UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнноваційний розвиток освіти як об’єкт державного управління (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1213
Скачало103
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інноваційний розвиток освіти як об’єкт державного управління

 

У сучасній науковій літературі загальноприйнятого визначення поняття

«інноваційний розвиток освіти» немає. Не зафіксовано воно і в

«Енциклопедії освіти»[3]. Натомість є чимало визначень цього поняття в

економічній літературі.

 

Так, С. Ілляшенко  інноваційний науково-технічний розвиток розглядає як

«безперервне оновлення асортименту продукції і технологій виробництва,

удосконалення системи управління виробництвом і збутом» [4, с.20].

 

У науковій праці «Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку

України» (за редакцією Онікієнка В.В.) інноваційний розвиток

визначається як «неперервний процес якісних змін в структурі виробництва

або соціальної сфери в результаті створення, застосування та

розповсюдження нових знань, машин, технологій, матеріалів, видів

енергії, форм і методів організації та управління, підвищення рівня

освіти і кваліфікації працівників, які здійснюються з метою економічної

ефективізації виробництва й підвищення рівня та якості життя населення.

Коротше кажучи, це трансформація нових знань у високі життєві стандарти»

[5, с. 31].

 

Під інноваційним розвитком І. Галиця розуміє розвиток інноваційних

систем та пояснює її так: «Інноваційна система – це упорядкована

сукупність елементів, що має ієрархію та структуру і спрямована на

генерування і впровадження інновацій. Інноваційні системи, – зазначає

автор, – можуть існувати на різних рівнях: підприємства, корпорація,

галузі народного господарства» [ 6, с. 32].

 

Також учений поділяє інноваційний розвиток на прогресивний та

регресивний. «Прогресивний інноваційний розвиток – це незворотня,

спрямована та закономірна зміна інноваційної системи, котра призводить

до підвищення її якісного стану». Регресивний розвиток науковець

розглядає як «незворотню, спрямовану та закономірну зміну інноваційної

системи, яка призводить до більш низького її якісного стану в порівнянні

з попереднім» [6, с. 32-33]. 

 

Важко погодитись з тим, що інноваційний розвиток веде до регресу. У

такому випадку можна припустити, що впроваджувались фіктивні

(несправжні) інновації, адже головною відмінністю «істинної» інновації,

за Пітером Друкером, є «створення нової цінності», хоча він застерігає,

що все частіше істинну інновацію підміняють несуттєві елементи

тимчасового «оновлення», які не продукують якісних перетворень, а

«створюють тільки привід для захоплення та тріумфу» [7].

 

Оскільки визначення сутності інноваційного розвитку взаємопов’язане з

розумінням понять інновація і розвиток, то виникає необхідність аналізу

їх численних інтерпретацій у науковій літературі.

 

Так, Р. Фатхутдінов визначає інновацію як «кінцевий результат

впровадження нововведення з метою зміни об’єкта управління і отримання

економічного, соціального, екологічного, науково-технічного чи іншого

виду ефекту» [8, с.45].

 

«Ми говоримо про «інновацію» лише тоді, – наголошує Б.Патон, – коли нові

знання дійсно використовуються для створення нових продуктів, послуг,

організаційних або управлінських процедур» [1, с.19].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ