UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРегіональний аспект розбудова місцевого самоврядування в Україні (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось762
Скачало77
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Регіональний аспект розбудова місцевого самоврядування в Україні

 

 

 

Місцеве самоврядування як в європейських країнах, так і в Україні

реалізується на місцевому та регіональному рівнях. Частина 2 ст. 133

Конституції України встановила вичерпний перелік областей, що входять до

системи адміністративно-територіального поділу України. Правове поняття

“регіон” в українському законодавстві є досить новим і багато в чому

остаточно не визначеним, а в європейських державах воно вживається

досить звичайно. Перші регіони в Європі було сформовано ще за часів

Римської республіки – Риму. Тоді «regio» означав квартал. У часи імперії

його статус змінився на більшу територіальну одиницю – округ. У межах

«regiones» діяли цензи, стягувались податки. Цей поділ став основою

всієї системи територіального управління Римської імперії [3, 176].

Таким чином, поняття регіону сягає своїми коренями глибини віків.

 

Нова редакція Конституції Франції (ст. 72) [8], прийнятої в 2003 p.,

затверджує регіон як адміністративно-територіальне утворення Республіки

поруч із комунами, департаментами, колективами з особливим статусом і

заморськими колективами. Відтепер це визнання приносить регіону пряму

юридичну силу, оскільки його існування не зможе більше бути відмінене на

законодавчому рівні, а лише на конституційному.

 

Ревізія 2003 р. ввела й інші нововведення, які є важливими для регіонів.

Насамперед, це затвердження принципу субсидіарності, права на

дослідження та експерименти, визнання принципу підлеглості і, нарешті,

існування нових фінансових гарантій, що дає можливість забезпечити

вирішальну частку власних ресурсів у місцевому бюджеті. Ст. 72

Конституції [8] ввела, окрім цього, конституційний принцип заборони

здійснювати опіку одного адміністративно-територіального утворення над

іншим. Ця рівність між рівнями, у яких з 1982 р. була тільки проста

законодавча цінність, записується у французьку традицію, надаючи

комунам, департаментам і реґіонам однакового значення в державі.

 

Також Конституційна ревізія 2003 р. визнає нормативну владу регіону.

Регіональна рада, за умови дотримання чинних законоположень, може

вживати нормативних заходів стосовно організації і функціонування, а

також може користуватися цією нормативною владою, щоб пропонувати

врегулювання для здійснення своїх компетенції, не виходячи, звісно, за

межі національної юрисдикції [6].

 

В Іспанії відповідно до Реєстру місцевих одиниць державного управління,

даних Генеральної дирекції правового режиму та Міністерства у справах

апаратів державного управління склалися такі ланки державного управління

(1994 рік): Центральний уряд, Автономні області (17), Провінції (43,

раніше їх було 50. але 7 із них злилися з автономними областями),

Острівні ради (10 – на Балеарських і Канарських островах відповідно три

і сім острівних рад прийшли на зміну провінційним адміністраціям),

Міста-округи (3 – Райони Барселони (2) і Валенсії (1)), Райони (49 –

Органи самоуправління типу окружних у Каталонії), Об’єднання (спілки)

муніципалітетів (739  Об’єднання муніципалітетів, створювані у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ