UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛобізм і його роль в діяльності сучасних парламентів. шляхи удосконалення регламентації діяльності лобістів в парламенті України (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2307
Скачало128
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Лобізм і його роль в діяльності сучасних парламентів. шляхи

удосконалення регламентації діяльності лобістів в парламенті України

 

 

 

Лобізм (від англ. — «кулуари») — термін, що позначає розгалужену систему

контор і агентств монополій або організованих груп при законодавчих

органах, що чинять тиск (аж до підкупу) на законодавців і чиновників з

метою ухвалення рішень (певних законопроектів, отримання урядових

замовлень, субсидій) на користь організацій, що представляються ними.

 

Українська держава зіткнулася з проблемою сприйняття такого явища як

лобізм зовсім недавно, оскільки  за часів панування

адміністративно-командної системи управління орієнтація була не на

соціальну диференціацію, а на соціальну уніфікацію, що, зокрема,

виражалося у формуванні єдиної нової спільності «радянський народ», в

проголошенні ідеї безкласового суспільства [6]. Передбачалося, що тільки

одна партія — КПРС — зможе виразити загальнонародні інтереси, захистити

в якнайповнішому об'ємі різноманітні прагнення і сподівання людей.

 

З іншого боку, при слабких демократичних традиціях і нормах цей важливий

соціальний інститут був деформований, виявлявся у формах, властивих для

авторитарного суспільства. Жорсткість і односпрямовність

командно-адміністративних структур, практично безмежне всевладдя

партійно-державного апарату і його чиновників підмінили лобізм відомчою,

корупцією, «телефонним правом». Отже, зрівняльно-номенклатурні ідеї  і

їх реалізація на практиці перешкоджали розширенню цивілізованого

лобізму, не дозволяли йому «розвернутися».

 

Цілі лобізму різноманітні. Проте навіть в країнах з багатими

демократичними традиціями лобізм переслідує переважно

соціально-економічні цілі, пов'язані з вирішенням питань власності і

прав розпорядження нею; наданням прав на ведення конкретної діяльності;

державним замовленням; квотами, ліцензіями; дотаціями, кредитами;

тарифами на енергоресурси; економічними і податковими пільгами;

фінансуванням соціальних програм тощо.

 

Цілі, які переслідує лобізм, можуть досягатися різними засобами і

методами. Їх вибір залежить від політико-правової ситуації, що

складається в даній країні, потенційних можливостей суб'єкта і

особливостей об'єкту лобіювання. У світовій і російській практиці

поширені наступні форми лобізму:

 

1) виступ на слуханнях в профільних комітетах законодавчого органу;

 

2) складання законопроектів і винесення їх на обговорення парламенту;

 

3) організація пропагандистських кампаній в засобах масової інформації з

приводу підготовлюваних або прийнятих рішень;

 

4) проведення науково-практичних конференцій за участю представників

законодавчих і старанних властей;

 

5) психологічний тиск на депутатів і представників виконавчої влади

(дзвінки, листи, телеграми в їх адресу, особисті візити впливових діячів

і місцевих виборців);

 

6) мітинги, страйки, демонстрації, пікети та інше.

 

Лобістська діяльність відрізняється наступними рисами:

 

1.  Лобізм жорстко пов'язаний з політичною владою. Можна навіть вивести

таку закономірність: лобізму більше, як правило, там, де сконцентрована

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ