UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавна політика взаємодії учасників інноваційного розвитку регіону (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось896
Скачало85
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державна політика взаємодії учасників інноваційного розвитку регіону

 

Ефективним засобом координації дій різних суб'єктів інноваційного

процесу, створення цілісного механізму генерації і розповсюдження

нововведень є державне стимулювання трансферу технологій в різних

формах: упредметненої, інформаційної, мобільності кадрів і т.п.

 

В умовах переходу до ринку велика роль державного сприяння формуванню

промислово-фінансових груп (ПФГ), здатних об'єднати необхідні

науково-технічні, фінансові і виробничі ресурси інноваційного розвитку.

Згідно Закону України “Про промислово-фінансові групи” від 21 листопада

1995 р. № 437/95-ВР [4] одержують об'єднання, створені за метою

технологічної або економічної інтеграції для реалізації інвестиційних

проектів і програм, направлених на підвищення конкурентоспроможності і

розширення ринку збуту товарів і послуг, підвищення ефективності

виробництва, створення нових робочих місць.

 

Зарубіжний досвід показує значення соціальних формувань, що росте, в

регулюванні інноваційних процесів. Соціальні організації сприяють обліку

інтересів різних соціальних груп при виробленні державної інноваційної

політики, сприяють її реалізації в конкретній економічній і соціальній

практиці, здійснюють контроль за витрачанням державних коштів на

інноваційну метуі і т.д. [5, c. 56; 6, c. 89]

 

З метою підвищення ефективності регулювання місцеві органи влади

створюють спеціалізовані підрозділи по управлінню науково-технічним і

інноваційним розвитком. Спільно з комерційними, науково-дослідними,

учбовими і соціальними структурами місцева влада може створювати

регіональні інноваційні центри, які надають послуги інноваторам,

формувати фонди сприяння інноваціям, сприяти залученню в регіон

інноваційних вітчизняних і зарубіжних інвестицій [2, c. 28; 3].

 

Провідне місце в регіональному аспекті займає державна підтримка

інноваційних соціогенів, тобто структур, що забезпечують

самовідтворювання інноваційних механізмів. До таких формувань

відносяться інкубатори інноваційного бізнесу, інноваційні центри,

технопарки, технополіси і т.п.

 

Вони, як правило, створюються із залученням засобів організацій різних

форм власності і забезпечують проходження нововведень через всі стадії —

від ідеї до впровадження. В Україні найбільш перспективні, з погляду

формування технопарків, колишні «закриті» міста, що зосередили

науково-технічний потенціал оборонного сектора, а також крупні вузи.

Державна підтримка інноваційних центрів, направлена на забезпечення їх

стійкого бездотаційного розвитку [1, c. 158].

 

Через обмеженість місцевих ресурсів реалізація масштабних регіональних

інноваційних проектів вимагає взаємодії з державними структурами в

рамках загальнодержавної регіональної інноваційної політики, зокрема, із

залученням засобів створених в Україні регіональних фондів

науково-технічного розвитку. В Україні ще належить розробити схему

розділення повноважень і координації дій державної і місцевої влади у

сфері регулювання інноваційних процесів.

 

На теперішній час склалася адміністративно-господарська структура такого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ