UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоніторинг і оцінка регіональної депресивності (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1154
Скачало84
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Моніторинг і оцінка регіональної депресивності

 

 

 

Існує два підходи з побудови методики порівняння регіонів за рівнем

проблемності. Перший ґрунтується на виділенні обмеженої кількості

регіональних показників, зіставленні їх з «пороговими» значеннями. Інший

підхід спирається на конструювання інтегрального показника, припускаючи

агрегацію інформації і подальше ранжирування регіонів. Питання критеріїв

територіальної депресивності є одним з найважливіших та складним.

Складність цього питання пов’язана з неоднорідністю та

багатофункціональністю самого об’єкту дослідження. Застосування

іноземного досвіду є достатньо проблематичним у зв’язку із значними

територіальними відмінностями безпрецедентного трансформаційного спаду,

який до цього часу ще не подолано.

 

Згідно з Порядком здійснення моніторингу показників розвитку регіонів,

районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного

значення для визнання територій депресивними. Конкретна територія може

бути визнаною депресивною за 10 показниками: 1) валовий регіональний

продукт; 2) обсяг реалізованої промислової продукції; 3) середньомісячна

зарплата; 4) щільність сільського населення; 5) частка зайнятих у

промисловості; 6) частка зайнятих у сільському господарстві; 7) рівень

безробіття; 8) рівень довготривалого безробіття; 9) коефіцієнт

природного приросту (скорочення) населення; 10) обсяг реалізованої

сільськогосподарської продукції. Виникає два питання: по-перше,

наскільки пов’язаний моніторинг показників розвитку регіонів для

визнання територій депресивними з іншими державними спостереженнями за

регіональним розвитком? По-друге, наскільки релевантна зазначена

моніторингова система самому завданню визнання територій депресивними,

чи надає вона об’єктивну та достовірну інформацію для прийняття

стратегічних рішень? Фактично відповідно до зазначеного Закону та

порядку моніторингу до депресивних можна віднести лише один об’єкт

кожного з чотирьох типів – завдання визначення територіальної

депресивності вкрай формалізується та спрощується виключно до завдання

визначення аутсайдера – найгіршої за визначеними показниками території.

Зазначене у певному ступені викривлює зміст поняття депресивності.

 

В теорії визнається, що перелік ознак депресивності територій повинен

бути як можна більш широким, тому що депресія є системним явищем, чим

більш його ознак буде виявлено, тим якісніше прийняття державних рішень.

С.О. Сивоконь, В.А. Яцюк, А.П. Заєць вважають за доцільне мати

мінімально необхідний перелік характеристик: 1) локального рівня

депресії – погіршення рівня життя та економіки та екології; 2) ресурсних

можливостей – бюджетну забезпеченість та наявність ресурсів для завдань

подолання депресивності; 3) гостроти депресії – порівняльне погіршення

динаміки показників за однотипними територіями [1, с. 135].

 

Виходячи з гіпотези, що платіжна криза є специфічним економічним явищем

трансформаційних СЕС, що об’єктивно збільшує ступень депресивності

регіонів країни, показники цієї кризи можна використовувати як критерій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ