Аналіз програм енергозбереження і виробництво похідних ресурсів на
промислових підприємствах
Аналіз програм ресурсозбереження на великих машинобудівних підприємствах
Харківської області виявив, зокрема наступні напрямки енергозбереження:
переведення виготовлення заготівок з сторонніх підприємств на власне
виробництво; Використання ділових відходів, що утворюються в результаті
розкрою листового металопрокату (ВАТ «Турбоатом»), переведення
виготовлення деталей з зовнішньої кооперації на власне виробництво; з
метою економії теплової енергії впровадити установки для спалення
відходів деревини, опалення і гарячого водопостачання (Машинобудівний
завод «ФЕД»), переведення на власне виробництво хімреактивів, деяких
матеріалів, а також комплектуючих матеріалів і деталей, що поставляються
по кооперації (державне підприємство завод «Електроважмаш»).
Ретельно розглядаючи запропоновані заходи можна зробити висновок про
розширення сфери використання похідних ресурсів на великих
підприємствах.
Розглянемо загальну схема постачання і витрат ресурсів (рис.1)
Рис.1 Постачання ресурсів на виробництво
Загальна вартість ресурсів, що використовуються на виробництві для такої
схеми може бути визначена за формулою:
, (1)
– вартість і –того енергоносія;
– кількість енергоносія, виходячи з вимог виробництва;
N1 – загальна кількість енергоносіїв;
– вартість j–того матеріалу;
– кількість матеріалів, виходячи з вимог виробництва;
N2 – загальна кількість матеріалів;
– вартість k–того комплектуючого;
– кількість комплектуючих, виходячи з вимог виробництва;
N3 – загальна кількість комплектуючих.
На ряді великих підприємств організований процес вироблення похідних
енергоносіїв, до яких відносяться, наприклад тепло, технічна вода,
стиснуте повітря. Схема роботи при цьому може бути такою (рис.2).
Рис.2 Виробництво похідних енергоресурсів
Рис.3 Схема вироблення і використання похідних ресурсів
Таким же чином можна організувати виробництво і використання інших видів
ресурсів. Економія ресурсів при цьому може досягатися: зменшенням витрат
при транспортуванні, зменшенням витрат на складування, виготовленням
ресурсів у необхідній кількості, використанні вторинних ресурсів
безпосередньо на виробництві. Так схема виробництва наведено на рис.3.
Загальна вартість ресурсів при цьому може бути знайдена, як:
. (2)
– вартість і –того основного енергоносія;
– кількість основного енергоносія, виходячи з вимог виробництва;
N1 – загальна кількість енергоносіїв;
n1 – кількість основних енергоносіїв;
– вартість і –того похідного енергоносія;
– кількість основного енергоносія, виходячи з вимог виробництва;
– вартість j–того основного матеріалу;
– кількість основних матеріалів, виходячи з вимог виробництва;
N2 – загальна кількість матеріалів;
n2 –кількість основних матеріалів;
– вартість j–того похідного матеріалу;
– кількість похідних матеріалів, виходячи з вимог виробництва;
– вартість k–того комплектуючого, що постачається;
– кількість комплектуючих, що постачаються;
N3 – загальна кількість комплектуючих;
n3 –кількість комплектуючих, що постачаються;
– вартість k–того комплектуючого, що виробляється;
– кількість комплектуючих, що виробляються.
Слід відзначити, що витрати основних енергоресурсів і матеріалів,
скоріше за все, збільшаться, витрати комплектуючих, що постачаються,
зменшаться, витрати похідних ресурсів можуть збільшитися або зменшитися
в залежності від організації виробництва. Залежність витрат різних
ресурсів в залежності від долі похідної частини показана на рис. 4. На
рисунку означено: С – вартість витрат на придбання або виготовлення, р –
питома вага похідного виробництва ресурсів, 1 – основні енергоресурси, 2
– похідні енергоресурси, 3 – основні матеріали
4 – похідні матеріали, 5 – комплектуючі, що постачаються за кооперацією,
6 – комплектуючі, що виробляються власними силами.
Рис.4 Питомі ваги витрат різних видів ресурсів
В залежності від організації процесу виробництва похідних ресурсів
сумарні витрати можуть демонструвати різні залежності. У випадку
суцільно ефективного виготовлення похідних ресурсів витрати безперервно
зменшуються зі зростання долі похідних ресурсів. Це ідеальний випадок,
бо абсолютно всі ресурси на одному підприємстві виготовляти
нераціонально. Найбільш поширені випадок 2 і 3, коли доля похідних
ресурсів демонструє досить яскраво виражений мінімум витрат, на який
треба орієнтуватися при плануванні долі похідних ресурсів при
виробництві. Випадок 4 демонструє не зовсім ефективний процес
виробництва похідних ресурсів (рис.5).
Рис.5 Різні випадки організації виробництва похідних ресурсів
Для другого і третього випадків можна найти екстремум, що відповідає
найбільш ефективну долю виробництва похідних ресурсів на виробництві.
Для цього першу похідну вартості від долі ресурсів необхідно дорівняти
нулю:
,
(3)
врахувавши, що доля похідних ресурсів може розглядатися, як вираз:
,
(4)
де N – загальна кількість ресурсів;
n – кількість основних ресурсів.
Висновки. На основі аналізу великих машинобудівних підприємств
розроблені схеми ресурсозберігаючих заходів і математичні методи
врахування ресурсозбереження при використанні похідних ресурсів на
підприємстві. Наведені методи визначення витрат дозволяють розробляти
заходи по енергозбереженню на основі планування вироблення похідних
ресурсів. Доведено існування мінімуму витрат ресурсів в залежності від
питомої ваги вироблення похідних ресурсів на виробництві.
Список літератури:
1. Панков В. А. Управление стоимостью наукоемкого
машиностроительного предприятия: теория и практика. — К:. Наукова думка,
2003. — 424 с.
2. Єськов О. Смирнова О. Удосконалення системи обліку і розподілу
витрат на промислових підприємствах // Персонал. №6. 2006.
3. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів
господарювання. Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 454с.
4. Путренко, Вiктор Валентинович Ресурсозбереження в
суспільно-територіальному комплексі Харківської області : автореф.
дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 : / Путренко, Вiктор Валентинович . –
К. : Б.в., 2008 . – 20 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
