UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГромадські гуманітарні ради як інструмент вдосконалення державної гуманітарної політики (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось815
Скачало97
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Громадські гуманітарні ради як інструмент вдосконалення державної

гуманітарної політики

 

Перші спроби акумулювати інтелектуальний потенціал наукової еліти

українського суспільства з метою формування основних засад державної

гуманітарної політики були зроблені Л.Кучмою.  Згідного з розпорядженням

другого Президента України від 21 січня 2000р. створювалася Комісія з

розроблення Концепції розвитку гуманітарної сфери до складу якої увійшли

керівники та вчені провідних наукових та освітніх закладів держави,

працівники центральних органів виконавчої влади, народні депутати [10].

Проте,  через здебільшого політичні причини, діяльність цієї Комісії

була малопомітною та, за великим рахунком, не продуктивною.

 

Створення консультативно-дорадчих органів, які працюють при Голові

держави або його адміністрації є поширеною практикою. Наприклад, в

Російській Федерації вирішенням проблем гумантарного розвитку держави

опікується принаймні сім рад та комісій при Президентові РФ, серед яких:

Рада у справах інвалідів, Рада з питань культури та мистецтва, Рада з

питань сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав

людини, Рада із взаємодії з релігійними об’єднаннями, Рада з науки,

технологій та освіти та ін [12].

 

Президент Латвії в реалізації гуманітарної політики має змогу

користуватися кадровим та інтелектуальним потенціалом таких дорадчих

органів як: Консультативна рада з питань національних меншин, Комісія з

державної мови, Комісія істориків Латвії, Рада з відновлення Ризького

замку [5]. Серед інституцій гуманітарного блоку, що утворені при

Президентові Естонії можна назвати Естонську раду співробітництва,

Академічну консультативну раду, Естонський інститут пам’яті [4]. При

Президентові Казахстану створені і працюють: Комісія з прав людини,

Національна комісія в справах жінок та сімейно-демографічної политики,

Громадська рада в справах ЗМІ тощо [11].

 

Але в структурі, персональному складі, напрямах і формах роботи

зазначених рад і комісій  та ГГР при Президентові України є і помітні

відмінності. Зокрема, Президент РФ є головою не всіх, але кількох з

існуючих консультативно-дорадчих органів, наприклад: Ради з науки,

технологій та освіти, Ради з питань розвитку місцевого самоврядування. В

той же час, Раду з питань інвалідів очолює керівник Адміністрації

Президента РФ. Окремо відзначимо Раду з питань сприяння розвитку

громадянського суспільства і прав людини, яка очолена одним з радників

Президента і до складу якої з 40 осіб не входить жодного чиновника

президентської адміністрації.

 

Президент Латвіі не є Головою Консультативної ради з питань національних

меншин, а Раду з питань відновлення Ризького замку очолює не чинний, а

колишній Президент Латвійської республіки – Гунтіс Улманіс. Взагалі

Президент Латвійської республіки не очолює жодної з Комісій та Рад

гуманітарного та соціально-економічного спрямування, керуючи лише

Військовою радою та Радою національної безпеки. В Казахстані головою

ради з питань ЗМІ при Президентові республіки є Державний секретар, а на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ