UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКогнітивні особистісні конструкти як основа становлення і підтримки авторитета керівництва органів державної влади (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1090
Скачало71
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Когнітивні особистісні конструкти як основа становлення і підтримки

авторитета керівництва органів державної влади

 

Існують різні концепції влади, проте пріоритетність

політико-психологічних пояснень цього феномену, шляхом його осмислення

на внутрішньо особистісних та міжособистісних рівнях є очевидною,

оскільки відношення індивіда до політики зумовлюється психологічним

механізмом його особистості. Зав’язуючи стосунки один із одним, індивіди

a priori погоджуються з необхідністю визначення позицій, де одні мають

домінувати – керувати, управляти, бути лідерами, переважати і

підпорядковуватися – бути підлеглими, коритися, поступати проти волі

тощо. Отже, влада одного суб’єкта над іншим є психологічно реальною,

коли потенційно існуючи вона усвідомлюється, відчувається іншим

суб’єктом. Відомо, що населення не уявляє владу без взаємозв’язку,

взаємовпливу, співпраці та її доступності. Тож владу можна виявити,

оцінити тільки в процесі взаємодії, проте взаємодія передбачає

відносність та непостійність взаємних позицій. Так, Ф.Ніцше зауважував,

що як владарювання так і покора є доволі клопіткою справою. При цьому

вчений стверджував, що все живе - прагне влади і все живе – покірне. При

цьому наказувати важче ніж коритися, але й бути підлеглим не означає

бути жертвою, бо наказують тому, хто не вміє коритися собі. Тобто у

володіння іншого потрапляє той, хто не володіє сам собою.[1, с.16.].

 

Звернення до когнітивних особистісних конструктів – оцінної системи, що

використовується індивідом для класифікації різноманітних об’єктів його

життєвого простору, прогнозування подій, що повторюються, пояснення не

тільки чужої поведінки, але й проектування своєї, дозволяє нам більш

цілісно визначити проблему становлення авторитета керівництва органів

державної влади. При цьому, базуючись на сутності когнітивної теорії, є

можливість застосування правил, які не обов'язково розуміти, але які

обіцяють відкриття, і правил, які зрозумілі, але не завжди гарантують

рішення. У інших випадках рішення може бути знайдено завдяки інтуїції,

раптовому усвідомленню того чи іншого взаємозв'язку. Вочевидь,

сприйняття і розуміння політичної реальності - це складні процеси, що

активізують внутрішні психічні ресурси людини і викликають істотні зміни

у її системі уявлень і мотивів. При цьому на перший план виходять не

сформовані уявлення про керівників владних структур та їх призначення, а

вплив цих уявлень на мотивацію соціально-значущої поведінки людини.

Відповідно до наведеного, актуальним є твердження К.Г. Юнга, що

сприйняття і поведінка людини регулюються двома основними сферами її

психіки, а саме: свідомим і несвідомим. Індивідуальні відмінності не

заважають людям мати якийсь загальний запас знань, що дозволяє їм

інтерпретувати сенси і значення дій керівників органів влади, що і є

одним із визначальних аспектів становлення їх авторитета. Проте, у

кожного індивіда завжди є запас не актуалізованих знань, що не

затребувані у тій чи іншій ситуації, але зберігаються у його пам'яті.

Таке приховане знання може бути так глибоко інкорпоровано у структуру

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ