.

Вікова динаміка особливостей функціонування серцево-судинної системи людини при циклічних фізичних навантаженнях (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 3413
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені

ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Лаврикова Оксана Валентинівна

УДК 612.171: 612.766.1: 612.144

Вікова динаміка особливостей функціонування серцево-судинної системи
людини при циклічних фізичних навантаженнях

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Шабатура Микола Никанорович,

Київський національний педагогічний

університету імені М.П. Драгоманова, професор

кафедри анатомії, фізіології людини

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Горго Юрій Павлович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор

кафедри фізіології людини та тварин

доктор біологічних наук, професор

Лизогуб Володимир Сергійович,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, завідувач

кафедри анатомії та фізіології

Провідна установа: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

м. Київ

Захист дисертації відбудеться 26 жовтня 2005 року о 14_ годині на

засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.38 при

Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, Київ, проспект академіка Глушкова, 2/12,

біологічний факультет Київського національного університету

імені Тараса Шевченка, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64,

біологічний факультет, Спецрада Д 26.001.38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, М Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 21 вересня 2005р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук
Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми адаптації до важких фізичних навантажень
інтенсивно вивчаються протягом останніх десятиріч (Волков В.М., Филин
В.П., 1983; Иорданская Ф.А., Юдинцева М.С., 1999). Сучасний спорт є
унікальною ареною дослідження адаптаційних можливостей організму людини,
де з’ясувалося, що прояви адаптації при різних фізичних навантаженнях
досить різноманітні (Велитченко В.К., 1981; Граевская Н.Д.,
1987).Особливістю адаптації при цьому є різноманітність дії умов
зовнішнього середовища, які по різному впливають на людину і постійно
ускладнюються. Кожний черговий етап фізичного вдосконалення пред’являє
особливі вимоги до організму (Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г., 1988;
Меерсон с соавт., 1986).

Дослідження в спортивній фізіології довели, що адекватна рухова
діяльність сприяє розвитку фізичного здоров’я (Агаджанян Н.А., Шабатура
Н.Н.1989; Амосов Н.М., Бендет Я.А.,1989; Kujala U.M. et al., 1997 ),
розширює функціональну здатність організму ( Меерсон Ф.З., 1993; Panton
L.B. et al., 1996 ), а фізичні вправи мають велике значення при знятті
втоми, лікуванні та фізичній реабілітації (Апанасенко Г.Л., с соавт.,
1987; Булич Є.Г. з співав., 1997; Клапчук В.В., Дзяк Г.В.,1995; Riley
R.E., 1999 та інші). Є дані, що найбільший оздоровчий потенціал має
фізичне навантаження, яке направлене на розвиток витривалості
(Тхоревский В.И. с соавт., 1998; Trappe S.W. et al., 1997 ). Тобто
вивчення механізмів адаптації організму до аеробної м’язевої діяльності
є однією з актуальних задач фізіології.

Серцево – судинна система найбільш оперативно реагує на м’язеві зусилля
і лімітує працездатність організму ( Карпман В.Л. с соавт., 1988;
Козупица Г.С., 1993; McInnes S.E. et al., 1996). Тому механізми
адаптаційних змін серцево-судинної системи внаслідок регуляторних
спортивних навантажень мають практичне та теоретичне значення. В даному
напрямку в спортивній фізіології активно проводять дослідження, але
багато питань є не достатньо вивченими. Особливо це стосується проблем в
яких були б прослідковано адаптаційні зміни серця на тривалих відрізках
онтогенезу, в підлітковому та юнацькому віці, коли відбувається
інтенсивний розвиток функціональних можливостей організму і
серцево-судинної системи в першу чергу (Шеина Т.П..,1999). Невелика
кількість робіт присвячена змінам морфо -фукціонального стану серця,
регуляції серцевого скорочення, оптимізації різних ланцюгів серцево –
судинної системи в процесі адаптації до фізичних навантажень у жінок (
Веретельник Е.Н., 2000; Иорданская Ф.А.,1999 ).

На сьогодні існує значна кількість наукових праць, в яких вивчення
функцій серця проводилися як у стані спокою, так і в при фізичних
навантаженнях з використанням стандартизованих функціональних проб, а
також інших регламентованих навантажень (Аронов Д.М., Лупанов В.П. 2002;
Витрук С.К., 1990; Тупицын И.О. 1982).

В літературі зустрічається незначна кількість праць, яка присвячена
вивченню показників діяльності серця спортсменів в різні періоди
тренувального циклу протягом року (макроцикл) ( Веретельник Е.Н., 2000;
Фахрисламова Л.Г., 1998; Меркулова Р.А. с соавт. 1989). Значну
зацікавленість викликають дослідження функцій серця спортсменів, які
займаються циклічними видами спорту, в різні етапи тренувань протягом
року, де зміни показників діяльності серця відбуваються в залежності від
об’єму та інтенсивності фізичного навантаження.

Постійні фізичні навантаження суттєво впливають на серцево-судинну
систему (ССС) людини. Контроль над адаптивними реакціями організму при
важких фізичних навантаженнях дозволяє раціонально організувати
тренувальний процес, уникнути порушень і перевантажень в діяльності
серцево-судинної системи (Волков В.М., 1987; Запорожанов В.А.,1988;
Мотылянская Р.Е., 1980 ).

Відомо, що потреба в значному збільшенні систолічного і хвилинного
об’ємів крові при фізичних навантаженнях і пов’язана з цим гіперфункція
серця приводять до його гіпертрофії (Белоцерковский З.Б., Лыхмус А.А.,
1987; Граевская Н.Д., с соавт., 1998; Калугина Г.Е., 1983). Визначення
типу гемодинаміки з використанням функціональних показників,
розрахованих на основі морфологічних характеристик, які вимірюються за
допомогою ехокардіографії, може служити адекватним критерієм
ефективності адаптації серця до фізичних навантажень (Козупица Г.С.,
1993; Лыткин Ю.М., 1983; Феліпова О.Ю., 2003).

Дослідження фізіологічних характеристик організму молоді при дозованих
фізичних навантаженнях важливі для визначення ступеня готовності
організму до даних навантажень з різним ступенем важкості і є дуже
актуальними. Такі фізіологічні характеристики можуть бути використані
при направленому відборі осіб з певними їх значеннями для циклічних
видів спорту (що є теж професійним відбором). Крім того, відповідні
фізіологічні характеристики можна використати, як показники, які
підходять до оцінки ступеня впливу фізичних навантажень на
функціональний стан організму та здоров’я підлітків, а також як
зворотний зв’язок, що треба враховувати при визначенні оптимальних
фізичних навантажень для осіб з певними індивідуальними,
функціональними, статевими та віковими особливостями. Віковий діапазон
14-22 роки, це період інтенсивного розвитку функцій серця та становлення
від новачків до спортсменів високих розрядів в циклічних видах спорту,
тренувальний процес в яких направлений на витривалість. Межа між
фізіологічними адаптивними морфо-функціональними та патологічними
змінами в діяльності серця при великих фізичних навантаженнях є не
чіткою тому дослідження вікових особливостей цих змін було і залишається
актуальною проблемою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт (НДР)
Херсонського державного університету і є фрагментом НДР “Актуальні
проблеми підготовки вчителів сучасної школи”, (реєстраційний номер
держреєстрації 0198U007532). Тема проводилась за зведеним планом НДР
України по темі 1.3.1.03. “Обґрунтування диференційованого програмування
фізкультурно-оздоровчих занять”, індекс УДК 796.093.52–053.8, №
держреєстрації 910036146.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було встановлення
закономірностей адаптаційних та функціональних змін морфо-функціональних
показників серця в онтогенезі у спортсменів молодого віку при заняттях
циклічними видами спорту, тренувальний процес, яких направлений на
витривалість.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

Виявити вікові та статеві морфологічні зміни функціональних особливостей
серцево-судинної системи у спортсменів віком 14-22 років, при заняттях
циклічними видами спорту, тренувальний процес, яких направлений на
витривалість.

Зробити порівняльну характеристику вікових та статевих
морфо-функціональних змін серця у спортсменів та не тренованих.

Охарактеризувати морфометричні особливості діяльності серця та зміни
показників центральної гемодинаміки при важких фізичних навантаженнях та
визначити особливості вікової динаміки функціонального стану
серцево-судинної системи у спортсменів 14-22 років, що займаються
циклічними видами спорту.

Вивчити вікові та статеві аспекти ехокардіографічних змін
інтракардіальної гемодинаміки, морфофункціональних змін лівого шлуночку
серця, та механізми регуляції серцевої діяльності у спортсменів, що
займаються циклічними видами спорту в процесі адаптації організму до
фізичних навантажень, направлених на розвиток витривалості.

Виявлення параметрів, які дозволяють визначити ступінь адекватності та
оптимальності впливу фізичних навантажень різної сили на індивідуальні
особливості молодих спортсменів.

Об’єкт дослідження – морфо -функціональні характеристики
серцево-судинної системи спортсменів, які займаються циклічними видами
спорту (на прикладі академічного веслування), в залежності від віку і
стажу занять при циклічних фізичних навантаженнях.

Предмет дослідження – особливості змін функціональних характеристик
серцево-судинної системи та структурно-функціональних параметрів лівого
шлуночка, показників центральної гемодинаміки, електричної активності
серця при фізичних навантаженнях різної сили, при заняттях циклічними
видами спорту.

Методи дослідження: контроль за динамікою частоти серцевих скорочень,
артеріального тиску; електрокардіографія (ЕКГ) в стані спокою та при
фізичних навантаженнях; ехокардіографія (ЕхоЕКГ) в стані спокою;
велоергометричні навантаження.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що динаміка
адаптаційних змін морфологічних структур серця залежить не тільки від
стажу занять спортом, але й від того, в якому віковому періоді впливає
фізичне навантаження на дані структури. Показано, що зміни параметрів
кардіогемодинаміки, пов’язані з пубертатним періодом, у спортсменів
настають пізніше, ніж у фізично не тренованих підлітків.

Відмічено вікове збільшення скоротливої здатності міокарду у молодих
спортсменів, що обумовлено перш за все регулярними заняттями спортом.
Даний параметр є домінуючим при забезпечені вікової активізації
інтракардіальної гемодинаміки.

Встановлено, що більш швидкі темпи вікового збільшення розмірів серця
та об’єму кровообігу у чоловіків на відміну від жінок в процесі
адаптації до фізичних навантажень, є наслідком більш швидкого
збільшення розмірів тіла у чоловіків в онтогенезі.

Встановлено, що віковою зоною ризику при інтенсивних фізичних
навантаженнях є пубертатний період. Це має велике значення при
плануванні інтенсивності та об’єму м’язевих навантажень у спортсменів
підліткового віку, що тренуються на витривалість.

Практичне значення отриманих результатів

Виділені показники інтракардіальної гемодинаміки, які корелюють з рівнем
функціональної підготовленості спортсменів, що має велике практичне
значення при контролі за ефективністю тренувального процесу.

Виявлені експериментальні дані про механізми регуляції серцевої
діяльності під час м’язевої роботи, мають застосування при контролі за
функціональним станом серця при оптимізації фізичних навантажень та при
плануванні тренувального процесу.

Одержані особливості змін серцево-судинної системи молодих спортсменів в
залежності від віку, статі, фізичної та функціональної підготовки,
можуть мати застосування при плануванні навчально-тренувального процесу,
прогнозуванні спортивних досягнень та відборі для занять циклічними
видами спорту, тренувальний процес яких направлений на витривалість.
Отримані у дисертації експериментальні дані використовуються у курсах
лекцій “Спортивна морфологія”, “Вікова фізіологія та шкільна гігієна”,
“Фізіологія людини та тварин”, які викладаються у Херсонському
державному університеті.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено
патентно-інформаційний пошук, опрацьована наукова література за темою
дисертації. З огляду на актуальність і ступінь вивчення проблеми
аргументовано основні етапи дослідження, сформульовано мету і задачі,
обґрунтовані методичні рішення. Автором самостійно проведений підбір та
дослідження спортсменів і груп контролю різного та статі віку,
самостійно виконано експериментальну частину роботи, а саме
ехокардіографічне обстеження, електрокардіографічне обстеження, відбір і
проведення функціональних проб. Автором проведена статистична обробка і
проведено аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені
на: науково-методичних семінарах та засіданнях кафедри біології людини
психолого-природничого факультету Херсонського державного університету
(Херсон, 2000-2003); конференціях викладачів та молодих вчених
Херсонського державного університету (Херсон, 2000-2003); Міжнародних
науково-методичних конференціях “Культура здоров’я, як предмет освіти”
(Херсон, 2000, 2002); Всеукраїнській науково-методичної конференції
“Актуальні проблеми теорії і практики спеціальної педагогіки і
психології” (Херсон, 2002); Республіканській науковій конференції
“Індивідуальні психофізіологічні особливості людини і професійна
діяльність” (Київ-Черкаси, 2001, 2003); “Аспірантський колоквіум”
(Херсон, 2001); VI міжнародній науково-практичній конференції
“Актуальные вопросы развития иновационной деятельности” (Сімферополь,
2002); Всеукраїнській науковій конференції, присвяченої 160-річчю
кафедри фізіології людини і тварини Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2002); XVI з’їзді Українського
фізіологічного товариства (Вінниця,2002); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Довкілля і здоров’я” (Тернопіль, 2003);
11-th and 12-th International Symposium of Polish Network of Molecular
and Cellular Biology UNESCO/PAS “Molecular and Physiological Aspects of
Regulatory Processes of the Organism” (Cracov,2002,2003).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 19 наукових робіт: 13
статей (з них 4 надруковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України
за біологічним напрямком) та 5 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, 5 розділів: огляду
літератури, методики досліджень, результати власних досліджень та їх
обговорення, узагальнення і висновків. Список літератури включає 346
найменувань, серед яких 138 видань іноземними мовами. Робота містить 25
таблиць та ілюстрована 30 діаграмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Для дослідження ми обрали практично здорових людей 14-22 років,
спортсменів циклічного виду спорту (академічне веслування), тренувальний
процес яких направлений перш за все на розвиток витривалості. Крім того
було досліджено контрольну групу, практично здорових осіб цієї ж вікової
групи.

Відповідно до мети роботи, яка передбачає вивчення особливостей прояву
антропометричних та функціональних показників у підлітків та молоді,
крім групи спортсменів академічного веслування, які використовують
циклічні фізичні навантаження направлені на витривалість (n=110), були
сформовані контрольні групи підлітків у загальноосвітніх школах м.
Херсону та студентів Херсонського державного університету (n=114). В
експериментальній та контрольній групах був проведений розподіл за
статевими ознаками.

Для вивчення стану і змін серцево-судинної системи при циклічних
фізичних навантаженнях використовувалися наступні методи дослідження:
динамічний контроль за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском,
електрокардіограмою (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ), визначали фізичну
працездатність та максимальне споживання кисню.

Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) проводилася за допомогою
електрокардіографа ЕКГМ-4Т. Електрокардіограма реєстрували у грудних
відведеннях по Небу-Бутченко. Аналізувалися такі показники ЕКГ:
інтервали R-R, P-Q, Q-T, S-T, шлуночків комплекс QRS до та після
дозованих навантажень.

Дозовані фізичні навантаження в наших дослідженнях виконувалися на
велоергометрі ВЭ-02 в положенні сидячи. Сидіння велоергометра
встановлювали на такому рівні, щоб у нижньому положенні педалі нога
досліджуваного була повністю випрямлена в колінному суглобі.
Виконувалося два навантаження по 5 хв кожне, з інтервалом між ними 3 хв.
Частота педалювання контролювалася тахометром і становила 60 об.?хв-1.
Розрахунок потужності першого і другого навантажень здійснювали з
урахуванням маси тіла. Перше навантаження з розрахунку 1 Вт (6 кгм?хв-1)
на 1 кг маси тіла, а друге – 2 Вт (12 кгм ? хв-1) на 1 кг маси тіла. У
кінці першого і другого навантаження за методом електрокардіографії
реєструвалася ЧСС, при цьому датчики були розташовані за методом
Небом-Бутченко. У кінці п’ятої хвилини при першому навантаженні ЧСС
становила 100-120 уд.?хв-1, а при другому 140-160 уд.?хв-1 .

Дослідження проводили за допомогою ехокардіографа Brjuel & Kjal в
М-режимі. Цей режим забезпечує реєстрацію зміни структур серця в
реальному часі. Зображення формується з безперервним розгортанням у часі
і одночасно з розгортанням за глибиною. М – режим часто використовують
одночасно з записом електрокардіограми (ЕКГ), фонокардіограми (ФКГ) та
інших біосигналів.

Цим методом ми вивчали наступні показники: кінцево-діастолічний розмір,
кінцево-систолічний розмір, кінцево-діастолічний об’єм,
кінцево-систолічний об’єм, ударний об’єм, хвилинний об’єм кровотоку,
фракцію викиду, ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого
шлуночку в систолу, ударний індекс, серцевий індекс, масу міокарду
лівого шлуночку, задню стінку лівого шлуночку, міжшлункову перетинку в
діастолу.

Статистичну обробку даних здійснювали методами варіаційної статистики за
допомогою комп’ютерної програми STATISTIKA – 5.0 for Windows.
Вірогідність різниці між контрольними і піддослідними групами оцінювали
за t – критерієм Ст’юдента. Вірогідною вважали різницю між порівнюваними
серіями досліду при р & ( ???( * , . \ I I ? :xAE& n p r TH O O O O µxYYYYYYYY O O ????l?????лічними видами спорту, тренувальний процес, яких направлений в першу чергу на витривалість пов’язано, з підвищенням аеробної продуктивності, що призводить до росту показника PWC170 . У контролі у юнаків спостерігаються достовірно менші показники фізичної працездатності. Так у юнаків 14 –15 років в контролі зафіксовано значення фізичної працездатності 835,05±42,15 кгм/хв, і закономірно збільшується, в 19-22 дорівнює 1195,6±67,90 кгм/хв, тоді як у спортсменів академічного веслування починаючи з 14-15 років PWC170 становить 1248,13±52,71 кгм/хв, і в 19-22 ми отримали результати 1726,67±92,91 кгм/хв. Таблиця 2. Показники аеробної продуктивності і PWC 170 у спортсменів і в контролі у осіб чоловічої та жіночої статі різного віку. * - р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020