
Na+ в процесі інкубації еритроцитів за присутності овабаїну та
фуросеміду (de Mendonca M. et al., 1983). Параметри Na,K,Cl-котранспорту
встановлювали в нативних еритроцитах та в клітинах зі змінним йонним
складом (Мороз А.М., 1990). Активність Na,K-АТФази еритроцитів
обчислювали як різницю між активностями сумарної АТФази та Mg2+ -АТФази,
які визначали за приростом концентрації неорганічного фосфату (Мороз
А.М., 1990). Na/Li-протитранспорт був досліджений як стимульований
позаклітинним Li+ вихід Na+ (Canessa M., 1989). Статистичний аналіз
одержаних результатів здійснювали на персональному комп’ютері
Celeron-400 з використанням програми Excel пакету Microsoft Office
(Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н., 2000). Для оцінки рівня
вірогідності використовували критерій Стьюдента. Зміни показників
вважали вірогідними при рТаблиця 1 Конценрація К+ та Na+ (ммоль/л), індекси співвідношень (од.) цих йонів у крові, активність Na, К - АТФази (мкмоль Рі . 1 мг білка -1 . 1 год-1) в еритроцитах осіб контрольних груп та у хворих на судинну деменцію різних форм (М?m) Показник 1 -ша група порівняння (особи молодого віку) n =30 2-га група порівняння (особи похилого віку) n=30 1-а основна група (хворі на судинну деменцію амнестичної форми) n = 14 2-а основна група (хворі на судинну деменцію лакунарної форми) n= 12 K+i 95,53?3,37 98,33?6,00 87,70?4,04 86,50?4,30 Na+i 13,94?0,55 15,19?0,70 17,60?0,68ху 17,25?0,76х K+e 3,87?0,21 4,07?0,42 4,93?0,44 4,96?0,40х Na+e 149,26?2,74 145,90?5,28 107,70?4,78ху 112,12?4,95ху K+i/Na+i 6,61?0,35 6,04?0,27 5,27?0,36х 5,00?0,35ху K+і/K+е 25,49?1,76 24,41?2,49 19,17?2,13 18,90?1,81х Na+e/Na+і 10,34?0,40 9,28?0,42 6,07?0,41ху 6,50?0,55ху Na,K-АТФаза 9,11?1,00 5,77?0,97х 6,55?0,76 6,65?0,89 Примітки: Тут і далі. 1. х - вірогідність різниці при співставленні 1-ої та 2-ої основних груп з 1-ою групою порівняння р& v a 4.5&6¦7ss????????????? @ dh`„? @ dh`„A @ hEjO @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ $ @ @ @ §kdY @ $ @ @ @ §kd_ @ $ @ @ @ @ $ @ @ @ ? @ ? ? @ $ @ @ ?????????? овабаїн-чутливого і, особливо, овабаїн-резистентного транспортування моновалентних йонів. У зв’язку з цим виникла необхідність визначення ступеня впливу фармакологічних препаратів, які останнім часом застосовують при лікуванні дементних станів на зменшення збурень йонного обміну. Для цього було заплановано встановлення параметрів йонного транспорту в еритроцитах у осіб, які страждають на судинну деменцію, при їх терапії не лише за традиційною схемою, але й додаткового призначення стугерону-форте. Тому на другому етапі дослідження вивчено особливості активного транспорту Na+, Na,K,Cl-котранспортування та Na/Li-протитранспортування в еритроцитах у хворих на судинну деменцію різних форм та ступенів важкості через 3 доби після відміни будь-якого медикаментозного лікування та при проведенні подальшої терапії за традиційною схемою та за додаткового призначення cтугерону-форте. На 10-14, 28-30 і 55-60 доби лікування проводили також оцінку ефективності застосованих методів терапії за шкалою загального клінічного враження. Отримані результати засвідчили, що включення cтугерону-форте в схему традиційного лікування хворих на судинну деменцію лакунарної форми є недостатнім для усунення відхилень у розподілі йонів Na+ та К+ з обидвох боків еритроцитної мембрани, позаяк благоприємні зміни параметрів йонного гомеостазу проявлялись лише поверненням у фізіологічний діапазон індексу Kі+/Kе+ та відновленням оптимальної активності Na,K-АТФази еритроцитної мембрани на завершальному етапі лікування. Однак, високу чутливість до впливу застосованих фармакологічних засобів проявляв механізм Na/Li-протитранспорту, який на завершальному етапі був вірогідно нижчим від такого перед початком курсу терапії. Динаміка змін концентрацій йонів Na+ та К+ з обидвох боків еритроцитної мембрани і швидкостей Na-транспортувальних механізмів еритроцитів у хворих, яким були призначені традиційні методи та додаткове прийманням cтугерону-форте, є свідченням мембраностабілізуючого впливу застосованої терапії, що може сприяти корекції йонного гомеостазу в тканинах. Подальше завдання нашого дослідження було пов’язане з неодхідністю з’ясувати, на які ланки йонного обміну чинять вплив фармакологічні препарати, що застосовують в традиційних схемах терапії , а також в поєднанні з більш новітніми медикаментами, а саме: донепезилом та інстеноном. Як і у хворих на судинну деменцію, вимірювання параметрів йонного транспорту в еритроцитах здійснювали в три періоди, а отримані результати порівнювали з відповідними величинами у практично здорових осіб. Крім того, встановлювали вірогідність змін, аналізуючи відхилення показників перед початком курсу терапії та в момент його завершення. Oсновна особливість у спектрі параметрів йонного обміну у пацієнтів з хворобою Альцгеймера раннього початку, в яких було заплановано проведення лікування з включенням в традиційну схему терапії донепезилу, полягала у відсутності будь-яких вірогідних змін з боку величин виміряних в момент завершення. Як встановлено у подальшому, для часткового усунення дисфункцій Na-транспортувальних механізмів в еритроцитах пацієнтів, що страждають на хворобу Альцгеймера, необхідно включення в схему терапії, крім донепезилу, ще одного високоактивного середника, здатного впливати на основні ланки патогенезу судинного ураження головного мозку - інстенону. Bнаслідок додаткового застосування інстенону, в організмі таких хворих виникає метабо-лічна ситуація, яка сприяє посиленню активного транспорту Na+ за одночасового наближення швидкості Na/Li-протитранспорту до рівня фізіологічного діапазону. В процесі лікування хворих на судинну деменцію амнестичної форми традиційними методами було зареєстровано позитивні ефекти, які засвідчували досягнення вираженого терапевтичного ефекту (редукція окремих субшкал – понад 20% у 7 хворих з загальної кількості 10, включених у цю підгрупу ( рАННОТАЦИЯ Лерчук И.Ю. Состояние ионного транспорта у больных сосудистой деменцией и болезнью Альцгеймера. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины. Киев, 2005. Диссертация посвящена малоизученным вопросам особенностей функционирования механизмов транспорта, посредством которых осуществляется транслокация моновалентных ионов сквозь плазматическую мембрану. В работе приведены результаты изучения у больных сосудистой деменцией и болезнью Альцгеймера ионограммы крови и скорости обмена ионов Na+, который осуществляется посредством активного транспорта Na+ (экструзии этого иона из эритроцитов) и двух овабаин-нечувствительных механизмов, обеспечивающих Na,K,Cl-котранспортирование и обмен ионов внутриклеточного Na+ на ионы внеклеточного Li +. Измерение концентрации ионов проведено методом пламенной фотометрии. Скорость различных способов транслокации ионов Na+, зависимых и/или независимых от функционирования эритроцитной Na,K-АТФазы, проведено фармакокинетическим методом при инкубации эритроцитов в средах, содержащих два транспортных ингибитора – овабаин и фуросемид. Определены также величины концентрационных индексов Na+ и К+ на эритроцитной мембране. Полученные данные свидетельствуют о том, что указанные ион-транспортирующие механизмы в эритроцитах находившихся под наблюдением больных приобретают несвойственные для физиологического состояния характеристики, и на этом основании правомерно заключить, что сосудистая деменция и болезнь Альцгеймера относятся к категории “ионные мембранопатии”. Сопоставлены результаты, зарегистрированные при измерении параметров ионного обмена в эритроцитах и плазме крови находившихся под наблюдением больных и лиц, объединенных в две группы сравнения. В первую группу вошли 30 психически здоровых нормотензивных нормогликемических лиц молодого возраста (до 30 лет), во вторую группу – 30 психически и соматически здоровых людей пожилого возраста (до 80 лет). При обследовании у больных сосудистой деменцией и болезнью Альцгеймера получены данные, свидетельствующие о наличии модуляций ионных транспортеров, что проявляется изменениями ионограммы крови. На основании полученных сведений можно сделать предположение о том, что отдельным системам ионной транслокации принадлежит роль одного из звеньев развития деменций, и наиболее важным фактором, содействующим возникновению расстройств процессов ионного обмена, является чрезмерная активация механизмов, обеспечивающих Na/Li-противотранспортирование. Исследования, проведенные в настоящей роботе, посвящены разработке концепции развития ионной мембранопатии при деменциях позднего возраста, усовершенствованию лабораторной диагностики названных заболеваний и установлению возможности коррекции отклонений процесов ионного обмена посредством дополнительного применения на протяжении традиционного курса лечения лекарственных препаратов стугерона-форте (у больных сосудистой деменцией), донепезила (у больных деменцией Альцгеймеровского типа легкой степени выражености), сочетания донепезила и инстенона (у больных деменцией Альцгеймеровского типа умеренной степени выражености). Проведенное автором изучение соотношений между ионным метаболизмом эритроцитов и динамикой клинических изменений содействует применению на патогенетическом уровне защиты плазматических мембран медикаментозными средствами. Автором обосновано, что для определения степени выраженности деменции целесообразно включать биохимические маркеры, которые характеризуют ион-транспортирующие функции эритроцитной мембраны. В работе сконкретизированы причины нарушений ионной ассиметрии с обеих сторон эритроцитной мембраны, которые в основном сводятся к модуляции свойств независимых от функционирования Na,K-АТФазы овабаин-нечувствительных Na-транспортирующих механизмов, в первою очередь, транспортеров, осущевствляющих Na/Li-противотранспортирование. Ключевые слова: сосудистая деменция, болезнь Альцгеймера, эритроциты, Na-транспортирующие механизмы, стугерон-форте, донепезил, инстенон. SUMMERY Lerchuk I.Yu. The state of ion transport in patients with vessel dementia and Alzheimer’s disease. – Manuscript. Thesis for the obtaining the candidate of medical science degree on speciality 14.01.16 – psychiatry. Ukrainian Stientific Institute of Social, Forensic Psychiatry and Drug Abuse, Ministry of Public Health of Ukraine. Kiev, 2005. The dissertation work is devoted to unsufficient studied questions of the ion transport role in patogenesis and therapy of vessel dementia and Alzheimer’s disease in aged patients. The properties of sodium ion transport mechanisms through red blood cells membranes in physiological conditions and in the development of pathological states in patients with organic dementias were studied. The purposes of research are: (1) analyzing of conception of the development of ion membranopathies in vessel dementia and Alzheimer’s disease, (2) improvement of laboratory diagnostics, establiing the possibilities of the disease, (3) correction by traditional methods and also additional use of stuggeron-forte, donepesil, instenone. Results: the investigation of erythrocytes in patients with partial and amnestic forms of vessel dementia (n=30), Alzheimer’s disease with early beginning (n=30), Alzheimer’s disease with late beginning (n=30) prove the sodium transport mechanisms get in these disease different characteristics in comparison with physiological state. This fact permins to refer these illnesses to the group “іon membranopathies”. The comparative study between red blood cells ion metabolism and dynamics of clinic changes permits to protect plasmatic membranes by mechanisms of medicines. Key words: vessel dementia, Alzheimer’s disease, erythrocytes, sodium transport mechanisms, stuggeron-forte, donepesil, instenone. Підписано до друку: 15.09.05. Формат: 60х90/16. Папір: Polspeed. Друк: лазерний. Тираж: 100. Замовлення № 17897. Друк. арк. 0,9. Друк ПП „Арал”, м. Львів, вул. Нижанківського, 4 PAGE \* Arabic 2 PAGE \* Arabic 24

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020