.

Диференційоване застосування фізичних чинників у комплексному відновлювальному лікуванні хворих на жовчокам\’яну хворобу після ударно-хвильової літо

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
105 5653
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

МАЦЕГОРА НІНА АНАТОЛІІВНА

УДК 616.366-033.7-089:615.83

Диференційоване застосування фізичних чинників у комплексному
відновлювальному лікуванні хворих на жовчокам’яну хворобу після
ударно-хвильової літотрипсії або холецистектомії

14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі морської медицини з курсом професійних хвороб
Одеського державного медичного університету МОЗ України

Науковий

консультант: доктор медичних наук, професор

ЗОЛОТАРЬОВА Тетяна Ананіївна,

заступник директора з наукової роботи

Українського НДІ медичної реабілітації

та курортології МОЗ України

Офіційні

опоненти: доктор медичних наук, старший науковий

співробітник ДРАГОМИРЕЦЬКА Наталія

Володимирівна, Український НДІ медичної

реабілітації та курортології МОЗ України,

головний науковий співробітник клінічного
відділу;

доктор медичних наук, професор

ВОЛОШИНА Олена Борисівна,

Одеський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри загальної

практики та медичної реабілітації;

доктор медичних наук, професор

МІЩУК Василь Григорович,

Івано-Франківський державний медичний
університет

МОЗ України, профессор кафедри терапії та

сімейної медицини факультету післядипломної

освіти

Провідна

установа: Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ України, кафедра

фізіотерапії та курортології, м. Харків.

Захист відбудеться “ 13 ” жовтня 2005 року о 10.00 годині на
засіданні

спеціалізованної вченої ради Д.41.608.01 при Українському НДІ медичної
реабілітації та курортології (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Українського НДІ
медичної реабілітації та курортології (65014, Одеса, Лермонтовський
пров., 6).

Автореферат розісланий “ 9 ” вересня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник
Дмитрієва Г. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ) – одне із найпоширенійших
захворювань, що уступає по темпах росту атеросклерозу і цукровому
діабету (Харченко Н.В., 2000; Яковенко Є.П., 2003; Філіппов Ю.О.,
Скірда І.Ю., Петречук Л.М., 2004;). В Україні число хворих, що
страждають на холелітіаз, складає за даними різних авторів від 17 до 22
%. Кожні десять років це число подвоюється (Голубчиков М.В., 2000;
Пидаєв А.В., 2003; Ільченко А.А., 2004).

Основний метод лікування ЖКХ – холецистектомія (ХЕ). В зв’язку з високою
поширеністю ЖКХ і стійкою тенденцією до її росту, збільшилось число
операцій із приводу холелітіазу. Разом з тим, досить часто після
видалення жовчного міхура (ЖМ) не вирішується весь комплекс проблем,
викликаних розвитком ЖКХ. У 15 – 46% хворих формується
післяхолецистектомічний синдром (ПХЕС) (Григорьев И.Я., Солуянова И.Я.,
Яковенко А.В., 2002; Афанасьєв С.В., 2003; Бурков С.Г., 2004). У деяких
хворих залишаються порушення функції печінки, а оскільки жовч зберігає
свої літогенні властивості після ХЕ, залишається і ризик рецидивів
холелітіазу, формування холестатичного гепатиту (Златкіна А.Р., 1999;
Зигало Е.В., 2004; Дегтярьова І.І., 2004; Меланич С.Л., 2004). В силу
спільності інервації та кровопостачання у патологічний процес при ЖКХ
втягуються і інші органи системи травлення, в наслідок чого виникають
кінетичні дисфункції жовчовивідних шляхів, сфінктеру Одді,
дванадцятипалої кишки, що приводять до формування сполученної, більш
складної патології, яка прогресує після ХЕ. Вага її визначається
частотою і тривалістю загострень хронічних запальних явищ,
резистентністю до проведеної медикаментозної терапії (Аксьонова Е.М.,
Вахрушев Я.М., 1999; Бабак О.Я., 2000; Козакова Л.Г., 2001; Галкін В.А.,
2003; Губергриц Н.Б., 2004; Решетилов Ю.И., 2004; Звягинцева Т.Д.,
Чернобай А.И., 2004).

Профілактика ПХЕС шляхом раннього, післяопераційного відновлювального
лікування хворих із застосуванням природних і преформованих фізичних
лікувальних чинників, переконливо доведена в роботах багатьох вчених
(Петропавлівська Л.В.,1983; Выгоднер Е.Б.,1987; Серебріна Л.А.,
Старостенко И.Н.,1995; Лобода М.В., Киртич Л.П., 1997; Бабов К.Д.,
Драгомирецька Н.В., 2000; Сапу А.И., Ревуцький Е.И., 2001). На жаль, не
всі хворі, що перенесли ХЕ, можуть пройти курс ранньої реабілітації в
умовах санаторію, а в поліклінічній і стаціонарній мережі, куди вони
поступають на лікування вже із сформованим ПХЕС, до цього часу
можливості відновлювальної терапії використовуються ще недостатньо.
Відсутні єдині, патогенетично обґрунтовані схеми її застосування,
алгоритми діагностики і лікувальної тактики з урахуванням віку і
соматичного статусу пацієнтів. Тому розробка диференційованих
лікувальних комплексів із використанням фізичних чинників з метою
відновлювальної терапії на амбулаторному і стаціонарному етапах у
віддаленому періоді після ХЕ є дуже актуальною.

Поряд з успіхами найменш травматичної ендоскопічної ХЕ, у медичну
практику з кінця 80-х років ввійшов, і за останні роки одержав своє
поширення, метод неінвазивного дроблення конкрементів ЖМ –
екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ) (Балалыкин А.С.,
1991; Сидоров В.В., 1996; Branche D., Magnier M., 1989; Mosnier H. 1989;
Swobodnik W., 1992; Coptcoat M.J., 1995). Перевагами ЕУХЛ є її
органозберігаючий принцип, неінвазивний бережливий характер проведення,
відсутність необхідності анестезії, швидке відновлення працездатності.
Близько 20 – 30 % хворих на ЖКХ відповідають критеріям, які передбачені
для проведення ЕУХЛ (Ільченко А.А., 2004). Але залишаються невирішенними
причини рецидивів каменеутворення після ЕУХЛ (до 30-40 %), що потребує
нових діагностичних підходів із глибоким вивченням метаболічних процесів
(включаючи стан метаболічної системи кислотно-лужного і
прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, зміни ліпідного спектру крові
і жовчі), фізіологічних і патофізиологічних змін травневої системи у
хворих, що страждають на холелітіаз.

Після літотрипсії до цього часу призначались лише симптоматичні
медикаментозні і фітотерапевтичні засоби, дія яких була спрямована на
підвищення скорочувальної здібності ЖМ, або на зняття больового
синдрому, викликаного гіпертонічною дискінезією жовчовивідної системи,
її сфінктерного апарату. Рання реабілітація хворих на ЖКХ після ЕУХЛ із
застосуванням фізичних лікувальних чинників не проводилась взагалі.

Особливу актуальність набувають фізіотерапевтичні фактори, що володіють
у сполученні із внутрішнім прийомом питних мінеральних вод значущим
позитивним системним впливом на функціональний стан гепатобіліарної і
гастродуоденальної систем, підшлункової залози та кишечника (Улащик
В.С., 1987, 2002). Згідно даним літератури, своєрідними місцевими і
загальними біологічними стимуляторами багатьох функцій організму є
електромагнітні випромінювання міліметрового (надвисокочастотного – НВЧ)
і нанометрового (низькоінтенсивного лазерного випромінювання – НІЛВ)
діапазонів (Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Шимков Г.Е., Бицон А.В., 1999;
Бабій И.Л., Морозова О.В., 2001; Шмакова И.П., 2001). У літературі є
одиничні спостереження про застосування НІЛВ у ранній термін після ХЕ
(Грубник В.В., Золотарьова Т.А. і ін., 1999). Відсутні дані порівняльної
ефективності НІЛВ і НВЧ-терапії на тлі внутрішнього застосування питних
мінеральних вод і медикаментозної терапії у хворих на ПХЕС, особливості
їх саногенетичної дії на функціональні показники моторно-тонічної
активності гастродуоденальної зони у хворих на ЖКХ із сполученною
патологією органів травлення. Вивчення цих питань представляється
надзвичайно важливим, тому що відкриє нові сторони механізму лікувальної
і фізіологічної дії досліджуваних фізичних чинників.

Метаболічна терапія із застосуванням антиоксидантів, комплексів
вітамінів, макро- і мікроелементів з позиції інтегральної корекції
кислотно-лужного гомеостазу, нормалізації ліпідного обміну, що грають
важливу роль у генезі гепатобіліарної патології (Владимиров Ю.А., 1998;
Дейнеко Н.Ф., Акинде О.Б., 2001; Казимирко В.К., Мальцев В.И., 2004;
Степанов Ю.М., 2004; Лелюхина О.В., Аверьянова Л.П., Майкова Т.В.,
2004), також є актуальним і новим напрямком сучасної відновлювальної
терапії.

Таким чином, прогресуючі темпи росту ЖКХ, що обумовлюють безперервнє
збільшення числа ХЕ, складності патогенезу і різноманіття клінічних
проявів ПХЕС, особливо у віддаленому періоді після видалення ЖМ,
недостатня ефективність органозберігаючої ЕУХЛ і відсутність розробленої
системи ранньої реабілітації цих пацієнтів, визначають медико-соціальне
значення і необхідність розробки диференційованих методів
відновлювальної терапії для хворих на холелітіаз, що перенесли ХЕ або
ЕУХЛ, з урахуванням віку і супутньої патології органів травлення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідних робіт, які виконані на кафедрі
морської медицини з курсом професійних хвороб Одеського державного
медичного університету з 1998 по 2005 р.р. (№№ держреєстрації
0199Y004100, 0102Y006579) і присвячені розробці методів профілактики,
лікування та реабілітації захворювань органів травлення із застосуванням
фізичних лікувальних чинників та медикаментозної терапії.

Фрагменти роботи, що стосуються розробки методів відновлювальної терапії
хворих на ЖКХ після ЕУХЛ та ХЕ, виконані безпосередньо здобувачем.

Мета і задачі дослідження. Розробити патогенетично обґрунтовану систему
відновлювальної терапії із застосуванням фізичних лікувальних чинників у
хворих на жовчнокам’яну хворобу після екстракорпоральної
ударно-хвильової літотрипсії або холецистектомії на підставі вивчення
ролі функціональних порушень біліарної і гастродуоденальної систем у
розвитку рецидивів холелітіазу.

Задачі дослідження:

1. Виявити критерії прогнозу розвитку холестазу і рецидивів
каменеутворення на підставі вивчення особливостей перебігу ЖКХ після
ЕУХЛ.

2. Вивчити характер фазової моторно-евакуаторної активності жовчного
міхура і протокової системи, клініко-біохімічні показники у хворих на
ЖКХ до і після ЕУХЛ, протягом періоду ранньої реабілітації (1 міс.).

3. Вивчити вплив низькоінтенсивного лазерного опромінювання, борної
гідрокарбонатної натрієвої („Поляна Квасова”) і сульфатної магнієвої
кальцієвої („Моршинська”) мінеральних вод, препарату соєвих ізофлавонів
ЕКСО на відновлювання моторно-евакуаторної функції жовчного міхура,
перебіг метаболічних процесів, профілактику холестазу та рецидиви
холелітіазу у хворих на ЖКХ після ЕУХЛ.

4. Оцінити особливості перебігу післяхолецистектомічного синдрому у
хворих на ЖКХ у віддалений період після видалення жовчного міхура з
урахуванням віку пацієнтів.

5. Вивчити вплив фізичних лікувальних чинників (НІЛО і НВЧ, борної
гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води „Поляна Квасова”) на
клініко-біохімічні показники функціонального стану гепатобіліарної
системи, метаболічного гомеостазу, моторно-евакуаторної та секреторної
функцій гастродуоденальної системи у хворих на ЖКХ у віддалений термін
після холецистектомії (через рік).

6. Розробити диференційовані показання для призначення НВЧ-терапії і
НІЛО в комплексі з внутрішнім прийомом борної гідрокарбонатної натрієвої
мінеральної води “Поляна Квасова” на підставі безпосередніх і віддалених
результатів лікування хворих на постхолецистектомічний синдром.

7. Обґрунтувати цілеспрямованість внутрішнього прийому мінерального
концентрату “Намацит” і борної гідрокарбонатної натрієвої мінеральної
води “Поляна Квасова” у відновлювальному лікуванні
постхолецистектомічного синдрому у осіб середнього і похилого віку.

8. Створити діагностичний і лікувальний алгоритм лікарської тактики при
холелітіазі та розробити основні положення концепції диференційованого
використання фізичних лікувальних чинників у відновлювальному лікуванні
хворих на ЖКХ після ЕУХЛ та холецистектомії.

Об’єкт дослідження: 566 хворих на ЖКХ, із яких 361 – неоперовані (із них
122 пацієнта були спрямовані на ЕУХЛ), 205 – страждали на ПХЕС.

Предмет дослідження: стан перекисного окислення ліпідів,
антиоксидантного захисту, метаболічної системи кислотно-лужного
гомеостазу, біохімічних показників функціонального стану печінки,
моторно-евакуаторної і секреторної функції біліарної і
езофагогастродуоденальної систем у хворих на ЖКХ під впливом комплексної
відновлювальної терапії, що включає лікувальні фізичні чинники (НІЛО,
НВЧ, внутрішній прийом мінеральних вод – “Поляна Квасова” і
“Моршинська”), ізофлавони сої – препарат ЕКСО та мінеральний комплекс
“Намацит”.

Методи дослідження: клінічні, клініко-фізіологічні (включаючі
інструментальну діагностику), біохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше застосовано
комплексний методичний підхід в обстеженні хворих на ЖКХ з використанням
моніторингового методу дослідження моторно-евакуаторної функції
жовчовивідної системи, біохімічних показників функціонального стану
печінки, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту і
метаболічної системи кислотно-лужного гомеостазу з метою виявлення
критеріїв прогнозу розвитку холестазу і рецидивів каменеутворення після
ЕУХЛ.

На підставі застосування моніторингу при дослідженні
моторно-евакуаторної функції жовчного міхура вперше доведено, що для
відбору хворих на ЕУХЛ треба враховувати не тільки кінцевий обсяг
скорочення, але і фазовий характер його рухової активності.

Одержані нові додаткові дані щодо патогенетичних механізмів рецидивів
каменеутворення після ЕУХЛ. Показано, що після дробління конкрементів у
хворих виникають функціональні зміни кінетичної функції жовчного міхура
і сфінктерного апарату, які є підставою до порушення елімінації осколків
конкрементів, холестазу і рецидивів каменеутворення.

Вперше у ранньому відновлювальному періоді після ЕУХЛ застосовані
фізичні лікувальні чинники. Показано, що розроблений лікувальний
комплекс, який включає НІЛО, внутрішній прийом борної гідрокарбонатної
натрієвої (“Поляна Квасова”) і сульфатної магнієвої кальцієвої
(“Моршинська”) мінеральних вод, сприяє підвищенню функціональної
адаптації системи жовчний міхур – жовчовивідні шляхи – сфінктер Одді у
хворих на ЖКХ після ЕУХЛ (деклараційний патент 52200 А від
16.12.2002).

Вперше встановлено, що в ранньому періоді після літотрипсії у хворих на
ЖКХ із супутньою патологією органів езофагогастродуоденальної системи,
яка супроводжується частими запальними явищами та функціональними
розладами ії, довготривало зберігається активація процесів ПОЛ,
порушення функціонування ферментної антиоксидантної системи і
кислотно-лужної рівноваги, що відбивається на ефективності
відновлювального лікування.

Науково обгрунтовано і доведено можливість підвищення ефективності
відновлювального лікування хворих на ЖКХ із супутньою патологією органів
езофагогастродуоденальної системи після ЕУХЛ при доповненні комплексного
лікування препаратом соєвих ізофлавонів ЕКСО, який має антиоксидантну та
естрогеноподібну дію (деклараційний патент 62528 А від 15.12.2003).

Розроблено новий підхід до оцінки стану хворих на ПХЕС, що включає не
тільки загальносоматичний статус, але і метаболічну систему
кислотно-лужного і прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, на
підставі чого вперше проведена та обґрунтована доцільність інтегральної
корекції кислотно-лужного гомеостазу у хворих на ЖКХ старшої вікової
групи, які перенесли холецистектомію.

Вперше проведена порівняльна оцінка дії НІЛО і НВЧ-терапії у хворих із
ПХЕС на моторно-евакуаторну активність органів езофагогастродуоденальної
системи. Встановлена більш висока ефективність НІЛО в порівнянні з НВЧ-
терапією на основні ланки патогенезу холестазу.

На підставі вивчення впливу НВЧ- терапії та внутрішнього прийому борної
гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води “Поляна Квасова” на
показники моторно-евакуаторної функції дванадцятипалої кишки у хворих на
ПХЕС встановлена недостатня ефективність цього комплексу при супутніх
дуодено-гастральному і/або гастро-езофагальному рефлюксах та
рефлюкс-гастриті. З метою підвищення ефективності відновлювальної
терапії хворих на ЖКХ, що перенесли холецистектомію, із супутнім
рефлюкс-гастритом, комплекс доповнено медикаментозним препаратом з
прокінетичною дією – мотіліумом (деклараційний патент 69567 А від
15.09.2004).

Розроблені основні положення концепції комплексного використання
лікувальних фізичних чинників у відновлювальної терапії хворих на ЖКХ,
після ЕУХЛ і холецистектомії, (мета, задачі, лікувально-діагностичний
алгоритм лікаря, принципи терапії), які у значній мірі дозволять
стандартизувати обсяг призначених діагностичних і лікувальних заходів
при виборі диференційованної відновлювальної терапії, підвищити
ефективність лікування хворих на холелітіаз.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаної роботи
поглиблюють знання патогенезу рецидивів холелітіазу після ЕУХЛ та
холецистектомії та рекомендуються для використання в діагностиці
функціональних розладів гепатобіліарної системи. Для практичної охорони
здоров’я предложені диференційовані методики відновлювального лікування
залежно від клініко-функціонального статусу і біохімічних показників
хворих на жовчнокам’яну хворобу.

Застосування створених методик відновлювальної терапії (НІЛО і
мінеральна вода та доповнення цього комплексу препаратом ЕКСО) після
ЕУХЛ у хворих на холелітіаз із супутньою патологією органів
езофагогастродуоденальної системи дозволяє нормалізувати
моторно-евакуаторну функцію жовчовивідної системи, підвищити
ефективність реабілітаційних заходів.

Запропоновані лікувально-реабілітаційні комплекси з включенням НВЧ-
терапії та лазеротерапії високо ефективні при відновлювальному
лікуванні хворих на ПХЕС. Комплексне призначення НВЧ-терапії,
мінеральної води „Поляна Квасова” та препарата мотиліума показано при
супутньому рефлюксному синдромі і рефлюкс-гастриті. Використання
мінерального концентрату „Намацит” або мінеральної борної
гідрокарбонатної натрієвої води „Поляна Квасова” найбільш доцільно
включати в комплекс лікування хворим похилого віку, які страждають на
холелітіаз, для досягнення покращення метаболічних процесів.

Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм дій лікаря при ЖКХ, що
дозволяє значною мірою стандартизувати призначення лікувальних фізичних
чинників і лікарських препаратів.

Розроблені методи лікування дозволять розширити вибір лікаря і хворого у
визначенні доцільності лікувальної методики, а також провести необхідну
корекцію саногенетичної дії вивчених фізичних лікувальних чинників.

Матеріали дисертації включені в програму навчання студентів,
лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної підготовки на кафедрі
морської медицини і професійних хвороб з метою придбання ними нових
теоретичних знань і використання практичних результатів, отриманих в
ході виконання даної роботи. Проведено впровадження в практичну охорону
здоров’я запропонованих методів діагностики, лікування і профілактики
жовчнокам’яної хворобі за матеріалами підготовлених і виданих методичних
рекомендацій: відділення літотрипсії 10 МКЛ м.Одеси, відділення
літотрипсії Об’єднаної дорожньої лікарні м.Одеси, відділення літотрипсії
Одеського обласного медичного центру.

Висока терапевтична ефективність НІЛО і НВЧ-терапії, неінвазивний
характер лікування, наявність апаратів, що серійно випускаються,
дозволяють розширити сферу застосування цих видів терапії в широкій
мережі лікувально-профілактичних установ.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею
автора. При виконанні дисертації автором особисто опрацьовано ідею,
обрано напрямки досліджень, проведено аналіз вітчизняних та іноземних
літературних джерел, самостійно визначені мета, завдання дослідження,
сформовані групи хворих, визначені методи обстеження, принципи відбору
та поєднання фізичних чинників.

Автор самостійно проводила клінічне обстеження хворих, призначення
терапії, більшість досліджень, аналіз результатів клінічних, біохімічних
та функціональних досліджень і їх статистичну обробку.

Особисто написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки,
практичні рекомендації, виконала впровадження матеріалов та їх
апробацію. Підготовка наукових даних до публікацій, робота із складання
і видання методичних рекомендацій, подачі заявок на патентування також
належать автору.

Самостійно оформила дисертаційну роботу та автореферат.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
представлено в доповідях на міжнародній науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми морської медицини” (Одеса, 1997), науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми морської медицини”
(Одеса, 2001), конференції ”Актуальні проблеми застосування мінеральних
вод у медичній практиці” (Трускавець-Моршин, 2001р), II-ої
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Прискорене старіння
та шляхи його профілактики”(Київ 2001), науково-практичній конференції в
Іспанії (2002), ІX конгресі СФУЛТ (Луганськ, Київ, Чікаго, 2002),
науково-практичній конференції “Фундаментальные и прикладные аспекти
нетрадиционной медицини” (Харьков, 2002), V конференції з міжнародною
участю “Актуальні проблеми морської медицини” (Одеса, 2003),
науково-практичній конференції “Сучасні аспекти гастроентерології та
лікувально-оздоровчого харчування”, присвяченої 25-річниці кафедри
гастроентерології та терапії ФПО Дніпропетровської державної медичної
академії (Дніпропетровськ, 2004 р.), науково-практичній конференції з
міжнародною участю “Актуальні питання фізіотерапії та медичної
реабілітації” (Одеса, 2004).

Апробацію дисертаційної роботи проведено: на сумісному засіданні кафедри
морської медицини з курсом професійних хвороб та університетської
проблемної комісії „Терапевтичні спеціальності” Одеського державного
медичного університету (2005 р.) і на засіданні клінічного відділу
Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (2005 р.).

Публікації. Основні наукові і прикладні результати дисертації
опубліковані в 41 роботах, серед них 1 учбовий посібник, 23 статті у
наукових фахових виданнях, 3 деклараційних патенти України на винаходи,
12 статей та тез доповідей в наукових збірниках конференцій, з’їздів. По
темі дисертації видано: 2 методичних рекомендацій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 281 сторінках і
складається із вступу, огляду літератури, описання об’єктів і методів
дослідження, 8 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел. Фактичні дані наведені у 46 таблицях та ілюстровані
16 малюнками. Бібліографія містить 417 вітчизняних і іноземних авторів
(356 – кирилицею, 61 – латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали, методи дослідження і лікування. З метою вивчення питань
клінічного перебігу і функціонального стану органів травлення при ЖКХ
було обстежено 566 хворих на холелітіаз, з яких 361 – неоперовані (із
них 122 пацієнта були спрямовані на ЕУХЛ), 205 – страждали на ПХЕС.
Досліджені пацієнти лікувались у Чорноморській центральній басейновій
клінічній лікарні на водному транспорті (ЧЦБКЛ на ВТ) і 2-му
поліклінічному відділенні ЧЦБКЛ на ВТ.

Для обстеження був застосований діагностичний комплекс, що включав:
клінічне спостереження, вивчення показників фізичних методів
дослідження, клініко-лабораторні – загальноклінічні і спеціальні
біохімічні методи, функціональну діагностику.

Функціональний стан печінки оцінювали на основі вивчення найбільш
інформативних біохімічних показників у сироватці крові при надходженні й
виписуванні хворих із стаціонару або в кінці курсового лікування (рівень
кон’югірованного і некон’югірованного білірубіну, холестерину,
активність лужної фосфатази (ЛФ), гаммаглютамілтранспептидази (ГГТП),
аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ),
холінестерази (ХЕ), тимолова проба; дослідження ліпідограм в крові з
визначенням вмісту фосфоліпідів, ?-ліпопротеїдів, тригліцеридів, жирних
кислот, холестерину, індексу фосфоліпіди/холестерин).

Для одержання жовчі порції “С” з наступним дослідженням ліпідограм
(фосфоліпіди, жовчні кислоти, холестерин, холато-холестериновий
коефіцієнт, жирні кислоти, тригліцериди), застосоване 5-моментне
дуоденальне зондування.

Показники метаболічної системи кислотно-лужного стану (КЛС) оцінювали по
вмісту окислених і відновлених нікотинаміддинуклеотидів по утворенню
НАДН у присутності відповідних ферментів (Великий Н.Н., 1976);
дисульфідів і тіолових з’єднань за допомогою реактиву Эллмана (Веревкина
І.В., 1977). Інтенсивність ПОЛ визначали по вмісту дієнових кон’югатів
по методу Стальної И.Д. і Гаришвили Т.Г.(1977); малонового
діальдегіду(МДА) по реакції з тіобарбітуровою кислотою (Стальная И.Д.,
Гаришвили Т.Г., 1977). Стан АОС оцінювали по активності її ферментів:
каталази, супероксиддисмутази (СОД), церулоплазміна, глутатіонредуктази
і фруктозо-діфосфатази. Активність каталази визначали за методом
Королюка М.А., Іванової Л.І. (1988), активність СОД за методом Чевари
С., Чаба И. (1985); церулоплазмін – за методом Ревіна (1961),
активність глутатіонредуктази та фруктозо-діфосфатази досліджували за
методом Путилиної Ф.Є., Зоідзе С.Д. (1982). Вміст основних фракцій
ліпідів визначали тонкошаровою хроматографією на пластинках “Silufor”
UV-254 “Chemarol” (D.E. Bowuer et al., 1977). При виконанні роботи
застосовували реактиви вітчизняного та імпортного виробництва
кваліфікації “ОХЧ”, (“Реагент” Україна), (“Serva” Німеччина, “Fluka”
Швейцарія).

Функціональні та інструментальні методи. Для вивчення
моторно-евакуаторної функції ЖМ, протокової системи і сфінктера Одді
(СО) застосований метод ультразвукової діагностики. Дослідження
проводилось натще, протягом 90-120 хв. після дачі пробного “сніданку”
(2 сирих яєчних жовтки). Використано моніторинговий метод: реєстрація
обсягу ЖМ велась кожні 5 хв. У відповідь на прийом жовчогінного сніданку
виділені чотири фази моторної активності системи жовчний міхур –
жовчовивідні шляхи – сфінктер Одді (ЖМ-ЖВШ-СО). Найбільш показові зміни
обсягу ЖМ відзначені на 5, 20, 30, 40, 50, і 60 хв. дослідження.

Комплексне інструментальне дослідження включало: ультразвукову
діагностику органів черевної порожнини від апарату ALOCA 500, 630;
рН-метрію стравоходу, шлунку і дванадцятипалої кишки (ДПК)
(кислотоутворення в тілі, кислотонейтралізацію антрального відділу
шлунку та злужування порожнини ДПК), що вивчали за допомогою
інтрагастральної і інтрадуоденальної рН-метрії;
езофагогастродуоденофіброскопію (ЕГДФС), яка дозволяє характеризувати
стан слизової оболонки і моторно-евакуаторної функції гастродуоденальної
системи; крім того, моторно-тонічну активність ДПК досліджували
балонним методом, з цією метою в роботі використаний модифікований
плетизмограф “Fluoroscript forte” (Німеччина).

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблені методами
варіаційної статистики з використанням на персональному комп’ютері
стандартних програм з розрахунком середніх арифметичних величин і їхньої
помилки за допомогою електронних таблиць “Excel-5”. Вірогідність
показників оцінювали з використанням t – критерію Стьюдента, розбіг
вважали достовірним при р0,1) зменшенні рівня
відновлених форм; співвідношення НАД/НАДН знизилось в 10 разів в
порівнянні з контролем (здоровими) (р6:?3/4ef f-h-?3/4 AE-i-A8ue/ueiaueOeE?OeEOe±¤”¤±¤”¤”¤”¤±¤†¤±uf[f hFm hFm hFm ???????1/43/4e

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020