Проект, управління проектом: основні поняття, суб’єкти державного
управління
Для того щоб перейти до розгляду сутності управління проектом,
першочергово необхідно визначитись щодо сутності базового поняття –
«проект» та його особливостей, адже саме воно об’єднує різноманітні види
діяльності, відносини, суб’єктів.
Мазур І., Шапіро В., Ольдерогге Н. виділяють такі елементи проекту [1,
с.13]:
– задум (проблема, завдання);
– засоби реалізації (рішення);
– цілі реалізації (результати, рішення).
На підставі аналізу праць науковців та дослідників даного питання серед
основних особливостей, обов’язкових характеристик, які притаманні
будь-якому проекту, ми вважаємо можна визначити наступні:
– по-перше, кожен проект має завдання, мету, що виражаються в
певному кінцевому результаті;
– по-друге, кожен проект має дати початку та кінця, проміжні
дати отримання або досягнення певних проміжних результатів;
– по-третє, кожен проект потребує різноманітних ресурсів –
фінансових, кадрових, технічних, технологічних тощо, які інколи бувають
вкрай обмеженими, мають певний ліміт.
При цьому, не кожна діяльність або справа можуть бути проектом. П.
Мартін та К. Тейт в праці «Управління проектами» виділяють поняття
«проект» та «бізнес-процес», які мають суттєві концептуальні відмінності
[2, с.18]. В той же час, будь-який проект може стати початком
бізнес-процесу, певного виробничого циклу або процесу. Так, зазначені
автори стверджують, що проект є тимчасовим процесом, який має початок та
кінець, а бізнес-процес – це безперервний процес протягом якого
повторяються одні й ті ж дії; результат проекту є унікальним і він є
однократною дією, а результат бізнес-процесу – однаковий кожен раз при
виконанні поставлених завдань і він має циклічний характер. Враховуючи
вищевикладене, можна зазначити, що кінцевою метою, основним завданням
будь-якого проекту є унікальний продукт, послуга.
Поняття проекту в різних дослідженнях, моделях та стандартах може
трактуватись з урахуванням різних аспектів, позицій. В широкому сенсі,
під проектами можна вважати будь-яку діяльність, яка призводить до
певних змін. Окремі автори [1, с.13], зазначають, що поняття проекту
може мінятись залежно від визначених завдань, запланованих результатів,
секторів економіки тощо. Аналізуючи, найбільш поширені визначення
поняття «проект» (табл. 1) можна виділити такі основні критерії, які
покладені в їх основу:
– проект як певний тривалий процес;
– процес як сукупність певних дій;
– проект як певний вид діяльності;
– проект як певне підприємство.
Таблиця 1. Визначення поняття «проект»
Автор
визначення Визначення поняття
«проект»
Британський стандарт BS 6079-1:2000 Проект – це унікальна сукупність
скоординованих дій (робіт) з певними початком та закінченням, що
здійснюється певною особою або організацією для досягнення певної мети у
заздалегідь визначені термін, витрати та параметри виконання [3]
Австралійський інститут з управління проектами Проект – це унікальна
сукупність взаємопов’язаних дій (робіт) з визначеними датами початку та
закінчення, необхідними для успішного досягнення загальної мети [4]
Американський інститут з управління проектами Проект – це тимчасове
підприємство, створене для створення унікального продукту або послуги
[5]
Товб А.,
Цинес Г. Проект – це особлива форма здійснення цілеспрямованих змін, яка
передбачає що ці зміни повинні бути реалізовані в рамках певних обмежень
за строками, вартістю та характеристиками очікуваних результатів [6]
Мартін П.,
Тейт К. Проект – це тимчасовий процес, що має початок та кінець, і
результат якого є унікальним [2]
Мазур І.,
Шапіро В.,
Ольдерогге Н. Проект – це цілеспрямоване, заздалегідь розроблене та
заплановане створення або модернізація фізичних об’єктів, технологічних
процесів, технічної та організаційної документації для них,
матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, а також
управлінських рішень і заходів з їх виконання [1]
Кодекс знань про управління проектами Проект – це певне завдання з
визначеними вихідними даними та необхідними результатами (цілями), що
обумовлюють спосіб її рішення [7]
На нашу думку, проект – це завдання, метою якого є
досягнення певного неповторного за своїми характеристиками та
особливостями результату, що здійснюється в заздалегідь визначений
термін, в межах ліміту необхідних ресурсів (фінансових, кадрових,
матеріальних, тощо).
Проект є складною системою, що має певні етапи, елементи, які потребують
якісного та ефективного управління. Він має свій життєвий цикл, який
складається з декількох етапів:
І етап – визначення завдання та ініціалізація проекту;
ІІ етап – процес планування проекту;
ІІІ етап – виконання, запровадження проекту;
IV етап – завершення проекту та отримання заздалегідь визначених
результатів, ефекту тощо.
При цьому всі проекти, що здійснюються органами державного управління,
залежно від їх важливості для держави можна поділити на такі рівні:
– проекти загальнодержавного рівня – це проекти, що спрямовані
на вирішення найважливіших соціально-економічних, екологічних,
науково-технічних та інших завдань загальнодержавного значення;
– проекти регіонального рівня – проекти, що здійснюються на
регіональному рівні для вирішення економічних та соціальних відповідних
адміністративно-територіальних одиниць;
– проекти макрорівня – це проекти, що здійснюються на рівні
окремих державних підприємств, установ та організацій в межах та з метою
виконання покладених на них обов’язків, завдань та функцій.
Слід також зважити на той факт, що запровадження певного проекту
супроводжується різноманітними ризиками на всіх етапах його життєвого
циклу, якими також необхідно управляти (визначати, моніторити,
контролювати, уникати).
Все це вимагає виокремлення такої категорії як «управління проектом».
Управління проектами є складним процесом, під час якого вирішується
комплекс пов’язаних питань:
– взаємовідносин між всіма учасниками, що задіяні в процесі
управління;
– вибору методів та підходів управління проектом;
– визначення механізмів, засобів та інструментарію.
Таким чином, управління будь-яким проектом потребує застосування
системного комплексного підходу не стільки для досягнення найбільшої
його ефективності, скільки для досягнення поставлених цілей, виконання
визначених завдань та отримання необхідних результатів. Аналіз визначень
категорії «управління проектами» (табл. 2), дозволяє виділити наступні
підходи, що використовуються різними науковцями, організаціями:
– управління проектом як професійна діяльність;
– управління проектом як управлінський процес;
– управління проектом як система відносин в процесі реалізації
проекту;
– управління проектом як комплекс дій;
– управління як набір інструментарію.
f
h
¶
?
aeoc
¤
h
?
¤
S
???????Ь????S?На нашу думку, поняття «управління проектом» повинно
включати всі вищезазначені аспекти, зважаючи на його багатоаспектність.
Так, управління проектом – складний багатогранний управлінський процес
реалізації певного проекту на всіх його етапах, який складається з
комплексу механізмів, дій, засобів, інструментів і здійснюється під
впливом зовнішніх та внутрішніх ризиків, з урахуванням різноманітних
відносин зовнішнього та внутрішнього характеру.
Певна невизначеність може виникнути і під час реалізації органами
державного управління будь-яких проектів. Основними факторами ризику у
державному управлінні можуть виступати: нестабільність законодавства;
нестабільність економічної та соціальної ситуації; невизначеність
політичної ситуації; неповний обсяг або неточність наданої інформації;
невизначеність або неточність цілей, інтересів та поведінки учасників
державно-управлінських відносин; зміна влади; зовнішньополітичний та
зовнішньоекономічний ризик; технологічний ризик; стихійні лиха [8,
с.173].
Таблиця 2. Визначення поняття «управління проектом»
Автор
визначення Визначення поняття
«управління проектом»
Мазур І.,
Шапіро В.,
Ольдерогге Н. Управління проектами – це методологія організації,
планування, керівництва, координації трудових, фінансових і
матеріально-технічних ресурсів протягом проектного циклу, спрямована на
ефективне досягнення його мети шляхом застосування сучасних методів,
техніки та технології управління для досягнення визначених в проекті
результатів за складом та обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та
задоволенню учасників проекту [1]
Товб А.,
Цинес Г. Управління проектами – це професійна творча діяльність з
керівництва людськими та матеріальними ресурсами шляхом застосування
сучасних методів, засобів та мистецтва управління для успішного
досягнення раніше визначених цілей при певних вимогах до строків,
бюджету та характеристики очікуваних результатів проектів, що
здійснюються в ринкових умовах в соціальних системах [6]
Мартін П.,
Тейт К. Управління проектом – це набір інструментів, технологій та
знань, застосування яких до проекту дозволяє досягти найкращих
результатів [2]
Кодекс знань про управління проектами Управління проектом – це процес
застосування знань, навичок, методів, засобів та технологій до проектної
діяльності з метою досягнення або перебільшення очікувань учасників
проекту [7]
Така ситуація вимагає визначення механізмів держави, як системи
державних органів, які здійснюють державну владу, організації і
установи, а також відповідні ресурси (організаційні, фінансові, ін.) [9,
с.52]), за допомогою яких повинні реалізовуватися завдання і функції
держави. Залежно від значення та важливості певного проекту для держави
можуть бути задіяні різні гілки влади (законодавча та виконавча), органи
державного управління різного рівня, які реалізують інтереси держави в
різних галузях суспільного життя і можуть бути представлені різними
суб’єктами – організаційними структурами, установами та інститутами:
– Верховна Рада України через вироблення законопроектів,
обговорення та прийняття законів, утворення уряду, формування,
затвердження та контролю за виконанням бюджету тощо;
– Президент України, який через певний обсяг повноважень
(компетенції) він може безпосередньо впливати на виконавчу гілку влади
(має право законодавчої ініціативи та право видавати укази, реальну
можливість контролювати систему місцевих органів виконавчої влади);
– Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів
виконавчої влади;
– система центральних органів виконавчої влади: міністерства;
державні комітети і центральні органи виконавчої влади, статус яких
прирівнюється до державного комітету ; центральні органи виконавчої
влади зі спеціальним статусом;
– місцеві органи виконавчої влади в особі місцевих державних
організацій;
– керівники державних підприємств, установ та організацій.
Висновки і перспективи подальших досліджень.
Дослідженню особливостей проектів, процесу управління проектами
науковцями, міжнародними фінансовими та професійними організаціями
завжди приділялось багато уваги, але напрямок досліджень завжди суттєво
залежав від аспектів, що обирались його дослідниками. В результаті,
незважаючи на багатоаспектність зазначених категорій, вони може мати
вузькоспеціалізоване значення, стосуватись певного проекту або суб’єкту
тощо. Детальний та всебічний аналіз зазначених праць дав нам можливість
сформулювати власне визначення категорій «проект» та «управління
проектом».
Окремо необхідно зазначити, що більшість досліджень питань проектного
управління стосувались проектів, що здійснювались переважно недержавними
установами та підприємствами. Тому нами було здійснено класифікацію
проектів, що здійснюються органами державного управління, залежно від їх
важливості для держави. Додатково нами було виділено суб’єктів
державного управління, які задіяні в процесі управління державними
проектами.
В той же час, питання управління державними проектами та участі
державних органів в процесі управління різноманітними проектами потребує
подальшого вивчення в частині взаємозв’язку органів державного
управління, їх функцій, завдань та зобов’язань тощо.
Використані джерела інформації:
1. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами:
Учебное пособие / Под общ.ред. И.И. Мазура. – 2-е изд. – М.: Омега-Л,
2004. – с. 664.
2. Мартин П., Тейт К. Управление проектами / Пер. с англ. – С-Пб.:
Питер, 2006. – 224 с.
3. British Standard BS 6079-1:2000. Project management – Part 1:
Guide to Project management – 182 p.
4. Australian Institute for Project management, National
Competence Standard for Project management –Guidelines 1996 – 162 p.
5. A Guide to the Project management Body Knowledge. Project
Management Institute Standards Committee. 2000 Edition., 2000 – 224 p.
6. Товб А.С., Цинес Г.Л. Управление проектами: стандарты, методы,
опыт. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 240 с.
7. A Guide to the Project Management Body of Knowledge. PMI
Standards Committee / Ed. Duncan W.R., 1996.
8. Державне управління: Словн.-довід. / За заг.ред. В.М. Князєва,
В.Д. Бакуменка. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
9. Державне управління: основи теорії, історія і практика:
Навчальний посібник / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г.
І. Арабаджі / За заг. ред. Надолішнього П. І., Бакуменка В. Д. – Одеса:
ОРІДУ НАДУ, 2009. – 394 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
