.

Стан та проблеми розвитку регіональної інвестиційної політики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
88 1216
Скачать документ

Стан та проблеми розвитку регіональної інвестиційної політики

Загальновідомо, що багато країн світу змогли досягти вагомих економічних
успіхів завдяки залученню іноземних інвестицій. Нестача внутрішніх
інвестиційних ресурсів компенсувалася за рахунок залучення зовнішніх
джерел надходження коштів у вигляді прямих та портфельних іноземних
інвестицій. За період 2000-2008 років надходження прямих іноземних
інвестицій в економіку Київської області становили 1034 млн.дол.США.
Тільки за 2007 рік їх надходження склали 488 млн.дол.США , що
перевищують їх загальний обсяг, залучений в економіку області до 2005
року (табл. 1).

Таблиця 1.

Обсяги залучення прямих іноземних інвестицій до Київської області
протягом 2000-2008 рр.

Роки 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Прямі іноземні інвестиції в Київську область на початок  року, млн.дол.
267,6 342,7 413,6 423,1 471,9 522,2 590,7 1078 1301

Приріст прямих іноземних інвестицій за рік, млн.дол. х 75,1 70,9 9,5
48,8 50,3 68,5 82,7 20,1

Джерело: за даними Держкомстата [1, с.200]

З початку 2001 року до початку 2009 року обсяг іноземних інвестицій,
внесених в економіку області, збільшився у 3,8 рази і склав понад 1,3
млрд.дол.США (3,6% від загального обсягу інвестицій в Україну). Цей
регіон входить до першої п’ятірки областей України з найбільшими
обсягами прямих іноземних інвестицій, який у розрахунку на одну особу
населення становить 753,6 дол.

У 2008 році  незважаючи на  світову фінансову кризу іноземними
інвесторами в  економіку  області  вкладено 441,7 млн.дол. США прямих
іноземних інвестицій, у т.ч. з країн СНД – 23,9 млн.дол. (5,4%до
загального обсягу), з країн ЄС – 379,3 млн.дол. (85,9%), з інших країн
світу -38,4 млн.дол. (8,7%). Основними формами залучення капіталу були
грошові внески – 349,7 млн.дол. (79,2% від загального обсягу внесків),
внески у вигляді рухомого і нерухомого майна – 88,1 млн.дол. (20%).
Вилучено капіталу нерезидентами на суму 46 млн.дол. У цілому приріст
сукупного обсягу іноземного капіталу в економіку області, з урахуванням
його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 2008р. дорівнював
217,6 млн.дол.США.

На 1 січня 2009 року майже половина всіх прямих іноземних інвестицій
(643,7 млн.дол.) вкладена в промисловість, у тому числі: у виробництво
харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 425,8 млн.дол. (32,7%
загального обсягу), у металургійне виробництво та виробництво готових
металевих виробів – 68,8 млн.дол. (5,3%), у хімічну і нафтохімічну
промисловість – 61,8 млн.дол. (4,8%). У сільськогосподарські
підприємства вкладено 248,3 млн.дол. (19,1%), у підприємства торгівлі,
ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку –
131,7 млн.дол. (10,1%), у будівельні підприємства – 116,5 млн.дол. (9%),
у фінансові установи – 61,3 млн.дол. (4,7%), в організації, що
здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання
послуг підприємцям – 53,9 млн.дол. (4,1%), у транспортні підприємства –
31,9 млн.дол. (2,5%).

Таблиця 2.

Розподіл кумулятивної величини залучених прямих іноземних інвестицій в
Київську область за видами економічної діяльності на початок 2009 року

Вид економічної діяльності Кумулятивна величина прямих іноземних
інвестицій,  млн.дол. Питома  вага виду економічної діяльності  у
загальному обсязі, %

Всього 1301,2 100

промисловість 643,7 47,5

сільське господарство 248,3 19,1

торгівля 131,8 10,1

будівництво 116,5 9,0

фінансова діяльність 61,3 4,7

операції з нерухомістю 53,9 4,1

транспорт 31,9 2,5

–          Джерело: За даними Київської обладміністрації [2]

Найбільший приріст іноземного капіталу за 2008 рік спостерігався на
підприємствах сільського господарства – 84,8 млн.дол.США. Серед галузей
переробної промисловості значно зросли обсяги прямих іноземних
інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
(на 47,3 млн.дол.), у металургійне виробництво та виробництво готових
металевих виробів (на 15,4 млн.дол.), у хімічну та нафтохімічну
промисловість (на 8,5 млн.дол.США). Іноземний капітал, вкладений у
будівництво, зріс на 55,5 млн.дол.США, в організації, що здійснюють
операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг
підприємцям – на 16,3 млн.дол., у фінансову діяльність – на 14,4
млн.дол. Натомість обсяг прямих іноземних інвестицій у торгівлю за 2008
рік зменшився на 38,9 млн.дол.

Як видно з даних таблиці 3 за географічним розподілом залучених ПІІ
найбільшим іноземним інвестором Київської області є Нідерланди.

Таблиця 3.

Географічний розподіл залучених прямих  іноземних  інвестицій до
Київської області за країнами-інвесторами станом на початок року
HYPERLINK “http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=96” \l
“_ftn1” \o “” [1]

Країни-інвестори 2000 р. 2008 р. Приріст за період

2000-2008 рр.

Обсяг, млн.дол. Питома вага, % Обсяг, млн.дол. Питома вага, %

Нідерланди 209,7 78,4 375,2 28,8 165,5

Кіпр 0,373 0,1 272,1 20,9 269,3

Сполучене Короліство 16,5 6,2 137,1 10,5 120,6

США 9,6 3,6 55,5 4,3 45,9

Польща 0,632 0,2 71,7 5,5 32,3

Німеччина 9,2 3,4 63,6 4,9 12,9

Панама 0,018 0,0 62,7 4,8 16,9

Російська Федерація 0,511 0,2 13,8 2,3 13,2

Іспанія 0,104 0,0 9,4 1,6 9,3

Ліван 0 – 8,6 1,5 8,6

Угорщина 0,563 0,2 8 1,4 7,4

Австрія 2,384 0,9 6,3 1,1 3,9

Швейцарія 0,517 0,2 6,5 1,1 5,9

Швеція 1,363 0,5 4,3 0,7 2,9

В 2000 році з цієї країни надійшло 78,4% усього обсягу. Хоча за період
2000-2008 роки частка цієї країни зменшилась до 28,8%, однак Нідерланди
все одно залишаються найбільшим іноземним інвестором, забезпечивши
приріст інвестицій на 165,5 млн.дол. Найбільший приріст прямих іноземних
інвестицій в Київську область за вказаний період спостерігався з Кіпру.?
269 млн.дол., що вплинуло на збільшення його частки з 0,1% до 20,9
відсотка.

Крім цих країн вагомі позиції в економіці області займають інвестиції із
Сполученого Королівства – 137,1 млн.дол. (10,5%), Польщі- 71,7 млн.дол.
(5,5%), Німеччини – 63,6 млн.дол. (4,9%), Панами – 62,7 млн.дол. (4,8%),
Сполучених Штатів  Америки – 55,5 млн.дол. (4,3%).

Аналіз територіального розподілу залучених прямих іноземних інвестицій в
Київську область засвідчує про існуючі регіональними диспропорції у
залученні вказаних інвестицій (табл..4).

Таблиця 4.

Вибірка територій Київщини з найбільшими обсягами залучених прямих
іноземних інвестицій станом на 1 січня 2009 року.

Район або місто Кумулятивна величина  прямих іноземних  інвестицій,
тис.дол. Питома вага району  або міста в загальному обсязі, %

Всього по Київській області 1301205,2 100

Броварський 393835,1 33,1

Миронівський 130120,8 10,0

Вишгородський 111886,3 8,6

м. Бровари 117162,4 9,0

К-Святошинський 96343,8 7,4

м. Бориспіль 70308,6 5,4

Бориспільський 27545,2 3,0

м. Васильків 27430,1 3,0

Баришівський 36189,3 2,7

Обухівський 34770,6 2,5

У регіональній структурі прямих іноземних інвестицій в економіку області
найбільша частка припадала на Броварський район – 33,1%, Миронівський –
10%, Вишгородський – 8,6%, Києво-Святошинський – 7,4% і міста Бровари –
9%, Бориспіль-5,4% (табл 2.13). Сумарний обсяг залучених у вказані
райони і міста інвестицій становить 940,2 млн.дол.США, або 72% від їх
загального обсягу.

Важливим інструментом державної інвестиційної політики щодо залучення
іноземних інвестицій повинні були стати спеціальні економічні зони. З
2001 року у м. Славутич функціонує єдина в області спеціальна (вільна)
економічна зона, де реалізується 26 інвестиційних проектів, що
передбачають створення 1434 робочих місця.  Проте м. Славутич не входить
до десятки лідерів щодо залучення іноземних інвестицій. На початок 2009
року на реалізацію інвестиційних проектів у СЕЗ “Славутич”  залучено
всього 5,2 млн. дол.США, або 0,4% загальнообласного обсягу прямих
іноземних інвестицій.

Протягом 2002-2008 років інвестиційні процеси проходили вкрай
нерівномірно. Так, наприклад, у 2006 році. спостерігається зростання у 2
рази обсягу інвестицій порівняно з 2005 роком., а вже у 2007 році.
порівняно з попереднім роком навпаки скорочення у 2,4 раза із наступним
збільшенням обсягу інвестицій майже в 2,5 раза у 2008 році.

Іноземні інвестиції у СЕЗ “Славутич” надійшли з 11 країн світу , проте
найбільше  з Кіпру (61,6%) та Люксембургу (24,3%), тобто офшорних зон,
що підтверджує стимулюючу роль пільг, наданих інвесторам згідно із
Законом України  “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Славутич”,
які були тимчасово призупинені у 2008 році і не відновлені до цього
часу.

У 2008 році більша частина освоєних інвестицій була витрачена на
придбання і монтаж обладнання, машин, необхідних для забезпечення
технологічного процесу, на реконструкцію виробничих приміщень, а також
на придбання ліцензій, технологій та інші капітальні витрати (99%
інвестицій), решта – на придбання сировини, матеріалів та інших
матеріальних цінностей, необхідних для виробничої діяльності.

Головним результатом діяльності СЕЗ “Славутич” є те , що основний обсяг
інвестицій спрямовується на розвиток високотехнологічних галузей
промисловості (випуск енергозберігаючого обладнання, виробів на основі
композеційних матеріалів, комплектуючі для комп’ютерної техніки та іншу
імпортозаміщуючу продукцію).У 2008 році підприємствами СЕЗ “Славутич”
реалізовано продукції на суму 184,3 млн.грн.

У цілому результати проведеного  аналізу динаміки обсягів залучення
прямих іноземних інвестицій в економіку Київської області свідчить про
ефективність заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату Київської
області, визначених у відповідних інвестиційних програмах, розроблених
Київською облдержадміністрацією. Впевнене зростання їх обсягів, особливо
в умовах фінансово-економічної кризи на початок 2009 року. засвідчує про
бажання іноземних інвесторів співпрацювати з підприємствами Київської
області, отже, на цих підприємствах спостерігаються процеси окупності
залучених інвестицій, чим підтримується довіра до українських учасників
інвестиційної діяльності. А це, в свою чергу, підтверджує тезу про
ефективність використання залучених іноземних коштів.

Загальновідомо, що зростання інвестицій мультиплікативно збільшує
виробництво, а, отже, зменшує безробіття та збільшує зайнятість.
Протягом 2001-2007 років відмічалося збільшення рівня зайнятості та
зменшення рівня безробіття серед економічно активного населення. За
період 2001-2007 років чисельність населення, зайнятого у галузях
економіки, зросла на 59,1 тис. осіб, рівень зайнятості економічно
активного населення у віці 15-70 років збільшився із 55,3% до 58,6%,
рівень безробіття, визначений за методологією МОП, знизився з 11,9% до
6,6 відсотка. Чисельність безробітних громадян працездатного віку,
визначена за методологією МОП, зменшилась на 42,6 тис. осіб і у 2007
році становила 55,9 тис. чоловік. Намітилася тенденція до зменшення
рівня зареєстрованого безробіття (розрахованого, як відношення
зареєстрованих безробітних до економічно активного населення
працездатного віку) із 4,6% у 2001 році до 2,5% у 2007 році.

aaeou?

¬

?

3/4

A

E

E

O

O

Ue

TH

ae

e

?

o

u

ue

aeu¬

A

E

O

TH

e

o

ue

?d?d??$?????»???

h,e»@?

?F

??????$??»s??

??????$??»s??

??????$??»s??

gd,e»

?Й??!?Й?176 осіб на кінець 2007 року. Протягом 2005-2007 років  у всіх
сферах економічної діяльності щорічно створювалось в середньому майже 40
тис. нових робочих місць.

Беручи до уваги другу половину 2008 року, то фінансова криза значно
погіршила напрацьовані показники. На 1 січня 2009р. на обліку в
державній службі зайнятості перебувало 28,6 тис. громадян, які шукали
роботу, із них 53,7% складали жінки, 41,2% були у віці до 35 років. На
обліку в державній службі зайнятості на 1 грудня 2009 року перебувало
17,2 тис. громадян. Рівень зареєстрованого безробіття по області на 1
грудня 2009 року становив 1,6% населення працездатного віку. [3]

Номінальні доходи населення Київської області протягом 2001-2007 років
збільшилися в 4,6 рази,  що незважаючи на зростання споживчих цін в 2,46
рази сприяло зростанню реальних доходів населення в 1,8 рази, що не
можна сказати за 2008-2009 роки.

Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника
Київської області в грудні 2008р. в 3,4 рази перевищила рівень
мінімальної заробітної плати (605 грн.) та у три рази – прожитковий
мінімум для працездатної особи (669 грн.) і становила 2039 грн.
Порівняно з листопадом 2008р. її розмір збільшився на 7,0%, а з груднем
2007р. – на 22,1%. Зменшення доходів населення пов’язано з скороченням
робочих місць та зменшенням обсягів виробництва. Так аналізуючи
промислове виробництво спостерігаємо у грудні 2008р. що обсяги
промислового виробництва зменшилися порівняно з листопадом 2008р. на
10,1%, у 2008р. порівняно з 2007р. – збільшилися на 4,5%. (у 2007р.
проти 2006р. приріст виробництва становив 8,2%).

Однією з важливих проблем інвестиційної діяльності в Київській області є
зменшення кількості підприємств, що займаються інноваційною діяльністю..
Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” від
18.09.1991 № 1560-XII інноваційна діяльність є однією з  форм
інвестиційної і здійснюється з метою впровадження досягнень НТП у
виробництво і соціальну сферу.

Так у 2000 р. інноваційною діяльністю займалися 82 підприємства, у 2001
році – 66, у 2002 році – 67, у 2003 році – 70, у 2005 році – 41
підприємство (або 10,1% їхньої загальної кількості (проти 54 підприємств
або 14,1% у 2004 р. та 15,9% у 2002 р.). В 2007 році. частка зазначених
підприємств склала також 10%, було освоєно 73 інноваційних види
продукції та 23 нових технологічних процеси, в т.ч. маловідходні та
ресурсозберігаючі [2].  І хоча Київська область має сприятливу структуру
для інноваційного розвитку господарського комплексу, про що свідчить
наявність наукоємних галузей виробництва, потужного наукового і
освітнього потенціалу, розвиненої банківської системи, свій інноваційний
ресурс використовується не в певній мірі.

Найбільша сприйнятливість до впровадження інновацій спостерігалася на
підприємствах хімічної, нафтохімічної промисловості, машинобудування,
ремонту і монтажу машин та устаткування, де кожне п’яте підприємство
виконувало інноваційні роботи.

Найпоширенішим напрямом інноваційної діяльності в області залишається
оновлення продукції. Серед нових видів продукції переважає продукція
підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, харчової та
підприємств машинобудування.

Серед негативних процесів у інвестиційній сфері слід зазначити
збереження значних структурних диспропорцій у регіональному розподілі
капітальних вкладень. Так в Броварський район Київської області залучено
44% усього обсягу іноземних інвестицій станом 2005 рік. А в 2004 р. в
єдине м. Славутич залучено 7,9% усього обсягу інвестицій в основний
капітал Київської області, в той час як у Поліський район ? всього
0,03%, а в Ставищенський ? 0,18%.

Головна причина такої ситуації – наявність депресивних районів (міст) з
точки зору низької інвестиційної привабливості, недостатнього рівня
розвитку всіх видів інфраструктур (у тому числі інвестиційної
інфраструктури). Для пожвавлення інвестиційних процесів у таких районах
будуть активно вживатися заходи щодо покращення інвестиційного клімату,
транспортної інфраструктури тощо.

Суттєві диспропорції в обсягах залучених інвестиційних ресурсів
спостерігаються між районами і містами – “ядра” області – та її
периферійними регіонами. Проведений аналіз свідчить, що на центральні
райони та міста припадає 1,1 млрд.грн. інвестицій в основний капітал або
38% від загальної суми інвестицій, залучених у 2005 році підприємствами
області та 419,9 млн.дол.США (або 85%) іноземних інвестицій. При цьому у
центральних регіонах зосереджено лише 35% населення області.

Поряд з цим слід відмітити наявність таких районів та міст обласного
значення, де низькі обсяги інвестицій не відповідають достатньо високому
рівню інвестиційної привабливості. Такі райони (міста) потребують
негайної активізації діяльності місцевих органів влади щодо додаткового
залучення інвестицій на рівні, який би відповідав рівню їх інвестиційної
привабливості.

Серед проблем, які виникають на промислових підприємствах області при
впровадженні інновацій, можна виділити такі:

?         відсутність науково-технічної інформації щодо самих розробок і
їх впровадження на підприємствах України;

?         невиправдано довга і складна процедура розгляду інноваційних
проектів з метою надання їм певних пільг;

?         відсутність ефективної системи фінансово-кредитної підтримки
інноваційної діяльності з урахуванням і збереженням спеціалізації
підприємства;

?         високий економічний ризик у зв’язку зі значними витратами
організації виробництва нововведення і невизначеністю ринку збуту;

?         значні фінансові труднощі у зв’язку з коливаннями курсу євро
до гривні;

?         певні труднощі в одержанні пільгових кредитів;

?         невідповідність існуючої нормативної бази в Україні сучасному
рівню розвитку світової техніки;

?         нестача обігових коштів;

?         відсутність кваліфікованих кадрів.

Перелік проблем, що виникають при введені в господарський обіг об’єктів
інтелектуальної власності має схожі ознаки:

?                 довготривалість процедури оформлення відповідних
документів;

?                 значні витрати на проведення сертифікації виробів;

?                 труднощі, які виникають на українських митницях щодо
ввозу обладнання та інших об’єктів, які звільнено від сплати ПДВ та
ввізного мита.

До того ж, зберігаються суттєві галузеві диспропорції, оскільки умови
залучення інвестицій в промисловість є менш сприятливими, ніж у житлове
та нежитлове будівництво. Хоча залучення інвестицій в галузі
промисловості також є диспропорційним, оскільки біля 40% з них
спрямовується тільки в харчову промисловість.

В управлінському аспекті проблемним є питання системного підходу до
звітності про підсумки інвестиційної діяльності на рівні районів та
міст. Не створено єдиної форми звіту, що ускладнює процес узгодження
інформації, що надходить з райдержадміністрацій та міськвиконкомів, а,
отже, процес розробки чітких та ефективних програм залучення інвестицій,
не зрозумілими залишаються проблемні місця. Це свідчить про необхідність
підвищення кваліфікації працівників адміністрацій усіх рівнів.

При обґрунтуванні необхідних заходів регіональної інвестиційної політики
на рік слід спиратися на прогнозні дані обсягів інвестиційної
діяльності. Володіння прогнозними даними дає можливість скоригувати
тактичні заходи та/або віднайти нові інструменти державного впливу на
економічне середовище області для підвищення її інвестиційної
привабливості та усунення існуючих проблем та перепон на  шляху розвитку
інвестиційної діяльності в регіоні.

Згідно економічних прогнозних показників Головного управління економіки
Київської обласної державної адміністрації в 2010-2012 роках. очікується
реальне зростання інвестицій в основний капітал на 14,3 та 10%
відповідно. При порівнянні з 2008 р. спостерігатиметься уповільнення
темпів зростання. Номінальні  їх обсяги  складуть  9240 та 11690
млн.грн. відповідно. Величина інвестицій в основний капітал у житлове
будівництво зменшиться  до 2097,5 млн.грн., або реально на 21,3% в 2010
році, але зросте до 2657,5 млн.грн, або на 26,7%, в 2012 році.  При
цьому їх частка протягом 2010-2012 року зросте з 18,7% до 22,6 відсотка.
Отже прогнозні дані демонструють збереження структури інвестицій в
основний капітал за рахунок житлового будівництва.

У зв’язку з проведенням Євро-2012 обсяги прямих іноземних інвестицій
зростатимуть: в 2010 році. до 1700 млн.дол., або на 321 млн.дол. більше
ніж у 2008 році, в 2012 році ? до 2650 млн.дол., або на 359 млн. дол.,
тобто з випередженням запланованих показників в Проекті Програми
залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській
області на 2010-2012 роки.

Кількість інноваційно-активних підприємств зросте на 34 порівняно з
2008  році до 77 в 2010 році та до 91 в 2012 році., що суттєво збільшить
їх частку у загальній кількості промислових підприємств регіону. Треба
зазначити, що подібний прогноз є надто оптимістичним. У цілому можна
підсумувати, що в 2010-2012 рр. збережеться позитивна динаміка
інвестиційної діяльності в Київській області (табл. 5).

Таблиця 5.

Результати прогнозування обсягів інвестиційної діяльності в Київській
області на 2010-2012 роках.

Показники 2008 р. факт 2010 р.

прогноз 2012 р.

прогноз

Капітальні інвестиції, млн.грн. 8038, 3 10596,14 13795,9

Інвестиції в основний капітал, млн.грн. 7032,1 9006,72 11726,53

Інвестиції в основний капітал на придбання машин та устаткування,
млн.грн. 2672,2 2877,8 2482,3

Питома вага інвестицій в основний капітал на придбання машин та
устаткування в інвестиціях в основний каптал, % 38 32 21,1

Прямі іноземні інвестиції (кумулятивна величина на початок року),
млн.дол. 879 1221,12 1746,7

Тобто, інвестицій в основний капітал на придбання машин та устаткування,
можна вважати негативною тенденцією, оскільки зменшення витрат на
переобладнання та купівлю нових технологій гальмує процес появи нових
видів продукції та зменшення витрат на відновлення народногосподарського
комплексу Київської області.

Висновки. Таким чином ми бачимо, що наразі регіони отримали певну
незалежність від центру у вирішенні питань розвитку територій на основі
залучення інвестиційних коштів. Реалізація отриманих прав особливо
активно здійснюється в Київській області, до якої за останні вісім років
обсяги залучених прямих іноземних інвестицій  збільшилися майже в
чотири рази. Проте варто зазначити, що темпи приросту інвестицій в
останні роки були незначними, а у 2008 р., навпаки,  спостерігався спад
інвестиційної діяльності, що частково пояснюється впливом світової
фінансової кризи. Вихід із кризи, згідно об’єктивним економічним
законам, супроводжується сплеском ділової активності, що має бути
враховано і максимально використано керівництвом області. І одним з
найбільш реальних шляхів фінансової підтримки економіки регіону є
активізація роботи спрямованої на залучення інвестиційних коштів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020