UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеалізація соціального напряму аграрної політики (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1088
Скачало79
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реалізація соціального напряму аграрної політики

 

 

У світі існує декілька теорій потреб. Однією з найбільш відомих є теорія

Ф. Герцберга, згідно з якою всі фактори, які визначають поведінку людини

на підприємстві, можна поділити на 2 групи: гігієнічні та мотивуючі. До

перших Ф. Герцберг відносить санітарно-гігієнічні умови праці,

забезпечення фізіологічних потреб, а також потреби у безпеці та

впевненості у майбутньому. Мотивуючі фактори співставні з потребами

самореалізації та розвитку [2, c. 45].

 

В підручниках з економічної теорії проводиться поділ потреб на первинні

(їжа, одяг, житло, продовження роду) і вторинні (спілкування, знання,

розвиток). У вітчизняній літературі радянського періоду, як правило,

досліджувались три групи потреб: фізичні, духовні та соціальні.

 

Відомим вченим А. Маслоу була запропонована ієрархія потреб відповідно

до рівня їх вагомості: фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг,

житло); потреби в безпеці та захисті – в основу покладено прагнення до

психологічної і фізичної безпеки (надійність доходів, робочого місця,

забезпечення старості, захист у разі непрацездатності); соціальні

потреби – потреба соціального контакту, любов, відчуття духовної

близькості; потреби у повазі – ґрунтуються на самоповазі та на успіху

людини, її здібностях, досягненнях перед близькими людьми; потреби у

самовираженні – найбільш високий рівень потреб ґрунтується на

саморозвитку і самореалізації своїх можливостей і здібностей [11, c.

166].

 

Дана класифікація досить умовна тому, що те, що вважається предметом

розкоші при одному рівні розвитку виробництва та добробуту населення,

стає предметом першої необхідності при більш високому рівні розвитку.

Також для людей з різним рівнем достатку предмети розкоші і першої

необхідності мають різне значення. Для людини з низьким рівнем достатку

предмети першої необхідності людини з високим рівнем достатку являються

предметами розкоші [4, c. 18].

 

Потреби необхідно розглядати у їх співвідношенні. При певному, навіть

частковому, задоволенні потреб нижчого рівня можуть з’являтись потреби

вищого. Тому їх необхідно досліджувати поступово з урахуванням рівня

задоволеності і появи нових потреб від однієї людини до іншої, значення

зміни кожної з потреб для певної особи в певний період її розвитку. В

структурі людських потреб економічні потреби домінують і, на відміну від

іншого роду потреб, можуть бути задоволені не явищами чи предметами

матеріального світу, а лише продуктами виробництва.

 

Потреби людей зростають поступово в міру розвитку продуктивних сил.

Усвідомлена людиною потреба породжує в неї інтерес, потяг до пошуку

можливостей задовольнити потребу. Потреба являється спонукою до трудової

діяльності лише у випадку її усвідомлення працівником, тобто

перетворення її в інтерес [8, с. 334].

 

У сучасній економічній та соціологічній літературі під поняттям

“інтерес” розуміють об’єктивну причину діяльності людини, яка спрямована

на задоволення певних потреб [1, c. 49].

 

Безумовно, потреби та інтереси не існують ізольовано, а знаходяться у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ