UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнституційні пастки як умова виникнення рентоорієнтованої економічної поведінки в Україні (реферат)
Автор
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1163
Скачало105
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інституційні пастки як умова виникнення рентоорієнтованої економічної

поведінки в Україні

 

 

 

Економічні перетворення в країнах колишнього СРСР призвели до численних

негативних наслідків, основними з яких є слабкість формальних

інститутів. Зокрема, за визначення Д. Норта, рішення, що було раз

прийняте буде важко відмінити, що і є основою для утворення

інституційної пастки [6]. В своїх працях академік РАН В. Полтерович

ґрунтовно дослідив механізми та ефекти, що лежать в основі інституційних

пасток [7]. Зокрема інституційними пастками визначаються стійкі норми

або неефективні інститути, що мають самопідтримуючий характер [5].

Прикладами останніх можуть бути бартер, неплатежі, корупція, тіньова

економіка, ухиляння від сплати податків тощо. Однією з причин цього є

надмірність держави в економічному житті. Загальновідомо, що будь-яка

ланка в організаційній структурі прагне до збільшення своїх функцій.

Особливо привабливим для держслужбовців є участь у регулюванні відносин

бізнесу з державою, а також втручання у відносини між окремими

економічним суб’єктами. Це явище є цілком зрозумілим з позиції

максимізації власної корисності, оскільки саме такі види діяльності

становлять більшу частку сукупного доходу, що здобувається в результаті

обіймання певної посади в структурі державного апарату. З іншого боку,

існує об’єктивна необхідність державного регулювання відносин

економічних суб’єктів. Навіть з позицій концепції «мінімальної держави»,

держава надає такі суспільні блага як захист від розкрадання, насилля і

шахрайства, а також – примус та нагляд за виконанням контрактних

зобов’язань. Ці функції делегуються державним чиновникам, тому навіть в

«мінімальній державі» виникає проблема «принципал-агент» щодо

суспільства та держслужбовця, а разом з нею і проблема рентоорієнтованої

поведінки. Чим далі держава відхиляється від «мінімальної», тим

сильнішими виявляються ці проблеми.

 

З позицій інституційної теорії однією з найважливіших функції держави є

встановлення «правил гри» і обов’язковість щодо їх виконання. Ці функції

розмежовані між законодавчою та виконавчою владами, але лише теоретично.

На практиці одна й та сама владна структура наділена окрім функцій

примусу також повноваженнями тлумачення законодавчих норм. Делегування

чиновнику одночасно двох функцій є передумовою для виникнення

рентоорієнтованої економічної поведінки. Однак лише даної передумови

мало для виникнення механізмів пошуку ренти. Другою важливою умовою є

готовність економічного суб’єкта платити за те чи інше тлумачення

законодавчої норми. Економічна практика доводить, що в одних випадках

економічний суб’єкт зацікавлений в більш «слабкому» тлумаченні правових

норм, а в інших випадках навпаки - в більш «жорсткому» тлумаченні.

Іншими словами, в одних випадках суб’єкт платить за те, щоб держава

«відвернулась» і не контролювала його діяльність, а в інших навпаки – за

посилення контролю. В обох випадках з точки зору економічного суб’єкта

має місце інституційна недосконалість, яку він намагається виправити для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ