UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавне реформування земельних відносин у сфері сільськогосподарського виробництва регіону (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1598
Скачало99
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Державне реформування земельних відносин у сфері сільськогосподарського

виробництва регіону

 

Об’єктами земельних відносин у сфері сільськогосподарського виробництва

є землі сільськогосподарського призначення (рілля, землі під

багаторічними насадженнями, сіножатями і пасовищами) всіх форм власності

й господарювання. Суб’єктами земельних відносин є окремі громадяни

(фізичні особи) і юридичні особи та їх об’єднання (сільськогосподарські

підприємства різних організаційно-правових форм, установи й організації,

органи виконавчої влади). Суб’єкти правовідносин щодо землі діють у

межах чинного законодавства.

 

На підставі вивчення літературних джерел, вітчизняного і земельного

законодавства, досвіду проведення земельних реформ у Росії, колишньому

Радянському Союзі та країнах дальнього зарубіжжя, а також врахування

досвіду реформування земельних відносин і об’єктивних умов, які склалися

в аграрному секторі нашої країни, вважаємо, що земельні відносини – це

суспільні відносини в процесі володіння, користування, розпорядження й

управління землею на різних рівнях (державному, господарському і

внутрішньогосподарському), як об’єктом господарювання і засобом

виробництва у сферах агропромислового виробництва.

 

Реформування земельних відносин розпочинається з появою різних форм

земельної власності, що не означає виняткової монополії жодної з них. У

більшій частині країн з розвиненим земельним ринком немає абсолютного

права приватної власності на землю. Тому головне завдання реформування

земельних відносин полягає в тому, щоб дібрати адекватні сьогоднішнім

умовам економічного і соціального розвитку комбінації правомочностей

користування і володіння землею, за яких буде досягнуто балансу

інтересів різних власників.

 

Становлення різноманітних форм земельної власності в Україні та її

регіонах розпочалося з прийняття низки нормативно-законодавчих

документів. Проте вони не змогли відобразити всієї складності процесів

земельних перетворень і тому мали обмежений характер, багато в чому

спотворювали реальні ринкові процеси. Як відмічають В.М. Геєць, Є.Г.

Панченко, Є.М. Лібанова, це виявилося в тому, що „...по-перше, перехід

права володіння або користування в основному не передбачає конкуренцію

набувальників цих прав. По-друге, земля переважно передається

безоплатно, а не продається за ринковою вартістю. По-третє, володіння і

продаж землі здійснюються тільки при її цільовому використанні. За таких

умов не можна говорити про становлення товарної форми землі, а отже, і

про ринкові принципи її привласнення” [5, с.158]. Ми погоджуємося з

наведеними твердженнями цієї групи науковців, а також з їх тезою, що з

1999 р. відбуваються реальні ринкові перетворення форм власності на

землю.

 

В Україні в 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст. відбувається формування

ринку землі, в процесі якого долаються певні труднощі [1, с.241]:

економічні (вкрай низька платоспроможність переважної більшості

населення, відсутність у минулому практичного функціонування ринку

землі, обліку витрат на землю і природні багатства, механізму

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ