.

Особливості категоріального апарату аудиту адміністративної діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
228 2321
Скачать документ

Особливості категоріального апарату аудиту адміністративної діяльності

Термін аудит адміністративної діяльності бере свій початок з 1977г.,
коли на Конгресі Міжнародної організації найвищих органів фінансового
контролю була прийнята Лімська декларація. У цій декларації були
визначені основні принципи внутрішнього і зовнішнього фінансового
контролю[2]

За визначенням Міжнародної організації аудиторських установ (INTOSAI)
«Аудит адмінстративної діяльності (ААД) – це аудит економічності,
ефективності, та результативності, з якими орган, що перевіряється
використовує свої ресурси при виконанні своїх обов’язків»[2].
Проаналізвувавши ряд наукових праць українських та російських вчених,
виявилось, що на пострадянському просторі замість терміну “аудит
адміністративної діяльності” – використовують термін “аудит
ефективності”. Як видно з визначення INTOSAI – ААД передбачає не тільки
аудит ефективності, а й використання ширшого спектру засобів для аналізу
об’єкта аудиту.

Тема ААД потребує уніфікації термінологічної бази, це спричниняється
тим, що кожна країна встановлює сама для себе, що конкретно вона має на
увазі під аудитом адмінстративної діяльності, чи то аудитом
ефективності. Найчастіше можна зустріти наступне формулювання: аудит
ефективності (performance audit or value – for – money audits) –
незалежна перевірка і оцінка ефективності діяльності, програм органів
виконавчої влади як головних розпорядників і розпорядників бюджетних
коштів і розробка рекомендацій, спрямованих на її вдосконалення [3]

Проведення аудиту адміністративної діяльності дозволяє оцінити,
по-перше, правильність і точність сформульованих цілей діяльності
організації. По-друге, відповідність цілей діяльності тим послугам, які
організація надає, а так само відповідність якості послуг, що надаються,
очікуванням. По-третє, економічність використання державних ресурсів і
оптимальність розподілу засобів між органами.

Більшість країн перейшли на аудит адміністративної діяльності через
потреби в : підвищенні  результативності та і ефективності державного
фінансового контролю; покращенні діяльності органів виконавчої влади і
інших органів, які використовують у своїй діяльності державні ресурси;
необхідністю збільшення прозорості діяльності виконавчих органів влади і
інших розпорядників коштів та викорінювання корупції;  визначенні
персональної відповідальності за рішення, що приймаються, в державних
органах. Крім того, проведення аудиту ефективності є незалежною,
ефективною і об’єктивною оцінкою діяльності виконавчих органів влади і
інших органів, що використовують державні кошти. [4]

У результаті еволюційного розвитку державного фінансового контролю
стандартами аудиту INTOSAI було визначено, що повний обсяг державного
контролю реалізується через дві форми контролю:

фінансовий аудит правильності та відповідності (regularity audit);

аудит адміністративної діяльності (performance audit).[1]

При цьому фінансовий аудит правильності та відповідності включає:

а) аналіз та підтвердження показників фінансової звітності державних
органів, включаючи експертизу та оцінку законності фінансових операцій
та правильності ведення бухгалтерського обліку;

б) перевірку фінансової системи та господарських операцій, включаючи
перевірку дотримання норм законодавства і статутної діяльності об’єкту
аудиту;

в) дослідження адекватності адміністративних рішень, прийнятих органами
управління;

г) оцінку надійності внутрішнього контролю та якості внутрішнього
аудиту.

Натомість аудит адміністративної діяльності відповідно до
загальноприйнятих стандартів – це незалежне дослідження ефективності та
результативності діяльності органів виконавчої влади та виконання
державних програм з огляду на дотримання принципу економічності та з
метою вдосконалення управління.

Основними складовими аудиту адміністративної діяльності є:

а) аудит економічності діяльності, здійснюваний згідно з ефективними
управлінськими принципами та практикою, а також управлінською
стратегією;

б) аудит ефективності використання людських, фінансових та інших
ресурсів, що включає перевірку інформаційних систем та оцінку виконання
процедур, якими керуються об’єкти аудиту для виправлення виявлених
недоліків;

в) аудит результативності діяльності, що з’ясовує досягнення об’єктом
аудиту визначених цілей та оцінка фактичного впливу діяльності у
зіставленні з очікуваним впливом.

Основні категорії аудиту адміністративної діяльності та оцінювань,
визначені Світовою організацією вищих органів фінансового контролю,
наведено в Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Основні категорії аудиту адміністративної діяльності

#\%O%o&c(o)i*AE1/4®®®®®®®®®®®®®®®®

?чи передбачені стратегією способи співвідносяться із набором цілей

evaluation of the impact of the policy оцінка впливу стратегії який
економічний та соціальний ефект досягнуто від реалізації стратегії

evaluation of the effectiveness of the policy and analysis of causality
оцінка результативності стратегії та аналіз причинних зв’язків отримані
результати є наслідком стратегії чи інших причин

На відміну від методології Світової організації вищих органів
фінансового контролю, оцінювання програм у Генеральному контрольному
управлінні США зведене до чотирьох загальних типів, якими є[6]:

а) оцінка процесу (process evaluation) – оцінка того, чи якість надання
послуг відповідає очікуванням громадськості;

б) оцінка продукту (outcome evaluation) – оцінка рівня досягнення цілей
під час виконання програми стосовно передбачуваних продуктів;

в) оцінка впливу (impact evaluation) – оцінка чистого ефекту виконання
програми шляхом співставлення результатів виконання програми з
результатами аналізу того, що сталося б у разі відсутності такої
програми;

г) оцінка „витрат-користі” та „витрат-результативності” (cost-benefit
and cost-effectiveness evaluation) – оцінка співставлення продуктів та
результатів програми із витратами ресурсів на їх створення.

Тема аудиту ефективності є актуальною для розробки та впровадження в
Україні, з причини необхідності переорієнтації всієї бюджетної системи
на результати діяльності.

Така система створила б базу для проведення оцінки, яка заснована на
впровадженні системи визначення цілей, завдань, умов і набору вимог до
використання державних коштів на певні види діяльності, враховуючи
очікувані результати. В результаті відбувається підвищення
відповідальності і самостійності розпорядників і одержувачів бюджетних
коштів.

Виходячи з цього, основними функціями аудиту ефективності є контрольна
(перевірка діяльності контрольованих об’єктів), аналітична (пошук і
визначення причинно-наслідкових зв’язків роботи органів виконавчої влади
і її результатів) і синтетична (формування, визначення рекомендацій для
поліпшення ефективності діяльності об’єкту контролю). Основною ж метою
аудиту ефективності можна вважати якісне поліпшення самого процесу
управління державними ресурсами за рахунок надання повної, достовірної і
об’єктивної інформації про ефективність функціонування організацій,
залучених в бюджетний процес. [5]

Проаналізувавши дослідження здійснене Германчук П.К., Стефанюк І.Б.,
Рубан Н.І., що узагальнювали практики інших країн, аудит
адміністративної діяльності базується на рішеннях, які визначають
стратегію діяльності в державному секторі економіки. Він зосереджується
на перевірці виконання програм та діяльності, а не витрат чи фінансової
звітності та обліку.

Висновки. Аудит адміністративної діяльності – це практичний інструмент,
який може бути використаний для того, щоб покращити функціонування
органів влади або перерозподілити ресурси на користь кращих програм,
забезпечивши при цьому їх економічне використання. [7]

Критичний аналіз світового досвіду з метою його використання в Україні
дозволяє:

а) порівнювати і критично осмислювати зарубіжні здобутки контролю;

б) зосереджувати увагу на досягнутих іншими країнами пріоритетах
організації і здійснення контролю;

в) вибирати для запозичення досвіду країни та історично апробовані в них
зразки контролю.

Кожна країна повинна випрацювати власні підходи до проведення
зовнішнього державного контролю, або скористатися стандартами
спеціалізованих міжнародних інституцій. Вибудувати якісну та цілісну
систему контролю державного управління, з метою: підвищення
результативності та ефективності державного управління; покращенні
діяльності органів виконавчої влади і інших органів, які використовують
у своїй діяльності державні ресурси; забезпечення принципу гласності –
звітування громадськості про ефективність та результативність діяльності
виконавчих органів влади і інших розпорядників коштів та викорінювання
корупції; визначенні персональної відповідальності за рішення, що
приймаються, в державних органах. Взяття на озброєння категоріального
апарату INTOSAI та використання відповідних механізмів та підходів до їх
застосування, дозволило б підняти зовнішній фінансовий контроль в
Україні на якісно новий рівень.

Список використаної літератури

1.       Стандарти з аудиту INTOSAI, новий переклад, підготовлений для
Рахункової палати України Проектом TASIS „Аудит державних фінансів”.

2.       http://www.ach.gov.ru/ru/intosaikni/dockni/399/

3.       Рябухин С., Климантов С. Аудит эффективности государственного
сектора экономики. – М., 2006. c. 34.]

4.       Счетная Палата Российской Федерации «Концептуальные и
методические основы аудита эффективности использования бюджетных средств
и государственной собственности» от 21 октября 2004 г.]

5.       Иванова Е.И., Мельник М.В., Шлейников В.И. Аудит эффективности
в рыночной экономике. – М., 2007. С. 19-44.]

6.       [Punnett R.M. British Government and Politics. – Aldershot,
1994. – P. 405. // www.intosai.org.

7.       А. Чемерис, М. Лесечко Аудит адміністративної діяльності: Навч.
Посіб. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003 – ст.11]

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020