UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМакроекономічні індикатори в системі оцінки впливу державної політики на інвестиційну активність промислових підприємств (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось846
Скачало68
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Макроекономічні індикатори  в системі оцінки впливу державної політики

на інвестиційну активність промислових підприємств

 

 

 

Враховуючи багатогранність арсеналу державного регулювання інвестиційної

діяльності в промисловості, використання якого викликає зміну

інвестиційного клімату в економіці, можливе вирішення проблеми

оцінювання дієвості заходів держави полягає в тому, щоб зорієнтувати

систему макроекономічних індикаторів на відстеження фінансових умов

інвестування – по суті, ключової ланки інвестиційної діяльності як в

економіці цілому, так і в її виробничому секторі.

 

Побудова системи макроекономічних індикаторів, яка сигналізує про зміни

умов фінансування інвестицій за рахунок власних засобів інвесторів

(чистий прибуток та цільове використання амортизації) та позикових

ресурсів, забезпечить своєчасне спрямовування зусиль держави на

поліпшення бізнес середовища та нейтралізацію механізмів, які в умовах

кризи дестабілізують роботу підприємств.

 

Серед ключових чинників і загальноекономічних умов, що враховуються

індикаторами, – інфляційне знецінення фінансових коштів інвесторів,

зміна режиму оподаткування прибутку й умов формування ресурсів, а також 

зміна реальної вартості (виходячи з темпів інфляції) гривневих і

валютних інвестиційних кредитів[2].

 

1. Індекс зміни реальної ставки оподаткування прибутку інвесторів.

 

Інфляційне середовище часто виявляється у виникненні так званого

„інфляційного податку”, який за своїм негативним  впливом часто

перевершує масштаби вилучення прибутку виробників згідно зі встановленим

податковим законодавством.

 

Суть проблеми полягає в тому, що зростання інфляції об’єктивно збільшує

податковий тягар для виробників за рахунок утворення так званого

„інфляційного надприбутку” (реально це закамуфльовані інфляцією під

доходи витрати виробників). Утворюється  він через прийняту практику

обліку на підприємствах матеріальних витрат і розрахунку фінансових

результатів.

 

 Підтримка виробничого циклу в колишніх масштабах вимагає в умовах

інфляції все більше і більше оборотних коштів на закупівлю необхідної

сировини й матеріалів, які за період виробничого циклу встигають суттєво

 подорожчати.

 

Заповнювати нестачу „підточених” інфляцією оборотних коштів доводиться з

чистого (після оподаткування) прибутку.

 

Фінансування з чистого прибутку оборотного капіталу цілком нормальна

практика, якщо мова йде про приріст оборотних коштів (зокрема для

розширення виробництва); проте навряд чи її можна визнати нормальною,

коли це доводиться робити для продовження виробництва в колишніх або

навіть у скорочених масштабах [3].

 

У результаті виходить, що реальна ставка оподаткування прибутку для

виробників виявляється вищою за номінальну: зі зростанням цін

збільшується частина прибутку („інфляційний надприбуток”), який по суті

не є доходом виробників, але потрапляє під оподаткування (в ідеальному

випадку, тобто за нульових темпів інфляції, вони рівні). Як результат,

засобів на інвестиції з чистого прибутку не вистачає, тому що вони

виявляються жорстко прив’язаними до потреб фінансування поточної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ