UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФормування понятійного апарату державного управління аграрним сектором (реферат)
Автор
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1123
Скачало81
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Формування понятійного апарату державного управління аграрним сектором

 

В даний час Україні потрібна нова аграрна політика, яка б мала

стратегічний та системний характер, соціальну спрямованість та

відповідала принципам сталого розвитку. На цьому шляху насамперед

необхідно визначитися з питанням поняття та сутності аграрної політики,

оскільки в Україні поки ще не розроблений єдиний понятійний апарат для

прийняття рішень з аграрної політики.

 

Історично аграрна політика розвивалася в руслі вирішення двох основних

питань – аграрного і продовольчого. Визначая аграрне питання як питання

про землю і земельні порядки [8, с. 20]. Йдеться про проблему володіння,

розпорядження і користування землею для основної маси селян, що бажають

працювати на ній і вільно розпоряджатися результатами своєї праці. Разом

з тим досвід країн Західної Європи, США та Канади свідчить, що вирішення

продовольчого питання в країні можливе винятково шляхом вирішення

аграрного питання.

 

З огляду на це в контексті формування понятійного апарату аграрної

політики доцільним є вивчення відповідного зарубіжного досвіду. Науковим

центром зарубіжної теорії аграрної політики вважається Франція.

Французька школа розглядає термін «аграрна політика» у широкому і

вузькому змісті. У широкому змісті аграрна політика містить у собі три

напрями: політика розвитку аграрного сектора; продовольча політика, що

стосується споживання продуктів харчування, соціальної підтримки

населення тощо; агропромислова політика, пов’язана з проблемами

обслуговування сільського господарства, включаючи переробку, виробництво

засобів виробництва для сільського господарства і торгівлю.

 

Держава може підтримувати в якості пріоритету як сільськогосподарське

виробництво (підвищуючи, наприклад, рівень цін і доходів виробників),

так і переробку (дотуючи закупівельні ціни) чи споживання (шляхом

встановлення низьких споживчих цін). Відповідно до офіційної методики

Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), аграрна

політика поділяється на сільськогосподарську політику (на користь

виробників) і продовольчу (на користь споживачів). Використання цієї

класифікації вплинуло на зміну методів аналізу аграрної політики.

Зокрема, аналізується не розподіл державних витрат на сільське

господарство, а трансфертні платежі в аграрну сферу за рахунок

споживачів продовольства і платників податків. У зв’язку з цим держава

розглядається як посередник між платником податків чи споживачем

продукції і сільськогосподарським виробником.

 

Французькі дослідники також пропонують визначення поняття аграрної

політики у вузькому змісті, або політики розвитку аграрного сектора,

розглядаючи її як інституціональний компроміс, що є узагальненням трьох

«угод»: «територіальної угоди», що має в основі систему соціального

контролю зі сторони держави, яка підтримує ту чи іншу форму організації

сільськогосподарського виробництва; «бюджетної угоди», обумовленої

системою доходів і видатків на сільське господарство; «політичної угоди»

як форми співробітництва держави і професійних організацій.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ