UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТехнологія державного управління як складова соціальних технологій (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3131
Скачало186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Технологія державного управління як складова соціальних технологій

 

 

 

Двадцяте сторіччя увійшло в історію людства як час стрімкого зростання

ролі технологій взагалі і, у тому числі, соціальних, що свідчить про

підвищення значення креативності в діяльності кожної особистості і

соціуму взагалі. Як зазначив В.М. Князев «Технологія є матеріальним

носієм і показником розвитку творчих можливостей людини, об’єктивною

основою трудової діяльності поколінь» [5, c. 148]. Сьогодні усі

розуміють, що прийняття якісного рішення (закону, розпорядження,

програми) ще не є запорукою розв’язання проблем у суспільстві. Потрібні

розробка і практична реалізація певних заходів, детальний опис процедур

з забезпеченням ресурсами, мотивацією, контролем тощо, тобто потрібні

технології. Ця категорія впевнено перебазувалася з технічної теорії і

практики до соціальної і зайняла у них міцні позиції.

 

Технологія управління є складовою сукупності соціальних технологій, це

позначають усі науковці, які досліджують цей феномен [1,3,4,6,8,9.10].

Так, Ю. Сурмін вважає, що для удосконалення суспільної життєдіяльності

необхідно опрацювати і реалізувати різноманітні соціальні технології,

особливо у сфері управління, в якій дуже яскраво виявляється

ефективність технологізації [10, c. 11].

 

«Технологія» (від грец. technё – мистецтво, майстерність, вміння) ?

сукупність прийомів та засобів отримання, обробки або переробки

сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів, що здійснюються в

різних галузях виробництва, в будівництві тощо; наукова дисципліна, що

розробляє та удосконалює ці прийоми та засоби; … саме операції

видобування, обробки, переробки, транспортування, складування,

зберігання, які є складовими виробничого процесу; …опис виробничих

процесів, інструкції з їх виконання, технологічні правила, вимоги, мапи,

графіки тощо» [2, с. 537].

 

Таке визначення змісту поняття не можна безпосередньо перенести на

соціальні технології у зв’язку з тим, що предмет праці є більш складним

(суспільство, людина, її свідомість), само активним на відміну від

сировини та матеріалів, ускладнена його чітка визначеність через

наявність безпосереднього та опосередкованого впливу на різні верстви

населення, галузі, регіони. Існує багато підходів до трактування змісту

цієї категорії, найбільш системно вона розглянута у толковому словнику

[8, c. 185-186]: як спеціально організована галузь знань про засоби і

процедури оптимізації життєдіяльності людини в умовах зростаючої

взаємозалежності, динаміки і оновлення суспільних процесів; як засіб

здійснення діяльності на основі раціонального розчленування її на

процедури і операції з наступною їх координацією, синхронізацією і

відбором оптимальних засобів і методів їх виконання; як метод керування

соціальними процесами, що забезпечує їх системне відтворення в певних

параметрах якості, властивостей, обсягів, цілісності, діяльності тощо.

 

Становлення соціальної технології як науки відбулося у XX сторіччі,

формування її основ пов’язано з працями таких науковців як М. Вебер,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ