UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнституціональний механізм формування національної інноваційної системи України (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1471
Скачало115
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інституціональний механізм формування національної інноваційної системи

України

 

 

Інституціоналізація інноваційної сфери означає трансформацію намірів

господарських суб’єктів створити сприятливе середовище для інновацій у

вигляді норм права за допомогою економіко-правової регулюючої діяльності

суб’єктів влади. Серед її найбільш важливих завдань виділяють

забезпечення свободи підприємництва, необхідної для створення потенціалу

інноваційного розвитку; функціонування ринку, як орієнтира напрямку

господарської діяльності; використання демографічних принципів прийняття

рішень; контроль за інститутами суспільства; розвиток правової системи,

що регламентує поведінку суб’єктів суспільства з точки зору допустимості

цілей, методів і форм їх взаємовідносин.

 

Інституціоналізація – це перетворення соціальних намірів у норму та

формування правил економічного спілкування шляхом їх впровадження за

допомогою владних інституцій (неписаних правил чи правової діяльності)

на основі засобів правового, економічного і політичного регулювання [12,

с.126].

 

Об’єктом інституціоналізації інноваційної сфери є умови, необхідні

суб’єктам для впровадження власних намірів у інноваційному процесі.

Реальні наміри передбачають створення конкурентних умов, регламентацію

діяльності інституцій посередництва, специфікацію прав власності,

запобігання монополізму, сприяння розвитку корпоративних і контрактних

відносин. До складу когнітивних намірів належать етичні норми ведення

бізнесу, дотримання взятих зобов’язань, цінності, довіра, ставлення і

думки економічного суб’єкта.

 

 

Суб’єктом інституціоналізації є суб’єкти інноваційного процесу на всіх

рівнях господарювання. Ткач А. розрізняє реальний та імпліцитний

суб’єкти. Імпліцитний суб’єкт – це той, від чиєї особи відбувається

інституювання, тобто не виражений, не реалізований, такий, що потребує

діяльності реального суб’єкта, який наділений повноваженнями і волею для

інституювання намірів імпліцитних суб’єктів. Реальний та імпліцитний

суб’єкти можуть не співпадати один з одним, тому в результаті від особи

імпліцитного суб’єкту приймаються рішення, які суперечать інтересам

останнього [12, с. 127]. Значне відставання інституційних змін від

потреб реформування економіки є основною причиною таких суперечностей,

що значно гальмує перехід держави на інноваційний розвиток.

 

Протікання інноваційного розвитку в економіці забезпечують такі

інститути:

 

§діяльність яких спрямована на підготовку людського капіталу та

сприятливого інформаційного середовища для проведення інноваційної

діяльності;

 

§ що беруть безпосередню участь у процесі створення, комерціалізації та

використання нового знання;

 

§які спрямовані на забезпечення інноваційної діяльності матеріальними

ресурсами [13, с. 40].

 

Сутність першого аспекту полягає у тому, що інституціоналізація – це

процес створення стабільних зразків соціально-економічної взаємодії, що

заснована на формалізованих нормах, законах і звичаях. В даному випадку

інституціоналізація розглядається як можливість прогнозування поведінки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ