UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСутність і феноменологія глобалізації в контексті формування глобального інформаційного суспільства (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1771
Скачало123
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сутність і феноменологія глобалізації в контексті формування

глобального інформаційного суспільства

 

Виходячи з актуальності основною метою публікації є розкриття

теоретико-методологічних підходів до вивчення феномену глобалізації,

визначення ключових рис глобалізації та їх впливу на правову та

політичну системи державого управління. Досягнення мети передбачає

виконання таких завдань:

 

- вивчення еволюції наукових досліджень проблеми глобалізації,

визначення поняття та змісту глобалізації, типів та етапів розвитку

світових глобалізаційних процесів;

 

- виявлення чинників позитивних і негативних наслідків глобалізації, а

також надати оцінку впливу інформаційного чинника на процес

глобалізації, та функції держави в умовах «глобального інформаційного

суспльства».

 

- встановлення взаємозалежності розвитку глобалізації та формування

інформаційного суспільства.

 

Ступінь наукової розробленості проблеми. Основні теоретичні напрямки

осмислення процесів і змісту глобалізації набули найбільшого поширення в

країнах Заходу. Більшість цих напрямків вибудовувалося на основі теорії

модернізації (Т. Парсонс, У. Ростоу, С. Айзенштадт). Автори даних

концепцій вважають, що саме модернізація призвела до інтенсифікації

процесів глобалізації.

 

Перше з них - власне модернізм - панував на Заході в 50-60-і роки,

виникаючи на ідейній спадщині епохи Просвітництва. А з кінця 70-х до

початку 90-х років на Заході став домінувати постмодернізм. Головними

ідеологами цієї школи стали С. Леш, Д. Харві, М. Фуко [2]. Вони не

ідеалізують ні Захід і не Схід, а виходять з наявності у світі єдиних

універсальних, загальнолюдських цінностей, які здатні об'єднати людство

в майбутньому. Пішовши від геополітичних побудов, постмодерністи

сконцентрували увагу на окремої особистості і висунули принцип

універсальності світу.

 

Після розпаду СРСР і краху соціалізму на зміну постмодернізму прийшов

новий напрямок, названий Е. Тірьякьяном і Дж.Александером неомодернізмом

[3]. Даний напрямок отримав таку назву, тому що він відроджую віру у

прогрес, характерний для 50-х рр.. минулого століття. Інші дослідники

визначили його як неолібералізм, оскільки він протиставив себе

державному втручанню. Звідси залишався один крок до появи терміну, який

тепер вживається повсюдно - глобалізація.

 

Оскільки глобалізація значною мірою сприяє вестернізації, то тут постає

ряд питань, пов'язаних із сутністю модернізації. З цього приводу

сформувалися дві основні точки зору. Перша з них виходить з того, що

глобалізація - процес ширший ніж вестернізація, і в практичному

відношенні рівнозначна модернізації. Цю тезу обгрунтовують такі

дослідники як А. Гідденс, Р. Робертсон, М. Олброу [4]. Їх противники

вважають, що глобалізація є глобальною дифузією західного модернізму, що

реалізовується у вигляді розширеної вестернізації і розповсюдження

інститутів західного капіталізму. Цю точку зору поділяє С. Хемелінк.

Ідеологами критики модернізму виступили Д. Аптер, Дж.Нетл, Н. Смелзер,

А. Голдторп [4].

 

Згідно з цим поглядом, світ являє собою набагато більш складну

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ