UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоделі управління інноваційним потенціалом регіонів (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1315
Скачало106
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Моделі управління інноваційним потенціалом регіонів

 

 

 

Після завершення Другої світової війни протягом усього післявоєнного

періоду промислово розвинуті країни прагнули сприяти прискоренню

науково-технічного прогресу і, в першу чергу, використанню його

результатів у всіх областях економічного і громадського життя. Як

самостійний напрямок державної політики цілеспрямоване стимулювання

нововведень, так звана інноваційна політика, остаточно сформувалася лише

наприкінці 60-х – на початку 70-х років. Термін “інноваційна політика”

вперше був використаний у відомій “доповіді Charpie” (“Технологічні

нововведення: управління та умови здійснення”), підготовленій

Міністерством торгівлі США в 1967 р. Зміст поняття інноваційної політики

з самого початку не був точно визначений, тому в різних країнах воно

тлумачилось по-різному.

 

Тлумачний словник Ожегова дає такі визначення слова “модель”: 1) зразок

якогось виробу чи зразок для виготовлення чогось, а також предмет, з

якого відтворюється зображення (модель для шиття, модель сукні тощо); 2)

зменшене або в натуральну величину відтворення чи макет чогось

(наприклад, модель літака); 3) тип, марка, конструкція; 4) схема якогось

фізичного об`єкта чи явища (модель атома) [6].

 

Поняття інноваційної моделі тісно пов’язане з поняттям інноваційної

політики держави. Проте якщо інноваційна модель є певним зразком,

ідеальним об’єктом, який держава прагне побудувати, то сучасна державна

інноваційна політика – це сукупність заходів (науково-технічних,

виробничих, управлінських, фінансово-побутових та ін.), пов’язаних зі

створенням нових чи вдосконаленням існуючих продуктів або технологічних

процесів, застосуванням їх у виробництві та комерційною реалізацією, з

просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок збуту. Оскільки

розглядати інноваційну модель можна тільки через призму інноваційної

політики, то надалі ми не розмежовуватиме ці два поняття.

 

У розвинутих країнах необхідність подальшого нарощування інноваційного

потенціалу для забезпечення розвитку держави, в тому числі й

економічного, була визнана ще на початку 70-х років ХХ ст. Кожна з країн

відповідно до стратегій, що обираються, внутрішніми й зовнішніми умовами

розвитку, в першу чергу, намагається збільшити свій

науково-технологічний потенціал на пріоритетних напрямах за рахунок

ліквідації “вузьких місць” у повному життєвому циклі інновації.

 

Так, у сучасній економіці, орієнтованій на інтенсивний тип розвитку,

кадрові ресурси науки набувають все більшого значення. Проблема їх

нестачі, особливо в секторі інформаційних технологій, на сьогодні і в

перспективі визнана багатьма розвинутими країнами (США, Японія,

Німеччина й ін.). Для її вирішення держава підвищує чи знімає обмеження

щодо припливу емігрантів, які мають необхідні професійні й

кваліфікаційні дані, з інших країн. За рахунок еміграції цикл

відтворення трудових ресурсів високої якості можна суттєво скоротити та

підвищити їх мобільність, знизити внутрішні витрати країни на навчання й

підготовку фахівців, зменшити кадровий потенціал у країнах-конкурентах.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ