АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ
МАРЧЕНКО КАРІНА ГЕННАДІЇВНА
УДК: 616.12.+616.12-008.331.1:615.015.26:577.11
Підвищення фармакотерапевтичної ефективності ловастатину при
гіперліпідеміях у хворих на ішемічну хворобу серця за допомогою текому
та три-ві плюс
14.01.28 – клінічна фармакологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2005
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті
ім. М.І. Пирогова МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
СЄРКОВА Валентина Костянтинівна, Вінницький національний медичний
університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри
факультетської терапії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
ВІКТОРОВ Олексій Павлович, Український науково-дослідний Інститут
кардіології ім. М.І. Стражеска
АМН України, завідувач відділу клінічної фармакології
доктор медичних наук, старший науковий співробітник
ЄНА Лариса Михайлівна, Інститут геронтології
АМН України, завідувач відділу клінічної та епідеміологічної кардіології
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, кафедра фармакології, м. Київ
Захист дисертації відбудеться 19 жовтня 2005 р. о 15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 при Інституті фармакології та
токсикології АМН України (03057, м. Київ, вул. Е.Потьє, 14).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фармакології та
токсикології АМН України за адресою: 03057, вул. Е. Потьє, 14.
Автореферат розісланий 16 вересня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Д 26.550.01,
кандидат біологічних наук І.В. Данова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. ХХ сторіччя ознаменувалося агресивним пандемічним
перебігом атеросклерозу, притаманному всьому людству. Атеросклероз
надалі залишається основною причиною смерті та інвалідності в країнах
світу, недооцінка такої ситуації в Україні потребує поглиблення
національних програм, стратегії і тактики, що направлені на збільшення
строків життя населення, які, навпаки, скорочувалися в останні роки
(Валентинова И.А., 2001; Лутай М.І., Дорогой А.П., 2002; Братусь В.В.,
Шумаков В.А., Талаева Т.В., 2004; Коваленко В.М., Сіренко Ю.М., Дорогой
А.П., 2005).
Серед цих програм значну долю повинні складати гіполіпідемічні напрямки
лікування, які б відповідали міжнародним вимогам та стандартам. В
країнах Європи частота використання гіполіпідемічної терапії досягає 37%
(Швеція) – 91% (Італія) (Shepherd J., Pratt M., 1996). В той же час,
медикаментозна профілактика та лікування серцево-судинних захворювань в
Україні шляхом впровадження гіполіпідемічних препаратів, особливо
статинів як препаратів першого ряду, зазнає труднощів (Лутай М.И., 2003;
Лутай М.И., Лисенко А.Ф., 2004; Коваль О.А., 2004).
Міжнародні рекомендації охоплюють нові підходи до комплексних програм
лікування, які б оцінювали і персональні фактори ризику, і індивідуальні
патогенетичні ланцюги хвороби з відповідними програмами терапевтичних
заходів (NCEP, 2001). В Україні залишаються нез’ясованими ефективність
та безпека фармакотерапії статинами атеросклерозу в залежності від віку,
статі, спадковості, клінічних варіантів дисліпідемій та факторів ризику
несприятливого способу життя (Волков В.И., 2003; Нетяженко В.З., Барна
О.М., 2003).
Оптимізація гіполіпідемічної терапії може досягатися трьома шляхами:
збільшенням доз статинів, що може супроводжуватися ризиком їх
токсичності; використанням нових препаратів цієї групи, але це підвищує
економічні витрати пацієнтів (Амосова Е.Н., 2002; Білоусов Ю.Б.,
Грацианский Н.А., Бекетов А.А., 2002; Дзяк Г. і співав., 2005) і,
нарешті, застосуванням комплексної фармакотерапії препаратами із різними
механізмами дії. Багатофакторний патогенез атеросклерозу спонукає до
необхідності охопити фармакологічними впливами найбільшу кількість
патогенетичних ланцюжків. Такими напрямками вважають корекцію не тільки
найбільш атерогенних фракцій ліпідів крові – підвищеного рівня
загального холестерину (ХС) та ХС-ЛПНЩ, але й пошуки, спрямовані на
оптимізацію спектру жирних кислот (ЖК) крові, особливо, класу омега-3.
Аналіз гіполіпідемічної ефективності та безпеки препаратів ненасичених
ЖК в Україні обмежений (Гаврилюк В.К., 2001; Коркушко О.В. и соавт.,
2002), крім того, їх співставлення або сумісна терапія із статинами в
Україні не вивчалися. Представляє також інтерес оцінка фармакокінетичних
властивостей статинів в популяції України.
Ці узагальнення обумовлюють наукову необхідність розробок нових підходів
до раціональної комплексної фармакотерапії дисліпідемій шляхом оцінки
ефективності та безпеки різних варіантів сумісного застосування
ліпідкорегуючих препаратів у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з
урахуванням індивідуальних факторів ризику.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана як фрагмент науково-дослідної роботи кафедри факультетської
терапії ВНМУ ім. М.І. Пирогова на тему „Оцінка гемодинамічних,
імунологічних і біохімічних порушень та розробка методів їх корекції у
хворих серцево-сцдинною патологією”, № держреєстрації 0198V002706.
Мета дослідження. У хворих з дисліпідеміями при ішемічній хворобі серця
та її поєднанні з гіпертонічною хворобою провести порівняльну оцінку
ліпідкорегуючої терапії – ловастатином або текомом та встановити
можливість підвищення гіполіпідемічної ефективності ловастатину при
сумісному застосуванні з текомом і три-ві плюс на тлі комплексної
базисної фармакотерапії.
Задачі дослідження:
1. Оцінити клінічну ефективність та безпеку фармакотерапії ловастатином
(на тлі базисної терапії) у хворих з гіперліпідеміями при ішемічній
хворобі серця, в залежності від строків спостереження, статі, від
категорій факторів ризику та клінічних варіантів дисліпідемій.
2. Проаналізувати прихильність (комплайєнтність) хворих до тривалої
фармакотерапії ловастатином в амбулаторних умовах.
3. Оцінити клінічну та гіполіпідемічну ефективність і безпеку
фармакотерапії текомом в порівнянні з ловастатином, дослідити вплив
текома на ліпопероксидацію та жирно-кислотний спектр крові у пацієнтів з
ішемічною хворобою серця.
4. Дослідити ефективність та безпеку комплексної фармакотерапії текомом,
ловастатином та антиоксидантним комплексом три-ві плюс у хворих з
гіперліпідеміями при ІХС.
5. Вивчити фармакокінетику ловастатину–КМП у пацієнтів з ішемічною
хворобою серця на тлі комплексної фармакотерапії.
6. Розробити диференційовані критерії необхідності призначення
гіполіпідемічної терапії ловастатином та текомом в залежності від їх
ефективності та безпеки.
Об’єкт дослідження: фармакологічна корекція дисліпідемій при
атеросклерозі.
Предмет дослідження: оцінка ліпідного спектру крові, його фармакологічна
корекція ліпідкорегуючими препаратами – ловастатином, текомом та три-ві
плюс, фармакокінетика ловастатину, фактори ризику атеросклерозу, їх
кореляція з ефективністю терапії.
Методи дослідження: в роботі використані клінічні, інструментальні,
фармакологічні, біохімічні, фармакокінетичні та статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні проведено аналіз
ефективності препарату ловастатину-КМП в залежності від факторів ризику,
клінічних варіантів дисліпідемій, статі хворих, їх маси тіла. Виявлено
недостатню прихильність (комплайєнтність) хворих до тривалого
використання цього препарату в амбулаторних умовах, що призводить до
погіршення рівнів ліпідів крові і навіть викликає синдром „перехресту”.
Фармакокінетичні дослідження ловастатину свідчать про значні
індивідуальні варіанти та дозволяють рекомендувати більш доцільну
тактику дозування: при необхідності збільшувати дозу препарату (більше
40 мг/добу), краще розділити її на два прийоми – вранці та ввечері.
Проведено порівняння впливу фармакотерапії текомом та ловастатином
сумісно з текомом на ліпіди крові, жирно-кислотний спектр крові – проти
терапії ловастатином. Доведено оптимальний вплив текому на ЖК крові.
Вперше доведено переваги комплексного лікування дисліпідемій, з
урахуванням різних ланок патогенезу атеросклерозу: корекція підвищених
рівнів проатерогенних фракцій ліпідів ловастатином, покращення спектра
ненасичених ЖК крові на тлі використання препарату омега-3 ЖК текому та
вплив на зменшення ліпопероксидації ліпідів крові за рахунок
антиоксидантного комплексу три-ві плюс. Ідея комплексної фармакотерапії
захищена і підтверджена деклараційним патентом на винахід.
Розвинена та підтверджена ідея щодо зв’язку між наявністю факторів
ризику (надлишкова маса тіла, паління, жіноча стать) та їх можливістю
чинити різно направлені впливи на ліпіди крові та оксидантну систему,
зменшувати ефективність лікування; спостереженнями за зазначеними
пацієнтами доведено необхідність урахування цього в програмах лікування.
Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження
поглиблює наукові уявлення щодо ефективного та безпечного медичного
застосування ловастатину в Україні, з урахуванням індивідуальних
особливостей пацієнтів (статі, факторів ризику, варіанту гіперліпідемії
(ГЛП), прихильності хворих до лікування, індивідуального характеру
фармакокінетики ловастатину. Аналіз гіполіпідемічної ефективності текому
свідчить, що фармакотерапія цим препаратом менш ефективна, ніж
ловастатином. Обґрунтовані раціональні індивідуальні підходи до
нормалізації ліпідного обміну у хворих з ГЛП шляхом комплексної
фармакотерапії трьома препаратами.
Результати дослідження впроваджені: в кардіологічному відділенні
обласної лікарні ім. М.І. Пирогова Вінницької області; в кардіологічному
кабінеті та денному стаціонарі міської клінічної лікарні №1 м. Вінниці;
в госпітальному відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні;
відділенні артеріальної гіпертензії Івано-Франківського обласного
клінічного кардіологічного диспансеру; в навчальному процесі на кафедрі
клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії Запорізького ДМУ;
кафедрі фармакології Івано-Франківського ДМУ; кафедрі факультетській
терапії № 2 Кримського ДМУ та пропедевтики внутрішніх хвороб
Буковинського ДМУ .
Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної
роботи дисертанта. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний
пошук, аналіз наукової літератури з проблеми фармакотерапії
атеросклерозу гіполіпідемічними препаратами. Здобувачка самостійно
розробила етапи та протокол дослідження, який включав анамнестичні,
клінічні, біохімічні методи дослідження. Згідно з протоколом, сформувала
групи спостереження хворих для оцінки різних варіантів фармакотерапії,
впроваджувала фармакологічні індивідуальні підходи до лікування хворих
(режими дозування, комплайєнс пацієнтів, фармакотерапевтичний контроль
за безпекою медичного застосування препаратів). Дисертантом особисто
проведено облік, аналіз первинного матеріалу та статистичну обробку
отриманих результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані
висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх відображення в
опублікованих працях. В роботах, опублікованих у співавторстві,
дисертанту належить основна ідея та фактичний матеріал.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були
висвітлені в доповідях: на конференціях молодих учених (м. Вінниця,
2000, 2003); науково-практичній конференції „Оптимізація санаторних
факторів лікування (м. Хмільник, 2000); VIII науково-практичній
конференції „Актуальні проблеми терапії” (м. Вінниця, 2001);
Республіканській науково-практичній конференції „Роль первичной и
вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении
качества жизни” (м. Харків, 2001); 2-ій науково-практичній конференції з
міжнародною участю „Прискорене старіння та шляхи його профілактики” (м.
Одеса, 2001); Третій науково-практичній конференції з міжнародною участю
„Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в
клінічній практиці” (м. Вінниця, 2002); Всеукраїнській
науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні методи
діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб” (м. Вінниця,
2004); V Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (м. Вінниця,
2004).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з
них 4 статті у наукових фахових журналах, 2 огляди літератури в
журналах, 9 тез – у збірниках матеріалів та тез конференцій. Отримано 1
деклараційний патент на винахід № (11) 57213 А, 2003 р.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 188
сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, розділу
матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який включає 275
джерел, з них 132 кирилицею та 143 латиницею. Робота ілюстрована 59
таблицями та 9 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Верифікацію діагнозів ІХС та ГХ
проводили на стаціонарному етапі в кардіологічному відділенні обласної
лікарні ім. М.І. Пирогова відповідно до методичних рекомендацій з
діагностики серцево-судинних захворювань (Коваленко В.М., Лутай М.І,
2005). Перелік діагностичних досліджень охоплював: оцінку синдрому
стенокардії, підтвердженого документально перенесеного ГІМ, ЕКГ в
спокої, при відсутності протипоказів – велоергометрію, за показами
Ехо-КГ. Згідно з рекомендаціями до етапної оцінки клінічного значення
дисліпідемій (Лутай М.И., 2003), на першому етапі діагностували
наявність гіперліпідемій в сироватці крові, після цього дослідження всі
хворі були згруповані по категоріях, з різними ознаками порушень ліпідів
крові.
Критерії включення в дослідження: хворі з веріфікованими діагнозами ІХС
та ГХ, в аналізах крові яких встановлені підвищені, проти оптимальних,
рівні ліпідів крові – ХС, ТГ або ЛПНЩ; що погодилися на шеститижневе
спостереження та контроль ліпідів крові в амбулаторних умовах. Критерії
виключення з дослідження: пацієнти із захворюваннями, що викликають
вторинні дисліпідемії, а саме – цукровий діабет, гіпотиреоз, нефротичний
синдром, холестаз, медикаментозні ГЛП; хронічний алкоголізм; хворі із
порушеннями серцевої діяльності (серцевою недостатністю IIб-III стадій);
хворі з патологічними змінами в аналізах крові або сечі; хворі за віком
старші за 70 років.
На другому етапі, після біохімічного підтвердження дисліпідемії,
формували групи пацієнтів для фармакотерапевтичного спостереження,
заповнювали детальний анамнестичний протокол, який включав
характеристику професійного маршруту, несприятливі варіанти способу
життя (паління, зловживання алкоголем), характеристику спадковості за
першими та другими лініям спорідненості, попереднє фармакологічне
лікування.
Першу групу склали 52 хворих, що отримували на тлі комплексної базисної
терапії ловастатин, в тому числі 24 хворих, які повторно обстежувалися
через 10-12 тижнів. Другу групу – 52 хворих, що отримували, для
порівняльної характеристики з першою, три варіанти терапії: теком,
ловастатин сумісно з текомом та ловастатин сумісно з текомом та три-ві
плюс; з них було сформовано третю групу при згоді хворих на
фармакокінетичні дослідження ловастатину-КМП (15 осіб). Четверту групу
порівняння – було створено з тих хворих, що мали веріфіковані діагнози
ІХС та ГХ, але у них були відсутні порушення ліпідів крові, та вони
були виключені з протоколу лікування (51 особа). Таким чином, в аналіз
було включено результати біохімічного контролю у 155 осіб (350
ліпідограм крові).
Клінічні особливості 52 хворих першої групи, що отримували терапію
ловастатином: серед них 34 чоловіка та 18 жінок (середній вік 56±1,0
рік). У 13 осіб (25%) діагностована ІХС із стабільною стенокардією
напруги II-III функціонального класу, у 39 (75%) – поєднання ІХС з ГХ.
Тривалість захворювання – від 0,5 до 25 років (в середньому 8,1±1,3
роки). Але інвалідність по захворюванню отримали лише 34% хворих,
середня тривалість інвалідності 2,3±0,7 років. Серед цих хворих 14 осіб
(26,92%) перенесли ГІМ, причому 7 з них – у віці до 50 років. Базисна
фармакотерапія основного захворювання включала переважно антиангінальні
препарати: найбільш поширеною групою були нітрати (їх приймали 94,23%
хворих), бета-блокатори (32,69%), антагоністи кальцію (28,84%) та іАПФ
(25,0%), діуретики (15,38%). Викликало занепокоєння, що гіполіпідемічні
препарати різних груп (включаючи БАД) отримували лише 21,3% хворих, а
статини – лише 5,9% з них переважно в період лікування в стаціонарах.
Клінічні особливості хворих другої групи, що отримували сумісну терапію
з текомом: до неї увійшли 52 хворих, серед них 23 чоловіки та 29 жінок
(середній вік 56,2±1,4 роки), ІХС була у 7 (13,46%), поєднання з ГХ у 45
(86,54%). Тривалість захворювання – 1-20 років, в середньому 8,7±0,9
років. Інвалідність отримали 42,3% хворих, її середня тривалість 4±0,4
роки. ГІМ перенесли 18 (34,61%) хворих, у трьох був інсульт. Серед
попереднього фармакологічного анамнезу привертає до себе увагу
відсутність рекомендованої терапії статинами практично у всіх хворих,
серед інших препаратів переважали нітрати (у 78,85% хворих),
антагоністи кальцію (у 34,61%), бета-блокатори (34,61%), і-АПФ (48,08%),
діуретики (40,38%), аспірин (26,92%), цереброваскулярні препарати
(26,92%). Отже, як висока частота інвалідності, так і недостатня частота
призначення активних гіполіпідемічних препаратів свідчать про
неефективний попередній контроль атеросклерозу. За основними діагнозами,
клінічними ознаками стабільної стенокардії дві групи хворих були
репрезентативні, що дозволяло проводити адекватну порівняльну оцінку
ефективності двох препаратів.
Біохімічні методи дослідження виконувалися в акредитованій
клініко-діагностичній лабораторії ВНМУ (зав. – проф. О.О. Пентюк).
Ліпіди крові визначали методом тонкошарової хроматографії на силікагелі
Л5/40. Нейтральні ліпіди розділяли в системі гексан-диетиловий
ефір-мурашина кислота у співвідношенні за обсягом 16:4:0,2;
ідентифікацію індивідуальних нейтральних ліпідів та фосфоліпідів після
їх хроматографічного розділення проводили методом свідків за допомогою
якісних реакцій та величинами Rf (Кейтс М., 1975). Загальні фосфоліпіди
(ФЛ) аналізували екстракційно-фотометричним методом (Пентюк А.А., Гуцул
В.И., Яковлєва О.А. и др., 1987). Для аналізу молекулярних типів
фосфатидилхоліну проводили препаративне виділення фосфатидилхоліну і
повторну хроматографію на пластинах, імпрегнованих нітритом срібла
(20%), в системі хлороформ-метанол-вода 90:10:1 (Arvidson G.A.E., 1968;
Aveldano M.I., Bazan N.G., 1983). Кількісне визначення фракцій ліпідів
проводили за реакцією з фосфорно-ваніліновим реактивом. ХС-ЛПНЩ,
ХС-ЛПДНЩ, індекс атерогенності розраховували за рекомендаціями Л.Т.
Малої, В.Й. Целуйко, В.А. Чернишова (1998).
Ліпопероксидацію крові діагностували при аналізі: первинних продуктів
ПОЛ на спектрофотометрі – гідропероксиди-1 (при довжині
ультрафіолетового випромінювання 233 нм), гідропероксиди-2 (при довжині
272 нм), показники оптичної щільності виражали в ум. од. (Гаврилов В.Б.,
Мишкорудная М.И., 1983); вторинні продукти ПОЛ – малоновий диальдегид
(МДА) – оцінювали за реакцєю з тіобарбітуровою кислотою, приріст ПОЛ за
рахунок ендогенних субстратів при інкубації – спонтанне ПОЛ (СПО) в
крові (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977); для поглиблення уявлень про
характер метаболічних порушень нами були запропоновані розрахункові
співвідношення коефіцієнтів: ХС/ФЛ, коефіцієнт МДА/ФЛ – „індекс
окислення” та коефіцієнти КоФЛ-1 (гідропероксиди-1/ФЛ), КоФЛ-2
(гідропероксиди-2/ФЛ), які дозволяли оцінювати ступінь окислення ФЛ. Всі
реактиви відповідали стандартним вимогам.
Концентрації ловастатину-КМП для фармакокінетичних кривих визначали
після отримання сироватки крові хворих (з інтервалами в одну годину), за
допомогою ВЕРХ, НР-1100 „Leonardo”, з колонкою розмірами 125х4,9 мм,
заповнену твердою фазою Hypersil BDS-C18, з розміром гранул 5 мкм.
Автором дослідження отримано висновок про видачу деклараційного патенту
на „Спосіб визначення концентрації ловастатину в біологічній рідині”
(рішення від 12.07.2005р). Нижня межа визначення ловастатину складала 25
нг/мл, для калібрувальної кривої концентрацій отримали чисту субстанцію
ловастатину від АО „Київмедпрепарат”.
Оцінку маси тіла проводили двома варіантами: за розрахунком належної
„ідеальної” маси тіла за формулою (Татонь Я., 1981) та за індексом маси
тіла (ІМТ). Для контролю побічних реакцій автором було розроблено схему
опитування хворих, що допомагала звернути увагу на мінімальні прояви
ускладнень (рац. пропозиція № 42, 03.09.1999).
Ловастатин-КМП (АТ ”Київмедпрепарат”, реєстраційний № 97/371/9), у
вигляді таблеток, призначали в дозах 20-40 мг/добу. Препарат „Теком”
(ЗАТ „Київський вітамінний завод”) зареєстрований під назвою „Епадол” з
15.10.2003 р., у вигляді капсул червоного кольору, з олійною речовиною
ненасичених ЖК класу омега-3, розроблений вітчизняними виробниками
(Інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського). Теком
призначали в трьох варіантах:
– терапія текомом, в дозі 2,0 г/добу, за два прийоми, протягом 3 тижнів;
– ловастатин (20 мг/добу) ввечері, сумісно з текомом (2,0 г), за два
прийоми, протягом 4 тижнів;.
-ловастатин (20 мг/добу) ввечері, сумісно з текомом (2,0 г), за два
прийоми, та три-ві плюс (1 драже вранці), протягом 4 тижнів.
Полівітамінний антиоксидантний комплекс три-ві плюс (Sagmel, США)
включає бета-каротин, токоферол, вітамін С, цинк, мідь, селен у дозах,
що відповідають добовій потребі людини.
Результати дослідження та їх обговорення. Першу підгрупу (26 з 52)
хворих, що отримували ловастатин в дозі 20 мг/добу, складали пацієнти з
погранично збільшеним рівнем ХС крові (5,2-6,1 ммоль/л). Через 6 тижнів
терапії, при трьохтижневих інтервалах контролю, позитивний результат
отримано у всіх хворих: загальний ХС знижувався (на 13,33%) від
початкового рівня до оптимального (5,2±0,2 ммоль/л, Рb?Eo
oe
o
®-?" +$.occccssssssssUssssUssIAIIIIII
?????th????
????????-глутамілтранспептидази – зростала вище початкового рівня на
26,2% за 6 тижнів (але в межах фізіологічних коливань.
Нехтування іншими патогенетичними ланками атерогенезу може зменшувати
оптимальний прогноз для пацієнтів, тому наступним завданням дослідження
був пошук шляхів раціональної фармакотерапії статинами при поєднанні з
препаратом омега-3 ЖК – текомом. Для аналізу ефективності терапії
текомом було запрошено 24 хворих з ГЛП, початкові рівні яких були
високими (ХС крові – 6,58±0,14 ммоль/л, 254,4±5,5 мг/дл), а початковий
рівень ХС-ЛПНЩ – 4,27±0,19 ммоль/л, 165,1±7,35 мг/дл. Ефективність його
була меншою: зниження загального рівня ХС відбулося на 10,33% (РПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
ВЕРХ високоефективна рідинна хроматографія
ГІМ гострий інфаркт міокарда
ГЛП гіперліпопротеідемія
ГП гідропероксиди
ГХ гіпертонічна хвороба
ГХС гіперхолестеринемія
ЖК жирні кислоти крові
ІМТ індекс маси тіла
ІХС ішемічна хвороба серця
КоФЛ коефіцієнт відношення гідроперекиси/фосфоліпіди
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ЛФ лужна фосфатаза
МДА малоновий диальдегид
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
СПО спонтанне перекисне окислення ліпідів
ТГ тригліцериди
ФЛ фосфоліпіди
ХС холестерин
Підписано до друку 7.09.2005 р. Замовл. № 1107.
Формат 60х90 1/16 Ум. друк. арк. 0,8 Друк офсетний.
Наклад 100 примірників.
Вінниця. Друкарня ВНМУ ім. М.І. Пирогова, Пирогова, 56.
1
-60
-40
-20
0
20
40
60
%
2
3
4
5
6
7
**
*
**
**
***
*
*
-40
-35
-30
-25
-20
-15
-10
-5
0
5
10
15
%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
*
*
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
